CC BY
16
Рубащенко Микола Анатолшович,
кандидат юридичних наук, асистент кафедри кримнального права № 1, На^ональний юридичний ушверситет iменi Ярослава Мудрого, Укра/'на, м. Харюв e-mail: [email protected]
ORCID 0000-0003-4969-8780
doi: 10.21564/2414-990x.138.108962 УДК 343.301 (477)
ПУБЛ1ЧН1 ЗАКЛИКИ ЯК НАСКР1ЗНИЙ КРИМ1НАЛЬНО-ПРАВОВИЙ ТЕРМ1Н: ПОСТАНОВКА ПИТАННЯ
Шдтримано впровадження в науковий оби «наскр1зних кримтально-правових понять» (тер-мтгв). Обгрунтовано необхгднгсть дослгдження публгчних закликю та пов'язаних з ними дгянь як наскргзних термтю. Аргументовано наскргзну природу публгчних закликю, розповсюдження мате-ргал1в гз закликами, виготовлення та зберггання матергал1в гз закликами. Пропонуеться при досл1-джент наскргзних термтю завжди зважати на контекст гх використання та системт зв'язки з тшими кримтально-правовими термтами.
Ключовi слова: публiчнi заклики; розповсюдження матерiалiв i3 закликами; виготовлення та зберкання матерiалiв i3 закликами; нас^зш кримiнально-правовi поняття; нас^зна термшолопя; система кримшального закону; злочини проти основ нацюнально'Т безпеки; тероризм; фшансування тероризму.
Рубащенко Н. А., кандидат юридических наук, ассистент кафедры уголовного права № 1, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0003-4969-8780
Публичные призывы как сквозной уголовно-правовой термин: постановка вопроса
Поддерживается внедрение в научный оборот «сквозных уголовно-правовых понятий» (терминов). Дается обоснование необходимости исследования публичных призывов и связанных с ними деяний как сквозных терминов. Аргументируется сквозная природа публичных призывов, распространение материалов с призывами, изготовление и хранение материалов с призывами. Предлагается, исследуя сквозные термины, всегда учитывать контекст их использования и системные связи с другими уголовно-правовыми терминами.
Ключевые слова: публичные призывы; распространение материалов с призывами; изготовление и хранение материалов с призывами; сквозные уголовно-правовые понятия; сквозная терминология; система уголовного закона; преступления против основ национальной безопасности; терроризм; финансирование терроризма.
Вступ. В1дом1 поди на сход1 УкраТни та в Криму значно актуал1зували науков1 дослщження кримшально-правовоТ характеристики публ1чних
заклиыв як окремих злочишв проти основ нащонально! безпеки Укра!ни, громадсько! безпеки, громадського порядку, миру та безпеки людства. Проте результати цих дослщжень мають переважно спецiальний характер, осюльки розглядають указанi злочиннi дiяння виключно в контекстi конкретного складу злочину. Безсумшвно, що здiйснення таких конкретизованих дослщжень мае вельми важливе значення для сучасно! кримiнально! науки та практики, однак необхвдною е також розробка загального поняття публiчних заклиыв наскрiзного (унiверсального) характеру, позбавленого багатозначност в розумiннi та неоднаковост в застосуваннi. Навiть з точки зору елементарно! логiки, як зазначае В. Я. Тацш (V. 1а. Tatsii), неприпустимо застосовувати декiлька термшв на позначення одного й того ж явища, так само як i позначати рiзнi явища одним i тим же термiном [8, с. 9].
Аналiз остантх дослiджень i публжацш. У втизнянш наущ кри-мiнального права публiчнi заклики, а також розповсюдження матерiалiв iз закликами, виготовлення та зберiгання цих матерiалiв досi не розгляда-лися як наскрiзнi, системнi поняття. Разом з тим дослвдження цих дiянь у межах конкретних складiв злочишв ввдображено у доволi значнiй кшькост праць. Це, зокрема, публiкацГí О. Ф. Бантишева (О. Р. Bantyshev), Т. П. Гусака (Т. Р. Ы^ак), I. В. Дiордiци (I. V. Эюга^а), Л. В. Дорош (Ь. V. Dorosh), О. В. Епель (О. V. Ере1), В. М. Киричка (V. М. КугуеЬко), В. В. Кузнецова (V. V. Kuznietsov), В. К. Матвiйчука (V. К. Ма^псЬик), В. М. Мохончука (V. М. МокЬопсЬик), Л. В. Мошняги (Ь. V. Moshniahа), Д. О. Олейшкова (D. О. Olieinikov), М. А. Рубащенка (М. А. Rubashchenkо), 6. Д. Скулиша (1е. D. Sku1ysh), Р. В. Стецишина (R. V. Stetsyshyn), В. Я. Тащя (V. Ia. Tatsii), В. П. Тихого (V. Р. Tykhyi), М. I. Хавронюка (М. I. Khavroniuk), Р. Л. Чорного
Ь. Chornyi) та деяких шших.
Активне використання термiна «наскрiзне кримшально-правове поняття» почалося у вiтчизнянiй наущ ввдносно недавно переважно у працях професора В. О. Навроцького (V. О. Navrotskyi) та його учшв [3; 4; 5]. Автор ще! стати також уважае дослвдження наскрiзних кримiнально-правових понять перспективним напрямком сучасних кримшально-правових дослiджень.
Мета статтi - сформувати методолопчне пiдrрунтя дослiдження публiчних закликiв та пов'язаних з ними дiянь як наскрiзних кримшально-правових понять. Завданням статтi е обгрунтування необхвдност такого дослiдження, встановлення наскрiзного характеру вiдповiдних понять та прогнозування результата такого дослiдження.
Виклад основного матерiалу. Шд наскрiзними кримiнально-правовими поняттями у наукових джерелах пропонуеться розум^и таю поняття, як використовуються неодноразово i мають одне й те ж значення, як вони збертають незалежно вiд того, щодо якого шституту кримiнального права використовуються [4, с. 74]. У щлому з таким визначенням можна погодитися i на його основi окреслити суттевi ознаки визначуваного поняття. Щоправда, бшьш точним видаеться використовувати слово «термш» замiсть «поняття».
Як ввдомо, термш - це слово (сполучення ^в), яке однозначно виражае поняття в межах певно! науки чи галузi технiки [2, с. 55]. Зважаючи на те, що порушена проблематика якраз пов'язана i3 забезпеченням однозначностi в умовах неодноразовост використання певних словесних формулювань у Кримiнальному кодексi Укра!ни (далi - КК), то словосполучення «нас^зний кримiнально-правовий термш» видаеться бiльш вдалим, хоча !х паралельне використання не е критичним, оскшьки по сут мова йде про одне й те ж (термш, що неодноразово використаний, мае позначати одне й те ж поняття).
Перша ознака наскрiзного кримшально-правового термша - неодноразове використання одного й того ж термша насамперед у закош про кримшальну вщповщальшсть Укра!ни. Хоча не виключено, що один i той же термш може бути неодноразово використаний i в доктрин кримшального права та судовiй практицi. Звичайно, потребуе виршення питання про те, що означае неодноразовкть використання та який термш можна вважати одним i тим самим. Як убачаеться, для неодноразовост достатньо мтмум двох випадыв використання одного й того ж термша, а шд останшм слiд розумiти лише такий, який виражений зовш одним i тим же словом чи сполученням сив. Друга ознака полягае в однозначност цього термша. Точшше було б зазначити, що наскрiзнi кримiнально-правовi термши повиннi були б мати однакове значення як у наущ, так i в практищ, однак de facto вони часто розумiються та/або використовуються по^зному, iнодi навiть у межах одного й того ж шституту, що головним чином й обумовлюе необхщшсть упровадження дослiджуваного поняття в кримшально-правову матерiю. При цьому вимогу однозначност термiна не можна поширювати на однаковi слова i словосполучення, якi, одначе, у зв'язку з контекстом !х використання вимушено позначають дещо рiзнi (нето-тожш) поняття про явища чи предмети. Наприклад, у чинному КК неодноразово використовуються словосполучення «значна шкода» та «ютотна шкода», однак вони не можуть визнаватися наскрiзними для всього кримшального закону термшами, бо через рiзний характер сусшльно! небезпечностi злочишв вони не можуть бути щлком однаковими, хоч це й не означае, що в щлому вони можуть володгги певними сшльними (родовими) ознаками.
На думку В. О. Навроцького (V. O. Navrotskyi), основн функцп (призначення) наскрiзних термiнiв (за термшолопею автора - понять), поля-гають у тому, що вони шдтверджують наступнiсть законодавства, свiдчать про стабшьшсть правово! системи, виступають показником якоси законодавства, забезпечують законнiсть у правозастосуванш та спрощують вивчення кримшального права [4, с. 74-75]. Не вщкидаючи зазначене, усе ж головною функщею наскрiзних термiнiв убачаеться забезпечення однозначноси - однакового розумшня одних i тих же термшв кримiнального закону за одних i тих же умов (обставин) i, як наслiдок (або паралельно з цим), - однакового застосування приписiв КК, що мютять однi й ri ж кримiнально-правовi термiни.
Одним iз багаторазово використовуваних кримiнально-правових термов е термiн «публiчнi заклики», котрий станом на серпень 2017 р.
згадуеться у восьми статтях ОсобливоТ частини КК, а саме в статтях 109 («Дп, спрямоваш на насильницьку змшу чи повалення конституцшного ладу або на захоплення державноТ влади»), 110 («Посягання на територГальну цШсшсть i недоторканшсть УкраТни»), 258-2 («Публ1чш заклики до вчинення терористичного акту»), 258-5 («Фшансування тероризму»), 295 («Заклики до вчинення дш, що загрожують громадському порядку»), 299 («Жорстоке поводження з тваринами»), 436 («Пропаганда вшни») та 442 («Геноцид»). Щ статтi розмiщенi в чотирьох рiзних роздiлах, по два в кожному з них. Як влучно зауважила З. А. Тростюк (Z.A.Trostiuk), в аспект дослiдження термiнологiТ уваги потребуе насамперед Особлива частина КК, адже саме в нш простежуеться найбГльше термшолопчних огрiхiв i до неТ перш за все звертаються в процес квалiфiкацiТ злочинiв [9, с. 6]. Це судження шановноТ авторки знаходить свое шдтвердження зокрема i у використаннi публiчних закликiв як наскрiзного термiна. Порушення правил використання термшоло-гГТ при прийняттi чинного КК та внесенш до нього змш, а також неоднозначна наукова штерпретащя термiна призводить на правозастосовному рiвнi до не розумiння того, яке ж поняття з його Гстотними загальними та специфiчними ознаками позначае вщповщний термiн, i, як наслщок, до практичних помилок.
Як бачимо з вище наведеного перелшу статей, словосполучення «публiчнi заклики» використано неодноразово (перша ознака Тх наскрiзного характеру). Та чи можна говорити про Тх однозначшсть (друга ознака)? У семи з восьми випадшв використання в КК «публiчних заклишв» (статтi 109, 110, 258-2, 295, 299, 436 i 442) вони вживаються насамперед для описання сусшльно небезпечного дiяння, самостiйноТ форми об'ективноТ сторони злочину, заснованоТ на особливому характерi дiяння, а також - для описання такоТ ознаки складу як предмет злочину, яким виступають вщомосп, що мiстять заклики вщповщного змiсту. У кожному з цих випадюв термiн «публiчнi заклики» повинен мати одне i те ж значення, незважаючи на те, що т дiяння, до яких закликаеться публша (так би мовити об'ект самого заклику як дiяння) у кожному випадку е рiзним: учинення дш, з метою змiни меж територГТ УкраТни (ст. 110 КК), учинення терористичного акту (ст. 258-2 КК), здшснення жорстокого поводження з хребетними тваринами (ст. 299 КК) та ш. Одне i те ж значення передбачае у всiх цих випадках однакову штерпретащю заклику як такого, його форми та структури, моменту закшчення, його публiчностi, конструкцГТ складу тощо.
Проте згаданому в ст. 258-5 КК термiновi «публГчш заклики» ми не можемо надати такого ж значення, як i в шших семи статтях, зважаючи на контекстне поле, в якому його використано. У ст. 258-5 КК передбачено вщповщальшсть за дГТ, вчинеш з метою фшансового чи матерiального забезпечення, зокрема, пу6лГчних закликiв до вчинення терористичного акту. Тобто термш «пу6лГчнГ заклики» тут ужито не на позначення сусшльно небезпечного дГяння, як ознаки складу фшансування тероризму, та його предмета, а на позначення тих дш (того об'екта), на яке спрямовуеться саме фшансування (як сусшльно небезпечне дГяння). Тому правильно зазначаеться в лгрератур^ що ст. 258-5 КК вщсилае
до злочишв, передбачених ст. 258-2 КК в щлому [див., напр.: 1, с. 38], тобто термш «публiчнi заклики» тут ужито на позначення назви злочишв i заголовку статт 258-2 КК, котрий у свою чергу також не зовсiм ввдповщае змюту диспо-зицп ще1 ж ста™. Тобто шд публiчними закликами в ст. 258-5 КК («Фшан-сування тероризму») слвд розум^и всi дiяння, якi передбаченi в ст. 258-2 КК - власне не тшьки самi публiчнi заклики до вчинення терористичного акту, а й розповсюдження, виготовлення чи збертання з метою розповсюдження матерiалiв з такими закликами. Так само виршуеться питання i з фшансуванням «втягнення у вчинення терористичного акту» (цей термш охоплюе як власне втягнення, так i примушування, бо вони альтернативно передбачеш у ст. 258-1 КК) та фшансуванням «створення терористично1 групи чи органiзацiï» (термiн охоплюе не тшьки власне створення, але й iншi дiяння, передбаченi в ст. 258-3 КК: керiвництво, участь, оргашзацшне чи iнше сприяння).
Таким чином, термш «публiчний заклик» мае наскрiзний характер i вживаеться в одному й тому ж значенш, за винятком його використання в ст. 258-5 КК, де вш позначае поняття, ширше за обсягом свого значення. Зазначений вище варiант штерпретацп «публiчних закликiв» як такого термша, що охоплюе всi дiяння, описанi в ст. 258-2 КК, хоч i вщповщае потребам практики та щлком нею сприйнятий, усе ж не скасовуе того, що законодавець невдало сформулював диспозищю ст. 258-5 КК, заклавши в не'1 пiдстави як для обмежувального, так i для поширювального тлумачення одного i того ж термiна. Разом з тим варто зазначити, що не вс термши, незважаючи на ix вираження однаковими словами, в дшсност повиннi мати однакове значення. Загалом це стосуеться оцшочних термшв. Так, можна пiдтримати висновки О. О. Пащенка (О.О. РавЬеЬепко) стосовно неможливост надiлення однаковим змiстом у всix випадках такого кримiнально-правового термша, як «iншi тяжкi наслiдки», оскшьки рiзний характер суспiльноï небезпечностi злочишв, яю як ознаки власних складiв передбачають термiн «iншi тяжкi наслщки», зумовлюе можливiсть настання рiзниx сусшльно небезпечних наслiдкiв вiд ïx учинення [6, с. 104]. У цш ситуацп, зважаючи на змiст i призначення оцшочних термшв, законодавець вимушено використовуе одне й те ж словосполучення, яке проте позначае нетотожш явища. Надалi ж у статт буде розглядатися лише нас^зний термiн «публiчнi заклики», тобто без урахування його неправильного використання в ст. 258-5 КК.
Диспозицп, котрi передбачають публiчнi заклики, завжди описують ознаки складу злочину, який в теорп кримшального права прийнято iменувати складним, тобто таким, законодавча конструкщя якого ускладнена якими-небудь обставинами, зокрема наявшстю альтернативних дiянь, що утворюють, як правило, альтернативш форми об'ективно1 сторони злочину. Альтернативними публiч-ним закликам дiяннями виступае розповсюдження матерiалiв iз вiдповiдними закликами (6 разiв: статтi 109, 110, 258-2, 295, 436 i 442 КК), а також виготовлення таких матерiалiв (4 рази: стати 258-2, 295, 436, 442 КК) i ïx збертання (2 рази: стати 258-2, 295 КК). Указаш дiяння описуються словосполученнями, яы,
як бачимо, вживаються неодноразово i з огляду на найпростшу лопку також вимагають однакового розумшня, у зв'язку з чим мають визнаватися нас^зними кримшально-правовими термiнами. 1х змют безпосередньо пов'язаний зi змiстом публiчних закликiв як наскрiзного термiна, що обумовлено перш за все законо-давчою технiкою. Так, ч. 1 ст. 258-2 КК викладена наступним чином: «публiчнi заклики до вчинення терористичного акту, а також розповсюдження, виготовлення чи збер^ання з метою розповсюдження матерiалiв з такими закликами». Зрозумшо, що для з'ясування змюту «розповсюдження матерiалiв...», «виготовлення матер!ал1в...» та «зберiгання матерiалiв...» необхщно спершу визначитися з самим закликом. Очевидшсть такого висновку обумовлена використанням вщповщного вказiвного займенника («... з такими закликами»). 1ншими словами, щ термiни е вiдсилочними i посилають саме до термiна «публiчнi заклики». Зважаючи на це i маючи на метi узагальнення понять, що володшть спiльними ознаками, пропонуеться аналiзованi суспiльно небезпечнi дiяння iменувати пов'язаними з публiчними закликами дiяннями, а ввдповщш 1м термiни -пов'язаними з публiчними закликами термiнами.
У свою чергу «розповсюдження матерiалiв iз закликами», «виготовлення матерiалiв iз закликами», «збериання матерiалiв iз закликами» як наскрiзнi кримiнально-правовi термiни не застосовуються iзольовано вiд iнших кримiнально-правових термшв, кожен з яких перебувае в складних системних зв'язках у межах цШсно'1 (нехай хоч i трохи хаотично']") системи кримшально-правово1 термшологп. Тому не можна не зважати на те, що чинний КК мктить також i таю термши, як «виготовлення збро1» та «збериання збро1» (статтi 263 та 263-1 КК), «виготовлення шдакцизних товарiв» i «збертання пiдакцизних товарiв» (ст. 204 КК), «розповсюдження творiв, зображень...» (напр., статт 176, 300, 301 КК) i т.п. Загалом на позначення певного рiзновиду сусшльно небезпечного дiяння слово «виготовлення» використовуеться в 23 статтях Особливо!" частини КК, фшсуючи ознаки абсолютно рiзних видiв злочишв (з яких «виготовлення матерiалiв iз закликами» зустрiчаеться тiльки в 4 з цих статей), слово «збериання» - в 21 статл («збертання матерiалiв iз закликами» - в 2 статтях), слово «розповсюдження» - в 12 статтях (6 з яких як «розповсюдження матерiалiв iз закликами»). Це свщчить про юнування рiзних ступенiв узагальнення (так би мовити рiвнiв «наскрiзностi») уживаних у КК термтв: найбiльш загальнi, загальш, родовi, видовi, спецiальнi, окремi тощо.
Тому можна й треба з'ясовувати змкт i значення термiнiв «розповсюдження», «виготовлення» i «збериання» як таких, тобто безвщносно до пред-метiв, з якими вчинюються дп, позначенi вказаними термiнами. При цьому слщ враховувати такi важливi положення. По-перше, цi термiни вживаються в КК не тшьки у значенш певного суспiльно небезпечного дiяння, але й на позначення мети злочину (напр., мета виготовлення наркотичних засобiв у статтях 312 i 317 КК) чи ознак предмета злочину (напр., незаконно виготовлеш предмети у статтях 199 i 204 КК). По-друге, вони часто використовуються в парнш альтернативi з такими термшами, яы перебувають у лопчному ввдношенш сумщення чи шдпорядкування i, як наслвдок, потребують обмежувального
тлумачення ïx значення. Наприклад, парною альтернативою до «збертання» нерщко виступае «носшня», що вимагае ïx розмежування (напр., ст. 263 КК), однак за вщсутност тако'1 альтернативи ввдбуваеться вимушене наповнення обсягу одного термша також i значенням шшого, як напр., у випадку зi збертанням наркотичних засобiв (статтi 307 та 309 КК). Подiбнi ускладнення можуть виникнути i з такими парами, як «виготовлення» i «виробництво», або ж «розповсюдження», «збут» та «поширення». Зважаючи на викладене, у процесi дослiдження наскрiзниx термiнiв необxiдно зважати на контекст ïx використання та системш зв'язки з шшими кримшально-правовими термiнами, що сприятиме вiдточенню термшологп та ÏT правильному використанню.
Висновки. Визнання дослщжуваних термiнiв наскрiзними з методолопчно'1 точки зори вiдкривае перспективний напрямок для проведення операцп узагальнення та досягнення шдуктивних умовиводiв на основi руху вiд знань про публiчнi заклики та пов'язанi з ними дiяння як окремих видiв злочинiв, до знань про публiчнi заклики та пов'язанi з ними дiяння як такi, що характеризуються родовими ознаками, сшльними для у^х ïx видiв. Це сприятиме формуванню единого ïx розумшня та однаковому застосуванню вщповщних кримiнально-правовиx норм. Крiм того, такi дослiдження дозволять сформувати набiр правил, обов'язкових i для суб'екпв правотворчостi, з метою подальшо'1 унiфiкацiï тексту кримiнального закону та шших актiв (висновкiв Верховного Суду Украши, роз'яснень вищих судiв тощо). Досягти позитивного результату при цьому можна насамперед шляхом аналiзу: а) окремих норм, у яких передбачеш наскрiзнi поняття, б) науково'1 л^ератури, присвячено'1 вивченню окремих видiв публiчниx закликiв та дiянь, пов'язаних з ними, в) практики застосування норм, що передбачають вщповщальшсть за щ дiяння.
Список лiтератури:
1. Данилевський А. О., Гнетнев М. К. Злочини проти громадсько'1 безпеки. Кримшальне право (Особлива частина): тдручник / за ред. О. О. Дудорова, 6. О. Письменського. Луганськ: Елтон-2, 2012. Т. 2. Гл. 11. С. 9-72.
2. Иванов Е. А. Логика: учебник. Москва: Изд-во БЕК, 1998. 309 с.
3. Максимович Р. Л. Викрадення як наскр1зне кримшально-правове поняття. Науковий в1сник Льв1вського державного унгверситету внутршнгх справ. Сергя юридична. 2015. Вип. 2. С. 247-255.
4. Навроцький В. О. Наскр1зш кримшально-правов1 поняття. 10 роюв чинносп Кримшального кодексу Украши: проблеми застосування, удосконалення та подальшо'1 гармотзацп 1з зако-нодавством европейських краш матер1алп м1жнар. наук.-практ. конф. (м. Харк1в, 13-14 жовт. 2011 р.). Харюв: Право, 2011. С. 73-77.
5. Наконечна Л. А. Насильство як наскр1зне кримшально-правове поняття: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Льв1в, 2016. 18 с.
6. Пащенко О. О. Чи може виступати едтсть термшологп як обов'язкова вимога до вах кримшально-правових норм? Вгсник Луганського державного утверситету внутрштх справ гменг Е.О. Дгдоренка. 2016. № 3. С. 98-108.
7. Рубащенко М. А. Кримшальна вщповвдальтсть за посягання на територ1альну цтсшсть i недоторканшсть Украши: монограф1я. Харюв: Право, 2016. 286 с.
8. Тацш В. Я. Методолопчш проблеми правово'1 науки на етат формування правово1, демократично!, сощально1 держави. Методологгчш проблеми правовог науки: матер1али м1жнар. наук. конф. (м. Харюв, 13-14 груд. 2002 р.). Харюв: Право, 2003. С. 3-12.
9. Тростюк З. А. Понятшний апарат Особливо1 частини Кримшального кодексу Украши: монограф1я. Кжш: Ат1ка, 2003. 144 с.
References:
1. Danylevskyi, A.O., Hnietniev, M.K. (2012). Zlochyny proty hromadskoi bezpeky. Kryminalne pravo (Osoblyva chastyna). O.O. Dudorova, Ie.O. Pysmenskoho (Eds.). Luhansk: Elton-2. Vol. 2. Ch. 11, 9-72 [in Ukrainian].
2. Ivanov, E.A. (1998). Lohika. Moscow: BEK [in Russian].
3. Maksymovych, R.L. (2015). Vykradennia yak naskrizne kryminalno-pravove poniattia [Larceny as a through criminal-legal notion]. Naukovyi visnyk Lvivskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav. Seriia yurydychna, issue. 2, 247-255 [in Ukrainian].
4. Navrotskyi, V.O. (2011). Naskrizni kryminalno-pravovi poniattia. 10 rokiv chynnosti Kryminalnoho kodeksu Ukrainy: problemy zastosuvannia, udoskonalennia ta pdalshoi harmonizatsii iz zakonodavstvom yevropeiskykh krain: proceedings of the Scientific and Practical Conference. Kharkiv: Pravo, 73-77 [in Ukrainian].
5. Nakonechna, L.A. (2016). Nasylstvo yak naskrizne kryminalno-pravove poniattia. Extended abstract of candidate's thesis. Lviv [in Ukrainian].
6. Pashchenko, O.O. (2016). Chy mozhe vystupaty yednist terminolohii yak obov'iazkova vymoha do vsikh kryminalno-pravovykh norm? Visnyk Luhanskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav imeni E.O. Didorenka, № 3, 98-108 [in Ukrainian].
7. Rubashchenko, M.A. (2016). Kryminalna vidpovidalnist za posiahannia na terytorialnu tsilisnist i nedotorkannist Ukrainy [Criminal liability for encroachment on the territorial integrity and inviolability of Ukraine]. Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
8. Tatsii, V.Ia. (2003). Metodolohichni problemy pravovoi nauky na etapi formuvannia pravovoi, demokratychnoi, sotsialnoi derzhavy. Metodolohichni problemy pravovoi nauky: proceedings of the Scientific and Practical Conference. Kharkiv: Pravo, 3-12 [in Ukrainian].
9. Trostiuk, Z.A. (2003). Poniatiinyi aparat osoblyvoi chastyny Kryminalnoho kodeksu Ukrainy. Kyiv: Atika [in Ukrainian].
Rubashchenko M. A., PhD in Law, Assistant of Department of Criminal Law, Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0003-4969-8780
The public appeal as the through criminal term: statement of a question
The author of the article supports the introduction of «the through criminal legal concepts» into the science of criminal law. It is more expedient to use the phrase «the through terms», wherein the through terms have such signs: they are used in the law two or more times; they denote the same concept. The research is based on the fact that the Criminal Code of Ukraine provides for criminal liability for public appeals for various criminal acts: encroachment of the territorial integrity of the state (Art. 110 of the CC), seizure of state power or overthrow of constitutional order (Art. 109 of the CC), terrorist act (art. 258-2 CC), mass riots (Art. 295 of the CC), cruelty to animals (Art. 299 of the CC), act of aggression (Art. 436 of the CC), genocide (Art. 442 of the CC). In legal practice, all these articles are interpreted and applied in different.
The necessity of researching public appeals and related acts as through terms is grounded. The through nature of public appeals, the spreading of materials with appeals, the making and storage of materials with appeals are argued. It is proposed to investigate through terms taking into account the context and taking into account systemic links with other criminal legal terms.
The recognition that the investigated concept are through, opens a promising direction for the synthesis and application of inductive reasoning. This means the moving from knowledge about public appeals, as separate types of crimes, to knowledge of public appeals, as a generic act common to all of their species.
Keywords: the public appeals; spreading of materials with appeals; making and storage of materials with appeals; through criminal concepts; through terminology; system of criminal law; crimes against the basis of national security; terrorism; financing of terrorism.
Hadiumna do pedKorniii 19.08.2017 p.
