CC BY
13
© Дубровна Л. В., Палков Т. А., Пшковц М. Я., Ружицька О. В.
УДК: 617.52/.528-089-085.322:635.649].036.8 Дубровна Л. В., Палков Т. А., Пiшковцi М. Я., Ружицька О. В.
КЛ1Н1ЧНЕ ВИВЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 ПРЕПАРАТУ
НА ОСНОВ1 ПЛОД1В ПЕРЦЮ СТРУЧКОВОГО
У ПАЦ1СНТ1В ПРИ ЗАГОеНШ П1СЛЯОПЕРАЦ1ЙНИХ РАН
ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВО1 Д1ЛЯНКИ
Львiвський нацiональний медичний унiверситет iM. Данила Галицького (м. .bBiB)
luda.dubrovna@gmail.com
Робота е фрагментом НДР кафедри xipypmHo'i та ортопедично! стоматологiI ФПДО: «Ктычно-екс-периментальне обгрунтування застосування хiрур-пчних та ортопедичних стоматологiчних технологiй при дiагностицi, лiкуваннi та профiлактицi стомато-логiчних захворювань пацiентiв, обумовлених дефектами та деформа^ями зубо-щелепно! систе-ми», № державно! реестрацiI 0115U000047.
Вступ. Успiх оперативних втручань проведених в ЩЛД у значнiй мiрi залежить вiд ведення пюля-операцмного перiоду. Часто, навiть при бездоган-но проведенiй операцiI в техычному вiдношеннi, ми спостерiгаемо ряд ускладнень в пiсляоперацiйному перiодi. Причинами цього е неправильний догляд за пюляоперацмною раною, супутн захворювання па-щенпв i ряд iнших. З метою оптимiзацiI загоення пю-ляоперацiйних ран застосовують рiзноманiтнi меди-каментознi середники у виглядi розчину, гелю, мазi на основi синтетичних та природних сполук. Ц засо-би повинн володiти знеболюючими, протизапаль-ними, репаративними властивостями. А основне не бути токсичними, не мати мюцевоподразнюючо! дм та не викликати алергiчних реакцм у пацiентiв. На превеликий жаль, ми все бтыше зустрiчаемось з даними ускладненнями при застосуваннi синтетичних препара^в [2,3,4,12]. Альтернативними за-собами для аплiкацiйного застосування при оперативних втручаннях у ЩЛД е препарати природного походження. Це зумовлено !х певними перевагами над синтетичними засобами - схожютю бiохiмiчних структур органiзмiв, розширенням терапевтичного спектру дм, порiвняно рiдкiсною появою побiчних, зокрема алергiчних реакцiй, вiдсутнiстю лкарсько! залежностi та тахiфiлаксiI [8,9,10,11]. До препара-тiв природного походження, як володiють знечулю-вальними та протизапальними властивостями, вщ-носяться лiкарськi форми плодiв перцю стручкового (Capsicum annum). Терапевтичн властивостi зумов-ленi наявнютю в !х складi основно! дючо! речовини -алкало!ду капса!цину та iнших бiологiчно активних сполук (вггам^в, флавоноiдiв, мiнеральних речовин та ш.), якi впливають на основнi патогенетичнi ланки запалення [5,6,13]. Капса!цин мае виражену кера-топластичну дiю та нормалiзуе мiкроциркуляцiю в тканинах. Для ключного застосування нами розро-
блений фтогель з протизапальною та знечулюючою дieю (патент на корисну модель № 30032 «Фтогель з протизапальною та знечулюючою дieю») на основi фiтосубстанцiI плодiв перцю стручкового (патент на корисну модель № 19547 «СпоЫб одержання фп*о-субстанцiI з протизапальною дieю»). Застосування фiтосубстанцiI у виглядi гелю, який володie гщро-фiльними властивостями, дозволяе забезпечити високу концентрацiю лiкувальноI речовини безпо-середньо в дтянц аплiкацiI, пролонгувати час дм бiологiчно активних речовин та глибше проникнення препарату в тканини [1,7].
Мета дослщження - пiдвищити ефективнiсть загоення пiсляоперацiйних ран ЩЛД шляхом застосування препарату на основi плодiв перцю стручкового.
Об'ект i методи дослiдження. Ктычы досл^ дження проводили у 48 па^ен^в, вiком 18-50 рокiв, яким здмснювались плановi хiрургiчнi втручання на кгмычнм базi кафедри хiрургiчноI та ортопедично! стоматологи ФПДО Львiвського нацюнального медичного унiверситету iменi Данила Галицького. А саме - операцм цистектомiI, резекцiI верхiвки ко-реня, атипове видалення зубiв та кореыв, закриття сполучення з верхньощелеповою пазухою (табл. 1).
Операци проводили в умовах мюцевого iн'екцiйного знечулення (Ультрака!н® Д-С форте Авентiс Фарма Дойчланд ГмбХ, Ымеччина 4% 2,08,0 мл). Ус хворi в пюляоперацмному перiодi отри-мували нестероIднi протизапальн засоби в тера-
Таблиця 1.
Розподш хворих за оперативними втручаннями
№ Назва операци Кшьшсть
п/п пацieнтiв
1. Цистектомля 12
2. Резекцiя верхiвки кореня 10
3. Атипове видалення зубiв 13
та корешв
4. Закриття сполучення з верхньощелеповою пазухою 13
Разом 48
Таблиця 2.
Оцшка важкостi клiнiчного переб^у запального процесу м'яких тканин ЩЛД
№ КлМчш симптоми Бали
п/п 0 1 2 3
1 Набряк м'яких тканин в дтянщ втручання Немае Слабо виражений у порiвняннi зi здоровою стороною Виражений у пор1внянн1 з1 здоровою стороною Рiзко виражений у порiвняннi зi здоровою стороною
2 Стан слизово''' перехщно''' згортки в дтянщ втручання Не змшена Згладжена, помiрно гiпермiйована Набрякла, г1перм1йована lнфiльтрована, рiзко пперммована
3 Стан реГюнарних лiмфатичних вузлiв Не зб1льшен1 Збiльшенi на сторож втручання, рухомi Збтьшеш на сторон! втручання, малорухом1 Збiльшенi з обох сторiн, малорухомi
4 lнтенсивнiсть болю у дiлянцi втручання Немае Незначний Пом1рний Сильний
5 Наявнють раневового ексудату Незначна кшькють Пом1рн1 вид1лення Ряснi видiлення з рани
6 Термши еmтелiзацп рани 6-7 день 8-9 день < 9 дшв
7 Стан ш^в та характер контакту кра'в тсляоперацмно''' рани Шви збережеш, щ1льний контакт Незначне розходження кра'в рани в дiлянцi 1-го шва Часткове розходження кра'в рани в дтянц1 2-3-х шв1в Нещiльний контакт, розходження кра'в рани на усьому протязк Загоення вторинним натягом
9 Стан тсляоперацмно-го рубця шириною до 0,1 см м'який, неболючий, гладкий, блщий або блщо-рожевий шириною до 0,2 см м'який або з дтянками ущтьнень, неболючий при пальпаци або з дiлянками незначно' болючостi, блiдий, блiдо-рожевий або рожевий шириною до 0,3 см з дтянками ущтьнень або щтьний при пальпаци, з незначною або пом1рною болючютю, рожевий або яскраво-рожевий шириною 0,3 см i бiльше, болючий при пальпаци, щтьний або горбистий, виступае над рiвнем слизово''' оболонки, рожевий або яскраво-рожевий
певтичних дозах (Нмесил Лабораторi Гвiдоттi С.п.А. Bia Лiворнезе).
За способом мюцевого лiкувaння пюляоперацм-но! рани yci пaцieнти були подтеы на 3 групи:
• I група - контрольна - 18 хворих;
• II група - дослщна № 1 - 16 хворих;
• III група - дослщна № 2 - 14 хворих.
• I група - контрольна - хвор^ яким проводили хiрургiчне втручання з наступним ушиттям рани вузловими швами Vicryle № 4.
Лкування хворих дослщно! групи № 1 проводили аналопчно з контрольною групою, з щею вщ-мЫнютю, що у пюляоперацмному перiодi щоденно (протягом 7 дыв) використовували фiтогель перцю стручкового у ктькост 3-5 мг який застосовували aплiкaцiйно в дiлянку пюляоперацмно! рани на ват-них серветках упродовж 10-15 хвилин.
При лкуваны хворих дослщно! групи № 2 у пюля-операцмному перiодi за аналопчною схемою застосовували 3% мазь прополюу.
Клiнiчне обстеження па^ен^в проводили згiдно iз загальноприйнятою методикою. Для вивчення дм препaрaтiв в динамщ на 1-й, 3-й, 7-й день досл^ дження оцiнювaлись мiсцевi симптоми, що харак-теризують процес загоення пюляоперацмних ран, а саме: присутнють симптомiв запально! реaкцiI тканин на перенесену операцмну травму (наявнють
зони пперемм, набряку, больового компоненту), стан iubîb та характер контакту кра'в рани, наявнiсть раневого ексудату, штенсивнють регенерацiÏ та на 30-й день вивчали стан пюляоперацмного рубця. СтупЫь виразностi кожного з названих симптомiв оцiнювався за 4-бальною шкалою (табл. 2).
1нтерпретували результат наступним чином:
• 0 балiв - повна вщсутнють симптому;
• 1 бал - незначний ступшь вираженост симптому;
• 2 бали - помiрний ступiнь вираженостi симптому;
• 3 бали - виражений ступЫь прояву симптому.
Мiж дослiдними групами пащен^в не було зна-
чних змш у розподiлi за статтю, вiком, клiнiчною картиною при поступлены, дiагнозом, типом та три-валютю втручання, загальному медикаментозному лiкуваннi. Перед знечулюванням у хворих була нормальна чутливють в дiлянцi операцмного поля. В усiх пацiентiв було проведене адекватне знечулення для хiрургiчного л^вання. Це дае нам право змЫи, якi вiдбувалися в переб^ захворювання та клiнiчних показниках, вважати як викликан безпосередньою дiею на рану застосовуваних нами медикаментоз-них засобiв.
Статистичну обробку результатiв проводили за допомогою Microsoft Excel. Для оцшки розбiжнос-
тей ммж середнiми величинами при нормальному розпод^ вибiркових сукупностей використовували 1-критерм Стьюдента. При перевiрцi ппотез вико-ристовувався рiвень значимостi р<0,05.
Результати дослiдження та Ух обговорення
Кжычна оцiнка загоення пiсляоперацiйноI рани базувалась на порiвняльному вивченнi результа^в перебiгу пiсляоперацiйного перiоду у хворих iз за-стосуванням розробленого препарату i традицiйних засобiв впливу на пюляоперацмну рану.
У таблицi 3 подано результати кгмычних методiв доотдження проведених у перший день лкування.
У перший день пiсля хiрургiчного втручання у бiльшостi хворих кра! рани ущiльненi i набряклi. Сли-зова оболонка над зоною набряку гiперемiйована i болюча. Шви збережеы, кра! рани щiльнi, у деяких хворих спостертаеться незначне !х розходження.
Згiдно з отриманими результатами у перший день дослщження немае ютотно! вiдмiнностi (р<0,05) мiж кгмычними показниками хворих контрольно! та дослщних груп. Вiдзначалось лише ютот-не зменшення болючостi у дтянц втручання пiсля застосування фiтогелю, що пов'язано з його знечу-лювальною дiею. Вiдсутнiсть ютотно! рiзницi мiж клг нiчними показниками контрольно! i дослiдних груп
зумовлено недостатнiстю впливу доотджуваних медикаментних середникiв на пюляоперацмну рану.
У таблицi 4 вщображено клiнiчнi показники, отриманi на третм день дослiдження.
На третiй день пюляоперацмного перiоду ха-рактерний розвиток максимально! запально! ре-акци тканин на операцмну травму. Це проявлялось збтьшенням набряку м'яких тканин та пперемм сли-зово! оболонки у порiвняннi з першим днем спосте-реження. Так, у контрольнiй груп набряк становив 0,571±0,113 i збшьшився до 1,163±0,146. У дослщ-нiй групi №1 ця тенденцiя не спостер^алась.
Клiнiчна картина загоення у хворих, яким проводили мюцеве л^вання фiтогелем, проявлялась незначною шфшьтра^ю кра!в рани. Натомiсть, у па-цiентiв дослiдно! групи № 2 набряк, гiперемiя, болю-чiсть були виражен у бiльшiй мiрi. Як показали результати проведених дослщжень на третм день пiсля хiрургiчного лiкування у хворих дослiдно! групи № 1 були ютотно менш виражен набряк (0,776±0,121), гiперемiя та Ыфшьтра^я слизово! оболонки в дг лянцi втручання (1,243±0,123), iнтенсивнiсть болю (1,324±0,095). Так, набряк в дтянц втручання був на 33% меншим ыж у контрольнiй групi та на 26,5% у порiвняннi з дослщною групою № 2.
Таблиця 3.
Оцшка тяжкост1 кл1Н1чного стану в перший день досл1дження
№ п/п КлЫчш симптоми Групи пац1ент1в
Контрольна група Дослщна група № 1 Досл1дна група № 2
1 Набряк м'яких тканин в д1лянц1 втручання 0,571 ±0,113 0,648±0,097 0,571 ±0,113
2 Стан слизово! перехщно! згортки в д1лянц1 втручання 1,837±0,121 1,811 ±0,127 1,671 ±0,113
3 Стан реПонарних л1мфатичних вузл1в 1,000±0,164 1,135±0,129 0,914±0,182
4 1нтенсивн1сть болю у д1лянц1 втручання 2,302±0,107 1,865±0,129"„ 2,257±0,145
5 Наявн1сть раневового ексудату 0,651 ±0,103 0,594±0,090 0,628±0,120
6 Стан шв1в та характер контакту кра!в п1сляоперац1йно! рани 0,814±0,066 0,749±0,087 0,771±0,102
Примггка: * - достов1рн1 в1дм1нност1 (р<0,05) в1д в1дпов1дних показник1в у контрольна груп1; ,, - достов1рн1 в1дм1нност1 (р<0,05) в1д в1дпов1дних показник1в у друпй досл1дн1й груп1.
Таблиця 4.
Оцшка тяжкост1 кл1н1чного стану на третш день досл1дження
№ п/п Клш1чш симптоми Групи пац1ент1в
Контрольна група Досл1дна група № 1 Досл1дна група № 2
1 Набряк м'яких тканин в дтянц втручання 1,163±0,146 0,776±0,121"„ 1,057±0,127
2 Стан слизово! перехщно! згортки в дтянщ втручання 1,977±0,149 1,243±0,123"„ 1,771 ±0,175
3 Стан реГюнарних л1мфатичних вузл1в 0,644±0,104 0,405±0,116* 0,428±0,113
4 1нтенсивн1сть болю у д1лянц1 втручання 1,791 ±0,119 1,324±0,095"„ 1,600±0,121
5 Наявнють раневового ексудату 1,512±0,106 1,216±0,114* 1,286±0,116
6 Стан шв1в та характер контакту кра!в тсляоперацмно! рани 1,590±0,139 1,178±0,177* 1,486±0,148
Примггка: * - достов1рн1 в1дм1нност1 (р<0,05) вщ в1дпов1дних показник1в у контрольн1й гругл; ,, - достов1рн1 в1дм1нност1 (р<0,05) в1д в1дпов1дних показник1в у друпй дослщнм груп1.
Вщ четвертого дня запальна реак^я на хiрургiчне втручання поступово стихае i раневий процес переходить у перюд регенерацiI. Найшвидше ц процеси вiдбувались у хворих дослщно! групи № 1. Зафк совано помфно виражену iнфiльтрацiю кра!в рани. Спостер^аються першi ознаки епiтелiзацiI.
У таблиц 5 подано результати кл^чних методiв доогмдження, проведених на сьомий день л^вання.
Оцiнка результатiв л^вання за пiдсумками сьо-мо! доби пюляоперацмного перiоду дозволила дiйти висновку, що вiдновнi процеси у пащетчв до-слiдних груп протiкали бтьш активно, нiж у контролi. При цьому, найменш вираженими були симптоми запально! реакцiI. Так, зони ппереми, набряку та ш-фiльтрацiI кра!в рани в пацiентiв дослiдних груп були або вщсуты, або м^мальы, розташовувалися пе-реважно навколо «прокольних» каналiв. У бiльшостi хворих рани загоювалися первинним натягом. У той же час, у контрольна груп симптоми запалення збе-реглися у 38,4% хворих, у рядi випадюв вiдзначено больовий компонент, не було виявлено завершення епiтелiзацiI поверхнi рани.
При використанн фiтогелю у па^ен^в дослщно! групи № 1 вщзначено значне зменшення всiх кл^чних показникiв, у порiвняннi з хворими дослщно! групи № 2. Зокрема, набряк (0,157±0,058) та гiперемiя слизово! оболонки (0,513±0,091) на сторон втручання iстотно зменшились (р<0,05) при ствставлены з контрольною групою (0,763±0,096 i 0,907±0,095 вiдповiдно) та у порiвняннi з дослiдною групою № 2 (0,560±0,078 i 0,743±0,082 вiдповiдно).
При оглядi рани на сьомий день виявлено ознаки штенсивно! епiтелiзацiI, що вказуе на нормальне проткання раневого процесу. У контрольна та до-слiднiй групi № 2 ц процеси були ютотно сповтьне-нi. При традицiйному лкуванн у двох i3 вiсiмнадцяти пащетчв спостерiгались випадки пiсляоперацiйних ускладнень у виглядi частково розходження швiв у поверхневому шарi слизово! оболонки порожнини рота.
При проведены порiвняльного аналiзу одержа-них на 30-ту добу кгмычних результатiв лiкування було встановлено, що найбтьш сприятливо вiдновнi процеси завершилися у хворих дослiдноI групи № 1 (табл. 6). У бтьшост па^ен^в цiеI групи пюляопе-рацмы рубцi були тонкими, блiдими або блщо-ро-жевими, неболючими при пальпацп (1,243±0,079). У хворих контрольно! та дослщно! групи № 2 спо-стер^али випадки формування ширшого, щтьного i дещо болючого пiсляоперацiйного рубця.
Висновки
Пщводячи пiдсумки за результатами проведених доотджень ефективностi мюцево! терапп пюляопе-рацiйних ран слизово! оболонки рота, слщ зазначи-ти, що отриманий нами препарат на основi плодiв перцю стручкового (Capsicum аппит) позитивно впливае на перебiг загоення пюляоперацмних ран, а саме зменшуе гiперемiю, набряк, iнфiльтрацiю тканин, мае виражену знеболюючу дiю.
Ствставлення результатiв лiкування пацiентiв контрольно! i дослiдних груп дозволив зробити ви-сновок, що незважаючи на подiбнiсть у клiнiчнiй картинi в перший день пюля хiрургiчного втручання,
Таблиця 5.
Оцшка важкостi клiHiчного стану на сьомий день дослiдження
№ п/п КлМчш симптоми Групи пац1ент1в
Контрольна група Досл1дна група № 1 Досл1дна група № 2
1 Набряк м'яких тканин в дшянц1 втручання 0,763±0,096 0,157±0,058"„ 0,560±0,078
2 Стан слизово! перехщно! згортки в дшянц1 втручання 0,907±0,095 0,513±0,091"„ 0,743±0,082
3 Стан реГюнарних л1мфатичних вузл1в 0,442±0,098 0,260±0,091"„ 0,391±0,082
4 1нтенсивн1сть болю у д1лянц1 втручання 0,558±0,092 0,243±0,078"„ 0,486±0,094
5 Наявнють раневового ексудату 0,814±0,084 0,513±0,101"„ 0,771±0,102
6 Терм1ни еп1тел1заци рани 1,977±0,077 1,243±0,079"„ 1,743±0,082
7 Стан шв1в та характер контакту кра!в тсляоперацмно! рани 1,651±0,115 1,124±0,096"„ 1,600±0,121
Примггка: * - достов1рн1 в1дм1нност1 (р<0,05) в1д в1дпов1дних показник1в у контрольна груп1; ,, - достов1рн1 в1дм1нност1 (р<0,05) в1д в1дпов1дних показник1в у друпй досл1дн1й груп1.
Таблиця 6.
Оцшка стану шсляоперацшного рубця на тридцятий день дослщження
№ п/п Клш1чш симптоми Групи пац1ент1в
Контрольна група Досл1дна група № 1 Досл1дна група № 2
1 Стан пiсляоперацiйного рубця 1,977±0,077 1,243±0,079"„ 1,743±0,082
Примiтка: * - достов1рн1 в1дм1нност1 (р<0,05) в1д в1дпов1дних показник1в у контрольн1й гругл; „ - достов1рн1 в1дм1нност1 (р<0,05) в1д в1дпов1дних показник1в у друпй дослщнм груп1.
у груп хворих, лiкованих фтогелем перцю стручкового, вiдзначалось сповтьнення запально! реакцi! тканин на хiрургiчне втручання i, як наслiдок, форму-вання менш вираженого неболючого рубця.
Перспективи подальших дослiджень
У клшМ одержанi вiрогiднi данi про високу тера-певтичну активнiсть запропонованого нами фто-препарату. Його аплiкацiйне застосування у пюля-операцiйному перiодi при хiрургiчних втручаннях в
ЩЛД сприяло бтьш швидкому та ефективному за-гоенню ран, нiж при традицмних методах лiкування.
Завдяки вираженiй протизапальнм та знечулю-ючiй дi!, фггогель може застосовуватись для профг лактики запальних ускладнень та больових вщчутпв при операцiях в ротовiй порожнинк На нашу думку, перспективним е вивчення ефективност його застосування при опера^ях в умовах запалення. Таких як - перюстит, перикороыт, альвеолi i т. д.
Л^ература
1. Бензель Л. В. Протизапальний ф1тогель на основ! водорозчинного комплексу бюлопчно активних речовин плод1в перцю
стручкового / Л. В. Бензель, Л. В. Дубровна, Р. М. Фед1н, I. Л. Бензель // Медична х1м1я. 2008. - т. 10, № 4. - С. 27-31.
2. Григорьян А. С. Экспериментально-морфологическое исследование противовоспалительного действия аппликаций ком-
плекса озон-перфоран / А. С. Григорьян, Л. А. Григорьянц, М. Н. Гучетль // Стоматология. - 2008. - № 2. - С. 4-9.
3. Денега I. С. Поеднане застосування фламкару I натр1ю диклофенаку у пролонгованому склад1 для мюцевоУ протизапально!
терапп генерал1зованого пародонтиту / I. С. Денега, К. Ф. Ващенко, Н. К. Федущак // Вюник фармацп. - 2002. - № 2 (30). -С. 48-49.
4. Дубровна Л. В. Анал1з виконання патентами призначень п1сля х1рурпчних стоматолопчних втручань / Л. В. Дубровна,
С. Г. Сидорчук // УкраУнський стоматолопчний альманах. - 2004. - № 5-6. - С.35-41.
5. Дубровна Л. В. Перспективи застосування капсащину для мюцевого знеболювання при запальних процесах м'яких тканин
зубо-щелепово! системи/ Л. В. Дубровна // Практична медицина.- 2004.- № 3.- С.136-143.
6. Дубровна Л. В. Вивчення протизапально! та антиоксидантно! дм препарату на основ! плод1в перцю / Л. В. Дубровна //
Укра'|'нський стоматолопчний альманах. - 2007. - № 3. - С. 5-10.
7. Дубровна Л. В. Досвщ застосування ф1тогелю плод1в перцю стручкового для аплкацмного знечулення при лкуванш за-
пальних процес1в м'яких тканин щелепно-лицево! дшянки/ Л. В. Дубровна // Практична медицина. - 2009.- № 6.- С.44-49.
8. Кабишев К. Э. Фитопрепараты в отечественной дерматологической практике / К. Э. Кабишев // Вестник ВГУ. - 2005. - № 1. -
С. 189-204.
9. Курякина Н. В. Лекарственные растения и продукты пчеловодства, применяемые в стоматологии / Н. В. Курякина, О. А. Алек-
сеева, Т. А. Третьякова // - Москва: Мед. Книга, 2000. - С. 35.
10. Левицкий А. П. Роль полифенолов пищи в формировании неспецифической резистентности тканей ротовой полости / А. П. Левицкий, О. Н. Воскресенский, С. В. Носийчук // Вюник стоматологи. - 2005. - № 3. - С. 2-7.
11. Солодовшченко Н. Лкарська рослинна сировина та ф1топрепарати / Н. Солодовшченко, М. Журавльов, В. Ковальов // -Харюв: МТК - Книга. - 2003. - С. 277.
12. Слуим Ю. А. Застосування гел1в I пл1вок для лкування запальних захворювань слизово! оболонки порожнини рота I паро-донта / Ю. А. Слуим, А. Ю. Бучковська, О. А. Петришин // Експериментальна та клЫчна ф1зюлопя I бюх1м1я, 2014, № 4 с.
13. ЯоЬЫпз W. ОИшса! аррПсайопз оТ сарзаютоИз / №/. ЯоЬЬтз // ОПп J Pain.-2000.-V. 16, № 2.-Р. 6-9.
УДК: 617.52/.528-089-085.322:635.649].036.8
КЛ1Н1ЧНЕ ВИВЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 ПРЕПАРАТУ НА ОСНОВ1 ПЛОД1В ПЕРЦЮ СТРУЧКОВОГО У ПАЦЮНТ1В ПРИ ЗАГО6НШ П1СЛЯОПЕРАЦ1ЙНИХ РАН ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВО1 Д1ЛЯНКИ
Дубровна Л. В., Палков Т. А., Пшковщ М. Я., Ружицька О. В.
Резюме. Метою роботи е пщвищення ефекгивностi загоення пюляоперацмних ран ЩЛД шляхом застосування препарату на основi плодiв перцю стручкового. Клiнiчне дослiдження полягало у динамiчному спо-стереженнi за пюляоперацмним перiодом у 48 пащен^в, яким здiйснювались плановi хiрургiчнi втручання в ЩЛД. При цьому на перший, третм, сьомий та тридцятий день за 4-бальною шкалою оцшювали ступЫь виразностi ряду симптомiв, що характеризують загоення пiсляоперацiйно! рани. Порiвняльний аналiз пере-бiгу пiсляоперацiйного перюду показав, що найбiльш активно вщновы процеси вiдбувались в умовах аплка-цiйного застосування фiтогелю. Вiдзначалось достовiрне зменшення запально! реакцi! тканин на хiрургiчне втручання i, як наслщок, формування менш вираженого неболючого рубця.
Ключовi слова: Пiсляоперацiйний перiод, загоення ран, фтогель плодiв перцю стручкового.
УДК: 617.52/.528-089-085.322:635.649].036.8
КЛИНИЧЕСКОЕ ИЗУЧЕНИЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ ПРЕПАРАТА НА ОСНОВАНИИ ПЛОДОВ ПЕРЦА СТРУЧКОВОГО У ПАЦИЕНТОВ ПРИ ЗАЖИВЛЕНИИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫХ РАН ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕ-ВОЙ ОБЛАСТИ
Дубровна Л. В., Палков Т. А., Пишковци М. Я., Ружыцька О. В.
Резюме. Цель роботы: повысить эффективность заживления послеоперационных ран ЧЛО путем использования препарата на основании плодов перца стручкового. Клиническое исследование заключалось в динамическом наблюдении за послеоперационным периодом у 48 пациентов, которым проводили плановые хирургические вмешательства в ЧЛО. При этом на первый, третий, седьмой и тридцатый день за 4-бальной шкалой оценивались степень выразительности ряда симптомов, которые характеризуют заживление послеоперационной раны. Сравнительный анализ протекания послеоперационного периода по-
казал, что наиболее активно восстановительные процессы происходили в условиях апликационного применение фитогеля. Отмечалось достоверное уменьшение воспалительной реакции тканей на хирургическое вмешательство и, как результат, формирование менее выраженного безболезненного шрама.
Ключевые слова: послеоперационний период, заживление ран, фитогель плодов перца стручкового.
UDC: 617.52/.528-089-085.322:635.649].036.8
CLINICAL EFFICIENCY STUDY OF MEDICAMENT BASED ON CAPSICUM ANNUUM FRUITS ON PATIENTS DURING POST OPERATIVE HEALING OF MAXILLOFACIAL AREA WOUNDS
Dubrovna L. V., Palkov T. A., Pishkovtsi M. Y., Ruzhytska O. V.
Abstract. In order to optimize healing of postoperative wounds various medications in form of solution, gel, ointments, based on synthetic and natural compounds are used. Alternative means for application use in surgical interventions in maxillofacial area are medications of natural origin. This is due to their certain advantages over synthetic medications - similarity of biochemical structures of organisms, extension of therapeutic action spectrum, relatively rare side effects, namely allergic reactions, absence of drug dependence and tachyphylaxis. Drugs of natural origin that have anesthetic and anti-inflammatory properties include cayenne pepper fruits (Capsicum an-nuum). Therapeutic properties are caused by presence in their structure of the main active ingredient - capsaicin alkaloid and other biologically active compounds (vitamins, flavonoids, minerals, etc.) which influence on the main pathogenetic inflammation bonds. Capsaicin has a distinct keratoplastic effect and normalizes microcirculation in the tissues. For clinical use phytogel with anti-inflammatory and anesthetic action (patent for utility model № 30032 "Phytogel with anti-inflammatory and anesthetic action") was developed based on phytosubstance of pepper cayenne fruits (patent for utility model № 19547 "Method of obtaining phytosubstance with anti-inflammatory action"). Application of phytosubstance in form of gel which has hydrophilic properties provides high concentrations of therapeutic agent directly on the site of application, deeper penetration of the medication into the tissue and helps to prolong action time of biologically active substances.
Objective. To improve efficiency of healing of postoperative wounds of maxillofacial area by applying medicament based on Capsicum Annuum fruits.
Methods: A purpose of clinical research was to monitor dynamically the postoperative period of 48 patients undergone routine surgeries in maxillofacial area. Accordingly, on the first, third, seventh days local symptoms that characterize the process of healing of postoperative wounds were assessed, namely the presence of symptoms of inflammatory tissue reactions on postoperating injury (presence of hyperaemia zone, swelling, pain component), state of stitches and character of contact edges of the wound, the presence of wound exudate, intensity of regeneration and on the thirtieth day state of the postoperative scar was assessed according to a 4-point scale.
Results. Comparative analysis of the postoperative period showed that most active restorative processes took place under local impact of phytogel. There was a significant reduction of inflammatory response of tissues to surgical intervention and, consequently, forming of less noticeable painless scar. Zones of hyperemia, swelling and infiltration of the wound edges of the patients of experimental group № 1 were either absent or minimal. The postoperative scars of most patients in this group were thin, pale or pale pink, painless during palpation.
Conclusions. In the clinic credible information about high therapeutic activity of proposed phytogel based on Capsicum Annuum fruits was obtained. Its application use during postoperative period after surgical interventions on maxillofacial area contributed to quicker and more efficient wound healing than during traditional methods of treatment.
Keywords: Capsicum Annuum phytogel, postoperative period, wound healing.
Рецензент - проф. Авет1ков Д. С.
Стаття надшшла 05.10.2015 р.
