CC BY
12
УДК [347.73 : 336.22] (477) О. I. Бак
Навчально-науковий 1нститут права та психологи Нащонального ушверситету '^bBiBCb^ полггехшка", асистент кафедри цивiльного права та процесу,
канд. юрид. наук
ПОНЯТТЯ I КАТЕГОРН ЯК ОСНОВА НАУКИ ПОДАТКОВОГО ПРАВА УКРА1НИ
© Багк О. I., 2015
На 0CH0Bi словниковоТ, енциклопедичноТ та правовоТ лiтератури проаналповано наявн1 сьогоднi визначення термов "поняття" i "категорiя". Висвгглено Тх значення у сферi податкового права УкраТни. Визначено авторське розумшня цих термiнiв у податковому прав1 УкраТни.
Ключовi слова: податкове право, поняття, категорiя.
О. И. Баик
ПОНЯТИЯ И КАТЕГОРИИ КАК ОСНОВА НАУКИ НАЛОГОВОГО ПРАВА УКРАИНЫ
На основе словарной, энциклопедической и правовой литературы проанализированы существующие сегодня определения терминов "понятие" и "категория". Освещено их значение в сфере налогового права Украины. Определеено авторское понимание этих терминов в налоговом праве Украины.
Ключевые слова: налоговое право, понятие, категория.
О. I. Bayik
THE CONCEPTS AND CATEGORIES AS THE BASIS FOR SCIENCE TAX LAW OF UKRAINE
In the article on the basis of the dictionaries, encyclopedic and legal literature analyzes the currently existing definitions of "concept" and "category". Reveals their importance in tax law of Ukraine. Determined author's understanding these terms in tax law of Ukraine.
Key words: tax law, concept, category.
Постановка проблеми. Правова наука за сво!м змютом е вщносно розвиненою системою упорядкованих знань про державно-правовi явища, закономiрностi !х розвитку й юнування. Системотвiрними елементами ще! науки е: науковi гшотези, правовi ще! i теорп (спещальш теорп), концепцп, методи, методики i принципи наукового дослiдження, правовi iнститути, факти i явища правово! реальностi. Як галузь специфiчних знань, правова наука мае притаманну !й упорядковану систему взаемопов'язаних, взаемозумовлених i взаемодiючих понять i категорiй, якi за суттю i змiстом визначаються предметом ще! науки i водночас вiдображають лопко-семантичну органiзацiю знань у сферi держави i права. У сво!й едност правовi поняття i категорi! утворюють понятiйний апарат цiе! науки. Правовi поняття i категорi! вiдображають певний рiвень (зрiз) знань у галузi державно-правових явищ, незалежно вiд того, включеш чи не включенi щ категорi! i поняття у закони чи шдзаконш нормативно-правовi акти [1, с. 109].
Сьогодш у зв'язку з штенсивним реформуванням податково! сфери Укра!ни понятшно-категорiальний апарат податкового права перебувае в постшному розвитку i е актуальним для наукового дослщження.
Мета дослщження полягае у дослщженш становлення наукових понять i категорiй у податковому правi Укра!ни.
Стан дослiдження. Термши "поняття" та "категорiя" у правовш площинi дослiджували науковцi Н. Деева, Т. Дулш, А. Загнiтко, Т. Зенфiрова, О. Кузьменко, М. Любченко, Н. Редiна, З. Тростюк та ш.
Однак на сьогоднi вщсутне комплексне наукове дослiдження розумiння цих термшв, зокрема у податковому правi Укра!ни.
Виклад основних положень. Кожна наука мае свш понятiйний апарат, особлив^ специфiчнi категори, що е концентрованим виразом загальних, найбшьш суттевих ознак, якостей, закономiрностей i взаемозв'язюв дiалектичного руху матерiальних та духовних зв'язкiв пе! сфери дiйсностi, яку ця наука вивчае [2, с. 50].
Таю термши, як "поняття" i "категорiя" входять до методолопчного шструментарда пiзнання дiйсностi, зокрема правово!. У бiльшостi правових текстiв вони вживаються як рiвнозначнi, проте мiж ними iснуе суттева рiзниця [3, с. 70].
Ми вважаемо, що для кращого розумшня термiнiв "поняття" i "категорiя" у податковому правi слiд проаналiзувати !х логiчне, лшгвютичне, тлумачне, фiлософське та наукове значення.
Осмислення поняття як лопчно! форми почалося в античности Як зазначае С. Повторева, ще Гераклiт намагався встановити, що являе собою мислення в поняттях. Основи лопчно! теорп понять закладено у вченнях Платона i Арютотеля. Вiдомою е дискушя середньовiчних мислителiв щодо природи абстрактних понять (ушверсалш). I. Кант називав поняття всезагальним уявленням або уявленням того, що е спшьним для багатьох предмета. У сучаснш лопчнш лiтературi поняття бiльшою мiрою трактуеться як форма абстрактного мислення [4, с. 138-139].
Слщ зазначити, що саме в лопщ "поняття" е лопчною формою мислення, що мютить узагальнення найбшьш суттевих ознак предмета i явищ. Ознаками вважають усе те, чим предмети в^^зняються один вщ одного або подiбнi мiж собою. Також поняття - це результат складного шляху мислення, який мютить таю основш штелектуальш операцп: порiвняння, аналiз i синтез, абстрагування, узагальнення. Сутнюними характеристиками поняття е змют (сукупнiсть головних ознак предмета, вщображеного у поняття) i обсяг (множина предмета, що мютить щ ознаки) [5, с. 24; 4, с. 138, 139; 6, с. 45-47].
Розкриваючи лшгвютичний змют "поняття", слщ зазначити, що цей термш е [7, с. 78]:
- формою абстрактного мислення, в яюй виявляються загальш ютотш властивостi класу однорщних предметiв i явищ об'ективно! дiйсностi, загальнi взаемозв'язки мiж ними у виглядi цiлiсноl системи ознак, що мають вербальну форму;
- шформащею про явище в сукупносп його суттевих властивостей (поняття наукове -поняття як результат теоретичного тзнання, сукупнють ушх загальних i суттевих ознак класу предметiв, що вiдомi науцi на певному етат И розвитку);
- у когштивнш семантицi - концептом, що мютить найзагальшш^ суттевi ознаки предмета або явища, його об'ективш, логiчно сконструйоваш характеристики;
- одиницею логiчного мислення, безпосередньо пов'язано! зi словом;
- одшею з форм мислення, результатом узагальнення суттевих ознак об'екта дшсносп; розумшням кимось чого-небудь, що склалося на основi якихось вiдомостей, власного досвщу; сукупнiсть поглядiв на що-небудь, рiвень розумiння чогось [8, с. 492].
Поняття вказуе на суттевi ознаки предмета та явищ об'ективного свггу. Ознаки поняття включають його в ту чи шшу систему знань, установлюе мiж поняттями вщповщну iерархiю.
У соцiологil пiд поняттям розумiють вузлову форму думки, що узагальнено вщображае предмети i явища за допомогою фшсацп lхнiх ютотних властивостей; зафiксована думка, що видшяе з деяко! предметно! галузi i узагальнюе об'екти за допомогою вказiвки на !х загальну та спещальну ознаку [9, с. 295].
У законодавчш термшологи поняття - це одиниця знань, яка складасться з ушкального набору ознак, а також будь-яка одиниця думки. Семантичний змют поняття можна передавати комбшащею шших понять, склад яких залежить вщ мови чи культури. Поняття не завжди пов'язанi з певними мовами. Проте на них впливають сощальш та культурнi чинники, якi нерщко зумовлюють вiдмiннi категоризаци понять [10, с. 169].
На думку М. Любченко, значення понять для права важко переоцiнити, адже правова дшсшстъ шдлягае дослiдженню, вивченню на осжв узагальнення, яке е можливим саме за допомогою правових понять. Правовi поняття - це основний зааб узагальнення в правi, за допомогою якого вщбуваеться перехщ вщ казу!стичного до абстрактного регулювання суспiльних вщносин [11, с. 50].
Розкриваючи специфшу поняття у податковому правi Укра!ни, слiд звернути увагу на те, що всi поняття порiвнюють з шшими формами мислення (iз судженням i умовиводом), а також з уявленням - найдосконалшою формою чуттевого вiдображення дiйсностi. Поняття значно подiбнiшi до уявлень, нiж вiдчуття i сприйняття, та вiдображають предмети, явища та !х ознаки. Проте поняття i уявлення значно вiдрiзняються за змютом. Часто поняття е абстрактними, а уявлення - конкретними [5, с. 25].
Будь-яю поняття "прив'язаш" до об'екта, який вони вщображають, характеризуются рiзним ступенем усвiдомлення ознак предмета чи явища, що тзнаеться. Тому серед ушх понять можна визначити законодавч^ а серед них правовi та науковi [12, с. 13].
Як слушно зазначае З. Тростюк, на зiставленнi змiсту та обсягу понять грунтуеться видiлення серед них категорш [12, с. 14].
З позицп лiнгвiстичного тлумачення термш "категорiя" (грецьк. kategoria (кaxnyоpía) -ознака, висловлення, судження) - це одна з тзнавальних форм мислення людини, яка дае змогу узагальнити И досвщ i здiйснити його класифшащю. У когнiтивнiй лiнгвiстицi категорiя -когнiтивна структура, концептуальний клас, що складаеться з елемента, члешв категори, об'еднаних "родинною подiбнiстю". У вшх членiв "родини" (слiв або понять) е цшком реальнi спшьш характеристики, але вони можуть бути виявами не зовшшньо! схожостi, а глибинно! генетично! основи. Елементи, що належать до категори, можуть становити едине цше, незважаючи на те, що не вс вони мають саме т спiльнi властивостi, яю визначають суть категори. Об'екти -члени категори - не е рiвноправними: у середиш кожно! категори одш об'екти е психологiчно набагато значущими, нiж iншi. Такi центральш члени мають особливий когнiтивний статус - "бути найкращим прикладом категори, И головним репрезентантом". 1х названо прототипами, або основними точками когштивно! референций Навколо таких прототипiв у свщомосп iндивiда об'еднуються усi iншi об'екти, що належать до категори [13, с. 17, 18].
Ми вважаемо, що серед визначених у Словнику сучасно! лшгвютики рiзновидiв категорш слщ звернути увагу на категорш поняттеву (смисловий компонент загального характеру, що входить до змюту значно! групи ^в i який набувае певного вираження в мовi; також категори поняттевi пов'язанi з тим, що слова можуть позначати рiзнi поняття), семантико-лексичну (сукупнють семантичних ознак ^в як одиниць словникового складу, на пiдставi яких вони поеднуються в семантичш класи), синтаксичну (лшгвютична категорiя, що виражае залежнiсть одних ^в у мовленнi вiд шших) та словотвiрну (сукупнiсть рiзних словотвiрних похiдних слiв, що мають твiрнi, якi належать до тiе! само! частини мови, спшьне словотвiрне значення й утвореш однаковим способом словотворення) [13, с. 24, 25].
У тлумачнiй лiтературi "категорiю" (в перекладi з грецько! мови означае розряд, порядок чи ряд предмета [14, с. 97]) визначено як:
- основне лопчне поняття, що вщбивае найзагальнiшi закономiрнi зв'язки й вiдношення, якi юнують у реальнiй дiйсностi;
- родове поняття, що означае розряд предмета, явищ i т. ш. або !х важливу спiльну ознаку;
- групу, розряд однорщних предметiв, ошб або явищ, що вiдрiзняеться вщ iнших певними ознаками [15, с. 118; 16, с. 420].
У фшософському розумшш категорiя - це основне лопчне поняття, що вщбивае найзагальнiшi закономiрнi зв'язки й вщношення, як1 iснують у реальностi [8, с. 274].
У наущ категорiя е родовим поняттям, що означае розряд предметiв, явищ тощо або !хню важливу стльну ознаку. Також категорiя - це група, розряд однорщних предметiв, ошб чи явищ, що вiдрiзняеться вщ iнших певними ознаками [8, с. 274]. До прикладу, у лопщ категорiя - це класи або множини, до яких належить велика юльюсть предметiв, якi слугують для позначення найзагальшших подiбних властивостей предмета або явищ [4, с. 86].
У наущ права видшяють таю правовi категорп:
- граничнi за рiвнем узагальнення фундаментальнi абстрактнi поняття теорi! права [17, с. 6];
- загальш та фундаментальнi поняття кожно! науки права [12, с. 14];
- найзагальнiшi типовi поняття, що вживаються у правi [18, с. 366].
Категорп права е засобами конструювання i розумшня права як системного утворення для регулювання сустльних вщносин. До категорiй права належать зокрема саме право, його галузi та шститути, поняття "закон", "законнють", "законодавство", "правовий режим", "правовий статус", "правовiдносини", "правосвiдомiсть", "юридична вщповщальнють" тощо. Вони взаемопов'язанi у межах системи права. Категорп права як усталеш поняття широко використовуються у нормотвiрнiй дiяльностi й законодавствi. Через закони та iншi нормативно-правовi акти правовi категорi! реалiзуються у сусшльнш практицi. Вони е предметом вивчення загально! теорi! права та галузевих юридичних наук [18, с. 366].
Категорп науки про податки - це форма теоретичного мислення, наукова абстракщя, що е вщображенням податкових правовщносин, яю нормативно врегульовано та закршлено податковим законодавством [2, с. 50].
Висновки. Узагальнюючи вищевикладене, ми вважаемо, що в податковому правi тд "поняттям" слщ розумiти результат узагальнення суттевих ознак податково-правово! дшсносп, який е формою мислення про ютотш ознаки податково-правових суспiльних вщносин i виступае засобом !х тзнання, а "категорiю" - як загальш та фундаментальш поняття, якi характеризують закономiрнi зв'язки й вiдношення, що юнують у податковому правi.
1. Правова система Украгни : ¡стор1я, стан та перспективи : у 5 т. - Т. 1 : Методолог1чн1 та ¡сторико-теоретичн проблеми формування 7 розвитку правовог системи Украгни /За заг. ред. М. В. Цвша, О. В. Петришина. - 728 с. 2. Деева Н. М., Ред1на Н. I., Дул1к Т. О. та т. Оподаткування в Украгш: навч. поаб. / за ред. Н. I. Редтог. - К.: Центр учбовог л1тератури, 2009. - 544 с. 3. Зенф1рова Т. А. Термтолог1чш питання побудови дискурсу трудового права // Держава та регюни. Науково-виробничий журнал. Сер1я : Право. - Запор1жжя, 2011. - № 2. - С. 70-74. 4. Повторева С. М. Словник з лог1ки. - Льв1в: "Магнол1я - 2006", 2009. - 196 с. 5. ТофтулМ. Г. Лог1ка: Поабник для студент1в вищих навчальних заклад1в. - К.: Видавничий центр "Академ1я ", 2002. - 368 с. 6. Ряшко В. I. Лог1ка: навчальний поабник. - К.: Центр учбовог лтератури, 2009. - 328 с. 7. Загштко А. П. Словник сучасног лтгвжтики : поняття 7 термти: у 4 т. Т. 3 / А. П. Загштко. - Донецьк : ДонНУ, 2012. - 426 с. 8. Великий тлумачний словник украгнськог мови / Упоряд. Т. В. Ковальова; Худож.-оформлювач Б. П. Бублик. - Харюв; Фол1о, 2005. - 767 с. 9. Соцюлог1чна енциклопед1я / уклад. В. Г. Городяненко. -К. : Академвидав, 2008. - 456 с. 10.1нформацШш ресурси. Словник законодавчог та стандартизованог терм1нологИ / НАПН Украгни ; Держ. наук.-пед. б-ка Украгни ¡м. В. О. Сухомлинського ; [уклад. : П.1. Рогова, Я. О. Чепуренко, С. М. Зозуля, I. Г. Лобановська]. - К. : Нтан-ЛТД, 2012. - 283 с. 11. Любченко М. I. Юридична термтолог1я: поняття, особливост1, види: монограф1я / М.1. Любченко. -Харюв: ТОВ "ВИДАВНИЦТВО ПРАВА ЛЮДИНИ", 2015. - 280 с. 12. Тростюк З. А. Поняттний апарат Особливог частини Кримтального кодексу Украгни: Монограф1я. - К. : Ат1ка, 2003. - 144 с. 13. Загштко А. П. Словник сучасног л1нгв1стики: поняття 7 термти: у 4 т. Т. 2 / А. П. Загштко. -Донецьк : ДонНУ, 2012. - 350 с. 14. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка. Т. II. И-О. Государственное издательство иностранных и национальных словарей. - М., 1955. - 779 с. 15. Словник украгнськог мови. Т. IV. I-М. - К. : Наукова думка, 1973. - 840 с. 16. Великий тлумачний словник сучасног украгнськог мови / уклад. 7 гол. ред. В. Т. Бусел. - К. ; !ртнь: ВТФ "Перун", 2001. - 1440 с. 17. Кузьменко О.В. Процесуальш категорп адмМстративного права : монограф1я. - НАВСУ, Льв1в: ВАТ "Льв1вська книжкова фабрика "Атлас", 2004. - 232 с. 18. Великий енциклопедичний юридичний словник / за ред. акад. НАН Украгни Ю. С. Шемшученка. - 2-ге вид., перероб. 7 доп. - К. : Вид-во "Юридична думка", 2012. -1020 с.
