CC BY
6
Conclusions. VD and its development peculiarities can be used as a scientifically substantiated expert criterion of communication of AH with the consequences of the Chernobyl accident. It is necessary to carry out further researches for the scientific substantiation of clinical and expert criteria of communication of the most common diseases that lead to the loss of health and working capacity of the victims of the Chernobyl accident. Key words: expertise, Chornobyl catastrophe, hypertonic disease, vegetative dystonia.
Рецензент - проф. Скрипник I. М. Стаття надшшла 03.05.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-2-144-242-244 УДК 616.441 - 06: 616 - 008.9] - 07 Трибрат Т. А., Шуть С. В., Трибрат А. А.
ПОШИРЕН1СТЬ КОМПОНЕНТА МЕТАБОЛ1ЧНОГО СИНДРОМУ У ХВОРИХ З ТИРЕОЩНОЮ ДИСФУНКЦИЮ, ÏX СТРУКТУРЫ ПОКАЗНИКИ ТА ФУНКЦЮНАЛЬНА АКТИВН1СТЬ ЩИТОПОД1БНО1' ЗАЛОЗИ Вищий державний навчальний заклад УкраУни «УкраУнська медична стоматолопчна академ1я» (м. Полтава)
Зв'язок публшацй' з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дана робота е фрагментом науко-во-дослщноУ роботи кафедри пропедевтики внутрш-ньоУ медицини з доглядом за хворими, загальноУ практики (амейноУ медицини) ВДНЗУ «УкраУнська медична стоматолопчна академiя» «Особливост перебiгу та прогнозу метаболiчного синдрому з ура-хуванням генетичних, втових, гендерних аспеклв хворих, наявностi у них рiзних компонентiв метабо-лiчного синдрому i конкретно! супутньоУ патологи та шляхи корекцп виявлених порушень». № державноУ реестраци 0114U001909.
Вступ. Протягом останшх десятирiчь свiтова спiльнота придiляе особливу увагу питанням мета-болiчного синдрому (МС), який набув надзвичайно високоУ актуальности враховуючи припущення, що кшьмсть осiб з ознаками МС у 2030 роц досягне 360 млн, тому проблема профтактики, дiагностики та лтування набула великоУ науковоУ та практичноУ значущостi. Це зумовлюе необхщшсть бiльш удоско-наленого принципу виявлення МС, бшьш поглибле-ного визначення його етюлопчних чинникiв, питань патогенезу та можливостей запобiгання виникненню ускладнень [1]. Незважаючи на велику увагу до визначення рiзних аспеклв розвитку МС, до теперш-нього часу ще остаточно не виршено проблему його патогенетичноУ основи взаемини рiзних складових метаболiчного синдрому i функцп щитоподiбноï за-лози [2,3].
В УкраУ'ш в структурi ендокринопатш патологiя ЩЗ посiдае перше мкце за поширенiстю (44%), а у захщ-них регiонах, яким притаманний дефщит йоду, цей показник сягае 70%. Кшьмсть випадкiв цiеï патологи в УкраУ'ш за останнi 10 рошв збiльшилася з 489 тис. до 1 млн. 657 тис., при цьому близько 30% з неУ при-падае на А1Т [4,5,6]. Останш десятирiччя у свт також спостерiгаеться суттевий прирiст захворювань ЩЗ [7].
Метою роботи було оцшити поширешсть компо-нентiв метаболiчного синдрому у хворих з ТД i ви-явити порушення структурних показнишв та функци ональну актившсть щитоподiбноï залози.
Об'ект i методи дослщжень. Дослiдження базу-еться на обстеженнi 78 пацiентiв з МС та ТД, що пе-ребували на лтуванш у терапевтичному вщдтенш 3 мкькоУ клЫчноУ лiкарнi та денному стацiонарi 3
мкькоУ кл^чноУ полiклiнiки м. Полтави. Серед досли джуваних жiнки складали 52%, чоловти - 48%.
За результатами обстеження пащенти були розди ленi на 3 групи: 1 - група пащенлв з тиреоУдною дис-функщею без метаболiчного синдрому (26 чоловт),
2 - група пацiентiв з метаболiчним синдромом без тиреоУдноУ дисфункци (18 чоловiк) i 3 - група пащен-тiв, якi страждають метаболiчним синдромом в по-еднанш з тиреоУдною дисфункцiею (34 оаб). Серед-нiй вiк обстежених в 1-й груп склав 54,27 ± 3,01 року, у 2-й груш 54,27 ± 1,73, в 3-й груш 55,07 ± 2,93.
Дiагноз ппертошчноУ хвороби (ГХ) встановлював-ся вщповщно до рекомендацiй бвропейського това-риства з вивчення ппертензи ^Н)/6вропейського товариства кардiологiв (ESC) у 2013 роц та рекомен-дацiями УкраУнськоУ асоцiацiï кардiологiв (2011, 2014 рр.) на основi комплексу клiнiчних, лабораторних та шструментальних методiв дослiджень.
МС визначався за Консенсусом з метаболiчно-го синдрому 2009 р.: при виявленш трьох i бтьше
3 нижче наведених критерив: абдомiнальне ожи-рiння: окружнiсть тали (для чоловшв бiльше 94 см, для жшок бiльше 80 см); ТГ бтьше або дорiвнюе 1,7 ммоль/л; ХС ЛПВЩ (для чоловiкiв менше 1,0 ммоль/л, для жшок менше 1,3 ммоль/л); АТ бтьше 130/85 мм рт.ст.; гiперглiкемiя натщесерце бiльше 5,6 ммоль/л.
Визначення шсулшорезистентносл (1Р) проводилось за допомогою шдексу НОМА. Даний показник розраховувався за формулою: НОМА=шсулш х глюкоза / 22,5 (умовних одиниць).
При значены цього показника > 2,77 дiагностува-лась 1Р.
Критерiями включення була наявшсть у пащен-тiв ознак метаболiчного синдрому i тиреоУдноУ дисфункци.
Для встановлення тиреоУдноУ дисфункци оцшю-вався рiвень ТТГ i рiвень вiльного Т4.
Дiагноз вузлового зоба встановлювався при на-явностi в щитоподiбнiй залозi вузлових утворень дiа-метром бiльше 5 мм, шдтвердженого за допомогою ультразвукового дослiдження (УЗД).
Дiагноз аутоiмунного тиреоУдиту (А1Т) встановлювався при виявленш у патента шдвищеного титру антитiл до тиреоУдноУ пероксидази, збтьшенш або зменшеннi розмiрiв щитоподiбноï залози i дифузно-
му зниженш exoreHHOCTi ïï тканини при ультразвуковому дослщженш, щтьноУ консистенци тканини щи-TonoAÎ6Hoï залози при пальпаци.
Ультразвукове дослiдження щитоподiбноï залози проводилося в 5-ти стандартних положеннях датчика на апарат LOGIQ S8. У ходi дослiдження оцiнювалися об'ем щитоподiбноï залози (ОЩЖ), (розраховуеться за формулою АхВхСх0,524, де А, В i С - висота, глиби-на i ширина кожноУ з доль), однорщшсть i ехогеннос-тi паренхiми залози, розмiри вузлових утворень або мст, Ух ехоrеннiсть, наявнiсть кальцифталв.
Математичну обробку даних здiйснено на персональному комп'ютерi з використанням статичноУ програми «Statistica» 6,0. Вiроriднiсть рiзниць оцшю-вали за критерiем t-Стьюдента.
Результати дослiджень та ïx обговорення. При обстеженнi пацiентiв у групах виявлялися такi 5 складових MC: абдомшальне ожирiння (80%), арте-рiальна riпертензiя (82%), порушення вуглеводного обмiну (49%), riпертриrлiцеридемiя (19%) i дислто-протеïдемiя (22%).
За даними УЗД ЩЗ у rрупi пащетчв з тиреоУдною дисфункцiею без метаболiчноrо синдрому на наяв-нiсть хрошчнот А1Т вказують:
• збiльшення розмiрiв часток ЩЗ та перешийка з переважанням передньо-заднього розмiру, iнодi «пiдковоподiбна» ЩЗ; при атрофiчному варiантi роз-мiри можуть зменшуватися або залишатися у межах норми; зниження ехоrенностi (нерiвномiрне, рiзноrо ступеню вираженостi); дифузна неоднорщшсть (вiд дрiбно- до фубозернистоУ структури), riпоехоrеннi дiлянки рiзноrо дiаметра, iнодi - зливного характера, що рiвномiрно або нерiвномiрно розподшеш у тканинi ЩЗ; riперехоrеннi дрiбнi включення рiзноï форми (точковi, лшшш) - виражений стромальний компонент;
• дифузна васкуляризащя з переважанням арте-рiальноrо кровотоку, при атрофiчнiй фазi можлива ri-поваскулярнiсть, у перiод ремiсiï васкуляризацiя ЩЗ не збiльшена; часто - трбкувалсть задньоУ поверхнi часток, розмилсть межi мiж передньою поверхнею часток та м'язами шш.
Для атрофiчноï стади А1Т характернi зменшен-ня розмiрiв, зниження ехоrенностi, неоднорщшсть структури, потовщення капсули.
За результатами УЗД ЩЗ вщзначили високу частоту поширеност дифузних порушень структури ЩЗ як серед жшок, так i серед чолов^в з компонентами МС в поеднанш з тиреоУдною дисфункцiею та в rрупi
серед пащетчв з тиреоУдною дисфункцieю без мета-болiчного синдрому.
За даними УЗД noMipHO неоднорiднi змiни структури ЩЗ (ппоехогенш вогнища poзмipoм менше 4 мм) були виявлеш у 27% жiнoк з метабoлiчним синдромом в пoeднаннi з тиреоУдною дисфункцieю i у 35% жшок з тиреоУдною дисфункцieю без метабо-лiчнoгo синдрому. Виpаженi неоднорщш змiни ЩЗ (гiпo- та ппер-ехогенш вогнища poзмipoм вiд 4 мм до 1 см) зус^чалися в 48% випадшв у жiнoк з ме-табoлiчним синдромом в поеднанш з тиреоУдною дисфункцieю та в 40% випадшв у жiнoк з тиреоУдною дисфункщею без МС. Вузлoвi утворення ЩЗ частiше зустpiчалися у жшок з метабoлiчним синдромом в поеднанш з тиреоУдною дисфункщею (25%), шж у жiнoк з тиреоУдною дисфункщею без метабoлiчнoгo синдрому (15%). 1стотних вiдмiннoстей в oб'емi ЩЗ в групах жшок не виявили. Аналiз функцюнального стану ЩЗ показав, що доа^рних вiдмiннoстей мiж групами у жiнoк за змiстoм ТТГ i тиреоУдних гopмoнiв не було.
Вузлoвi утворення ЩЗ частiше виявляли у чоло-вiкiв з компонентами МС в поеднанш з тиреоУдною дисфункщею МС (30%), шж у груш з тиреоУдною дис-функщею без МС (10%). Звертае на себе увагу тен-денцiя до збтьшення об'ему ЩЗ у груш чолов^в з компонентами МС в поеднанш з тиреоУдною дис-функщею. Аналiз функцioнальнoгo стану ЩЗ не вия-вив дoстoвipних вiдмiннoстей за змiстoм тиреоУдних гopмoнiв мiж групами у чоловшв.
У 60% чоловшв з метабoлiчним синдромом на тл1 еутиреоУдного стану щитoпoдiбнoï залози виявлена дифузна i вогнищева структурна неоднорщшсть.
Висновки. У пацiентiв, якi страждають метабо-лiчним синдромом в поеднанш з тиреоУдною дис-функцiею, часлше зустpiчалися багатокомпонентн1 ваpiанти метабoлiчнoгo синдрому, посилення тяж-кoстi його кл^чних пpoявiв та проявом бшьшоУ час-тоти структурних та функцioнальних порушень ЩЗ, зниженням функцюнальноУ активнoстi щитoпoдiбнoï залози.
Перспективи подальших дослiджень. Подальш1 наукoвi пошуки в цих напрямках можуть запоб^ти прогресивному поширенню МС, зменшити штенсив-нiсть його наслiдкiв - серцево-судинноУ та ендокрин-ноУ патологи, знизити показники захворюваност серед населення.
flrrepaTypa
1. Cefalu WT, Cannon ChP. Insulin resistance and cardiometabolic risk. Atlas of cardiometabolic risk. 2007. p. 27-37.
2. Matsushita K, Yatsuya H, Tamacoshi K. Comparison of circulating adiponectin and proinflammatory markers regarding their association with metabolic syndrome in japanise men. Arterioscler. Thromb. Vask. Biol. 2006;26:871-8.
3. Chekalina NI. Antiinflammatory effects of resveratrol in stable CoronaryArtery Disease and concominant Autoimmune Thyroiditis. CepgeMHO-cbflOBM 3a6o^ABaHMfl. Cardiovacular diseases. 2016;XLVII,3:3-8.
4. Kravchenko VI, Postol SV. Dynamika zakhvoryuvanosti na patolohiyu shchytopodibnoyi zalozy v Ukrayini. Mizhnarodnyy endokrynolohichnyy zhurnal. 2011;3(35):26-31. [in Ukrainian].
5. Trybrat TA, Shut' SV, Tretyakova LO. Metabolichnyy syndrom i tyreoyidna dysfunktsiya. Visnyk problem biolohiyi i medytsyny. 2015;4,1(124):42-4. [in Ukrainian].
6. Chekalyna NY. Vlyyanye resveratrola na strukturno-funktsyonal'noe sostoyanye shchytovydnoy zhelezy u bol'nykh autoymmunnym tyreoydytom v sochetanyy so stabyl'noy yshemycheskoy bolezn'yu serdtsa. Klynycheskaya medytsyna Kazakhstana. 2017;1,43:48-55. [in Russian].
7. Bobyr'ova LYe, Muravl'ova OV, Horodyns'ka OYu. Avtoimunnyy tyreoyidyt: osoblyvosti klinichnoho perebihu ta pryntsypy dyferentsiyovanoyi terapiyi. Mizhnarodnyy endokrynolohichnyy zhurnal. 2014;1(57):17-24. [in Ukrainian].
ПОШИРЕН1СТЬ КОМПОНЕНТ1В МЕТАБОЛ1ЧНОГО СИНДРОМУ У ХВОРИХ З ТИРЕО1ДНОЮ ДИСФУНКЦИЮ, 1Х СТРУКТУРН1 ПОКАЗНИКИ ТА ФУНКЦЮНАЛЬНА АКТИВН1СТЬ ЩИТОПОД1БНО1 ЗАЛОЗИ
Трибрат Т. А., Шуть С. В., Трибрат A. А.
Резюме. Протягом ocTaHHix десятирiчь свп~ова спшьнота придiляe особливу увагу питанням метаболiчного синдрому, який набув надзвичайно високоТ актуальность У пацieнтiв, якi страждають метаболiчним синдромом в поeднаннi з тиреоТдною дисфункцieю, частiше зустрiчалися багатокомпонентш варiанти метаболiчного синдрому, посилення тяжкост його клiнiчних проявiв та проявом бшьшо'Т частоти структурних та функцюнальних порушень ЩЗ, зниженням функцюнальноТ активностi щитоподiбноТ залози.
Ключовi слова: метаболiчний синдром, тиреоТдна дисфункцiя, структуры порушення, функцiональна активнiсть.
РАСПРОСТРАНЕННОСТЬ КОМПОНЕНТОВ МЕТАБОЛИЧЕСКОГО СИНДРОМА У БОЛЬНЫХ С ТИРЕОИД-НОЙ ДИСФУНКЦИЕЙ, ИХ СТРУКТУРНЫЕ ПОКАЗАТЕЛИ И ФУНКЦИОНАЛЬНАЯ АКТИВНОСТЬ ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ
Трибрат Т. А., Шуть С. В., Трибрат А. А.
Резюме. В течение последних десятилетий мировое сообщество уделяет особое внимание вопросам метаболического синдрома, который приобрел чрезвычайно высокую актуальность. У пациентов, страдающих метаболическим синдромом в сочетании с тиреоидной дисфункцией, чаще встречались многокомпонентные варианты метаболического синдрома, усиление тяжести его клинических проявлений и проявлением большей частоты структурных и функциональных нарушений щитовидной железы, снижением ее функциональной активности.
Ключевые слова: метаболический синдром, тиреоидная дисфункция, структурные нарушения, функциональная активность.
THE PREVALENCE OF COMPONENTS OF METABOLIC SYNDROME OF PATIENTS WITH THYROID DYSFUNCTION, THEIR STRUCTURAL INDICATORS AND THE FUNCTIONAL ACTIVITY OF THE THYROID GLAND
Trybrat T. A., Shyt S. V., Trybrat A. A.
Abstract. For the last decades the world community has paid special attention to the problem of metabolic syndrome (MS), which has become extremely urgent. Taking into account, that amount of people with symptoms of MS in 2030 year will have reached up to 360 million, the problem of prevention, diagnostic and treatment has gained a huge scientific and practical importance.
This issue predetermines the need of more improved principle of MS detection, more advanced detection of their etiological factors, pathogenesis and opportunity of prevention of complications.
Nowadays the problem of pathogenetic basis of interaction of a various components of MS and function of thyroid gland have not been solved yet, in spite of high attention to determining different aspects of progression MS.
In Ukraine in structure of an endocrinopathy pathology of a thyroid gland is on the first place on its prevalence (44%) and in the western regions this indicator reaches to 70% owing to iodine deficiency.
The aim of this work was to estimate the prevalence of MS components among patients with thyroid dysfunction (TD) and to reveal violations of structural indicators of the thyroid gland functional activity.
The object and methods of research. The research is based on examination of 78 patients with MS and TD, who were treated in the therapeutic department of Poltava city clinical hospital №3 and in day hospital of Poltava clinical policlinic №3. There were 52% women and 48% men among patients.
The results. The patients were divided into 3 groups on the results of the examination: the patients of the first group had TD without MS (26 participants), the second group of patients had MS without TD (18 participants) and the third group of patients had MS in a combination with TD (34 participants). The average age among participants in the firth group is 54,27 ± 3,01, the second - 54,27 ± 1,73, the third - 55,07 ± 2,93.
There were such 5 components of the MS during the examination of patients in the groups: abdominal obesity (80%), arterial hypertension (82%), disorders of carbohydrate metabolism (49%), hypertriglyceridemia (19%) and dyslipoproteinemia (22%).
On the results of ultrasound examination of thyroid gland we were discovered a high frequent prevalence of diffuse disorders of structure of thyroid gland among women and men with components of MS in combination with TD and in the group among patients with thyroid dysfunction without metabolic syndrome.
The conclusion. The patients suffering from metabolic syndrome in combination with thyroid dysfunction had more often multicomponent variants of metabolic syndrome, worsening clinical manifestations and manifestations of a greater frequency of structural and functional disorders of the thyroid gland, reduction of functional activity of the thyroid gland.
The prospects for further research. Further scientific research in these directions can prevent the progressive prevalence of metabolic syndrome, reduce the intensity of its consequences - cardiovascular and endocrine pathology, to reduce morbidity rate of metabolic syndrome and thyroid dysfunction among population.
Key words: metabolic syndrome, thyroid dysfunction, structural disorders, functional activity.
Рецензент - проф. Бобирьова Л. 6.
Стаття надшшла 11.05.2018 року
