CC BY
107
Науковий вкник НЛТУ УкраТни Scientific Bulletin of UNFU http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40280217
Article received 07.03.2018 р. Article accepted 29.03.2018 р.
УДК 628.4.046
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
Ж
©
1 Kl Correspondence author I. V. Stalinska [email protected]
I. В. Сталтська
Харювський нацюнальний утверситет мiського господарства iм. О. М. Бекетова, м. Хартв, Украта
ПРОБЛЕМИ ЕКОЛОПЧНО1 БЕЗПЕКИ УТИЛ1ЗАЦН МЕДИЧНИХ В1ДХОД1В
Проанаизовано проблеми утитзацп лжарських засобiв, термiн придатностi яких заюнчився, та медичних вiдходiв в Ук-ра!ш. Показано, що медичнi та фармацевтичш вiдходи належать до категорп "небезпечних вiдходiв" i потребують спещаль-них методiв i засобiв поводження з ними. Оцшено механiзм надходження медичних вiдходiв у навколишне природне сере-довище та 1хнш вплив на органiзм людини. Показано, що медичш вiдходи е джерелом значного, зростаючого, екологiчно небезпечного навантаження на довюлля. Проаналiзовано етапи, закономiрностi та проблеми наявно! практики поводження з медичними вiдходами в Украш. Окремою проблемою як Укра!ни, так i свiту загалом е поводження з лжарськими засобами, термiн придатностi яких заюнчився, та невикористаними препаратами, яю потрапляють на смiттезвалища. Доведено, що це призводить до виникнення непередбачуваних фiзико-хiмiчних та бiохiмiчних процесiв, продуктами яких е чисельш токсичнi хiмiчнi сполуки. З'ясовано недопустимiсть !х потрапляння на полггони твердих побутових вiдходiв. Виявлено, що питання збирання та знешкодження лiкарських засобiв, термiн яких заюнчився, або невикористаних лiкiв в Украш абсолютно не ви-ршено. Запропоновано прiоритетний напрям для Укра!ни щодо поводження з медичними вводами в найближчi роки.
Ключовi слова: небезпечш вдаоди; навколишне природне середовище; здоров'я людини; методи поводження.
Вступ. Проблема утилiзацil медичних вiдходiв (МВ) або: куди здати невикористанi чи протермшоваш лiки, як утилiзувати використаш шприци, крапельницi, пе-рев'язки тощо - це питання хвилюе кожного з нас, поза-як шльшсть МВ мае стабшьну тенденцiю до штенсив-ного зростання. Зокрема, до МВ належать: використаш перев'язувальш матерiали, одноразовi шприци i систе-ми, рукавички, халати, рентгенiвськi плiвки, шфжоваш вiдходи харчоблок1в, заражена кров, шматки шшри, ви-даленi органи, протермшоваш, фальсифжоваш та кон-фiскованi лкарсьш препарати (Prots, 2013).
Згiдно з Базельською конвенцiею, до яко! Укра!на приедналася у 1999 р., медичш та фармацевтичш вщхо-ди належать до категорп "небезпечних вiдходiв" i шд-лягають регулюванню. "Небезпечними" вважають ввд-ходи, що мають так фiзичнi, хiмiчнi, бiологiчнi чи iншi небезпечнi властивостi, як1 створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища (НПС) i здоров'я людини та як1 потребують спешальних методiв i засобiв поводження з ними (Drozdova & Bondareva, 2015). До небезпечних МВ належать гострi предмети, фармацевтичш препарати, па-тологiчнi та анатомiчнi вiдходи, протермiнованi або застарiлi хiмiчнi продукти, iнфекцiйнi вiдходи i ра-дiоактивнi матерiали.
Результата дослiдження та 1х обговорення. Зако-нодавством Укра!ни заохочуеться утилiзацiя МВ тiльки щодо вакцин та прекурсорiв, але ж i звичайнi невико-ристанi чи протермшоваш таблетки у блктерах та сиро-пи, використанi шприци, забруднеш бiологiчними роди-
нами хворих перев'язки, бинти, вати тощо е не менш небезпечними. Ситуацiя ускладняеться тим, що сьогод-m бiльшiсть населення Укра!ни не сортуе небезпечнi вщходи i твердi побутовi вiдходи (ТПВ) окремо. I якщо в 1 г ТПВ метиться вiд 0,1 до 1 млрд мiкроорганiзмiв, то в МВ ця к1льк1сть зростае до 200-300 млрд, при цьому бшьш патогенних. О^м цього, МВ у переваж-нiй бiльшостi е бюлопчно активними синтетичними сполуками, аналопв яких немае у природi, що утруд-нюе процес !х безпечно! природно! утилiзацil. Отож, все це разом видаляеться на полiгони ТПВ або звалища, зввдки разом i3 фiльтратом, що утворюеться в тш поль гону, просочуеться у грунт та водоносш горизонти та, як наслвдок, створюе серйозну екологiчну небезпеку для довкшля та здоров'я людини. Як наслвдок - вщбу-ваеться неконтрольоване потрапляння небезпечних МВ у НПС (рис. 1), у складi яких мктяться антибiотики, антисептики, цитостатичш засоби, препарати з гормоно-модулювальною, психотропною i наркотичною дiею та iншi фiзiологiчно активнi речовини, яш, потрапляючи в НПС, можуть ктотно порушити екологiчний баланс та призвести до непрогнозованих наслiдкiв.
Як свщчать дослвдження вчених, медичт вгдходи, поводження з ними та !х утилiзацiя е важливою ешдемь олопчною i екологiчною складовими безпеки населення Укра!ни, оск1льки накопичення МВ на звалищах призводить до виникнення непередбачуваних фiзико-хi-мiчних та бiохiмiчних процесiв, продуктами яких е чисельш токсичш хiмiчнi сполуки в рщкому, твердому та газоподiбному сташ Проблема утилiзацil та знешко-
1нформащя про aBTopiB:
Стaлiнськa 1рина BiKTopiBHa, канд. техн. наук, доцент кафедри шженерноТ екологп MicT. Email: [email protected] Цитування за ДСТУ: Сталiнcька I. В. Проблеми еколопчноТ безпеки медичних вiдходiв. Науковий вicник НЛТУ Укра'ни.
2018, т. 28, № 2. С. 91-94.
Citation APA: Stalinska, I. V. (2018). On the Problems of Ecological Safety of Disposal of Medical Waste. Scientific Bulletin of UNFU, 28(2), 91-94. https://doi.org/10.15421/40280217
дження фармацевтичних вiдходiв, що утворилася у населения, в Укра1т на сьогодш залишаеться неврегульо-ваною. Населення не поiнформоване стосовно небезпе-ки, яку тягне за собою неправильне поводження з МВ, не мае шформацп стосовно можливих методiв знешко-дження неяк1сних i протермiнованих лЫв у домашнiх умовах, i головне, не створеш умови для прийому МВ, що утворилися у населення з метою подальшо! lx пере-дачi вiдповiдним структурам, що мають лщензп на здiйснення операцiй у сферi поводження з небезпечни-ми выходами (Prots, 2013; Drozdova & Bondareva, 2015; Kalustova, 2013; Nakaz MOZ Ukrainy, 2015; Belovolchen-ko, 2017; Kosiachenko, 2016).
полягае в запобтанш еколопчно1 небезпеки вiд продук-тiв МВ, то акцент потрiбно ставити саме на аспектi "уп-равлшня" процесом. Основнi методи утилiзацil МВ представлено на рис. 4. Але найчаспше поводження з МВ зводиться тшьки до знезараження xiмiчними i фь зичними методами на мгсщ ix утворення, поховання зазначених засобiв на звалищах ТПВ, змив lx у каналь зацiю та використання високотемпературного спалю-вання. При цьому не придшено достатньо! уваги забез-печенню еколопчно1 безпеки.
Табл. Класифжащя медичних вiдходiв (Nakaz MOZ Ukrainy, 2015)
Категорiя Опис
Категорiя А Епiдемiчно безпечнi медичш вдаоди
Категорiя В Епiдемiчно небезпечш медичш вдаоди
Категорiя С Токсикологiчно небезпечнi медичш вдаоди
Категорiя D Радiологiчно небезпечнi медичш вдаоди
¡Класифжащя
Л Медичш ввдходи к
kVttvV^
[фпсащяр ^—т |Маркування| J
Облж
Рис. 1. Меxанiзм надходження медичних вдаодгв у НПС: 1) акумулящя зi стгом; 2) концентрацш на стовбурах, листках i стеблах; 3) опад; 4) змив опадгв iз дощем та стгом; 5) кореневе живлення; 6) взаемна iнфiльтрацiя розчитв; 7) змив у доннi вiдкладення; 8) вiтрове пилевинесення; 9) шфшьтращя розчи-шв
В Укра1т щорiчно утворюеться 380-400 тис. тонн МВ, з них 100-120 тис. тонн - небезпечш. Порiвняно з шшими розвиненими крашами, утворення МВ у нашш державi е дещо меншим, проте вiдсутнiсть ефективно! системи поводження з ними ставить Украшу в ранг неблагополучних держав у сферi рацюнального й без-печного управлiння вiдxодами медичних закладiв (Prots, 2013). Тому виршення проблеми з утилiзацil МВ мае невiдкладний характер, осшльки так1 вiдxоди мають значний ступiнь зараження патогенною мшрофло-рою, можуть бути причиною спалаху шфекцш та етде-мiй, поширення туберкульозу, гепатиту, СН1Ду тощо, а також спричиняти фiзичнi ураження (рис. 2) i вiд того, як утилiзують МВ, залежить екологiчна безпека НПС та здоров'я населення.
| 36ip
^ |36ер1гання] |3незараження|
Транспортування]
^ Управлшня J
Утил1защя (МВ, яю шдлягають утшпзацп)
Методи поводження
I
Захоронения (лише для вщход1в класу А)
Рис. 3. Етапи поводження з МВ
Так, через вщсутшсть спецiального устаткування, для знезараження або знешкодження вiдxодiв класу В i С, МВ знезаражуються традицшними гiпоxлоридом кальцiю, хлорним вапном, хлорамшом, як1, внаслiдок lx нестабiльностi, не забезпечують повне обеззараження МВ. О^м цього, активний хлор, реагуючи з оргашч-ними сполуками, як1 в достатнш кiлькостi наявнi на по-лiгонi ТПВ, утворюе небезпечнi для здоров'я людини з'еднання - дюксини. Щодо пiролiзниx i плазмових тех-нологiй, то вони досить енергозатратш та небезпечнi в експлуатацп, а установки для стерилiзацil - малоефек-тивнi (рис. 4).
Рис. 2. Вплив медичних вiдxодiв на оргатзм людини
На жаль, сьогоднi немае цшсно! налагоджено! системи, яка б забезпечувала всi етапи поводження з МВ, що представлено на рис. 3. Не шнуе також единих правил утилiзацil МВ, осшльки вони рiзнi для кожного типу вiдxодiв. Це пов'язано з тим, що МВ дуже специфiч-m та мають свою класифжацш за ступенем небезпеки (табл.). I осшльки загальна мета управлшня вiдxодами
Рис. 4. Основнi методи утжпзаци медичних вiдxодiв
На жаль, одним з основних методiв знешкодження небезпечних МВ в Укрш'ш е спалювання, яке внаслiдок недотримання вимог природоохоронного законодавства призводить до забруднення довк1лля та негативно впли-вае на здоров'я людей. Установки для спалювання за 100 % гаранти екологiчно безпечного знищення МВ мають вщносно високу вартiсть через наявнiсть складних систем газоочищення.
При цьому ниш в УкраМ зареестровано 274 фiрми, як1 займаються небезпечними выходами з них, 23 - ма-ють лiцензiю на утилiзацiю чи видалення МВ, однак де-як1 з них не мають необхiдного обладнання або досввду роботи. Ще близько 50 фiрм можуть перевозити МВ або збертати. I це не у кожнш обласп (Belovolchenko, 2017). Зрозумiло, що пара десятшв компанiй не може знищити або переробити близько 400 тис. тонн МВ. Це призводить до того, що знищення МВ вщбуваеться не-як1сно або не виконуеться взагалi.
Наявна практика поводження з выходами медичних закладiв ускладняеться й такими проблемами, як: 1) не-достатня к1льк1сть одноразово' тари для збирання та па-кування МВ, внаслвдок чого вiдзначаються факти збирання i тимчасового збертання не знезаражених МВ у побутовш тарi (коробках, господарчих пакетах) i контейнерах, призначених для ТПВ; 2) вщсутшсть спець ального санiтарно-гiгiенiчного обладнання, витратних матерiалiв для упаковки МВ (спешальних пакетiв, од-норазових емностей); 3) недостатня к1льк1сть або вщ-сутнiсть спецiального транспорту для перевезення МВ вiд територiï стацiонару до мкць захоронення та знеш-кодження вiдходiв; 4) вiдсутнiсть спецiального устатку-вання для знезараження/знешкодження МВ (Kalustova, 2013).
Окремою проблемою як Украïни, так i свиу загалом е поводження з лжарськими засобами, термш при-датностi яких зак1нчився, та невикористаними препаратами, яш потрапляють на смiтгезвалища. В европейсь-кш та свiтовiй практицi розвинених краш едине зав-дання населення за вщповщального поводження зi спе-цифiчними вiдходами - прийти i здати так лiки в пункт прийому або в аптеку, яка здшснюе цю функцiю в регiонi. На жаль, у нашш краïнi таких пункпв немае (Kosiachenko, 2016). Натомкть, аптечнi заклади та населення дшть на власний розсуд, не докладаючи при цьому зусиль - викидають вiдходи у смiтник або зли-вають у каналiзацiю. До того ж, на ввдмшу вщ евро-пейських краïн, де переважна бiльшiсть пацiентiв отри-мують ш'екцп пiд час стацiонарного лiкування, в Укра-rni збiльшуеться к1льк1сть людей на денному стацюна-рi, як наслщок зростають неконтрольованi викиди до смитевих контейнерiв лiкiв та шпришв iз домашнiх аптечок. Можна констатувати, що питання збирання та знешкодження лiкарських засобiв, термiн яких зашн-чився, або невикористаних лЫв в Украïнi абсолютно не виршено.
Зрозумiло, що внаслщок невирiшеного питання ути-лiзацiï МВ збшьшуеться ризик заразитися небезпечними недугами. Отож, напрями дiяльностi щодо виршен-ня проблеми МВ в Украш так1:
1) актуал1зування проблеми МВ та створення експертноï робочоï групи, яка почне дослщжувати проблематику наявного стану поводження з МВ;
2) проведення мошторингу шдприемств, що зад1яш у сфе-р1 перероблення МВ, з метою визначення еколопчно безпечних та економ1чно випдних метод1в знешкодження МВ;
3) змщнення iнституцiйноï системи та вдосконалення за-конодавчоï бази;
4) адаптування та впровадження мiжнародних стандартiв;
5) тдвищення рiвня обiзнаностi та поiнформованостi гро-мадськостi;
6) оцiнка наявних та створення еколопчно чистих техно-логш з утилiзацiï МВ;
7) розроблення науково-технiчноï документацiï щодо системного тдходу до збирання, перероблення та утилiза-ци МВ;
8) забезпечення формування та пiдвищення екологiчноï свщомост та культури населення, його пошформова-ностi про можливi небезпечнi наслщки неналежного поводження з МВ.
Допоки цього не буде зроблено, Украша й надалi потопатиме у вщходах, зокрема таких небезпечних, як медичш та фармацевтичш
Перелш використаних джерел
Belovolchenko, H. (2017). Holky z VIL ta hepatytom na smitnykakh: chomu v Ukraini medychni vidkhody zahrozhuiut zhyttiu liudei. Retrieved from: http://dyvys.info/2017/02/24/golky-z-vil-ta-ge-patytom-na-smitnykah. [in Ukrainian]. Drozdova, O. O., & Bondareva, L. V. (2015). Do pytannia utylizatsii ta zneshkodzhennia farmatsevtychnykh vidkhodiv v Ukraini. Retrieved from: http://dspace.nuph.edu.ua/bitstre-am/123456789/11954/1/348-349%281%29.pdf. [in Ukrainian]. Kalustova, S. (2013). Povodzhennia z vidkhodamy v medychnomu zakladi: teoriia ta praktyka. Medychna praktyka: orhanizatsiini ta pravovi aspekty, 3, 76-80. [in Ukrainian]. Kosiachenko, K. (2016). Problemy povodzhennia z medychnymy i farmatsevtychnymy vidkhodamy. Retrieved from: http://www.apte-ka.ua/article/333743. [in Ukrainian]. Nakaz MOZ Ukrainy. (2015). Pro zatverdzhennia Derzhavnykh sani-tarno-protyepidemichnykh pravyl i norm shchodo povodzhennia z medychnymy vidkhodamy № 325 vid 08.06.2015 r. [in Ukrainian]. Prots, N. (2013). Medychni vidkhody: nebezpeka chatuie na nas. Eko-lohiia. Pravo. Liudyna, 19(20), 103-116. [in Ukrainian].
И. В. Сталинская
Харьковский национальный университет городского хозяйства им. А. Н. Бекетова, г. Харьков, Украина
ПРОБЛЕМЫ ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ УТИЛИЗАЦИИ МЕДИЦИНСКИХ ОТХОДОВ
Проанализированы проблемы утилизации лекарственных средств, срок годности которых истек, и медицинских отходов в Украине. Показано, что медицинские и фармацевтические отходы относятся к категории "опасных отходов" и требуют специальных методов и средств обращения с ними. Проведена оценка механизма поступления медицинских отходов в окружающую природную среду и оценено их влияние на организм человека. Показано, что медицинские отходы являются источником значительной, растущей, экологически опасной нагрузки на окружающую среду. Проанализированы этапы, закономерности и проблемы существующей практики обращения с медицинскими отходами в Украине. Отдельной проблемой как Украины, так и мира в целом является обращение с лекарственными средствами, срок годности которых истек, и неиспользованными препаратами, которые попадают на свалки. Доказано, что это приводит к возникновению непредсказуемых физико-химических и биохимических процессов, продуктами которых являются многочисленные токсичные химические соединения. Выяснена недопустимость их попадания на полигоны твердых бытовых отходов. Выявлено, что вопрос сбора и обезвреживания лекарственных препаратов, срок которых истек, или неиспользованных лекарств в Украине абсолютно не решен. Предложено приоритетное направление для Украины по обращению с медицинскими отходами в ближайшие годы.
Ключевые слова: опасные отходы; окружающая среда; здоровье человека; методы обращения.
I. V. Stalinska
O. M. Beketov National University of Urban Economy, Kharkiv, Ukraine
ON THE PROBLEMS OF ECOLOGICAL SAFETY OF DISPOSAL OF MEDICAL WASTE
The problems of utilization of medicinal products that have expired and medical waste in Ukraine is analysed. The authors have shown that medical and pharmaceutical waste are classified as "hazardous waste" and require special methods and means of their treatment. Sharp objects, pharmaceuticals, pathological and anatomical wastes, protracted or outdated chemical products, infectious wastes and radioactive materials are considered to be hazardous medical waste. We have estimated the mechanism of getting of medical waste in the natural environment and its influence on the human body. Medical waste is proved to be a source of a significant, growing, environmentally hazardous environmental burden. The stages, regularities and problems of the existing practice of medical waste management in Ukraine are analysed. Unfortunately, one of the main methods of disposing hazardous CF in Ukraine is combustion, which, when non-compliance with the requirements of environmental legislation, leads to environmental pollution and adversely affects people's health. A separate problem, both in Ukraine and in the world as a whole, is the management of drugs that have expired and unused drags that fall into the landfill. It is proved that this leads to unpredictable physical and chemical and biochemical processes, the products of which are numerous toxic chemical compounds. Their entry into solid waste landfills is proved to be inadmissible. It is found that the issue of collecting and disposing of medicines, the term of which has expired, or unused medicines in Ukraine is completely unresolved. The priority direction for Ukraine in medical waste management in the next years is proposed. First of all, it is the assessment of existing technologies and creation of new clean technologies for the disposal of medical waste. Secondly, it is the formation and increase of ecological consciousness and culture of the population regarding the treatment of medical waste. Finally, it is necessary to monitor the enterprises involved in the field of utilization of medical waste.
Keywords: hazardous waste; environment; human health; management methods.
