CC BY
7ПОБУДОВА УН1ВЕРСАЛЬНОГО ТЕМАТИЧНОГО КОМПОНЕНТА ПРЕДМЕТНО1 МОДЕЛ1 СТУДЕНТА З МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛ1Н У ТЕХН1ЧНОМУ УН1ВЕРСИТЕТ1
О.Г. Евсеева, канд. фiз.-мат. наук, доцент, Донецький нащональний техмчний умверситет,
м. Донецьк, УКРА1НА
У статт1 розглянуто ргзнг тдходи до визначення цглей навчання математичних дисциплин у техтчному ун1верситет1. Детально описано побудову утверсального тема-тичного компонента предметног модел1 студента з математичних дисциплт.
Ключов1 слова: навчання вищог математики, дгяльнгсний пгдхгд до навчання, цглг навчання, змгст навчання, моделювання студента.
Постановка проблеми. Метою сучас-но! вищо! шженерно! осв^и е тдготовка таких фаивщв, яю б не лише досконало знали i правильно експлуатували доручену 1м технiку, але й ч1тко розумiли принципи 11 застосування в рiзних умовах, мали здат-нiсть до постшно! самоосвiти, самовдоско-налення. Передуам це завдання мае розв'язуватись у процеа навчання вищо! математики.
При визначент теоретичних i методич-них аспекпв навчання вищо! математики сгудентiв шженерних спецiальностей тех-нiчних вищих навчальних закладiв важливе значення мали науково-методичт дост-дження таких вчених, як З.В.Бондаренко, К.В.Власенко, 1.М.Главатських, С.АКири-лащук, В.1.Клочко, Т.В.Крилова, Т.С.Максимова, Г.О.Михалш, В.АПетрук, МВПра-цьовитий, С.О.Семерiков, П.О.Стеблянко, 1.М.Реутова та iнших.
Вони одностайш в тому, що вирiшення проблеми тдвищення якосгi математично! пiдготовки студенлв ВТНЗ потребуе гли-бокого засвоення студентами основ мате-матично! науки, вмшня бачити й викорис-товувати внутршньо предметнi й мiжпре-дметш зв'язки, прикладну спрямованiсть курсу вищо1 математики, формування у студентiв умшнями застосовувати математику для розв'язування практичних задач.
Вирiшення проблеми вдосконалення математично! пщготовки студенпв iнженер-
них напрямюв тдготовки на сучасному етат розвитку суспiльства можливе на засадах дiяльнiсного тдходу до навчання, розвитком якого займалися таю вчет, як Г.О.Атанов [1], Б.Ц.Бадмаев, ПЯ.Гальпе-рiн, З.О.Решетова, Н.Ф.Тализiна.
При проектуванш методично! системи навчання математики на засадах дiяльнiс-ного тдходу первинною е дiяльнiсть, що задана характером майбутньо! спещальнос-■п, i ди, що складають цю даяльтсть. Вра-ховуючи, що кiнцевою метою навчання математики у ВТНЗ е засвоення способiв дiй, що забезпечують здшснення майбут-ньо! професiйноi даяльносп, необхщним е визначення цiлей i зшсту навчання математичних дисциплiн для кожного конкретного напряму тдготовки.
Вирiшуеться це завдання у рамках моделювання студента шляхом створення п'ятикомпонентно! предметно! моделi студента техтчного унiверситету з математики, що складаеться з тематичного, семан-тичного [5], функцiонального, процедурного i операцiйного компонента [4]. Цiлi навчання визначае операцiйний компонент предметно! моделi студента [3]. Зм^ навчання вiдображуеться тематичним компонентом предметно! моделi студента, розро-бка якого е важливим питанням для пода-льшого проектування i оргатзаци навчання на засадах дiяльнiсного тдходу.
Анал1з актуальних дослщжень. 1сну-
юча практика визначення цшей i змiсгу на-вчання полягае в тому, що цi цш визнача-югься локально, у рамках одного навчаль-ного предмета, i за допомогою Тх здщсню-еться локальне визначення змiсгу цього предмета [2]. БшьшАсгь процедур встанов-лення змiсгу виконуеться однiею людиною, викладачем з цього предмета, який е фаив-цем, як правило, в одте! предметно! галузi. На початкових етапах навчання студенти нацiлюються на змАсг з окремих навчаль-них предметв, а питання, пов'язанi з сис-темним формуванням фахiвця в цшому, йдуть на другий план.
Описане вище не дозволяе забезпечити кероване досягнення юнцевих цшей навчання як щодо спещальносп в цшому, так i на окремих його етапах. Наприклад, одш-ею з особливостей при викладант матема-тичних дисциплiн е бажання викладачiв дати !х у всш повноп, у максимальному обсязi. При цьому, наприклад, викладачi математики у техтчному ВНЗ дуже часто ставлять перед собою завдання формуван-ня у студентiв математичного мислення. Але у шженера мае бути сформовано саме iнженерний тип мислення. А навчати математики необидно саме для того, щоб сприяти розвитку iнженерного, а не математичного, мислення.
Широку популярнiсть одержала спроба класифАкувати навчальнi цiлi, розпочата Б.Блумом [11]. Зпдно iз цiею класифжащ-ею, автор видiляе двi групи цшей: когтти-вну й афективну. Когнiтивна, у свою чергу, тдроздАляеться на двi тдгрупи. Одна з них пов'язана iз засвоенням знань i включае наступнi категори: а) знання конкретного матерiалу; б) знання галузей застосування, тенденцiй розвитку, класифжацш i катего-рiй, критерив придатносп для використан-ня, а також методав роботи; в) знання зага-льних i абстрактних понять (принципи уза-гальнення й структури). Друга тдгрупа цiлей включае категори: а) розумшня (переклад або розшифрування, iнтерпретацiя й екстраполяцiя); б) застосування (вмшня використовувати абстрактнi знання для розв'язку практичних задач); в) аналiз (елеменпв, вiдносин i органiзацiйних
принцитв); г) синтез (самостiйне вислов-лення, складання плану, установлення зв'язюв); д) оцiнка, або вмiння ствввдноси-ти iз критерiями (як власними, так i зада-ними). Перераховаш вище категори утво-рюють iерархiчну структуру, тобто задають такий розподш цiлей навчання, за яким спочатку освоюються бiльш просп, а попм бiльш складнi знання й навички й вщбува-еться перехiд ввд конкретних до абстрактних понять.
Стд зазначити, за Б.Блумом, щлями навчання е знання, а це ввдповвдае паради-гмi знанньового навчання. З погляду дАяль-нiсного тдходу цiлями навчання матема-тичних дисципшн е математичнi предметнi ди, яю мають осво!ти студенти. Знання е основними засобами, що зумовлюють ви-конання дiяльностi i дш. Тому проектуван-ня даяльносп передбачае i встановлення необхiдних для Г! здшснення знань. При цьому бажано мати уявлення про те, як знання забезпечують реалiзацiю орАентува-льно! (загального орiентування i орАенту-вання на виконання), виконавчо! i контро-льно-корекгувальноТ часгин навчально! дА-яльносп.
Усунення вказаних вище недолiкiв мо-же бути здшснене шляхом побудови сис-теми цiлей навчання для кожного напряму тдготовки [1, 2].
Цш навчання для математичних дис-ципшн у ВТНЗ задаються характером май-бутньо! професшноТ даяльносп, тобто щлями бшьш високого порядку. Необхщтсть досягнення цих цiлей визначае зовшшнш компонент змсгу навчального курсу, який складають умшня, що мають бути засвоет. Цей змсг засвоюеться за допомогою пев-них засобiв, яю самi повинт бути заздале-пдь засвоенi. Огже, спочатку вони ввдгра-ють роль цшей. Це задае внутршнш компонент змАсгу цього курсу. Для визначення й необидно видшити промАжт цш А пред-ставити динамку переходу цих цшей у за-соби, тобто виконати динамАчне сгруктуру-вання навчально! дшльносп з засвоення необхщного змАсгу.
Мехатзмом визначення внутршнього компоненту змАсгу, тобто динамчного
сгруктурування, е побудова дерева цшей для кожно! зовшшньо! цш. Зовшшня цшь ввдграе роль головно! цАл1, А спочатку ви-значаються вмшня, що безпосередньо за-
безпечують формування ще! цш-вмшня, а також знання, якими треба при цьому опе-рувати (див. рис.1).
Умшня--0-1-1
Умшня-0-1-2 Умшня-0-1
Знання-0-1
Знання-0 Умшня-0
Умшня-0-2-1
Умшня-0-2-2 Умшня-0-2
Знання-0-2
Рис. 1. Динамша формування вмшня
Так визначаються тдцш першого по- для кожно! тдцш А тлн. Дерево цшей-
рядку. Попм така ж робота проводиться умшь показано на рис. 2.
Рис. 2. Дерево цшей-умшь
Побудоваш таким чином курси матема-тичних дисциплш у техтчному ВНЗ для рАзних спещальностей ввдрАзнятимуться, оскшьки вони будуть проектуватися не за-ради самого цього курсу, не заради його повноти А логично! послщовносп як певно! науки, як це вщбуваеться зараз, а, в першу чергу, заради майбугньо! професАйно! дАя-льносп, яка, зрозумшо, рАзна для рАзних спещальностей.
Диапазон навчальних цшей вельми широкий - ввд формування вмшь здшснювати професшну дАяльнють загалом до засвоення
конкретних тем або питань навчально! про-грами. Ю.ЙМашбиць першА назвав вгдда-леними, друп - найближчими навчальними щлями [7]. Зрозумшо, що досягнення ввд-далених цшей - процес тривалий А склад-ний. Устх його багато в чому визначаеться тим, наскшьки правильно сформульоваш найближчА щт, наскшьки ефективно орга-тзований процес Тх досягнення. I тут треба розумгги, що найближчА цш тдлегш ввдда-леним, вони вторинт за ввдношенням до вАддалених цшей, 1'х не можна сформулю-вати, не маючи цшей ввддалених. Найближ-
ч цш вщграють роль тдцшей для цшей вiддалених.
У нитштх умовах загальт цш зада-ються законами про освпу, про вищу освь ту, документами Кабшету MiHicrpiB, мЫс-терства освiти i науки, молодi та спорту Укра!ни. Вони един для Bcix напpямiв тд-готовки фахiвцiв. Конкретн цщ необхiдно розглядати в рамках окремих спетальнос-тей. По сyтi справи, щ цiлi задаються стандартами навчання, розробка яких е одтею з головних та першочергових завдань для вищо! освiти. Як вщомо, центральним по-няттям тут е модель спещал^а, а основ-ним нормативним документом, який скла-даеться щодо пpофесiйних напpямiв, -«Осв^ньо-професшна програма» (ОПП). У нш задаються сфери i об'екти, на яю спря-мована дiяльнiсгь спещал^а, вимоги до !х знань i умшь, визначаеться пеpелiк дисци-плiн, що тдлягають вивченню.
Так, в осв^ньо-професшнш пpогpамi тдготовки бакалавра напряму тдготовки 030601 «Менеджмент» визначено таю цщ навчання дисциплiни «Вища та прикладна математика»: «формування у стyдентiв ба-зових математичних yмiнь для виршення завдань у пpофесiйнiй дiяльностi, вмшь аналiтичного мислення, математичного формулювання економiчних задач, що ви-никають у процес yпpавлiння» [8].
Для досягнення конкретних цiлей навчання для кожно! спецiальностi повинн бути визначен т вмiння, яю необхiднi для !х здiйснення. Так для бакалавра напряму тдготовки 030601 «Менеджмент» визначено таю вмшня:
- виконання дiй з векторами, матриця-ми, обчислення визначниюв;
- розв'язування систем .ттйних piв-нянь;
- дослiдження форм i властивостей прямих та площин, кривих та поверхонь другого порядку;
- знаходження границь ступенево-по-казникових фyнкцiй;
- дослщження фyнкцiй за допомогою диференщального числення;
- здiйснення iнтегpальних числень;
- дослщження числових та ступеневих pядiв;
- розв'язування дифеpенцiйних piв-нянь першого та вищих порядюв.
Таким чином, визначен конкретн цш навчання вищо! математики напряму тд-
готовки 030601 «Менеджмент», що дае змогу визначити зм^ навчання математичних дисциитн.
Метою статг1 е визначення зм1сгу математичних дисциплш i побудова унiверса-льного тематичного компонента предметно! моделi студента з математичних дисциплш у технiчному унiверсигетi у навчанн на засадах дiяльнiсного тдходу.
Виклад основного матер1алу. Темати-чний компонент предметно! моделi студента будуеться саме за тематичним принципом, у ньому перераховуються роздiли i теми, яю пщлягають вивченню. При цьому можлива деталiзацiя рiзноi м1ри, але все-таки завжди це не самi предметнi знання, не !х зм1ст, а !х назви. Це певш властивосп, певнi характеристики предметних знань, знання про предметн знання. Знання, що складають тематичний компонент будемо називати його елементами.
Для визначення тематичного компонента предметно! моделi студента техтчних напрямiв тдготовки з математики необхщ-но проаналiзувати анотаци математичних дисциплш в ОПП тдготовки бакалаврiв вах напрямiв тдготовки, що визначають стандарта вищо! освiти з цих напрямiв. Нами проанал1зовано освiтньо-професiйнi програми тдготовки бакалаврiв для галу-зей знань, що наведет у табл. 1, вщповщно до постанови [10].
Для студенев техтчних напрямiв пщ-готовки згщно з ОПП викладаються дис-циплiни, перелiк яких наведено у табл. 2.
Нами було складено утверсальний те-матичний компонент предметно! моделi студента технiчного унiверсигету за роздь лами курсiв математичних дисциплш, що наведено у табл. 4. Там же вказано, до яко! навчально! дисциплiни включено кожний роздiл.
Елементами тематичного компонента е роздши, теми кожного роздiлу i пщтеми кожно! теми. Методика розробки тематичного компонента предметно! моделi студента полягае у детальному опиа роздiлiв, тем i пщтем з приведенням для кожно! теми галузей знань, для яких цю тему включено до змiсгу навчання. При розробцi те-матичного компонента нами було врахова-но навчальн програми [9].
(62)
© Уеузуеуеуа Е.
Таблиця 1
ГалузА знань, з яких ведеться тдготовка бакалаврАв техтчних напрямАв тдготовки
№ Код Найменування галузА знань Шифр напряму, що входить до галузА знань
1. 0305 Економжа А тдприемництво 6.030501; 6.030502; 6.030503; 6.030504; 6.030505; 6.030507; 6.030508; 6.030509
2. 0306 Менеджмент 6.030601
3. 0401 Природнич науки 6.040103; 6.040106
4. 0403 Системш науки та юбернетика 6.040303
5. 0501 1нформатика А комп'ютерна техтка 6.050101; 6.050102; 6.050103
6. 0502 Автоматика А управлшня 6.050502
7. 0503 Розробка корисних копалин 6.050301; 6.050303
8. 0504 Металурпя та матерАалознавство 6.050401; 6.050403
9. 0505 Машинобудування та матерАалообробка 6.050502; 6.050503
10. 0506 Енергетика та енергетичне машинобудування 6.050601
11. 0507 Електротехтка та електромехатка 6.050701; 6.050702
12. 0508 Електротка 6.050802
13. 0509 РадАотехшка, радюелектронш апарати та зв'язок 6.050901; 6.050903
14. 0510 Метролопя, вимАрювальна техтка та шфор-мацшно-вимрювальш технологи 6.051002; 6.051003
15. 0513 ХхмАчна технология та АнженерАя 6.051301
16. 0801 ГеодезАя та землеусгрш 6.080101
17. 1701 1нформацшна безпека 6.170102
Таблиця 2
Математичт дисциплши, з яких ведеться навчання сгуденпв техтчних напрямАв тдготовки
№ Назва дисциплАни Шифр дисциплши Коди галузей знань, для яких передбачено навчання дисциплАни
1. Вища математика ВМ 0401; 0503;0504; 0505; 0506; 0507; 0508; 0509; 0510; 0513; 0801; 1701
2. Вища та прикладна математика ВПМ 0306
3. ЛЫйна алгебра та аналогична геометрАя ЛААГ 0403; 0501; 0502
4. Математичний аналАз МА 0403; 0501; 0502
(63)
5. Диференцшт рАвняння ДР 0403; 0501; 0502
6. Математики для економспв: вища математика МЕ:ВМ 0305
7. Математики для економспв: теорАя ймовАрносгей А математична сгати- стика МЕ:ТИМС 0305
Таблиця 3
Розподл роздшв з математичних дисциплш
№ Роздш Дисциплна
1. Повторення базового курсу елементарноi математики ВМ, ЛААГ, ВПМ, МЕ:ВМ, МА
2. Лншна алгебра ВМ, ЛААГ, ВПМ, МЕ:ВМ
3. Векторна алгебра ВМ, ЛААГ, ВПМ, МЕ:ВМ
4. Аналогична геометрАя ВМ, ЛААГ, ВПМ, МЕ:ВМ
5. Диференцальне числення функци одше! змн-ноi ВМ, МА, МЕ:ВМ
6. Диференцальне числення функци багатьох змнних ВМ, МА, МЕ:ВМ. ВПМ
7. 1нтегральне числення функци одие! змшног ВМ, МА, МЕ:ВМ, ВПМ
8. Диференщальш рАвняння ВМ, МЕ:ВМ, ВПМ, ДР
9. Ряди ВМ, МЕ:ВМ, ВПМ
10. Кратн та криволЫйш Антеграли ВМ, МА
11. Векторне поле ВМ, МА
12. РАвняння в частинних похщних ВМ, др
13. Функци комплексно'!' змшно! ВМ, МА
14. Операцшне числення (на базА оператора Лап-ласса) ВМ, МА
15. ТеорАя ймовАрносгей ВМ. МЕ:ТИМС
16. Математична статистика ВМ, МЕ:ТИМС
17. Тензорне числення ВМ, МА
18. Елементи рАвнянь математично! фАзики ВМ, др
19. Математичне програмування. ВПМ
20. Дослщження операцш ВПМ
Назви роздшв мають подвАйну нумера-цш: ТК.ХХ, де ТК - шифр тематичного компонента, ХХ - номер роздАлу. Кожен роздАл мАстить теми, якА мають потрАйну нумерацш: ТК.ХХ.УУ, де УУ - номер теми в роздАлА. Кожна тема розбиваеться, у свою чергу, на тдгеми, яю мають таку нумерацш: ТК.ХХ.УУ.ЪЪ, де ЪЪ - номер тдгеми в роздш.
Так, для роздАлу «Лншна алгебра» те-матичний компонент предметно! моделА мае вигляд:
ТК.2. Лншна алгебра.
ТК.2.1. Алгебра матриць.
ТК.2.1.1. Види матриць.
ТК.2.1.2. Операци з матрицями.
ТК.2.1.3. Власгивосп операцш з матрицями.
©
© Yevsyeyeva E.
ТК.2.1.4. Визначники. ТК.2.1.5. Властивостi визначниюв. ТК.2.1.6. Ранг матрищ. ТК.2.1.7. Обернена матриця. ТК.2.2. Системи лЫйних алгебрачних р1внянь (СЛАР).
ТК.2.2.1. Основш визначення. ТК.2.2.2. Матричний метод розв'язання СЛАР.
ТК.2.2.3. Розв'язання СЛАР методом Крамера.
ТК.2.2.4. Метод Гауса розв'язання СЛАР.
ТК.2.2.5. Метод Жордана-Гауса розв'язання СЛАР.
ТК.2.2.6. Дослщження СЛАР на сумю-тсгь.
ТК.2.2.7. Однорщт СЛАР.
Таблиця вщповщносп елеменпв тема-тичного компонента з розд1лу «ЛЫйна алгебра» i галузей знань, для яких цей еле-мент включено до змсту навчання, наведена в таблиц 4.
Таблиця 4
Таблиця вщповщносп елементiв тематичного компонента предметно! модел1 студента з роздшу «лшшна алгебра»
Шифр елемента Назва елеыента. Шифр rajiysi знань
!£] 5 н 1Л 1П 3 1Л !£] vi ■О 1П Г- £ £ Г-
ТК.2. Лнпша алгебра.. + + + + + + + + + + + + + + + + +
ТК.2.1. Алге ор а м атрнцъ. + + + + + + + + + +
ТК.2.1.1. Внднматрнць. + + + + + + + +
ТК.2.1.2. Операнд! з м атрнцямн. + + + + + + + +
ТК.2.1.3. Влас theo cii опер ацш а матрицами. + + + + + + + + + + + + + +
ТК.2.1.4. Внзначникп. + + + + + + + + + +
ТК.2.1.5. Влас theo cri шзначшшБ. + + + + + + + + + + + + + + + + +
ТК.2.1.6. Ранг матриц] + + + + + + + +
ТК.2.1.7. О о ер нена матрнця. + + + + + + + +
ТК.2.2. Снст ем и л i и йних алгебрагчних р1внянь (СЛАР). + + + + + + + + + + + + + + + + +
ТК.2.2.1. Основш внзначення. + + + + + + + + + +
ТК.2.2.2. Мир in ний мет од розв'язання СЛАР. + + + + + + + + + + + + + +
ТК.2.2.3. Розв'язання СЛАР методой Крамера. + + + + + + + + + + + + + + + + +
ТК.2.2.4. Мет од Гауе а розв'язання СЛАР. + + + + + + + + + +
ТК.2.2.5. Метод Жордана-Гауса розв'язання СЛАР. + + + + + + + + + + + + + +
ТК.2.2.6. До сличения СЛАР на сум1сшстъ. + + + + + + + +
ТК.2.2.7. Однор]дш СЛАР. + + + + + + + + + + + + + + + + +
Тематичний компонент предметно! мо-делА студента технчних напрямв тдготов-ки разом Аз таблицею вщповщносп його елеменпв галузям знань наведено у навча-льнш програм [6].
Висновки. Таким чином, розроблено унверсальний тематичний компонент предметно! модел студента, який дае змогу визначити для кожного напряму шдготовки тематичну частину змсту навчання кожно! математично! дисциплни в систем шже-нерно! освгги.
1. Атанов Г.О. Знания як зас1б навчання / Г.ОАтанов. - К.: Кондор, 2008. - 235 с.
2. Атанов Г. О. Теоргя дтьтсного навчання / Г.ОАтанов. - К.: Кондор, 2007. -185 с.
3. Свсеева О.Г. Операцшна компонента предметноI модел! студента техтчного утверситету з лтйног алгебри / О.Г.Свсеева // Дидактика математики: проблеми I досл1дження: м1жнар. зб. наук. праць. - Вип.31. -Донецьк: ТЕАН, 2009. - С. 28-34.
4. Свсеева О.Г. П'ятикомпонентна предметна модель студента техтчного ун1верситету з вищо'1 математики / О.Г.Свсеева//Зб. наук. праць Бердян-ського держ. пед. ун-ту (Педагоггчт науки). - №1. -Бердянськ: Вид-во БДПУ, 2010. - С. 163-169.
5. Евсеева Е.Г. Семантический конспект по линейной алгебре / Е.Г. Евсеева // Дидактика математики: проблемы и исследования: междунар. сб. на-
учных работ. - Вип.24. -Донецьк: ТЕАН, 2005. - С. 103-111.
6. Евсеева О.Г. Навчальна программа з матема-тичних дисциплт для техн1чних та економ1чних напрям1в тдготовки вищих техтчних навчальних заклад1в / О.Г.Свсеева. - Донецьк: ДонНТУ, 2011. -45 с.
7. Машбиц Е.И. Психологические основы управления учебной деятельностью / Е.ИМашбиц. - К.: Вища школа, 1987.
8. Освтньо-професшна програма тдготовки бакалавра галузг знань 0306 «Менеджмент i ад-м1н1стрування» напряму тдготовки 030601 «Менеджмент»: нормативний документ. - вид. офщ. - К.: МОН Украти, 2010. -19 с.
9. Носенко Ю.Л. Навчальна програма з вищоЧ математики для техтчних, технологiчних, економi-чних та природничих спещальностей вищих закладiв освти /Ю.Л.Носенко, В.В. Пак. - Кшв, 1999. - 34 с.
10. Про перелж напрямiв, за якими здшсню-еться тдготовка фахiвцiв у вищих навчальних закладах за освiтньо-квалiфiкацiйним рiвнем бакалавра / Постанова Кабгнету Мiнiстрiв Украти вiд 13.12.2006р., N1719.
11. Taxonomy of Educational Objectives / B.S.Bloom (ed.). Handbook 1: Cognitive Domain. - Harlow, 1956. - 422p.
Резюме. Евсеева Е.Г. ПОСТРОЕНИЕ УНИВЕРСАЛЬНОГО ТЕМАТИЧЕСКОГО КОМПОНЕНТА ПРЕДМЕТНОЙ МОДЕЛИ СТУДЕНТА ПО МАТЕМАТИЧЕСКИМ ДИСЦИПЛИНАМ В ТЕХНИЧЕСКОМ УНИВЕРСИТЕТЕ. В работе рассмотрены разные подходы к определению целей обучения математическим дисциплинам в техническом университете. Подробно описано построение универсального тематического компонента предметной модели студента по математическим дисциплинам.
Ключевые слова: обучение высшей математике, деятельностный подход к обучению, цели обучения, содержание обучения, предметная модель студента.
Abstract. Yevsyeyeva E. CONSTRUCTING THE UNIVERSAL THEMATIC COMPONENT OF THE STUDENT'S SUBJECT MODEL OF MATHEMATICAL SUBJECTS AT TECHNICAL UNIVERSITIES. Different approaches to the identification of objectives of studying mathematical subjects at technical universities have been considered in the article. The process of constructing a universal thematic component of the student's subject model of mathematical subjects has been considered in details.
Key words: teaching mathematics, activity approach, objectives of studies, content of studies, student's subject model.
Стаття представлена професором O.I. Скафою.
Надшшла доредакци 03.04.2011 р.
