CC BY
2
СФЕРА ОБСЛУГОВУВАННЯ
УДК 338.48
https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.202U.34
Н. В. ШАНДОВА
РОЗВИТОК РЕГЮНАЛЬНОГО ТУРИЗМУ НА ОСНОВ1 ЗАСТОСУВАННЯ КЛАСТЕРНОГО П1ДХОДУ
В робоmi проведено до^дження щодо можливостi застосування кластерного тдходу в якостi тструмента активгзаци регiонального економiчного розвитку, в тому числ^ туристично'г' сфери.
Теоретичне до^дження концепцИ кластерной оргашзацИ економки дозволило визначити органiзацiйно-економiчнi ознаки кластеру, на основi яких сформовано основнi характеристики моделi кластеру в сферi туризму i видшено принципи формування туристичних кластерiв. Характеристики моделi кластеру в сферi туризму включають основу процесу надання послуги - споживача i його потреби, внутрiшню орieнтацiю туристичного кластеру, урахування географiчних характеристик мiсцевостi, ресурсного забезпечення, просторовог органгзаци й територiального розташування та комплекс стратегш розвитку туристичного бизнесу, його iнфраструктурного оточення. До принцитв формування туристичних кластерiв вiднесено спшьнкть ттереав учасниюв, зручне розташування учасниюв для регулярних контактiв та взаемозв'язки i взаемозалежтсть мiж формальними i неформальними вiдносинами учасниюв.
Розробленi стратегiчнi цш туристичного кластера для забезпечення яких видшено ядро кластера - туристичт пiдприемства, оргашзацИ, фiрми, зайнятi виробництвом i просуванням продукту, який формуеться в сферi туризму; окреслеш елементи взаемодИ суб'ектiв пiдприемницькоi дiяльностi, як приймають форми конкурентного кооперацтно'г', партнерсько'г' й мережно'г' взаемодИ; ви-значен «конструкти кластеру, що доповнюють» - у туризмi, роль конструктiв, що доповнюють, вiдiграють рекреацшн ресурси; «супутнi конструкти кластеру» - наявтсть яких у туристичнш дiяльностi пов'язана з комплекстстю надавано'г' послуги, однак для функ^онування тших об'ектiв кластера вони не обовЯзковi, до «супутнiх конструктiв» вiднесенi тдприемства та органгзаци, що надають послуги сервiсно-консультацiйного, фтансового характеру.
Ключовi слова: кластер, регiон, туризм, розвиток, конкурентоспроможтсть.
В работе проведено исследование относительно возможности применения кластерного подхода в качестве инструмента активизации регионального экономического развития, в том числе, туристической сферы.
Теоретическое исследование концепции кластерной организации экономики позволило определить организационно-экономические признаки кластера, на основе которых сформированы основные характеристики модели кластера в сфере туризма и выделены принципы формирования туристических кластеров. Характеристики модели кластера в сфере туризма включают основу процесса предоставления услуги - потребителя и его нужды, внутреннюю ориентацию туристического кластера, учет географических характеристик местности, ресурсного обеспечения, пространственной организации и территориального расположения и комплекс стратегий развития туристического бизнеса, его инфраструктурного окружения. К принципам формирования туристических кластеров отнесена общность интересов участников, удобное расположение участников для регулярных
Н. В. ШАНДОВА
РАЗВИТИЕ РЕГИОНАЛЬНОГО ТУРИЗМА НА ОСНОВЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ КЛАСТЕРНОГО ПОДХОДА
контактов и взаимосвязи и взаимозависимость между формальными и неформальными отношениями участников.
Разработаны стратегические цели туристического кластера для обеспечения которых выделено ядро кластера - туристические предприятия, организации, фирмы занятые производством и продвижением продукта, который формируется в сфере туризма; очерчены элементы взаимодействия субъектов предпринимательской деятельности, которые принимают формы конкурентного, кооперационного, партнерского и сетевого взаимодействия; определены «дополняющие конструкты» -в туризме, роль дополняющих конструктов играют рекреационные ресурсы, и «сопутствующие конструкты» - наличие которых в туристической деятельности связано с комплексностью оказываемой услуги, однако для функционирования других объектов кластера они не обязательны, к которым отнесены различные предприятия, оказывающие услуги сервисно-консультационного, финансового характера.
Ключевые слова: кластер, регион, туризм, развитие, конкурентоспособность.
N. V. SHANDOVA
Kherson National Technical University
ORCID: 0000-0002-6278-1143 O. S. BYLYM
Kherson National Technical University
ORCID: 0000-0003-0102-4058
DEVELOPMENT OF REGIONAL TOURISM BASED ON THE USE OF A
CLUSTER APPROACH
In the article, we investigated the possibilities of applying a cluster approach as a tool for the enhancement of regional economic development, including the tourist sphere.
Theoretical study of the concept of cluster organization of the economy allowed us to determine the organizational and economic signs of the cluster, on the basis of which we have formed the main characteristics of the cluster model in the field of tourism and allocated the principles for the formation of tourist clusters.
The characteristics of the cluster model in the tourism area include the basis of the process ofproviding the service - the consumer and its needs; internal orientation of the tourist cluster; Accounting for the geographical characteristics of the area, resource support, spatial organization and territorial location, as well as a complex of strategies for the development of tourist business, its infrastructure environment. We attributed to the principles of the formation of tourist clusters: the generality of the interests of the participants, the convenient location of the participants for regular contacts and the relationship and interdependence between the formal and informal relations of the participants.
The strategic goals of the tourist cluster have been developed for which the core of the cluster was allocated - tourist enterprises, organizations, the company engaged in the production and promotion of the product, which is formed in the field of tourism; the elements of the interaction of entities of entrepreneurial activities, which take forms of competitive, cooperation, affiliate and network interaction; "complementary constructs" are defined in tourism, recreational resources play the role of complementary constructs, and "related constructs" - the presence of which in tourist activity is associated with the complexity of the service provided, however, for the functioning of other cluster objects, they are not mandatory. These include various enterprises providing services for service and consulting, financial nature.
Key words: cluster, region, tourism, development, competitiveness.
Постановка проблеми
Кластеризащя, що охопила бшьшсть eKOHOMi4Hm кра!н, обумовлена значними перевагами, яш дае кластерний пвдхвд на основi територiально-галузевого зближення тдприемств, тдвищення !х шновацшно! активносп, головним з яких е тдвищення конкурентоспроможносп вироблених продукпв i послуг як на нацюнальному, так i на световому ринках. Кластерш структури знаходять широке застосування в рiзних сегментах економiки, забезпечуючи ефектившсть i результатившсть прийняття управлшських ршень та створюючи умови для стшкого розвитку !х учаснишв. Найбiльшою мiрою зазначеш процеси торкнулися сфери промисловостi, тому що саме в кластерному розвитку державш й репональш влади бачать панацею ввд усiх лих у кризових галузях промислового виробництва.
Однак ефектившсть кластерних проектiв у туристичнш галузi близька до нуля, а реалiзованi нинi проекти поки перебувають у зародковому станi, що формуе значимють виявлення важливих закономiрностей кластерного розвитку ветчизняно! туристично! галузi в умовах активiзацil й удосконалювання ринку туристичних послуг.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй
Проблема кластерного розвитку туристично! галузi е актуальною, що тдтверджуеться наявшстю велико! шлькосп наукових i практичних робiт як вiтчизняних так i закордонних дослiдникiв. Важливi особливосп, напрями i закономiрностi реалiзацi! кластерного тдходу розкривають у сво!х працях вiтчизнянi ученi £. Безвушко [1], М. Войнаренко [2], С. Соколенко [6], та ш. Серед закордонних робгг, присвячених дослiдженню особливостей оргашзацп управлiння кластерними структурами в сферi туризму, слiд видiлити науковi пращ М. Портера [12], Т. Роланда i П. Хертога [13], Е. Х^а i Дж. Бреннана [11] та ш.
Разом з тим, застосування кластерного пiдходу в якост iнструмента активiзацi! регiонального економiчного розвитку, в тому числ^ туристично! сфери, осшльки сьогоднi все бiльше репошв зацiкавленi в розвитку регiонально!' туристично! iндустрi!, потребуе додаткових дослiджень в даному напрямку.
Формулювання мети дослiдження
Метою стап е дослiдження аспектiв застосування кластерного тдходу у розвитку регюнально! туристично! iндустрi!.
Викладення матерiалу дослвдження
Кластери, згiдно М. Портеру [5], являють собою сконцентрованi за географiчною ознакою групи фiрм i компанш i пов'язаних з ними оргашзацш (фiнансових, торговельних, дослiдницьких i т.д.) економiчних iнтересiв, що характеризуються сшльшстю, i взаемодоповнюючих один одного. Кластерна технолопя спрямована на створення, розвиток i пiдтримку конкурентного середовища. Основою !! е комбiнацiя конкуренцi!' й кооперацп на географiчно обмеженiй спецiалiзованiй територi!. Надалi, М. Портер, у формулюванш кластера, як «... низки галузей, пов'язаних через зв'язки покупець-постачальник або постачальник-покупець, або через загальш технологi!, загальнi канали закутвель або розподiлу, або загальнi трудовi об'еднання» [12], указуе на аспекти стльного володiння й використання ресурав i iнфраструктури, тим самим розрiзняючи кластери по розмiрах, потужностi й стадiям розвитку. Вiдштовхуючись вiд ознаки напрямок взаемодi! мiж виробником i споживачем, можна визначити горизонтальнi й вертикалью кластери.
Т. Роланд i П. Хертог [13] розглядають кластери як мереж1 виробник1в сильно взаемозалежних фiрм (включаючи спецiалiзованих постачальник1в) зв'язаних один з одним у ланцюги виробництва, що додають вартiсть.
Е. Хшл i Дж. Бреннан [11] визначають кластер як географiчну концентрацш фiрм i виробництв однiе! галуз^ що мають торговельнi вiдносини з шшими галузями в регiонi, використовують спiльнi технологi! i ринок робочо! сили, як1 забезпечують конкурентнi переваги над схожими виробництвами в шших мюцях.
М. Енрайт [10], розбудовуючи теорiю кластерiв, пропонуе концепцш регюнальних кластерiв, у яких фiрми-учасники перебувають у тiснiй близькостi друг до друга. Вш уточнюе, що конкурентш переваги створюються на регiональному рiвнi, для якого велике значення мають юторичш передумови розвитку регiонiв, рiзноманiтнiсть культур ведения бiзнесу, просторова оргашзащя виробництва й одержання освiти, а також яшсть цiе!' освiти.
С. Розенфельд [14], дае визначення кластеру, як концентрацп фiрм, як1 здатш виробляти синергетичний ефект через !хню географiчну близьк1сть i взаемозалежиiсть, навиъ при тому, що !х масштаб зайнятосп може не бути виразним або помiтним.
Е. Бергман i £. Фезер [8] визначають економiчнi кластери не тiльки як зв'язаш й пiдтримуючi галузi й шститути, а i як зв'язанi й пiдтримуючi iнститути, як1 бiльш конкурентоспроможш на пiдставi !х взаемозв'язк1в.
Нашi вiтчизнянi вченi, дають визначення кластеру ввдштовхуючись вiд iнституцiональних категорiй i визначають його як добровiльне об'еднання пiдприемств за територiально-галузевою ознакою, (М. Войнаренко [2]), або в певнш сферi пiдприемництва, (С. Соколенко [6]), або за терш^альною ознакою схожих, пов'язаних мiж собою, взаемодоповнюючих тдприемств (£. Безвушко [1]), як1 псно спiвробiтничають iз науковими установами й органами мюцево! влади. М. Войнаренко [3] при визначенш кластерiв використовуе концепцш «5 I»: iнтеграцiя, шщатива, iнтерес, шновацп, iнформацiя. Учений стверджуе, що цi фактори е головними умовами ефективного функцюнування кластерiв, розглядаючи !х як структури з псними взаемозв'язками мiж учасниками, кооперацiею й конкуренщею, орiентацiею на ринковий попит, вщсутшстю протирiч зi стратегiею регюнального розвитку.
Вивчення концепцi! кластерно! оргашзацп економiки дозволяе визначити наступнi органiзацiйно-економiчнi ознаки кластеру:
- вiдсутнiсть чгтко! регламентовано! структури, вiдкритiсть. Потенцiйних учаснишв кластеру об'еднують економiчнi iнтереси й можливють одержання вигоди, у цьому зв'язку важливу роль вiдiграе добровшьне прагнення до самоорганiзацi!'. Цим визначаеться й вщсутшсть жорстких формальних обмежень i бар'ерiв, що перешкоджають входу в кластер. Виникнення, час юнування й розформування кластеру залежать вщ економiчно!' кон'юнктури, цiлей i завдань об'еднання. Кластер може поеднувати
будь-яких акторiв, що вступають у взаемодш на будь-якому рiвнi, щоб, спiльно працюючи на локальному рiвнi, конкурувати на глобальному;
- загальна сфера дiяльностi - складовi елементи кластеру функцiонують у сумiжних i взаемодоповнюючих галузях i пов'язаш мiж собою виробничими, дослiдницькими, торговельними, посередницькими вiдносинами, як1 прямо впливають на випуск концевого продукту. У кластерi присутня спiльна технологiя, яка утворюе горизонтальнi мiжгалузевi зв'язки й поеднуе ряд елементiв, пов'язаних мiж собою потоками ресурсiв i ринками збуту. Галуз^ що розширюються й розвиваються, сприяють активiзацil економiчноl дiяльностi на територп свого впливу;
- наявтсть ядра кластеру - свгговий досвiд свiдчить про те, що кластери не можуть бути створеш «з нуля» i практично кожний успiшний кластер виник у результата шдприемницько! дiяльностi, яка пов'язана з деякою, вторично складеною, сильною структурою на територп регiону [9]. Велик! тдприемства й унiверситети стають «центрами тяжшня» широкого спектру ключових ресурав (фiнансових, трудових, iнформацiйних i ш.) для розвитку кластерiв. Також ряд видiв дiяльностi висувае особливi вимоги до шфраструктури;
- наявнiсть опорно! шфраструктури - хоча учасники кластеру часто перебувають на значнiй ввдсташ друг вiд друга, так1 структури зв'язують 1х разом, надаючи загальний проспр, який полегшуе дiалог i поширення знань мiж компанiями, представниками наукового спiвтовариства й пов'язаних оргашзацш, а також демонструють фiзичну присутшсть кластеру на територп регiону;
- псш внутрiшнi зв'язки мiж учасниками кластеру - оргашзацп, що входять у кластер, здiйснюють регулярнi торговельш угоди, органiзують iнформацiйнi обмiни, беруть участь у спшьних заходах, здшснюють пiдтримку проектiв, спрямованих на розвиток кластеру в цшому; стiйке партнерство взаемозалежних пiдприемств i органiзацiй, об'еднання ресурсiв, iдей i координацiя плашв дiй у сумi дають бшьше, шж окрема дiяльнiсть кожного з них;
- виробництво товарiв нових поколшь - у сучасних умовах усе бшьше посилюються вимоги до оргашзаци виробництва й споживання продукцп, И властивостей i характеристик, визначальна роль буде належати перспективним технолопям, новим матерiалам, iнтелектуальним iнформацiйним мережам i системам, бiотехнологiям, екологп й альтернативним джерелам енерги. Володiючи активним шновацшним потенцiалом, кластери можуть транслювати його на мiкро-, мезо- i макроекономiчнi рiвнi;
- конкуренцiя й кооперащя - кластери компанiй залучеш в складнi багатомiрнi дiловi вшносини й конкурують мiж собою на ринках товарiв i факторiв виробництва й кооперуються для: зниження витрат, ризик1в i невизначеностi, пов'язаних iз впровадженням iнновацiй, розробкою нових продукпв, виходом на новi ринки; у кластерах мае мюце горизонтальна конкуренщя мiж виробниками подiбних по призначенню й властивостям продуктiв, i вертикальна кооперащя вшповшно до ланцюжка створення вартостц
- iнтернацiоналiзацiя - як правило, кластери представляють основну спецiалiзацiю регiону в нацiональному й глобальному контексп. Спецiалiзацiя ж породжуе потребу в торгiвлi або обмiнi И продуктами, i кластери здiйснюють реалiзацiю сво!х товарiв i послуг за меж1 регiону;
- мiжнародний бренд кластеру - бренд, прямо або побiчно, торкаеться вах сфер дiяльностi кластеру. Ключова точка формування бренду - це визначення його iндивiдуальностi й ключових особливостей, як1 будуть вiдрiзняти даний кластер вiд шших i забезпечать йому особливе, ушкальне мiсце на мiжнародному ринку, що формуе щншсть у свiдомостi суб'екпв ринку.
У сучасних умовах формуеться органiзацiйний порядок, що передбачае необхшшсть постiйних вiдновлень, розробки й впровадження iнновацiй. Даним критерiям найкраще вшповшають кластернi структури, для яких характерний прямий зв'язок м1ж 1хшми учасниками й колективний споаб !х реагування на змiни зовнiшнього середовища економiчноl дiяльностi, шляхом координацп дiй у сферах спшьних штереав. Кластерна форма оргашзаци репонально! економiки забезпечуе ефективну реалiзацiю групою пiдприемств, органiзацiй, фiрм взаемозалежних проектiв на основi полшшення оргашзацп, змiни статусiв, обмiну шформащею, скорочення сукупних i iндивiдуальних трансакцшних витрат, що приводять до росту стабшьносп й гарантованостi господарських зв'язшв. У результатi досягаеться синергетичний ефект розвитку вах форм факторних капiталiв i пiдвищення якостi життя на територп кластеру.
Сьогодш, у бiльшостi розвинених краш свiту в якостi одного iз системних пiдходiв до структурування економiчного простору застосовуеться кластерна модель. Наприклад, в економiцi США бшьш 32% зайнятостi, не покриваючи бюджетного сектору, забезпечують кластери. В економщ Швецil в кластерах зайнято 39% працюючого населення без покриття пращвнишв бюджетно! сфери. Продуктивнiсть працi в цих секторах вище на 44% [4]. У таких крашах, як Норвепя, Фiнляндiя, Данiя, Швейцарiя, Авс^я кластерна модель е основою репонального економiчного розвитку. Але в Укра1ш, у силу низки системних проблем, кластеризащя як тенденцiя економiчного розвитку поки ще перебувае тiльки в зародковому сташ. Так, на Хмельниччиш функцiонуе будiвельний та швейний кластери, у Вшницькш областi - переробно-харчовий кластер, у м. Тернопшь створений шновацшно-швестицшний
кластер, який являе собою штегроване об'еднання дослвдницьких цен^в, виробничих пiдприемств та закладiв освiти, основним завданням якого е ефективне та ращональне використання наявного наукового потенщалу, поеднанням пiдприемств харчово! промисловостi та об'екпв торгiвлi сформовано кластернi структури «Бджола не знае кордошв» (м. Мелггополь) та «Купуй запорiзьке - обирай свое» (м. Запорiжжя) [7]. Найбшьш успiшним прикладом реалiзацп кластерно! полiтики в Укра!ш вважаеться Львiвський 1Т-Кластер, створенiй у 2013 рощ, який об'еднуе у сферi шформацшних технологiй 60 компанiй.
У Херсонсьшй областi, другiй по величинi територп кра!ни, зареестрований в 2005 рощ «Транспортно-туристичний кластер «Пiвденнi ворота Укра!ни» (ТТК «Пiвденнi ворота Укра!ни») до складу якого входило 13 господарюючих суб'екпв, сьогодш перебувае в сташ зупинки дiяльностi; дiяльнiсть створеного в 2012 рощ, агропромислового кластеру «Eastern Food Technologies plus» i спрямована на стимулювання iнтеграцiйних процесiв на ринку АПК Украши для того, що б через пшотш приклади устшного взаемодп, створити практичну базу, яка може лягти в основу глибокого реформування вае! галузi, носить концептуальний характер. Однiею iз причин тако! ситуацп е те, що серед фахiвцiв дотепер вiдсутне чгтке й обгрунтоване, правильне розумiння сутносп кластеризацп, а також кластеру як основного ll феномена.
Аналiз наукових i методичних джерел дозволяе зробити висновок про те, що кластерний шдхщ широко застосовуеться в якостi шструмента активiзацil регiонального економiчного розвитку. Усе сказане вище також вiдноситься й до туристично! сфери, осшльки сьогодш все бшьше репошв защкавлеш в розвитку регюнально! туристично! iндусгрi!.
Враховуючи пiдходи закордонних i вiтчизняних учених, а також особливостi туристично! галуз^ модель кластеру в сферi туризму повинна мати наступш характеристики:
- в основi процесу надання послуги, а, отже, i туристичного кластеру, перебувае споживач i його
потреби;
- туристичний кластер орiентований на формування внутрiшньо! конкурентоспроможностi (тому що спрямовашсть розвитку туристично! галузi внутрiшня, на вщм^ вiд промислового кластера, який, навпаки, орiентований на зовнiшнiй ринок);
- особливе значения при створенш туристичного кластеру мають географiчнi характеристики мюцевосп, ресурсне забезпечення, просторова оргашзащя й територiальне розташування;
- ключовим фактором успiху туристичного кластеру е комплекс стратегш розвитку бiзнесу, його шфраструктурного оточення, де особливу роль вщграють клiентоорiентованi стратегi! маркетингу [15].
При формуванш кластеру на певнш туристичнiй територi! необхiдно враховувати не тшьки галузi, як1 будуть включеш в даний кластер, але й п взаемозв'язки, сформованi м1ж тдприемствами, органiзацiями, а також форми оргашзацп виробничих i сервiсних процесiв. На основi такого пiдходу можна видшити три основнi принципи формування туристичних кластерiв: спiльнiсть iнтересiв учасник1в (п самi або взаемозалежнi сфери дiяльностi, загальний туристичний ринок або сфера активносп); концентрацiя (розташування, зручне для регулярних контакпв); взаемодiя (взаемозв'язки, взаемозалежшсть iз великою рiзноманiтнiстю формальних i неформальних вiдносин).
Метою створення туристичного кластеру е тдвищення конкурентоспроможносп територп на туристичному ринку за рахунок синергетичного ефекту, у тому числг пiдвищення ефективностi роботи пiдприемств i органiзацiй, що входять у кластер, стимулювання шновацш, стимулювання розвитку нових напрямшв. Створення туристичного кластеру фактично визначае позицiонування територi! й впливае на формування iмiджу регiону. При визначенш стратегiчних цiлей туристичного кластеру необхщно чiтко представляти в чому ж полягають iнтереси регiону.
Наприклад, до ключових проблем, що стоять сьогодш перед прикордонним регiоном, до якого належить Херсонська область, вщносять низьку заселенiсть територi! й триваючу мiграцiю активно! частини населення регюну. Цi проблеми можуть бути виршеш тiльки шляхом пiдвищення якостi життя населення областi. Як1сть життя визначаеться наступними факторами: тривалiсть життя; захист навколишнього середовища й екологiя; доступшсть i як1сть житла; як1сть харчування; кримiнальна безпека; соцiальна безпека; рiвнi можливостi; довiра до органiв влади всiх рiвнiв; можливiсть працевлаштування й рiвень заробiтно! плати; рекреацiя й туризм. Проблему якосп життя необхщно розглядати вивчаючи думку людей, що проживають на територi! регiону. Для цього слщ здiйснювати монiторинг по вивченню думок потенцiйних споживачiв. На жаль, цей компонент найчаспше випадае з поля зору бiльшостi наукових дослщжень.
Результатом створення туристичного кластеру е формування ушкально! структуровано! пропозицп, що сприяе розвитку даного регюну, а також розвитку юнуючих i створенню нових об'ектiв туристично! iндустрi! й сфери оздоровлення, спрямованих на збшьшення споживання даних послуг в умовах даного регюну.
Стратепчш цш формованого туристичного кластеру можна представити у виглядi схеми, яка наведена на рис. 1.
Рис. 1. Стратепчш цШ побудови туристичного кластеру
Джерело: розроблено на основi [16]
Для забезпечення реалiзацiï цшей кластеру необхшно видшити ядро кластеру, тобто так елементи, як1 стануть локомотивом розвитку даного кластеру. «Ядром» туристичного кластеру е туристичш пiдприемства, органiзацiï, фiрми зайнятi виробництвом i просуванням продукту, що формуеться в туризмi (санаторно-курортш й лiкувально-оздоровчi установи, готелi, туроператори, турагенти, турбюро, i т.д.).
Виробництво продукту в сферi туризму пов'язане з використанням гiбридних, iнновацiйних форм тдприемницько1' дiяльностi на ринку туризму, спрямованих на оптимiзацiю взаемодiï, у тому числ^ у виглядi учасп в мiжнародному i мiжрегiональному сшвробггнищга, розширення можливостей використання рiзних форм i методiв оргашзацп туристичноï дiяльностi, адаптащiï до кризових явищ.
При цьому, взаемодiя суб'ектiв пiдприемнищькоï дiяльностi, що входять у туристичний кластер, приймае форми конкурентно^ кооперащiйноï, партнерсько1' й мережно1' взаемодiï:
- конкурентна взаемодiя припускае використання щiнових i нецшових переваг з метою збшьшення кiлькостi споживачiв як на нацюнальному рiвнi (розвиток внутршнього туризму), так i в мiжнародному масштабi (орiентацiя на в'1'зний туризм);
- кооперацшна взаемодiя реалiзуеться в рамках об'еднання для досягнення единих комерщiйних цшей, реалiзацiï спiльних проектiв локального, регюнального й мiжнародного рiвня й забезпечення стшких конкурентних переваг на ринку (у тому чи^ за допомогою реалiзацiï схем державно-приватного партнерства);
- партнерська взаемодiя реалiзуеться мiж рiзними суб'ектами одного або сумiжного ринку з метою тдвищення ефективностi маркетингово1' дiяльностi, максимального охоплення рiзних сегментiв споживчого ринку, забезпечення стiйких фiнансових зв'язшв i можливостей зниження трансакцiйних витрат при здшсненш вiдповiдних операцiй;
- мережна взаемодiя припускае створення й наступний розвиток вертикально або горизонтально штегровано1' структури, що включае в себе залежш, у технологiчному i фiнансово-економiчному вiдношеннi, структурнi пiдроздiли, що здшснюють певну комерцшну дiяльнiсть у регюш розмiщення.
Необхiдно вiдзначити, що взаемодiя не тiльки з безпосередшми стейкхолдерами (постачальниками й споживачами продукцп кластерно1' групи), але й з шшими групами регiонального й мюького розвитку (мiсцевим населенням, органами державно1' влади в регiонi, органами мюцевого самоврядування й промисловими пiдприемствами) е особливютю формування туристичного кластеру, орiентованого на сталий розвиток.
У кластер^ що формуе туристичний продукт присутш й «конструкти, що доповнюють», до яких вшносяться об'екти, дiяльнiсть яких прямо забезпечуе функцюнування об'ектiв «ядра», зокрема, це рекреацшш туристичнi ресурси.
Особлива роль придметься «iнфраструктурi туризму» - конструктам, наявтсть яких обов'язкова, але дiяльнiсть яких прямо не пов'язана з функцюнуванням об'екпв «ядра» (транспорт, iнформацiйне забезпечення, засоби зв'язку, комуткацп, пiдприемства харчування, торпвт, розваг, засобiв розмiщення, установ культури, спорту, охорони здоров'я).
Ще одна категорiя об'ектiв кластеру - «супутня iнфраструктура» - конструкти кластеру, наявтсть яких бажана, але не обов'язкова для функцюнування iнших об'ектiв кластеру. До них належать рiзнi сервюно-консультацшт пiдприемства, фiнансово-кредитнi оргашзацп, партнерськ1 функцп яких можуть бути здiйсненi як у рамках кластеру, так i з використанням аутсорсингу. Метою даних тдприемств, у випадку 1х наявносп в кластерi, е вишукування внутршшх резервiв для забезпечення безперервностi вщтворювальних процесiв, досягнення стратегiчних вигiд, пов'язаних, у першу чергу, з тдвищенням мобшьносп розвитку й реалiзацil потенщалу всього кластеру.
Позитивним аспектом запропоновано! моделi е акцент на взаемодп не тшьки безпосередньо зi стейкхолдерами (постачальники i споживачi продукци кластеру), але i з шшими групами регiону (мiсцеве населення та ш.). Кластери в обов'язковому порядку повинш формуватися й розвиватися за тдтримки мiсцевих органiв влади й самоврядування. Завдяки цьому, кластернi структури зможуть вирiшувати у владних структурах питания полшшення умов дiяльностi й захисту штереав сво1х учасник1в.
Висновки
Кластер е шновацшною формою оргашзацп економiчноl дiяльностi, яка передбачае географiчну й виробничу-тематичну близьк1сть суб'ектiв господарсько! дiяльностi й органiзацiй супутнiх сфер дiяльностi, та дозволяе добитися ефективного використання наявних ресурсiв, зниження витрат на ва основнi види дiяльностi й досягнення конкурентних переваг як самого кластера, так i структур, що функцюнують у його рамках.
Дослщження процеав кластеризацп' показало, що впровадження кластерних iнiцiатив у практику дiяльностi пiдприемств туризму супроводжуеться цiлим рядом труднощiв, що робить актуальним додатковi пошуки шляхiв ефективного застосування кластерного тдходу в туристськш сферi в його сучасному розумiннi.
На основi аналiзу теоретичних та практичних аспекпв кластерного розвитку туризму в рамках регюну, запропонована нами модель кластерного розвитку туристсько! галузi дозволить активiзувати й удосконалювати ринок туристичних послуг.
Список використаноТ лiтератури
1. Безвушко £. Кластери та !х роль у вiдродженнi економiки Подiлля. Перспективнi дослiдження. 1999. № 2. С. 17-23.
2. Войнаренко М. Концепщя кластерiв - шлях до вщродження виробництва на регiональному рiвнi. Економiст. 2000. № 1. С. 29-33.
3. Войнаренко М.П. Кластерные технологии в системе развития предпринимательства, интеграции и привлечения инвестиций. URL: http://unece.org/fileadmin/DAM/ie/wp8/documents/voynarenko.pdf.
4. Гармидер А.А. Теоретические аспекты построения модели кластера в туристической сфере региона. Вестник Оренбургского государственного университета. 2015. № 4 (179). С. 250-256.
5. Портер М.Э. Конкуренция. Москва : Издательский дом «Вильямс», 2002. 495 с.
6. Соколенко С.1. Кластери в глобальнш економщг Кшв : Логос, 2004. 848 с.
7. Станасюк Н.С. Формування промислових кластерiв як перспективний напрям розвитку промислового потенщалу. URL : http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/37660/ 1/15_110-117.pdf 16.
8. Bergman E.M., Feser E.J. Industrial and Regional Clusters: Concepts and Comparative Applications. Regionl Research Institute, WVU., 1999.
9. Donahue R., Parilla J. McDearman B. Rethinking cluster initiatives. July 2018. 52 p. URL: https://www.brookings.edu/research/rethinking-cluster-initiatives/
10. Enrigt, M. J. Why Clusters are the Way to Win the Game? World Link. 1995. No 5. Р. 24-25.
11. Hill E. W., Brennan, J. F. A Methodology for identifying the drivers of industrial clusters: the foundation of regional competitive advantage. Economic Development Quarterly. 2000. Vol. 14. Р. 67-96.
12. Porter M.E. The economic performance of Melons. Regional Studies. 2003. Vol. 37. August -October. Р. 67
13. Roelandt T., Hertog P. Cluster Analysis and Cluster-Based Policy Making in OECD Countries: An Introduction to the theme. Boosting Innovation: The Cluster Approach, Paris: OECD, 1999. Р. 9-23
14. Rosenfeld S.A. Bringing Business Clusters into the Mainstream of Economic Development. European Planning Studies. 1997. No5, Р. 23.
15. Shandova N., Voskresenskaya E., Sofiienko A. Innovative Approach to the Formation of a System of Strategic Marketing Management of Tourism Enterprises in Conditions of Market Uncertainty. TEM Journal. Vol.9. № 3. August 2020. P. 1076-1087.
16. Shandova N. Investigation of organizational and management specifics of health tourism development. Technology audit and production reserves. 2017. №. 3(5). P. 4-8.
References
1. Bezvushko YE. Klastery ta yikh rol u vidrodzhenni ekonomiky Podillya. Perspektyvni doslidzhennya. 1999. № 2. pp. 17-23.
2. Voynarenko M. Kontseptsiya klasteriv - shlyakh do vidrodzhennya vyrobnytstva na rehionalnomu rivni. Ekonomist. 2000. № 1. pp. 29-33.
3. Voynarenko M.P. Klasternye tekhnolohyy v systeme razvytyya predprynymatelstva, yntehratsyy y pryvlechenyya ynvestytsyy. URL: http://unece.org/fileadmin/DAM/ie/wp8/documents/voynarenko.pdf.
4. Harmyder A.A. Teoretycheskye aspekty postroenyya modely klastera v turystycheskoy sfere rehyona. Vestnyk Orenburhskoho hosudarstvennoho unyversyteta. 2015. № 4 (179). pp. 250-256.
5. Porter M.É. Konkurentsyya. Moskva : Yzdatelskyy dom «Vylyams», 2002. 495 p.
6. Sokolenko S.I. Klastery v hlobalniy ekonomitsi. Kyiv : Lohos, 2004. 848 p.
7. Stanasyuk N.S. Formuvannya promyslovykh klasteriv yak perspektyvnyy napryam rozvytku promyslovoho potentsialu. URL : http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/37660/ 1/15_110-117.pdf 16.
8. Bergman E.M., Feser E.J. Industrial and Regional Clusters: Concepts and Comparative Applications. Regionl Research Institute, WVU., 1999.
9. Donahue R., Parilla J. McDearman B. Rethinking cluster initiatives. July 2018. 52 p. URL: https ://www.brookings. edu/research/rethinking-cluster-initiatives/
10. Enrigt, M. J. Why Clusters are the Way to Win the Game? World Link. 1995. No 5. R. 24-25.
11. Hill E. W., Brennan, J. F. A Methodology for identifying the drivers of industrial clusters: the foundation of regional competitive advantage. Economic Development Quarterly. 2000. Vol. 14. R. 67-96.
12. Porter M.E. The economic performance of Melons. Regional Studies. 2003. Vol. 37. August -October. R. 67
13. Roelandt T., Hertog P. Cluster Analysis and Cluster-Based Policy Making in OECD Countries: An Introduction to the theme. Boosting Innovation: The Cluster Approach, Paris: OECD, 1999. pp. 9-23
14. Rosenfeld S.A. Bringing Business Clusters into the Mainstream of Economic Development. European Planning Studies. 1997. No5, pp. 23.
15. Shandova N., Voskresenskaya E., Sofiienko A. Innovative Approach to the Formation of a System of Strategic Marketing Management of Tourism Enterprises in Conditions of Market Uncertainty. TEM Journal. Vol.9. № 3. August 2020. pp. 1076-1087.
16. Shandova N. Investigation of organizational and management specifics of health tourism development. Technology audit and production reserves. 2017. №. 3(5). pp. 4-8.
