CC BY
22
"Tsiny na hrechku biut rekordy: skilky bude koshtuvaty kru-pa do kintsia lita i chomu" [Prices for buckwheat beat records: how much will the grain cost to the end of the summer and why]. Syo-hodni. http://ukr.segodnya.ua/ukraine/ceny-na-grechku-byut-re-kordy-skolko-krupa-budet-stoit-k-koncu-leta-i-pochemu-724990. html
"Vyrobnytstvo hrechky v Ukraini skorotylosia na 20% (Opytu-vannia)" [Buckwheat production in Ukraine declined by 20% (Polls)]. http://agro-online.com.ua/ru/public/blog/12551/details/
"Yak vyrostyty vysokyi urozhai hrechky" [How to grow a high crop of buckwheat]. Propozytsiia. http://propozitsiya.com/ua/yak-virostiti-visokiy-urozhay-grechki
УДК 338.48:330.3
ТУРИСТИЧН1 КЛАСТЕРИ: ПРОБЛЕМИ 1ДЕНТИФ1КАЦИ ТА ВИБОРУ НАЦ1ОНАЛЬНО1 МОДЕЛ1 РОЗВИТКУ
©2017 ТИЩЕНКО О. П.
УДК 338.48:330.3
Тищенко О. П. ТуристичН кластери: проблеми iдентифiкацii' та вибору нацiональноi' моделi розвитку
Мета cmammi полягае в об(рунтуванн'> концептуальних nidxodiB до iдентиф'шаци туристичних кластер'в в УкраЫ, розробленн системи показни-KiB оцнювання результативностi ¡хньо1 д'тльностi та пропозицй щодо формування механизму державноi кластерной' полтики у сферi туризму. За результатами досл'дження визначено критери доцiльностi участ'> у створены туристичного кластера з точки зору його потенцйних учас-ниюв; запропоновано систему показнит для зд'шснення монторингу, 'дентиф'шаци та оцнки процесу становлення, функцюнування туристичного кластера та його рол'> в пiдвищеннi конкурентоспроможностi економки; обфунтовано тдходи щодо оцнювання синергетичного ефекту, спричиненого розвитком туристичного кластера. Перспективними напрямами подальших дотджень е розроблення та апроба^я методик щодо 'дентиф'жаци туристичних кластер'ю, о^нювання ¡х д'тльностi та впливу на соцiально-економiчний розвиток. Застосування зазначених методик дозволить обфунтовувати обсяги та форми надання державно¡' тдтримки кластерних н^атив, яка мае розглядатись як складовий елемент системно¡'й посл'1довно'1 полтики держави щодо кластеризаци туристично'1 сфери крани.
Ключов'! слова: державна кластерна полтика, iдентифiкацiя туристичних кластер'в, кластерний тдюд, нацональна модель управлшня розвитком туристичних кластер'в, о^нювання, синергетичний ефект, туристичн кластери. Табл.: 1. Ббл.: 11.
Тищенко Олександр Петрович - доктор економiчниx наук, старший науковий спвробтник, професор кафедри макроеконом'жи та державного управлшня, ДВНЗ «Кивський нацональний економiчний ун'верситет iменi Вадима Гетьмана» (пр. Перемоги, 54/1, Кшв, 03057, Украна) E-mail: talp@meta.ua
УДК 338.48:330.3
Тищенко А. П. Туристические кластеры: проблемы идентификации и выбора национальной модели развития
Цель статьи состоит в обосновании концептуальных подходов к идентификации туристических кластеров в Украине, разработке системы показателей оценки результативности их деятельности и предложений по формированию механизма государственной кластерной политики в сфере туризма. По результатам исследования определены критерии целесообразности участия в создании туристического кластера с точки зрения его потенциальных участников; предложена система показателей для осуществления мониторинга, идентификации и оценки процесса становления, функционирования туристического кластера и его роли в повышении конкурентоспособности экономики; обоснованы подходы к оценке синергетиче-ского эффекта, вызванного развитием туристического кластера. Перспективными направлениями дальнейших исследований является разработка и апробация методик по идентификации туристических кластеров, оценке их деятельности и влиянию на социально-экономическое развитие. Применение указанных методик позволит обосновывать объемы и формы предоставления государственной поддержки кластерных инициатив, которая должна рассматриваться как составной элемент системной и последовательной политики государства по кластеризации туристической сферы страны. Ключевые слова: государственная кластерная политика, идентификация туристических кластеров, кластерный подход, национальная модель управления развитием туристических кластеров, оценивание, синергетический эффект, туристические кластеры. Табл.: 1. Библ.: 11.
Тищенко Александр Петрович - доктор экономических наук, старший научный сотрудник, профессор кафедры макроэкономики и государственного управления, ГВУЗ «Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана» (пр. Победы, 54/1, Киев, 03057, Украина)
E-mail: talp@meta.ua
UDC 338.48:330.3 Tyshchenko O. P. The Tourism Clusters: Problems of Identification and Selection of the National Development Model
The publication is aimed at substantiating conceptual approaches to identifying tourism clusters in Ukraine, developing a system of indicators to evaluate their performance and proposals as to formation of mechanism for the State cluster policy in the tourism sphere. The study has determined criteria for feasibility of participation in the establishment of a tourism cluster in terms of its potential participants; a system of indicators to provide monitoring, identifying and evaluating the development process, operation of the tourism cluster and its role in enhancing the competitiveness of economy have been proposed; approaches to evaluation of the synergistic effect as result of development of the tourism cluster have been substantiated. Development and testing methodologies to identify tourism clusters, to evaluate their performance and impact on socio-economic development are promising directions for further research. The use of the indicated methodologies will provide a basis for the scope and form of the State support for cluster initiatives, which should be seen as an integral part of the State's systemic and consistent policy on clustering of the country's tourism sphere.
Keywords: the State cluster policy, identification of tourism clusters, cluster approach, national model for managing the development of tourism cluster, evaluation, synergistic effect, tourism clusters. Tabl.: 1. Bibl.: 11.
Tyshchenko Oleksandr P. - D. Sc. (Economics), Senior Research Fellow, Professor of the Department of Macroeconomics and Public Administration, Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman (54/1 Peremohy Ave, Kyiv, 03057, Ukraine) E-mail: talp@meta.ua
Проблематика кластеризаци укра!нсько! економЬ-ки залишаеться актуальною вже понад два деся-тилiття та е предметом шдвищеного iнтересу з боку науковцiв, управлшцш, господарюючих суб'ектiв. У науковiй лггерату^ фахiвцями рiзного профкю ак-центуеться увага на перевагах кластерного шдходу, розглядаються окремi аспекти формування кластерiв, наголошуеться на кумулятивному ефектi, що виникае в результатi !х створення i функцiонування, шдкреслю-еться координуюча роль держави щодо пiдтримки !х розвитку, висвiтлюеться закордонний досвiд дшльносп кластерних утворень. У нещодавно прийнятих в УкраМ документах стратегiчного характеру кластерному шдходу також выводиться важлива роль як одного з шстру-ментiв стимулювання мiсцевого економiчного розвитку й пiдвищення якостi шфраструктури курортiв та рекреа-цшних територш [1; 2].
Впродовж останнк роив проблеми, пов'язаш з впровадженням кластерного шдходу на в^чизняному економiчному простор^ визначенням ролi державних iнституцiй у процей створення кластерiв, обгрунтуван-ням рiзноманiтних iнструментiв пiдтримки кластерних Мщатив, дослiджували М. П. Войнаренко, I. О. Журба, В. П. 1льчук, I. О. 1ртищева, М. О. Кизим, О. П. Крайник,
0. А. Мельниченко, Ю. О. Школаев, А. Г. Охрименко,
1.М. Писаревський,Г.Т. П'ятницька,В. Ф. Семенов, С.1. Со-коленко, Т. I. Ткаченко, В. В. Толкованов, Ю. О. Ульян-ченко та багато iнших науковщв.
Водночас донинi залишаються недостатньо розро-бленими питання методологи центифжаци кластерiв, оцiнювання результативностi !х дiяльностi, визначення кумулятивного ефекту, що його отримують учасники та регюни вiд створення кластера, вибору типу державно'1 полiтики щодо формування й управлшня розвитком кластерних утворень.
Мета стати полягае в обгрунтуванш концепту-альних пiдходiв щодо здiйснення центифжаци тури-стичних кластерiв в УкраМ, розроблення системи по-казникiв оцiнювання результативност !хньо! дiяльностi та пропозицiй щодо створення мехашзму державно'1 кластерно'1 полижи у сферi туризму.
Концепцiя кластера, за визначенням М. Портера, являе собою новий спойб бачення нацюнально! еко-номiки, економiки штату (економши адмМстративно-територiальних утворень як для нашо'1 кра'1ни, - прим. авт.) i мкько! економiки, а також вказуе на новi ролi компанш, урядiв та iнших органiзацiй, що прагнуть до шдвищення конкурентоспроможностi [3, с. 206].
Цкком зрозумiло, що виконання урядами та шши-ми органiзацiями «ново! ролi» у зв'язку з формуванням кластерiв потребуе розроблення та застосування в1д-повiдного шструментарш, який дасть змогу: по-перше, виявляти та iдентифiкувати за певними критерiями цi новоутворенi одиницi - кластери; по-друге, здшсню-вати оцiнку !хньо! дiяльностi та впливу на сощально-економiчний розвиток; по-трете - реалiзовувати, у разi необхiдностi, управлiнськi заходи з боку державних шституцш щодо шдтримки та сприяння формуван-ню кластерних утворень. Отже, першочерговими за-вданнями на шляху практичного запровадження клас-
терного пiдходу е таю: розроблення концепци державно! кластерно! полiтики, створення нормативно-право! бази та визначення системи критерив (показникiв), за якими можливо здшснювати монiторинг функцюнуван-ня кластерiв на рiзних iерархiчних рiвнях нацiонально! економiки, вибiр та реалiзацiя певно! моделi державно! кластерно! полiтики.
Проаналiзуемо ситуацiю щодо формування й шдтримки кластерних структур, що склалася на теперш-нш час в Укра!нi.
Як вцомо, у свiтi, залежно вiд ступеня участ держави, використовуеться двi основнi моделi кластерно! полiтики: лiберальна i дирижистська [4]. Коротко нага-даемо '1х характернi вiдмiнностi. За лiберально1 моделi кластер розглядаеться як ринковий мехашзм, а роль держави при цьому зводиться лише до усунення бар'ерiв, що заважають його природному розвитку. Провцна роль у реалiзацi! тако! полiтики належить регюнальним органам влади. Друга модель передбачае активну участь держави у формуванш й розвитку кластерiв за допомо-гою рiзноманiтних економiчних, фiнансових та шших iнструментiв.
Беручи вищезазначене до уваги та враховуючи, що в УкраМ вiдсутне нормативно затверджене визначення поняття «кластер» (хоча при цьому на необхцносй застосування кластерного шдходу на-голошуеться в багатьох документах), не затверджено аш концепци, аш програми, вiдсутнiй облiк результатiв дiяльностi кластерiв (крiм часткових оцiнок, що !х зро-блено окремими дослiдниками), можна стверджувати, що держава (в особi як центральних, так i мкцевих ор-ганiв) сто!ть осторонь вц процесiв кластеризацй в на-цюнальнш економiцi. Вже протягом досить тривалого часу формування кластерiв вiдбуваеться стихшно, на добровiльнiй основi, за власною iнiцiативою суб'ектiв господарювання, фактично без будь-яко! пiдтримки з боку державних шституцш.
Виходячи зi змiсту визначення поняття «кластер», яке наводиться у вже згадуванш вище пращ М. Портера [3, с. 207], як групи географiчно суйднк взаемопов'яз аних компанш i пов'язаних з ними оргашзацш, що дiють в певнш сферi i характеризуються спiльнiстю д1яльносй та взаемодоповнюють один одного, туристична галузь, враховуючи 'й специфiку, чи не найкращим чином пiд-ходить для формування кластерних структур та може бути об'ектом здшснення монiторингу !х розвитку. Як правило, основу тако! структури складають наявш ре-креацiйнi ресурси, низка однотипних установ чи оргашзацш (санатори, готелi, туристичнi бази тощо), що на-дають послуги, пов'язаш з використанням цих ресурйв, та рiзноманiтнi господарюючi суб'екти, яю пропонують додатковi послуги i в такий спойб забезпечують «по-вний комплекс» i комфортне перебування для вцвц-увачiв туристичних дестинацiй.
Чимало вiтчизняних науковцiв наводять при-клади створених i, за !х оцшками, успiшно функдi-онуючих в УкраМ туристичних кластерiв, зокрема: кластер скьського туризму «Оберiг», туристичний кластер «Кам'янець», кластер «ЕКОТУР», туристично-
рекреацшний кластер «Гоголiвськi мiсця Полтавщини», «Туристичний кластер «Пiвденне туристичне юльце», туристичний кластер еврорегюну «Слобожанщина», «Кластер водного туризму в Чернтвськш областi» та ш. [5; 6, с. 260; 7, с. 337; 8, с. 498; 9, с. 61].
Однак у зазначених публжацшх не мктиться жод-них конкретних показникiв чи аргуменпв - економГч-ного, фшансового, соцiального, органiзацiйного або будь-якого шшого характеру, якi б свiдчили про динамь ку розвитку та вплив на економжу хоча б одного кластера. бдиним поясненням цьому е вГдсутшсть система-тизованих даних щодо дiяльностi кластерiв та кнуючих методик оцiнки тако! дiяльностi.
Отже, цкком природно постае питання стосовно розроблення оргашзацшно-методичного забез-печення (шформацшна база, звiтнiсть, система показникiв, алгоритми !х розрахунку тощо) процесу Гдентифкащ! кластерiв та оцiнки тенденцiй !хнього розвитку. Лише результати постшного монiторингу можуть служити найкращим аргументом на користь створення кластерiв та дощльност '1х державно! пiдтримки. Без цього уй твердження про успiшну та ефективну дшль-нiсть кластерiв залишаються непереконливими.
Причетнiсть до створення i функдiонування кластера рiзних суб'екпв потребуе з'ясування «iнтересу» кожного з них щодо учасп в ньому. Тобто мова йде про визначення критерив, якi е вирiшальними при прийнятт позитивного рiшення щодо формування, шдтримки клас-терв та здшснення подальшо! дшльносй у його склад1
У загальному виглядГ такi критери, за окремими групами ймовГрних учасниюв кластера, представлено в табл. 1.
Коментуючи наведен критери, слГд зазначити, що найголовншими «дГйовими особами» кластера е саме
суб'екти господарювання, яю за жодних умов не будуть дшти на шкоду власним комерцшним iнтересам. I це е вихГдним, базовим положенням, яке вiдiграе визначаль-ну роль при формуваннi кластера. А з нього випливае й таке: шщатива щодо створення кластера мае бути прерогативою самих шдприемств, установ та оргашзацш. Роль управлшських структур повинна зводитися лише до того, щоб вчасно побачити процес «зародження» кластера та на основГ оцшки його життездатност в пер-спективГ надати необхiдну можливу допомогу та забез-печити режим сприяння його становленню й розвитку.
Вищезазначеш критери можуть бути конкретизо-ванi у виглядГ певних груп показникгв, за якими доцкьно здiйснювати монГторинг та оцГнку процесу Гдентифшаци, становлення, функцГонування туристичного кластера та його впливу на сощально-економГчний розвиток:
1) «Виробничi показники» кластера:
+ кГлькГсть мГсць для обслуговування туристГв на територГ! кластера (усього, у тому числГ за окремими об'ектами - у готелях, санаторшх, пансГ-онатах, дитячих закладах оздоровлення, кем-пГнгах, гГрських притулках та шших об'ектах), з них цГлорГчних;
+ кГлькГсть обслугованих туристГв на територГ! кластера;
+ кГлькГсть обслугованих шоземних громадян на територГ! кластера;
+ середня тривалГсть перебування розмГщених осГб;
+ коефГцГент використання мкткост1
2) Фiнансово-економiчнi показники дiяльностi кластера:
+ доходи вГд наданих послуг (туристичних Г су-путни);
Таблиця 1
Критери доцшьносп участi у створенш туристичного кластера з точки зору його потенцiйних учасникiв
Учасники Критери доцiльностi участi у кластерi
Пщприемства, установи, оргашзацп, що мають намiри здшснювати свою дiяльнiсть у складi кластера Економiчна доцiльнiсть, яка виражаеться у збтьшены обсягiв прибутку на вкладений каптал, що може бути досягнуто за рахунок збiльшення обсяпв дiяльностi, економп на трансакцiйних витратах, виходу на новi ринки, розширення перелiку послуг, що надаються; можливiсть отримання рiзноманiтних преференцiй (видiлення земельних дтянок, отримання кредитiв на птьгових умовах, податковi пiльги тощо); тдвищення конкурентоспроможностi компанп; розвиток i розширення дтових стосункiв
Загальнодержавн органи управлiння Збiльшення обсягiв надходжень до державного бюджету; зростання швестицшно! активносп на територп кластера, у тому чиот за рахунок залучення шоземних швестицш; пiдвищення iмiджу кражи; розвиток мiжнародних зв'язкiв
Органи мкцево! влади Збiльшення обсяпв надходжень до мкцевих бюджетiв; виршення проблем зайнятостi за рахунок створення нових робочих мкць; розвиток мкцевоТ iнфраструктури; розв'язання екологiчних проблем
Населення (як потенцiйнi суб'екти пщприемницько! дiяльностi та як звичайн громадяни) Можливiсть створення прибуткового бiзнесу; збiльшення рiвня оплати працi; соцiальний розвиток територп; пiдвищення рiвня соцiальних стандартiв; можливiсть пiдвищення квалiфiкацГ'' та кар'ерного зростання
Джерело: авторська розробка.
1
75
+ витрати на послуги сторонни оргашзацш (поза межами кластера), що використовуються при виробництв1 туристичного продукту; + обсяг чистого прибутку, отриманого сукупно
учасниками кластера; + обсяги надходжень в1д учасниюв кластера до бюджет1в (державного та мкцевих) за уйма видами податюв та збор1в (ПДВ, податок на при-буток, податок на доходи ф1зичних ос1б, кому-нальний податок, туристичний зб1р, збори за використання природних ресурйв та ш.); + частка надходжень в1д учасниюв кластера в за-гальному обсяз1 надходжень до м1сцевого бюджету;
+ сп1вв1дношення м1ж бюджетними надходжен-нями та бюджетними витратами на шдтримку й розвиток кластера (так звана «бюджетна ефек-тивн1сть кластера»).
3) Показники «значущостЬ кластера в розвитку територiальних утворень:
+ ккьюсть суб'ектш туристично! д1яльност1; + середньообл1кова ккьюсть штатних пращвни-к1в;
+ середня ккьюсть позаштатних прац1вник1в (зо-вншш сум1сники та т1, хто працюе за договорами);
+ частка кластера у створенш валового регю-нального продукту рег1ону (пряма та опосеред-кована).
4) Показники швестицшног дiяльностi в кластеры + обсяги кап1тальних швестицш, у тому числ1 за
видами д1яльност1; + обсяги кап1тальних швестицш, у тому числ1 за джерелами фшансування (кошти державного та мкцевих бюджет1в, власн1 еошти шдпри-емств; кошти 1ноземних 1нвестор1в та ш.); + структура кап1тальних 1нвестиц1й (за видами актив1в);
+ структура прямих шоземних 1нвестиц1й (за
кра!нами походження); + структура прямих 1ноземних 1нвестиц1й (за видами д1яльност1).
5) Сощальт тдикатори рiвня життя населення: + ккьюсть наявного населення в регюш розта-
шування кластера; + природний приркт населення в рег1он1 розта-
шування кластера; + середньом1сячна ном1нальна зароб1тна плата найманих прац1вник1в, зайнятих у сфер1 туризму (в цкому по кластеру), у тому числ1 за видами д1яльност1; + сп1вв1дношення середньомкячно! номшально! заробггно! плати найманих пращвниюв у клас-тер1 до середньомкячно! номинально! зароб1т-но! плати найманих прац1вник1в у рег1он1; + р1вень безроб1ття населення в рег1он1 розташу-
вання кластера; + частка зайнятих у кластер! до загально! ккь-кост зайнятих у регюш;
+ забезпечешсть населення житлом на одну особу в регюш розташування кластера; + показники, що характеризують розвиток тор-говельно! мереж1, заклад1в охорони здоров'я, осв1ти та шших складових сощально! сфери.
Незважаючи на достатньо об'емний перелж по-казниюв, що пропонуються для кентифжацн та оцшки д1яльност1 кластера, '!х зб1р не представляеться занад-то складним процесом, осккьки переважна бкьшкть з них в1дома та регулярно подаеться до статистичних ор-гашв. Питання полягае лише в тому, щоб виокремити !х за тими шдприемствами, установами та оргашзац1ями, яю е учасниками кластеру. бдина проблема, яка на да-ний час залишаеться невиршеною, - це визначення «ту-ристично!» частки в д1яльност1 обслуговуючих шдпри-емств, що потребуе додаткових досл1джень, розроблен-ня в1дпов1дних методик та оргашзацн збору необх1дних статистичних даних в1д господарюючих суб'ект1в.
Наявшсть у вищенаведеному перелжу деяких показниюв, що в1дбивають загальш сощально-економ1чш тенденц!! в регюш розташування кластера, сприятиме виявленню та проведенню оцшки «масштабность д1яльност1 кластерного утворення та його впливу на розвиток територн в цкому.
Лише за умови визначення якомога бкьшо! ккь-кост1 показниюв !з загального перелжу, здшснення, у раз1 потреби, '!х додатково! детал!зац!!, а також комплексно! оцшки !хни зм1н у динамщ1 управл1нськ1 струк-тури зможуть приймати обгрунтоваш р1шення щодо п1дтримки 1 сприяння кластерним 1н1ц1ативам. Водно-час, сл1д зазначити, що розрахунок окремих показник1в може потребувати внесення деяких змш у статистичну зв1тн1сть, зокрема на мюцевому р1вн1.
Осккьки державш 1нституц!!, за певних умов 1 на-даних повноважень, можуть справляти вагомий вплив на формування й розвиток кластера, то розрахунок 1 з1-ставлення зазначених груп показник1в за р1зними кластерами одразу дасть можливють 1дентиф1кувати прю-ритетн1 кластери, яким шдтримка з боку держави може надаватися першочергово.
Бкьш складною е проблема оцшювання синерге-тичного ефекту в1д д1яльност1 кластера, наявн1сть яко-го в1дзначають чимало досл1дниюв (див., наприклад, [6, с. 111-118; 9, с. 59; 10, с. 385; 11, с. 97]. Одним 1з його про-яв1в е зростання, залежно в1д динамки наданих турис-тичних послуг, обсяг1в реал1зац1! додаткових послуг на шдприемствах, як1 надаються як туристичним устано-вам, так 1 безпосередньо туристам. Необх1дною умовою його реального визначення е встановлення ккьюсного зв'язку м1ж обсягами д1яльност1 туристичних установ та суб'ект1в, що надають супутш послуги (заклади харчуван-ня, транспорту, торг1вл1, розважальн1 та спортивш заклади, перукарн1, автостоянки, заклади культури та 1н.).
1деальним вар1антом вир1шення дано! проблеми могло б стати «видкення» з обсяг1в д1яльност1 обслуговуючих п1дприемств т1е! частини, що безпосередньо пов'язана з наданням послуг туристам. Але це е достатньо трудомютюм завданням, яке потребуе чима-лих «непродуктивних» зусиль 1 витрат з боку даних
шдприемств. Тому, вочевидь, бкьш прийнятною в да-ний час е опосередкована оцшка спецГалГстами такого взаемозв'язку (наприклад, мГж динамГкою илькосп об-слугованих туристГв у санатор1ях та обсягами роздрГб-ного товарообГгу в закладах торпвлГ населеного пункту, обсягами транспортних перевезень, юльюстю вГдвГд-увань у кшотеатрах, музеях тощо). МонГторинг даних взаемозв'язкГв протягом певного перГоду дозволить по-бачити наявну залежнГсть мГж ними, що в майбутньому може використовуватися для здшснення прогнозних розрахунюв щодо визначення та прогнозування вели-чини синергетичного ефекту вГд туристично! д1яльностГ в конкретному регГонГ.
Розширення мережГ закладГв, илькосп суб'ектГв шдприемницько! д1яльностГ за видами економГчно! дГ-яльностГ, що надають додатковГ послуги туристичним установам Г туристам, збкьшення обсяпв послуг, що надаються, також мають розглядатись як складова си-нергетичного ефекту, отриманого за рахунок функцю-нування туристичних закладГв та збкьшення обсяпв надання вГдповГдних послуг у конкретному регюш.
Ще одним, опосередкованим, шдикатором синергетичного ефекту може виступати показник динамки обсяпв швестицш у регюш розташування кластера в об'екти, яи не належать безпосередньо до туристично! д1яльностГ, - будГвництво житла, автостоянок, торго-вельних, спортивних закладГв, комунально! та Гнших видГв сощально! Гнфраструктури тощо. ЗбГльшення обсяпв Гнвестування в будГвництво таких об'екпв так само слГд розглядати як прояв сталого розвитку, зростання кластера та розширення напрямГв його д1яльност1
ВИСНОВКИ
ПовноцГнне використання кластерного шдходу як одного з ГнструментГв стимулювання ефективного розвитку туристично! сфери нацюнально! економГ-ки, яка нинГ мае статус прюритетного виду д1яльнос-тГ, гальмуеться через вГдсутнГсть нацГонально! моделГ розвитку кластерГв, невизначенГсть ролГ держави щодо шдтримки кластерних ГнГцГатив та незащкавлешсть у використаннГ засобГв стимулювання !х практично! ре-алшаци. Виправлення ситуацГ!, що склалася, потребуе якомога скоршого розроблення методичних пГдходГв щодо Гдентифжаци туристичних кластерГв, визначення системи показниив оцГнки !хньо! д1яльностГ та впли-ву на соцГально-економГчний розвиток регюшв Г кра-!ни в щлому, обгрунтування правово!, оргашзацшно-економГчно!, фГнансово!, науково-методично! складових цкюного мехашзму реалГзацГ! державно! кластерно! по-лГтики в Укра!нГ.
Отже, подальшГ науковГ розвГдки за обраним на-прямом необхГдно здГйснювати вГдповГдно до потреб практики в яисних методичних продуктах, що дозво-ляють проводити Гдентифжацш туристичних кластерГв, оцГнювати результати !хньо! дГяльност та вплив на сощально-економГчний розвиток, з метою належного та своечасного надання державно! шдтримки, яка мае роз-глядатись як складовий елемент системно! та послГдов-но! кластерно! полГтики держави. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Державна стратегiя регюнального розвитку на nepi-од до 2020 року: затв. Постановою Кабшету MiHicTpiB УкраТни вiд 06.08.2014 р. № 385. URL: zakon.rada.gov.ua/laws/show/385-2014-п
2. Стpатeгiя розвитку туризму та куpоpтiв на пepiод до 2026 року: схвалено Розпорядженням Кабiнeту МУс^в УкраТни вiд 16.03.2017 р. № 168-р. URL: zakon.rada.gov.ua/laws/ show/168-2017-p
3. Портер М. Конкуренция: учеб. пособ./пер. с англ. М.: Издательский дом «Вильямс», 2001. 495 с.
4. Ульянченко Ю. О. Meтодологiчнi засади формуван-ня кластерно! полiтики в умовах глобалiзацi!. Державне бу-д'вництво. 2010. № 2. URL: www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/ db/2010-2/doc/1/06.pdf
5. Крайник О. П. Кластери як Ыструмент eкономiчного розвитку регюну. Демократичне врядування. 2010. № 5. URL: www.lvivacademy.com/vidavnitstvo_1/visnik5/fail/+Krajnyk.pdf
6.1льчук В. П., Хоменко I. О., Лисенко I. В. Кластерна стратепя розвитку eкономiки peгiону: моногpафiя. Чернов: Чер-нiгiвський державний тeхнологiчний уыверситет, 2013. 367 с.
7. Нколасв Ю. О. Туpистичнi кластери в УкраТш. Всник соцiально-економiчнихдосл'джень. 2012. Вип. 4 (47). C. 336-341.
8. Охрименко А. Г. Туристичш кластери як перспективы напрями регюнального розвитку. УнверситетсьК науков'1 записки. 2013. № 1. С. 495-500.
9. Писаревський I. М., Войтенко К. К. Пщвищення ту-ристського потен^алу мiст на основi формування туристсько-го кластера peгiону (свтэвий i нацiональний досвiд). Б'анес 1н-форм. 2014. № 11. С. 58-63.
10. Семенов В. Ф. Кластерна полiтика в управлЫы ре-гюнальним розвитком туризму. В'сник соцiально-економiчних досл'джень: зб. наук. праць. 2010. Вип. 40. С. 381-387.
11. Журба I. О. Оцшювання результативносп peалiзацi! кластерних шратив регюну. Проблеми i перспективи економ'!-ки тауправл'шня. 2015. № 2. С. 91-100.
REFERENCES
Ilchuk, V. P., Khomenko, I. O., and Lysenko, I. V. Klasterna stratehiia rozvytku ekonomiky rehionu [Cluster strategy for economic development of the region]. Chernihiv: ChDTU, 2013.
Krainyk, O. P. "Klastery yak instrument ekonomichnoho rozvytku rehionu" [Clusters as an instrument of economic development of the region]. www.lvivacademy.com/vidavnitstvo_1/ visnik5/fail/+Krajnyk.pdf
[Legal Act of Ukraine] (2017). zakon.rada.gov.ua/laws/ show/168-2017-p
[Legal Act of Ukraine] (2014). zakon.rada.gov.ua/laws/ show^^M^
Nikolaiev, Yu. O. "Turystychni klastery v Ukraini" [Tourist clusters in Ukraine]. Visnyk sotsialno-ekonomichnykh doslidzhen, no. 4 (47) (2012): 336-341.
Okhrymenko, A. H. "Turystychni klastery yak perspektyvni napriamy rehionalnoho rozvytku" [Tourist clusters as perspective directions of regional development]. Universytetski naukovi zapy-sky, no. 1 (2013): 495-500.
Porter, M. Konkurentsiya [Competition]. Moscow: Vilyams,
2001.
Pysarevskyi, I. M., and Voitenko, K. K. "Pidvyshchennia tu-rystskoho potentsialu mist na osnovi formuvannia turystskoho klastera rehionu (svitovyi i natsionalnyi dosvid)" [Increase of tourist potential of cities on the basis of formation of tourist cluster of region (world and national experience)]. Biznes Inform, no. 11 (2014): 58-63.
Semenov, V. F. "Klasterna polityka v upravlinni rehionalnym rozvytkom turyzmu" [Cluster policy in the management of regional tourism development]. Visnyk sotsialno-ekonomichnykh doslidzhen, no. 40 (2010): 381-387.
Ulianchenko, Yu. O. "Metodolohichni zasady formuvannia klasternoi polityky v umovakh hlobalizatsii" [Methodological principles of formation of cluster policy in the conditions of globaliza-
tion]. Derzhavne budivnytstvo. www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/ db/2010-2/doc/1/06.pdf
Zhurba, I. O. "Otsiniuvannia rezultatyvnosti realizatsii klasternykh initsiatyv rehionu" [Assessment of the effectiveness of implementation of cluster initiatives of the region]. Problemy i pers-pektyvy ekonomiky ta upravlinnia, no. 2 (2015): 91-100.
УДК 65.011:330.341
ПОБУДОВА МЕХАН1ЗМУ ФУНКЦ1ОНУВАННЯ 1ННОВАЦ1ЙНО ОР16НТОВАНОГО П!ДПРИеМСТВА МАШИНОБУДУВАННЯ ЗА ОПЕРУВАННЯ РОЗВИТКОМ
© 2017
БОЯРИНОВА К. О.
УДК 65.011:330.341
Бояринова К. О. Побудова мехашзму функцюнування iнновацiйно оркнтованого пщприсмства машинобудування
за оперування розвитком
Мета cmammi полягае в розробленн та об(рунтуванн/ побудови мехашзму функцюнування ¡нновац/йно ор/ентованого п/дприемства машинобудування за оперування розвитком для п/двищення д/евост/ в б/знес-простор/ екосистеми функцюнування та задоволення економ/чних штереав. Запропоновано мехашзм функцюнування /нноващйно ор/ентованого п/дприемства машинобудування за оперування розвитком, його структуру та побудову, в основу якого закладено б/знес-модель; оперування розвитком через центри в/дпов/дальностфункцюнальну трансформацю еко-ном/чного 'ттересу суб'ект/в екосистеми функцюнування в економ/чний 'ттерес п/дприемства; застосування економшо-оргашзацйних регулятор/в та управл'тських технологш. Реал/зац/я механ/зму дозволить забезпечувати цмшсть п/дприемства, здатшсть оперувати розвитком з пролонгованим задоволенням паритетного економ/чного ¡нтересу, спроможшсть оперувати економ/чним ¡нтересом суб'ект/в екосистеми та дотримуватись режиму розвитку в процес функцюнування. Перспективою подальших досл/джень е розроблення технологш впровадження про-понованого мехатзму на п/дприемствах машинобудування.
Ключов'! слова: мехашзм, функцюнування, оперування розвитком, п/дприемства машинобудування. Рис.: 2. Вбл.: 17.
Бояринова Катерина Олександрiвна - кандидат економ/чних наук, доцент, доцент кафедри менеджменту, Нацюнальний техн/чний ушверси-тет Украни «Кшвський полтехн/чний 'тститут /мен/iгоря йкорського» (пр. Перемоги, 37, Кшв, 03056, Украна) E-mail: boyarinovaea @ukr.net
УДК 65.011:330.341 Бояринова Е. А. Построение механизма функционирования инновационно ориентированного предприятия машиностроения при оперировании развитием
Цель статьи заключается в разработке и обосновании построения механизма функционирования инновационно ориентированного предприятия машиностроения при оперировании развитием для повышения действенности в бизнес-пространстве экосистемы функционирования и удовлетворения экономических интересов развития. Предложены механизм функционирования инновационно ориентированного предприятия машиностроения при оперировании развитием, его структура и строение, в основу которого заложена бизнес-модель; оперирование развитием через центры ответственности; функциональная трансформация экономического интереса субъектов экосистемы функционирования в экономический интерес предприятия; применение экономико-организационных регуляторов и управленческих технологий. Реализация механизма позволит обеспечивать ценность предприятия, способность оперировать развитием с пролонгированным удовлетворением паритетного экономического интереса, способность оперировать экономическим интересом субъектов экосистемы и соблюдать режим развития в процессе функционирования. Перспективой дальнейших исследований является разработка технологий внедрения предлагаемого механизма на предприятиях машиностроения.
Ключевые слова: механизм, функционирование, оперирование развитием, предприятия машиностроения. Рис.: 2. Вбл.: 17.
Бояринова Екатерина Александровна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры менеджмента, Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт имени Игоря Сикорского» (пр. Победы, 37, Киев, 03056, Украина) E-mail: boyarinovaea @ukr.net
UDC 65.011:330.341
Boiarynova K. O. Building a Mechanism for the Function of an Innovation-Oriented Machine-Building Enterprise in Operating the Development
The article is aimed at developing and substantiating a mechanism for the function of an innovation-oriented machine-building enterprise in operating the development in order to increase effectuality in the space of ecosystem of operation and to satisfy the economic interests of development. The article proposes a mechanism for the function of an innovation-oriented machinebuilding enterprise in operating the development, its structure and building based on a business model; operating the development through responsibility centers; functional transformation of economic interest of actors in the ecosystem of function into the economic interest of enterprise; use of economic-institutional regulators and management technologies. Implementation of the mechanism would ensure the value of enterprise, the ability to manage development with the prolonged satisfaction of the joint economic interest, the ability to operate the economic interest of actors in the ecosystem, and maintenance the development mode in the operating process. Prospect for further research will be development of technologies for implementation of the proposed mechanism in the machine-building enterprises. Keywords: mechanism, function, operating the development, machine-building enterprises. Fig.: 2. Bibl.: 17.
Boiarynova Kateryna O. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Management, National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute" (37 Peremohy Ave., Kyiv, 03056, Ukraine) E-mail: boyarinovaea @ukr.net
