CC BY
26
2. Сорока М.1. Фтосощолопчи аспекти нaтyрaлiзaщl сосни чорно! (Pinus nigra Arn.) / М.1. Сорока, Т.В. Юськевич // Hay^Bi працi Лгавничо! академи наук Украни : зб. наук. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2011. - Вип. 9. - С. 58-63.
3. Braun-Blanquet J. Pflanzensoziologie. Grundzuge der Vegetationskunde. - Wien-New York : Springer, 1964. - 3 Aufl. - 865 s.
4. Matuszkiewicz W. Przewodnik do oznaczania zbiorowisk roslinnych Polski. - Warszawa : Wyd-wo naukowe Panstwowe, 2001. - 536 p.
Сорока М.И., Юскевич Т.В. Насаждения Pinus nigra Arn. на Подолье
Проведены фитоценотические исследования растительности методом Браун-Бланке насаждений сосны черной (Pinus nigra Arn.) на Подольской возвышенности. Установлено, что насаждения сосны черной на Западноподольском плато в местах дубово-грабовых лесов не выдерживают конкуренции с лиственными породами. Однако в Гологорах сосна черная полностью натурализована и дает семенное потомство.
Ключевые слова: сосна черная (Pinus nigra Arn.), Подолье, метод Браун-Бланке.
Soroka M.I., Yuskevych T.V. Plantings Pinus nigra Arn. in Podilia
A study of black pine plantations (Pinus nigra Arn.) was performed. The peculiarities of soil were studied and phytocenological vegetation by Braun-Blanquet method had a place. It was defined, that in oak-hornbeam forests black pine plantings on West Podillia plateau can't compete with deciduous species. Instead in Holohory the black pine is completely naturalized and gives seed offspring.
Keywords: black pine (Pinus nigra Arn.), Podolsk Upland, the method of Braun-Blanquet.
УДК 630*228.31:633.877(477.44) Астр. ОА. Стасюк1 -
Уманський НУС
ПОС1ВН1 ЯКОСТ1 НАС1ННЯ СОСНИ ВЕЙМУТОВО1 В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Наведено результати експериментальних дослщжень насшного потенщалу сосни веймутово! на територи Правобережного Люостепу Укра!ни. Обстежено д^нки з участю дослщжувано! породи, даш Укра!нсько! державно! люонасшнево! шспекци та Укра!нського державного проектного люовпорядного виробничого об'еднання. З'ясо-вано перспективи заготiвлi насшного матерiалу. Вивчено поавш якост насшня виду.
Ключовг слова: насшний потенщал, сосна веймутова, бюметричш показники, ягасть насшня.
Вступ. Особливосп загот1вл1 люонасшно! сировини, 11 перероблення, а також використання рацюнальних способ1в тдготовки насшня до вишву е дуже важливими чинниками в загальному аспект культивування люових на-саджень за участю сосни веймутово! в Правобережному Люостепу Укра!ни [2, 3]. Встановлено, що оптимальн режими перероблення люонасшно! сировини, способи тдготовки насшня до вииву та вишв самого насшня в оптимальш термши та за рацюнальною технолопю забезпечуе дружня поява схо-д1в та е запорукою устшного росту шянщв сосни веймутово!.
Метою наших дослщжень - встановлення впливу р1зних способ1в пе-редпошвно! тдготовки насшня сосни веймутово! на вихщ стандартних с1ян-щв породи з одинищ площ1, а також збережешсть !х протягом першого року вирощування у вщкритому Грунт люового розсадника.
Об'ект дослвдження - iнтродукований у Правобережний Люостеп Ук-ра!ни пiвнiчноамериканськй вид роду &гоЪт Ь. - Ртт &гоЪт Ь.
Методика досл1джень. Для встановлення Грунтово! схожостi насiння сосни веймутово!, на територп Правобережного Лiсостепу Укра!ни ми провели власнi польовi обстеження дiлянок лiсових культур за участю дослщжува-но! породи. В основу дослщжень покладено бюлопчш, бюметричш, лiсiвничi та статистичнi методи.
Результати дослщжень. Грунтова схожiсть насшня, отриманого вщ мiсцевих бiотипiв сосни веймутово!, тюно пов'язана з !х лабораторною техшч-ною схожiстю (г=0,89±0'06) i повнозернистiстю (г =0,89±0,05). Отже, щ показни-ки залежать вiд походження, типу посадки маточниюв i чисельносп дерев у них. Внаслiдок попереднього намочування протягом трьох дiб, Грунтова схо-жiсть насiння вiд сосни веймутово! в культурах, групах i узлiсних посадках з кiлькiстю дерев 44-96 становить 33,1-50,6 %, вщ вiльноростучих дерев (21 ек-земпляр в посадщ) - 25,3-52,2 %, вiд поодиноких дерев - 2,4-14,3 % (табл. 1).
Табл. 1. Грунтова схожкть настня сосни веймутовоЧ
М1сце росту маточних дерев Кшьюсть дерев у насадженш Рж поиву № дерева Грунтова схожтсть насшня, %
у р^ поиву на наступний рж всього
Дерева в люових культурах
1вашвське лгсництво 239 2010 * 40,4 4,8±и'61 45,2±4'"
Поташське люництво 253 2009 * 41,6±3'31 0,0 41,6±3'31
Дерева в груповш та рядовш посадщ
д/п "Софпвка" 8 2009 2 38,6±4'51 1 1±,061 39,7
Джуринське люництво 14 2010 4 36,0±2'38 7,6±1'8' 43,6±3'04
Поодиною дерева
м. Умань 2 2009 1 2 1±и-31 1 3±и,и8 2
д/п "Дружба" 1 2009 1 11,7±2'25 1,9±и'45 13,0±2'2и
Примака: * - зб1р насшня з р1зних дерев
Насiнню сосни веймутово!, що сформоване в рiзних типах посадок, властивий 2-рiчний цикл проростання. Схожють насiння вiд дерев культур, груп i узлiсних посадок на наступний тсля посiву рж може становити до 25,3 % вщ загально! схожостi, вiд вшьнорослих дерев - до 41,5 %, вiд поодиноких дерев - до 88,9 %. Варто зазначити, що в окремi роки, що характеризуются зниженою кiлькiстю опадiв в перiод проростання насiння, схожють на-сiння, висiяного у попереднш рiк, не спостерiгаeться, а пошви цього року вщ-рiзняються низькою схожiстю в рiк посiву: 37,8, 17,7 i 0,4 % у даних групах вщповщно. У рш з пiдвищеною кiлькiстю опадiв встановлено найвищу схо-жiсть насiння: 38,6-51,3 % - репродукцп дендрологiчного парку "Софпвка" (вiльноростучi дерева), 2,1 % - репродукцп дендролопчного парку "Дружба" (поодиною дерева). Таким чином, вщмшносп в кiлькостi пророслого насiння у волоп i сухi роки досягають 2,6-5,3 рази.
Грунтова схожiсть насшня залежить вщ iндивiдуальних особливостей материнських дерев. Вщмшносп в схожостi насшня вщ дерев Поташського лiсництва досягають 31,7 % (1факт = 2,89 > /001=2,58), дендролопчного парку "Софпвка"- 31,5 %, але тут !х достовiрнiсть не доведена. Проведений у 2010
р. анатз впливу на Грунтову схожiсть насшня вiд культур Михайлiвського лiсництва Вшницького лiсгоспу рiзних способiв !х передпошвно! пiдготовки показуе, що намочування у водi протягом 3-4 дiб i снiгування протягом 43 дiб спричиняють стимуляцiйну дiю на проростання насшня (табл. 2).
Табл. 2. Мтливктъ ГрунтовоТ схожостг насшня i збереження аянщв сосни веймутовоТ залежно вид способiв передпосшно'Ттдготовки насшня
Спосiб передпосшно! пiдготовки насшня Грунтова схожють за рж посiву, % Збереження 1^чних сшнщв на осшь, %
Сухе насшня 34,3 73,5
Змочування протягом 3 дiб 41,5 93,6
Змочування протягом 4 дiб 76,4 95,5
Снггування протягом 43 дiб 67,9 96,6
Найкращий ефект дае намочування насшня протягом 4 дiб i сшгуван-ня. Схожють вiд цих способiв тдготовки в 2,0-2,2 рази вища, шж вiд висiву сухого насiння без тдготовки, i становить 76,4 i 67,9 % вiдповiдно, за лабора-торно1 схожостi 82,8 %. Збереження до кшця вегетацiйного перюду оянщв, отриманих iз заздалегiдь пiдготовленого до пошву насiння, на 27,3-31,4 % вища, шж з насшня без тдготовки. Чимало авторiв дослщили, що диферен-цiйований висiв посортованих за розмiром насiння дае змогу отримати бшь-шу кiлькiсть i кращу якiсть стандартного садивного матерiалу ялицi кавказь-ко1, сосни звичайно! i деяких екзотiв.
Грунтова схожють насшня сосни веймутово! вiд культур Михайлiвсь-кого лiсництва Вiнницького люгоспу з категорп великих i середшх в 1,92,3 рази вища за схожють дрiбного насiння (табл. 3). Збереження оянщв, отриманих з насшня середньо! величини, на 12,4-13,0 % вище за збереження сь янщв вiд iнших категорш i становить 91,3 %.
Табл. 3. Вплив розмiру насшня на Грунтову схо.жчстъ i збереження спииив
Категорiя Грунтова схожють Збереження 1^чних
насшня у рж посiву, % сшнщв на осшь, %
Дрiбне 26,9 80,8
Середне 60,6 91,3
Велике 51,4 81,2
Як показуе дисперсшний аналiз, мшливють Грунтово! схожостi насш-ня сосни веймутово! на 51,0 % залежить вщ способу 1х передпоивно! тдготовки i на 31,7 % вщ 1х категорп крупностi. Найбшьшу схожiсть виявлено в категорп великого насшня, що зазнало впливу сшгування - 86,7 %, i се-реднього насiння пiсля намочування протягом 4 дiб - 81,4 %. Збереження сь янцiв на 66,8 % обумовлене способом передпоивно! тдготовки насшня, вплив !х розмiру на цей показник не е ютотним.
Середня кшькють сходiв з насшня одше! шишки варiюе для дерев культур Поташського, Iванiвського i Михайлiвського лiсництв (44-96 дерев в посадщ) вiд 6,6 шт. (дерево № 15 Вшницького люгоспу) до 18,5 шт. (дерево № 15 Вшницького), для вшьноростучих дерев дендролопчного парку "Софь !вка" - вiд 7,2 шт. (дерево № 1, пошв 1998 р.) до 16,6 шт. (дерево № 5). У по-одиноких дерев число сходiв з насшня одше! шишки нижче - вщ 0,5 шт.
(дендропарк "Олексaндрiя", посiв 2002 р.) до 8,0 шт. (табл. 4). Проте порiв-няння за цим показником поодиноких i узлюних дерев Iванiвського люництва iстотних вiдмiнностей не показуе (1факт = 1,01-1,64 < /о,о5=1, 96). Ймовiрно, в цьому випадку, позначаеться близьке розташування культур сосни звичайно1 i можливiсть перехресного запилення.
Табл. 4. Число сходiв з настня одшег шишки
Млсце зростання маточниюв Р1к посшу № дерева Кшьюсть сход1в вщ одте! шишки, шт.
хсв±шхсв | V, % | Ьт
Дерева в культурах [ узлюнш посадщ (44-96 дерев)
Досвщчений люгосп, р. Чуваш1я 2009 2011 15 15,5 18,5±0'66 26,0 25,2 10-22 8-28
Арзамаський лгсгосп 2009 1 11 7±0,88 18,5 8-14
Дзержинський лгсгосп 2009 15 34 93 6,6±и'49 10,3±0'56 10,6±1-40 55,5 42,0 43,8 1-21 4-26 4-17
середне 8,7±0'39 51,1 1-26
2010 15,34,93 10,5±2'°3 50,1 6-16
Вшьноростуч1 дерева в рядовш посадщ (21 дерево)
Боташчний сад ННГУ 2009 1 8 7 2± 7'9±0,56 31,1 21,4 4-10 6-11
середне 7,6±°-49 24,8 4-11
2010 1 8 10,8±°'9и 9,6±1'91 49,4 44,6 2-24 6-17
середне 10,6±°,82 48,7 2-24
2011 1,8 11,3±4,23 75,2 4-22
2011 1 5 7 а 12,8±1,45 16,6±2,23 13,0±1,28 45,2 42,4 61,4 5-24 6-30 2-27
середне 13,5±0,92 54,6 2-30
Поодиною дерева (1-2 дерева в посадщ)
Боташчний сад МарГТУ 2009 2010 2011 1 1 1 1,1^' 0 ^±0,06 1,0±0,13 96,7 111,8 116,2 0-3 0-3 0-5
Сквер, м. Чебоксары 2010 1 6,1±°,85 69,9 1-15
Дзержинський люгосп 2009 1 8,0±1,29 32,3 5-11
Кшьюсть насшня у шишщ, 1х Грунтова схожють i число сходiв з насш-ня одше1 шишки змiнюеться рж вiд року для одних i тих самих дерев. Рiзни-ця в окремi роки може досягати 1,5-2,2 рази (/фаия=2,17-3,49>%|5=1,96-2,23).
Iндивiдуaльнi властивосп дерев здiйснюють вплив на кшьюсть сходiв з нaсiння одше1 шишки. Вщмшносп в цьому показнику дерев 1вашвського лiсництвa становлять 56,1-60,6 % (Гфак^=2,81-3,27>/0,01_0,001=2,58-3,0).
Висновок. Вaрiaбельнa кшьюсть сходiв з нaсiння одше1 шишки в межах дерева вщ значно1 до дуже велико1 становить 18,5-116,2 %>. Найменшим е вщ-сутнiсть сходiв (поодиноке дерево Боташчного саду МарГТУ), нaйбiльшим -30 сходiв (дерево № 5 Боташчного саду ННГУ, посiв 2003 р.). Найбшьшу схо-жiсть вiдзнaчено в категорп великого нaсiння, що зазнали впливу сшгування -86,7 %, i середнього нaсiння пiсля намочування протягом 4 дiб - 81,4 %.
Л1тература
1. Анучин Н.П. Лесная таксация / Н.П. Анучин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. - 522 с.
2. Беляев А.Б. Экологические факторы роста сосны веймутовой при её интродукции / А.Б. Беляев // Лесоведение : науч.-теорет. журнал. - М. : Изд-во "Наука". - 2005. - № 3. - С. 46-52.
3. Гордieнко М.1. 1нтродуценти в люових культурах Подшля Украши / М.1. Гордieнко, А.О. Бондар, Г.Т. Криницький, Г.П. Леонтяк. - К. : Агропромвидав Украши, 2000. - 208 с.
4. Лапин П.И. Интродукция лесных пород / П.И. Лапин, К.К. Калуцкий, О.Н. Калуцкая. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1979. - 224 с.
5. Мамушкин Г.С. Сосна веймутова в лесных культурах Лесостепи / Г.С. Мамушкин // Лесоводство и агролесомелиорация : респ. межвед. темат. науч. сб. - К. : Изд-во "Урожай". -1978. - Вып. 51. - С. 24-30.
6. Яхимович О.В. Сосна веймутова та ш. перспективш хвойш люоутворюкга штроду-центи украшського Полюся / О.В. Яхимович // Лесоводство и агролесомелиорация : респ. межвед. темат. науч. сб. - К. : Изд-во "Урожай". - 1992. - Вып. 85. - С. 29-33.
Стасюк ОА. Посевные качества семян сосны веймутовой в условиях Правобережной Лесостепи Украины
Представлены результаты экспериментальных исследований семенного потенциала сосны веймутовой на территории Правобережной Лесостепи Украины. Обследованы участки изучаемой породы, известные из литературных источников, данных Украинской государственной лесосеменной инспекции и Украинского государственного проектного лесоустроительного производственного объединения. Изучены перспективы заготовки семенного материала. Изучены посевные качества семян вида.
Ключевые слова: семенной потенциал, сосна веймутова, биометрические показатели, качество семян.
Stasjuk OA. Sowing seed qualities of Pinus Strobus L. under conditions of the Right-Bank Forest-Steppe in Ukraine
The results of experimental researches the seed potential of Pinus Strobus L. in the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine are presented. The plots of investigated species, the data from Ukrainian state forest seed inspection and Ukrainian state forests managements industrial association are inspected. The perspectives of harvesting the seed are considered. Sowing seed qualities of species are studied.
Keywords: seed potential, Pinus Strobus L., biometric indicators, seed quality.
УДК 630*27:631.5:582.475(477.4) Астр. О.О. Середюк1 -
НУ бюресурав Ь природокористування УкраТни, м. КиТв
АГРОТЕХН1КА СТВОРЕННЯ ТА ФОРМУВАННЯ ЖИВОПЛОТ1В З ЯЛИНИ £ВРОПЕЙСЬКО1 У СКВЕРАХ ТА ПАРКАХ В УМОВАХ
ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ НА ПРИКЛАД1 ЗАГАЛЬНОУН1ВЕРСИТЕТСЬКОГО СКВЕРУ НУБШ УКРА1НИ
Наведено результати дослщження впливу агротехшки створення та формуван-ня живопло™ з ялини европейсько! на стан, рют та розвиток !х рослин. Визначено необхщну гальгасть проведення формувальних стрижок та встановлено для них оп-тимальш показники укорочення пагошв. Вивчено фактори, яга позитивно впливають на рют i розвиток, бюлопчну стшюсть рослин ялини европейсько! у живоплотах та забезпечують формування високодекоративних живопло™ з високою естетичною цшшстю за короткий промiжок часу.
1 Наук. кер1вник: проф. Я.Д. Фучило, д-р с.-г. наук
