CC BY
12
гическое исследование панических атак при вегето-сосудистой дистонии // Клшч. та експерим. пато-лопя. - 2004. - Т. III, № 3. - С. 59-62.
11. Изард К.Э. Психология эмоций. - Спб.; М.; Харьков; Минск: Питер, 2000. - 460с.
12. Кустов А.Д., Павлюк П.А., Спивак А.В. Психологические особенности больных, страдающих психосоматическими заболеваниями // Укр. вюн. пси-
хоневрологи. -2002. -Т.10, вип.1, додаток. - С.198-199.
13. Малкина-Пых И.Г. Психосоматика. - М.: Экс-мо, 2003. - 928 с.
14. Мармоза А.Т. Теорiя статистики. - К.: Шка-Центр, 2003. - 392 с.
15. Судаков К.В. Общая теория функциональных систем . -М.: Медицина, 1984. - 208 с.
УДК 616-007:577.112.85-053.2/.31
Д. С. Токарев*,
Л.Р. Шостакович-Корецька*,
Г. С. Маслак**,
О.З. Бразалук **,
А.1. Шевцова**
ПОРУШЕННЯ ГЛ1КОЗИЛЮВАННЯ Б1ЛК1В У Д1ТЕЙ З ВИСОКИМ Р1ВНЕМ СТИГМАТИЗАЦП
Дтпропетровська державна медична академiя
кафедра факультетсько'1' педiатрiiта дитячих тфекцтних хвороб*
(зав. - д. мед. н., проф. Л.Р. Шостакович-Корецька)
кафедра бiохiмii, медично'1' та фармацевтично'1' хiмii **
(зав. - д. б. н., проф. О.З. Бразалук)
Ключовi слова: уроджеш дефекти глкозилювання, а1-кислий глкопроте'т, високий pieemb стигматизаци, лектин Key words: congenital disorders of glycosylation, a-1 acid glycoprotein, high level of stigmatization, lectin.
Резюме. В статье представлены результаты исследования микрогетерогенности белка острой фазы а-1 кислого гликопротеина как маркера нарушений гликозилирования у 14 детей раннего возраста с высоким уровнем стигматизации. Установлена связь между характером нарушений гликозилирования этого белка и количеством стигм диз-эмбриогенеза и клиническим состоянием ребенка.
Summary. Results of microheterogenity investigation of protein of acute phase of a-1 acid glycoprotein as a marker of glycosylation disorders are submitted in the article. 14 early-aged children with a high level of stig-matization were examined. Corellation between character of glycosylation disorders, the number of stigms of disembryogenesis and a child's clinical state was established.
У д1тей з мшроаноматями розвитку (стигмами дизембрюгенезу) часто мають мюце загрозлив1 для життя змши з боку нервово! сис-теми, опорно-рухового апарату, системи кров1, шлунково-кишкового тракту. Але стан таких дггей не може бути пояснений вщомими на цей час причинами. В останш роки з'являсться все бшьше даних, як свщчать, що вищезазначеш змши з боку дитячого оргашзму можуть бути проявами ново! (за номенклатурою) групи гене-тично детермшованих захворювань обм1ну ре-човин - уроджених дефекпв глшозилювання (УДГ). Вперше таке захворювання як самостшна номенклатурна одиниця було зафшсовано у 1980 рощ. Спочатку таю порушення позначали як синдром дефщиту вуглевод1в у глшопротешах, а
у 1999 рощ, тсля мiжнародноl наради, було введено термш УДГ. Bei щ захворювання по-в'язаш з порушенням процесу N- або О-rai-козилювання глшопроте!шв.
Оскiльки ткопротеши становлять понад 70% усiх бiлкiв органiзму i беруть участь практично в ушх внутршньо- та позаклiтинних процесах, порушення вуглеводно! частини призводять до змш багатьох метаболiчних реакцiй. Як наслщок, клiнiчнi прояви ВДГ дуже рiзноманiтнi i за-лежать вiд типу захворювань: рiзноманiтнi стиг-ми дизембрюгенезу, невролопчш розлади у виглядi атаксп, м'язово! гшотони, епшепси, затримка психомоторного розвитку - найбшьш характернi для таких тишв УДГ, як УДГ 1а, 1с, Id, 1е, If, Ig, УДГ 11а, IIb, IId, а також при хворобах,
06/ Том XI/ 4
61
КЛШ1ЧНА МЕДИЦИНА
зумовлених порушенням О-глiкозилювання [3]. 1з лiтературних джерел вiдомо, що досить часто цим хворим дiагностують криптогенну епшеп-сiю, резистентну до вщомих протисудомних препаратiв, та дитячий церебральний паралiч. Ге-матологiчнi розлади у виглядi геморагiчного синдрому описують у хворих на УДГ 1а, lb, 1с, УДГ lid; iмунодефiцитнi стани описують при УДГ 11с; спадкова дизеритропоетична анемiя, яка зумовлена дефщитом ферменту манозидази Ii, е характерною для синдрому HEMPAS. Також описують гастроентеролопчш розлади, такi як бшок-втрачаюча дiарея при УДГ Ib та гепатози при УДГ Ib, УДГ IIb. Порушення глюкозо-шсулшового гомеостазу досить часто мае мюце при УДГ Iа.[1,2,5] Враховуючи той факт, що для бшьшост вщомих на сьогоднi УДГ характерною е наявшсть рiзноманiтних соматичних та невро-логiчних розладiв у поеднаннi з мiкроаномалiями розвитку, можливо припустити широке розпов-сюдження порушень глiкозилювання серед дггей з високим рiвнем стигматизаци, пiд яким ро-зумiють наявшсть у одно! дитини п'яти та бшьше мшроаномалш розвитку. Аналiз лтературних даних свiдчить, що дiагностика та лшування уроджених дефектiв глiкозилювання е мало-доступними для загальноктшчно1 практики.
Одним iз методiв дiагностики УДГ е вивчення глiкозильованостi бiлкiв, зокрема а1-кислого глшопротешу. а1-кислий глшопротеш е бшком гостро! фази, у структурi якого iдентифiковано 5 N- глшашв комплексного типу. Це один iз не-багатьох глшопроте1шв, що мае у своему складi 2-, 3- та 4- антенш вуглеводнi ланцюги [4]. Доведено, що деякi патолопчш та фiзiологiчнi стани можуть супроводжуватись як змiною якiсного складу (наявност або вiдсутностi моно-сахаридних блоюв), так i порушенням сшввщно-шення кiлькостi антен, що може виступати про-гностичним фактором [1].
Метою дослiдження е виявлення зв'язку мiж характером порушень глшозилювання а1-кисло-го гткопроте1ну та рiвнем i характером стигматизаци серед дтей з нез'ясованими невроло-пчними розладами на тлi високого рiвня стигматизаци.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Нами було обстежено 25 дтей вiком вiд 0 до 6 мюящв. Дослiдну групу (14 дтей) склали па-цiенти з високим рiвнем стигматизаци (5 та бшьше стигм дизембрюгенезу) в поеднанш з невро-логiчними розладами, генез яких неможливо було пояснити з позицш гшоксичного, травматичного або шфекцшного ураження ЦНС. Контрольну групу склали 11 дiтей, у яких були
вщсутш ознаки високого pÍBM стигматизаци.
Клiнiчне обстеження дiтей включало ретельне вивчення характеру та кшькост стигм дизембрюгенезу в поeднаннi з аналiзом соматичного та невролопчного статусiв.
Для бшьш ретельно! оцiнки та вивчення рiвня стигматизаци ми використовували спецiально розроблену шкалу оцiнки ризику реaлiзaщl УДГ, яка включае наступнi пункти:
I- аномали органiв почуття; II- черепно-ще-лепно-лiцьовi аномали; III- аномали юстково-м'я-зово! системи; IV- аномали шюри та И при-даткiв;V- аномали сечостатево! системи. Вщсут-нiсть аномалш оцiнювалась як 0 балiв; одна аномалiя - 1 бал; двi аномали - 2 бали; три та бшьше - 3 бали; VI- нез'ясоваш затримка психомоторного розвитку та судомний синдром - 3 бали.
Ощнка за шкалою 5-7 балiв розщнювалась як помiрний ризик реалiзацil УДГ ; 8-17 балiв - як високий ризик реалiзацil УДГ ; оцiнка 0-4 бали -як низький ризик. Ус дгги дослщно1 групи, зпд-но зi шкалою, мали оцiнки в межах вщ 6 до 12 балiв.
Як маркер порушення глшозилювання бiлкiв використовували а1-кислий глшопротеш (АГП ), мшрогетерогеншсть якого дослiджувaли методом перехресного афшного iмуноелектрофорезу. Лектин iз Canavalia ensiformis (Con A) використовували як афшний лшанд до N-глiкaнiв. Ми спостерiгaли розподшення дослiджувaного глшо-проте1ну на три фракци: Cs - високоaфiннa до Con A; Cw - слабоафшна до Con A; C0 - нульова, тобто та, що не зв'язуеться з Con A. Розра-ховували площину кожного з отриманих пiкiв. Розподiл глiкоформ (вiдношення площини кож-но! фракци до суми площин) розраховували у вiдсоткaх.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
У контрольнш групi у жодно1 дитини не було виявлено порушень ткозильованосп АГП. Сшввщношення глiкоформ цього бiлку за спо-рiдненiстю до СоnA становило Cs:Cw:Co= 8:50:42, що вiдповiдaе лггературним даним [1].
Серед дiтей дослщно1 групи порушення глiкозилювaння були виявлеш у 11 (78,6%) дiтей, яких ми роздшили на двi групи.
У 6 (54,5%) дтей першо1 групи були виявленi знaчнi порушення глшозильованосп а1-кислого глшопротешу у вигщщ рiзкого зниження Cs-фракци, нижче 1%, та вираженого порушення сшввщношення глiкоформ а1-кислого глшоиро-те1ну. Сшввщношення глiкоформ становило Cs:Cw:Co= 0,26:61,28:38,46. Серед цих дiтей домiнувaли мшроаномали черепно-щелепно-
л1цьово1 д1лянки та орган1в чуття, а саме: анти-монголо!дний розр1з очей, диспластичш вуха, готичне шднебшня, мшрогнапя, мшрогешя, м1кроглос1я, широке перенюся, клювопод1бний Hie. У 5 (83%) дггей ощнка за шкалою ризику УДГ становила 9-12 балiв, i лише у 1 (17%) дитини - 7 батв. У Beix дггей (100%) дiагно-стована в подальшому затримка психомоторного розвитку. Середня кшькють стигм дизембрюг-енезу становила 6,3. Судомний синдром мав мюце у 2 (33,3%) дтей i характеризувався ре-зистентнiстю до стандартно1 протисудомно! терапи.
До друго! групи було вщнесено 5 (45,5%) дiтей, у яких було виявлеш порушення глшо-зильованостi АГП, переважно за рахунок зни-ження Cs-фракци. Спiввiдношення ткоформ становило Cs:Cw:Co= 3,21:49,86:46,93. Серед цих дiтей теж домiнували мiкроаномалi1 че-репно-щелепно-лiцьово1 дГлянки та органiв чут-
тя, але середня кшькють стигм дизембрюгенезу становила 5. У 3 (60%) д1тей ощнка за шкалою ризику УДГ становила 5-7 бал1в, у 2 (40%) д1тей - 9-12 батв. Затримка психомоторного розвитку була д1агностована у 2 (40%) дггей. Судомний синдром мав мюце у 1 (20%) дитини, який також характеризувався резистентнютю до стандартно! протисудомно! терапи.
ВИСНОВКИ
1. Характер порушення ткозильованост а1-кислого глшопроте!ну у д1тей з високим р1внем стигматизаци пов'язаний з кшькютю стигм дизембрюгенезу та ктшчним станом дитини.
2. Клшко-фенотиповий анатз ризику реат-заци УДГ та дослщження сшввщношення тко-форм а1-кислого ткопроте!ну можуть вико-ристовуватись для селективного скриншгу на цю групу захворювань, а також для прогнозування тяжкост та особливосп переб1гу цих захво-рювань.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Glycosylation of a1-acid glycoprotein (oroso-mucoid) in health and disease: occurrence, regulation and possible functional implications / Van Dijk, Willem, Brinkman-Van der Linden et al. // Trends Glycoscience Glycotechnology.-1998.-Vol.10, N 53. - P.235-245.
2. Marquardt T., Denecke J. Congenital disorder of glycosylation: review of their molecular bases, clinical presentations and specific therapies // Eur. J. Pediatr.-2003.- Vol.162. - P. 359-379 .
3. Marquardt T., Freeze H. Congenital Disorder of
Glycosylation: Glycosylation Defects in Man and Biological Models for Their Study // Biol. Chem.- 2001.- Vol. 382.- P.161-177.
4. Ryden I., Lundbld A., Pahlsson P. Lectin ELISA for analysis of a1-acid glycoprotein fucosylation in the acute phase response // Clinical Chemistry.-1999.-Vol.45.-P.2010-2012.
5. Sparks S.E., Krasnewich D.M. Congenital Disorder of Glycosylation Type Ia. // Gene Reviews.- 2005.-N 8. - P.17.
♦
УДК 616.127-002: 616.9:612.13-036-053.2
В. О. Кондратьев, Г.В. Кулкова
В1ДНОВЛЕННЯ СЕРЦЕВО1 ГЕМОДИНАМ1КИ В ПЕРЕБ1ГУ ШФЕКЦШНОГО М1ОКАРДИТУ У Д1ТЕЙ
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра госттальног nediampii №1 (зав. - д. мед. н., проф. В.О.Кондратьев)
Ключовi слова: дiти, мiокардит, перебiг хвороби
Key words: children, myocarditis, illness course
Резюме. Изучены особенности обратного развития нарушений сердечной гемодинамики, сроков восстановления систолической и диа-столической функций миокарда левого желудочка сердца в течение инфекционного миокардита у 84 детей в возрасте от 8 месяцев до 17 лет по данным двухлетнего катамнестического наблюдения. В течение инфекционного миокардита у детей систолическая функция левого желудочка восстанавливалась раньше его диастолической функции. Неблагоприятными прогностическими признаками по формированию хронической сердечной недостаточности у детей с инфекционным миокар-
06/ Том XI/ 4
63
