CC BY
14
УДК 616-001.17-036-008.9-089
Пор1вияльиа характеристика динамжи маркерiв синдрому системного запалення у фаз^ перебегу ошковоУ хвороби у залежност1 в1д терм1н1в початку оперативного лжування
Сорокiна О. ЮЛ Фшш Ж. В.*
1ДЗ «Днтропетровська медична академ1я МОЗ Украгни» ХКЗ «М1ська клШчна лтарня № 8», Льв1в
Тяжка откова травма, що тiсно корелюе з неспец^чною вiдповiддю iмунноí системи, проявляеться активацieю запальних ланок у вах тканинах органiзму незалежно вiд пошкодження. Проблема грамотного вибору адекватноí лкувально1 тактики, спрямованоí на зниження прогресування запально'1' вiдповiдi на великi отки, активно вивча-еться i заслуговуе подальшо' уваги i дослiдження. Метою роботи було проведення порiвняльноí характеристики динамки маркерiв синдрому системного запалення у фазах переб^ опiковоí хвороби у залежност вiд термiнiв початку оперативного лкування. Обстежено i проаналiзованi 105 пацiентiв з термiчною травмою. Для визначення тяжкост термiчного ураження, у вах па^ен^в проводилася оцшка iндексу тяжкостi ураження (од.), площi глибо-кого опiку (%), загально1 площi опiку (%) з урахуванням вту потерпiлого (роки) i наявност опiку дихальних шляхiв. Залежно вщ iндексу тяжкостi ураження, пацiенти були розподтеш на групи дослiдження: до 1 групи входило 46 постраждалих з шдексом тяжкостi ураження вщ 61 од. до 90 од.; 2 група налiчувала 29 па^ен^в з шдек-сом тяжкостi ураження вище 91 од. Також у залежност вiд термiнiв оперативного втручання па^енти 1 i 2 груп були розподтеш на пщгрупи: пщгрупи 1.1 i 2.1, де перше оперативне втручання проводили до п'ято1 доби опь ковоí хвороби; пщгрупи 1.2 i 2.2, де перше оперативне втручання проводили пюля п'ято1 доби опiковоí хвороби. Оцiнювався рiвень iнтерлейкiну-6 (И-6) i С-реактивного протешу сироватки кровi постраждалих на рiзних етапах обстеження. Лiкувально-дiагностична програма проводилась вщповщно до клiнiчного протоколу надання медич-ноí допомоги постраждалим з термiчними опiками. Виявлено достовiрне пщвищення рiвня /^-6 i С-реактивного протешу в сироватц кровi вже з 1 доби пюля отково! травми незалежно вiд площi опiку, що зберiгалося висо-ким протягом гострого перюду опiковоí хвороби. Рiвень /^-6 корелював з великими значеннями загального вщ-сотка опiку (И = 0,359, р = 0,014), площею глибокого отку (И = 0,562, р < 0,001) та шдексом тяжкост ураження (И = 0,572, р < 0,001). У хворих пщгрупи 1.1 вщзначалося достс^рне зменшення рiвня /^-6 кровi у порiвняннi з ви-хiдним рiвнем на 7 добу отково! хвороби. У па^ен^в пiдгрупи 1.2 рееструвалося достс^рне збiльшення середньо-го рiвня /^-6 з кореляцiею мiж термiном початку оперативного втручання i зростанням показниюв /^-6 (И = 0,760, р = 0,001). У хворих пщгрупи 2.1 виявлено вiрогiдний кореляцшний зв'язок млж термiном раннього оперативного втручання (3,0 ± 0,4 доби) i подальшим пiдвищенням середнього рiвня /1-6 (И = - 0,742, р = 0,004) з третьо1 доби пюля отку. Рiвень С-реактивного протешу не корелював з початком оперативного втручання для хворих обох пщгруп. КлючовI слова: откова хвороба, синдром системно1 запально! вщповд оперативне втручання.
Патофiзiологiчнi змiни у шкiрi характеризу-ються тепловим ефектом у комбшацп з го-стрими запальними змiнами, що спричиненi от-ками. Механiзм отково! травми полягае у коагу-лятивному некрозi етдермюу i нижче прилеглих структур шюри [8]. При опiках бiльше 10 % по-верхнi тiла бшьш ймовiрний розвиток системно! вiдповiдi за рахунок iмунозапальних факторiв, що спричинеш дисфункцiею iмунно! системи, пропорцiйною ступеню отково! травми [4], [5], [15]. Оскшьки тяжка откова травма пов'язана з дисбалансом iмунно! системи та гомеостазу [16], то у пащенпв е схильшсть до розвитку кттчно! картини синдрому системно! запально! вщповщ (ССЗВ). Коли джерело iнфекцi! виявляеться, тодi дiагностуеться сепсис. Коли сукупшсть факторiв призводить до розвитку кардюваскулярного ко-
лапсу, це описуеться як септичний шок зi збшь-шенням тяжкостi отково! травми; пiдвищуеться ймовiрнiсть гострого легеневого ураження, нир-ково! недостатностi та полiорганно! недостатнос-•п, що веде до пiдвищення смертност [6], [11].
Продукты, що звшьняються пiд час ушко-дження тканини, викликають двофазну вщпо-вiдь iмунно! системи. ОКсН описав феномен "Рмо-НИ'" як ефект iмунно! системи при важких опiках. У першiй фазi синдрому системно! запально! вщповщ проявляються прозапальнi се-редники iмунно! системи [3], [12]. С багато досль джень, присвячених ролi цитоюшв у травмi. За даними лггератури, з прозапальних iнтерлейкiнiв (¡Ь) послщовно пiдвищуеться тiльки ¡Ь-6 та ¡Ь-1р [7], [13]. Виявлено, що гостре пщвищення сиро-ваткового рiвня ¡Ь-6 спричиняе лiпополiсахарид
1-4 2017
Соромна О. Ю, Флп Ж. В. ПОР1ВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИНАМКИ МАРКЕР1В СИНДРОМУ.
(LPS) [9]. В експериментах на тваринах при моде-люванн тяжко! отково! травми, c^OBaTKOBi piB-m IL-6 досягали максимальних значень протягом перших годин пicля травми i були пpопоpцiйнi площi отково! поверхн [17], [14]; ця тенденщя збеpiгaлacь протягом 15 днiв тсля отку [10].
Мета дослiдження - провести поpiвняльну характеристику динaмiки мapкеpiв синдрому системного запалення у фази перебпу опiково! хвороби у залежносп вiд теpмiнiв початку оперативного л^вання.
Матерiали i методи дослщження. Обсте-жено та пpоaнaлiзовaно 105 постраждалих з теpмiчною травмою, що перебували на стащ-онарному лшуванш в опiковому центpi на бaзi КЗ «Мюька клiнiчнa лiкapня № 8» м. Львова за перюд 2012-2016 pp.
З метою визначення тяжкосп теpмiчного ураження, у вшх хворих оцiнено:
- iндекc тяжкосп ураження (1ТУ, од.);
- площу глибокого опiку (ПГО, %);
- загальну площу опiку (ЗПО, %);
- вш постраждалого (роки);
- наявтсть опiку дихальних шляхiв (ОДШ)
Стpaтифiкaцiя пaцieнтiв проводилася згiдно
ступеню тяжкоcтi теpмiчного ураження за ш-дексом тяжкоcтi ураження. Пaцieнти подшеш на групи доcлiдження:
- 1 група дослщження (n = 46) - iндекc тяж-коcтi ураження - вщ 61 од. до 90 од., коли дia-гностусться опiковa хвороба i опiковий шок тяжкого ступеня; iндекc тяжкоcтi ураження складав 67,7 ± 1,44 од., загальна площа опiку досягала (27,7 ± 0,9) % при площi глибокого опiку (16,8 ± 1,0) %;
- 2 група доcлiдження (n = 29) - шдекс тяжкоcтi ураження - вiд 91 од., коли дiaгноcтуeтьcя отко-ва хвороба i опiковий шок вкрай тяжкого ступеня; шдекс тяжкосп ураження досягав 134 ± 6,31 од., загальна площа отку складала (57,3 ± 3,6) % при площi глибокого опiку (22,3 ± 2,6) %.
У залежносп вщ термшв оперативного втручан-ня, пащенти 1 i 2 груп були розподшеш на тдгрупи:
- тдгрупи 1.1 i 2.1, де перше оперативне втру-чання проводилося до п'ято! доби ошково! хвороби;
- пщгрупи 1.2 i 2.2, де перше оперативне втру-чання проводили тсля п'ято! доби отково! хвороби.
Дiaгноcтично-лiкувaльнa програма проводилась згiдно з клшчним протоколом надання ме-дично! допомоги постраждалим з теpмiчними ошками [1], [2]. Пaцieнтaм з глибокими обме-женими чи поширеними отковими пошкоджен-нями при cтaбiльнiй функцп життево-важливих систем проводились етaпнi некректомп з од-ночасною аутодермопластикою або аутоксе-нодермопластикою. Доcлiдження piвня штер-лейкiну-6 (IL-6) сироватки кpовi потеpпiлих на piзних етапах обстеження проводилось на бaзi клiнiко-дiaгноcтично! лабораторп дiaгноcтич-ного центру «МеД1С».
Статистичну обробку pезультaтiв викона-но за допомогою програм MS Excel i StatSoft Statistica 12. Поpiвняння статистичних характеристик у групах i в динaмiцi спостереження проводили з використанням параметричних i непараметричних критерпв (з урахуванням закону розподшу). Вiдмiнноcтi вважали статис-тично значущими прир < 0,05.
Результати роботи та Тх обговорення. При
спостереженш за динaмiкою середнього piв-ня IL-6 сироватки кpовi рееструвалося значне збшьшення piвня цього показника вже на 1 ета-m спостереження, поpiвняно з pегiонapною нормою (6,9 ± 0,8 пг/мл) у вшх групах доcлiдження. На rai тяжко! теpмiчно! травми, на 1 добу отково! хвороби середнш piвень IL-6 сироватки кpовi пaцiентiв у пiдгpупaх 1.1 i 1.2 досягав значень 97,9 ± 16,1 пг/мл i 139,8 ± 57,1 пг/мл вщ-повщно (Табл. 1); це перевищувало показники репонарно! норми у 14,4 i 20,6 разу вiдповiдно (р = 0,001). Вщмшносп мiж пiдгpупaми були не вipогiдними (U = 26,0; р = 0,528) за рахунок великого коефщента вapiaцi! показника на цьому етат доcлiдження (98,1 %).
При aнaлiзi встановлено, що у хворих з тдгруп 1.1 i 1.2 загальна площа отку була (26,0 ± 1,4) % i (29,5 ± 1,4) %, вiдповiдно; при цьому при гоcпiтaлiзaцi! у постраждалих ш-декс тяжкосп ураження був вiд 61 до 90 од. (62,5 ± 1,59 од. i 73,5 ± 1,4 од. вщповщно), що
Таблиця 1 - Пор1вняльна динашка р1вня IL -6 у сироватщ кров1 хворих 1 групи
Термш початку оперативного л1кування Статистичш характеристики (пг/мл), М ± m, Ме (25 %; 75 %) Ввдмшносл м1ж шдгрупами за М-У
Шдгрупа 1.1 Шдгрупа 1.2
1 доба 97,9 ± 16,1 113,0 (75,0; 128,5) 139,8 ± 57,1 61,0 (37,0; 237,5) U = 26,0; p = 0,528
3 доба 145,8 ± 29,1 165,0 (83,0; 219,0)* 177,3 ± 39,9 185,0 (83,0; 267,5) U = 22,0; p = 0,293
7 доба 61,3 ± 16,5 39,0 (27,0; 106,5)* 171,3 ± 27,6 142,0 (112,0; 229,5) U = 4,0; p = 0,003
Примггка. * - коефщент ввдмшносп у пор1вняш з попередшм етапом. 1-4 2017 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
вщповщало тяжкому оптовому шоку i дозволило вщнести цих хворих до 1 групи спостере-ження. При цьому у хворих з тдгрупи 1.2 пло-ща глибокого отку - (21,0 ± 1,4) % вiрогiдно вiдрiзнялася i на 75% перевищувала показники пiдгрупи 1.1 - (12,9 ± 0,9) % (и = 94,0; р < 0,001).
Рiвень ¡Ь-6 у пацiентiв тдгрупи 1.2 у 1,4 разу перевищував середне значення пiдгрупи 1.1. Це корелювало з бiльшими значеннями загального вщсотку опiку (Я = 0,359, р = 0,014), площею глибокого отку (Я = 0,562, р < 0,001) та 1ТУ (Я = 0,572, р < 0,001) у пащенпв пiдгрупи 1.2.
На третш день отково! хвороби у пащенпв пiдгруп 1.1 i 1.2 збiльшувався рiвень ¡Ь-6 до максимальних значень 145,8 ± 29,1 пг/мл i 177,3 ± 39,9 пг/мл вщповщно, що перевищува-ло норму на 21,1 % i 26,0 % (р = 0,002). Разом з тим, значення ¡Ь-6 у пащенпв з пiдгрупи 1.2 на 21,6 % перевищувало значення ¡Ь-6 у пацiентiв з тдгрупи 1.1. Цей етап спостереження харак-теризував початок активно! хiрургiчно! тактики л^вання хворих пiдгрупи 1.1 (3,2 ± 0,5 доби).
При пор!внянт динам1ки показниюв проза-пального цитоюну ¡Ь-6 на 7 добу отково! хвороби до вихщного р1вня, у пащенпв тдгрупи 1.1 виявлено
в!ропдне зменшення середнього р1вня ¡Ь-6 у 1,6 разу (показника Ме - у 2,8 разу). У пащенпв тдгрупи 1.2, у яких у щ строки не починали етапш некректомп, навпаки, реестрували в!ропдне збшьшення середнього р1вня ¡Ь-6 - показника Ме у 2,3 разу. Можли-во, щ значення дозволяють припустити зв'язок р1в-ня ¡Ь-6 з термшом застосування активно! х!рурпч-но! тактики (середнш термш для шдгрупи 1.2 склав 11,5 ± 1,2 дня) ^ як наслщок, бшьш вираженими проявами синдрому системно! запально! вщповщ за рахунок високого р1вня прозапального цитою-ну ¡Ь-6. Для пащенпв тдгрупи 1.2 на цьому етат дослщження виявлено в!ропдний кореляцшний зв'язок м1ж термшом початку оперативного втру-чання та тенденщею зростання середшх показнишв ¡Ь-6 (Я = 0,760, р = 0,001).
У пащенпв 2 групи на першу добу шсля отку також вщзначалось вiрогiдне збiльшення рiвня ¡Ь-6 сироватки кровi вiдносно норми; так, середне значення складало:
- у тдгрут 2.1 - 157,5 ± 32,4 пг/мл;
- у тдгрут 2.2 - 107,8±21,8 пг/мл.
Цей рiвень перевищував значення репонар-но! норми, вiдповiдно, у 22,8 та 15,6 разу; уза-гальненi дат наведено у Табл. 2.
Таблиця 2 - Пор1вняльна динашка р1вня ¡Ь-6 у сироватщ кров1 хворих 2 групи
Термш початку оперативного лшування Статистичш характеристики (пг/мл), М ± т, Ме (25 %; 75 %) Вщмшносп мiж тдгрупами за М-У
Шдгрупа 2.1 Щдгрупа 2.2
1 доба 157,5 ± 32,4 157,0 (85,0; 230,0) 107,8 ± 21,8 94,0 (49,0; 165,0) и = 12,0; р = 0,199
3 доба 301,3 ± 36,4* 300,0 (220,0; 380,0) 160,4 ± 37,9* 153,0 (125,0; 177,0) и = 3,0; р = 0,010
7 доба 294,4 ± 33,9 294,0 (220,0; 370,0) 137,7 ± 35,7 140,0 (51,0; 172,0) и = 4,0; р = 0,010
Примггка. * - коефщент в;дм1нност1 у пор1внян1 з попередшм етапом.
Максимальнi середнi значення ¡Ь-6 за весь час спостереження рееструвались на третю добу отково! хвороби, коли це середне значення складало:
- у тдгрут 2.1 - 301,3 ± 36,4 пг/мл;
- у тдгрут 2.2 - 160,4 ± 37,9 пг/мл;
це у 43,7 та 23,2 разу перевищувало показники групи норми, та на 48 % i 33 % вщповщно рiвень був вищим за показники попереднього етапу. Значення ¡Ь-6 у тдгрут 2.1 було у 1,9 разу бшьше, тж у тдгрут 2,2. Для хворих тдгрупи 2.1 цей перюд, як i у хворих тдгрупи 1.1, ствпа-дав з початком активного хiрургiчного л^вання опЫв i вщповщав у середньому 3,0 ± 0,4 добi отково! хвороби. Також на цьому етат виявлено наявний вiрогiдний кореляцшний зв'язок для тдгрупи 2.1 мiж термшом раннього оперативного втручання та шдвищенням середнього рiвня ¡Ь-6 (Я = - 0,742, р = 0,004).
На 7 добу отково! хвороби у пащентш пщгрупи 2.1 рвень¡Ь-6 зменшився до 294,4 ± 33,9 пг/мл, пе-
ревищуючи репонарну норму у 43,3 разу. Цей етап характеризуеться розвитком рантх ускладнень (14,3 % у цй груш) та спроможнстю до адаптив-них мехатзмш пкля активно! хiрургiчноi тактики.
У пащенпв тдгрупи 2.2, починаючи з 7 доби отково! хвороби, рiвень ¡Ь-6 плазми кровi починав зменшуватися, поступово досягаючи се-редтх значень 137,7 ± 35,7 пг/мл (р = 0,691), але перевищував показники норми у 20,3 разу.
Вивчаючи динам^ рiвня С-реактивного протешу сироватки кровi протягом гострого перi-оду опiково! хвороби, проводили порiвняння iз середнiми значеннями групи регiонарно! норми (4,1 ± 0,3 пг/мл). На 1 добу шсля отку в уах пащенпв 1 групи рееструвався високий рiвень С-реактивного проте!ну плазми кровi (Табл. 3). Середнi значення С-реактивного проте!ну збiльшились:
- у тдгрут 1.1 - до 98,3 ± 22,1 мг/л;
- у тдгрут 1.2 - до 86,7 ± 10,1 мг/л;
це у 23,9 i 21,1 разу, вщповщно, перевищувало середт значення норми. Вщмшносп мiж пiд-
Соромна О. Ю, ФлпЖ. В. ПОР1ВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИНАМКИ МАРКЕР1В СИНДРОМУ... Таблиця 3 - Порiвняльна динашка рiвня С-реактивного проте!ну при ошковш хворобi у хворих 1 групи
Термш початку оперативного лшування Статистичш характеристики (пг/мл), М ± т, Ме (25 %; 75 %) Ввдмшносп мiж пвдгрупами за М-У
Шдгрупа 1.1 Шдгрупа 1.2
1 доба 98,3 ± 22,1 103,0 (51,0; 154,0) 86,7 ± 10,1 75,4 (68,5; 108,1) и = 34,0; р = 0,594
3 доба 110,7 ± 19,3 134,0 (60,0; 153,0) 134,1 ± 11,2* 134,8 (119,5; 167,5) и = 30,0; р = 0,374
7 доба 99,4 ± 30,6 74,8 (46,0; 136,3) 131,9 ± 30,2 119,0 (48,0; 240,0) и = 34,0; р = 0,594
Примiтка. * - коефiцieнт ввдмшносп у пор1вняш з попереднiм етапом.
групами були нев1рог1дними (и = 34,0; р = 0,594).
На третш день тсля отку у пащенпв тдгруп 1.1 i 1.2 р1вень С-реактивного проте!ну зростав до 110,7 ± 19,3 мг/л i 134,1 ± 11,2 мг/л вщповщ-но. В1дм1нност1 р1вня С-реактивного протешу м1ж тдгрупами 1 групи були нев!ропдними (и = 30,0; р = 0,374). На сьому добу отково! хвороби у пащенпв тдгруп 1.1 i 1.2 тенденщя до зниження р1в-ня С-реактивного протешу сироватки кров1 - на 10 % та 2 %, вщповщно, слщ вважати нев1рог1д-ною. В1дм1нност1 С-реактивного проте!ну м1ж тд-групами на цьому етат також слщ вважати нев1ро-пдними (и=34,0; р=0,594) через велику вар1ац1ю показниюв. Кореляцшного зв'язку м1ж тдвище-ним р1внем С-реактивного проте!ну та початком оперативного втручання не виявлено.
При вивченш динамши р1вня С-реактивного протешу сироватки кров1 у хворих тдгруп 2.1 i 2.2, на першу добу тсля отку реестрували р1з-ке тдвищення його середшх значень (Табл. 4):
- у хворих шдгрупи 2.1 - до 169,9 ± 50,6 мг/л (р = 0,007);
- у хворих шдгрупи 2.2 - до 52,1±12,0 мг/л (Р = 0,022).
У хворих шдгрупи 2.2 р1вень С-реактивного
проте!ну був у 3,3 разу менше середшх значень показника шдгрупи 2.1; щ вщмшносп були в> рогщними (и = 8,0; р = 0,003).
На третю добу дослщження, середнш р1вень С-реактивного проте!ну у тдгруп 2.1 коливався у межах 156,8 ± 6,9 мг/л. У хворих шдгрупи 2.2 реестрували в1ропдне (р=0,015) зростання до попереднього етапу середнього р1вня у 3,2 разу (до 164,1 ± 26,4 мг/л), що у 40 разiв перевищувало норму i вiрогiдно не вщр1знялося вщ показника хворих шдгрупи 2.1 на цьому еташ (и = 18,0; р = 0,668).
На сьому добу отково! хвороби середнш р> вень С-реактивного проте!ну:
- для шдгрупи 2.1 зрю на 19 % (або до 194,3 ± 11,9 мг/л) у порiвняннi iз середшми по-казниками попереднього етапу;
- для шдгрупи 2.2 знизився до 131,7 ± 23,1 мг/л, що на 20 % менше вщ середшх значень для тре-тьо! доби тсля отково! травми.
Вiдмiнностi мiж пiдгрупами були невiрогiднi (и = 9,0; р = 0,086). Кореляцшного зв'язку мiж пiдвищеним рiвнем С-реактивного проте!ну та початком оперативного втручання для хворих тдгруп 2.1 i 2.2 не було виявлено.
Таблиця 4 - Пор1вняльна динашка р1вня С-реактивного проте!ну при ошковш хвороб1 у хворих 2 групи
Термш початку оперативного л1кування Статистичш характеристики (пг/мл), М± т, Ме (25 %; 75 %) Ввдмшносп мiж шдгрупами за М-У
Шдгрупа 2.1 Шщгрупа 2.2
1 доба 169,9 ± 50,6 169,0 (56,0; 284,9) 52,1 ± 12,0 52,0 (14,8; 81,1) и = 8,0; р = 0,003
3 доба 156,8 ± 6,9 157,0 (142,0; 172,6) 164,1 ± 26,4* 161,9 (144,2; 185,0 и = 18,0; р = 0,668
7 доба 194,3 ± 11,9 191,0 (168,0; 224,0) 131,7 ± 23,1 160,1 (62,5; 175,6) и = 9,0; р = 0,086
Примггка. * - коефщент вщмшносп у пор1вняш з попередшм етапом.
Висновки
1. Термiчне ураження з 1 доби обумовлюе в> рогiдне тдвищення рiвня 1Ь-6 i С-реактивного проте!ну сироватки кровi незалежно вiд площi опiку, що зберiгалося високим протягом гостро-го перiоду опiково! хвороби.
2. Рiвень 1Ь-6 корелював з бшьшими зна-ченнями загального вщсотку опiку (Л=0,359, р=0,014), площею глибокого отку (Л=0,562, р<0,001) та шдексом тяжкостi ураження (Д=0,572, р<0,001).
3. У хворих з iндексом тяжкост ураження вiд 60 до 90 од. проведення раннього хiрургiчного л^вання опiкiв (3,2 ± 0,5 доби) супроводжува-лося вiрогiдним зменшенням рiвня 1Ь-6 кровi у порiвняннi з вихщним рiвнем на 7 добу отково! хвороби. У пащенпв, яким починали тзт етапнi некректомп (11,5 ± 1,2 доби), реестрували вiрогiдне збiльшення середнього рiвня 1Ь-6 (показника Ме) у 2,3 разу, тобто кореляцшну залежнiсть мiж термiном початку оператив-
ного втручання та зростанням показниюв IL-6
(R = 0,760, р = 0,001).
4. У хворих з шдексом тяжкост ураження
бiльше 90 од. виявлено вiрогiдний кореляцш-
Л1ТЕРАТУРА
1. Про затвердження ктшчних протоколiв на-дання медично! допомоги хворим з опiками та !х наслiдками : Наказ МОЗ Украши № 691 вiд 07.11.2007 р. Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/ dn_20071107_691.html.
2. Про систему комбустюлопчно! допомоги в Укра1ш : Наказ МОЗ Украши № 838 вщ 30.09.2013 р. Електронний ресурс. Режим доступу: http:// www.moz.gov.ua/ua/portal/ dn_20130930_0838.html.
3. Bohr S., Patel S. J., Shen K. [et al]. Alternative erythropoietin-mediated signaling prevents secondary microvascular thrombosis and in amma-tion within cutaneous burns. Proc. Natl. Acad. Sci. USA. 2013. No 110. Р. 3513-3518.
4. Ravat F., Payre J., Peslages P. [et al]. Burn: an in ammatory process. Pathol. Biol (Paris). 2011. Vol. 59. Р. 63-72.
5. Deirdre C. D., Sameer E. S., Owen R. O. [et al]. Burn Wound Infections. Clin. Microbiol. Rev. 2013. Vol. 19, No 2. Р. 403-434.
6. Dries D. J. Management of burn injuries - recent
developments in resuscitation, infection control and outcomes research. Scand. J. Trauma Re-susc. Emerg. Med. 2009. Р. 17-14.
7. Gauglitz G. G., Zedier S., Spiegel F. [et al]. Functional Characterization of Cultured Keratino-cytes after Acute Cutaneous Burn Injury. PLoS One. 2012. Vol. 7, No 1. Електронний ресурс. Режим доступу: https://doi.org/10.1371/jour-nal.pone.0029942
8. Handbook of Burns : in 2 vol. : eds.: Lars-Peter Kamolz M. D, Marc G. M., Jeschke M. D. [et al]. Vol. 2. Vienna: Springer-Verlag, 2012. P. 47 - 54.
9. Huang Q. B. Relationship between the endothe-
hhh 3b'_330k m™ TepMiHOM paHHboro oneparaB-
Horo BTpynaHHa (3,0 ± 0,4 go6u) Ta nogarnmoro
nigBH^eHHa cepegHboro piBHa IL-6 (R = - 0,742,
p = 0,004) 3 TpeTboi' go6u nicna oniKy.
lial barrier and vascular permeability after burns and its mechanism. Zhonghua Shao Shang Za Zhi. 2007. Vol. 23, No 5. P. 324 - 326.
10. Ribeiro de Noronha S. M., Correa de Noronha S. A., Klepp A. G. [et al]. Keratinocyte growth factor, interleukins (1 beta, 6, 8, 10, 12), and tumor necrosis factor alpha in culture medium of dermal fibroblast of burned patients. Acta Cirurgica Brasileira. 2014. Vol. 29. EneKTpoH-hhh pecypc. Pe^HM gocTyny: http://dx.doi. org/10.1590/S0102-86502014001300012
11. Parihar A., PariharM. S., Milner S. [et al]. Oxidative stress and anti-oxidative mobilization in burn injury. Burns. 2008. Vol. 34, No 1. P. 6 - 17.
12. Othman M, Aguero R, Lin H. Alterations in intestinal microbial flora and human disease. Gastroenterology. 2008. Vol. 24, No 1. P. 11 - 16.
13. Huber N. L., Bailey S. R., Schuster R. [et al]. Prior thermal injury accelerates endotoxin-in-duced inflammatory cytokine production and intestinal nuclear factor-KB activation in mice. J. Burn Care Res. 2012. Vol. 33, No 2.
14. Huber N. L., Bailey S. R., Schuster R. M. [et al]. Remote thermal injury increases LPS-induced intestinal IL-6 production. J. Surg. Res. 2010. Vol. 160, No 2. P. 190 - 195.
15. SchwachaM. G. Macrophages and post-burn immune dysfunction. Burns. 2003. Vol. 29. P. 1 - 14.
16. Vaughn L., Beckel N. Severe burn injury, burn shock, and smoke inhalation injury in small animals. Part 1: burn classification and pathophysiology. J. Vet. Emerg. Crit. Care (San Antonio). 2012. Vol. 22, No 2. P. 179 - 186.
17. Woodcock T., Morganti-Kossmann M. C. The Role of Markers of Inflammation in Traumatic Brain Injury. Front Neurol. 2013. Vol. 4. P. 18.
СРАВНИТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ДИНАМИКИ МАРКЕРОВ СИНДРОМА СИСТЕМНОГО ВОСПАЛЕНИЯ В ФАЗЕ ТЕЧЕНИЯ ОЖОГОВОЙ БОЛЕЗНИ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ СРОКОВ НАЧАЛА ОПЕРАТИВНОГО ЛЕЧЕНИЯ Сорокина О. Ю., Филип Ж. В. ГУ «Днепропетровская медицинская академия Министерства здравоохранения Украины»
КУ «Городская клиническая больница № 8», Львов
Тяжелая ожоговая травма, тесно коррелирующая с неспецифическим ответом иммунной системы, проявляется активацией воспалительных звеньев во всех тканях организма независимо от повреждения.
A COMPARATIVE DESCRIPTION OF THE SYSTEMIC INFLAMMATORY SYNDROME INDICES DYNAMICS IN THE PHASES OF BURN DISEASE FLOW DEPENDING ON THE TERMS OF THE SURGICAL INTERVENTION ONSET Sorokina O. Yu, Filip Zh. V. "Dnipropetrovsk Medical Academy of Health Ministry of Ukraine" SE "City Clinical Hospital № 8" CE, Lviv
The permanent burn injury correlating closely with a nonspecific response of the immune system is manifested by the activation of inflammatory links in all body tissues regardless of the injury. The problem of adequate choice
1-4 2017
Соромна О. Ю, Флп Ж. В. ПОР1ВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИНАМКИ МАРКЕР1В СИНДРОМУ.
Проблема грамотного выбора адекватной лечебной тактики, направленной на снижение прогрессирова-ния воспалительного ответа на обширные ожоги, активно изучается и заслуживает дальнейшего внимания и исследования. Целью работы было проведение сравнительной характеристики динамики маркеров синдрома системного воспаления в фазах течения ожоговой болезни в зависимости от сроков начала оперативного лечения. Обследованы и проанализированы 105 пациентов с термической травмой. Для определения тяжести термического поражения, у всех пациентов проводилась оценка индекса тяжести поражения (ед.), площади глубокого ожога (%), общей площади ожога (%) с учетом возраста пострадавшего (годы) и наличия ожога дыхательных путей. В зависимости от индекса тяжести поражения, пациенты были распределены по группам исследования: в 1 группу входили 46 пострадавших с индексом тяжести поражения от 61 ед. до 90 ед.; 2 группа насчитывала 29 пациентов с индексом тяжести поражения выше 91 ед. Также, в зависимости от сроков оперативного вмешательства, пациенты 1 и 2 групп были разделены на подгруппы: подгруппы 1.1 и 2.1, где первое оперативное вмешательство проводили до пятых суток ожоговой болезни; подгруппы 1.2 и 2.2, где первое оперативное вмешательство проводили после пятых суток ожоговой болезни. Оценивался уровень интер-лейкина-6 (IL-6) и С-реактивного протеина сыворотки крови пострадавших на разных этапах обследования. Лечебно-диагностическая программа проводилась в соответствии с клиническим протоколом оказания медицинской помощи пострадавшим с термическими ожогами. Выявлено достоверное повышение уровня IL-6 и С-реактивного протеина в сыворотке крови уже с первых суток после ожоговой травмы независимо от площади ожога, остававшееся высоким в течение острого периода ожоговой болезни. Уровень IL-6 коррелировал с большими значениями общего процента ожога (R = 0,359, р = 0,014), площадью глубокого ожога (R = 0,562, р < 0,001) и индексом тяжести поражения (R = 0,572, р < 0,001). У больных подгруппы 1.1 отмечалось достоверное уменьшение уровня IL-6 крови по сравнению с исходным уровнем на 7 сутки ожоговой болезни. У пациентов подгруппы 1.2 регистрировалось достоверное увеличение среднего уровня IL-6 с корреляцией между сроком начала оперативного вмешательства и ростом показателей IL-6 (R = 0,760, р = 0,001). У больных подгруппы 2.1 обнаружена достоверная корреляционная связь между сроком раннего оперативного вмешательства (3,0 ± 0,4 суток) и последующим повышением среднего уровня IL-6 (R = - 0,742, р = 0,004) с третьих суток после ожога. Уровень С-реактивного протеина не коррелировал с началом оперативного вмешательства для больных обеих подгрупп.
Ключевые слова: ожоговая болезнь, синдром системного воспалительного ответа, оперативное вмешательство.
of therapeutic tactics aimed at decreasing the progression of inflammatory response on severe burns is actively studied and deserves further attention and research. The aim of this work was the comparative analysis of dynamics of Systemic Inflammatory Response Syndrome indices in the phases of burn disease flow depending on the terms of the surgical operation onset. 105 patients with a thermal trauma had been examined and analyzed. All the patients had been estimated for the thermal injury severity index (unit), the percentage of the deep burn area (%), the total burn area (%); the age of a patient and the presence of respiration system burn had been taken into consideration. According to the thermal injury severity (TS) index, all the patients had been distributed to different groups of research: the 1st group included 46 injured with the TS index from 61 to 90 units; the 2nd group counted 29 patients with the TS index over 91 units. According to the surgical operation terms, the patients of these groups had been distributed to sub-groups. The patients of 1.1 and 2.1 sub-groups had got their first surgical operation during the first 5 days of burn disease. The first surgical operation for the patients of 1.2 and 2.2 sub-groups had been conducted after the 5th day of burn disease. The study also had dealt with the levels of interleukin-6 (IL-6) and C-reactive protein (CRP) of the injured people's blood serum at different stages of checkup. The diagnostically-curative program had been conducted according to the clinical protocol of medical care for thermal burn victims. A reliable increase in the level of IL-6 and CRP had been detected already from the first day after the thermal burn in both groups; such increase kept during the period of burn disease exacerbation. The IL-6 level correlated with bigger values of the total burn area (R = 0,359, p = 0,014), the percentage of deep burn area (R = 0,562, p < 0,001) and the TS index (R = 0,572, p < 0,001). A reliable decrease of the blood serum IL-6 level had been noted on the 7th day after a burn in the patients of 1.1 and 2.1 sub-groups. A reliable increase of the blood serum IL-6 midrange with a correlative connection between the term of early surgical operation (3,0 ± 0,4 days) and the increase of the IL-6 midrange (R = - 0,742, p = 0,004) had been observed on the 3rd day after a burn. The CRP level had not correlated with the onset of surgical operation for the patients of both subgroups.
Keywords: burn disease, Systemic Inflammatory Response Syndrome, surgical operation
Сорокина Елена Юрьевна - д-р мед. наук, профессор, заведующая Кафедрой медицины катастроф и военной медицины ГУ «Днепропетровская медицинская академия Министерства здравоохранения Украины»
Филип Жанна Владимировна - врач-анестезиолог КУ «Городская клиническая больница N° 8», Львов zhasya.doc@gmail.com
