CC BY
16
reaction, concentration of the key pro-inflammatory cytokines and acute phase proteins of inflammation. It has been shown that in the case of minimal invasive approach we observed systemically less expressed inflammatory response that was confirmed by lower plasma concentrations of TNF-alpha, IL-6, C-reactive protein and concentration of fibrinogen. The results obtained confirm the benefits of the j-shaped sternatomy and ensure optimal exposure of the surgical field to perform aortic valve replacement, provided by the minimal surgical invasion. This contributes to the more rapid recovery of the patients in the postoperative period.
УДК 616.216-002.1-085.838.9 Карчинський О.О.
М1СЦЕ 1РИГАЦ1ЙНО1 ТЕРАПП В КОМПЛЕКСНОМУ Л1КУВАНН1 ХВОРИХ З ГОСТРИМИ НАВКОЛОНОСОВИМИ СИНУ1ТАМИ
Харшський нацюнальний медичний уыверситет
Була досл'джена та встановлена ефективнсть лкування хворих з гострим навколоносовим сину)'-том з'! включенням ретраназально-асп1рац1йноУ методики ¡ригаци порожнини носа, яка бае змогу бшьш яюсн1ше видаляти патолог'нш видлення, зволожувати слизову оболонку, полпшувати носове дихання та пдготувати слизову носа до застосування топ1чних препарат'т, у зв'язку з чим, пд-вищуеться ефективнсть лкування гострих навколоносових синуШв в пор!внянн1' з/ стандартними методами лкування, так як це призводить до бшьш швидкого згасання запального процесу. Ключов1 слова: 1ригацшна терап1я, навколоносовий синуТт, слизова оболонка, порожнина носа.
Дана робота е фрагментом НДР «Д1агностика та оц1нка ефективност/' лкування хворих з гострими параназальними сину-Гтами на основ/' використання дистанцшноГ¡нфрачервоно)'термографп», № держ. реестрацп 0113и002271.
На сьогодн юнуе багато традицшних и нетради-цшних методiв мюцевого лкування гострих навколоносових синутв, але кожна iз запропоно-ваних методик лкування мае певн недолги, що в свою чергу спонукае вчених та лiкарiв шукати новi i вдосконалювати вже iснуючi методи лку-вання ц1еТ патологи [5,10].
Застосування препара^в мюцевоТ дм без по-переднього туалету порожнини носа мае вкрай незначний ефект в лкуванш ТТ при гострих запа-льних ураженнях. Промивання порожнини носа призводить до багаторазового розведення дю чих на слизову оболонку факторiв (бактерш, вн руав, тригерiв i ш.), мехашчного ТТ очищення, що отримало назву елiмiнацiйна терашя. Виявлений лкувальний ефект самого промивного розчину дав можливють впровадження термша <фига-цiйна терашя» [6].
З появою на фармринку сучасних готових со-ляних розчишв в пристроях, що забезпечують дрiбнодисперсне розпилення рiдини в ноа, при-звело до спаду рашш розроблених методiв iри-гацп порожнини носа. Однак, широке застосування збер^ оригiнальний метод санаци порожнини носа, який був запропонований Кюлевим iз застосуванням кухля Есмарха.
Альтернативою на сьогоднiшнiй день е використання iригацiТ порожнини носа. 1Т перевага полягае в тому, що одним з основних позитив-них ефек^в е очищення слизовоТ оболонки порожнини носа вщ в'язкого, густого вмюту. За до-помогою iригацiТ можливо також видалення па-толопчних видiлень, зволоження слизовоТ оболонки, полтшення носового дихання i «подготовка» слизовоТ оболонки носа до застосування то-
Вступ
Згiдно епщемюлопчним дослiдженням (ВООЗ, EPOS, IDSA 2012) в свт 15% дорослого населення i 5% дiтей страждають запальними захворюваннями навколоносових пазух (ННП).
Лкування гострих гнiйних синутв фунтуеть-ся на усуненн етiологiчних чинникiв i основних ланок патогенезу. В останн роки змiнюеться ставлення до деяких в^фв лiкування гострого синуТту. Схеми лкування включають медикаме-нтозну терашю i мiсцевi манiпуляцiT, спрямованi на мехашчне видалення патологiчного вщокре-млюваного з уражених синусiв з подальшим введенням в них лiкарських препара^в.
Обфунтування досл'дження. За даними ста-тистичних показникiв, в УкраTнi на риносшусити хворiють до 12-15% населення, а серед хворих, як перебувають у ЛОР-стацiонарах, до 25-42% становлять па^енти з навколоносовими синуТ-тами [8]. Частка верхньощелепного синуТту в структурi всiх риносинуTтiв становить 56-73%. В рамках НацюнальноТ' програми США з вивчення стану здоров'я населення, що проводилася в 2008 р, було показано, що приблизно кожен сьомий (13,4%) дорослий у вiцi > 18 рош пере-ню риносинуТт протягом попередых 12 мюя^в. Захворюванють серед дорослих США у жшок вища, нiж у чоловтв (приблизно в 1,9 разiв). При цьому шк захворюваностi припадае на дорослих у вiцi 45-74 рош [3,7].
До теперiшнього часу накопичена значна ш-формацiя про етюлопю i патогенез гострих синутв. Технолопчы можливостi фармiндустрiT за-безпечили появу на ринку великоT кiлькостi пре-паратiв мiсцевоT дм для лiкування цiеT патологiT.
шчних препара^в, у зв'язку з чим, пщвищуеться |'х ефективнiсть [16]. В.С. Козлов запропонував промивання носа з використанням системи для внутршньовенних крапельних вливань з приед-наною оливою, конгруентно''' нiздрi пацiента [15].
За останн сто рокiв iнтерес до iригацN поро-жнини носа змiнювався хвилеподiбно, i, на думку окремих авторiв, зараз знаходиться на пщйо-мi [2,13]. В першу чергу, це обумовлено активн зацiею пошуш можливостей використання iри-гацшно''' терапп для виведення патологiчних видтень i введення рiзних лiкарських препара^в в розрахунку на ix системну дiю, що спостер^а-еться в останн роки. По-друге, розвиток функцн онально' ендоскотчно''' xiрургil навколоносових пазух стимулювало новi дослiдження в цьому напрямку, обумовлен необxiднiстю розробки ефективних методiв догляду за оперованою по-рожниною. По-трете, гiгiену порожнини носа в даний час стали розглядати як основну умову устшного лiкування хворих з гострим i хрошч-ним риносину'том [4].
На сьогоднiшнiй день iригацiйна терапiя е не-вiд'емною частиною терапп ринологiчного патологи в оториноларингологи, що вщображено в таких мiжнародниx погоджувальних документах як EPOS 2007 i ARIA 2008 [9,11,12].
Безсумывно, актуальним е поглиблене ви-вчення впливу проведення iригацiйноl терапп, при лкуваны гострих навколоносових синутв з метою пiдвищення рiвня одужання та зменшенн часу непрацездатностi хворих на цю патологiю.
Мета дослщження
Вивчення можливостей пiдвищення ефектив-ност лiкування гострих синутв шляхом долу-чення проведення iригацiйноl терапп до станда-ртних схем лiкування.
Матерiали та методи дослiдження
З метою проведення iригацil порожнини носа для виконання поставлених завдань був викори-станий нами розроблений наконечник для iрига-цп, який поеднуе в ретроназальний душ з активною асшра^ею, що е оптимiзованою методикою вже юнуючих способiв активно' iригацil порожнини носа при гострих навколоносових си-ну'тах.
Пристрiй мiстить конусовидне розширення з двома патрубками. У дистальному вщд^ наконечник iригатора зiгнутий на 50°, в ретроградному напрямку (в бк виходу), тим самим забезпе-чуе зворотний струм рщини пiд кутом. На апка-льному кiнцi iригацiйного патрубка знаходиться невелике конусовидне розширення. За рахунок цього розширення потк промивно' рщини пода-еться вiялоподiбно i назовш, тим самим, забез-печуе одночасне зрошення значно' площi слизо-во' оболонки порожнини носа. Патент на корис-
ну модель: и201608228.
1ригатор, який використовували працюе на-ступним чином. Хворий сiдаe, подае голову злег-ка вперед, нахиливши ТТ. Беруть iригатор в руку, вставляють дистальний вiддiл iригатора, в одну з половин порожнини носа, i просувають вглиб порожнини носа, поки не вщбудеться щiльного контакту конусоподiбного розширення з нiздрями, а дистальний кшець розмiщуеться в хоанальному вщд^ порожнини носа. Пiд'еднують емнють з промивною рiдиною (шприц об'емом 20-40 мл). По™ приступають до проведення процедури, попередньо включивши електровщсмоктувач, який також пiд'еднуеться к iригатору. Одночасно виконують iригацiю та ак-тивну аспiрацiю промивних вод через патрубок для вщсмоктування. Промивання проводиться до появи чистих промивних вод.
Обстеження та лкування па^етчв проводили на кшычнш базi кафедри оторшоларшгологп ХНМУ: в ЛОР - вщдтены та полiклiнiцi КЗОЗ «ОКЛ - ЦЕМД та МК» в перюд з 2015р. по 2016р. включно.
Для оцiнки динамiки переб^у гострих навколоносових синутв при використанн в лiкуваннi iригацшноТ терапи були вiдiбранi 40 хворих, як були подiленi на 2 групи. У кожну групу входили па^енти з гншними формами гострих навколоносових синутв. Розподт в групах за вком та статтю був приблизно однаковим.
1 група - лкування проводили за стандарт-ними схемами (антибактерiальна, протизапаль-на i антигiстамiнна терапiя, а також мiсцеве лку-вання (судинозвужувальнi препарати та анемн зацiя слизовоТ оболонки порожнини носа) та фн зiотерапевтична терашя).
2 група - до лкування долучали iригацiйну терапiю, за запропановоною методикою.
При оцiнцi динамiки переб^у захворювання в описуваних групах пщ час кожного вiзиту врахо-вувалися скарги па^ен^в i риноскопiчна картина, а також данн термографiчноТ зйомки.
Обстеження пацiентiв проходило в три вiзити:
1 вiзит - до лкування;
2 вiзит - четвертий, п'ятий день лкування;
3 вiзит - закiнчення лiкування.
Хворi оцiнювали скарги на утруднення носового дихання i характер носового вщокремлюва-ного (утруднення носового дихання: адекватне носове дихання 0-1 бал, утруднення носового дихання легкого ступеня 2-4 бали, утруднення носового дихання середнього ступеня 5-6 балiв, утруднення носового дихання важкого ступеня 7-8 балiв, утруднення носового дихання вкрай важкого ступеня (обструк^я порожнини носа) 910 балiв; характер носових видтень: носових видтень в порожнин носа немае 0-1 бал, серо-зн видтення з порожнини носа 2-4 бали, сероз-но-гнiйнi видтення з носа, з перевагою серозно-
го компонента 5-6 балiв, гншно-серозш видтен-ня з носа, з перевагою гншного компонента 7-8 балiв, гншш видiлення з порожнини носа 9-10 балiв).
При проведеннi передньоТ риноскопп i оптич-ноТ ендоскопп зверталася увага на наявнiсть та стушнь вираженостi набряку слизовоТ оболонки: слизова оболонки порожнини носа без змш 0-1 бал, набряк слизовоТ оболонки порожнини носа легкого ступеня 2-4 бали, набряк слизовоТ оболонки порожнини носа середнього ступеня 5-6 балiв, набряк слизовоТ оболонки порожнини носа важкого ступеня 7-8 балiв, утруднення носового дихання через вкрай виражений набряк слизовоТ оболонки порожнини носа 9-10 балiв.
^м того, оцшювалась гiперемiя слизовоТ оболонки носа: слизова оболонки порожнини носа без змш 0-1 бал, гiперемiя слизовоТ оболонки порожнини носа легкого ступеня 2-4 бали, п-перемiя слизовоТ оболонки порожнини носа се-
реднього ступеня 5-6 балiв, гiперемiя слизовоТ оболонки порожнини носа важкого ступеня 7-8 балiв, вкрай виражена гiперемiя слизовоТ оболонки порожнини носа 9-10 балiв.
Статистична обробка даних виконувалася на персональному комп'ютерi за допомогою елект-ронних таблиць Microsoft Excel. Для кожного кн лькюного параметра була визначена медiана (Ме), 95% довiрчий штервал. Для порiвняння чи-слових даних використовували t-критерш Стью-дента, критерш кореляцп Спiрмена. Також за-стосовували непараметричний метод, U-критерiй Манна-Утш для незв'язаних сукупнос-тей. Статистично значущими вважалися вщмш-ностi при р <0,05 (95% рiвень значущостi).
Результати дослiдження та ïx обговорення
При оцiнцi симптомiв в першiй групi ми отри-мали сумарнi результати, представленi в табл. 1
Таблиця 1
Результати оцнки ефективностi лкування хворих з гострими навколоносовими синуУтами за стандартними схемами ( 1 клЫ'нна група)
Симптом Оцшка в балах
1 вiзит 2 вiзит 3 вiзит
Утруднення носового дихання* 7,9 3,5 1,3
Характер носових видтень* 8,5 4,0 2,2
Набряк слизовоТ оболонки порожнини носа** 8,3 2,9 1,3
Гiперемiя слизовоТ оболонки порожнини носа** 8,6 2,7 1,5
Примiтка: * О^нювались патентом, ** О^нювались лкарем.
Таблиця 2
Результати оцнки ефективностi проведення стандартного лкування в комб'тацУУ з '¡ригац':ею порожнини носа у хворих з гострими навколоносовими синуУтами (2 клiнiчна група)
Симптом Оцшка в балах
1 вiзит 2 вiзит 3 вiзит
Утруднення носового дихання* 7,9 2,2 0,9
Характер носових видтень* 8,5 3,5 1,3
Набряк слизовоТ оболонки порожнини носа** 8,3 1,9 0,8
Гiперемiя слизовоТ оболонки порожнини носа** 8,6 1,8 0,7
Прим1тка: * Оц1нювались патентом, ** Оц1нювались лкарем.
Для порiвняння ефективност лкування гост-рих навколоносових синутв з використанням ретроназально-асшрацшноТ методики iригацiТ' порожнини носа, нижче ми навели (табл. 2) пщ-сумковi дан дослщження.
Наведемо порiвняння ефектившсп цих двох методiв лкування по окремих симптомах, як оцшювались патентами та нами в результат Тх лiкування.
Так, в обох групах на порушення носового дихання при первинному зверненн скаржилися всi хворк З них, утруднення носового дихання вкрай важкого ступеня спостер^алося у 6 хворих (30%), важкого ступеня - у 8 хворих (40%), а решта 6 па^етчв (30%) скаржилися на утруднення носового дихання середнього ступеня. Далi картина стала в^^знятися i до другого вн
зиту в першш груш хворих ця ж скарга середнього ступеня була присутня у 4 хворих (20%), у 10 (50%) проткала як утруднення носового дихання легкого ступеня i 6 па^етчв (30%) не вщчували дискомфорту при диханнк А в другш груш ця ж скарга легкого ступеня була присутня у 8 хворих (40%), а 12 па^етчв (60%) не вщчували дискомфорту при диханнк Наприкшц лкування в першш груш на утруднення носового дихання не скаржилося 8 (40%) па^етчв, а у 12 (60%) цей симптом проткав в легкому ступенк А в другш груш на утруднення носового дихання не скаржилося 18 (90%) па^етчв, а у 2 (10%) цей симптом проткав в легкому ступенк Рiзниця вираженост скарги мiж вiзитами 1 i 2, а також 1 i 3 виявилася достовiрною (р <0,05) в другш груш. Це добре вщображено на рис. 1.
цкнка носового
цшка носового
ДИХаННЯ »Утруднення | | носового
| дих ання вкр ай важкого ступеня
40,0%
* Утруднення носового дихання важкого ступеня
1% 30,0%
1 ■ Утруднення носового дихання середнього
0% 30,0% ступеня
I * Утруднення носового дихання легкого )% 100% ступеня
60,0% 40,0%
-
20,0% 50,0% 30,0%
-
30,0% 40,0% 30,0%
0,0% 90,0%
40,0% 60,0%
30,0% 40,0% 30,0%
ДИХаННЯ ш утруднення
носового дихання ^^^^^^^^ вкр ай в ажко го ступеня
* Утруднення носового дихання важкого ступеня
■ Утруднення носового дихання середнього ступеня
* Утруднення носового дихання
Ш 30,0% легкого ступеня
* Адекватне Носове дихання
а)
б)
Рис. 1. В'1дображення динамки оцнки носового дихання а) в 1 груп хворих, б) в 2 груп хворих з гострими навколоносовими синуТтами.
Наступна скарга - характер носових видтень. В обох групах при першому вiзитi на видтення з носа гншного характеру скаржились 8 па^ен^в (40%), на серозно-гншш видтення, з перевагою гншного компоненту - 11 па^ен^в (55%), а у 1 (5%) спостер^алися серозно-гншы видтення, з перевагою серозного компоненту. При другому вiзитi у першш грут серозно-гншы видтення, з перевагою гншного компоненту збереглися у 1 хворого (5%), як серозно-гншы видтення, з перевагою серозного компоненту турбували 6 хворих (30%), у 8 (40%) збереглися у виглядi сероз-них видтень, а 5 па^ет1в (25%) ця скарга вза-галi не турбувала. А в другш грут показники бу-
Оцшка носових видшень
? Гнш видтення з — порожнини носа
* Серозно-гшйж видтення
з носа, з перевагою
гншного компонента 25% 1 Серозно-гжйш видтення
з носа, з перевагою
серозного компонента «Серозн! видтення з
■Я порожнини носа
I "Носових видтень в ' порожним носа немае
ли iншими: серозно-гнiйHi видiлення, з перевагою серозного компоненту турбували 4 хворих (20%), як носовi видтення серозного характеру були присутн у 10 хворих (50%), а 6 па^енлв (30%) ця скарга взагалi не турбувала. До закш-чення лкування в першiй грут у 13 па^енлв (65%) цей симптом проткав, як серозн видтення, а у 7 (35%) був вщсутым, в той час як в другш грут у 2 па^етчв (10%) цей симптом проткав, як серозш видтення, а у 18 (90%) був вщсу-тшм. В даному випадку достовiрною рiзниця бу-ла мiж вiзитами 1 i 2; 1 i 3 (р <0,05) в другш грут (рис. 2).
Оцшка носових видшень
10% 90%
20% 50%
30%
40% 1
-
¥ Гнш видтення з порожнини носа
* Серозно-гжйш видтення
з носа, з перевагою
гжйного компонента ■ Серозно-гнш видтення
з носа, з перевагою
серозного компонента
* Серозш видтення з
порожнини носа
'Носових видтень в порожний носа немае
а)
б)
Рис. 2. В '1дображення динамки оценки носових видтень а) в 1 груп хворих, б) в 2 груп хворих з гострими навколоносовими синуТтами.
При проведены ендоскопп враховувалася наявнють набряку слизовоТ оболонки порожнини носа. Так, в обох групах при першому вiзитi вщ-сутнють носового дихання в результат набряку
слизовоТ оболонки порожнини носа спостер^а-лося у 9 хворих (45%), набряк слизовоТ оболонки порожнини носа важкого ступеня - у 10 хворих (50%), а у 1 (5%) - легкого ступеня. До другого
вiзиту в першш груш цей симптом середнього ступеня був присутнш у 1 хворого (5%), у 11 (55%) проткав в легкому ступен i у 8 па^етчв (40%) не спостер^ався взагалi. У другш же групi хворих було вщзначено, що до другого вiзиту цей симптом у 6 хворих (30%) протiкав в легкому ступен i у 14 пацiентiв (70%) набряку не спосте-рiгалося взагалк До закiнчення лiкування в першш груш у 11 (55%) па^етчв слизова оболонка порожнини носа вже булу без змш, а набряк слизовоТ оболонки порожнини носа легкого ступеня при ендоскопп був присутнш у 8 па^етчв (40%), i у 1 (5%) зберiгався в виглядi середнього ступеня. А у другш груш до закшчення лкування у 17 (85%) па^ен^в слизова оболонка порожнини носа вже булу без змш, а набряк легкого ступеня при ендоскопп був присутнш у 3 па^етчв (15%). Статистично достовiрнi вщмшносп вщ-значенi мiж даними вiзиту 1 i 2, 1 i 3 (р<0,05).
При проведены ендоскопп також враховува-лася наявнють гiперемiТ слизовоТ оболонки порожнини носа. Так, в обох групах при першому вiзитi вкрай виражена гiперемiя слизовоТ оболонки порожнини носа спостер^алася у 9 хворих (45%), гiперемiя слизовоТ оболонки порожнини носа важкого ступеня - у 10 хворих (50%), а у 1 (5%) - легкого ступеня. До другого вiзиту в першш груш цей симптом середнього ступеня був
присутнш у 1 хворого (5%), у 11 (55%) проткав в легкому ступен i у 8 па^етчв (40%) пперемп слизовоТ оболонки порожнини носа не спостерн галося взагалк У другш же груш хворих було вщзначено, що до другого вiзиту цей симптом у 6 хворих (30%) проткав в легкому ступен i у 14 па^етчв (70%) пперемп не спостер^алося вза-галк До закшчення лкування в першш груш у 7 (35%) па^ен^в слизова оболонка порожнини носа вже булу без змш, а гiперемiя слизовоТ оболонки порожнини носа легкого ступеня при ендоскопи збер^алася у 13 па^ен^в (65%). А у другш груш до закшчення лкування у 18 (90%) па^етчв слизова оболонка порожнини носа вже булу без змш, а гiперемiя легкого ступеня при ендоскопи була присутня у 2 па^ен^в (10%). Статистично достовiрнi вщмшносп вщзначеш мiж даними вiзиту 1 i 2, 1 i 3 (р<0,05).
При одночаснш оцiнцi в балах уах отриманих нами результатiв (рис. 3) очевидно, що застосу-вання ретроназально-асшрацшноТ методики iри-гаци порожнини носа в схемi лiкування гострого навколоносового синуТту позитивно вiдбилося на результатах лкування. Ефективнють лiкування в груш 2, де хворi пiд час лкування використову-вали носовий душ виявилася вищою, нiж в груш 1, патентам якоТ носовий душ не призначався.
оршняльиа характеристика двох методш
5 б
Ч се
И 4
8,3 8,3
2
3 фигащею порожнини
носа
Без 1ригаЩ1 порожнини носа
Рис. 3. Пор1вняльна характеристика лкування хворих на гостр/' навколоносов/' синуГти з використанням ¡ригацп порожнини носа у комбнацП' з! стандартними схемами лкування та без нього.
Обговорення результалв
Вивчення впливу iригацiТ' порожнини носа на динамку переб^у запального процесу при гост-рому синут на сьогодышнш день, безсумшвно, залишаеться актуальним, так як, незважаючи на появу нових i вдосконалення вже вiдомих мето-дiв лiкування i профiлактики рiвень захворюва-ностi на гострий синуТт не знижуеться [14].
Iснуючi на сьогоднi системи для iригацiТ по-
рожнини носа мають певну ефективнiсть, але також мають ряд недолив та незручностей: потреба в медичному персоналу складнють технiки проведення, рiдина при ретроназальномi потоцi рухаеться в основному в площин нижнього носового ходу, що обумовлюе не повноцiннiсть промивання порожнини носа, нерщко промивна рщина попадае в середне вухо, що може викли-кати середнiй отит, розповсюдження iнфекцiТ з
ураженоТ половини носа на здорову, дискомфо-ртн вiдчуття при проведеннi процедури та ш.. , все це в свою чергу призводить до зниження ча-стоти та груп хворих з гострими навколоносови-ми синуТтами кому призначають такий метод лн кування.
Використовуючи, нами розробленоТ модифн кованоТ ретроназально-асшрацшноТ методики iригацiï порожнини носа, вдалось зменшити про-яв вище зазначених недолив та покращити ефективнiсть призначеного лкування хворим з гострими параназальними синуТтами.
Таким чином, при проведены нашого дослн дження було вщзначено, що у па^етчв обох групи в процес лiкування гострого синуТту вщбу-лося значне полiпшення кл^чноТ картини i зме-ншення основних скарг, що характеризують да-ний запальний процес. При цьому достовiрне полтшення носового дихання, зменшення видн лень з носа хворi вiдзначали до 2 вiзиту (четвер-тий, п'ятий день лкування). У ц ж термши вщбу-валася достовiрна змша ршоскошчноТ картини, оцiнена за допомогою ендоскопiï i характеризу-валася зменшенням набряку та гiперемiï слизовоТ оболонки порожнини носа. Однак, описане спостереження i динамка скарг дозволяють припустити, що в лкуваны гострого гншного си-нуТту призначення ттьки антибактерiальноï те-рап^ та симптоматичного застосування деконге-стантiв не е достатшм.
У пацiентiв першоТ групи, де носовий душ не застосовувався, в порiвняннi з другою групою, до закшчення лкування скарги на утруднення носового дихання, видтення з носа зус^чалися частiше серед па^енлв. Крiм того, зберiгався набряк i гiперемiя слизовоТ оболонки порожнини носа, що спостер^алося нами при ендоскопп i переднш риноскопiï, у бтьшоТ кiлькостi хворих.
Виходячи з наших спостережень, застосування iригацiï порожнини носа в схемi лiкування гострого синуТту е доцiльним, так як це приско-рюе позитивну динамку захворювання, що ви-ражаеться в достовiрному зменшеннi видiлень з носа, полтшення носового дихання, зменшенн набряку i пперемп слизовоТ оболонки порожнини носа.
Висновки
1. За допомогою iригацiï порожнини носа, при лкуваны гострих навколоносових сину'тв сутте-во пщвищуеться рiвень одужання та зменшуеть-ся час непрацездатност хворих на цю патоло-гiю.
2. Модифiкована нами методика iригацiï порожнини носа дае змогу бтьш якiснiше видаляти патологiчнi видiлення, зволожувати слизову оболонку, полтшувати носове дихання та пщго-тувати слизову носа до застосування тошчних
препара^в, у зв'язку з чим, пщвищуеться ефективнють лкування гострих навколоносових сину'тв в порiвняннi 3i стандартними методами лкування, так як це призводить до бтьш швидкого згасання запального процесу.
Перспективи подальших дослiджень
Ретроназально-асшрацшна методика iригацN порожнини носа дае змогу уникнути небажаних негативних ефек^в та ускладнень в порiвняннi з рашш iснуючими методами санацп порожнини носа (шфкування здорово! половини порожнини носа, закид промивноТ рiдини у середне вухо, дискомфорт в порожнин носа пщ час та шсля проведення процедури та iн.).
Лтература
1. Заболотный Д.И. Клиновидная пазуха: клиника, диагностика и лечение воспалительных заболеваний / Д.И. Заболотный, Д.С. Боенко // Ринолопя. - 2007. - № 2. - С. 55-62.
2. Козлов B.C. СинуТты: современный взгляд на проблему лечения / B.C. Козлов, В.В. Шиленкова, А.А. Шиленков // Consilium medicum. - 2004. - Т. 04, № 2. - С. 212-218.
3. Лопатин А.С. Катетеризация и принудительное дренирование околоносовых пазух / А.С. Лопатин, Г.З. Пискунов // Рос. ри-нол.- 1995. - № 5.- С. 34-48. - ISSN 0869-5474.
4. Михайлов Ю.Х. Значение микробного фактора в развитии различных форм острых и хронических риносинуситов / Ю.Х. Михайлов, В.И. Егоров, СВ. Зуева // Вестник оториноларингологии. Материалы Российской конференции оториноларингологов. - 2004. - С. 95.
5. Пискунов С.З. Клиническое значение некоторых аномалий полости носа и околоносовых пазух / С.З. Пискунов, В.В. Харчен-ко, B.C. Пискунов // Рос. ринол. - 2000.- № 4. - С. 8-10. - ISSN 0869-5474.
6. Пискунов С.З. Нос и здоровье: актовая речь на заседании Ученого совета Курского государственного медицинского университета, 9 февраля 2001 года / С.З. Пискунов. - Курск : КГМУ, 2001. - 36 с.
7. Пискунов Г.З. О работе общества ринологов за период 2003 -2005 годов и некоторый итог работы общества за время его существования / Г.З. Пискунов // Рос. ринол. - 2005. - № 2. - С. 1-11. - ISSN 0869-5474.
8. Пискунов Г.З., Пискунов С. 3. Клиническая ринология / Г.З. Пискунов, С.З. Пискунов. - М. : «Миклош», 2002. - 390 с. - ISBN 5- 900518-27
9. Попович В.1. Гострий риносинуТт: вибiр тактики фармакотерапп залежно вщ функцюнального стану сшвусть навколоносових пазух / В.1. Попович, 1.В. Кошель, П.Ф. Дудш // Журнал носових, вушних i горлових хвороб. - 2013. - № 2. - С. 21-29.
10. Попович В.1. Гострий риносинусит. Коментарп до ушфкованого кшшчного протоколу первинноТ, вторинноТ та третинноТ медич-ноТ допомоги / В.1. Попович. - КиТв : Доктор-Медiа-Груп, 2016. -68 с.
11. Почуева Т.В. Динамика функции обоняния у больных с острым риносинуситом / Т.В. Почуева, Е.И. Харченко // Журн. вушних, носових i горлових хвороб. - 2013. - № 3-с. - С. 226-228.
12. Пухлик СМ. Нужен ли носовой душ? / СМ. Пухлик, Е.Г. Кравцова // Ринология. - 2003. - № 4. - С. 66-70.
13. Сравнительный анализ эффективности применения различных антибиотиков при острых инфекционных заболеваниях ЛОР-органов / В.Т. Пальчун, Л.И. Кафарская, Н.Л. Кунельская [и др.] // Вестник оториноларингологии. - 2005. - № 5. - С. З 6-41.
14. Bruce D.F. The sinus cure. Seven Simple Steps to Relieve Sinusitis and Other Ear, Nose, and Throat Conditions / D.F Bruce, M. Grossan. - M.D., 2001. - 272 p.
15. Jackson J. A naturalistic comparison of amoxicillin/clavulanate extended release versus immediate release in the treatment of acute bacterial sinusitis in adults: A retrospective data analysis / J. Jackson, A.W. Fernandes, W. Nelson // Clin. Ther. - 2006. - Vol. 28, № 9. - P. 1462-1471.
16. Rhinosinusitis: etiopathogenesis and antimicrobial therapy, an update / De M. Benedetto, L. Salerni, De L. Benedetto [et al.] // Acta Otorhinolaryngol. Ital. - 2006. - Vol. 26, Suppl. 82. - P. 5-22.
Реферат
МЕСТО ИРРИГАЦИОННОЙ ТЕРАПИИ В КОМПЛЕКСНОМ ЛЕЧЕНИИ БОЛЬНЫХ С ОСТРЫМИ ОКОЛОНОСОВЫМИ
СИНУИТАМИ
Карчинский А.А.
Ключевые слова: ирригационная терапия, околоносовой синусит, слизистая оболочка, полость носа.
Была исследована и установлена эффективность лечения больных с острым околоносовым синуситом с включением ретроназально-аспирационной методики ирригации полости носа, которая дает возможность более качественно удалять патологические выделения, увлажнять слизистую оболочку, улучшать носовое дыхание и подготавливать слизистую носа к применению топических препаратов, в связи с чем повышается эффективность лечения острых околоносовых синуситов, по сравнению со стандартными методами лечения, так как это приводит к более быстрому угасанию воспалительного процесса.
Summary
IRRIGATION THERAPY IN INTEGRATED TREATMENT OF PATIENTS WITH ACUTE PARANASAL SINUSITIS Karchynskyi A. A.
Key words: irrigation therapy, paranasal sinusitis, mucous membrane, nasal cavity.
This article describes the effectiveness of the integrated treatment of patients with acute paranasal sinusitis by applying retronasal aspiration technique of nasal irrigation that facilitates abnormal discharge removal, moistens the mucous membrane, improves nasal breathing and prepares nasal mucosa to topical medication. Above mentioned aspects promotes the effectiveness of treatment of acute paranasal sinusitis compared to standard therapies, as this leads to more rapid attenuation of inflammation.
УДК 577.112 +616-099+616.381-002
Клименко Ю.А., Клименко А.О., Попов А.З., Збирак 1.М. ПАТОГЕНЕТИЧНА РОЛЬ ПОРУШЕННЯ МЕТАЛ-МЕТАЛОБ1ЛКОВОГО ГОМЕОСТАЗУ ЗАЛ1ЗА В НАРОСТАНН1 БАКТЕР1АЛЬНО1 АГРЕСП ТА 1НТЕНСИФ1КАЩ1 ЕНДОТОКСИКОЗУ В ОРГАН1ЗМ1 ХВОРИХ НА ПЕРИТОН1Т
1вано-Франк1вський нацюнальний медичний ун1верситет
У формуваннi критичного стану в органiзмi хворих на гострий nepumoHim пров'дна роль в'дводить-ся наростанню ендотоксикозу та розвитку полорганноУ недостатностi, що зумовлено конфлк-том м'ж opганiзмoм хворого, агресивн'ютю абдомнальноУ мкрофлори та порушенням метал-металоб'ткового гомеостазу, як показника неспециф'чно'У peзuсmeнmнoсmi органзму до бактер'а-льноУ iнфекц/'У. Встановлено, що у хворих на пepumoнim формування дефициту зал'за в цiльнiй кровi та наростання його вмсту в сироватmi, з одночасним зниженням насuчeнoсmi зал1'зом трансфери-ну на фонi iнтенсиф'кацУУ ендотоксикозу, сл'д розглядати як pаннiй показник активацУУ бактер'аль-ноУ агрес'УУ та зниження iмунорезистентностi органзму, що корегуе з тяжкстю клiнiчнoгo перебгу i потребуе адекватноУ додатковоУ корекцУУ в комплексному хipуpгiчнoму лкуванн!. Ключов1 слова: гострий перитонгг, бюелемент зал1зо, трансферин, ендогенна 1нтоксикац1я, бактер1альна активнють. Дана робота е фрагментом комплексноУ мiжкафeдpальнoУ НДР кафедри х'рург'УУ № 2 та кафедри х'рург'УУ факультету псля-дипломноУ освти ДВНЗ «вано-Франюеський на^ональний медичний унiвepсumem» «Корек^я ендогенноУ нтоксикацИ' та дис-мemабoлiчнuх poзладiе при гострих хipуpгiчнuх захворюваннях черевноУ порожнини та позаочеревинного простору», № держ. реестрацп 0109U003184.
Вступ що е патогенетичною основою дисфункцп жит-
п тево важливих оргашв та формування розвитку
В патогенез! гострого перитошту незалежно ^ ■ ^ 3 . ^ 3
в!д причин Евиникне^я, прогну роль в кл!н!ч- пел10рганн°, недостатност1 з пригн1ченням аутст-^ ■ регуляцп гомеостазу до р1вня несумюного з жит-
ному переб1гу та завершены захворювання вщ|- ™ ^ ■ ■ ^
грае' формування серому ендогенноТ штокси- тям [7,9] . Однак, пусков| механ ^ цих ^^^
^ ... Т ^ 3 . 3 нальних порушень дослщжеш недостатньо р1з-
кац|,, 1нтенсиф|кац1я яко, залежить вщ р1вня ак- нобмно [10]
тивностч бактер1ально1флоР)и. _ н -Тчонму[в ^ н|чних умовах важливим е встанов-
Кл1н1чна практика пщтверджуе, що нав1ть при 3 3.. . .
к ^ . . ^ 3 ^ ^ лення патогенетично, суп формування ендоток-
обмрженому перитонт може р03вивттись висо- °и на основ! оц!нкивстановлених поршень кий р1вень ендотоксикозу. Тому важливе значен- I м к
^ • метабол1чного гомеостазу розробити i застосу-
ня мае своечасна дiагностика наростання бакте- . iff у
. Hidinuoimxci паниыаппЛ wciimc вати ефективне цiлеспрямоване комплексне хн
рiально, активностi, яка штенсивно розмножу- . ^ . м ^
^ ^ 3 рургiчне лiкування.
еться, зумовлюючи утворення високотоксичних ^ к „и-
J- ■ ■ ... Особливе значення у iнтенсифiкацi, ендоток-
метаболiчних компонентiв, продуктiв деструкцi, , у '^"^"'ч^ч" спни|ил
^ сикозу при абдомшальнш патологi, належить кл^ин, з послiдуючим ,х поступленням в кров, 3 ^
3 3 ^ порушенню гомеостазу метал-металобткових
