CC BY
19
УДК 340.134.002.68:001.[8+4] Астр. Ю.В. Вдович1 -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ПОРШНЯЛЬНИЙ АНАЛ1З КАТЕГОР1АЛЬНО-ТЕРМ1НОЛОГ1ЧНОГО АПАРАТУ ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАШИ У СФЕР1 ПОВОДЖЕННЯ З В1ДХОДАМИ
Розглянуто питання гармонiзацií понятiйно-категорiального апарату основних зако-нодавчих актiв Украíни з питань поводження з вiдходами. Значну увагу придшено аналь зу термiнiв, що стосуються поняття "вiдходи", а також íх логiчному взаемозв'язку. На ос-новi проведеного аналiзу визначено основш проблемнi питання щодо узгодження основних термшш у рiзних законодавчих актах Украíни та запропоновано шляхи íх усунення. Зокрема видiлено три класифшацшш ознаки для структурування вiдходiв, запропоновано внести до Закону Украши "Про вiдходи" деякi визначення термшш, а також сформовано структуру вiдходiв.
Ключовi слова: вщходи, законодавство стосовно вiдходiв, класифшацш вiдходiв, структура вiдходiв.
Актуальним питаниям е гармонiзацiя украшського та мiжнародного зако-нодавства у рiзних сферах. Проте виутрiшиi законодавчi акти Украши не завжди узгоджуються мiж собою, а в деяких випадках мiстять рiзиi тверджения стосовно одного й того ж питання.
Метою роботи е порiвняння чинних законодавчих акпв Украши у сферi поводження з вiдходами та визначення "проблемних зон", якi потребують деталь зацií, подальшого доопрацювання i розвитку. До такого аналiзу спонукала необ-хiднiсть визначення мiсця твердих побутових вiдходiв у загальному перелiку ввд-ходiв. Основним законодавчим актом, який регулюе питання у сферi поводження з вщходами, е Закон Украши "Про ввдходи". Цей закон визначае оргашзацшш, економiчнi та правовi засади дiяльностi, пов'язано1 з поводженням з вдаодами, а також iз вщверненням негативного впливу вiдходiв на довкшля та здоров'я люди-ни. У цьому ж законi наведенi визначення основних термшв. Термiни, якi стосуються самого поняття "вдаоди" (а не дай, послуг, мiсць i тощо):
1. Вiдходи.
2. Небезпечш вiдходи.
3. Вiдходи як вторинна сировина.
4. Вщходи тваринного походження.
5. Побутовi вiдходи.
6. Твердi вiдходи.
7. Рiдкi вщходи.
1з зазначеного перелiку найбiльш загальним i "мiстким" термiном е "ввдходи".
Вiдходи - будь-якi речовини, матерiали i предмети, що утворилися у про-цесi виробництва чи споживання, а також товари (продукцiя), що повшстю або частково втратили сво1 споживчi властивостi i не мають подальшого використан-ня за мкцем 1х утворення чи виявлення, i вiд яких 1х власник позбуваеться, мае намiр або повинен позбутися шляхом утилiзацií чи видалення [1]. У цьому визна-ченнi немае посилань на подальший розподш (чи класифжащю) вiдходiв. Тому розглянемо змкт наступного термiна - небезпечнi вiдходи.
1 Наук. кергвник: доц. Л.1. Максимгв, канд. екон. наук
Нацшнальний лкотехшчний yнiверситет Украши
Небезпечнi вiдxоди - вiдxоди, що мaють тaкi фiзичнi, xiмiчнi, бiологiчнi чи iншi небезпечнi влaстивостi, якi створюють aбо можуть створити знaчнy не-безпеку для нaвколишнього природного середовищa i здоров'я людини тa якi потребують спецiaльниx методiв i зaсобiв поводження з ними [l]. Отож, 3a^ro-дaвець розглядae небезпечнi вiдxоди як скгадник вiдxодiв.
Вiдxоди як вторинш сировинa - вiдxоди, для yтилiзaцiï тa перероблення якиx в Укрaïнi iснyють вiдповiднi теxнологiï тa виробничо-теxнологiчнi i/aбо економiчнi передумови [l]. Зaзнaченi вiдxоди (як вториннa сировинa) не можуть перебyвaти нa одному структурному ршш з небезпечними вiдxодaми, оскшьки вони можуть бути як чaстиною вiдxодiв зaгaлом, тaк i вxодити до склaдy небез-печниx вiдxодiв.
Як резyльтaт aнaлiзy першиx трьоx термiнiв зaпропоновaно двi клaсифiкa-цшш ознaки для вiдxодiв: l) зa рiвнем небезпеки. 2) зa можливктю повторного перероблення. У процесi подaльшого aнaлiзy термiнiв, визнaчениx зaконом, мож-нa буде з'ясyвaти принaлежнiсть вiдxодiв до однieï iз зaпропоновaниx озшк aбо, зa потреби, визнaчити нову. Розглянуто iншi термiни, визнaчення якж мiстяться y зaзнaченомy нормaтивномy документ!
Вiдxоди твaринного поxодження - зaгиблi твaрини, вiдxоди, що утворили-ся вшслвдок виготовлення продукцп iз твaринноï сировини, непридaтноï для спо-живaння людиною i твaриною, a тaкож пiдлягaють обов'язковiй yтилiзaцiï, крiм продукпв метaболiзмy, що використовуються для виробництвa бiогaзy aбо орга-нiчниx добрив [l].
Судячи з визнaчення, цей тип вiдxодiв не можнa ввднести нi до групи вщ-xодiв зa рiвнем небезпеки, нi до групи зa можливiстю вторинного перероблення. Вiдxоди твaринного поxодження e шдто детaлiзовaним видом вiдxодiв, який не вaрто видаляти в окрему клaсифiкaцiйнy групу.
Побyтовi вiдxоди - вiдxоди, що утворюються y процесi життя i даяльносп людини в житловик i нежитловик бyдинкax (твердi, великогaбaритнi, ремонтнi, рiдкi, крiм вiдxодiв, пов'язaниx iз виробничою дiяльнiстю пiдприeмств) i не використовуються зa мкцем ïx нaкопичення [l].
Цей тип вiдxодiв вaрто видшити в окрему групу i ввести ще одну кгасифь кaцiйнy ознaкy " 3a мкцем виникнення". Тaкож y визшченш побyтовиx вiдxодiв нaведено ïx чaстковий розподiл нa твердi, великогaбaритнi, ремонтнi тa рiдкi. Ос-тaннi двa термiни почaткового списку xaрaктеризyють ^pa з чотирьоx склaдникiв побyтовиx вiдxодiв. Отже, розглянуто всi термши, зaзнaченi в 3aконi Укрaïни "Про вдаоди", якi стосуються поняття "вдаоди". Нaведенi термiни, якi xaрaкте-ризують групи вiдxодiв, мiж собою лопчно не пов'язaнi.
3 метою стрyктyрyвaння вiдxодiв видiлено три клaсифiкaцiйнi озшки. До кожно!' ознaки вiднесено по одному типу вiдxодiв, якi нaведено в 3aконi Укрaïни "Про вiдxоди". Щоб логiчно зaвершити стрyктyризaцiю вдаодш, зaпропоновaно доповнити нaявнi види вiдxодiв y межax клaсифiкaцiйниx ознaк:
1. У межах класифшацшно!' ознаки "За piBHeM небезпеки", окрiм небезпечних, видшити бeзпeчнi вiдходи.
2. За класифшацшною ознакою "За можливiстю вторинного перероблення" до "вiдходiв як вторинна сировина" додати "Вiдходи, що не шдлягають пере-pобцi".
3. За класифкацшною ознакою "За мiсцем виникнення" - на один структурний рiвень з побутовими вiдходами поставити промисловi вiдходи. Крiм цього, потрiбно розмютити класифiкацiйнi ознаки в логiчному порядку, щоб вони вiдображали подш (структуру) вiдходiв вiд найбшьшоТ до найменшоТ групи. Найширшою класифiкацiйною ознакою е "За мiсцем виникнення", по^м - "За рiвнем небезпеки" i останньою - "За можливютю вторинного перероблення". Отже, щоб узагальнити структурування вiдходiв, запропоновано подану нижче схему (рис.).
Класифкацшна ознака: -[ В1ДХОДИ ]-
За мюцем виникнення г-[ Поб утов1 1-1 1-1 Проми :слов1 )-|
За р1внем безпеки г-Г Безпечш -| ГнебезпечнП Г Безпечш ГнебезпечнП
За можливютю вторинно'1 переробки Г Так (як Л вторинна ^ сировина) у С И (не Л тдлягають ^ переробщ) > так ^ ш ^ так ш ^так) ш ^
Рис. Структура вiдходiв за класифжацшними ознаками
О^м Закону УкраТни "Про вщходи", питання вiдходiв регламентуе Закон УкраТни "Про поводження з радiоактивними вiдходами". У цьому закош наведено такi термши, що стосуються вiдходiв:
1. Довгонаявш радiоактивнi вiдходи.
2. Коротконаявнi радюактивш вiдходи.
3. Радiоактивнi вiдходи.
Зпдно з визначенням, радiоактивнi вiдходи - матерiальнi об'екти та суб-станцп, активнiсть радiонуклiдiв або радiоактивне забруднення яких перевищуе межi, встановленi чинними нормами, за умови, що використання цих об,ектiв та субстанцiй не передбачаеться [2]. Сам подш радюактивних вiдходiв на коротко-та довгонаявш вщбуваеться за термiном контролю органу державного регулю-вання ядерноТ та радiацiйноТ безпеки (вiдповiдно до 300 роюв та бiльше).
Таким чином, якщо повернутись до попереднк класифiкацiйних ознак, то радiоактивнi в^оди можна розглядати як частину небезпечних вiдходiв, якi пот-ребують особливого регулювання. Доцiльним було б доповнити Закон УкраТни "Про вдаоди" визначенням термЫв "промисловi вiдходи", "безпечнi в^оди" та "вiдходи, що не тдлягають переробцi", а також внести деяк уточнення до вже наявних термЫв, щоб остаточно гармонiзувати створену класифкацш. Проана-лiзовано ще один нормативний документ, який безпосередньо стосуеться розпо-дiлу вiдходiв на групи - Класифкатор вiдходiв ДК 005-96.
Державний класифкатор вiдходiв - систематизований перелк кодiв i назв вiдходiв, призначений для використання в державнш статистищ з метою надання рiзнобiчноТ та обгрунтованоТ iнформацiТ про утворення, накопичення, оброблен-ня (перероблення), знешкодження та видалення вiдходiв [1].
Зазначений документ належить до державноТ системи класифкацп та ко-дування технiко-економiчноТ та сощальноТ iнформацií. Класифiкатор вiдходiв мютить перелiк термiнiв i Тх визначення, серед яких е термiни "вщходи" i "небез-печнi вiдходи", як за змiстом збiгаються з аналопчними термiнами, наведеними
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
в Закош Украши "Про вiдходи". Окр1м термшв, у Класифiкаторi вiдходiв детально описано, що саме належить до ввдходш [3]:
• залишки сировини, матерiалiв, напiвфабрикатiв тощо, утворет в процесi вироб-ництва продукцп або виконання робiт i втратили щлком або частково вихiднi споживчi властивостi (вiдходи виробництва);
• розкривт й супутнi гiрничi породи, що видобуваються у процесi розроблення ро-довищ корисних копалин;
• залишковi продукти збагачення та iншi види первинно! оброблення сировини (шлам, пил, вщави тощо);
• новоутворенi речовини та !х сумiшi, утворенi в термiчних, хiмiчних та iнших процесах i якi не е метою цього виробництва (шлак, зола, кубовi залишки, iншi твердi та пастоподiбнi утворення, а також рiдини та аерозол^;
• залишковi продукти ильськогосподарського виробництва (зокрема тваринниц-тва), лгавництва i лiсозаготiвель;
• бракована, некондицшна продукцiя усiх видiв економiчноí дiяльностi або про-дукц1я, що забруднена небезпечними речовинами i не придатна до використання;
• неiдентифiкована продукц1я, застосування (експлуатацiя) або вживання яко! мо-же спричинити непередбаченi наслщки, зокрема мiнеральнi добрива, отрутохiмi-кати, iншi речовини;
• зiпсованi (пошкоджет) й неремонтоздатнi чи вiдпрацьованi, фiзично або морально зношенi вироби та матерiали, якi втратили сво! споживчi властивостi (вiдходи споживання);
• залишки продукив харчування, побутових речей, пакувальних матерiалiв тощо (побутовi вiдходи);
• осади очисних промислових споруд, споруд комунальних та шших служб;
• залишки вщ медичного та ветеринарного обслуговування, медико-бюлопчно! та хiмiко-фармацевтичноl промисловосп, аптечно! справи;
• залишковi продукти вих iнших видiв дiяльностi тдприемств, установ, оргатза-цiй i населения;
• матерiальнi об'екти та субстанцн, активнiсть радiонуклiдiв або радiоактивне заб-руднення яких перевищуе межi, встановлет чинними нормами, за умови, що використання цих об'екив та субстанцш не передбачаеться (радiоактивнi вщходи). Типи вiдходiв, наведенi в перелжу, не згрупованi за жодними ознаками i
лише визначають об'екти (матерiали, речовини, предмети), якi можуть бути выходами. У класифiкаторi ввдбуваеться такий подiл вiдходiв:
1. Специфiчнi вiдходи, якi утворюються у сировинних, видобувних та оброб-них галузях економiки.
2. Специфiчнi вiдходи, яы утворюються у сферi надання послуг. Основною неточнктю (невiдповiднiстю) залишаеться те, що документ на-
зиваеться "Класифжатор вiдходiв", у термiнологií наведено визначення вiдходiв i небезпечних вiдходiв, а в процес класифiкацií вiдходiв вживаеться термiн "спе-цифiчнi вiдходи", який у цьому документi 0 в попереднiх розглянутих) роз'яснен-ня не мае. Окремо в класифiкаторi вiдходiв розглядаеться класифiкацiя послуг, пов'язаних iз вiдходами. Не зупиняючись на послщовносл утворення коду для кожного виду вiдходiв, розглянуто кожний з трьох структурних складниюв.
Перший складник - специфiчнi вiдходи, якi утворюються у сировинних, видобувних та обробних галузях економжи. Укрупнено сюди належить 30 груп вiдходiв [3]. Наведено лише послщовний перелiк груп (номер у перелжу не е кодом групи у класифiкаторi вдаодв):
1. Вщходи виробництва продукцп стьського господарства та мисливства.
2. Вщходи виробництва продукцп лiсового господарства та лкозаготавлг
3. Вiдходи добування риби та продукпв рибальства iнших.
4. Вщходи видобування вугiлля кам'яного, лкшту (вуг1лля бурого), торфу.
5. Вщходи видобування нафти сиро'1 та газу природного; вщходи, якi утворили-ся вщ надання послуг щодо видобування нафти та газу (^м розвщувальних послуг).
6. Вiдходи видобування та збагачення руд уранових i торieвих.
7. Вщходи видобування руд металевих.
8. Вщходи видобування корисних копалин шших.
9. Вiдходи виробництва продуктiв харчових та напо1в.
10. Вiдходи виробництва виробiв тютюнових.
11. Вщходи виробництва текстилю.
12. Вщходи виробництва одягу, хутра.
13. Вщходи виробництва шк1ри та виробiв шыряних.
14. Вiдходи виробництва деревини та виробiв з деревини та корку, виробiв з соломи та матерiалiв iнших.
15. Вiдходи виробництва целюлози паперу та виробiв паперових.
16. Вщходи виробництва продукцп друковано'1 та тиражування носив шформа-цй з записом.
17. Вщходи виробництва коксу, продукив нафтоперероблення та палива ядерного.
18. Вщходи виробництва хiмiкалiй, продукцп хiмiчноi' та волокна штучного.
19. Вщходи виробництва виробiв гумових i пластмасових.
20. Вiдходи виробництва продукцп шшо1' з нерудних мiнералiв.
21. Вщходи виробництва металiв основних.
22. Вщходи виробництва виробiв металевих збiрних.
23. Вiдходи виробництва машин та обладнання.
24. Вщходи виробництва машинок офкних та комп'ютерiв.
25. Вщходи виробництва машин та апаратiв електричних.
26. Вщходи виробництва обладнання та апаратури для радю, телебачення i зв'язку.
27. Вiдходи виробництва приладiв медичних, пристро1в вимiрювальних точ-них, пристро1в оптичних, годинникiв.
28. Вiдходи виробництва автомобшв, причепiв i напiвпричепiв.
29. Вщходи виробництва обладнання транспортного шшого.
30. Вiдходи виробництва товарiв промислових шших.
Другий складник - специфiчнi вiдходи, якi утворюються у сферi надання послуг. Сюди належать 8 укрупнених груп вiдходiв [3]:
1. Вщходи виробництва i розпод1лу енергп електрично1, газу, пари та води га-рячо1.
2. Вщходи, одержанi вiд добування, очищення та розпод1лу води.
3. Вщходи будiвельних робiт, знесення будiвель i споруд та вiдходи, утворюва-ш внаслiдок техногенних катастроф (аварiй), природних катастроф та явищ.
4. Вщходи роздрiбноl торгiвлi.
5. Вiдходи, пов'язаш з послугами транспорту.
6. Вщходи дiяльностi установ громадського харчування, техшчного обслугову-вання та ремонту устаткування, приладiв та виробiв iнших, ввдходи кому-нальнi та аналогiчнi неспецифiчнi промисловi iншi.
Нащональний лкотехшчний yнiвеpcитет Укра*1ни
7. Вiдxoди вiд надання пoслyг з oxopoни здopoв'я людей та ветеpинapниx i (чи) вщ пoв'язaниx з цим дoслiдниx poбiт.
8. Вiдxoди втсфинш вiд надання пoслyг зi зб^ання, видалення та oбpoблення вiдxoдiв.
Зaгaлом, зa двомa гpyпaми, нaлiчено 38 у^упненж гpyп вiдxодiв. Цi ^у-пи e пеpшим piвнем к^иф^ш!' вiдxодiв - пеpшою з чотиpьоx чaстин стpyктypи коду вiдxодiв. ^жш гpyпa вiдповiдae виду економiчноï дыльносп, в межax яко1 yтвоpилися вдаоди (гapмонiзовaно з кодaми yгpyповaнь Kлaсифiкaтоpa видiв економiчноï дiяльностi).
Нaстyпнi pißm детaлiзaцiï стpyктypи коду вiдxодiв тaкi:
• другий - фаза процесу, на якiй утворилися вщходи;
• третш - елемент процесу, вщ якого утворилися вщходи;
• четвертий - вид вiдходiв.
Якщо зiстaвляти цей пеpелiк iз зaпpопоновaною клaсифiкaцieю вiдxодiв, то всi пеpелiченi вдаоди можнa вiднести до гpyпи ^ом^лов^ вiдxодiв.
Тpетiй склaдник - клaсифiкaцiя послуг, пов'язaниx iз вiдxодaми. Сюди вxодить п'ять гpyп послуг [3]:
1. Услуги зaкoнoдaвчi y сфеpi yтвopення, викopистaння, знешкoдження та видалення вiдxoдiв.
2. Услуги з opгaнiзaцiйнo-екoнoмiчнoгo yпpaвлiння вiдxoдaми.
3. Услуги нayкoвo-теxнiчнi та теxнiкo-метoдичнi, тзв'язаш з вiдxoдaми.
4. Пoслyги виpoбничo-теxнoлoгiчнi щoдo вiдxoдiв.
5. Пoслyги з iнфpaстpyктypнoгo забезпечення дiяльнoстi, пoв'язaнoï з вiдxoдa-ми.
Kлaсифiкaцiя послуг, пов'язaниx iз вiдxодaми, тaкож j^ae чот^и piвнi. Пе-pелiченi гpyпи стaновлять пеpший piвень - гpyпa послуг. Шступш piвнi стpyктy-pи коду: вид послуг; yзaгaльненa нaзвa послуги; кон^етт нaзвa послуги. Отже, пpисвоeння коду для певного виду вдаодш e тpyдомiстким пpоцесом i потpебye фунтовн^ знaнь.
Висновки. Пpоaнaлiзовaно основш зaконодaвчi aкти у сфеpi поводження з вiдxодaми.
1. Зaкoнoдaвчi акти, яы e oснoвoпoлoжними y сфеpi пoвoдження з вiдxoдaми, не yзгoдженi мiж сoбoю i пoдaють сyпеpечливy iнфopмaцiю, щo yсклaднюe poбoтy кopистyвaчiв.
2. У Зaкoнi Укpaïни "npo вiдxoди" вiдсyтня чiткa клaсифiкaцiя вiдxoдiв. Наве-денi теpмiни лoгiчнo не шв'язаш мiж сoбoю i пoтpебyють yтoчнення.
3. Детaльнoгo poзглядy пoтpебye теpмiн "небезпечнi вiдxoди", адже в заюзш не нaведенo нi класифжацп', нi rpyn вiдxoдiв, якi б вщшсились дo цьoгo виду вiдxoдiв. Окpемим питанням зaлишaeться вiднесення вiдxoдiв дo класу не-безпеки.
4. На oснoвi Зaкoнy У^аши "npo вiдxoди" видiленo тpи клaсифiкaцiйнi oзнaки для стpyктypyвaння вiдxoдiв - за мкцем виникнення, за piвнем небезпеки та за мoжливiстю пoвтopнoгo пеpеpoблення.
5. За вказаними клaсифiкaцiйними oзнaкaми сфopмoвaнo стpyктypy вiдxoдiв.
6. У Клaсифiкaтopi вiдxoдiв фopмyвaння rpyn вiдxoдiв вiдбyвaeться за мiсцем ïx yтвopення i пoв'язaнo з Клaсифiкaтopoм видiв екoнoмiчнoï дiяльнoстi.
Лггература
1. Закон Украши "Про вiдходи". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon2.rada. gov.ua/laws - Назва з екрана.
2. Закон Украши "Про поводження з радюактнвнпми вiдходами". [Електронний ресурс]. -Доступний з http://zakon2.rada.gov.ua/laws - Назва з екрана.
3. Державний класифжатор вiдходiв ДК 005-96. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://ukrstat.org/uk/work/klass200 n.htm - Назва з екрана.
Вдович Ю.В. Сравнительный анализ категориально-терминологического аппарата действующего законодательства Украины в сфере обращения с отходами
Рассмотрены вопросы гармонизации понятийно-категориального аппарата основных законодательных актов Украины по вопросам обращения с отходами. Значительное внимание уделено анализу терминов, касающихся понятия "отходы", а также их логической взаимосвязи. На основе проведенного анализа определены основные проблемные вопросы по согласованию основных терминов в различных законодательных актах Украины и предложены пути их устранения. В частности, выделены три классификационных признака для структурирования отходов, предложено внести в Закон Украины "Об отходах" некоторые определения терминов, а также сформирована структура отходов.
Ключевые слова: отходы, законодательство относительно отходов, классификация отходов, структура отходов.
Vdovych Yu. V. The Comparative Analysis of Current Ukrainian Legislation Terminology in the Field of Waste Management
The issues of main Ukrainian legislative acts on waste management harmonization are discussed. Special attention is paid to the analysis of terms related to the concept of "waste" and their logical interconnections. The problems in key terms harmonization in various legislative acts of Ukraine have been identified and the ways to solve them have been proposed. Also three classification criteria for structuring wastes and new definitions to the law on wastes are proposed. As result the waste structure is developed.
Key words: waste, legislation on waste, waste management, waste classification, waste structure.
УДК 349.6:341.24(477)[502.3:504.7*33:349.6] Здобувач М.Г. Булгакова1 -
НЛТУ Украти, м. Львiв
СУЧАСН1 ЕКОНОМ1КО-ПРАВОВ1 ПРОБЛЕМИ
ШФОРМАЦ1ЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТОРГ1ВЛ1 КВОТАМИ НА ВИКИДИ ПАРНИКОВИХ ГАЗ1В В УКРАШ1
Охарактеризовано сучасш економiко-правовi проблеми щодо обмеження доступу до еколого-екожмчно! шформацп про торпвлю квотами на викиди парникових газiв. Проаналiзовано основш нормативно-правовi акти, як мiстять положення про доступ до еколопчно! шформацп, зокрема шформацп про мiжнароднi угоди в еколопчнш сфер^ Обгрунтовано необхщшсть надежного шформацшного забезпечення в Укрщш щодо ук-ладених мiжнародних угод про продаж квот на викиди парникових газiв та !х реалiзацil для сприяння впровадженню принцишв прозорост використання кошпв шд час здшснення економжо-правового мехашзму iз продажу квот на викиди парникових газiв.
Ключовi слова: змша клiмату, торгiвля викидами, одиниц установлено! кiлькостi, парниковi гази, еколопчна iнформацiя, мiжнароднi угоди.
1 Наук. кергвник: доц. 1.А. Дубов1ч, канд. геогр. наук
