CC BY
19
Информационно-управляющие системы
-□ □-
У статтi дослиджувться методика пошуку резервiв вдосконален-ня системи управлшня ятстю на машинобудiвних тдпривмствах, яка дозволяв дати бшьш щлкну ктьтс-ну та ятсну характеристику потен-щйних можливостей тдвищення и результативностi
Ключовi слова: система управлтня ятстю, контроль, машинобудiвнi
тдпривмства □-□
В статье исследуется методика поиска резервов совершенствования системы управления качеством на машиностроительных предприятиях, которая позволяет дать более целостную количественную и качественную характеристику потенциальных возможностей повышения ее результативности
Ключевые слова: система управления качеством, контроль, машиностроительные предприятия -□ □-
УДК 338.2:658:621:006.83
ПОШУК РЕЗЕРВ1В ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛ1ННЯ ЯК1СТЮ НА МАШИНОБУД1ВНИХ
тдприемСТВАХ
К.О. Черновська
Астрант*
Контактний тел.: 099-366-04-33, 067-339-33-05 E-mail: chernovskakaterina@mail.ru Н.А. £ф i м е н к о
Доктор економнчних наук, професор* Контактний тел.: 067-994-98-35 E-mail: Yefimewnko-Nadezhda@ukr.net *Кафедра якосп, стандартизацií та органiчноí xiMii Черкаський нацюнальний унiверситет iM. Богдана Хмельницького бул. Шевченко, 81, м. Черкаси, Украша, 18031
1. Вступ
При проектувант й експлуатацп ряду систем управлшня якiстю (СУЯ) в багатьох випадках не забезпечуеться ефективний контролю виробничо! системи. У рядi випадюв прогнозованi показники, передбаченi в проектах, не тдтверджуються при впро-вадженш та експлуатацii окремих елементiв СУЯ. Причини цих недолшв криються в значнш мiрi у по-гршностях технiчного та обгрунтування, помилках в оргашзацшному порядку працi та матерiальному стимулюваннi зокрема.
2. Постановка проблеми
клонського, А.А. Садекова, С.К. Фомичева, В.М. Хо-бти, О.Б. Чернеги, М.Г. Чумаченка, 1.Б. Швець, О.О. Шу-бша, А. I. Яковлева, В.В. Якубовського. У той же час проблема вдосконалення системи управлшня якь стю потребуе подальшого розвитку. Це обумовлено найважлившими свiтовими тенденщями: укруп-ненням i розширенням ринку машинобудiвноi про-дукцii, на яких компашя повинна бути конкурен-тоздатною; появою й освоенням нових технологш, якi визначають успiх на цьому ринку; величезним тиском на компанп нових економiчних сил; штот-ними постшними змiнами в моделях управлшня, iхнiм пристосуванням до нового, швидко мiнливого конкурентного середовища.
Тим часом на машинобудiвних пiдприeмствах е достатш можливостi для виявлення недолiкiв, що ви-никають в процесi експлуатацп СУЯ, систематичного i ретельного вивчення фактичноi ефективностi вкла-день, витрачених на и створення i впровадження. Для того щоб успiшно проводилась робота щодо створення i впровадженню СУЯ, необхiдно на практицi викори-стовувати данi про фактичну ефектившсть вже впро-ваджених варiантiв по функщональних пiдсистемах систем управлiння яюстю.
3. Аналiз лiтературних даних
Дослщженням питань удосконалення мехатзму yправлiння яюстю придiлено увагу в роботах Л.В. Балабановой Б.В. Буркинського, О.В. Виноградовой Л.М. Вiткiна, А.С. Зенкша, П.Я. Калити, В.К. Ма-мутова, В.6. Момота, Л.О. Омельянович, Ф.Ю. По-
4. Основна частина
Пропорцшний i збалансований розвиток СУЯ е найб^ьш результативним чинником iнтенсифiкацii И заводського застосування. Збалансовашсть системи управлшня яюстю слiд розумiти як юльюсну вiдповiднiсть в формi рiвностi один одному двох чи б^ьше ii функцiональних пiдсистем. Пiд резервами вдосконалення системи управлшня яюстю слщ ро-зумiти виробничi i невиробничi потенцiйнi можли-востi и розвитку у вщповщносп з вимогами ринковоi дiяльностi пiдприемства. СУЯ як тдсистема всiеi системи управлiння машинобудiвного шдприемства повинна бути адаптована до моделi свого сталого розвитку. Поняття «стшюсть» в загальному випадку означае здатшсть утримуватися, зберiгати стiйкiсть, положення, стан, незважаючи на дiю зовнiшнiх сил, не тддаватися впливам тощо. [2]. Шд стiйкiстю СУЯ слiд розумии збереження властивостей, станiв
© К.О. Черновська, Н.А. ефименко, 2013
i вщносин, властивих ш при розробщ i на початку функцiонування.
На СУЯ постшно впливають рiзноспрямованi сили: прагнення структури до самозбереження та фактори, що вимагають ii змши (динамiка продукцii, зовнiшнi впливи та ш.) Першi фактори е внутршш-ми, вони спрямованi на збереження системи в кну-ючому виглядь При цьому бiльш високу здатшсть до самозбереження мае та система, зв'язки мiж еле-ментами якоi е бiльш мiцними, тiсними, жорсткими. Друп сили, що впливають на систему управлшня якiстю, е зовшшшми. Вони викликають змiни, по-долання яких можливо за рахунок вдосконалення структури, ii пластичности замiни елементiв i змiни зв'язкiв мiж ними. Стввщношення мiж властивостя-ми стабiльностi та мшливоси в СУЯ мае бути таким, щоб забезпечувалося найбiльш ефективне i стiйке ii функцiонування в умовах високоi динамiчностi яюс-них параметрiв продукцii.
Розвиток СУЯ являе собою iманентний процес, джерело якого укладено в самш системi, що розви-ваеться. Це дiалектичний процес, який передбачае дослщження СУЯ через розкриття загальних зв'яз-кiв, загальних закошв, що керують рухом системи, виявлення внутршшх та зовнiшнiх суперечностей, яю сприяють переходу системи з однiеi якостi в iншу. Шд процесом розвитку СУЯ машинобудiвного шд-приемства слiд розумiти сукупнiсть оргашзацшно-технiчних заходiв, якi здiйснюються в межах тдпри-емства i виконують роль iнтенсифiкатора стосовно вiдповiдних шдсистем. Кожен з цих заходiв позитивно впливае на змшу параметрiв даноi пiдсистеми СУЯ за допомогою реалiзацii виявлених резервiв ii вдосконалення.
Такого роду процес у спрощенш формi можна пред-ставити у виглядi осi, на одному кiнцi якоi знаходяться дослiдження, на iншому - збут новоi якiсноi продукцп, а в середин - розробки i виробництва. У цьому випад-ку СУЯ функщонуе i розвиваеться як результат двох «тисюв» - «тиску» технологii i «тиску» ринку.
Виявлення ^агностику) резервiв слiд розгля-дати як дослщницьку дiяльнiсть, спрямовану на встановлення, аналiз та оцiнку величин резервiв вдосконалення СУЯ, наявних на даний момент на машинобудiвному пiдприемствi.
Всi роботи з дiагностики доцiльно проводити, застосовуючи системний пiдхiд у поеднаннi з вико-ристанням рiзноманiтних методiв дослщження (ана-лiзу, синтезу). На основi сукупностi аналiзу i синтезу робляться висновки i пропозицii за результатами дiагностики, отриманим декiлькома рiзними методами. Особливоси дiагностики полягають у тому, що, з одного боку, вона дозволить виявити резерви i вибрати основш напрямки поглиблених обстежень, визначити заходи по вдосконаленню управлшня i вщповщну програму дш. З iншого боку, можна пере-вiрити висунуту на початковому еташ дiагностичну гiпотезу, сформувати думку про наявш проблеми в областi менеджменту i конкретизувати шляхи iх виршення з урахуванням особливостей машинобу-дiвного пiдприемства. При аналiзi станiв системи управлшня яюстю можна видiлити три стани: нор-мальний стан (S'); стан розвитку, росту (S+); стан спаду, попршення (S-).
У практичнш дiяльностi доцiльно з урахуванням специфжи виробництва розробляти алгоритм дiаг-ностичного обстеження для пошуку резервiв вдоско-налення СУЯ, що включае: попередне iнтерв'ювання керiвництва машинобудiвного пiдприемства; дослщ-ження рiзних документальних джерел, зовшшнього середовища; пiдготовку спiвробiтникiв до учаси в роботi по вдосконаленню системи управлшня яюстю i пошуку резервiв; аналiз пiдсумкiв попереднього iнтерв'ю, шдготовка до анкетування i штерв'юван-ня сшвробиниюв машинобудiвного пiдприемства; анкетування; штерв'ювання; попереднiй аналiз зь брано! шформацп i збiр вiдсутнiх матерiалiв; погли-блений аналiз дiагностичноi iнформацii для щенти-фiкацii виявлених резервiв.
Крiм цього, на практицi можливий i такий пiдхiд, при якому спочатку оргашзуеться колективна дiаг-ностика у формi навчання керiвникiв пiдприемства. В ходi И фiксуються основнi проблеми в системi управлiння якiстю. Далi проводиться серiя iнтерв'ю з пращвниками, якi тiсно пов'язанi з виявленими резервами. Це дозволить iз найменшими трудноща-ми вибрати респондентiв, яких необхщно опитати. З метою виявлення резервiв для певного моменту часу будуеться дiагностичний профiль рiзних процесiв (виконання вимог до документацп СУЯ, вiдповiдальнiсть керiвництва, планування процеив життевого циклу продукцii, вимiрювання, аналiз та полiпшення) [1, с. 31 - 35].
При побудовi цього проф^ю необхiдно визначити опису сташв Sj рiзних процесiв СУЯ, поим порiвняти реальний стан з цими описами i змiннi. Дiагно-стичний аналiз зiбраноi iнформацii е шструментом виявлення причинно-наслiдкових зв'язкiв у системi i служить основою для подальшого виконання детального аналiзу. Недолiки мають причини, i на на-ступному рiвнi аналiзу будуеться граф причин, який показуе, що зв'язки причин рiзнi i сприяе визначенню резервiв.
Для подальшого пошуку резервiв вдосконалення СУЯ можна запропонувати два методи. По-перше, метод аналiзу матрищ сумiжностi графа, де по рядках i стовпцях записуються i ранжуються за сумою впливiв вщповщш найменування виявлених резер-вiв вдосконалення окремого процесу СУЯ.
По-друге, метод аналiзу iерархiй, в основi якого лежать парш порiвняння. В даному випадку визнача-ються причинно-наслiдковi зв'язки мiж виявленими резервами. Це можливо в результат введення шкали прюритеив:
1 - два об'екти рiвносильнi, рiвноцiннi при парному порiвняннi;
3 - слабка перевага;
5 - штотна перевага;
7 - значна перевага;
9 - повна перевага.
Промiжнi значення 2, 4, 6, 8 записуються, коли ощнки знаходяться мiж введеними лшгвштичними значеннями.
Аналiз проводиться фахiвцями даного процесу за допомогою матрищ попарного порiвняння зi зворот-ною симетрiею для виявлення причинно-наслщко-вих зв'язкiв мiж проблемами. Методика заповнення матрищ наступна: у горизонтальних рядках таблиц
фахiвець ставить ощнки, що показують вплив тiеi чи iншоi проблеми на кожну шшу проблему. При цьому залежно вщ оцiнки один з резервiв вважаеться на-слiдком шшого.
При порiвняннi резервiв, наприклад Р2 (рядки) та Р3 (стовпця), Р2 мае iстотну перевагу над Р3, i перевага вiддаеться Р2, а в рядку, вiдповiдноi Р2 в стовпцi 3, вiдповiдному Р3, виставляеться 5 балiв. Аналогiчно в рядку 3 i в стовпцi 2 виставляеться 1/5, тобто Р2 е причиною, а Р3 - наслщком.
Для визначення величин резервiв вдосконалення процесу СУЯ необхiдно розрахувати власш числа матрицi:
X , = ха12.........ха1п, (1)
де X; - власне число матрицi, п - число виявлених ре-зервiв вдосконалення процесу, а1п -значення на пере-тинi рядка i стовпця матрищ.
W1 = Х,/£ X,, (2)
1=1
де Wi - вагомкть 1-го резерву.
Складена результуюча матриця дозволить вщповь сти на питання про прюритетшсть виявлених резер-вiв.
Наприклад, матриця сумiжностi причин окремоi сфери СУЯ машинобудiвного пiдприемства може ви-глядати наступним чином (табл. 1).
Таблиця 1
Матриця сумiжностi причин окремоТ сфери СУЯ машинобудiвного пiдприeмства
№ Р1 Р2 Р3 Р4 Р5 Сума Ранги
впливш
Р1 0 0 1 1 0 2 1
Р2 0 0 1 0 1 2 1
Р3 0 0 0 0 0 0 -
Р4 0 0 1 0 0 1 2
Р5 0 0 0 0 0 0 -
Згiдно до отриманих даних можна вид^ити два найважливiвшi резерви - Р1 i Р2, що шдтверджу-
еться результатами матрицi попарних порiвнянь (табл. 2).
Таблиця 2
Матриця попарних порiвнянь проблем процесу СУЯ
№ Р1 Р2 Р3 Р4 Р5 X,
Р1 1 2 4 4 2 2,29 0,36
Р2 1/2 1 4 7 3 2,11 0,34
Р3 1/4 1/4 1 1/6 4 0,53 0,08
Р4 1/4 1/7 6 1 4 0,97 0,15
Р5 1/4 1/3 1/4 1/4 1 0,39 0,06
Вибiр оптимальноi стратегii по вирiшенню проблем процесу СУЯ буде визначатися величинами виявлених резервiв i вiд сфери застосування. Так, резерви шдвищення якосп документацii можна от-римати внаслщок високо! якостi розробки документа «Керiвництво з якостЬ», високого рiвня якоси управ-лiння документацiею i записами.
5. Висновки
Резерви шдвищення якоси працi керiвництва можливi в результат наступних якiсних шдпроце-сiв СУЯ: зобов'язання керiвництва, орiентацiя на споживача, полггика в областi якостi, планування, вщповщальшсть, повноваження та iнформування, аналiз з боку керiвництва. Резерви шдвищення яко-стi процесiв життевого циклу продукцп забезпечу-ються якiстю планування процеив життевого циклу, процесiв, пов'язаних iз споживачами, проектування i розробкою, закушвель, виробництва i обслуговуван-ня, управлшня засобами монiторингу та вимiрювань.
Резерви пiдвищення якостi вимiрювання, ана-лiзу i полiпшення можливi в результат якiсних пiдпроцесiв: монiторингу та вимiрювання, управ-лiння невiдповiдною продукщею, аналiзу даних, по-лiпшення; резерви шдвищення якоси менеджменту ресурсiв можливi в ходi забезпечення пiдприемства яюсними матерiальними ресурсами, квалiфiкова-ним персоналом, розвиненою шфраструктурою i виробничим середовищем.
Лiтература
1. Войнова, 1.6. Застосування процесного тдходу для побудови системи управл1ння якютю п1дприемства [Текст] / 1.6. Войнова. // Молочное дело. - 2011. - № 2. - С. 30 - 33.
2. брмошенко, М.М. Система управлшня якютю як чинник шдвищення конкурентоспроможност1 тдприемств [Текст] / М.М. брмошенко, Д.Г. Гольцев. // Держава та репони. Сер1я: Економша та тдприемництво. - 2011. - № 1. - С.89 - 92.
3. Телина, М. В. Интегрированная система менеджмента - инструмент достижения целей [Текст] / М. В. Телина // Стандарты и качество. - 2006. - №9 - С. 84-86.
4. Свиткин, М. З. Система общего руководства качеством, как гарантия обеспечения качества на предприятии [Текст] / Свиткин М. З.// Стандарты и качества. - 1996. - №5 - С. 23 - 25.
5. Х1м1чева Г. I. Економ1чш аспекти впровадження ¡нтегрованих систем управлшня [Текст] / Г. I. Х1м1чева.// Вюник КНУТД. - 2005. - № 2 (22). - С. 25-32.
Восточно-Европейский журнал передовым технологий ISSN 1729-3774
Abstract
The article "Search of reserves of improvement of quality system at machinery plant" studies the method of search of the reserves of improvement of the quality system at machinery plants, which would permit to give more comprehensive characteristics of potential opportunities to improve its effectiveness. For successful creation and implementation of the quality system it is necessary to use the data on the actual effectiveness of the implemented variants of functional subsystems of quality systems.
The multidirectional forces affect constantly the quality system: the tendency of structure for self-preservation and factors, which require its change.
The relationship between the properties of stability and variability in the quality system should ensure the most effective and stable operation under conditions of high dynamics of the quality parameters of products.
It is appropriate for practical activity to the design the diagnostic testing algorithm taking into account the specificity of production to the reserves of improvement of the quality system. The reserves of improvement of the quality of work of administration are possible due to the qualitative subprocesses of quality system: obligations of administration, market orientation, quality policy, planning, responsibility, authority and information, administration analysis
Keywords: quality system, control, machinery plants
-□ □-
Проведено аналiз ^нуючих пгд-ходiв до розв'язку завдання забез-печення якостi й наведено обгрун-тування можливостi застосування багатомiрного керування техноло-гiчними процесами в виробництвi мехатронних пристрогв на основi параметричних моделей
Ключовi слова: мехатронi-ка, деталь, складальний процес, параметрична модель, пристрш, ятсть
□-□
Проведен анализ существующих подходов к решению задачи обеспечения качества и дано обоснование возможности применения многомерного управления технологическими процессами в производстве мехатронных устройств на основе параметрических моделей
Ключевые слова: мехатроника, деталь, сборочный процесс, параметрическая модель, устройство,
качество -□ □-
УДК 621.396.6:21.317.799
БАГАТОМ1РНЕ КЕРУВАННЯ ТЕХНОЛОГ1ЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ У ВИРОБНИЦТВ1 МЕХАТРОННИХ ПРИСТРОТВ
О.Л. Кондратюк
Кандидат техычних наук, доцент* Контактний тел.: (057) 733-78-26 E-mail: kondr20071@yandex.ua А.О. Скорю н Асистент*
Контактний тел.: (057) 733-78-26 E-mail: Andrameda862@mail.ru О. А. Рудькова*
Контактний тел.: (057) 733-78-26 E-mail: AliveSoulAlnas@yandex.ru *Кафедра металорiжучого обладнання i транспортних систем Украшська шженерно-педагопчна академiя вул. Ушверситетська, 16, м. Хармв, Украша, 61000
1. Вступ
В останш десятилитя у свт змшився погляд на проблему тдвищення якоси виробiв, що випуска-ються. Поряд 3i звичайним завданням забезпечення вщповщносп виробу його техшчним умовам стала Bi-д^равати значну роль така оргашзацп самого процесу виробництва, яка гарантувала б стшку яюсть i його безперервне полшшення. Ця обставина безпосередньо пов'язана з появою мiжнародних стандарпв серп ISO-
9000, що пред'являють певш вимоги до способу оргашзацп виробництва. Велике поширення одержало по-няття "системи якостГ', як сукупносп органiзацiйноi структури, методик, процеав i ресурив, необхщних для загального керiвництва яюстю. Для потенцшного замовника стало важливим не тшьки вщповвдшсть одержуваноi ввд постачальника конкретноi партп про-дукци його вимогам, але й гаранпя стаб^ьносп якост цiеi продукцп в довгостроковш перспективь З шшого боку, виробник так само защкавлений у цьому для
© ОЛ Кондратюк, ИЛ Скорнн, ОЛ Рудькова, 2013
