Научная статья на тему 'Біометричні показники шишок і посівні якості насіння сосни веймутової (Pinus strobus L. ) в умовах Правобережного Лісостепу України'

Біометричні показники шишок і посівні якості насіння сосни веймутової (Pinus strobus L. ) в умовах Правобережного Лісостепу України Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

CC BY
109
18
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
Pinus strobus L. / інтродукція / шишки / насіння / схожість / Pinus strobus L. / plant introduction / pine cones / seed / germination

Аннотация научной статьи по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству, автор научной работы — О. А. Стасюк, В. П. Шлапак

Визначено особливості біометричних показників шишок і насіння, наведено результати посівних якостей та перспективність випробування насіннєвого матеріалу в лісництвах для визначення адаптаційних процесів інтродукованого виду сосни Веймутової (Pinus strobus L.) в умовах Правобережного Лісостепу України.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Biometric indexes of pine cones and sowing qualities of Weymouth pine (Pinus strobus L.) seeds in the conditions of Right- Bank Forest-Steppe of Ukraine

Peculiarities of biometric indexes of pinecones and seeds were estimated. The results of sowing qualities were suggested. Perspective of seeds test in forestry for determination of adaptation processes of introduced species of Weymouth pine (Pinus strobus L.) in the conditions of Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine was given.

Текст научной работы на тему «Біометричні показники шишок і посівні якості насіння сосни веймутової (Pinus strobus L. ) в умовах Правобережного Лісостепу України»

7. Кремнева И.П. Типизация полигонов промышленных и бытовых отходов по уровню воздействия на окружающую среду / И.П. Кремнева // Всё о Геологии. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://geo.web.ru/.

8. Гвоздевич О.В. Пристрш для дегазаци техногенного масиву / О.В. Гвоздевич, Ю.В. Стефаник, Д.В. Брик, Я.П. Прокопенко, Б.М. Горбаль // Декларацшний патент Укра1ни № 57322 А МПК 7 E21F 7/00. - Опубл. 16.06.2003 р. Бюл. Пром. Власн. - 2003. - № 6.

9. Гвоздевич О.В. Система угклзацц бюгазу та тепла з масиву потгону твердих побуто-вих вiдходiв / О.В. Гвоздевич, Ю.В. Стефаник, Я.Й. Гронський, Б.М. Горбаль // Декларацшний патент Украши № 58244 А МПК 7 Е21С 41/00 F23G 5/34. - Опубл. 15.07.2003 р. Бюл. Пром. Власн. - 2003. - № 7.

10. Попович В.В. Вплив продукта горшня потгошв твердих побутових вiдходiв на ор-гашзм людини та бюту / В.В. Попович, В.П. Кучерявий // Пожежна безпека : зб. наук. праць. -2012. - № 20. - C. 60-66.

11. Попович В.В. Горшня потгошв твердих побутових вiдходiв як загроза здоров'ю людини та фактор техногенного навантаження на довкшля / В.В. Попович, В.П. Кучерявий // Вюник ДДАУ : наук.-теорет., наук.-практ. журнал. - 2012. - № 1. - C. 162-166.

12. Попович В.В. Пожежна небезпека стихшних смггтезвалищ та потгошв твердих побутових вiдходiв / В.В. Попович // Пожежна безпека : зб. наук. праць. - 2012. - № 21. - C. 140-147.

Попович В.В. Девастированные ландшафты в зоне накопления твердых бытовых отходов и их фитомелиорация

Отображены опасности, которые вызывают объекты накопления мусора. В Украине ежегодно образуется около 2 млн тонн мусора, из которого большинство отправляется на свалки, что приводит к увеличению количества девастированных ландшафтов. Установлен видовой состав растительности, участвующий в естественных фитомелиоративных процессах на свалках. Сделаны выводы о необходимости сооружения мусороперерабатывающих заводов и одновременной рекультивации и фи-томелиорации существующих свалок с целью предупреждения пагубного влияния на окружающую среду.

Ключевые слова: девастированный ландшафт, свалка, фитомелиорация.

Popovych V.V. Devastation landscapes near the accumulation of solid waste and phytomelioration

Displaying dangers that cause the accumulation of debris objects. In Ukraine, annually produce about 2 million tons of waste, of which most goes into landfills, which causes increase devastation landscapes. Determined the species composition of vegetation, which is involved in natural reclamation processes in landfills. The conclusions about the need for construction waste recycling plant and simultaneous reclamation and phytomelioration existing landfills to prevent harmful effects on the environment.

Keywords: devastation landscape, landfill, phytomelioration.

УДК 58.089:582.475(477.4) Астр. ОА. Стасюк; проф. В.П. Шлапак,

д-р с.-г. наук - Уманський нацюнальний ушверситет садгвництва

Б1ОМЕТРИЧН1 ПОКАЗНИКИ ШИШОК I ПОС1ВН1 ЯКОСТ1 НАС1ННЯ СОСНИ ВЕЙМУТОВО1 (PINUS STROBUS L.) В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ

Визначено особливосп бюметричних показнигав шишок i насшня, наведено результата поавних якостей та перспективнють випробування насшневого матерiалу в люництвах для визначення адаптацшних процешв штродукованого виду сосни Веймутово! (Pinus strobus L.) в умовах Правобережного Люостепу Украши. Ключовг слова: Pinus strobus L., штродукщя, шишки, насшня, схожють.

Вступ. Насшневе розмноження вiдiграe важливу роль у поширенш ш-тродукованих рослин, вiдборi найбiльш морозостiйких та адаптованих екзем-плярiв. Репродуктивна здатнiсть рослин залежить вщ ступеня вiдповiдностi екологiчних вимог рослини новим умовам середовища. Новi умови середовища iстотно впливають на насшну продуктивнiсть рослин. Якють насшня розгляда-ють як показник потенцшних можливостей насшно! репродукцп рослин пщ час штродукци й нерiдко використовують як один з основних критерпв актматиза-цп виду в новому райош Температурний, свiтловий режими i тривалiсть веге-тацiйного перiоду в нових умовах вирощування помiтно впливають на хщ генеративного розвитку i позначаються на процесах дозрiвання насiння [4].

Мета роботи - визначення поивних якостей та бюметричних показ-никiв шишок Pinus strobus L. в умовах Правобережного Люостепу Укра1ни.

Об'ект i методика дослщжень. Дослiдження проводили на зiбраних шишках i насiннi в насадженнях ДП "Уманське лiсове господарство", ДП "Вшницьке лiсове господарство", ДП "Могилiв-Подiльське лiсове господарство" та дендролопчному парку "Софпвка" НАН Укра1ни. Бюметричш показ-ники визначали за методикою Л.Ф. Правдша [6], насiння та шишки зважува-ли на електронних вагах. Середш значення показникiв отримано внаслщок математично1 оброблення [3].

Результати досл1джень. Сосна е доволi пластичною породою, дуже цiкавою для озеленення й облагородження порушених ландшафтiв Люостепу. Iнтродукцiею ll видiв займалися науковi установи й державнi пiдприемства люового господарства. Узагальнення робiт з штродукцп сосни Веймутово1 у регiонi наших дослщжень не проводилося. Неодмшною умовою усшшно! ш-тродукцп виду е збереження ним продуктивно! здатност за межами ареалу зростання. На територп Правобережного Люостепу Укра!ни сосна Веймутова добре плодоносить i дае життездатне насшня, плодоносити сосна починае до-сить рано. У паркових насадженнях шишки з'являються у вщ 7-8 роюв, од-нак схожiсть насшня не дае. Рясно плодоносити сосна Веймутова починае з 15-20^чного вжу.

У люових культурах Iванiвського люництва (кв. 30) ДП "Вiнницьке ль сове господарство" життездатне насiння здатш продукувати 12-рiчнi культу-ри сосни Веймутово! (рис.), а в насадженнях природного походження - на-впъ 8-рiчнi культури.

Пiд час дослщження бiометричних показникiв шишок та насшня ви-користовували шишки з насаджень рiзного вiку в двох типах люорослинних умов - С2 (грунт - дерново-карбонатний на елювп крейдових порщ) та D2 (тип грунту - дерново-отдзолений, суглинистий). Шишки збирали з окремо ростучих дерев, у бюгрупах та люових насадженнях. У табл. 1 наведено ос-новш бюметричш показники шишок та насшня, зiбраних у насадженнях вь ком 60-100 роюв в ДП "Уманське люове господарство", ДП "Вшницьке люо-ве господарство", ДП "Могилiв-Подiльське люове господарство" та дендролопчному парку "Софпвка" НАН Укра!ни.

3. .i^Bi ландшафти: сощальш, екологiчнi та рекреацшш аспекти

381

Рис. Рясне плодоношения сосни Веймутово1' (Ртш strobus Ь.) у лгсових культурах 1ватвського лгсництва ДП "В1нницьке лсове господарство "

Табл. 1. Бюметричт показники шишок та настня сосни ВеймутовоЧ _(Ртш strobus Ь.)_

М1сце зростання, ТЛУ Д1аметр шишки, мм Довжина шишки, мм м я й о « й ^ ^ 0 § Н2 я азш Мш Маса пов-нозернис-тих насшин в шишщ, г Вихщ пов-нозернисто-го насшня за масою, % Маса 1000 наа-нин, г

Насадження, Б2 (Джу-ринське люництво) 31,52±0-23 145,55±0-55 44 49±0-37 0,57±°'02 3,4 21,90

Насадження, С2 (1вашвське люництво) 24,34±0-21 161,23±0-49 41,04±0-27 0,59±°-01 2,4 23,40

Насадження, Б2 (Поташське люництво) 22,11±0-17 152,71±0-64 58,32±0-53 СД^01 3,2 22,40

Бюгрупа (д/п "Софйвка") 26,33±и-23 153,88±и-би 72,03±и-38 0'40±u'u1 1,1 19,31

У молодих культурах сосни Веймутово!, як вже продукують насшня, частка повнозернистих насшин становить 27 %, а маса 1000 шт. насшин не пе-ревищуе 23,4 г. Даш табл. 1 свщчать про значну вар1абельнють маси насшня у шишщ. Неютотно в1др1зняються дослщжуваш показники в насадженнях у р1з-них трофотопах. I максимальний вихщ насшня, що спостершаеться в насадженнях, св1дчить про кращ1 умови запилення шишок (зокрема 1 перехресне запилення). Дерева, що зростають поодиноко, продукують бшьше шишок 1 бшьшо! маси, однак характеризуются малим виходом насшня. що робить не-доцшьним та неефективним заготавлю останнього. Маса 1000 шт. насшин, з1б-раних у р1зних умовах, р1зниться дуже слабо, що дае шдстави вважати цю оз-наку обумовлену бшьше генетично, шж Грунтово-кшматичними чинниками.

Очевидно, що умови штродукцп не перешкоджають "цвтнню", але не е сприятливими для розвитку повнощнного насшня. Одшею з причин ут-

ворення порожнього насшня в умовах штродукцн може бути вщсутшсть ксе-ногамн. Пщ час самозапилення знижуеться результативнiсть заплщнення, що призводить до формування порожнього насшня. Багато видiв у колекщях представленi поодинокими екземплярами або в незначнш кшькосп, що сприяе процесу самозапилення i призводить до формування неповноцшного насiння. Чинниками, що знижують насiннeву продуктивнють, е недостатнiсть запилення, як результат несприятливих погодних умов, порушення стввщно-шення жiночих i чоловiчих стробiлiв; вiдсутнiсть заплiднення у зв'язку з де-фектнiстю пилку; утворення порожнього або нежиттездатного насшня, як наслщок не визрiвання або порушень ходу розвитку; пошкодження комаха-ми, грибами, бактерiями тощо [5].

Пошвш якостi насiння, встановленi зпдно з чинними стандартами [1, 2, 7], для свiжозiбраного насiння, характеризуе табл. 2. У зош дослщжень в рiзних лiсництвах та д/п "Софпвка" формуеться насiння рiзноl якосп P. Мто-Ъиз. Проведенi дослщження свiдчать, що найбiльш нежиттездатного насшня (98 %) формуеться в шишках P. згтоЪш у насадженнях бюгруп дендролопч-ного парку "Софпвка".

В умовах контрольованого середовища першi сходи з'являються на 7-й день. В умовах вщкритого Грунту насшня дружно проростае на 10-11-й день. Передпошвна шдготовка полягала лише в намочуванш на 1 добу та об-робiтку розчином перманганату калж>. Наведена вище таблиця свiдчить про висок посiвнi якостi насiння сосни Веймутово1, що дае змогу устшно виро-щувати посадковий матерiал ще! породи й за межами ареалу зростання.

Табл. 2. Характеристика поавних якостей настня сосни Веймутовог

(Ртш strobus Ь.)

Походження насшня Вж, насадження або дерев, рок1в Маса 1000 шт. нась нин, г 1 о- хн §1* £ л « 'Й Р К Н а -а ^ 2 £ ^ З'й з ю о 3 < 3 Грунтова схо-жгсть насш-ня, % Енерпя про- II ростання, % Ц Середнш на-сшний спо-к1й. дшв

Насадження, Б2 (Джуринське люництво) 94 21,90 94 95 71 81 6,0

Насадження, С2 (1ван1вське люництво) близько 100 23,40 93 95 77 83 6,0

Бюгрупа (д/п "Софпвка") близько 100 19,31 98 98 62 88 5,5

Висновки:

1. Проведет дослщження св1дчать, що Ртиз МтоЪиз у лкових культурах 1вашвського л1сництва ДП "Вшницьке л1сове господарство" починае продукувати життездатне насшня з 12-р1чного вшу, а в насадженнях природного походження - навггь у 8-р1чному вщ1.

2. У молодих культурах Ртиз МтоЪиз, яю вже продукують насшня, частка повнозернистих насшин становить 27 %о, а маса 1000 шт. насшин не пе-ревищуе 23,4 г.

3. Пошвш якост насшня Ртиз МтоЪиз в умовах контрольованого середовища характеризуеться першими сходами, яю з'являються на 7-й день, в умовах вщкритого Грунту насшня дружно проростае на 10-11-й день з

3. Лiсовi ландшафти: сощальш, еколопчш та рекреацшш аспекти

383

передпосiвною тдготовка в намочуванш на 1 добу та обробгтку розчи-ном перманганату калiю.

4. Дослiдження свiдчать про перспектившсть випробування насiнного ма-Tepiony Pinus strobus природних регiонiв для вивчення та використання 1х фенотипово! м^ивоста, проведення спостережень за адаптацшними процесами в умовах Правобережного Люостепу Укра1ни. I для отриман-ня обгрунтованих peзyльтатiв нeобхiдно прагнути до розширення обсягу зразюв, залучати вихщний матepiал популяцп ареалу природного роз-повсюдження.

Л1тература

1. ГОСТ 13056.6-97. Семена деревьев и кустарников. Метод определения всхожести. -Введ. 1998-01-07 / Госстандарт России. - М. : Изд-во стандартов, 1998. - 27 с.

2. ГОСТ 14161-86. Семена хвойных древесных пород. Посевные качества.

3. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта / Б.А. Доспехов. - М. : Агропромиздат, 1985. - 351 с.

4. Некрасов В.И. Разработка вопросов семеноведения интродуцируемых растений в ботанических садах СССР // Успехи интродукции растений / В.И. Некрасов. - М. : Изд-во "Наука", 1973. - C. 290-299.

5. Поляков А.К. Хвойные на юго-востоке Украины / А.К. Поляков, Е.П. Суслова. - Донецк : Изд-во "Норд-Пресс", 2004. - 195 с.

6. Правдин Л.Ф. Сосна обыкновенная / Л.Ф. Правдин. - М. : Изд-во "Наука", 1964. -189 с. (1).

7. Технические условия. - Введ. 1987-01-07. - М. : Госстандарт СССР : Изд-во стандартов, 1987. - 8 с.

Стасюк АА., Шлапак В.П. Биометрические показатели шишек и посевные качества семян сосны Веймутовой (Pinus strobus L.) в условиях Правобережной Лесостепи Украины

Определены особенности биометрических показателей шишек и семян, приведены результаты посевных качеств та перспективность испытания семенного материала в лесничествах для определения адаптационных процессов интродукованого вида сосны Веймутовой (Pinus strobus L.) в условиях Правобережной Лесостепи Украины. Ключевые слова: Pinus strobus L., интродукция, шишки, семена, всхожесть.

Stasyuk OA., Shlapak V.P. Biometric indexes of pine cones and sowing qualities of Weymouth pine (Pinus strobus L.) seeds in the conditions of Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine

Peculiarities of biometric indexes of pinecones and seeds were estimated. The results of sowing qualities were suggested. Perspective of seeds test in forestry for determination of adaptation processes of introduced species of Weymouth pine (Pinus strobus L.) in the conditions of Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine was given.

Keywords: Pinus strobus L., plant introduction, pine cones, seed, germination.

УДК 630*[946.1+182.21](477.83) Acnip. К.С. Брунець1 -НЛТУ Украгни, м. Львв 1СТОРИЧНИЙ ГЕНЕЗИС СОСНЯК1В ЛЬВ1ВСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ

Дослщжено юторичний генезис соснових насаджень у Брюховичах та Голоско, що на Львiвськомy Розточчi поблизу Львова. Пpоаналiзовано розвиток еколопчно! сукцесп в цих насадженнях. Виявлено змшу порщ впродовж 200-р1чно! територп примюького люу вщ борових до сугрудових тишв люорослинних умов. Подано поpiвняльнy характеристику видово! структури в парку та люопарку. Описано стан

1 Наук. кер1вник: проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.