CC BY
7
УДК 616.89-008.441.1-039
Борисенко В. В., Животовська Л. В., Боднар Л. А., Фисун Ю. О.
ПОР1ВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КЛ1Н1ЧНИХ ТА СОЦ1АЛЬНИХ
ПОКАЗНИК1В У ПАЦ1СНТ1В 13 ЗАП1ЙНИМИ СТАНАМИ
ВДНЗУ «Укра'Гнська медична стоматологiчна академiя» (м. Полтава)
Стаття е фрагментом науково-дослiдноI теми «Клшко-психопатолопчы дослiдження та оптимiза-^я лiкувальних i реабiлiтацiйно-профiлактичних за-ходiв за умов рiзних психiчних розладiв з урахуван-ням гелiометеофакторiв та бюлопчних ритмiв» (№ державно! реестраци 0115и000839).
Вступ. Алкоголiзацiя населення Укра!ни, що про-довжуеться та приймае новi форми, е джерелом не-гативних медико-бiологiчних, економiчних i сощалы-но-демографiчних проблем та становить серйозну загрозу стабтыност^ розвитку i благополуччю сус-пiльства [2,4]. Виникла чггка тенденцiя формування залежностi вiд алкоголю в молодому вщ, з'явились бтыш злоякiснi терапевтично резистентнi клiнiчнi прояви алкоголыних психозiв та запiйних форм пи-яцтва, якi свiдчаты про особливу тяжкюты синдрому залежностi, збтышиласы кiлыкiсты невiдкладних нар-кологiчних стаыв [5,6].
Велике значення мае поняття факторiв ризику формування алкогольно! залежност для оптимiзацi! лiкувалыно-профiлактично! роботи. На особистюты впливае широке коло факторiв, якi призводяты до внутрiшныо-особистiсних та мiжособистiсних кон-флiктiв, i, як наслщок, до адиктивно! поведiнки. На даний час видтяюты декiлыка груп сощалыно-психо-логiчних чинникiв, якi сприяюты розвитку адиктивно! поведiнки, якi умовно можна роздтити на внутрiшнi (вплив спадкових факторiв, особливостi характеру та нервово! системи) та зовнiшнi (со^алыне оточен-ня, мiкроклiмат в Ым'!, виховання, традицi!, наяв-нiсты психотравмуючих ситуацiй) [3].
Сумарнi та комбшоваы ефекти етанолу та фак-торiв зовнiшныого середовища виводяты з рiвноваги всi рiвнi регулювання гомеостазу, змшююты рiзнi ме-таболiчнi процеси та формуюты нову рiвновагу вну-тршныого середовища органiзму, що i е бюлопчною основою психiчних та поведшкових розладiв внасл^ док вживання алкоголю [8]. Розглядаючи алкоголыну залежнiсты з точки зору трiади адаптацiйних реакцм, висловлюетыся думка, що iснуюты загалын iманентнi фактори, якi вiдповiдаюты в юнцевому резулытатi за психосоматичну трансформацю негативних емо-цiйно-особистiсних переживаны i формування адик-тивних механiзмiв поведЫки та патологiчного потягу до алкоголю [1].
Лiкування залежност вiд алкоголю передбачае бiологiчнi, психолопчы та соцiалынi втручання i мае на мет припинення пацiентом вживання алкоголыних напо!в та психосо^алыну реабiлiтацiю як самого хворого, так i членiв його родини [7]. Для Ыдивщуа-лiзацi! лiкувалыно-реабiлiтацiйних програм необхщ-но враховувати поеднання ктычних, сощалыно-пси-
lzhyvotovska@gmail.com
хологiчних та бюлопчних факторiв, що впливаюты на формування та перебк алкоголыно! залежностi.
Метою дослщження було вивчення клшко-со-^алыних показникiв у хворих iз запмними формами алкоголыно! залежностi.
Об'ект I методи дослщження. Пщ нашим спо-стереженням знаходилосы 293 пацiента з алкоголы-ною залежнiстю вiком вщ 19 до 63 рокiв (середнм вiк 35,9 ± 4,3 роюв), з них чоловiкiв - 217 (74,1%), жЫок - 76 (25,9%). Нозолопчна дiагностика - психiчнi та поведiнковi розлади внаслiдок вживанням алкоголю (ППРА, Р10.0-Р10.5) - базувалася на критерiях Мiж-народно! кJlасифiкацi! хвороб 10-го перегляду (МКХ-10), 1998.
ВЫ обстежен були розподiленi на двi кJliнiчнi групи. В першу групу було включено 226 (77,1%) оЫб з постмним типом зловживання алкоголем, з них - 157 (69,5%) - чоловшв, 69 (30,5%) - жшок, в другу групу - 67 (22,9%) па^енпв з етзодичним типом, з них 60 (89,5%) чоловЫв, 7 (10,5%) - жшок. Групи були репрезентативн за вком та со^алыно-демографiчними показниками.
У пащен^в 1 групи вщзначався постiйний тип зловживання (щоденне або майже щоденне) i змшаний тип (перемiжна форма), при якому на тл постмно-го пияцтва були перюди його посилення, з вживанням спиртного в максималыних дозах. У пащенпв 2 групи був етзодичний тип зловживання алкоголем, при якому перюди щоденного пияцтва чергувалися з бтыш-менш тривалими штервалами, коли хворий не вживав спиртного або вживав його етзодично, в невеликих дозах i без втрати контролю.
Обстеження проводилосы iз використанням клм-нiко-психопатологiчного, кJliнiко-анамнестичного та статистичного методiв доотдження. Основними методами обстеження були клшко-психопатолопчний для оцшки стану хворих, визначення особливостей кл^чно! картини i перебiгу патологiчного проце-су та клiнiко-анамнестичний метод, що включав в себе ретроспективний аналiз кJliнiчних проявiв, вивчення анамнезу та юторп захворювання, а також об'ективних вiдомостей, отриманих вiд родичiв пац^ ентiв, з ретроспективною оцшкою перiоду, що передував зверненню патента за допомогою до лкаря. До^дження проводилося з використанням «Карти клiнiчного обстеження хворих з алкоголыною залеж-нiстю», розроблено! на кафедрi психiатрi!, наркологi! та медично! психологи ВДНЗУ «Укра!нсыка медична стоматологiчна академiя», в яку вносилися деталынi анамнестичн вiдомостi, що включали: спадковiсты, етапи ранныого розвитку, шкiлыний перiод, умови побуту та життя, трудову дiялынiсты, особливостi
початку, динам1ку КЛ1Н1ЧН01 картини всього перюду захворювання, психопатолог1чну характеристику попередн1х рецидив1в захворювання, !хню к1льк1сть, як1сть та особливост1 рем1с1йних пер1од1в, наявн1сть I характер змш особистост1, обсяг I характер отрима-но! стац1онарно1 та амбулаторно! допомоги, ефек-тивн1сть проведеного лкування. Анамнестичн1 дан1 дозволяли встановити тривалють захворювання, тип зловживання алкоголем, стад1ю та характер за-лежност1. Статистична обробка даних проводилась 1з використанням критерю %2 П1рсона, що вказуе на ступ1нь зв'язку м1ж статистичними чинниками.
Результати дослщження та Ух обговорен-ня. За в1ком пац1енти 1 групи розпод1лилися: до 20 роюв - 2 (1,3%) чоловшв; в1д 21 до 30 роюв - 20 (12,7%) чолов1к1в I 6 (8,7%) ж1нок, в1д 31 до 40 роюв
- 52 (33,1%) чоловшв I 23 (33,3%) жшки; вщ 41 до 50 роюв - 59 (37,6%) чоловки I 25 (36,2%) жшок; вщ 51 до 60 рок1в - 19 (12,1%) чоловки I 14 (20,3%) ж1нок I старше 61 року - 5 (3,2%) чоловшв I 1 (1,4%) ж1нка. Серед хворих 2 групи вщ 21 до 30 роюв було 9 (15,0%) чоловшв I 1 (14,3%) жшка, вщ 31 до 40 роюв вщповщно - 29 (48,3%) 14 (57,1 % ), вщ41 до 50 роюв - 15 (25,0%) I 1 (14,3%), 51-60 роюв - 7 (11,7%) I 1 (14,3%).
В 1 груп1 на момент надходження в стацюнар без зниження квал1ф1кацИ пра-цювало 59 (37,6%) чоловшв I 28 (40,6%) ж1нок, з1 зниженням квал1ф1кацИ - 41 (26,1%) чолов1к та 22 (31,9%) ж1нки, без-робггних було 45 (28,7%) чолов1к1в I 15 (21,7%) жшок, пенсюнер1в за вком - 8 (5,1%) чоловшв I 2 (2,3%) ж1нки, швалщв
- 4 (2,5%) чолов1ка I 2 (2,3%) жшки. В 2 груп1 на момент надходження в стацюнар без зниження квал1ф1кацИ працюва-ло 13 (43,39%) чоловшв I 2 (28,6%) жшки, 1з зниженням квал1ф1кацИ - 25 (56,61%) чоловшв, 1 (14,3%) ж1нка, безроб1тних було 19 (41,51%) чолов1к1в I 3 (42,9%) жшки, пенсюнер1в за вком - 1 (14,3%) жшка та швалщв - 3 (5,66%) чоловка.
При пор1внянн1 кл1н1ко-соц1альних по-казник1в хворих 1з зап1йними формами алкогольно! залежност1 були виявлено, що бшьшють пац1ент1в були молодого I середнього в1ку (31-40 рок1в), що становило в пер-ш1й груп1 33,2% (75/226), а в друг1й груп1 - 49,2% (33/67), %2=5,733, р<0,05; на момент надходження в стацюнар були безробггними або працювали з1 зниженням квал1фкац1! 54,4% (123/226) пац1ент1в 1 групи та 71,6% (48/67) - 2 групи (х2=6,304, р<0,05).
Привертае увагу I той факт, що в 43,4% (98/226) обстежуваних 1 групи спадковють була обтяжена у найближчих родич1в. З них в 18,3% (18/98) пац1ен-т1в в роду були родич1, що мали розлад особистос-т1, в 63,3% (62/98) р1дн1 лкувалися з приводу алкогольно! або наркоманмно! залежност1, в 7,1% (7/98)
- з приводу епшепси, в 6,1% (6/98) - ендогенного псих1чного захворювання, в 5,1% (5/98) - розумо-во! в1дсталост1. В 2 груп1 спадков1сть була обтяже-ною в 64,2% (43/67) пац1ент1в. З них в 13,9% (6/43) були родич1, що страждали розладом особистост1, в
41,9% (18/43) р1дн1 л1кувалися з приводу алкогольно! або наркоманмно! залежност1, в 16,3% (7/43) -з приводу епшепси, в 27,9% (12/43) - ендогенного псих1чного захворювання.
При пор1внянн1 двох клш1чних груп було виявлено, що спадковють псих1чними I нарколопчними за-хворюваннями б1льш обтяжена у пац1ент1в 2 групи - в 64,2% (43/67) випадюв, а в 1 груп1 - 43,4% (98/226), х2=8,970, р<0,01; при цьому спадков1сть нарколопчними захворюваннями складала в 1 груп1 63,3% (62/98), в 2 груп1 - 41,9% (18/43), %2=9,934, р<0,01.
Значн1 розб1жност1 спостер1галися також в на-копиченн1 ознак резидуально-оргаычно! основи до захворювання: в 1 груп1 у 8,8% (20/226) випадюв, в 2 груп1 - 28,4% (19/67), %2=17,045, р<0,001; ЧМТ в анамнез! в1дпов1дно 9,7% (22/226) та 19,4% (13/67) , Х2=4,593, р<0,05.
Пор1вняльну характеристику кл1н1чних прояв1в у пац1ент1в з пост1йним I еп1зодичним типом зловживання при госп1тал1заци показано на рисунку.
При госп1тал1заци в стац1онар серед 226 пац1ент1в 1 групи у 54 (23,9%) ос1б був стан в1дм1ни неусклад-
Рис. Порiвняльна характеристика клiнiчних проявш у пацieнтiв iз запiйними формами алкогольно''' залежностi на момент госшталiзацíf
(в %).
нений, у 36 (15,9%) - з судомами, у 93 (41,1%) - з дел1р1ем, у 14 (6,2%) - з дел1р1ем та судомами, у 28 (12,4%) - гостра штоксикац1я з комою. 1з 67 пац1ен-т1в 2 групи при надходженн в стацюнар у 13 (19,3%) був стан вщмши неускладнений, у 18 (26,9%) - з судомами, у 17 (25,4%) - з дел1р1ем, у 4 (6,0%) - з дел1р1ем I судомами, у 15 (22,4%) - гостра штокси-кац1я з комою. Дослщження показало, що в 1 груп1 статистично достов1рно частше в1дзначався дел1р1й (41,1%, %2=5,486, р<0,05), а в 2 груп1 - стан вщмши з судомами (26,9%, х2=4,112, р<0,05) I гостра шток-сикац1я з комою (22,4%, х2=4,126, р<0,05).
В таблицi показан! статистично значим! вщмш-ност1 по клшко-соц1альними показниками у пац1ен-т1в з постмним I еп1зодичним типом зловживання.
Пор1вняння кл1н1чних показник1в у пац1ент1в 1з за-п1йними формами алкогольно! залежност1 показало,
Таблиця.
Порiвняльна характеристика клiнiко-соцiальних показникiв у пацieнтiв з запiйними
формами алкогольноГ залежност
Клш1ко-соц1алын1 показники 1 група, % 2 група, % Критерм П1рсона х2 Ступ1ны достов1рност1 р
В1к 31-40 роюв 33,2 49,2 Х2=5,733 р<0,05
Профес1йна дезадаптац1я 54,4 71,6 Х2=6,304 р<0,05
Спадкова обтяжен1сты 43,4 64,2 Х2=8,970 р<0,01
Обтяжешсты нарколог1чними захворюваннями 63,3 41,9 Х2=9,934 р<0,01
Резидуалыно-орган1чна патолог1я 8,8 28,4 Х2=17,045 р<0,001
ЧМТ в анамнез! 9,7 19,4 Х2=4,593 р<0,05
Середныопро-гред1ентний тип переб1гу 59,7 37,3 Х2=10,481 р<0,01
Швидкопро-гред1ентний тип т переб1гу 23,8 47,8 Х2=14,197 р<0,01
Тривалюты захворювання бтыше 10 рок1в 34,5 57,1 Х2=8,030 р<0,01
Важкий ступшы сп'яншня 3,4 11,9 Х2=5,988 р<0,05
Ускладнен1 форми сп'яншня 14,6 37,3 Х2=16,790 р<0,01
Сп'яншня по депресивномутипу 75,7 12,0 Х2=23,156 р<0,001
Сп'яншня по дисфоричному типу 6,1 36,0 Х2=8,296 р<0,01
Сп'яншня по ептептощному типу 9,1 32,0 Х2=3,841 р<0,05
Дел1р1й в анамнез! 21,7 10,4 Х2=4,218 р<0,05
Стан вщмши з судомами в анамнез! 11,9 35,8 Х2=20,489 р<0,01
Дел1р1й при госп1тал1заци 41,1 25,4 Х2=5,486 р<0,05
Стан вщмши з судомами при госттал1заци 15,9 26,9 Х2=4,112 р<0,05
Гостра штоксикац1я з комою при госттал1заци 12,4 22,4 Х2=4,126 р<0,05
що у 59,7% (135/226) обстежених 1 групи порiвняно з 37,3% (25/67) 2 групи переважав середныопрогре-дiентний тип перебiгу з формуванням особистюних змiн протягом 6-10 роюв (%2=10,481, р<0,01), а у 47,8% (32/67) па^ентв 2 групи порiвняно з 23,8% (54/226) 1 групи - швидкопрогредiентний перебiг з формуванням особистюних змш уже через 3-5 роюв захворювання (%2=14,197, р<0,01). Тривалюты захворювання бiлыше 10 рокiв в 1 груп становила 34,5% (78/226), у 2 груп - 56,7% (38/67), %2=10,652, р<0,01.
Також у пащетчв друго! групи в порiвняннi з пер-шою переважали важкий ступшы сп'янiння (11,9% (8/67) i 4,0% (9/226) вiдповiдно, %2=5,988, р<0,05) i ускJlадненi форми сп'янiння (37,3% (25/67) i 14,6% (33/226) вщповщно, %2=6,790, р<0,01). При цыому статистично значущi вiдмiнностi варiантiв ускладне-них форм сп'яншня в 1 груп встановлено по депре-
сивному типу (75,7% (25/33) порiвняно з 2 групою 12,0% (3/25), х2=23,156, р<0,001), а в 2 групi - по дисфоричному (36,0% (9/25) порiвняно з 1 групою 6,1% (2/33), х2=8,296, р<0,01) та ептептощно-му типам (32,0% (8/25) та 9,1% (3/33) вщповщно, Х2=3,841, р<0,05).
Встановлено, що в анамнезi у пащен^в 1 групи делiрiй був в 21,7% (49/226) випадюв, в 2 груп -10,4% (7/67), х2=4,218, р<0,05, стан вiдмiни з судо-мами в 11,9% (27/226) i 35,8% (24/67) вiдповiдно, Х2=20,489, р<0,01.
Проведений аналiз показав, що серед пащен^в з епiзодичним типом зловживання алкоголем переважали особи молодого та середныого в^ (31-40 роюв), якi на момент надходження в стацюнар були безробiтними або працювали зi зниженням квалiфi-кацi!, частше вiдзначалися ознаки рецидуалыно-ор-ганiчно! основи до захворювання та ЧМТ в анамнез^
переважали обтяжена спадковють як псих1чними, так I нарколопчними захворюваннями, швидкопро-гред1ентний переб1г з формуванням особист1сних зм1н вже через 3-5 роюв хвороби, тривалють захво-рювання б1льше 10 роюв; дом1нували важкий ступ1нь та ускладнен форми сп'ян1ння з переважанням по експлозивному та епшептощному типу, при госп1-тал1зац1! част1ше д1агностували стан вщмши з судо-мами та гостру штоксикацю з комою. У хворих з постмним типом зловживання алкоголем вщм1чалися обтяжена спадковють нарколопчними захворюваннями, середньопрогред1ентний тип переб1гу з формуванням особистюних зм1н протягом 6-10 рок1в, важкий ступшь та ускладнен1 форми сп'яншня, пе-
реважно по депресивному типу, при госпггал1заци част1ше д1агностували дел1р1й.
Висновки. Таким чином, наведен! дан1 св1дчать, що виникнення зап1йних форм алкогольно! залеж-ност1 пов'язано з комплексом бюпсихосоц1альних фактор1в, як1 слщ враховувати при проведенн1 л1ку-вально-профшактичних заход1в даному контингенту хворих.
Перспективи подальших дослiджень. Пер-спективним напрямком дослщження е розробка персон1ф1кованих л1кувально-реаб1л1тац1йних про-грам у пац1ент1в з зап1йними формами алкогольно! залежност1, що визначае необх1дн1сть подальшого вивчення патогенетичних механ1зм1в формування та переб1гу захворювання.
Лiтература
1. Artemchuk A.F. Yntehralnaya narkolohyya: nekotorye teoretycheskye y praktycheskye aspekty / A.F. Artemchuk // Ukrayinskyy visnyk psykhonevrolohiyi. - 2003. - T. 11. - Vyp. 2 (35). - S. 65-68.
2. Linskyy I.V. Narkopatolohiya yak «dzerkalo» psykhichnoho zdorov'ya i hromadskoho blahopoluchchya ukrayinskoho suspilstva / I.V. Linskyy, M.Yu. Ihnatov // Mizhnarodnyy psykhiatrychnyy, psykhoterapevtychnyy ta psykhoanalitychnyy zhurnal. - 2007. - T. 1, № 1. -S. 76-84.
3. Maksymova N.Yu. Psykholohiya adyktyvnoyi povedinky: navch. posib. / N.Yu. Maksymova. - K.: VPU «Kyyivskyy universytet», 2002. - 308 s.
4. Minko A.I. Problemy v svyazi s upotrebleniyem alkogolya (v praktike semeynogo vracha) / A.I. Minko, I.V. Linskiy // Novosti meditsiny i farmatsii. - 2010. - № 15 (335). - S. 11.
5. Narkolohiya: Natsionalnyy pidruchnyk: za red. prof. I.K. Sosina, dots. Yu.F. Chuyeva. - Kharkiv: Kolehium, 2014. - 1500 s.
6. Problemy narkozalezhnosti ta aspekty suchasnoyi medyko-sotsialnoyi dopomohy / S.I. Tabachnikov [ta in.] //Arkhiv psykhiatriyi. - 2009. - T. 15, № 2 (57). - S. 83-87.
7. Skrypnikov A.M. Narkolohiya / A.M. Skrypnikov, O.K. Napryeyenko, H.T. Sonnyk. - Ternopil, 2008. - 360 s.
8. Chernobrovkyna T.V. Synerhetycheskaya medytsyna: Teoretycheskye y prykladnye aspekty v addyktolohyy. Yzd. 2-e, dopoln. / Predyslovye prof. Karpova A.M. / T.V. Chernobrovkyna, B.M. Kershenholts, A.F. Artemchuk. - Kharkov: «Pleyada», 2007. - 240 s.
УДК 616.89-008.441.1-039
ПОР1ВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КЛ1Н1ЧНИХ ТА СОЦ1АЛЬНИХ ПОКАЗНИК1В У ПАЦЮНТ1В 13 ЗА-П1ЙНИМИ СТАНАМИ
Борисенко В. В., Животовська Л. В., Боднар Л. А., Фисун Ю. О.
Резюме. В данм po6oTi представлен результати вивчення клшко-со^альних показниюв у 293 пащен^в i3 запмними формами алкогольно! залежностк Виокремлено статистично значимi вщмшност по кгмычним проявам та сощальним чинникам у пащен^в з постмним та етзодичним типом зловживання алкоголем. Ви-явлен кореляци дають можливост в подальшому оптимiзувати л^вально-реабштацмн заходи у даного контингенту хворих.
Ключовi слова: алкогольна залежнiсть, запмн форми, клiнiко- соцiальнi показники. УДК 616.89-008.441.1-039
СРАВНИТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА КЛИНИЧЕСКИХ И СОЦИАЛЬНЫХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ У ПАЦИЕНТОВ С ЗАПОЙНЫМИ СОСТОЯНИЯМИ
Борисенко В. В., Животовская Л. В., Боднар Л. А., Фисун Ю. А.
Резюме. В данной работе представлены результаты изучения клинико-социальных показателей у 293 пациентов с запойными формами алкогольной зависимости. Выделены статистически значимые различия по клиническим проявлениям и социальным факторам у пациентов с постоянным и эпизодическим типом злоупотребления алкоголем. Выявленные корреляции дают возможности в дальнейшем оптимизировать лечебно-реабилитационные мероприятия у данного контингента больных.
Ключевые слова: алкогольная зависимость, запойные формы, клинико-социальные показатели.
UDC 616.89-008.441.1-039
COMPARATIVE CHARACTERISTICS OF CLINICAL AND SOCIAL INDICATORS IN PATIENTS WITH BINGE DRINKING CONDITIONS
Borysenko V. V., Zhyvotovska L. V., Bodnar L. A., Fysun Yu. O.
Abstract. Treatment of alcohol dependence provides biological, psychological and social interventions and is aimed at alcohol abuse cessation and psychosocial rehabilitation of the patient himself and members of his family. For the treatment and rehabilitation programs individualization, it is necessary to consider the combination of clinical and socio-psychological factors affecting formation and course of alcohol dependence.
The aim of the research was to study clinical and social indicators in patients with binge drinking forms of alcohol dependence.
A total of 293 patients with mental and behavioral disorders caused by alcohol consumption (F10.0-F10.5) aged from 19 to 63 years (average age 35.9 ± 4.3 years) were examined, among them men □ 217 (74.1% ), women □ 76 (25.9%). All examined were distributed into two clinical groups, representative of age and socio-demographic indicators. The first group included 226 (77.1%) people with a constant type of alcohol abuse, among them, men □ 157 (69.5%), and women - 69 (30.5%), the second group included 67 (22.9%) patients with episodic type, among them, men - 60 (89.5%), women - 7 (10.5%). The examination was carried out using clinical-psychopathological, clinical-anamnestic and statistical research methods.
When comparing clinical and social indicators of patients with binge drinking forms of alcohol dependence, it was determined that the majority of patients were young and middle-aged (31-40 years), which amounted to 33.2% (75/226) in the first group, and in the second group - 49.2% (33/67), %2 = 5.733, p <0.05; at the time of admission to the hospital were unemployed or were working with a decrease in qualification 54.4% (123/226) of the first group patients and 71.6% (48/67) - of the second one (%2 = 6.304, p <0.05). Hereditary mental and narcological diseases were more often observed in patients of the second group - in 64.2% (43/67) cases, and in the first group - 43.4% (98/226), x2 = 8.970, p <0.01; the heredity of narcological diseases amounted to 63.3% (62/98) in the first group, and 41.9% (18/43) in the second one, %2 = 9.934, p <0.01. Significant differences were also observed in the accumulation of signs in residual-organic basis before disease: in the first group in 8.8% (20/226) cases, in the second group - 28.4% (19/67), %2 = 17.045, p <0.001; presence of cranium-brain trauma in the history, correspondingly, 9.7% (22/226) and 19.4% (13/67), %2 = 4.593, p <0.05.
In 59.7% (135/226) of the examined patients of the first group, compared with 37.3% (25/67) of the second one, the middle progredient course type with formation of personality changes within 6-10 years (%2 = 10.481, p <0. 01) was prevailed, and in 47.8% (32/67) of patients in the second group compared to 23.8% (54/226) of the first one - the rapid progredient course with formation of personality changes after 3-5 years of disease (%2 = 14.197, p <0.01) was observed. The disease duration for more than 10 years in the first group amounted to 34.5% (78/226), and in the second one - 56.7% (38/67), %2 = 10.652, p <0.01.
It was determined that in the history of the first group patients delirium was observed in 21.7% (49/226) cases, in the second group - 10.4% (7/67), %2 = 4.218, p <0.05, withdrawal condition with convulsions - in 11.9% (27/226) and 35.8% (24/67) respectively, %2 = 20.489, p <0.01. Also, severe intoxication prevailed in patients of the second group in comparison with the first one (11.9% (8/67) and 4.0% (9/226), respectively, %2 = 5.988, p <0.05) and complicated forms of intoxication 37.3% (25/67) and 14.6% (33/226), respectively, %2 = 6.790, p <0.01). Moreover, statistically significant differences in the variants of complicated intoxication forms were determined according to the depressive type in the first group (75.7% (25/33) compared with the second group 12.0% (3/25), %2 = 23.156, p <0.001), and in the second group according to the dysphoric type (36.0% (9/25) compared to the first group 6.1% (2/33), x2 = 8.296, p <0.01), the epileptoid type (32.0% (8/25) and 9.1% (3/33), respectively, %2 = 3.841, p <0.05). At hospitalization, delirium was statistically significant more frequent in the first group patients (41.1%, %2 = 5.486, p <0.05), and the second group presented withdrawal condition with convulsions (26.9%, %2 = 4.112, p <0.05) and acute intoxication with comma (22.4%, %2 = 4.126, р <0.05).
The research data determined that the binge drinking forms of alcohol dependence were associated with a complex of biopsychosocial factors that should be considered when conducting therapeutic and preventive measures for this contingent of patients.
Keywords: alcohol dependence, binge drinking forms, clinical and social indicators.
Рецензент - проф. Скрипнков А. М.
Стаття надшшла 03.08.2017 року
