CC BY
5Ученые записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского Серия «Экономика и управление». Том 25 (64). 2012 г. № 2. С. 82-89.
УДК 338.484.2
ЗБАЛАНСОВАНА СИСТЕМА ПОКАЗНИК1В ЯК 1НСТРУМЕНТ
СТРАТЕГ1ЧНОГО УПРАВЛ1ННЯ РОЗВИТКОМ ПОТЕНЦ1АЛУ ТА
ПРИВАБЛИВОСТ1 ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦ1ЙНОГО КЛАСТЕРУ
Пилипенко А.А.
Харквський нащональний еконожчний ymiверситет, м. Харыв, УкраТна E-mail: [email protected]
Доведено доречшсть формування контурiв управлшня розвитком кластерш, що використовуватимуть у якостi важелiв управлшня ршнем розвитку наявного у них потенциалу. У якосп шструментарта оргатзаци стратегiчного управлшня обрано збалансовану систему показниюв та модель життездатних систем. Перспективи стратепчно! карти збалансовано! системи показникiв розширено наборами показникiв, що розкривають рiвень розвиту потенцiалу суб'екпв туристично1 дiяльностi (перспектива навчання та розвитку) та привабливгсть туристично-рекреацiйного кластеру (ктентська перспектива). Визначено сценари використання збалансовано1 системи показникш для рiзних органiзацiйних форм побудови кластеру.
Ключовi слова потенщал, туристична привабливiсть, квазйнтегращя, туристично-рекреацшний кластер, збалансована система показниюв, органiзацiя управлiння.
Постановка проблеми. В останш роки у свiтовiй економiчнiй думцi виявилось досить багато напрямюв дослiджень, якi описують новiтнi явища та процеси. Нажаль, доволi часто залишаються поза увагою учених-економiстiв базовi економiчнi постулати, якi мають адаптуватися до нових вимог середовища господарювання.
Враховуючи досить поширений зараз акцент дослщжень на процеси утворення кластерiв пiдприемств та в контекстi актуалiзацil наявного досвiду по вiдношенню до новпгах вимог розглянемо питання оргашзацп управлiння розвитком потенцiалу кластерних структур. Бшьш того, з оглядом на наявнють широкого спектру дослiджень щодо кластеризацп промислових пiдприемств та досить обмежено! !х кiлькiстю у сферi послуг розглянемо особливостi саме туристично-рекреацшного кластеру (туризм розглядаеться як одна з найпоширених складових сфери послуг).
При цьому, у якост шструментального пiдrрунтя пропонуемо використати концепцiю Balanced Scorecard, розроблену Капланом Р. та Нортоном Д. [5, 6]. Зараз дану концепщю розглядають як ушверсальний шструмент, що може вирiшити вс можливi проблеми будь-якого пiдприемства. Це не е цшком вiрним. Але здшснене авторами Balanced Scorecard об'еднання рiзних теорiй фiрми й концепцп менеджменту безсумнiвно заслуговуе на особливу увагу.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй вказуе на вiдсутнiсть едност думок учених щодо висвiтлення питань оргашзацп управлшня розвитком потенщалу кластерних структур та вщповщнш доречностi проведення дослiджень у даному напрямку. По-перше, означена ситуащя проявляеться в розбiжностях трактування категорп кластер. Так, бшьшють дослiдникiв [2, 4] використовують тлумачення кластеру, яке надав Портер М. [10]. Тим самим процес щентифшацп кластеру переважно базуеться на критерiях
82
взаемопов'язаност та географiчноl близькосп. Нажаль даний тдхщ не враховуе тенденци поширення шформацшно-комушкацшних технологiй, розвиток яких дозволяе вщшти вiд означеного територiального аспекту. Отже, бшьш доречним е використання словосполучення "кластерна структура", для розумiння сутносп яко!, нажаль, також вiдсутня одностайна позищя. Навiть наявнiсть Свропейського меморандуму про кластери [15], шдтверджуючи доречнють активiзащl кластерних iнiцiатив та необхвдшсть будувати кластери на iнновацiйному шдгруш!, не дае чiтких термiнологiчних визначень.
Другою проблемною ситуащею е питання щентифшаци сутностi поняття "потенцiал кластерно! структури". З одного боку юнуе вельми широкий пласт дослiджень присвячених розгляду категори "потенцiал" (навiть адаптованих до умов непередбачуваностi оточення [14]), яка е досить багатогранною та багатоаспектною. Нажаль в бiльшостi випадюв ученi проводять дослiдження на рiвнi окремого пiдприемства чи регiону, залишаючи поза увагою м'якi iнтеграцiйнi утворення. 1снують лише поодинокi працi, яю розглядають потенцiал сукупностi пiдприемств. Так, наприклад, Sachs S.зi спiвавторами [11] робить наголос на необхщност визначення й управлшня потенцiалом взаемоди тдприемства з його стейкхолдерами. Нажаль при цьому не надаеться пiдходу до кшьюсного визначення такого потенцiалу. Навт у Свропейського меморандуму про кластери [15] лише говориться про необхщшсть розгляду потенщалу кластеру як чогось бшьшого, нiж сума потенцiалiв вхщних до кластеру учасникiв (можна визначити як необхщшсть досягнення синерги потенцiалiв). При цьому нiчого не говориться про шструментарш та механiзми забезпечення досягнення тако! синерги потенцiалiв учасниюв кластеру.
По-трете, суперечностi мiж дослщниками iснують i в контекстi розумшня словосполучення "органiзацiя управлiння". З одного боку управлшня, як i будь-який процес мае бути певним чином оргашзований. Така органiзацiя, в свою чергу, мае враховувати набутки теори оргашзаци [9, 17]. З шшого боку, органiзацiя становить одну з функцш управлiння, що значно ускладнюе отримання остаточного розумiння словосполучення "оргашзащя управлiння". У будь-якому раз^ в рамках класично! теори оргашзацш можна органiзувати управлiння дiяльнiстю вщокремленого суб'екта господарювання. По вiдношенню ж до кластерних структур та управлшня 1х потенщалом класичнi пiдходи слщ збагачувати набутками iнших теорiй, орiентованих саме на регулювання кооперащйно-штегращйно1 взаемоди.
На думку авторiв до таких теорш слiд вiднести концепцiю оргашзащйно1 екологп [3] та еволюцiйно-iнституцiональний тдхщ [8]. При цьому положення концепци оргашзацшно1 екологи визначатимуть особливостi поведшки учасникiв кластеру, а iнституцiональна теорiя - регламентуватиме формальнi й неформальш норми й правила тако1 взаемоди. Окремо видшимо дослiдження [7] присвячеш особливостям формування "екосистем бiзнесу" (представляються як мережа покупцiв та постачальниюв, що взаемодiють у певному соцiально-економiчному оточеннi й пiдпорядковуються параметрам власно1 нормативно-правово1 бази). Хоча в цих дослщженнях не говориться безпосередньо про управлшня потенщалом чи про формування кластерiв, означений тдхщ дозволяе визначити архитектуру й шдпорядковашсть контурiв зворотних зв'язюв. Саме такi зв'язки й забезпечуватимуть реалiзацiю процесiв управлiння кластерною структурою за
83
Kprn^pieM MaK№Mi3a^i' розкриття потенщалу !! учасникiв.
Визначаючи особливостi розумшня потенцiалу кластерно! структури слiд врахувати й додатковi особливостi, якi виникають пiд час розгляду туристично-рекреацшного кластеру. Так, з одного боку потенщал такого кластеру визначатиметься наявними в нього туристично-рекреацшними ресурсами та сприйняттям даних ресурсiв споживачами туристичних послуг (дану складову потенщалу кластеру можна щентифшувати як привабливють). З шшого боку, просто! наявностi туристично-рекреацшних ресурсiв недостатньо для оргашзащ! управлшня розвитком кластеру та для однозначно! щентифшащ! його потенцiалу. Тут слщ додатково врахувати ресурси й компетентносп тих суб'eктiв, якi надають доступ споживачам до туристично-рекреацшних ресуршв (до туристичних аттракторiв) та оцiнити вщповщшсть мiж одними та другими ресурсами.
Метою статт е розвиток теоретико-методологiчних засад органiзацi! управлiння розвитком потенцiалу туристично-рекреацшного кластеру та формування вiдповiдного шструментального забезпечення, пiдпорядкованого параметрам концепцi! збалансовано! системи показникiв.
Виклад основного MaTepiany. В основу досягнення мети дослщження пропонуеться покласти теорiю iнтеграцiйного розвитку суб'екпв господарювання, адаптовану до означених особливостей туристично-рекреацiйно! дiяльностi. Пiдrрунтя дано! теорп складае уявлення про наявшсть в в рамках кластеру окремих акторiв-учасникiв - суб'ектiв туристично! дiяльностi (задаються множиною {СТД}), взаемодiя яких вщбуваеться в рамках певно! системи штеграцшних обмежень ({IO}). Зрозумiло, що функцiонування туристично-рекреацiйного кластеру потребуе певного регламентування. Базу для органiзацi! такого регламентування формуе такий елемент шститущонально! економiчно! теорi! як концепцi! контролю (форматзуються вiдповiдною множиною {КК}). Елементи {КК} мiститимуть в собi шститущонатзовану систему правил й норм спшьно! дiяльностi учасникiв кластеру. Саме складовi множини й {КК} регламентують процес переходу кластеру та вхiдних до нього суб'екпв туристично! дiяльностi вздовж обрано! траекторi! розвитку.
Для того, щоб забезпечити керованiсть розвитку як окремого туристичного суб'екта, так i !х об'еднань потрiбне введения певного кшьюсного критерiю. На думку автора статп таким критерiем мае бути потенщал туристично-рекреацшного кластеру, який розраховуеться на базi консолiдацi! показниюв звiтностi учасникiв кластеру (для недопущення повторного облiку операцiй учасникiв кластеру не включаються до розрахункiв залишки взаемно! заборгованостi та нереалiзованi прибутки з внутрiшньо групових операцiй). Для оргашзащ! управлiння розвитком кластеру слщ використовувати рiзнi види потенцiалу, тому його пропонуеться також представляти у виглядi вiдповiдно! множини {П}.
Умовою розвитку, тут буде не ослаблення потенщалу при переходi мiж етапами еволюцшного та революцiйного розвитку. Саме для забезпечення реатзаци дано! умови пропонуеться використання концепщ! Balanced Scorecard (BSC). Нами прийнято рiшения щодо використання iнструментарiю BSC через !! повну вiдповiднiсть ресурснiй парадигмi стратепчного менеджменту та концепцi! динамiчних спроможностей фiрми (початково розробленi Тiсом Д. Дж. [16]). При
84
цьому, з оглядом на множиншсть пiдходiв до розумшня сутност категори "потенщал" (!х аналiз не вщноситься до мети статп), зупинимось на ресурснш парадигмi (також з оглядом на пращ Teece D. J. В рамках дано! парадигми потенщал розглядаеться через наявнi у суб'екта господарювання (у даному випадку i - через алокацiю на певнш територп) ресурси та можливост !х використання. Тут доречним стае залучення iдей шшо! концепщ! стратепчного менеджменту - "ключових компетенцiй" [12, 13]. При цьому нами пропонуеться компетенщ! розглянути саме в контекст виключних й вiдмiтних можливостей переробляти наявш ресурси (дiяльнiсть кластеру ми розглядаемо в контекст процесiв трансформащ! наявних в його рамках ресуршв або в контекстi отримання випд вiд !х наявностi).
Отже, для оргашзащ! стратегiчного управлiння туристично-рекреацiйним кластером пропонуеться ввести дiалектичний взаемозв'язок мiж поняттями потенцiалу та туристично! привабливост кластеру. Так, туристична привабливiсть е рефлексивним вщображенням образу туристично-рекреацiйного кластеру у свщомост споживачiв туристичних послуг. Потенщал же туристично-рекреацiйного кластеру можна представити як ступiнь досягнення вщповщност фактичного рiвня використання туристично-рекреащйних ресурсiв сформованому у свiдомостi споживача образу кластеру або як образ кластеру, який сформовано у суб'екта, що приймае ршення про розвиток кластеру (у бшьшост випадюв таким суб'ектом виступають органи влади чи фасилгатор). Вiдповiдно встановлення причинно-наслiдкових зв'язюв мiж елементами збалансовано! системи показниюв (цiлями, iндикаторами, стратегiчними завданнями тощо) забезпечуватиме вiдбiр оптимальних варiантiв комбшування туристично-рекреацiйних ресурсiв та ресурс суб'ектiв туристично! дiяльностi.
Формування перелшу показникiв та !х розподiл мiж перспективами стратепчно! карти також незначними чином трансформуеться. Складова бiзнес-процешв вiдображатиме дiяльнiсть щодо розкриття потенщалу кластеру через формалiзацiю параметрiв взаемоди учасникiв кластеру (розкриваеться як вщображення {10} та {КК}на параметри життедiяльностi окремих {СТД}). Клiентська складова вщображатиме дiяльнiсть щодо формування образу кластеру у свщомост туристiв та рекреантв. Перспективу навчання та розвитку в свою чергу буде орiентовано на фшсування прийнятих у межах кластеру шститущональних настанов (ранiше означенi як {КК}) та визначення !х зв'язку з дiяльнiстю щодо максимiзацil розкриття потенщалу туристичного кластеру.
Прийняття пропонованого тдходу до структурування стратепчно! карти збалансовано! системи показниюв дозволяе вщшти вiд поданих на початку статт теоретичних неузгодженостей. Так, по-перше, щентифшащя туристично-рекреацiйного кластеру вiдбуватиметься на шдфунт визначення сили та структури штегращйних обмежень (10). По-друге, параметри BSC будуть чгтко спiввiднесенi з ключовими компетенцiями кластеру, що щлком вiдповiдае вимогам [5, 6]. У даному випадку ключовi компетенцi! вважаються iдентичними такому елементу концепцi! BSC як Key Success Factor (KSF). Разом з тим, стд враховувати неоднорщнють структурно! побудови кластеру та рiзнi варiанти його органiзацiйного дизайну. Зрозумшо, що в залежностi вщ особливостей органiзацi! кластеру будуть змшюватися й пiдходи до органiзацi! управлшня розвитком його потенцiалу та до реалiзацi! процедури каскадування, що входить до
85
шструментарш BSC.
По-друге, при оргашзацн управлшня розвитком потенцiалу кластеру слiд враховувати, що не створюеться новий суб'ект ринку, але мае мiсце наявнють контролю над поведiнкою формально самостшних агентiв, при вiдсутностi контролю над !хньою власнiстю. Дана особливiсть робить доречним застосування концепцi! мультиагентських систем, яка у якост об'ектiв управлшня розглядатиме вхвдш до кластеру суб'екти туристично! дiяльностi ({СТД}), незалежно вщ галузево! приналежиостi й форм власносп. У рамках дано! множини доречним е видшення пiдмножина об'ектiв права державно! власносп.
Мультиагентський пiдхiд дозволяе розглядати кластер як квазннтегровану лопстичну системою (КЛС). Вiдповiдно й КЛС являтиме собою географiчно обмежений проспр взаемодi!, в рамках якого вщбуваеться узгодження iнтересiв учасникiв окремих штеграцшних структур. За своею сутнiстю КЛС являе систему безперервного взаемного навчання й спшьного створення споживчо! цшноеп. Саме методологiя розширено! логiстично! взаемоди дозволити формувати в межах кластеру единий шформащйно-шститущонально-шновацшний простiр обмiну знаннями. Для цього, кожний з агенпв надiляеться певним набором iндивiдуальних i спiльних дiй, включаючи можливi комушкативш дi! й рiзнi варiанти взаемин. Такий обмш знанням мае на мет сприяння пошуку найбiльш дiевих комбiнацiй наявних в кластерi ресуршв (туристично-рекреацiйних ресурсiв, наявнiсть доступу до яких служить ознакою iдентифiкацi! кластеру, та ресуршв суб'ектiв туристично! дiяльностi, якi утворюють можливiсть використання туристично-рекреацшних ресурсiв певними групами споживачiв) та компетенцш учасникiв кластеру. Вiдповiдно й розвиток потенщалу кластерно! структури вщбуватиметься через оптимiзацiю означеного спiввiдношення.
В контекст моделювання розвитку потенцiалу туристично-рекреацшного кластеру слiд визначити множини середовищ, у яких будуть функцiонувати агенти (!х сукупнiсть визначатиме iнфраструктуру кластеру), множини тишв агентiв та вщповщно! !м множини станiв агентiв, сощальних законiв, iнституцiональних обмежень та можливих стратегiй, сформованих вiдповiдно напрямкам розвитку кластеру. Тшьки на такiй основi можна досягти оптимально! вiдповiдностi ресуршв й компетенцiй. Для врахування вказаних вимог та особливостей управлшня розвитком потенщалу туристично-рекреацшного кластеру визначимо декшька сценарив чи варiантiв спiввiднесення пiдходiв до впровадження BSC та форм оргашзацшно! побудови кластеру.
Вiдразу звернемо увагу на iерархiчнiсть пiдходу до штеграци суб'ектiв туристично! дiяльностi у кластери. В рамках одного кластеру можуть функщонувати декшька штеграцшних утворень, взаемодiя яких вщповщае визначенню кластеру та прийнятому мультиагентському пiдходу до моделювння його життедiяльностi. Оскiльки таю штегроваш утворення можуть формуватися без створення юридично! особи пропонуеться !х трактувати як мережi узгодження параметрiв взаемодi! (УП5-мереж1). За такого тдходу кластер формуватиметься з декiлькох УПВ-мереж, яю на виходi створюють подiбну споживчу цiннiсть. Такi мережi вступають як у вщносини конкуренцi! (в рамках взаемоди зi споживачами кластеру) так i у вiдносини кооперацп (у боротьбi за позицiонування кластеру на глобальному ринку).
Отже, перший сценарш впровадження BSC вщноситься до туристично-
86
рекреацшного кластеру, що формуеться як гомогенна мережа з подiбних за характеристиками та параметрами учасниюв кластеру (висока щшьшсть подiбних зв'язюв учасниюв кластерно! взаемодi!). Стратегiчна карта BSC виробляеться для кожного учасника кластеру, який мае слабкий зв'язок iз центром й мютить всi повноваження для самостшно! реалiзацi! стратегi!. Корпоративна стратепчна карта мiстить, як правило, незначний набiр фiнансових показникiв ефективност (КР1), достатнiй для оцiнки ефективност використання потенцiалу учасника кластеру чи рiвня розкриття потенцiалу певного туристично-рекреацшного ресурсу. Логiка каскадування показникiв для даного сценарш орiентована на принцип "знизу-нагору".
Другий сценарiй впровадження BSC виокремлюеться для кластеру, як гетерогенно! мережi з рiзного типу й диференцшованих за рiвнем економiчно! влади учасникiв кластеру (бiльш висока рiзноманiтнiсть та диференцiацiя сили зв'язкiв). Стратепчна карта BSC виробляеться для вшх вхщних до кластеру суб'ектiв туристично! дiяльностi, якi мають вiдмiнностi у стратепчних настановах та взаемодiють з зовшшшми по вiдношенню до кластеру контрагентами. Для суб'екпв iнфраструктури достатшм е КР1, якi вiдповiдають !х ролi у розвитку ключових факторiв успiху кластеру. Каскадування змiшаного типу. Незначна кшьюсть рiзнопланових показникiв розкриття потенщалу туристично-рекреацiйних ресурсiв.
Третш сценарiй впровадження BSC використовуеться у разi представлення кластеру як динамiчно! фокально! мережi ("павутина створення цшносп") коли кластери формуються навколо певно! центрально! одиницi. При цьому, орiентацiя на спiльне створення вартостi дозволяе виробляти стратегiчну карту лише для учасниюв ядра кластеру. Для решти суб'ектiв туристично! дiяльностi продукуеться лише набiр показникiв, склад яких достатнш для здiйснення оперативного управлiння тдлеглими за iерархiчним рiвнем учасниками (для них можливе вироблення стратегiчних тем, яю деталiзують стратегiчнi ролi й вщносини з реалiзацi! стратегi!)
Четвертий сценарш впровадження BSC рекомендовано для застосування у разi iдентифiкацi! кластеру як едино! штегровано! мереж створення цшносп (логiстичного ланцюга створення вартосп). Кластернi iнiцiативи за такого шдходу орiентованi на налагодженнi процесiв та мiжфiрмову обробку iнформацi!. Оскiльки ж кластер являе собою композищю УПВ-мереж, кожнш з яких притаманнi власш стереотипи поведiнки та ментальнi модел^ передбачаеться формування декiлькох рiвнiв стратепчних карт BSC. На верхньому рiвнi каскадування BSC вщбуваеться узгодження штерешв УПВ-мереж, а не окремих !х представникiв (iнтереси учасникiв узгоджуються в рамках стратепчних карт УПВ-мереж).
Останнш, п'ятий сценарш впровадження BSC, являе собою комбшування попередшх сценарпв та орiентований на утворення кластеру за принципами видшення такого оргашзацшного елементу як мiст ("перекладач"). Тут туристично-рекреацшний кластер складаеться з декшькох iнтегрованих мереж, якi поеднуються мiж собою "центральним" учасником мереж1. Суб'ект туристично! дiяльностi, який виступае "мостом" шдпадае пiд дiю iнституцiональних обмежень, обраних рiзними учасниками кластерно! взаемодiе, з якими у даного актора налагоджено вщносини й накладено обмеження. Даний
87
суб'ект визначае орiентири розвитку потенщалу кластерно! структури та визначае нормативи для показниюв стратегiчно! карти BSC. Напрямки розвитку потенщалу визначаються системою шдикативних плашв, розроблених актором-"мостом".
В контекстi органiзацi! управлшня розвитком потенцiалу туритсично-рекреацiйного кластеру можна запропонувати розширити iнструментарiй концепци BSC набутками моделi життездатних систем (Viable System Model, VSM), розроблено! Бiром С. [1]. Дана модель досить легко може бути сшввщнесена з означеним мультиагентським шдходом, що забезпечить практичну реалiзацiю тако! !! особливостi, як властивiсть рекурсi!. Це означае, що вся структура системи управлшня розвитком потенщалу кластеру вщтворюеться в рамках кожного контуру (кожного окремого агента). Базовий варiант моделi VSM припускае видшення п'ять рiвнiв iерархi! в системi управлiння, побудовано! за тими ж принципам, що й центральна нервова система людини [1]. Стосовно до туритсично-рекреацiйного кластеру, 1-й рiвень будуть становити окремi суб'екти туристично! дiяльностi (елементи множини {СТД}). Другий рiвень, вiдповiдальний за регулювання учасникiв лопстично! дiяльностi, будуть становити iнфраструктурнi шдроздши й логiстичнi оператори. В основу 3-го рiвня можна покласти систему контролшгу й монiторингу плину процесу розвитку потенщалу кластеру. До 4-го рiвня пропонуеться вiднести спецiально видшений центр управлiння розвитком потенцiалу туристично-рекреацшного кластеру (найбiльш доречно його формування в рамках оргашв державно! влади). Розробка полiтик взаемодi! учасникiв кластеру та введення обмежень сталост природокористування буде вiднесена до 5-го рiвня VSM, який за своею сутшстю буде представляти полiтику регiонального розвитку й шститущональш правила взаемодi! рiзних типiв суб'ектiв туристично! дiяльностi.
Висновки. Таким чином, в статт запропоновано теоретико-методичний пiдхiд до формування контурiв управлiння розвитком потенцiалу й привабливост туристично-рекреацiйного кластеру, якi формалiзуються в рамках перспектив стратепчно! карти збалансовано! системи показникiв.
1нструментальним пiдrрунтям для реалiзацi! даного контуру управлiння е поеднання концепцш Balanced Scorecard, Viable System Model та мультиагентського моделювання.
Разом з тим, потребуе подальших розвиток обгрунтування процедур iнституцiоналiзацi! взаемодi! учасникiв кластерних структур.
Список л^ератури
1. Espejo R. Organizational Systems: Managing Complexity with the Viable System Model / R. Espejo, А. Reyes. - New York: Springer, 2011. - 278 p.
2. Cluster policy in Europe. A brief summary of cluster policies in 31 European countries. - Oxford: Oxford Research AS, 2008. - 34 р.
3. Hannan M. Organizational Ecology / M.T. Hannan, J. Freeman. - Cambridge: Harvard University Press, 1989. - 366 р.
4. Karlsson С. Handbooks of research on clusters / С. Karlsson. - Northampton: Edward Elgar Publishing, Inc., 2008. - 486 р.
5. Kaplan R. The Balanced Scorecard: Translating Strategy into Action / R.S. Kaplan, D.P. Norton. -Boston: Harvard Business Press, 1996. - 329 р.
6. Kaplan R. The Strategy-Focused Organization: How Balanced Scorecard Companies. Thrive in the New Business Environment / R.S. Kaplan, D.P. Norton. - Boston: Harvard Business School Press,
88
2000. - 416 p.
7. Nacgira F. Digital business ecosystem / F. Nacgira, A. Nicolai, P. Dini. - Luxemburg: Office for Official Publications of the European Communities, 2007. - 214 p.
8. Nelson R. An Evolutionary Theory of Economic Change / R.R. Nelson, S.G. Winter. - Cambridge: Harvard University Press, 1982. - 352 р.
9. Patricia C. Organization design: a guide to building effective organizations / C. Patricia, C. Irwin. -London: Conan page, 2011. - 304 р.
10. Porter M. Clusters and the new economics of competition / M.E. Porter // Harvard Business Rev. -1998. - Nov.-Dec. - P. 77-90.
11. Sachs S. Sustainable Success with Stakeholders: The Untapped Potential / S. Sachs, E. Ruhli, I. Kern. -NewYork: Palgrave Macmillan, 2009. - 144 p.
12. Scheiber S. Core Competencies for Psychiatric Practice / S.C. Scheiber. - Washington: American Psychiatric Publishing, 2003. - 181 р.
13. Spencer L. Competence at work / L.M. Spencer. - John Wiley & Sons, 1993. - 344 р.
14. Thames B. Chasing Change: Building Organizational Capacity in a Turbulent Environment / B. Thames, D.W. Webster. - New Jersey: John Wiley & Sons, 2009. - 272 p.
15. The European Cluster Memorandum [electronic resource]. - The access mode: http://www.innoclusters.ru/ uploaded/docs/european_cluster_memorandum.pdf
16. Teece D. Dynamic capabilities and strategic management / D. J. Teece. -New York: Oxford University Press, 2009. - 299 p.
17. Wagner J. Organizational Behavior: Securing Competitive Advantage / J.A.Wagner, J.R. Hollenbeck. -New York: Routledge, 2010. - 419 р.
Поступила в редакцию 01.06.2012 г.
Пилипенко А.А. Сбалансированная система показателей как инструмент стратегического управления развитием потенциала и привлекательности туристическо-рекреационного кластера / А.А.Пилипенко // Ученые записки ТНУ. Серия: Экономика и управление. - 2012. -Т. 25 (64), № 2. - С. 82-89.
Доказана уместность формирования контуров управления развитием кластеров, использующих в качестве рычагов управления уровень развития имеющегося у них потенциала. В качестве инструментария организации стратегического управления избраны сбалансированная система показателей и модель жизнеспособных систем. Перспективы стратегической карты сбалансированной системы показателей расширены наборами показателей, раскрывающих уровень развития потенциала субъектов туристической деятельности (перспектива обучения и развития) и привлекательность туристско-рекреационного кластера (клиентская перспектива). Определены сценарии использования сбалансированной системы показателей для различных организационных форм построения кластера.
Ключевые слова потенциал, квазиинтеграция, кластерная структура, сбалансированная система показателей, организация управления
Pylypenko А.А. The balanced scorecard using as a strategic management tool for tourist and recreation cluster potential and attractiveness development / А.А. Pylypenko // Uchenye zapiski TNU. Series: Economy and management. - 2012. - Vol. 25 (64), № 2. - Р. 82-89.
Relevance of clusters management development contours formation is proved. The level of potential disclosure offered regarded as instruments of cluster development. As a tool of management chosen balanced scorecard system viable systems model. The Balanced Scorecard strategy map perspectives expanded by set of indicators which revealing the potential of tourist enterprise (learning and development perspective) and the attractiveness of tourism and recreation cluster (customer perspective). The scenarios of Balanced Scorecard using for different organizational forms of cluster building are specified.
Keywords: potential, tourist attractiveness, quasiintegration, tourist and recreation cluster, balanced scorecard, management organization
89
