CC BY
15
DOI 10.29254/2077-4214-2018-2-144-237-242 УДК 616-008.6:616.12-008.331.1:364.442:616-001.28 Татаренко О. М.
СИНДРОМ ВЕГЕТАТИВНО!' ДИСФУНКЦП ЯК ОСНОВА РОЗВИТКУ ППЕРТОН1ЧНО1 ХВОРОБИ ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ У МЕДИКО-СОЦ1АЛЬН1Й ЕКСПЕРТИЗ1 УЧАСНИК1В Л1КВ1ДАЦП НАСЛ1ДК1В АВАРИ НА ЧАЕС У В1ДДАЛЕНИЙ П1СЛЯАВАР1ЙНИЙ ПЕР1ОД ДУ «Нацюнальний науковий центр радiацiйноí медицини НАМН УкраТни» (м. КиТв)
olga.tatarenko@ukr.net
Зв'язок публшацп з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота виконана в рамках НДР «На-укове обг"рунтування методичних шдходГв та прин-цитв медичноТ експертизи зв'язку захворювань, що призвели до iнвалiдностi та смерт з впливом на-слiдкiв авари на Чорнобильськiй АЕС у вщдаленому пiсляаварiйному перюдЬ», шифр 586, № державноТ реестрацп 0118U003766.
Вступ. Систематичне спостереження за великими контингентами дорослого та дитячого населення, яке постраждало внаслiдок аварГТ на Чорнобильськiй електростанци (ЧАЕС), показало, що у раннш шсля-аварiйний перiод у частини з них розвивався свое-рщнш клiнiчний симптомокомплекс, найбiльш ха-рактерними проявами якого були нейровегетативн1 порушення дiяльностi основних фiзiологiчних систем оргашзму, найбiльш вираженi в серцево-судиннiй систему в сполученнi з астенiзацiею психоемоцшноТ сфери [1]. Цей симптомокомплекс нагадував ряд ви домих в клшГчнш практицi «функцюнальних» пору-шень, як були описанi пiд рiзними назвами, такими як нейроциркуляторна астешя (B.S. Oppenheimer, 1918), нейроциркуляторна дистошя (Н.Е. Савиць-кий, 1952), вегетативна дисфункцГя (Н.К. Боголепов, 1963), вегето-судинна або вегетативна дистошя (А.М. Вейн, 1966, 1988).
ПГсля радiацiйного впливу окрема нозолопчна форма захворювань органiв i фiзiологiчних систем завжди розвиваеться на фон неспецифiчних патоло-гiчних сташв, якi носять виражений системний характер. Завдяки наявност iндивiдуальних гено- i фено-типiчних особливостей ц системнi змiни в органiзмi постраждалого можуть реалiзовуватися в окремi кли нiчнi синдроми, якi е патофiзiологiчною основою для розвитку того чи шшого захворювання [1].
При тривалш дм iонiзуючого опромiнення (10) по-ступово розвиваеться комплекс регуляторних зсувГв, що ранiше всього вiдображаеться в сферi вегетатив-но-вкцеральноТ шнервацп [2]. А.К. Гуськова i спiвавт. вiдмiчали, що в раннi строки порушення нервово-судинноТ регуляци клГнГчним синдромом е рГзнома-нГття порушень нервово-вГсцеральноТ i в першу чергу нервово-судинноТ регуляци. В умовах тривалоТ дм 10 на органiзм людини характерним для стану ССС е поступовий перехщ вГд нервово-регуляторних порушень кровообку i серцевоТ дГяльностГ до бшьш ви-ражених клГнГчно хрошчноТ недостатностi васкуляри-заци [3]. Барабанова А.В. i спiвавт. при дозах 0,7-1,5 Зв видшяли НЦД як частину хрошчноТ променевоТ хвороби (ХПХ), при дозах 1,5-4 Зв - неспецифiчного, близького до самотогенного астешчного синдрому, 2-4 Зв - оргашчного ураження нервовоТ системи [4]. Автори вважали, що опромшення в дозГ менше 0,3 Зв не викликало жодних змш зГ сторони нервовоТ системи. ЖорсткоТ залежностГ мГж величиною дози
опромшення i характером перебку синдрому вегетативно! дисфункци не вiдмiчалось, можливо тому, що бшьшу роль в закрiпленнi i розвитку стшких па-тологiчних станiв в^гравав соцiально-психологiчний стрес, який почався в екстремальних умовах аварш-но-лiквiдацiйних роб^ га ЧАЕС i пiдтримувався нега-тивними факторами соцiально-економiчного, вироб-ничо-побутового i медичного характеру [1].
З плином часу у постраждалих внаслщок аварГГ на ЧАЕС проходила трансформащя нейроендокринних розладiв (пiд дiагнозом ВСД або НЦД) в хрошчну ор-ганiчну нейросоматичну патологiю з несприятливим прогнозом, тобто НЦД/ВСД була дебютом патолопч-ного процесу, що мав системний характер, з якого в подальшому на перший план стали висуватися i фор-муватися окремi нозологiчнi форми захворювань [1]. Зауважимо, що в процес забезпечення медичною допомогою осiб, причасних до авари на ЧАЕС, дiа-гнози ВСД i НЦД (як поняття) зблизились i фактично стали синонiмами з лею рiзницею, що НЦД часлше встановлювали терапевти або кардiологи, а ВСД -невропатологи або психоневрологи, розум^чи пщ цим однаковi стани.
Медико-сощальна значимiсть ВСД/НЦД (далi по тексту - ВСД) обумовлена зниженням працездатнос-т осiб найбiльш активного в трудовому плаш вiку, а також ТТ частою трансформацiею в ГХ, iшемiчну хворобу серця (1ХС), мiокардiодистрофiю. В зв'язку з цим ВСД вважають актуальною терапевтичною проблемою [5].
Проблема експертноТ оцшки зв'язку хвороб, що привели до втрати здоров'я, працездатност та стали причиною смерт громадян внаслщок впливу авари на ЧАЕС з плином часу не тшьки не зменшуеться, а навпаки - зростае [6,7]. Це пояснюеться радюбюло-пчними закономiрностями реалiзацiТ ефектiв ди ю-нiзуючого випромiнення на органiзм людини через певш промiжки часу. Отже, збер^аеться необхiднiсть фшансовоТ, матерiально-технiчноТ та кадровоТ пщ-тримки забезпечення виршення цього питання на державному рiвнi.
Важливим для медико-сощальноТ експертизи постраждалих внаслщок авари на ЧАЕС е Наказ МОЗ УкраТни вщ 17.05.97 №150 «Про затверджен-ня нормативних аклв щодо хвороб, при яких може бути встановлений причинний зв'язок з дiею юшзу-ючого випромшення та iнших шкiдливих чиннимв внаслiдок авари на ЧАЕС» [8]. Наказом МОЗ УкраТни № 441 вщ 14.06.2012 р. «Про внесення змш до наказу МОЗ УкраТни вщ 17 травня 1997 року №150» було визначено перелт хвороб, при яких може бути встановлено причинний зв'язок з дiею юшзуючого випромшювання та шших шкщливих чинникiв у дорослого населення, яке постраждало внаслщок авари на ЧАЕС, та iнструкцiю щодо його застосування
[9]. Визначення захворювань наведено вщповщно до МiжнародноT статистичноТ класифтаци хвороб та спорщнених проблем охорони здоров'я десятого перегляду (МКХ-10).
До 4-Т групи вщнесли хвороби, розвиток яких пов'язаний з дieю iонiзуючого випромiнення та комплексом шкщливих чинникiв внаслiдок авари на ЧАЕС. В цю групу ввшшли найбiльш розповсюджен1 неонколологiчнi захворювання, в тому числi хвороби системи кровооб^у (ХСК). В шструкци по застосуван-ню Перелiкiв хвороб, при яких може бути встанов-лений причинний зв'язок з дieю юшзуючого випро-мiнення та iнших шкщливих чинникiв у населення, яке постраждало внаслiдок авари на ЧАЕС вказано, що «Вегето-судинна дистонiя, що протягом перших рошв пiсля авари на Чорнобильськш АЕС впливала на розвиток судинних, невролопчних та соматичних захворювань, враховуеться в перiод до 1991 року включно». Тому попередньо встановлений дiагноз ВСД (з 1987 по 1991 рт) завжди враховуеться при ухваленш рiшення про причинний зв'язок хвороб у разi розвитку в подальшому соматичних захворювань, де ВСД в^гравала вирiшальну роль.
Метою дослщження було оцiнити термiни ви-никнення ВСД у лiквiдаторiв наслщшв Чорнобиль-ськоТ катастрофи (ЛНЧК), значимiсть даноТ патологи в прогнозуваннi переб^у ГХ, ТТ ускладнень, швалщи-заци та смертностi, а також визначить роль ВСД як клЫко-експертного критер^ зв'язку ГХ з наслiдками авари на ЧАЕС.
Об'ект i методи дослщження. В аналiз включили данi 172 УЛЧК, справи яких розглядались Центральною мiжвiдомчою експертною комiсiею (ЦМЕК) в термiн 2014-2016 рр. з метою встановлення причинного зв'язку ГХ з дiею юшзуючого випромшювання та iнших шкiдливих чиннишв у населення (далi - причинний зв'язок) та зафтсовано дiагноз ВСД у випис-цi з амбулаторноТ карточки або в самш амбулаторiй карточцi. Розгляд справ при експертизi медичних справ проводився уповноваженою медичною ко-мiсiею [10]. 145 УЛЧК був встановлений причинний зв'язок ГХ з наслщками авари на ЧАЕС (група 1), тод1 як у 27 УЛЧК причинний зв'язок ГХ пщтверджено не було (група 2).
Передбачеш дослщницьк процедури вщповща-ли принципу мiнiмального ризику. Були передбаче-нi заходи щодо забезпечення безпеки для здоров'я патента, дотримання його прав, людськоТ гiдностi та морально-етичних норм вщповщно до принцитв ГельсшськоТ деклараци прав людини, Конвенци Ради бвропи про права людини i бiомедицини та законiв УкраТни.
Статистичну обробку результатiв дослiджень проводили за допомогою статистичного пакету StatSoft (2010) STATISTICA 9.1 for Windows. StatSoft Inc., Tusla. Проводився дескриптивний аналiз кожноТ вибiрки з розрахунком середнього значення (М) та стандартного вщхилення (SD). Для порiвняльного аналiзу двох незалежних вибiрок використовували U-тест Манна-Уiтнi. Для оцшки рiзницi мiж двома диспера-ями iз заданою кiлькiстю випадкiв використовувався точний критерiй Fisher.
Результати дослщження та Тх обговорення. Дiа-гноз ВСД у даноТ групи хворих був вперше встановлений у перюд 1986-2010 рр. В середньому ВСД розви-
валась через 4,1±3,8 рокiв пiсля участi в роботах по ЛНА. Середня доза зовшшнього опромшення (ДЗО) у щеТ групи хворих становила 0,152±0,11 Гр (вщ 0,0002 до 1,2 Гр). 78,1% УЛНК приймали участь в роботах по ЛНА в перюд з 26.04.86 по 25.04.87 р., решта (21,9%) - в подальший перюд.
Групи хворих з ВСД, справи яких згодом були роз-глянут на рахунок визначення зв'язку ГХ з наслщка-ми авари на ЧАЕС, були ствставш за втом на момент участ у роботах по ЛНА (р=0,587) (табл.). Слщ вщми тити, що в грут УЛЧК, у яким встановлено причинний зв'язок ГХ з наслщками авари на ЧАЕС, 80,9% викону-вали роботи по ЛНА в перюд з 26.04.86 по 25.04.87, тодi як в другш грут УЛЧК таких пащенлв було 68%. I навпаки, роботи по ЛНА в перюд з 26.04.87 по ш-нець 1990 року виконували 19,1% хворих ГХ з при-чинним зв'язком i 32% без встановленого зв'язку ГХ з наслщками авари на ЧАЕС. Хоча задокументована ДЗО суттево не вiдрiзнялась в групах дослщження (р=0,366), була виявлена тенденщя до бiльш високоТ ДЗО в першш групi порiвняно з другою (0,134±0,08 vs 0,102±0,06). Також не було виявлено статистичноТ рiзницi мiж тривалiстю робiт по ЛНА (р=0,637).
ВСД в групi оаб, яким було встановлено зв'язок ГХ з наслщками авари на ЧАЕС, була задокументована через в середньому на 3,8 рошв рашше, шж в грут оаб, у яких ГХ не пов'язана з наслщками авари на ЧАЕС (р=0,0004). При цьому вт, в якому вперше був встановлено дiагноз ВСД, в обох групах пащен-лв суттево не вщрГзнявся (р=0,103), хоча спостерка-лась деяка тенденцiя щодо виникнення ВСД в бтьш молодому вщГ у оаб першоТ групи (36,6 ромв vs 39,4 рошв).
В грут хворих, яким не було встановлено зв'язок ГХ з наслщками авари на ЧАЕС, не виявлено специ-ФГчних термiнiв формування ВСД (рГвномГрний роз-подш за строками виникнення ВСД), тодГ як в грут з встановленим зв'язком ГХ з наслщками аварТТ на ЧАЕС переважна ктьмсть випадкiв ВСД виникала у раннш пiсляаварiйний перюд. Так, у 80,1% хворих з встановленим зв'язком ГХ з наслщками авари на ЧАЕС ВСД виникла в термши до 5 ромв, тодГ як в другоТ групи пащенлв ранне виникнення ВСД (до 5 ромв) виявлено лише в 44% випадмв (р=0,0003). Отже, в грут з встановленим зв'язком ГХ з наслщка-ми авари на ЧАЕС вщносний ризик розвитку ВСД протягом перших 5 ромв тсля учасл в ЛНА в 5,13 разiв вище, шж в групи хворим, розвиток ГХ не пов'язаний з наслщками авари на ЧАЕС (OR 5,1; 95% Д1 2,1-12,5; р=0,0003).
В грут оаб, яким встановлено зв'язок ГХ з наслщ-ками авари на ЧАЕС, ВСД в середньому на 4,9 рошв рашше слугувала причиною гостталТзацп в пор1в-нянш з групою оаб, у яких ГХ не пов'язана з наслщ-ками авари на ЧАЕС (р=0,009).
Вщомо, що ВСД служить фоном для розвитку ГХ. В грут УЛЧК з встановленим зв'язком ГХ з наслщками авари на ЧАЕС ГХ була задокументована в середньому через 6,94±3,12 рошв тсля встановленого дiагно-зу ВСД, тодГ як в грут пор1вняння - через 8,35±3,25 рошв (р=0,033).
В 2012 роц новим Наказом МОЗ УкраТни № 441 були внесет змши до наказу МОЗ УкраТни вщ 17 травня 1997 року № 150 вщ 14.06.2012. Було вине-сено ршення, що питання про причинний зв'язок
Таблиця.
Характеристика груп хворих з документованою ВСД, яким було встановлено зв'язок та вщмовлено у встановленню зв'язку ГХ з наслiдками аварп на ЧАЕС
Показник Групи з документованою ВСД р
ГХ пов'язана з наслщка-ми авари на ЧАЕС (п=145) ГХ не пов'язана з насл1д-ками авар1Т' на ЧАЕС (п=27)
п M±SD п M±SD
Вт на момент аварИ, рок1в 145 32,9±8,6 27 32,0±6,5 0,587
ДЗО, Гр 52 0,134±0,08 10 0,102±0,06 0,366
В1к померлих, рок1в 42 61,1±8,2 2 60,7±6,5 0,811
Середня тривал1сть роб1т по ЛНА, дшв 141 29,8±43,7 25 24,2±23,1 0,637
Через ск1льки рок1в тсля участ1 в роботах по ЛНА було встановлено д1агноз ВСД, рок1в 141 3,560±3,30 25 7,32±5,17 0,0004*
В1к, в якому вперше був встановлений д1агноз ВСД, рок1в 145 36,63±8,74 27 39,44±6,81 0,103
Через сктьки рок1в п1сля участ1 в роботах по ЛНА було проведено перше стацюнарне лтування ВСД, рок1в 70 5,47±5,19 9 10,44±7,86 0,009*
Через ск1льки рок1в п1сля встановлення ВСД була до-кументована ГХ, рок1в 145 6,94±3,12 27 8,35±3,25 0,033*
Через ск1льки рок1в тсля аварп встановлена група шва-л1дност1, рок1в 122 23,8±6,9 17 27,4±2,3 0,0034*
Через ск1льки рок1в тсля аварп виник 1М, рок1в 38 23,4±6,4 6 25,7±1,2 0,561
Вт, в якому виник 1М, рок1в 38 55,1±9,2 6 58,3±6,4 0,565
Через ск1льки рок1в п1сля аварп виник Т1А/ГПМК, рок1в 35 21,9±3,1 4 25,8±2,8 0,023*
В1к, в якому виник ГПМК/Т1А, рок1в 35 54,7±8,9 4 56,0±6,4 0,779
Примггка: * — рiзниця статистично достс^рна.
хвороб, як1 включено до 4-1 групи Перел1ку хвороб, вир1шуеться Центральною м!жвщомчоТ експертною ком1с1ею (МЕК) та регюнальними МЕК для вах кате-гор1й постраждалих за наявност витягу з акту огляду медико-сощальноТ експертноТ ком!сп щодо стшкоТ втрати працездатносп, тобто лише у оаб, яким вста-новлена група ¡нвалщносп. У досл1дженого контингенту у 84,1% УЛНК з встановленим причинним зв'язком ГХ з насл1дками авари на ЧАЕС була встанов-лена група швалщносл, тод1 як в групи пор1вняння -у 63% (р=0,010). Сл1д в1дзначити, що в груш 2 вщсут-н1сть групи ¡нвалщносл у УЛЧК слугувала причиною вщмови в1д встановлення зв'язку ГХ з наслщками авари на ЧАЕС, тод1 як вс1 справи УЛНК групи 1, в яких не було встановлено групи швалщносл, стосувались випадшв смерт1 в результат! ГХ. В середньому ¡нва-л1дн1сть була встановлена через 23,8±6,9 рок1в п1сля участ1 в ЛНА серед УЛЧК з встановленим причинним зв'язком ГХ з наслщками авари та через 27,4±2,3 рок1в серед УЛЧК без встановленого причинного зв'язку ГХ наслщками авари на ЧАЕС (р=0,0034).
У 48 хворих ГХ з першоТ групи був д1агностований церебральний атеросклероз за даними допплер1в-ського дослщження судин голови та шиТ (33%), тод1 як в друг1й груш - у 3 (11%) (р=0,021). Одшею 1з причин отриманих показнишв може слугувати недостат-нш об'ем обстеження групи УЛЧК без встановленого зв'язку ГХ з наслщками авари на ЧАЕС та «¡гноруван-ням» наявност1 цереброваскулярноТ патологи екс-пертами, як1 акцентують свою увагу лише на осо-бливостях ГХ та ТТ ускладнень та не вказують супутню патолог1ю.
Серцева недостатшсть була виявлена у 94 (64%) УЛЧК 1з встановленим зв'язком ГХ з наслщкам ава-р1Т" на ЧАЕС та у 18 (66%) хворих без встановленого зв'язку ГХ з наслщками авари на ЧАЕС (р=0,854); Дисциркуляторна енцефалопат1я - у 108 (74%) та 16 (59%) вщповщно (р=0,854).
1нфаркт м1окарда (1М) був д1агностований у 38 хворих 1з групи 1 (26%) та у 6 (22%) хворих ГХ 1з групи 2 (р=0,663). Не було виявлено р1зниц1 м1ж в1ком, в якому виник 1М у пац1ент1в обох груп, хоча спосте-р1гаеться тенденц1я до б1льш раннього розвитку 1М у пац1ент1в з ГХ, яким було встановлено зв'язок за-хворювання з наслщками авари на ЧАЕС (55,1±9,2 vs 58,3±6,4 рок1в; р=0,565). Под1бна тенденц1я, хоча також статистично недостов1рна, в1дм1чена у показ-нику через ск1льки рок1в п1сля участ1 в роботах по ЛНА виник 1М (23,4±6,4 vs 25,7±1,2; р=0,561).
Гостре порушення мозкового кровооб1гу (ГПМК) та транзиторна ¡шем!чна атака (Т1А) було д1агносто-вано у 35 хворих 1з групи 1 (24%) та у 4 (14%) хворих ГХ 1з групи 2 (р=0,288). Не було виявлено р1зниц1 м1ж в1ком, в якому виник ГПМК/Т1А у пац1ент1в обох груп, хоча спостер1гаеться тенденц1я до б1льш раннього розвитку ГПМК/Т1А у пац1ент1в з ГХ, яким було встановлено зв'язок захворювання з наслщками авари на ЧАЕС (54,7±8,9 vs 56,0±6,4 рок1в; р=0,779). Под1бна тенденц1я, б1льш того статистично достов1р-на, в1дм1чена у показнику через сктьки рок1в п1сля участ в роботах по ЛНА виник ГПМК/Т1А (21,9±3,1 vs 25,8±2,8; р=0,023).
Всього в перш1й груп1 пац1ент1в в результат! ускладнень ГХ померло 42 (29%) хворих, тод! як дру-г1й груп! таких пащенлв було 2 (7%) (р=0,018). Таким чином, ризик смерт в1д ГХ в груп! УЛНК, в яким причина смерт пов'язана з наслщками авари на ЧАЕС, в 5,09 раз!в вище, н!ж в груп! без встановленого зв'язку смерт в результат! ГХ з наслщками авари на ЧАЕС - ОR=5,09 (Д1 1,2-46,0; р=0,018). В1к померлих в результат! ГХ м!ж групами дослщження суттево не в!др!знявся (р=0,811).
За результатами оц!нки в!дносних ризишв встановлено, що за наявносл ВСД у групи 1 статистично значимо вище ризик смертност - ОR=5,1 (Д1 1,222,5), ¡нвалщносп - OR=3,1 (Д1 1,3-7,7) та в!ропдносп
виявлення церебрального атеросклерозу - OR=4,0 (Д1 1,1-13,8). В той же час, збер^а-еться тенденцiя до пiдвищеного ризику 1М OR=1,2 (OR 0,5-3,3), ГПМК/Т1А - OR=1,8 (0,65,6) та ДеП OR=2,0 (Д1 0,8-4,7). За ризиком виявлення СН не виявлено значимо! залеж-ностi (рис.).
Висновки. Медичш наслiдки аварп на ЧАЕС свiдчать про те, що проблема ВСД у оаб, що зазнали впливу 10, продовжуе бути актуальною. В грут з встановленим зв'язком ГХ з наслщками аварп на ЧАЕС вщ-носний ризик розвитку ВСД протягом перших 5 рошв тсля участi в роботах ЛНА в 5,1 разiв вище, нiж в групи хворим, розвиток ГХ не пов'язаний з наслщками аварп на ЧАЕС. Особи, яким було встановлено зв'язок ГХ з наслщками аварп на ЧАЕС, дост^рно рашше по-требували стацiонарного лтування по причинi ВСД порiвняно з особами, яким не було встановлено зв'язок ГХ з наслщками аварп на ЧАЕС. За наявност ВСД у оаб з встановленим зв'язком ГХ з наслщками аварп на ЧАЕС статистично значимо зростае ризик смертности швалщносп та вiрогiдностi виявлення церебрального атеросклерозу порiвняно з особами без тдтвердженого зв'язку ГХ з наслщками аварп. В той же час, збер^аеться тенденцiя до тдвищеного ризику 1М, ГПМК/Т1А та дисциркуляторно' енцефало-патп. За ризиком виявлення серцево' недостатност1 не виявлено значимо! залежносп. ВСД та п особли-
OR (95% CI)
Смертн1сть 1нвалщнють
Церебральний атеросклероз 1нфаркт мюкарда Т1А/ГПМК
Серцева недостатнють ДЕП
-5.10(1.16, 22.49) 3.12(1.27, 7.67) 3.96 (1.14, 13.80) 1.24 (0.47, 3.31) 1.83 (0.59, 5.65) 0.92 (0.39, 2.20) 2.01 (0.85, 4.71)
0.0445
1
22.5
Рис. Прогностична оцшка вщносного ризику виявлення патолопчних сташв
за наявносп ВСД в rpyni з встановленим зв'язком у порiвняннi з групою без встановленого зв'язку (оцшка вщношення шанав - OR та 95% довiрчий
iнтервал).
BOCTi розвитку можна використовувати як науково-обфунтований експертний критерш зв'язку ГХ з на-слiдками аварп на ЧАЕС.
Перспективи подальших досл1джень. Тривалий час нормативно-правова база щодо питань встанов-лення зв'язку захворювань, iнвалiдностi та причин смерт з наслiдками аварп на ЧАЕС не оновлювалась i вже не вщповщае вимогах сьогодення. Тому необ-хiдним е проведення подальших дослщжень для на-укового обфунтування клiнiко-експертних критерпв зв'язку найбiльш поширених хвороб, що призводять до втрати здоров'я та працездатност постраждалих внаслщок аварп на ЧАЕС.
Лiтератyра
Kovalenko AN, Kovalenko VV. Systemnyie radyatsyonnyie syndromyi. Nykolaev. Yzdatelstvo NHHU ym. Petra Mohylyi; 2008. 248 s. [in Russian]. Nyagu AI, Loganovskiy KN. Monografiya. Neyropsihiaticheskie effektyi ioniziruyuschih izlucheniy. Kiev; 1998. 168 s. [in Russian]. Guskova AK, Boysogolov GD. Luchevaya bolezn cheloveka. M.; Meditsina, 1971. 380 s. [in Russian].
Barabanova AV. Kliniko-fiziologicheskaya harakteristika izmeneniy v dvigatelnoy sisteme u lyudey pri professionalnom luchevom vozdeystvii [avtoreferat]. M.; 1969. 20 s. [in Russian].
Sokolov SA. Biorezonansnaya elektroterapiya v kompleksnom lechenii bolnyih s razlichnyimi klinicheskimi formami neyrotsirkulyatornoy distonii [dissertatcya]. Ryazan: 2011. 125 s. [in Russian].
Bebeshko VH, Prister BS, Omelianets MI. Radio-biofizychni ta medyko-hihiienichni naslidky Chornobylskoi katastrofy: shliakhy piznannia ta podolannia. Sushko V, Tatarenko O, Kolosynska O, Berestiana Zh, Nezghovorova H. Rezultaty medychnoi ekspertyzy po vstanovlenniu zv'iazku khvorob, yaki prychynno pov'iazani z diieiu ionizuiuchoho vyprominennia ta inshykh shkidlyvykh chynnykiv vnaslidok Chornobylskoi katastrofy u viddalenomu pisliaavariinomu periodi, shcho pryzvely do vtraty zdorov'ia, pratsezdatnosti ta smerti. Uzhhorod: «Patent»; 2017. s. 456-9. [in Ukrainian].
30 rokiv Chornobylskoi katastrofy: radiolohichni ta medychni naslidky. Natsionalna dopovid Ukrainy. Kyiv: 2016. 177 s. Dostupno: https:// drive.google.com/file/d/0B1bUIW1YACgZNWlzYXRmejZHc2M/view [in Ukrainian].
Pro zatverdzhennia normatyvnykh aktiv shchodo khvorob, pry yakykh mozhe buty vstanovlenyi prychynnyi zviazok z diieiu ionizuiuchoho vyprominiuvannia ta inshykh shkidlyvykh chynnykiv u dorosloho naselennia, yake postrazhdalo vnaslidok avarii na Chornobylskii AES. Nakaz MOZ Ukrainy № 150 vid 17.05.1997 r. Dostupno: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0448-97 [in Ukrainian].
Pro vnesennia zmin do nakazu MOZ Ukrainy vid 17 travnia 1997 roku № 150. Nakaz MOZ Ukrainy № 441 vid 14.06.2012 r. Dostupno: http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1458-12 [in Ukrainian]. 10. Nakaz MOZ SRSR № 731 vid 28 veresnia 1988 roku «Pro orhanizatsiiu Tsentralnoi Mizhvidomchoi ekspertnoi Rady po vstanovlenniu prychynnoho zv'iazku zakhvoriuvan i invalidnosti z robotamy po likvidatsii naslidkiv avarii na Chornobylskii AES ta yikh profesiinoho kharakteru». [in Ukrainian].
5.
6.
7.
9.
СИНДРОМ ВЕГЕТАТИВНО!' ДИСФУНКЦП ЯК ОСНОВА РОЗВИТКУ ППЕРТОНННОТ ХВОРОБИ ТА ЙОГО ЗНА-ЧЕННЯ У МЕДИКО-СОЦ1АЛЬН1Й ЕКСПЕРТИЗ1 УЧАСНИК1В Л1КВ1ДАЦП НАСЛ1ДК1В АВАРП НА ЧАЕС У В1ДДАЛЕ-НИЙ П1СЛЯАВАР1ЙНИЙ ПЕР1ОД
Татаренко О. М.
Резюме. Мета дослiдження: оцшити термши виникнення вегето-судинно!' дистонп (ВСД) у лiквiдаторiв наслщшв ЧорнобильськоТ катастрофи (ЛНЧК) та визначити роль дано!' патологи як клшто-експертного критерш зв'язку ппертошчно хвороби (ГХ) з наслщками аварп на ЧАЕС.
Об'ект /' методи. В аналiз включили дан 172 УЛЧК, справи яких розглядались Центральною мiжвiдомчою експертною комiсieю в термш 2014-2016 рр. з метою встановлення причинного зв'язку ГХ з дieю юшзуючого випромшювання та шших шкщливих чиннишв Чорнобильсько' катастрофи.
Результати. 145 УЛЧК був встановлений причинний зв'язок ГХ з наслщками аварп на ЧАЕС (група 1), тод1 як у 27 УЛЧК причинний зв'язок ГХ не тдтверджено (група 2). Було показано, що в грут з 1 вщносний ризик розвитку ВСД протягом перших 5 рошв тсля учасп в роботах по лшвщаци наслщшв аварп в 5,1 разiв вище,
нiж в груш 2. УЛЧК 1 групи достодрно рaнiше потребували стацiонарного лтування по причинi ВСД порiвняно з особами, вщнесеними до групи 2. За результатами оцшки вiдносних ризишв встановлено, що за наявнос-т ВСД у групи 1 статистично вище ризик смертностi, iнвaлiдностi та вiрогiдностi виявлення церебрального атеросклерозу. В той же час, збер^аеться тенденщя до пiдвищеного ризику iнфaркту мюкарда, гострого по-рушення мозкового кровообку/транзиторно'Т iшемiчноТ атаки та дисциркуляторноТ енцефалопатп. За ризиком виявлення серцевоТ недостатносл не виявлено значимоТ зaлежностi.
Висновки. Таким чином, ВСД та ТТособливостi розвитку можна використовувати як науково-обг'рунтований експертний критерiй зв'язку ГХ з наслщками аварп на ЧАЕС.
^K>40Bi слова: експертиза, Чорнобильська катастрофа, гiпертонiчнa хвороба, вегето-судинна дистонiя.
СИНДРОМ ВЕГЕТАТИВНОЙ ДИСФУНКЦИИ КАК ОСНОВА РАЗВИТИЯ ГИПЕРТОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ И ЕГО ЗНАЧЕНИЕ В МЕДИКО-СОЦИАЛЬНОЙ ЭКСПЕРТИЗЕ УЧАСТНИКОВ ЛИКВИДАЦИИ ПОСЛЕДСТВИЙ АВАРИИ НА ЧАЭС В ОТДАЛЕННЫЙ ПОСЛЕАВАРИЙНЫЙ ПЕРИОД
Татаренко О. Н.
Резюме. Цель исследования: оценить сроки возникновения вегето-сосудистой дистонии (ВСД) у ликвидаторов последствий Чернобыльской катастрофы (ЛНЧК) и определить роль данной патологии как клинико-экс-пертного критерия связи гипертонической болезни (ГБ) с последствиями аварии на ЧАЭС.
Объект и методы. В анализ включили данные 172 УЛЧК, дела которых рассматривались Центральной межведомственной экспертной комиссией в срок 2014-2016 гг. с целью установления причинной связи ГБ с действием ионизирующего излучения и других вредных факторов Чернобыльской катастрофы.
Результаты. 145 УЛЧК была установлена причинная связь ГБ с последствиями аварии на ЧАЭС (группа 1), тогда как у 27 УЛЧК причинная связь ГБ не подтверждена (группа 2). Было показано, что в группе 1 относительный риск развития ВСД в течение первых 5 лет после участия в работах по ликвидации последствий аварии в 5,1 раза выше, чем в группе 2. УЛЧК 1 группы достоверно раньше требовали стационарного лечения по причине ВСД по сравнению с лицами, отнесенными к группе 2. По результатам оценки относительных рисков установлено, что при наличии ВСД в группы 1 был статистически выше риск смертности, инвалидности и вероятности обнаружения церебрального атеросклероза. В то же время сохраняется тенденция к повышенному риску инфаркту миокарда, острого нарушения мозгового кровообращения/транзиторной ишемической атаки и дисциркуляторной энцефалопатии. По риску выявления сердечной недостаточности не выявлено значимой зависимости.
Выводы. Таким образом, ВСД и ее особенности развития можно использовать как научно обоснованный экспертный критерий связи ГБ с последствиями аварии на ЧАЭС.
Ключевые слова: экспертиза, Чернобыльская катастрофа, гипертоническая болезнь, вегето-сосудистая дистония.
SYNDROME OF VEGETATIVE DYSFUNCTION AS A BASIS FOR THE ARTERIAL HYPERTENSION DEVELOPMENT AND ITS SIGNIFICANCE IN THE MEDICAL-SOCIAL EXPERTISE OF CLEAN-UP WORKERS OF THE CHORNOBYL ACCIDENT IN THE REMOTE POSTACCIDENTAL PERIOD
Tatarenko O. M.
Abstract. Purpose of the study: to assess the occurrence of vegetative dystonia (VD) in the liquidators of the consequences of the Chernobyl catastrophe (LChC) and determine the role of VD as a clinical and expert communication criterion arterial hypertension (AH) with the consequences of the Chernobyl accident.
Object and methods. The analysis included data from 172 LChC, which explored Central Expert Commission in the period 2014-2016 for establishment causative relationship of AH with the effect of ionizing radiation and other harmful factors ChNPP.
Results. 145 LChC has the established the causal link of the GC with the consequences of the accident on ChNPP (group 1), whereas in the 27 LChC the causal connection of the AH has not been confirmed (group 2). The diagnosis of VD was established in the period 1986-2010. On average, VD developed through 4,1±3,8 years after participating in liquidation work. The average dose of external exposure was 0,152±0,11 Gy (0,0002 - 1,2 Gy). 78,1% of LChC participated in the liquidation work in the period from 26.04.86 to 25.04.87, the rest (21,9%) - in the subsequent period.
In 80,1% of patients of group 1 VD arose up to 5 years, whereas in the group 2 the early onset of VD (up to 5 years) was detected in only 44% of cases (p = 0,0003). The VD in patient of group 1 has been documented through an average of 3,8 years earlier than in the group 2 (p = 0,0004). In the group 1 VD become the reason for hospitalization in averaged 4,9 years earlier as a compared with a group 2 (p = 0,009).
In group 1 42 (29%) patients died because of complications of AH, while the second group of such patients was 7% (p = 0,018). Thus, the risk of death from AH in the group 1 is in 5,09 times higher than in the group 2 (OR = 5,09; p = 0,018).
It was shown that in the group of 1 relative risk of VD development during the first 5 years after participation in the work on the elimination of the consequences of the accident was 5.1 times higher than in the group 2. Group 1 reliably needed inpatient treatment due to VD compared with group 2. According to the results of the relative risk assessment, it was found that in the presence of VD group 1 has statistically significantly higher risk of mortality, disability and probability of cerebral atherosclerosis. At the same time, there is a tendency towards an increased risk of cardiac arrest, acute cerebrovascular accident/transient ischemic attack and encephalopathy. At risk of detecting heart failure, no significant dependence was detected.
Conclusions. VD and its development peculiarities can be used as a scientifically substantiated expert criterion of communication of AH with the consequences of the Chernobyl accident. It is necessary to carry out further researches for the scientific substantiation of clinical and expert criteria of communication of the most common diseases that lead to the loss of health and working capacity of the victims of the Chernobyl accident. Key words: expertise, Chornobyl catastrophe, hypertonic disease, vegetative dystonia.
Рецензент - проф. Скрипник I. М. Стаття надшшла 03.05.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-2-144-242-244 УДК 616.441 - 06: 616 - 008.9] - 07 Трибрат Т. А., Шуть С. В., Трибрат А. А.
ПОШИРЕН1СТЬ КОМПОНЕНТА МЕТАБОЛ1ЧНОГО СИНДРОМУ У ХВОРИХ З ТИРЕОЩНОЮ ДИСФУНКЦИЮ, ÏX СТРУКТУРЫ ПОКАЗНИКИ ТА ФУНКЦЮНАЛЬНА АКТИВН1СТЬ ЩИТОПОД1БНО1' ЗАЛОЗИ Вищий державний навчальний заклад УкраУни «УкраУнська медична стоматолопчна академ1я» (м. Полтава)
trybrat.tatyana@gmail.com
Зв'язок публшацй' з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дана робота е фрагментом науко-во-дослщноУ роботи кафедри пропедевтики внутрш ньоУ медицини з доглядом за хворими, загальноУ практики (амейноУ медицини) ВДНЗУ «УкраУнська медична стоматолопчна академiя» «Особливост перебiгу та прогнозу метаболiчного синдрому з ура-хуванням генетичних, втових, гендерних аспектiв хворих, наявносп у них рiзних компонентiв метабо-лiчного синдрому i конкретно! супутньоУ патологи та шляхи корекци виявлених порушень». № державноУ реестраци 0114U001909.
Вступ. Протягом останнiх десятирiчь свпова спiльнота придiляе особливу увагу питанням мета-болiчного синдрому (МС), який набув надзвичайно високоУ актуальностi, враховуючи припущення, що кiлькiсть осiб з ознаками МС у 2030 роц досягне 360 млн, тому проблема профтактики, дiагностики та лiкування набула великоУ науковоУ та практичноУ значущосп. Це зумовлюе необхiднiсть бiльш удоско-наленого принципу виявлення МС, бтьш поглибле-ного визначення його етюлопчних чинникiв, питань патогенезу та можливостей запобiгання виникненню ускладнень [1]. Незважаючи на велику увагу до визначення рiзних аспеклв розвитку МС, до теперш нього часу ще остаточно не вирiшено проблему його патогенетичноУ основи взаемини рiзних складових метаболiчного синдрому i функцГГ щитоподiбноï за-лози [2,3].
В УкраУ'ш в структурi ендокринопатiй патологiя ЩЗ посiдае перше мiсце за поширешстю (44%), а у захщ-них регюнах, яким притаманний дефiцит йоду, цей показник сягае 70%. Кшьмсть випадшв цiеï патологи в УкраУ'ш за останнi 10 рокiв збтьшилася з 489 тис. до 1 млн. 657 тис., при цьому близько 30% з неУ при-падае на А1Т [4,5,6]. Останш десятирiччя у свiтi також спостеркаеться суттевий прирiст захворювань ЩЗ [7].
Метою роботи було оцшити поширешсть компо-нентiв метаболiчного синдрому у хворих з ТД i ви-явити порушення структурних показникiв та функци ональну активнiсть щитоподiбноï залози.
Об'ект i методи дослiджень. Дослщження базу-еться на обстеженнi 78 пащенлв з МС та ТД, що пе-ребували на лтуванш у терапевтичному вiддiленнi 3 мюькоУ клЫчноУ лiкарнi та денному стацiонарi 3
мюькоУ кл^чноУ полiклiнiки м. Полтави. Серед досли джуваних жшки складали 52%, чоловiки - 48%.
За результатами обстеження пащенти були розди ленi на 3 групи: 1 - група пащенлв з тиреоУдною дис-функцiею без метаболiчного синдрому (26 чоловiк),
2 - група пащенлв з метаболiчним синдромом без тиреоУдноУ дисфункци (18 чоловт) i 3 - група пащен-тiв, якi страждають метаболiчним синдромом в по-еднаннi з тиреоУдною дисфункщею (34 осiб). Серед-нш вiк обстежених в 1-й груп склав 54,27 ± 3,01 року, у 2-й груш 54,27 ± 1,73, в 3-й груш 55,07 ± 2,93.
Дiагноз ппертошчноУ хвороби (ГХ) встановлював-ся вiдповiдно до рекомендацш бвропейського това-риства з вивчення гiпертензiï (ESH)/eвропейського товариства кардюлопв (ESC) у 2013 роцi та рекомен-дацiями УкраУнськоУ асоцiацiï кардюлопв (2011, 2014 рр.) на основi комплексу клЫчних, лабораторних та шструментальних методiв дослiджень.
МС визначався за Консенсусом з метаболiчно-го синдрому 2009 р.: при виявленш трьох i бтьше
3 нижче наведених критерив: абдомiнальне ожи-рiння: окружшсть тали (для чоловiкiв бiльше 94 см, для жшок бiльше 80 см); ТГ бтьше або дорiвнюе 1,7 ммоль/л; ХС ЛПВЩ (для чоловшв менше 1,0 ммоль/л, для жшок менше 1,3 ммоль/л); АТ бтьше 130/85 мм рт.ст.; гiперглiкемiя натщесерце бiльше 5,6 ммоль/л.
Визначення шсулшорезистентносл (1Р) проводилось за допомогою шдексу НОМА. Даний показник розраховувався за формулою: НОМА=шсулш х глюкоза / 22,5 (умовних одиниць).
При значенш цього показника > 2,77 дiагностува-лась 1Р.
Критерiями включення була наявнiсть у пащен-тiв ознак метаболiчного синдрому i тиреоУдноУ дисфункци.
Для встановлення тиреоУдноУ дисфункци оцшю-вався рiвень ТТГ i рiвень вiльного Т4.
Дiагноз вузлового зоба встановлювався при наявносп в щитоподiбнiй залозi вузлових утворень дiа-метром бтьше 5 мм, тдтвердженого за допомогою ультразвукового дослщження (УЗД).
Дiагноз аутоiмунного тиреоУдиту (А1Т) встановлювався при виявленш у патента пiдвищеного титру антитт до тиреоУдноУ пероксидази, збтьшенш або зменшеннi розмiрiв щитоподiбноï залози i дифузно-
