CC BY
34
ascertained that in groups 1 and 3, the number of patients complain about post restoration pain was significantly higher than in the second and fourth study groups. In addition, it was noted that the complaints of the second and fourth groups match the characteristics of the low level of pain, and there were cases of complaints about "moderate pain" and "strong pain" respectively in the first and third groups.
After 3 days there were no complaints in the second and fourth groups, while in the first and third groups post-restoration pain occurred.
The obtained results showed that the use of the wetting agent "Dent Light-aqua" makes it possible to prevent the occurrence of post-restoration pain in the treatment of average caries.
A promising direction is to explore the possibility of using wetting agents in the treatment of other forms of caries with different process activity, as well as to study morphological features of the material and tooth dentin interaction.
УДК 617.52/.528-002.36:615.032.1 Медвiдь Ю.О.
КЛ1Н1ЧНА ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕПАРАТ1В НА ОСНОВ1 СОРБ1ТОЛУ ТА КСИЛ1ТОЛУ В КОМПЛЕКСНОМУ Л1КУВАНН1 ХВОРИХ НА ФЛЕГМОНИ ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВО1 Д1ЛЯНКИ
Львiвський нацюнальний медичний ушверситет iменi Данила Галицького
Незважаючи на постiйне вдосконалення метод/в д'агностики та лкування, ктькють хворих на одо-нтогенн флегмони за пов'домленнями рiзних автор/в становить вд 40% до 83% стоматолог'чних хворих хiрургiчного профлю. Тому актуальним насьогодн/' залишаеться пошук нових резерв/в пд-вищення ефективност/ лкування хворих '¡з вказаною патологею. З цею метою було проведено кл-н/чне досл'дження 100 хворих на розлитi флегмони ЩЛД в комплекснiй медикаментознш терапТ котрих застосовували препарати на основ/ сорбтолу та ксил/толу '¡з одночасним проведенням внутршньотканинного електрофорезу, при цьому оцнювали суб'ективний та об'ективний загаль-ний та мсцевий стан пацiентiв в день операц/йного втручання / на 1, 3, 5 добу п'юляоперацшного перюду. Результати проведеного досл'дження свдчать, що застосування в комплекснiй терапп хворих на розлитi флегмони ЩЛД препарат/в пол'функц/ональноТ дТ «Реосорб'такт» та «Ксилат» за запропонованою методикою забезпечуе виражену позитивну динамку загального та мюцевого стану (показник досл/джуваного симптомокомплексу в балах на момент госп'тал'заци становив 2,41 балiв, на 5 добу спостереження у хворих з '! застосуванням запропонованого методу лкування -0,38 бал 'т, у хворих нших груп - 1,22; 0,75; 0,73 балв вЮпо&дно), швидку нормал/зацю рвня лейкоцит/в кров/ та показника Л11, актив'зуе репаративн процеси в псляоперац/йн/й ран¡, сприяе купю-ванню симптом/в ендогенноТ /нтоксикаци.
Кпючов1 слова: розлив флегмони щелепно-лицевоТ дтянки, д1агностика, дез1нтоксикац1йна терап1я.
Робота е фрагментом НДР «Пошук, впровадження / шляхи удосконалення метод/в д/агностики та л/кування запальних, травматичних процес/в, дефект/в та деформац/й ЩЛД», № державноТ реестрац/Т 0115Ш00046.
[1, 2]. На сьогодн клЫчна симптоматика i пере-
Вступ
Проблема гншноТ шфекцп надзвичайно актуальна в практик щелепно-лицевоТ xipypriT (ЩЛХ). У CTpyKTypi гншно-запальних процеав м'яких тканин щелепно-лицевоТ дтянки (ЩЛД) частка хворих на флегмони залишаеться стаб^ льно високою (39,6 %). Вщзначаеться збтьшен-ня кшькосп па^енлв i3 розлитими флегмонами, з поширенням запального процесу на три та 6i-льше клтковинних простори, що супроводжуеть-ся важким станом хворих з розвитком значноТ ш-токсикаци оргашзму [3, 6].
Топогpафоанатомiчна складнють розташу-вання ЩЛД, синтотчна близькють життево важ-ливих утворень обличчя та шит, значне мiкpобне обаменшня порожнини рота обумовлюють роз-виток власне розлитих флегмон ЩЛД з важким переб^ом запального процесу, що супроводжу-еться вираженою ендогенною штоксика^ею оргашзму з виникненням ускладнень, таких як ме-дiастинiт, меншпт, тромбофлебгг, сепсис тощо
б^ гншно-запальних захворювань характеризуемся збтьшенням атипових та стертих форм, що суттево попршуе Тх своечасну дiагностикy, призводить до шзньо'Т госпiталiзацiT, призначен-ня неадекватного лкування [3, 4, 5]. Тому актуальним залишаеться питання оптимiзацii ^агнос-тично-прогностичного тестування цих хворих та пошук нових pезеpвiв пщвищення ефективност лкування па^ен^в iз розлитими флегмонами ЩЛД.
Мета дослщження
Мета дослщження - провести клЫчну оцшку ефективност застосування в комплексному л^ куванн хворих на pозлитi флегмони ЩЛД сучас-них iнфyзiйниx засобiв полiфyнкцiональноT дiT.
Об'ект i методи дослщження
У процес клiнiчного дослщження проведено обстеження та лкування 100 хворих на розлив флегмони ЩЛД.
Комплексне лкування хворих проводили за загальноприйнятим алгоритмом, що полягав у хiрургiчному розкритп вогнищ гншного запален-ня позаротовим доступом; дренуванж жсляопе-рацiйних ран; застосуваннi антибактершноТ, дез-штоксикацшноТ, симптоматично!, в^амшотерапи; антисептичноТ санацп, мазевих пов'язок жсляо-перацiйних ран.
У залежностi вiд характеру дезштоксикацшноТ терапи хворих розподiлили на 4 групи по 25 па-^енпв у кожнiй: 1 група - хвор^ котрим довенно вводили препарат «Реопол^люкш»; 2 група -хвор^ котрим довенно вводили препарат «Рео-сорбiлакт»; 3 група - хвор^ котрим довенно вводили препарат «Ксилат»; 4 група - хвор^ котрим застосовували поеднання препаратiв «Реосор-бiлакт» i «Ксилат» iз одночасним проведенням внутршньотканинного електрофорезу.
З метою оцшки динамiки клЫчно-лабораторних показниш в процесi лiкування хворих на розлив флегмони щЛд проведено об-стеження 25 умовно здорових оаб-доброволь^в вiком 24-69.
Клiнiчне обстеження проводили традицшни-ми методами, залучаючи дослщження суб'екти-вного та об'ективного загального та мюцевого стану хворих в день операцшного втручання i на 1, 3, 5 добу пюляоперацшного перюду.
Для бiльш iнформацiйного уявлення про за-гальну картину захворювання i про динамiку пе-реб^у запального процесу та унiфiкованого тра-ктування стану хворих всi ознаки оцшювали в балах, величина яких збтьшувалась вiдповiдно важкостi клiнiчноТ ознаки [Дурново Е.А., 1998; Фурман И.В., 2004]. Поверхневу електромюгра-фш жувальних м^в проводили на електромю-графiчному комп'ютерному комплексi M-TEST (DX-системи).
Гематолопчж тести включали визначення показниш периферiйноТ кровi (лейкоцитiв та Тх формули, швидкостi осiдання еритроцитiв (ШОЕ), лейкоцитарного iндексу iнтоксикацiТ (Л11) за формулою Я.Я. Кальф Калiфа).
Цифровi результати дослiджень пiддавали статистичним обчисленням з допомогою прик-ладних програм Microsoft Excel, Attestat та Statistica.
Результати дослщжень та ïx обговорення
Клiнiчна картина на момент надходження у лкувальний заклад та жсля проведення опера-цiйного втручання в ycix хворих була практично однаковою, вiдмiннiсть полягала лише в локал^ зац^ запального процесу та ступеж вираження ендогенноТ штоксикаци' органiзму.
На момент поступлення у 85 хворих загаль-ний стан розцiнювали як середнього ступеня важкост та важкий, зумовлений вираженими симптомами ендогенноТ штоксикаци'. У пацieнтiв вiдзначали значне пщвищення температури т^ ла, головокружiння, слабкють, мiалгiю, тахкар-дiю, серед мюцевих ознак спостерiгали бiль, по-рушення вiдкривання порожнини рота, порушен-ня функцижування,ковтання.
При зовжшньому оглядi в усiх хворих спосте-рiгали виражену асиметрiю та непропорцшнють обличчя за рахунок запального шфтьтрату та колатерального набряку м'яких тканин у вогнищi гнiйного запалення. Шюра в дiлянцi запального процесу була пперемшована, в згортку не зби-ралася, спостерiгався позитивний симптом флюктуаци.
При клiнiчному обстеженнi хворих у 100% вщзначено iнтенсивно виражений больовий синдром, що посилювався при пальпаци, вщкри-ваннi порожнини рота. У 55 зi 100 обстежених було зареестровано виражену запальну контрактуру нижньоТ щелепи (Ill ступеня), про що свщ-чили показники електромюграфи: збiльшення максимально!' амплiтуди електромiографiчних потенцiалiв жувального м'яза в дтянц запального процесу в стаж спокою у 4,4 раза, в стаж напруження - у 7,6 раза в порiвняннi з контрольною групою; середньоТ амплiтуди - у 2,6 та 3,6 раза вщповщно; та середньоТ частоти - у 4,5 та 5,4 раза вщповщно (рис. 1, 2).
Рис. 1. Електромюграма жувального м'яза в стан спокою та напруження у здорових людей.
Рис. 2. Електромограма жувального м'яза в длянц/ запального процесу в стан/ спокою та напруження у хворих на розлит/ флегмонами ЩЛД при надходженн/ у л/кувальний заклад.
вень пульсу був в межах 80 уд/хв.; у 29 хворих в межах 81 - 90 уд/хв., у 44 - становив 91 - 100 уд/хв., у 22 па^ен^в ЧСС перевищувала 100 уд/хв.
В ходi проведеного операцшного втручання (розкриття флегмони) отримано гншний ексудат у 100% випадмв. В середньому, у 100 обстеже-них хворих оцшка симптомокомплексу в балах становила 2,41 балу (табл. 1).
Таблиця 1
Оц/нка динамки загальних та м/сцевих клн/чних симптом/в у хворих пор/внюваних груп (в балах) (Х ±т)
Загальна реак^я оргашзму в основному вщ-повщапа характеру мюцевого гншного процесу. При аналiзi температурноТ реакци вщзначено, що у 21 па^енпв зi 100 температура була суб-фебрильною (37,1 - 38 °С). У бтьшосл па^енлв - 69 зi 100, температура тiпа знаходилась в межах 38,1 - 39 °С, у 10 хворих зi 100 температурна реак^я перевищувала 39,0 °С. При оцiнцi часто-ти серцевих скорочень у 5 зi 100 обстежених р^
Група 0 доба 1 доба 3 доба 5 доба
Загапьн кп^чш симптоми
1 група 2,2±0,07 2,17±0,068 1,5±0,072** 1,01 ±0,07**
2 група 2,22±0,072 2,04±0,075 1,0±0,074** 0,45±0,059**
3 група 2,16±0,072 2,05±0,07 1,10±0,073** 0,56±0,057**
4 група 2,24±0,074 1,95±0,08* 0,73±0,066** 0,2±0,04**
Мiсцевi кп^чш симптоми
1 група 2,53±0,06 2,51±0,062 2,02±0,07** 1,35±0,067**
2 група 2,55±0,065 2,52±0,065 1,71 ±0,07** 0,95±0,065**
3 група 2,53±0,058 2,5±0,062 1,67±0,064** 0,85±0,06**
4 група 2,55±0,065 2,52±0,067 1,33±0,068** 0,5±0,051**
Сумарний симптомокомппекс
1 група 2,4±0,066 2,38±0,067 1,81±0,075** 1,22±0,07**
2 група 2,42±0,07 2,33±0,073 1,42±0,079** 0,75±0,067**
3 група 2,38±0,066 2,32±0,07 1,44±0,073** 0,73±0,06**
4 група 2,42±0,071 2,29±0,069 1,09±0,074** 0,38±0,028**
Примтка: * - статистично достов/рно пор/вняно з показниками при поступленн/ (р<0,05); р/вняно з показниками при поступленн/ (р<0,01).
Результати лабораторних доспщжень пщтве-рджували кп^чну картину захворювання: спо-стерiгався виражений лейкоцитоз, що супрово-
- статистично достов/рно по-
джувався збтьшенням рiвня ШОЕ та Л11 в порiв-няннi з групою здорових людей (табл. 2).
Таблиця 2
Показники гомеостазу у хворих пор/внюваних груп при надходженн/ у л/кувальний заклад ( Х ±т)
Показники гомеостазу (одиниц вимiру) Контрольна група (здоровi люди) Хворi на розлив флегмони ЩЛД р
Лейкоцити (х 1012/п) 5,21±0,12 15,45+1,16 < 0,01
ШОЕ (мм/год) 5,36+0,33 54,2+1,67 < 0,001
Л11 (ум.од.) 0,64+0,04 4,34+0,56 < 0,01
На 1 добу пюпяоперацшного перюду кп^чна картина загального та мюцевого стану хворих в уах групах достовiрно не в^зняпась порiвняно з показниками при поступленн в пкувапьний заклад. Показники гомеостазу збер^апи високi значення, спостерiгапась незначна тенден^я до Тх зниження.
На 3 добу позитивна динамка загального стану хворих 1 групи, для пкування котрих за-стосовували традицшний метод комплексно! терапп, була незначною. Ус па^енти продовжува-ли скаржитись на спабкють, мiапгiю, бiпь в дтя-нцi пiспяоперацiйноТ рани, утруднене вживання Тж1, бопiсне ковтання. Нормалiзацiя температури
тта вщзначалась лише у 12% хворих, у 52% бу-ла субфебрильною, у 36% - фебрильною. У 16% па^ен^в спостерiгалась нормалiзацiя ЧСС, у 68% - рiвень пульсу був в межах 81 - 90 уд/хв., у 16% хворих - становив 91 - 100 уд/хв.
У па^ен^в, котрим застосовували в комплексному лкуваны препарати «Реосорбтакт» та «Ксилат», спостер^али виражену позитивну ди-намiку загального стану. Скарги на слабкють та бть у м'язах у хворих 2, 3 та 4 груп були вира-жен менш Ытенсивно на 3 добу спостереження в порiвняннi з хворими 1 групи. Нормалiзацiя температури тiла вiдзначалась у 36% хворих 2 та 3 груп, та у 44% хворих 4 групи. Нормалiзацiя ЧСС спостер^алась у 56% па^ен^в 2 групи, 36% хворих 3 групи та 76% хворих 4 групи. При оцЫц симптомiв в балах у па^ен^в 2, 3 та 4 груп вщзначався достовiрно нижчий рiвень кть-костi балiв (р<0,01) в порiвняннi з показниками у хворих 1 групи.
При оцЫц мюцевого стану у пацiентiв 1 групи на 3 добу спостер^али наступну ктычну картину: запальний нфтьтрат був значно виражений, краТ рани ппереммоваш, набряклi, тканини про-сочен гнiйним ексудатом. Видiлення iз ран було масивним у 44% хворих, у 56% - помiрним. У 24% па^ен^в вщзначалась м'язова контрактура Ill ступеня, у 52% - II ступеня, у 12% - I ступеня. Вщкривання порожнини рота в повному об'емi спостер^алось у 12% хворих.
Скарги на бть в дтянц запального вогнища рiзного ступеня Ытенсивност були наявнi в уах пацiентiв 1 групи. Больовий симптом був значно вираженим у 24% хворих, помiрно вираженим -
Вщзначено достовiрне (р<0,01) зниження рiв-ня ШОЕ у пацiентiв 1 групи на 22 %; 2 групи - на 44,5 %; 3 групи - на 39,6 %; 4 групи - на 49,7% в порiвняннi з показниками до операцмного втру-
у 64% та незначно вираженим - у 12 %.
У па^ен^в 2 та 3 груп вщзначено бтьш виражену позитивну динамку суб'ективних та об'е-ктивних показниюв мюцевого стану в порiвняннi з хворими 1 групи, проте при порiвняннi вказа-них показникiв у па^ен^в 2 та 3 груп достовiрноТ рiзницi при бальнiй оцiнцi мюцевого симптомо-комплексу не вiдзначалось (р>0,05).
У хворих 4 групи спостер^алась достовiрна (р<0,01) вiдмiннiсть суб'ективних та об'ективних показниюв (в балах) мюцевого стану в порiвняннi iз патентами 1, 2 та 3 груп. Видтення iз ран було помiрно виражене у 52% хворих та незначно виражене у 48 %. У 32% пацiентiв спостер^а-лись першi ознаки наявностi грануляцмноТ тканини; м'язова контрактура у 20% хворих була вь дсутня, у 48% вщзначалось обмежене вщкривання порожнини рота I ступеня, у 32% хворих -II ступеня. Скарги на бть були вщсутш у 16% па^ен^в, у 48% больовий симптом був виражений незначно, у 36% хворих - помiрно.
В середньому прояв всього симптомокомпле-ксу у хворих 1 групи становив 1,81±0,075 бали, 2 групи - 1,42±0,079 бали, 3 групи - 1,44±0,073 бали, 4 групи - 1,09±0,074 бали.
Динамку загальноТ i мюцевоТ клУчноТ карти-ни захворювання порiвнювали зi змiнами показ-никiв гомеостазу. На 3 добу спостереження в 1 грут вщзначено достовiрне (р<0,01) зниження показника лейкоцитозу на 18,7%, в 2 грут - на 40,8%, в 3 групi - на 29,2%, в 4 - на 49,8% в по-рiвняннi з показниками до операцмного втру-чання (рис. 3).
чання (рис. 4). Показник ЛИ у хворих 1 групи на 3 добу пюляоперацмного перюду становив 3,92 ум. од., 2 групи - 3,16 ум. од., 3 групи - 3,04 ум. од., 4 - групи - 2,87 ум. од. (рис. 5).
18 16 14 12 10 8 6 4 2 0
контрольна 1 група група
2 група 3 група 4 група
■ 0 доба
□ 1 доба
□ 3 доба
□ 5 доба
Рис. 3. Динaмiкa показника лейкоцитозу (Г/л) периферичноi Kpoei у хворих порiвнюваних груп.
е
5
■ 0 доба
□ 1 доба
□ 3 доба
□ 5 доба
0
контрольна1 група 2 група 3 група 4 група група
Рис. 4. Динамка р'вня ШОЕ (мм/год) у хворих порiвнюваних груп.
4,
4
3,5 3 2,5 2 1,5 1
0,5 0
5п
□ 0 доба
□ 1 доба
□ 3 доба
□ 5 доба
контрольна1 група 2 група 3 група 4 група група
Рис. 5. Динамiка показника Л11 (ум. од.) у хворих порiвнюваних груп.
На 5 добу спостереження кл^чна картина стану хворих 1 групи, яким в комплексному лку-ванн застосовували препарат «Реопол^люш», в цтому вказувала на сприятливий переб^ за-хворювання. КлУчы прояви загальних реакцм оргашзму на запальний процес збер^ались, про-те, стутнь Тх прояву, в порiвняннi з попередыми термiнами спостереження, значно зменшилась. Скарги на слабкiсть у 48% па^ен^в були помiр-но вираженими, у 44% - незначно; скарги на мь алпю були помiрно вираженими у 40% хворих та незначно - у 52%. Лише у 8% хворих вказан скарги були вщсутнк Нормалiзацiя температури тта спостерiгалась у 20% пацiентiв, ЧСС - у 60%. Больовi вщчуття в дiлянцi рани були вщсу-тнi лише у 8% хворих, у 48% - больовий симптом був виражений незначно, у 44% - помiрно. Скарги на утруднене вщкривання порожнини рота вщзначались у 92% па^ен^в (у 52% - помiр-но виражеш, у 40% - незначно).
При ктычнм оцЫц ранового процесу видь лення i3 ран було масивним лише в одному ви-падку (4 %), помiрним - у 56% хворих, незнач-ним - у 40% хворих, грануляцмна тканина була наявною в 64% па^ен^в, здебiльшого в незнач-нiй ктькостк Запальна контрактура нижньоТ ще-лепи II ступеня спостер^алась у 64% хворих, I ступеня - у 24% та була вщсутня у 12% хворих.
У па^ен^в, яким проводили електромюгра-фiчне обстеження (хворi i3 III ступенем контрак-тури), динамка показниюв мiограми була незна-чною: спостерiгалось зменшення максимальноТ ампл^уди електромiографiчних потенцiалiв жу-вального м'яза в дтянц запального процесу в стан спокою на 4,8 %, в станi напруження -16,7% в порiвняннi iз показниками на момент по-ступлення до лкувального закладу; середньоТ амплiтуди - на 23,3% та 18,9% вщповщно; та середньоТ частоти - на 15,5% та 8,7% вщповщно (рис. 6).
Рис. 6. Електромограма жувального м'яза в д1лянц1 запального процесу в станI спокою та напруження у хворих 1 групи на 5 добу спостереження.
У хворих 2 та 3 груп на 5 добу жсляоперацш-ного перюду кл^чна картина переб^у запального процесу була дещо схожою. Скарги на зага-льну слабкють та мiалгiю були вщсутж у 36% та 56% па^енлв 2 групи, та 28% та 32% хворих 3 групи. Нормалiзацiя температури тта вщзнача-лась у 52% па^енлв 2 групи та 48% - 3 групи, у решти па^ен^в температура тта була субфеб-рильною. Больовий симптом у бшьшосп хворих (60 %) був незначно вираженим, у 24% па^енлв повнютю вщсутжм.
При об'ективнiй оцiнцi мiсцевих симптомiв видiлення з пюляоперацшноТ рани були здеб^ льшого незначними, вiдзначався розвиток гра-нуляцшноТ тканини. Запальна контрактура ниж-ньо! щелепи II ступеня спостер^алась у 28% хворих 2 групи та 16% хворих 3 групи, I ступеня -вщповщно у 52% та 64% па^енлв; даний симп-
том був повнютю вщсутнш у 20% хворих.
У па^ен^в, яким проводили електромюгра-фiчне обстеження (хворi iз III ступенем контрак-тури), динамiка показникiв мюграми характери-зувалась наступними змiнами: спостер^алось зменшення максимально! амплiтуди електромю-графiчних потенцiалiв жувального м'яза в дтян-цi запального процесу в стаж спокою у хворих 2 групи на 22,7%, в стаж напруження - 30,2%, 3 групи - на 18,4% та 25,7% вщповщно в порiв-нянж з показниками на момент поступлення до лкувального закладу; середньо! ампл^уди у хворих 2 групи - на 42,5%, в стаж напруження -на 32,5%, 3 групи - на 35,5% та 27,2%; та сере-дньо! частоти - у хворих 2 групи на 31,4%, в стаж напруження - на 21,2%, 3 групи - на 26,8% та 17,5% вщповщно (рис. 7, 8).
Рис. 7. Електромограма жувального м'яза в дтянц запального процесу в станI спокою та напруження у хворих 2 групи на 5 добу спостереження.
Рис. 8. Електром1ограма жувального м'яза в длянц запального процесу в стан спокою та напруження у хворих 3 групи на5 добу спостереження
На 5 добу спостереження у хворих 4 групи спостер^алась виражена позитивна динамка за-гального та мюцевого стану. Скарги на загальну слабость були вщсутж у 44% пацieнтiв, скарги на бть у м'язах - у 84 %, у решти пацieнтiв су-б'eктивнi показники загального стану хворих були незначно виражеж. Нормалiзацiя температу-ри тта вiдзначалась у 80% хворих, у 20% температура була субфебрильною. В уах пацieнтiв 4 групи спостер^алась нормалiзацiя ЧСС. У 60% хворих больовi вiдчуття в дтянц рани були вщ-сvтнi, у 36% - незначно виражеж. Скарги на не-значне утруднення вщкривання порожнини рота були вiдсутнi у 36% хворих. Ексуда^я з ран була вщсутня у 28% па^ен^в, у решти хворих вид^ лення ¡з ран було незначним. У 60% хворих вщ-
значено наявнють штенсивно вираженоТ грану-ляцшноТ' тканини. Запальна контрактура нижньоТ щелепи I ступеня спостер^алась у 68% хворих; у 32% хворих вiдзначено вiдкривання порожнини рота в повному об'емк
При електромiографiчному обстеженнi спо-стер^алось значне зменшення максимально!' амплiтуди електромiографiчних потенцiалiв жу-вального м'яза в дтянц запального процесу в стаж спокою на 68,6 %, в стаж напруження -71,7% в порiвняннi iз показниками на момент по-ступлення до лiкувального закладу; середньоТ амплiтуди - на 61,6% та 54,8% вщповщно, та середньоТ частоти - на 59,8% та 66,4% вщповщно (рис. 9).
Стаи спокон)! пш. ямплггуда- 128,14^0,87 икВ, сер. амплп-уда-66,31 ¿0,89 мкВ, сер. частота - 58,13±0,61 Гц
* ■ ■ ,1 ■„'"■ ■
стан напряжения: max. амплггуда -221,87±2,60 мкВ, сер. амплггуда - 11в,53±1.76 мкВ, сьр. частота - 74,5^Л,55 Гц
■ "'■' 1(1111,. :'■■.!-„■■„■, „,,,,.
■ " Jl J J " f ll11!1 I ,il ill ...........................7111.11МШ'
., .: .1.1. il1 .ll i"'........
Рис. 9. Електромюграма жувального м'яза в длянц запального процесу в станi спокою та напруження у хворих 4 групи на 5 добу спостереження.
При оцшц дослщжуваного симптомокомплек-су в балах у па^енпв 1 групи загальний piBeHb балiв становив 1,22±0,07 балiв, 2 групи -0,75±0,067, 3 групи - 0,73±0,06, 4 групи -0,38±0,028 балiв.
При дослщженж лабораторних показникiв кровi у па^енпв 1 групи рiвень загальноТ ктько-CTi лейкоцитiв був достовiрно нижчим (р<0,01) на 34,6 %, 2 групи - на 58,4 %, 3 - на 52,1 %, 4 -на 66% в порiвняннi з показниками кровi до опе-рацiйного втручання (рис. 3). Вщзначено досто-вiрне (р<0,01) зниження рiвня ШОЕ у па^енпв 1 групи на 39,5 %; 2 групи - на 58,9 %; 3 групи - на 58,2 %; 4 групи - на 63,2% в порiвняннi з показниками до операцшного втручання (рис. 4). По-казник Л11 у хворих 1 групи на 5 добу пюля операцшного перюду становив 1,84 ум. од., 2 групи - 1,07 ум. од., 3 групи - 1,30 ум. од., 4 - групи -0,76 ум. од. (рис. 5).
Висновки
Оцшка показнимв гомеостазу свщчила про позитивну динамку переб^у захворювання в па-^ен^в уах груп. Проте лише в груш хворих, кот-рим в комплексному лкуванж поеднано засто-совували шфузшж препарати «Реосорбтакт» i «Ксилат» з Тх одночасним внутрiшньотканинним електрофорезом, рiвень лейкоцитiв кровi та по-казник Л11 на даному етап дослщження вщпов^
дав рiвню показниш здорових людей.
Застосування запропонованого лкування сприяло корекцiТ суб'ективних та об'ективних по-казникiв загального та мюцевого стану хворих у бтьш ранж термiни пiсляоперацiйного перiоду, швидкiй нормалiзацiТ гематологiчних показникiв, активiзуванню репаративних процеав в пюляо-перацiйнiй ранi, сприяло купюванню симптомiв ендогенноТ iнтоксикацiТ.
Перспективи подальших дослiджень
В подальшому плануеться впровадити в кл^ нiчну практику при комплексному лкуванж хворих на розлив флегмони ЩЛД сучасних шфузш-них засобiв полiфункцiональноТ дм на основi со-рбiтолу та ксил^олу.
Лiтература
1. Безруков С. Г. Оценка влияния активного дренирования послеоперационных ран мягких тканей челюстно-лицевой области на показатели локальной термометрии и реографии / С. Г. Безруков, Р. Ю. Заитова // Вюник стоматологи. - 2009. - № 1. - С. 64-69.
2. Кравець О. В. Досвщ дiагностики та лкування флегмон шиТ / О.
B. Кравець // Вюник Сумського державного ушверситету. Серiя Медицина. - 2012. - № 2. - С. 68-72.
3. Морозова М. Н. Оценка тяжести состояния пациентов с одонто-генными флегмонами челюстно-лицевой области и прогнозирование их течения / М. Н. Морозова, В. А. Красников, В. Г. Выборный // Вюник стоматологи. - 2009. - № 2. - С. 64-69.
4. Сшжко С. С. Хiрургiчне лкування хворих iз флегмонами шиТ / С.
C. Сшжко // Галицький лкарський вюник. - 2012. - Т. 19, № 2. -С. 118-120.
5. Dai X. Clinicial analysis of 62 cases with maxillofacial and deep neck of space infection / X. Dai, X. He, C. Ming // Lin. Chung. Er. Bi. Yan Hou Tou Jing. Wai. Ke. Za. Zhi. - 2015. - № 29 (7). - P. 654-656.
6. Rao D. Comparison of maxillofacial space infection in diabetic and nondiabetic patients / D. Rao, A. Desai, R. Kulkarni [et al.] // Oral Surg. Oral Med. Oral Pathol. Oral Radiol. Endod. - 2010. - № 110 (4). - P. 7-12.
References
1. Bezrukov S. G. Ocenka vlijanija aktivnogo drenirovanija posleoperacionnyh ran mjagkih tkanej cheljustno-licevoj oblasti na pokazateli lokal'noj termometrii i reografii / S. G. Bezrukov, R. Ju. Zaitova // Visnik stomatologic - 2009. - № 1. - S. 64-69.
2. Kravec' O. V. Dosvid diagnostiki ta likuvannja flegmon shi'i' / O. V. Kravec' // Visnik Sums'kogo derzhavnogo universitetu. Serija Medicina. - 2012. - № 2. - S. 68-72.
3. Morozova M. N. Ocenka tjazhesti sostojanija pacientov s odontogennymi flegmonami cheljustno-licevoj oblasti i prognozirovanie ih techenija / M. N. Morozova, V. A. Krasnikov, V. G. Vybornyj // Visnik stomatologic - 2009. - № 2. - S. 64-69.
4. Snizhko S. S. Hirurgichne likuvannja hvorih iz flegmonami shiT / S. S. Snizhko // Galic'kij likars'kij visnik. - 2012. - T. 19, № 2. - S. 118120.
5. Dai X. Clinicial analysis of 62 cases with maxillofacial and deep neck of space infection / X. Dai, X. He, C. Ming // Lin. Chung. Er. Bi. Yan Hou Tou Jing. Wai. Ke. Za. Zhi. - 2015. - № 29 (7). - P. 654-656.
6. Rao D. Comparison of maxillofacial space infection in diabetic and nondiabetic patients / D. Rao, A. Desai, R. Kulkarni [et al.] // Oral Surg. Oral Med. Oral Pathol. Oral Radiol. Endod. - 2010. - № 110 (4). - P. 7-12.
Реферат
КЛИНИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА ЭФФЕКТИВНОСТИ ПРИМЕНЕНИЯ ПРЕПАРАТОВ НА ОСНОВЕ СОРБИТОЛА И КСИЛИТОЛА В КОМПЛЕКСНОМ ЛЕЧЕНИИ БОЛЬНЫХ С ФЛЕГМОНАМИ ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВОЙ ОБЛАСТИ Медвидь Ю.О.
Ключевые слова: флегмоны ЧЛО, диагностика, дезинтоксикационная терапия.
Несмотря на постоянное совершенствование методов диагностики и лечения, количество больных с одонтогенными флегмонами по сообщениям разных авторов составляет от 40% до 83% стоматологических больных хирургического профиля. Поэтому актуальным на сегодня остается поиск новых резервов повышения эффективности лечения больных с указанной патологией. С этой целью было проведено клиническое исследование 100 больных с разлитыми флегмонами ЧЛО в комплексной медикаментозной терапии которых применяли препараты на основе сорбитола и ксилитола с одновременным проведением внутритканевого электрофореза, при этом оценивали субъективный и объективный общий и местный статус пациентов в день оперативного вмешательства и на 1, 3, 5 сутки послеоперационного периода. Результаты проведенного исследования свидетельствуют о том, что применение в комплексной терапии больных с разлитыми флегмонами ЧЛО препаратов полифункционального действия - «Реосорбилакт» и «Ксилат» по предложенной методике обеспечивает выраженную положительную динамику общего и местного состояния (показатель исследуемого симптомокомплек-са в баллах на момент госпитализации составил 2,41 балла, на 5 сутки наблюдения у больных с применением предложенного метода лечения - 0,38 балла, у больных других групп - 1,22; 0,75; 0,73 балла соответственно), быструю нормализацию уровня лейкоцитов крови и показателя ЛИИ, активизирует репаративные процессы в послеоперационной ране, способствует купированию симптомов эндогенной интоксикации.
Summary
CLINICAL EVALUATION OF EFFECTIVENESS PRODUCED BY THERAPY INCLUDING SORBITOL AND XYLITOL IN COMPLEX TREATMENT OF PATIENTS WITH MAXILLOFACIAL PHLEGMONS Medvid Yu. O.
Key words: maxillofacial phlegmons, diagnosis, detoxification therapy.
Despite the growing improvement of the diagnosis and treatment methods, the number of patients with odontogenic phlegmon varies from 40% to 83% of all surgical dental patients, according to reports of different scientists. The searching for new approaches to increase the effectiveness of treatment this condition is still urgent nowadays. Our study involved 100 patients with diffuse maxillary-facial phlegmons whose complex therapy included sorbitol and xylitol with intratissual electrophoresis. Subjective, objective, genesal and local conditions of patients have been estimated both on the day of performing surgery and on the 1st, 3rd and 5th postoperative days. The results of the clinical studies suggest a strong positive dynamics of general and local states (index of symptoms complex at the time of hospitalization was 2,41 points, on the 5th day of observation - 0,38 points in the patients to whom the proposed method of treatment had been applied, 1,22; 0,75; 0,73 points - in the patients of the another groups) proven by the normalization of white blood cells and LII index in short period, accelerated regeneration in postsurgical wounds, decrease of endogenous intoxication symptoms.
