CC BY
36НОВ1 МЕДИЧН1 ТЕХНОЛОГИ
УДК 616.311-07-089.22-089.27:612.014.421.8:611-018 DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.4118674
О. В. Павленко,М. А. Бойко
ПОР1ВНЯЛЬНА ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 ЗАГОСННЯ ТА ЗД1ЙСНЕННЯ
ГЕМОСТАЗУ ПОСТЕКСТРАКЦ1ЙНИХ РАН П1СЛЯ ВИКОРИСТАННЯ ГЕМОСТАТИЧНО1 ГУБКИ ТАКОНВЕКЦШНО-1НФРАЧЕРВОНО1 ТЕРМОХ1РУРГ1ЧНО1 ТЕХНОЛОГИ
Нацiональна медична академш шслядипломно! освгги iM. П. Л. Шупика, Ки1в, Укра1на
Summary. Pavlenko O. V., Boyko M. A. COMPARATIVE EVALUATION OF HEALING EFFICIENCY AND HEMOSTASIS OF POSTEXTRACTION WOUNDS AFTER USE OF HEMOSTATIC SPONGE AND CONVECTION-INFRARED THERMOSURGICAL TECHNOLOGY. - P. L. Shchupik National medical academy of postgraduate education, Kiev, Ukraine; e-mail: mikola. boiko. stom@gmail.com. Introduction. Due to the large number of methods of hemostasis, the search for the most optimal. Due to the active push in the chemical and technical spheres, the development and introduction of new and modified methods of hemostasis in the surgical field is observed. Due to the lack of a single view on the problem of hemostasis of post-extraction wounds in the oral cavity, it is important to conduct a dynamic assessment of wound healing in the early postoperative period. Objective: to compare the effect of local passive hemostatic agent (hemostatic sponge) and convection-infrared thermosurgical technology (CITT) hemostasis on post-extraction wound healing, to explore the advantages and disadvantages of each method. Materials and methods. We examined and treated 28 patients of different sexes aged 19-45 years who required elective dental surgery in the form of a typical removal of the lower wisdom tooth. Patients were divided into 2 groups of 14 people each. Depending on the method of hemostasis, the control group (hemostatic sponge "Alvanes") and the main (CITT) were distinguished. To determine the intensity of pain, a visual analog scale (VAS) was chosen. The intensity of wound healing was assessed according to the scale of edema, bleeding and local thermometry. Statistical data processing was performed using the program STATISTICA 13, the difference was considered significant with a probability of statistical error p < 0.05. Conclusions. The use of convection-infrared thermosurgical technology eliminates postextraction bleeding for 15 s, accelerates the formation of a stable blood clot, ensures the absence of foreign bodies in the wound, has better performance in the early postoperative period compared to hemostatic sponge.
Key words: postextraction wound, hemostasis, hemostatic sponge, convection-infrared thermosurgical technology.
Реферат. Павленко А. В., Бойко Н. А. СРАВНИТЕЛЬНАЯ ОЦЕНКА ЭФФЕКТИВНОСТИ ЗАЖИВЛЕНИЯ И ОСУЩЕСТВЛЕНИЯ ГЕМОСТАЗА ПОСТЭКСТРАКЦИОННЫХ РАН ПОСЛЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ
ГЕМОСТАТИЧЕСКОЙ ГУБКИ И КОНВЕКЦИОННО-ИНФРАКРАСНОЙ ТЕРМОХИРУРГИЧЕСКОЙ ТЕХНОЛОГИИ. - Национальная медицинская академия последипломного образования имени П. Л. Шупика, Киев, Украина; e-mail: mikola.boiko.stom@gmail.com. Актуальность. В связи с большим количеством методов гемостаза, продолжается поиск наиболее оптимального. Учитывая активное толчок в химической и технической сферах, наблюдается освоение и внедрение новых и модифицированных способов гемостаза в хирургической области. Ввиду отсутствия единого взгляда на проблему гемостаза постэкстракционных ран в полости рта, актуальным
© Павленко О. В., Бойко М. А.
является проведение динамической оценки заживления ран в раннем послеоперационном периоде. Цель: сравнить влияние локального пассивного гемостатического агента (губка гемостатическая) и конвекционно-инфракрасной термохирургичной технологии (КИТТ) гемостаза на заживление постэкстракционных раны, исследовать преимущества и недостатки каждого из методов. Материалы и методы. Обследовано и пролечено 28 пациентов разного пола 19-45 лет, которые нуждались планового хирургического стоматологического вмешательства в виде обычного удаления нижнего зуба мудрости. Пациентов были разделены на 2 группы по 14 человек в каждой. В зависимости от методики гемостаза выделено контрольную группу (губка гемостатическая «Альванес») и основную (КИТТ). Для определения интенсивности болевых ощущений, был избран визуально-аналоговую шкалу (VAS). Интенсивность заживления раны оценивали по шкале отека, кровотечения и локального термометрии. Была проведена статистическая обработка данных с использованием программы STATISTICA 13 разницу считали достоверной при вероятности статистической ошибки р < 0,05.
Выводы. Применение конвекционно-инфракрасной термохирургической технологии позволяет устранить постэкстракционных кровотечение в течение 15 с, ускорить образование стабильного кровяного сгустка, обеспечить отсутствие постороннего тело в ране, имеет лучшие показатели по течению раннего послеоперационного периода по сравнению с гемостатической губкой.
Ключевые слова: постэкстракционных рана, гемостаз, губка гемостатическая, конвекционно-инфракрасная термохирургическая технология.
Реферат. Павленко О. В., Бойко М. А. ПОР1ВНЯЛЬНА ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 ЗАГОСННЯ ТА ЗД1ЙСНЕННЯ ГЕМОСТАЗУ ПОСТЕКСТРАКЦ1ЙНИХ РАН П1СЛЯ ВИКОРИСТАННЯ ГЕМОСТАТИЧНО1 ГУБКИ ТАКОНВЕКЦШНО-1НФРАЧЕРВОНО1 ТЕРМОХ1РУРГ1ЧНО1
ТЕХНОЛОГИ. Актуальшсть. У зв'язку з великою шльшстю метод1в гемостазу, тривае пошук найб1льш оптимального. Зважаючи на активний поштовх у х1м1чнш та техшчнш сферах, спостертаеться освоення та впровадження нових та модифшэваних способ1в гемостазу в х1рурпчнш галузг Зважаючи на вщсутшсть единого погляду на проблему гемостазу постекстракцшних ран в порожниш рота, актуальним е проведення динам1чно! оцшки загоення ран в ранньому шсляоперацшному перюда. Цiль: пор1вняти вплив локального пасивного гемостатичного агенту (губка гемостатична) та конвекцшно-шфрачервоно! термох1рург1чно! технологи (К1ТТ) гемостазу на загоення постекстракцшно! рани, дослвдити переваги та недолжи кожного з метод1в. Матерiали та методи. Обстежено та пролшзвано 28 пащентш р1зно! стал 19-45 рошв, котр1 потребували планового х1рурпчного стоматолопчного втручання у вигляд1 типового видалення нижнього зуба мудрости Пащенпв було роздшено на 2 групи по 14 людей у кожнш. В залежносп в1д методики гемостазу видшено контрольну групу (губка гемостатична «Альванес») та основну (К1ТТ). Для визначення 1нтенсивност1 больових ввдчутпв, було обрано в1зуально-аналогову шкалу (VAS). 1нтенсившсть загоення рани ощнювали зг1дно шкали набряку, кровотеч1 та локального термометрп. Була проведена статистична обробка даних з використанням програми STATISTICA 13, р1зницю вважали достов1рною при в1рог1дност1 статистично! помилки р < 0,05. Висновки. Застосування конвекцшно-шфрачервоно! термох1рург1чно! технологи дозволяе усунути постекстракцшну кровотечу протягом 15 с, пришвидшити утворення стаб1льного кров'яного згустка, забезпечити вщсутшсть стороннього т1ло в раш, мае кращ1 показники щодо переб1гу раннього п1сляоперац1йного пер1оду в пор1внянш з гемостатичною губкою.
Ключовi слова: постекстракцшна рана, гемостаз, губка гемостатична, конвекцшно-1нфрачервона термох1рург1чна технолог1я.
Яшсний гемостаз тканин порожнини рота е важливим етапом кожного х1рург1чного втручання, ввд якост1 котрого, залежить в1зуал1защя операц1йного поля та виконання кроттких техн1чних елемент1в втручання [1]. 3i зб1льшенням к1лькост1 реконструктивних втручань на м'яких та твердих тканинах порожнини рота, з'являеться потреба у пошуку нових методiв гемостазу, як1 б вiдповiдали таким критерiям як ефективнiсть, зручнiсть та ергономiчнiсть [2, 3].
У зв'язку з науково-техшчним прогресом, розвиток медично! галузi CTpiMKO набирае оберти. Нараз^ доступним е виконання гемостазу за допомогою xiMi4Hm, бiологiчних агенпв та фiзичниx методiв [3, 4]. Однак, фiзичнi методи гемостазу в xiрургi! порожнини рота позбавленi належно! уваги, не зважаючи на це, з'являються новi за приципом ди на тканини [4, 5]. Колективом авторiв 1ЕЗ iм. £. О. Патона розроблена конвекцшно -шфрачервона термоxiрургiчна теxнологiя (К1ТТ), яка мае широке впровадження в xiрургiчнi галузi [ 6 ].
У зв'язку з наявнютю велико! кiлькостi рiзниx методик гемостазу постекстракцiйниx ран, вщсутшстю даниx л1тератури щодо використання К1ТТ в xiрургi! порожнини рота, единого погляду на проблему, виникае потреба у проведенш даного досл1дження.
Цшь: пор1вняти вплив локального пасивного гемостатичного агенту (губка гемостатична «Альванес») та конвекцшно - шфрачервоно! термоxiрургiчно! теxнологi! (К1ТТ) гемостазу на загоення постекстракцшно! рани, досл1дити переваги та недол1ки кожного з метод1в.
Матерiали та методи. Обстежено та пролшзвано 28 пащенпв р1зно! стап 19 - 45 рошв, котр1 потребували планового xiрургiчного стоматолопчного втручання у вигляд1 типового видалення нижнього зуба мудрость Пащенпв було роздшено на 2 групи по 14 людей у кожнш. В залежносп ввд методики гемостазу видшено контрольну групу (губка гемостатична «Альванес») та основну (К1ТТ). Для визначення штенсивносп больовиx вщчутпв, було обрано в1зуально-аналогову шкалу (VAS). 1нтенсившсть загоення рани ощнювали зпдно шкали набряку, кровотеч1 та локального термометрп. Була проведена статистична обробка дант з використанням програми STATISTICA 13, р1зницю вважали достов1рною при в1ропдносл статистично! помилки р < 0,05.
Ключовi слова: постекстракцшна рана, гемостаз, губка гемостатична, конвекцшно-шфрачервона термоxiрургiчна теxнологiя.
Матерiали та методи дослвдження. Обстежено та прол1ковано 28 пащенпв рiзно! статi вiком ввд 19 до 45 рок1в без когнiтивниx порушень та xвороб опорно-руxово! системи, котрi потребували планового xiрургiчного втручання у виглядi типового видалення нижнього зуба мудрость Дослвдження виконаш з дотриманням основниx положень «Правил етичниx принципiв проведения науковиx медичнт досл1джень за участю людини», затверджент Гельсiнською декларацiею (1964-2013 рр.), ICH GCP (1996 р.), Директиви £ЕС № 609 (вiд 24.11.1986 р.), наказiв МОЗ Украхни № 690 вад 23.09.2009 р., № 944 вад 14.12.2009 р., № 616 ввд 03.08.2012 р. Для учасп у дослiдженнi пацiенти тдписували форму «Добровiльноl iнформованоl згоди пащента на участь у дослiдженнi».
Протокол xiрургiчного втручання: обробка операцiйного поля 0,05% розчином xлоргексидину, пiд мюцевою провiдниковою анестезiею «Септанест» 4%, 1/100 000, 1,7 мл проведено ввдшарування циркулярное' зв'язки, видалено зуб за допомогою прямого елеватора та щипщв. У всix випадкаx, операцiйне поле оxоплювало не бiльше одного зуба. Дослвдження було проведено на базi кафедри стоматологй' НМАПО та стоматолопчного вiддiлення КНП Носiвська ЦРЛ iм. Ф. Я. Примака Чернiгiвськоl область
Brix пацiентiв було роздiлено на 2 групи по 14 людей у кожнш в залежносп вщ методу гемостазу постекстракцшно! рани. Було видшено контрольну групу, де використовували губку гемостатичну «Альванес» (Рис. 1, 2) та основну, де використовували К1ТТ (Рис. 3, 4), розроблену колективом авторiв 1ЕЗ iменi £. О. Патона [2, 6] в температурному режимi 125°, тривалiсть впливу 10 с, ввдстань 5 см, потужшсть нагрiвального елементу 50 Вт, витрата повiтря 3-4 л/xв (Рис. 3).
Шсля xiрургiчного лiкування, з огляду на об'ем рани та причини з яко! було проведено втручання, в кожнш груш було призначено антибактерiальну та протизапальну терашю. Оцiнку результатiв xiрургiчного л1кування в кожнш з груп здiйснювали на 1, 2, 3, 5 та 7 добу.
Для визначення штенсивносп больовиx ввдчутпв в ранньому шсляоперацшному перiодi, в кожнiй групi було обрано вiзуально-аналогову шкалу (VAS) (табл.1). 1нтенсившсть загоення рани оцiнювали зпдно шкали набряку (Табл. 2), кровотечi (Табл. 3) та локального термометрп (Табл. 4) за допомогою безконтактного шфрачервоного термометра WT 320 з лазерною вказiвкою, вимiру якого складае ± 0,2. Анал1з та
статистична обробка даниx була здшснена на персональному комп'ютерi з використанням спещал1зованого пакету аналiзу медико - бюлопчнт даниx для програми Excel та
програми STATISTICA 13. Рiзницю вважали достовiрною при вiрогiдностi статистично! помилки р < 0,05.
А
Рис. 1. Губка гемостатична «Альванес» в лунщ видаленого зуба 4.8.
Рис. 2. Стан постекстракцшно! рани з губкою «Альванес» через 15 с (той самий пацieнт).Спостерiгаeться тривала кровотеча з лунки зуба 4.8.
Рис. 3. Вплив К1ТТ на лунку видаленого зуба 4.8. з використанням спещально! Г-подiбно! стоматолопчно! насадки розроблено! колективом авторiв 1ЕЗ iм. £. О. Патона. Спостертаеться утворення коагуляцiйноl плiвки на поверхнi рани.
Рис. 4. Стан постекстракцшно! рани тсля впливу К1ТТ через 15 с (той самий пащент).
Спостертаеться сформований кров'яний згусток, надшний гемостаз.
Результати та обговорення. Шляхом порiвняння штенсивносп больового синдрому, виявили, що на 1 добу спостертаеться рiзниця бально! величини в межах 1±0,5 (p>0,05) по вiднoшенню до основно! групи, що свiдчить про бiльш виражений больовий синдром в основнiй груш спостереження. На 3 та 5 добу спостерталась достовiрнiсть бально! величини в основнш групi, що склала 1,0±0,5 (p<0,05) по вiдношенню до контрольно! групи, що сввдчить про швидшу динам^ згасання больових вiдчуттiв в основнш груш, шж в контрольнiй (Табл.1). На 7 добу бальна величина вказуе на ввдсутшсть больового синдрому в основнш груш, тодi як в контрольнш групi залишаються його прояви, про що сввдчить рiзниця бально! величини 0,5±0,5 (p<0,05).
Таблиця 1
Результати iндексно!' оцiнки больових вiдчуттiв груп спостереження зпдно вiзуaльно-
аналогово! шкали (VAS) (у балах, M±m)
Група/ Метод гемостазу Доба
1 3 5 7
Контрольна (губка гемостатична) 5,0±0,5 3,0±0,5 2,0±0,5 1,0±0,5
Основна (К1ТТ) 6,0±0,5 p>0,05 2,0±0,5 p<0,05 1,0±0,5 p<0,05 0,5±0,5 p<0,05
Примтка: p - коефiцiент вiрогiдностi щодо контролю
Зпдно оцiнки набряку тканин на 1 добу спостер^алась рiзниця бально! величини в межах 1±0,5 (p>0,05) по ввдношенню до основно! групи, що сввдчить про б№ш виражений набряк тканин у мющ втручання в основнiй групi спостереження. На 3 добу, не виявлено достовiрно!' рiзницi мiж обома групами спостереження, однак на 5 добу, спостер^ались ознаки посилення набряку в контрольнш груш, про що сввдчить достовiрнiсть бально! величини, що складае 1,0±0,5 (p<0,05) (табл.2).
Таблиця 2
Результати оцшки набряку тканин (M±m, у балах)_
Група/ Метод гемостазу Доба
1 3 5 7
Контрольна (губка гемостатична) 3±0,5 3±0,5 2,0±0,5 0,5±0,5
Основна (К1ТТ) 4,0±0,5 p>0,05 3,0±0,5 p<0,05 1,0±0,5 p<0,05 0,5±0,5 p<0,05
Примтка: p - коефiцiент вiрогiдностi щодо контролю
За результатами оцшки постекстракцшно! кровотечi спостертаеться достовiрнiсть бально! величини в основнш груш, що на 1 добу склала 1±0,5 (p>0,05), на 2 добу 0,5±0,5
(p<0,05) та на 3 добу 0,5±0,5 (p<0,05) ввдповвдно до контрольно! групи (Табл. 3).
Таблиця 3
Результата ощнки постекстракцшно! кровотеч1 (M±m, у балах)_
Група/ Доба
Метод гемостазу 1 2 3
Контрольна (губка гемостатична) 2±0,5 1±0,5 1,0±0,5
Основна (К1ТТ) 1,0±0,5 0,5±0,5 0,5±0,5
p>0,05 p<0,05 p<0,05
Примтка: p - коефщент в1ропдносп щодо контролю
Показники локально! температури р1знились незначно, на 1 добу спостер1гаеться р1зниця бально! величини в межах 0,6±0,2 (p>0,05) по вiднoшенню до основно! групи, що сввдчить про бшьш активний переб1г запального процесу в основнш груп1 спостереження. Однак починаючи вже з 3 доби спостертаеться стр1мке зниження локально! температури в основнш груш на 0,3±0,2 (p<0,05), на 5 добу на 0,5±0,2 (p<0,05), на 7 добу на 0,2±0,2 (p<0,05), про що свщчить р1зниця температурних даних (Табл.4).
Таблиця 4
Локальна температура у пащенпв обох груп спостереження (°С, M±m)
Група/ Метод гемостазу Доба
1 3 5 7
Контрольна (губка гемостатична) 38,6±0,2 37,5±0,2 37,3±0,2 36,7±0,2
Основна (К1ТТ) 39,2±0,2 p>0,05 37,2±0,2 p<0,05 36,8±0,2 p<0,05 36,5±0,2 p<0,05
Примтка: p - коефщент в1ропдносп щодо контролю
Результати 1ндексно! ощнки больових ввдчутпв, набряку, тканин, постекстракцшно! кровотеч1 та локально! температури, сумарно, дозволяють стверджувати про ефектившстьобох метод1в гемостазу з перевагою електротермох1рурпчно! методики при зупинщ луночкових кровотеч в ранньому шсляоперацшному перюд1 [2 - 4].
Таблиця 5
Пор1вняльт характеристики губки «Альванес»таК1ТТ_
Види локального гемостазу
Критерп ощнки Губка гемостатична К1ТТ
(14 пащенпв) (14 пацiемтiв)
Стабшьшсть кров'яного згустка не стаб1льний стабшьний
Кровотеча шсля застосування можлива малоймов1рна
методу
Надшнють гемостазу не надшний надшний
Час здшснення гемостазу, с (X±c) 27-43 7-15
Потреба у використанш +
стерильного матер1алу
Наявшсть стороннього тша в раш +
Потреба у з'еднанш кра!в рани (за +
допомогою шв1в)
Потреба в асистенп + ±
Ретенщя залишк1в !ж1 ± ±
Ергоном1чшсть методу ± +
Потреба у повторному в1зип ±
пац1ента
Висновки
1. Застосування конвекцшно-шфрачервоно! термох1рурпчно! технологи дозволяе усунути постекстракцiйнy кровотечу протягом 15 с, пришвидшити утворення стабшьного кров'яного згустка, забезпечити вiдсyтнiсть стороннього тшо в ранi.
2. Зпдно оцiнки больових вiдчyттiв на 3 та 5 добу спостериалась достовiрнiсть бально! величини в основнш грyпi що склала 1,0±0,5 (p<0,05) по вiдношенню до контрольно! групи, що сввдчить про швидшу динамiкy згасання больових ввдчутлв.
3. Оцшка набряку тканин, вказують на позитивну динамiкy в основнiй груш, починаючи з 3-5 добита посилення набряку в контрольнiй грyпi, про що сввдчить достовiрнiсть бально! величини, що складае 1,0±0,5 (p<0,05) по ввдношенню до основно!. За результатами оцшки постекстракцiйно! кровотечi спостерiгаеться достовiрнiсть бально! величини в основнiй груш, що на 1 добу склала 1±0,5 (p>0,05), на 2 добу 0,5±0,5 (p<0,05) та на 3 добу 0,5±0,5 (p<0,05) ввдповвдно до контрольно! групи. Показники локально! температури рiзнились незначно, але з достовiрною рiзницею на користь основно! групи спостереження, вже з 3 доби.
4. За даними резyльтатiв дослвдження конвекцiйно - iнфрачервона термохiрyргiчна технолопя мае кращi показники щодо переб^ раннього пiсляоперацiйного перiодy в порiвняннi з гемостатичною губкою.
Перспективи подальших дослiджень. Отриманi данi вказують на актуальшсть використання конвекцiйно - шфрачервоно! термохiрyргiчно! технологи при лiкyваннi х1рурпчно! патологи м'яких та твердих тканин порожнини рота.
Лiтература:
1. Кирсанова Н. М. Общие и частные вопросы гемостазав реконструктивной хирургии полости рта / Кирсанова Н. М., Ломакин М. В., Солощанский И. И. // Российский стоматологический журнал. -2018.- 22.-C. 212 - 216.
2. Худецький I. Ю. Ошгашзащя медико-техшчних характеристик багатофункцюнальних термохiрyргiчних апарапв для стоматологи / Худецький I. Ю., Камалов Р. Х., Пономаренко В. О., Сухш I. А. //Проблеми вiйськово! охорони здоров'я. -2013. - 36. - С. 225 - 229.
3. Kumar S. Local hemostatic agents in the management of bleeding in oral surgery. / Kumar S // Asian J Pharm Clin Res. -2016. - 9. - P.35-41.
4. Veleska-Stevkoska D. Haemostasis in Oral Surgery with Blue-Violet Light. / Veleska-Stevkoska D., Konesk F. //J Med Sci. - 2018. - 6. - P. 687-691.
5. УсенкоО. Ю. Дослщження впливу коагуляци конвекцшно-шфрачервоно! термохiрyргiчно! технологи на резекцшну поверхню печшки (експериментальне дослiдження) / Усенко О. Ю., Литвиненко О. М., Тернавський О. П., Савицька I. М. // Клшчна та експериментальна патологiя. - 2017. - 2. - С.77-81.
6. Худецький I. Ю. Вiзyалiзацiя тепмературних параметрiв конвекцшно-iнфрачервоних потоков термохiрyргiчного iнстрyментy / Худецький I. Ю., Хрептун £. I., Антонова - Рафi Ю. В. //. Бюмедична iнженерiя i технологiя. - 2018. - 1. - С.45 - 51.
References:
1. Kirsanova N. M., Lomakin M.V., Soloshhanskij I. I. General and private issues of hemostasis in reconstructive oral surgery. Rosijskij stomatologicheskij zhurnal. 2018; 22(4): 212 - 216.
2. Khudetskyi I. Iu., Kamalov R. Kh., Ponomarenko V. O., Sukhin I. A. Optimization of medical and technical characteristics of multifunctional thermosurgical devices for dentistry. Military health problems. - 2013; 36: 225 - 229.
3. Kumar S. Local hemostatic agents in the management of bleeding in oral surgery. Asian J Pharm Clin Res. 2016; 9(3): 35 - 41.
4. Veleska-Stevkoska D., Konesk F. Haemostasis in Oral Surgery with Blue-Violet Light. J Med Sci. 2018; 6(4):687 - 691.
5. Усенко O.Yu., Litvinenko О. М., Ternavsky O. P., Savitskaya I. M. Investigation of the influence of coagulation of convection-infrared thermosurgical technology on the liver resection surface (experimental research). Clinical and experimental pathology. 2017;2(60): 77 - 81.
6. Khudetsky I. Yu., Khreptun E. I., Antonova-Rafi Yu. V. Vizualization of
temperature parameters of convection-infrared flows of thermosurgical instrument. Biomedical engineering and technology. 2018. 1 (1): 45 - 51.
Робота надшшла в редакщю 11.09.2020 року. Рекомендована до друку на заидант редакцшнл колегiï пiсля рецензування
УДК 617-001.17-085.322:582.663.2
DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.4127132
О. Л. Чудак1, Б. А. Насибуллин2, Л. Д. Чулак1
ВЛИЯНИЕ МАСЛА АМАРАНТА НА СТРУКТУРНО-ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ И ФИБРИНОЛИТИЧЕСКУЮ АКТИВНОСТЬ ОЖОГОВОЙ РАНЫ
1 Международный гуманитарный университет, Одесса;
2Украинский НИИ медицинской реабилитации и курортологии МЗ Украины, Одесса
Summary. Chulak O. L., Nasibullin B. A., Chulak L. D. INFLUENCE OF AMARANTH OIL ON STRUCTURAL AND FUNCTIONAL CHANGES AND FIBRINOLYTIC ACTIVITY OF BURN WOUND. - International Humanitarian University, Odessa; Ukrainian Research Institute of Medical Rehabilitation and Balneology, Ministry of Health of Ukraine, Odessa; e-mail: baduik_ns@ukr.net.
The aim - to evaluate the effect of amaranth oil (Amaranthus) on the activity of the fibrinolytic system of experimental animals body with thermal injury. In an experiment on 70 white Wistar rats, kutobred dilution weighing 180-200 g, the effect of amaranth oil on the condition of a burn wound was assessed by the content of plasmin, plasminogen and the total fibrinolytic activity of the blood. The results obtained showed that in the case of using amaranth oil, the fibrinolytic activity was low, perhaps this was due to the fact that the compounds that make up amaranth have a beneficial effect on the regulation of protein synthesis, due to which there is no accumulation of substandard compounds, the need for large amounts of plasmin and there is no plasminogen and these indicators are reduced.
Key words: amaranth oil, burn wound, fibrinolysis
Реферат. Чулак О. Л., Насибуллин Б. А., Чулак Л. Д. ВЛИЯНИЕ МАСЛА АМАРАНТА НА СТРУКТУРНО-ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ И ФИБРИНОЛИТИЧЕСКУЮ АКТИВНОСТЬ ОЖОГОВОЙ РАНЫ Цель работы -оценить влияние масла амаранта (Amaranthus) на активность фибринолитической системы организма экспериментальных животных с термической травмой. В эксперименте на 70 белых крысах линии Вистар, кутобредного разведения массой тела 180-200 г оценивали влияние масла амаранта на состояние ожоговой раны по содержанию плазмина, плазминогена и общей фибринолитической активности крови. Результаты исследований показали, что в случае применения масла амаранта фибринолитическая активность была невысокой, возможно, это связано с тем, что соединения, входящие в состав амаранта благотворно влияют на регуляцию белкового синтеза, благодаря чему не происходит накопления некондиционных соединений, потребности в больших объёмах плазмина и плазминогена нет и эти показатели снижаются.
Ключевые слова: масло амаранта, ожоговая рана, фибринолиз
© Чулак О. Л., Насибуллин Б. А., Чулак Л. Д.
