CC BY
3
УДК 338.48 https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.202L2.27
Н. В. ШАНДОВА
Херсонський нацюнальний техшчний ушверситет
ORCID: 0000-0002-6278-1143 А. В. ТАРАСЮК
Херсонський нацiональний технiчний ушверситет
ORCID: 0000-0001-7765-502X
ПОСЛУГА ЯК СИСТЕМОУТВОРЮЮЧИЙ ФАКТОР РОЗВИТКУ I УПРАВЛ1ННЯ ОЗДОРОВЧИМ ТУРИЗМОМ
В сmаmmi проведено до^дження щодо сутностi категорИ «послуга», яка розглядаеться як системоутворюючий фактор розвитку оздоровчого туризму. На основi узагальнення закордонних й вiтчизняних теоретичних до^джень видшено взаемозв 'язки та вiдмiнностi визначень i встановлено, що послугу необхiдно розглядати як економiчний феномен, сустльний феномен, соцiальний феномен i об'ект управлiння з вiдповiдним змктовним наповненням. Визначено складовi послуги, як предмета споживання, до яких вiднесено: результати послуги, процес обслуговування i його характеристики, фгзичне оточення й система доставки послуги, зовншнт вигляд i поведтка сервкного персоналу й тших споживачiв, час надання послуги.
З метою встановлення специфiчних властивостей послуги, як фактору розвитку i управлiння оздоровчим туризмом розглянуто модель складових послуги, яку запропоновано доповнити характеристикою, що пов'язана з особливостями створення значимо'1 цiнностi для споживача. Запропоновано складовi послуги як об'екта управлтня доповнити властивктю «час», необхiдним для одержання доступу до послуги й для надання послуги в цшому, що у свою чергу можна розглядати як додаткову вигоду вiд одержання послуги.
На основi уточненого поняття «послуга оздоровчого туризму», видшено и властивостi, до яких вiднесено: соцiальнi (оздоровчо-профшактичт, оздоровчо^кувальт функци), сустльм (формування всебiчно й гармоншно розвинено'1 особистостi, благоустрт середовища) та економiчнi функци (реалiзацiя фiнансових завдань приватних тдприемств, органгзацш, збшьшення доходiв бюджетiв ргзних рiвнiв управлтня та т.); загальнi ознаки i вiдмiннi ознаки, що формують рiвень цiнностi послуги в певний момент часу; змктовне наповнення, що дозволяе роздшити послуги за оздоровчо-профшактичним та оздоровчо-лкувальним напрямами та створити рiвень задоволеностi споживача.
Ключовi слова: послуга, виробництво, споживання, цттсть, оздоровчий туризм, управлтня.
Н. В. ШАНДОВА
Херсонский национальный технический университет
ORCID: 0000-0002-6278-1143 А. В. ТАРАСЮК
Херсонский национальный технический университет
ORCID: 0000-0001-7765-502X
УСЛУГА КАК СИСТЕМООБРАЗУЮЩИЙ ФАКТОР РАЗВИТИЯ И УПРАВЛЕНИЯ ОЗДОРОВИТЕЛЬНЫМ ТУРИЗМОМ
В статье проведено исследование сущности категории «услуга», которая рассматривается как системообразующий фактор развития оздоровительного туризма. На основе обобщения заграничных и отечественных теоретических исследований выделены взаимосвязи и отличия определений и установлено, что услугу необходимо рассматривать как экономический феномен, общественный феномен, социальный феномен и объект управления с соответствующим содержательным наполнением. Определены составляющие услуги, как предмета потребления, к которым отнесены: результаты услуги, процесс обслуживания и его характеристики, физическое окружение и система доставки услуги, внешний вид и поведение сервисного персонала и других потребителей, время предоставления услуги.
С целью установления специфических свойств услуги, как фактора развития и управления оздоровительным туризмом исследована модель составляющих услуги, которую предложено дополнить характеристикой, которая связана с особенностями создания значимой ценности для потребителя. Предложено составляющие услуги, как объекта управления, дополнить категорией «время», необходимое для получения доступа к услуге и для предоставления услуги в целом, что, в свою очередь, можно рассматривать как дополнительную выгоду от получения услуги.
На основе уточненного понятия «услуга оздоровительного туризма», выделены ее свойства, к которым отнесены: социальные (оздоровительно-профилактические, оздоровительно-лечебные функции), общественные (формирование всесторонне и гармонично развитой личности, благоустройство среды) и экономические функции (реализация финансовых задач частных предприятий, организаций, увеличение доходов бюджетов разных уровней управление и др.); общие признаки и отличительные признаки, которые формируют уровень ценности услуги в определенный момент времени; содержательное наполнение, что позволяет разделить услуги за оздоровительно -профилактические и оздоровительно-лечебные направления и создать уровень удовлетворенности потребителя.
Ключевые слова: услуга, производство, потребление, ценность, оздоровительный туризм, управление.
N. V. SHANDOVA
Kherson National Technical University
ORCID: 0000-0002-6278-1143 A. V. TARASIUK
Kherson National Technical University
ORCID: 0000-0001-7765-502X
SERVICE AS A SYSTEM-FORMING FACTOR OF HEALTH TOURISM DEVELOPMENT
AND MANAGEMENT
The article studies the essence of the category "service", which is considered as a system-forming factor in the development of health tourism. On the basis of generalization offoreign and domestic theoretical studies, the interrelationships and differences in the definitions of "service " are highlighted. It has been established that a service must be considered as an economic phenomenon, a social phenomenon, a social phenomenon and an object of management with an appropriate content. The components of the service, as a consumer item, are defined, which include: the results of the service, the service process and its characteristics, the physical environment and the service delivery system, the appearance and behavior of the service personnel and other consumers, the time of service provision.
In order to establish the specific properties of the service as a factor in the development and management of health tourism, a model of the components of the service has been investigated, which is proposed to be supplemented with a characteristic that is associated with the features of creating significant value for the consumer. It is proposed that the components of the service, as a control object, be supplemented with the category "time " required to gain access to the service and to provide the service as a whole, which, in turn, can be considered as an additional benefit from receiving the service.
On the basis of the refined concept of "health tourism service", its properties are highlighted, which include: social (health-improving and preventive, health-improving and therapeutic functions), public (formation of a comprehensively and harmoniously developed personality, improvement of the environment) and economic functions (implementation of financial tasks of private enterprises, organizations, an increase in budget revenues of different levels of management, etc.); common features and distinctive features that form the level of value of the service at a certain point in time; meaningful content, which allows you to divide services into health-improving and preventive and health-improving areas and create a level of customer satisfaction.
Key words: service, production, consumption, value, health tourism, management.
Постановка проблеми
З огляду на необхщшсть переосмислення poní туристично! галузi в штеграцшних та глoбалiзацiйних процесах держави, трансформацп структури нацюнально! eKOHOMÍKH з метою збшьшення третинного сектору, а саме обсяпв надання послуг, та створення умов покращення стану здоров'я населення, виникае потреба дослщження змютовного наповнення категорп «послуга оздоровчого туризму» для подальшого створення базису стимулювання розвитку туристично! дiяльнoстi i оздоровчого туризму.
Ah^Í3 останшх дослвджень i публжацш
Дослщженню проблем керування оргашзащями сфери послуг присвячеш роботи багатьох закордонних i вичизняних учених: Д. Белла, Ю. Бурило, Х. Ворачек, Ф. Котлера, К. Хаксевера й Р. Рассела i ш. Дослщження, пов'язаш з вивченням споживчих властивостей послуг i побудовою мoделi !х якосп представлеш в роботах Б. Едвардсона [14],. К. Гренрооса [15], Р. Джадда [16] i ш. Теоретичш i практичш аспекти розвитку ринку туристичних послуг розглянуто в працях О. Бейдика, В. Герасименка, М. Бipжакoва, О. Воскресенсько!, С. Макаренка, Н. Ол^ик та ш.
Разом з тим, деяш аспекти змютовного наповнення категорп послуга оздоровчого туризму вивчеш недостатньо, не враховують ситуацшну основу послуги як об'екта управлшня, що потребуе додаткового вивчення з урахуванням специф!ки оздоровчого туризму.
Формулювання мети дослiдження
Метою стат е дослщження сутносп послуги як системоутворюючого фактору управл1ння i розвитку оздоровчого туризму.
Викладення MaTepia^y дослiдження
Послуга в систем! розвитку i управлшня оздоровчим туризмом виступае головним фактором, прояв якого реал1зуеться у наступному:
- надання послуг е гаранпею функцюнування оздоровчого туризму i збереження зв'язк1в м1ж його елементами;
- послуга сприяе збалансованосп штереав i елеменпв оздоровчого туризму в межах дестинацп;
- юнуе попит на шновацшш технологи оздоровчих послуг.
Для виявлення сутносп послуг оздоровления, розглянемо зм1ст поняття «послуга».
Базове поняття «service» в переклад! з англшсько! може мати значення «послуга», «обслуговування», «служба», «допом!жний», «допомога», «зв'язок», «сфера д!яльност!», експлуатац!я», «робота».
Огляд закордонних й в!тчизняних теоретичних дослщжень показуе, що в до!ндустр!альному суспшьств! переважали домашн! або особист! послуги, а в !ндустр!альному сусп!льств! акцент змщаеться уб!к послуг, як! вщграють допом!жну роль стосовно виробництва, а також фшансових послуг. У поспндустр!альному сусп!льств!, при к!льк!сному зб!льшенн! i як!сн!й р!зноман!тност! галузей збер!гаються ус! рашше !снуюч! види послуг i з'являються нов! послуги, б!льш складш та т!сно переплетен! !з виробництвом. У зв'язку !з чим, Д. Белл вщзначив: «слово «послуга» не повинне викликати оманливих образ!в швидко приготовлено! !ж! й низькооплачуваних пращвнишв; основними е ф!нансов!, профес!йн! й конструкторсьш послуги, охорона здоров'я, освгга i соц!альна сфера, i лише на останньому м1сщ ц!е! шкали стоять побутов! послуги» [2].
Питанням управл!ння д!яльн!стю в сфер! вироблення i надання послуг присвячено пращ вичизняних i закордонних учених [4, 5, 12, 14, 15, 17, 18]. Але на думку Х. Ворачека не вироблено единого поняття «послуга», здатного охопити все р!зноманитя даного явища. У лггератур! зустр!чаеться досить широкий д!апазон думок з цього питання [5].
У таблиц! 1 представлений аналгшчний огляд шдход!в до трактування терм!ну «послуга».
Таблиця 1
Дeякi пiдходи до трактування термшу «послуга»_
Джерело Трактування Основш положення
Г. Ассель [1] Послуги - це невловимi блага, як! здобуваються споживачем, але не пов'язанi iз власшстю нематер!альний характер к!нцевого результату(блага), що здобуваеться
Ф. Котлер [8] Будь-який захвд, дiяльнiсть або вигода, як! одна сторона може надати шший, i як! в основному не ввдчутш й не приводять до оволодiння чим-небудь зв'язок послуги й з даею, i з результатом
Л. Берр! [3] Послуга - це дiя, робота, зусилля..., що мае нематерiальний характер, виробляеться й споживаеться одночасно й у багатьох випадках менш стандартизована й едино подiбна, чим продукт д!я, робота, зусилля менш стандартизован! й едино под!бш, чим продукт
К. Гронроос [15] Процес, що включае серiю (або дек!лька) невловимих дш, як! по необхiдностi вщбуваються при взаемодii мiж покупцями й обслуговуючим персоналом, фiзичними ресурсами, системами тдприемства - постачальника послуг. Цей процес спрямований на вирiшення проблем покупця послуги процес, спрямований на ршення проблем споживача послуги
Н. Федорченко [12] Послуга - дая або сукупнiсть дiй (дiяльнiсть), об'еднаних одшею метою - створення корисного ефекту д!яльшсть з метою створення корисного ефекту
Ю. Бурило [4] Послуга - дая або д!яльшсть, корисний ефект вiд я^' не мае матерiальноi форми i споживаеться в процесi ii надання та невщдшьний вiд неi д!яльшсть з корисним ефектом, що немае матер!ально! форми невщдшьна в!д виконавця
Г. Шаркова [13] Послуга - корисний результат, що оч1куе послугоотримувач в1д послугонадавача, що може виражатися у майновому характер^ оск1льки бшьш1сть послуг е економ1чним шдгрунтям. благо, яке нематер1альне, корисне, невщдшьне в1д виконавця
Р. Джадд [16] Пропоноваш на продаж послуги - це ринкова угода, виконувана тдприемством або шдприемцем, де щль угоди вщмшна в1д передач1 власносп (або права власносп) на матер1альний товар. послуга, як ринкова угода з вщмшними щлями в1д передач1 власносп на матер1альний товар
Закон Укра!ни «Про захист прав споживач1в» [10] Послуга - це д1яльшсть виконавця з надання (передання) споживачев1 певного визначеного договором матер1ального чи нематер1ального блага, що здшснюеться за 1ндив1дуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб д1яльшсть з надання нематер1ального чи матер1ального блага
Класифжатор вид1в економ1чно! д1яльност1 (ДК 009:2010) [7] Послуги - це результат економ1чно! д1яльносп, вщносно якого не можна встановити права власносп. Послуги не шдлягають продажу окремо в1д процесу !х виробництва. Момент завершення виробництва послуги зб1гаеться з моментом надання И споживачев1 результат економ1чно! д1яльносп, невщ'емний в1д процесу !х виробництва.
Генеральна угода про торпвлю послугами (ГАТС) [6] Послуга - вид товару, тому вони тдпадають шд операцп торпвл1 вид товару
Джерело: узагальнено авторами за [1, 3, 4, 6, 7, 8, 10, 12, 13, 15, 16]
Анал1з тдход1в вичизняних 1 закордонних дослщнишв до суп терм1ну «послуга» дозволяе видшити наступш аспекти при формуванш даного термшу стосовно до того чи шшого виду економ1чно! д1яльност1:
- послуга - як вид д1яльностц
- послуга - як вид економ1чних благ;
- послуга - як результат взаемодп дешлькох сторш;
- послуга - як вид дп;
- послуга - як товар;
- послуга - як процес.
Як видно, бшьш1сть визначень т1сно взаемопов'язаш. В1дмшшсть визначень укладаеться, по-перше, у тому, що автори характеризують послугу або як сощальне, або як економ1чне явище; по-друге, р1зш визначення акцентують увагу або на процеа надання послуги, або на Н результата
На нашу думку послугу необхщно розглядати як економ1чний феномен (об'ект кушвл1-продажу 1 економ1чних вщносин), суспшьний феномен (оргашзована д1яльшсть), сощальний феномен 1 об'ект управлшня.
Економ1чний зм1ст послуги визначаеться якщо розглядати послугу як дш, а отже вона е продуктом працц а через те, що вона мае корисний ефект, тобто, споживчу варпсть, послуга визнаеться благом, яке е об'ектом кушвльпродажу 1 об'ектом цив1льних правовщносин.
Суспшьний зм1ст послуги розкриваеться наявшстю д1яльносп, яка виражена у термш «надання послуги», та представляе собою певну сукупшсть дш з надання (виробництва) послуг 1 потребуе певно! оргашзацшно! основи. Сукупшсть дш з надання послуги - це ди або операцп з тдготовки фшально! послуги до споживання, тобто, дп, що можуть виконуватися р1зними особами, що, в свою чергу, формуе основу для суспшьного под1лу пращ 1 обм1ну благами.
Сощальний зм1ст послуги - (сощальний феномен) пояснюеться наявшстю особиспсних та суспшьних взаемовщносин, тобто, наявшстю особи або оаб, в штересах яких вщбуваються дп, а також корисшсть для них даних дш.
Дослщження визначень «послуга» (табл. 1) показують, що складовими послуги, як предмета споживання, е: результати послуги, процес обслуговування 1 його характеристики, ф1зичне оточення й система доставки послуги, зовшшнш вигляд 1 поведшка серв1сного персоналу й шших споживач1в, час надання послуги. Б. Едвардсон [14] указуе, що процес 1 результат послуги засноваш на умовах у форм1 ресурав (матер1ально-техшчних, адшшстративних, людських), необхщних для надання послуги (рис. 1.).
Рис. 1. Складовi послуги як об'екта управлшня у ввдповвдносл за моделлю Б. Едвардсона
Джерело: розроблено на основi [14]
В науковш лiтературi [1, 3, 5, 8, 10, 11, 17, 18] видiляють наступш властивостi послуг:
- невловимий характер послуги, и нематерiальнiсть, що означае, що послуги практично неможливо продемонструвати, спробувати, транспортувати, упаковувати, дослщити до iхнього одержання;
- нерозрившсть процесу виробництва й споживання послуги, що означае, що послуга невiддiльна вiд суб'екта вiдносин, що и надае, послуги не можна зробити взапас;
- неможливiсть збереження послуги, що означае, що послуги не можуть бути збереженi для подальшоi реалiзацii;
- мiнливiсть якосп виробництва й процесу споживання, що проявляеться в тому, що задоволешсть послугами суттево залежить вiд того, хто и надае, а також ввд мюця, часу, способiв и надання.
Але необхiдно також вшзначити, що корисна функцiя товару й послуги використовуеться споживачем пiд час актуалiзацii вiдповiдноi до потреби й цшшсть послуги пов'язана з можливютю и одержання пiд час актуалiзацii потреби. Послуга не представляе цшносп для споживача, якщо в нього не актуалiзована вiдповiдна потреба, i не представляе цiнностi, якщо не може бути отриманий доступ до послуги тд час актуалiзацii потреби. Чим довше час очiкування послуги, тем нижче И цiннiсть для споживача. Подiбну залежнiсть можна назвати законом убутно1' в часi корисносп послуги й увести в оборот нову вщмггну характеристику послуги: релевантшсть, яка означае властивiсть послуги генерувати значиму цiннiсть для споживача тшьки в певний момент часу, у момент часу, коли споживач зазнае необхшносп в одержаннi корисно1' функцп послуги. Ця властивiсть тiсно пов'язана iз властивостями «невщдшьшсть вiд джерела» й «невщчутшсть», але змiщае акцент iз виробництва й споживання послуги на особливосп створення цiнностi. Отже, до складових послуги, як об'екта управлшня необхшно додати час, який витрачаеться на отримання доступу до послуги i для надання послуги в цшому. Вiдповiдно до дано1' властивостi складовi послуги як об'екта управлшня повинш бути доповненi часом, необхщним для одержання доступу до послуги й для надання послуги в цшому, що у свою чергу можна розглядати як додаткову вигоду ввд одержання послуги, що тдтверджуеться дослщженнями К. Хаксевера, Б. Рендера, Р. Рассела [11], яш розглядають час не тiльки як ресурс, а й як вигоду ввд отримання послуги (табл. 2).
Таблиця 2
Час, як складова послуги_
Категорiя Змют категорп
Час, як складова послуги Формування цшносп послуги за допомогою часу
Час на отримання доступу до послуги Кiлькiсть часу, необхiдного на пошук i отримання доступу до послуги в момент виникнення потреби. Чим час менший, тим вище цшшсть послуги
Час на отримання власне послуги Кшьшсть часу, необхшного для отримання послуги та задоволення потреби. Чим час менший, тим вище цшшсть послуги
Час, який дозволяе економити послуга Кшьшсть часу, який вившьняеться у споживача, якщо вш отримуе послугу (характеризуеться передачею виконання певно1' дiяльностi споживача виконавцю послуги). Чим час бiльший, тим вище цшшсть послуги
Час, який дiе результат ввд надання послуги Цшшсть послуги може збертатися в межах рiзних вiдрiзкiв часу, у тому числг цiннiсть зараз i на короткий перюд часу (приклад - готельш послуги, послуги харчування, розваги); цiннiсть зараз i на невизначений перiод часу (приклад - медична допомога, ремонт побутово1' технiки); цiннiсть зараз i на певний тривалий перiод часу (приклад - послуги кредитування); цiннiсть у майбутньому (приклад - освгга, страхування).
Джерело: складено на основi [11]
В туризмi сфери оздоровлення характеристика «час отримання послуги» набувае особливо! значущосп. Як тшьки особа вiдчувае потребу в оздоровленш, вона починае комплекс дiй, пов'язаних з пошуком шляхiв 11 реатзацд. Сьогоднi iснуе безлiч можливостей реалiзувати власнi потреби оздоровлення, i ва вони мають як переваги так i недолiки. У будь-якому випадку необхiдно витратити час на отримання шформацп стосовно аспектiв оздоровлення, на порiвняння i оцiнку варiантiв, на прийняття рiшення стосовно того чи шшого варiанту вибору. Данi до, у вiдповiдностi до визначення К. Гронроос [15], «спрямованi на виршення проблем покупця послуги». Тобто, з точки зору потенцшного споживача, час отримання послуги включае час очжування i своечаснiсть отримання. I якщо час очiкування довгий то втрачаеться своечаснiсть отримання, i як наслщок, змiнюеться рiвень цiнностi послуги i рiвень задоволеностi споживача.
Необхiдно також вщзначити, що саме очiкування послуги мае об'ективш причини обмеження в чай i впливае на своечасшсть 11 отримання. Наприклад, очiкування послуги оздоровлення батьками, що прагнуть оздоровити власних дней обмежене календарним часом, що визначаеться 1х режимом пращ; очiкування послуги оздоровлення осiб, що потребують реабштаци, обмежене регламентом певних процедур оздоровлення вщ яких суттево залежить шнцевий результат оздоровлення; очжування послуги оздоровлення особами з хрошчними захворюваннями обмежене перiодами ремюи i т.д. Тобто, очiкування послуги та 11 вчасне отримання роблять послугу цiнною (вигода) в певний момент часу.
Отже, якщо урахувати релевантшсть послуги, то можна доповнити модель складових послуг Б. Едвардсона (рис.1) ще одним елементом - часом (рис. 2).
Рис. 2. Доповнена модель складових послуг Б. Едвардсона
Джерело: складено на основi [14] та власних дослщжень
Як видно з рис. 2 кожнш складовш послуги вщповвдае певна характеристика, яка змiнюеться при впливi на вщповщну складову.
Проведенi дослiдження дозволяють уточнити поняття «послуга». Послуга - це ди нацiленi на одержання нематерiальних i матерiальних економiчних благ з особливою релевантною ощнкою споживача, i здiйсненi в результатi взаемодп виробника (виконавця) послуги, споживача й посереднишв. Послуга як об'ект управлiння е сукупшстю процесу, результату, умов та часу формування комплексу вигiд i благ, як1 приносять користь споживачу i спрямованi на задоволення його потреб.
Послуги оздоровчого туризму у загальному розумшш представляють собою послуги щодо вщновлення здоров'я чи профшактики (попередження) захворювань, що надаються спецiалiзованими закладами за наявностi певних туристичних ресурсiв та iнфраструктури. Тобто, даш послуги е часткою ринку рекреацшних послуг.
В Положеннi про рекреацшну дiяльнiсть у межах територiй та об'екпв природно-заповiдного фону Укра1ни затвердженому Наказом Мiнприроди Укра1ни № 330 вщ 22.06.2009 р. визначено, що «рекреацшною послугою е послуга зi споживчими властивостями i собiвартiстю, що надаеться з метою
задоволення потреб рекреанпв..... Рекреацiйнi послуги е продуктом рекреацшно! дiяльностi, яка
представлена як дiяльнiсть, спрямована на вщновлення розумових, духовних i фiзичних сил людини шляхом загальнооздоровчого i культурно-тзнавального вiдпочинку, туризму, санаторно-курортного лiкування, аматорського та спортивного рибальства, полювання, тощо» [9]. Отже, рекреацiйнi послуги виступають надсистемою оздоровчо! дiяльностi, i включають основнi функцп ще! сфери - л^вально-оздоровчi, профiлактичнi, функцп вщпочинку та розваг, мають соцiальний, суспшьний i економiчний змiст.
Звертаючи увагу на цш споживачiв оздоровчого туризму, сутшсть оздоровчих послуг необхшно дослiджувати як рекреацшш з роздiленням за оздоровчо-профiлактичним та оздоровчо-лжувальним напрямами. Виходячи з такого розумшня послуги оздоровчого туризму представляють собою комплекс своечасних послуг профшактичного або лiкувального характеру, основою яких е специфiчнi туристично-рекреацiйнi ресурси, роботи й послуги, певна туристична iнфраструктура, сукупнiсть яких сприяе !х реалiзацil та споживанню.
Висновки
В результата дослiдження теоретико-методологiчних основ категорп «оздоровча послуга» як системоутворюючого фактору розвитку i управлiння оздоровчим туризмом були видшеш наступнi властивостi:
- оздоровчi послуги знаходяться на перетиш туристично-рекреацшно1 та профшактично-л^вально1 дiяльностi, та виконують соцiальнi (оздоровчо-профiлактичнi, оздоровчо-лжувальш функцп), суспiльнi (формування всебiчно й гармоншно розвинено! особистостi, благоустрiй середовища) та економiчнi функцп (реалiзацiя фшансових завдань приватних пiдприемств, органiзацiй, збшьшення доходiв бюджетiв рiзних рiвнiв управлшня та ш.), що надаються туристичними оздоровчими комплексами на основi единих оргашзацшно-правових, екологiчних, економiчних умов з використанням специфiчних природно-лiкувальних ресурсiв;
- оздоровчi послуги мають загальнi для вах видiв послуг ознаки - невловимий характер, нерозрившсть процесу виробництва й споживання послуги, неможливють збереження послуги, мшливють якостi виробництва й процесу споживання; додатковою вшмшною характеристикою оздоровчо! послуги е релевантнiсть (своечасшсть), що забезпечуе li цiннiсть (вигоду) в певний момент часу;
- послуги оздоровчого туризму - це рекреацшш послуги з роздшенням за оздоровчо-профшактичним та оздоровчо-лжувальним напрямами, що представляють собою комплекс своечасних послуг профшактичного або лжувального характеру, основою яких е специфiчнi туристично-рекреацшш ресурси, роботи й послуги, певна туристична шфраструктура, сукупшсть яких сприяе !х реалiзацil та споживанню;
- ключовим фактором попиту послуг оздоровчого туризму е рiвень задоволеносп можливостями i перевагами ресурсного потенщалу туризму сфери оздоровления.
Список використаноТ лiтератури
1. Ассэль Г. Маркетинг: принципы и стратегия : учебник для вузов. Москва : ИНФРА-М, 1999.
803 с.
2. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования. Москва : «Академия», 1999. 476 с.
3. Берри Л. Особенности маркетинга услуг. Маркетинг услуг. 2006. №3(7). С. 250-258.
4. Бурило Ю. П. Особливосп розмежування шформацшних та шформацшно-шфраструктурних робгг i послуг. Науковий вгсник Ужгородського нацюнального унгверситету. Сергя : Право. Ужгород,
2013. Вип. 22. Ч. I. Т. 2. С. 11-14.
5. Ворачек Х. О состоянии "теории маркетинга услуг". Проблемы теории и практики управления. 2002. №1. С. 99-103.
6. Генеральна угода про торпвлю послугами. URL : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main. cgi?nreg= 981_017.
7. Класифжащя видiв економiчноl дiяльностi (ДК 009:2010) : наказ Держспоживстандарту Украши вш 11.10.2010 р. № 457. URL : http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN19567.html
8. Котлер Ф. Основы маркетинга. Москва : Бизнес-Книга, 1995. 698 с.
9. Про затвердження Положення про рекреацшну дiяльнiсть у межах територш та об'екпв природно-заповшного фону Украши : наказ Мшстерства екологп та природних ресурсiв Украши вш 22.05.2009 р. №330. URL : http://rada.gov.ua.
10. Про захист прав споживачiв : Закон Украши вш 12.05.1991. № 1023-XII В1домост1 Верховноi Ради УРСР. 1991. № 30. Ст. 379.
11. Управление и организация в сфере услуг./ К. Хаксевер и др.; под ред. В.В. Кулибановой. Санкт-Петербург : Питер, 2002. 752 с.
12. Федорченко Н. В. До питання про предмет договору про надання послуг. Держава i право.
2014. № 66. С. 165-173.
13. Шаркова Г. Ю. Науково-теоретичш шдходи до встановлення ознак послуги як об'екта цившьних прав. Держава тарегiони. 2013. № 1. С. 123-128.
14. Edvardsson B., Enquist B., Johnston R. Co-creating Customer Value through Hyperreality in the Pre-purchase Service Experience. Journal of Service Research. 2005. Vol. 8. №. 2. Р. 149-161.
15. Gronroos C. A service quality model and its marketing implications. European Journal of Marketing. 1984. Vol. 18. № 4. P. 36-44.
16. Judd R.C. The Case for Refining services. Journal of marketing. 1964. January. P.59.
17. Makarenko S., Oliinyk N., Danko V., Kaplina Y. Formation of an Innovative Competitiveness Management System of the Enterprise: On the Case of Ukraine's Healthcare. Journal of Economics and Management Sciences, 2020. vol. 3, no. 1, p. 1-12.
18. Shandova N., Bylym O. Conceptual approaches to the development of health tourism. The scientific heritage. 2019. № 37. P. 5-18.
19. Shandova N., Voskresenskaya E., Sofiienko A. Innovative Approach to the Formation of a System of Strategic Marketing Management of Tourism Enterprises in Conditions of Market Uncertainty. TEM Journal. Vol.9. № 3. August 2020. P. 1076-1087
References
1. Assel G. Marketing: principles and strategy: textbook for universities. Moscow: INFRA-M, 1999.
803 p.
2. Bell D. The coming post-industrial society. Social forecasting experience. Moscow: "Academy", 1999. 476 p.
3. Berry L. Features of marketing services. Service marketing. 2006. No. 3 (7). S. 250-258.
4. Burylo Yu. P. Features of differentiation of information and information-infrastructure works and services. Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Series: Right. Uzhhorod, 2013. Issue. 22. Ch. I. T. 2. S. 11-14.
5. Voracek H. On the state of the theory of service marketing. Problems of theory and practice of management. 2002. No. 1. S. 99-103.
6. General agreement on trade in services. URL: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main. cgi?nreg= 981_017.
7. Classification of types of economic activity (DK 009: 2010): order of Derzhspozhyvstandart of Ukraine dated 11.10.2010 № 457. URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN19567.html
8. Kotler F. Fundamentals of Marketing. Moscow : Business Book, 1995.698 p.
9. On approval of the Regulations on recreational activities within the territories and objects of the nature reserve background of Ukraine: order of the Ministry of Ecology and Natural Resources of Ukraine dated 22.05.2009 №330. URL: http://rada.gov.ua.
10. On consumer protection: Law of Ukraine of 12.05.1991. № 1023-XII Information ofthe Verkhovna Rada ofthe USSR. 1991. № 30. Art. 379.
11. Management and organization in the service sector. / K. Haksever and others; ed. V.V. Kulibanova. St. Petersburg: Peter, 2002.752 p.
12. Fedorchenko NV On the question of the subject of the contract for the provision of services. State and law. 2014. № 66. S. 165-173.
13. Sharkova G. Yu. Scientific and theoretical approaches to establishing the characteristics of the service as an object of civil rights. State and regions. 2013. № 1. S. 123-128.
14. Edvardsson B., Enquist B., Johnston R. Co-creating Customer Value through Hyperreality in the Pre-purchase Service Experience. Journal of Service Research. 2005. Vol. 8. №. 2. P. 149-161.
15. Gronroos C. A service quality model and its marketing implications. European Journal of Marketing. 1984. Vol. 18. № 4. P. 36-44.
16. Judd R.C. The Case for Refining services. Journal of marketing. 1964. January. P.59.
17. Makarenko S., Oliinyk N., Danko V., Kaplina Y. Formation of an Innovative Competitiveness Management System of the Enterprise: On the Case of Ukraine's Healthcare. Journal of Economics and Management Sciences, 2020. vol. 3, no. 1, p. 1-12.
18. Shandova N., Bylym O. Conceptual approaches to the development of health tourism. The scientific heritage. 2019. № 37. P. 5-18.
19. Shandova N., Voskresenskaya E., Sofiienko A. Innovative Approach to the Formation of a System of Strategic Marketing Management of Tourism Enterprises in Conditions of Market Uncertainty. TEM Journal. Vol.9. № 3. August 2020. P. 1076-1087
