CC BY
16вщхилення не перевищували меж статистично! похибки (р<0,05).
Висновок та перспективи подальших роз-робок. Таким чином, запропоноваш нами крите-ри важкою штубацп i метод знеболення, що включае провiдниковi блокади, е альтернативою для пацiентiв з ожиршням.
Даннi, отриманi при клiнiчному дослщженш комбiнованого знеболення свiдчать про те, що операцп розтину абсцесiв та флегмон нижньо! третини обличчя та верхньо! третини ши! не су-проводжуються суттевими змiнами концентрацп деяких показниюв «гормошв стрешв». Вщсут-нють активацп гшофiзарно-наднирниково! сис-теми (яка е основним маркером хiрурriчно! «стрес-вщповщЬ>) та збалансований глiкемiчний профiль можуть свщчити про адекватнiсть анес-тезюлопчного забезпечення та надiйного захисту вщ пошкоджуючих впливiв операцiйного стресу при операщях розтину абсцесiв та флегмон нижньо! третини обличчя та верхньо! третини ши! у пащенпв з ожиршням.
Список лтератури
1. Шувалов С. М. Удосконалення пров1дникового знеболення операцш в дшянщ дна порожнини рота та верх-
нш треп ши! / С. М. Шувалов, А. О. Малаховська // Альманах стоматологи. - 2006. -№ 3. - С. 15-18.
2. Прогнозирование безопасности анестезиологического обеспечения при выполнении сложных сочетанных эндохирургических вмешательств / С. В. Галлямова, В. Г. Ширинский, Э. А. Галлямов [и др.] / Эндоскопическая хирургия. - 2008. - №1. - С. 30-35.
3. Столяренко П. Ю. Местная и общая анестезия в ге-ронтостоматологии / П. Ю. Столяренко, В. В. Кравченко. -Самара: СамГМУ, Самарский научный центр РАН, НИИ «Международный центр по проблемам пожилых», 2000. -196 с.
4. Бараненко З. И. Опыт применения общего обезболивания у больных с воспалительными заболеваниями че-люстно-лицевой области и их осложнениями. / З. И. Бараненко, Д. В. Дробыш // В кн.: Актуальные вопросы анестезии и интенсивной терапии. Сборник статей. - Донецк, 2000. - С. 18-24.
5.American Society of Anesthesiologist Task Foce on Management of the Difficult Airway. Practice guidelines of management of the difficult airway. Anesthesiology, 1993, 78: 597-602
6. The unanticipated difficult with recommendations for manegment. / E. T. Crosby, R. M. Copper, M. J. Douglas [et. Al.] Can. J. Anaesth., 1998. - №45. - Р. 757-776.
Надшшла 20.01.15
УДК 616.716 - 001.17:616-089
В. В. Нагайчук Вшницький нацюнальний медичний ушверситет 1м. М.1. Пирогова
ПЕРЕБ1Г РАНОВОГО ПРОЦЕСУ ПРИ РАННЬОМУ Х1РУРГ1ЧНОМУ Л1КУВАНН1 ХВОРИХ З ДЕРМАЛЬНИМИ ПОВЕРХНЕВИМИ ОП1КАМИ ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВО1 Д1ЛЯНКИ
Мета роботи: вивчити перебiг ранового процесу при дермальних поверхневих опках щелепно-лицево'1 д^ лянки тсля ранньо'1 хiрургiчноi некректоми при ргзних способах мкцевого лкування.
Матерiали та методи до^дження. Основу клiнiчних до^джень становлять спостереження за 120 хворими. Визначення видового складу мтрофлори проводилось по загальноприйнятт методицi. Мiкробну забрудненкть ран визначали методом секторних посiвiв по Голду в модифжацп Шелковоi Н.Г., Прокопець В. Ф. (2011).
Результати до^джень та £х обговорення. На 6-7 добу в 1-11 пiдгрупах основно'1' групи рани еттелгзували. ВIII пiдгрупi вiдмiчали регенераторний тип цитограм, у той час як у грут порiвняння тип цитограм визначав-ся як дегенеративно-запальний. В III основнш мжробна забруднетсть ран була в межах 102-103 КУО в 1 мл. В груш порiвняння мжробна забруднетсть ран була в межах 106-108 КУО в 1 мл, при високш резистентностi мi-крофлори
Висновки. 1. Застосування розробленого способу ранньо'1' хiрургiчноi некректоми при отках щелепно-лицево'1' дшянки профтактуе дегенеративно-запальт процеси в ранах шляхом переведення контамтовано' опi-ково' рани в умовно чисту тсляоперацтну. 2. Вивчення перебiгу ранового процесу тсля ранньо' хiрургiчноi не-кректомП тдтвердило зниження мжро6но' контамтаци ран з 106-108 до 102-103 КУО в 1 мл, що зменшуе ризик розвитку тфекцшних ускладнень та профшактуе поглиблення опкових ран. 3. Анализ результатiв раннього хi-рургiчного лкування поверхневих дермальних оптв щелепно-лицевоi дшянки при ргзних способах мкцевого
© Нагайчук В. В., 2015.
лгкування пкляоперацшних ран показав найкращий перебгг ранового процесу у хворих при комплексному засто-суваннI ранньо'1 х1рург1чно1 некректомИ, вологого середовища та постшно'1 гальвашзацИ ран струмами низько'1 IнтенсивностI без зовтштх джерел, що тдтверджуе Их загоення на 6-7 добу при значно кращих естетичних результатах лгкування.
Ключовi слова: дермальт поверхневI отки, рання некректомгя, перебгг ранового процесу.
В. В. Нагайчук
Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова
ТЕЧЕНИЕ РАНЕВОГО ПРОЦЕССА ПРИ РАННЕМ ХИРУРГИЧЕСКОМ ЛЕЧЕНИИ БОЛЬНЫХ С ДЕРМАЛЬНЫМИ ПОВЕРХНОСТНЫМИ ОЖОГАМИ
ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВОЙ ОБЛАСТИ
Статья посвящена вопросу течения раневого процесса при раннем хирургическом лечении больных с дер-мальными поверхностными ожогами челюстно-лицевой области. Основу клинических исследований составляют наблюдения за 120 больными. Выявлено, что лечение больных с ожогами челюстно-лицевой области после ранних некрэктомий в условиях влажной среды под силиконовым покрытием с использованием гальванизации послеоперационных ран токами низкой интенсивности без внешних источников является наиболее эффективным.
Ключевые слова: дермальные поверхностные ожоги, ранняя некрэктомия, течение раневого процесса.
V. V. Nagaichuk
Vinnitsa national medical university named after N .I. Pirogov
THE COURSE OF WOUND HEALING DURING EARLY SURGICAL TREATMENT OF THE PATIENTS WITH DERMAL SUPERFICIAL BURNS OF MAXILLOFACIAL REGION
The article deals with the course of wound healing during early surgical treatment of dermal superficial burns of maxillofacial region. The basis of the clinical trials is the monitoring of the 120 patients. It was revealed that the treatment of the patients with burns of maxillofacial region after an early necrectomy in a humid environment under the sili-cone coating using galvanization of the postoperative wounds with currents of low intensity without external sources is the most effective.
Key words: superficial dermal burns, early necrectomy, the course of wound healing.
Вступ. Лшування хворих з травмами щеле-пно-лицево! дшянки, як iзольованих, так i поед-наних, залишаеться актуальною, без однозначного виршення, проблемою. Велику частину серед них складають отки, а !х лшування в плат естетичних результата, залишаеться одним з най-складтших завдань сучасно! хiрурrii [1].
Мюцеве лшування хворих з отковими ранами визначаеться !х загальним станом в момент початку лшування, площею i глибиною оптового ураження, локалiзацiею отку, стащею перебь гу ранового процесу, хiрургiчною тактикою ль кування, яка плануеться, а також практикою ро-боти медичного персоналу, наявтстю вщповщ-ного обладнання, медикаментозних препарата та перев'язочного матерiалу [2].
Одтею з найважливших проблем в лшуван-ш откових ран е проблема боротьби з шфекщ-ею. Це обумовлено тим, що отковий некроз е щеальним середовищем для розвитку мшроорга-
нiзмiв. Саме шфекцшт ускладнення е основною причиною поглиблення откових ран, рубцевих та шших ускладнень [3]. За даними свггово! та вггчизняно! лггератури, спостертаеться тенден-щя до зниження кшькосп ефективних антибак-терiальних препарата до лшування ранових гншно-запальних ускладнень. Розвиток резисте-нтносп до найпоширетших антибютиюв у бага-тьох збудниюв робить традицшну тератю мало-ефективною [4, 5]. Вщомий метод лшування от-юв, який полягае в самостшному вщторгнент некротичних тканин, не тшьки не профiлактуе iнфекцiйнi та рубцевi ускладнення, а навпаки, за рахунок тривалого перебування некротизованих тканин на ранах, сприяе !х розвитку. Ранне вщ-новлення шюрного покриву профiлактуе розвиток ускладнень[6, 7].
В останнi роки в Укра!т активно впрова-джуеться ранне хiрургiчне лiкування обпечених. Радикальна хiрургiчна некректомiя виконана на
2-3 добу тсля отримання ошку з одномомент-ним закриттям пiсляоперацiйних ран люфшзо-ваними ксенодермотрансплантатами е першою i останньою операщею у хворих з дермальними поверхневими отками незалежно вiд площi та локалiзацii опiкових ран. Вона переривае або по-легшуе перебiг отково! хвороби, покращуе есте-тичнi i функцiональнi результати лiкування [8].
Водночас дискусшними залишаються пи-тання застосування методiв лiкування дермаль-них поверхневих оптв щелепно-лицево! дiлянки - консервативш чи хiрургiчнi, вiдкритi (без пов'язки) чи закрит (пов'язочнi), волоп чи сухi. Не вивчений переб^ ранового процесу при дер-мальних поверхневих отках щелепно-лицево! дiлянки тсля ранньо! хiрургiчноi некректомii при рiзних способах мiсцевого лiкування тсляо-перацшних ран та естетичнi результати при цьо-му. Вищенаведене свiдчить про високу сощальну i медичну значущють проблеми пiдвищення яко-стi лшування хворих з опiками щелепно-лицево! дшянки.
Мета роботи. Вивчити перебiг ранового процесу при дермальних поверхневих отках ще-лепно-лицево! дiлянки пiсля ранньо! хiрургiчноi некректомii при рiзних способах мюцевого лiку-вання.
Матерiали та методи до^дження. Кль нiчне дослiдження включае результати лшування 120 хворих з дермальними поверхневими отками щелепно-лицево! дшянки, серед яких 80 чо-ловтв та 40 жшок.
З метою визначення найбшьш оптимального переб^у ранового процесу при дермальних поверхневих отках щелепно-лицево! дшянки тсля ранньо! хiрургiчноi некректоми при рiзних способах мiсцевого лiкування тсляоперацшних ран хворi основно! групи були подшет нами на три тдгрупи. Пацiенти, рани яких пiсля ранньо! хь рургiчноi некректомii лiкували в умовах волого-го середовища тд силiконовим покриттям з ви-користанням струмiв низько! iнтенсивностi без зовтштх джерел становили 1 основну тдгрупу. Хворi, яким в умовах вологого середовища тд силiконовим покриттям гальватзащю пiсляоперацiйних ран струмами низько! штенси-вностi без зовнiшнiх джерел не проводили, становили 2 основну тдгрупу. В 3 основнш тдгрут рани, тсля ранньо! хiрургiчноi некректоми, закривали люфшзованими ксенодермоiм-плантатами. В груш порiвняння дермальнi пове-рхневi опiковi рани лiкували тд багатошаровими волого-висихаючими пов'язками з бетадином, наступним самостiйним вiдшаруванням некро-тичних тканин та послiдуючою епiтелiзацiею ран.
Для вивчення динамiки ранових вщбитюв з поверхт дермальних опiкових ран щелепно-лицево! дшянки проведено дослщження у 70 хворих (I основна тдгрупа - 20 хворих, II основна тдгрупа - 18 хворих, III основна тдгрупа -16 хворих i група порiвняння - 16 хворих). Ци-толопчне дослiдження проводилось на 1, 5, 11 добу. Матерiалом для цитоморфолопчних досль джень були рановi вiдбитки за М.П. Покровсь-кою в модифiкацi! Д.М. Штейнберга.
Динамiку мiкрофлори опiкових ран було до-слiджено шляхом вивчення ранового вмюту у 50 хворих (I основна тдгрупа - 10 хворих, II основна тдгрупа - 12 хворих, III основна тдгрупа -18 хворих, група порiвняння - 10 хворих). Визначення видового складу мшрофлори проводилось по загальноприйнятш методищ (А.С. Лабш-ська, 1978). Стутнь чутливосп щентифшовано! мшрофлори до антибiотикiв оцiнювали за величиною дiаметра зони затримки росту мшроорга-нiзмiв пiд стандартними дисками.
Мшробну забрудненiсть ран визначали методом секторних посiвiв по Голду в модифшацп Шелково! Н.Г., Прокопець В.Ф. (2011).
Статистична обробка отриманих результата здшснювалась за допомогою програм STATISTICA (Stat Soft Inc, США) та Ms Excel у середовищi Windows-2007 (Microsoft, США) з обчисленням середньо! величини М, середньо! похибки середньо! величини m, критерiю досто-вiрностi t.
Результати до^джень та ix обговорення.
Динамша цитологiчних показниюв ранових вiдбиткiв. При вивченнi ранових вщбитюв на 1 добу тсля травми у хворих I основно! тдгрупи встановлена абсолютна перевага нейтрофшьних гранулоцитiв iз незавершеним чи спотвореним фагоцитозом. 1х вмiст становив 92,06±7,22 %. Разом з тим, простежусться наявнiсть у вiдбитках лiмфоцитiв до 6,13±0,45 %, моноцитiв 1,11±0,07 % (рис. 1), та еозинофшв 0,73±0,06 %. У ранових вщбитках вiдзначена наявнiсть значно! кшь-костi детриту, ниток фiбрину, мшробних тiл, ро-зташованих як у середит, так i позаклiтинно. Тип цитограм визначався як дегенеративно -запальний.
У хворих I основно! тдгрупи на 5 добу ви-значено зниження кшькосп нейтрофшьних гра-нулоцита у 1,12 раза (P>0,05), пiдвищення кшькосп лiмфоцитiв у 2,16 раза (Р<0,001) i моноци-тiв у 4,40 раза (Р<0,001) стосовно вихщного по-казника. Показники лiмфоцитiв та моноцита були у 1,88 - 2,10 вщповщно достовiрно вищими, стосовно показникiв групи порiвняння. Вщзна-чено вмiст нейтрофiльних гранулоцитiв iз завер-шеним фагоцитозом на 82,5 %. Визначалась не-
значна кшьюсть клггинного детриту i мшробних тiл. Тип цитограм вщзначався як запально-регенераторний.
На 1 добу тсля травми у хворих II основно! пiдгрупи встановлено велику кшьюсть нейтрофь льних гранулоцитiв iз незавершеним чи спотво-реним фагоцитозом (рис. 2), яка складала 91,87 ± 6,53 %. Разом з тим, вiдмiчаеться наявнють у вь
дбитках лiмфоцитiв до 5,77±0,48 %, моноципв 1,23±0,07 % та еозинофiлiв 0,79 ± 0,04 %. У ра-нових вiдбитках вiдзначено наявнють значно! кь лькостi детриту, ниток фiбрину, мiкробних тiл, розташованих як внутршньоклггинно, так i по-заклггинно. Тип цитограм визначався як дегене-ративно-запальний.
Рис. 1. Динамжа цитолопчних показниюв ранових ввдбитюв у зот тертчно! травми I основно! тдгрупи.
Рис. 2. Динамжа цитолопчних показниюв ранових ввдбиткш у зот терм1чно! травми II основно! тдгрупи.
1 5 11
Рис. 3. Динамжа цитолопчних показниюв ранових ввдбитюв у зот терм1чно! травми III основно! тдгрупи.
У хворих II основно! тдгрупи на 5 добу по-казник нейтрофшьних гранулоцита зменшився на 9,93 % (Р>0,05) i складав 82,75±2,94 %, з них у стат завершеного фагоцитозу було 69,7 %. У ранових вщбитках кiлькiсть лiмфоцитiв, моноци-тiв i еозинофiлiв збшьшилась в 2,54 - 3,78 - 1,32 рази вщповщно. Показник лiмфоцитiв на 44,75 % був бшьшим, порiвняно з групою порiвняння, моноцита на 50,11 %, а еозинофшв було на 66,88 % менше (Р<0,001). Визначалась незначна кiлькiсть детриту i мiкробних тiл, розташованих внутрiшньоклiтинно. Тип цитограм визначався як запально-регенераторний.
У хворих III основно! групи на 1 добу тсля травми показник нейтрофiльних гранулоцита становив 93,11 ± 7,14 % з незавершеним чи спо-твореним фагоцитозом (рис. 3). У вщбитках та-кож вiдмiчались лiмфоцити до 4,98 ± 0,52 %, мо-ноцити - до 1,00 ± 0,05 та еозинофiли - 0,82 ± 0,02 %.
На 5 добу тсля травми у хворих III основно! тдгрупи кшькють нейтрофшьних гранулоцита зменшилась на 6,11 % ^>0,05) порiвняно з вихь дним показником i була на 2,09 % нижчою порь
вняно з групою порiвняння (P>0,05). Кiлькiсть лiмфоцитiв збiльшилась порiвняно з вихiдним показником на 45,39 % (Р<0,001) i була вищою порiвняно з групою порiвняння в 1,12 раза. Кшькють моноцитiв збiльшилась в 4,10 раза порiвня-но з вихщним показником та була на 43,41 % вищою порiвняно з показником групи порiвнян-ня (Р<0,001). Кшькють еозинофiлiв зменшилась на 47,56 % i 86,17 % вiдповiдно до вихщного по-казника та показника групи порiвняння (Р<0,05).
На 11 добу тсля травми встановлено зни-ження кшькосп нейтрофiльних гранулоцитiв стосовно вихщних значень на 18,24 % та на 10,67 % щодо групи порiвняння (Р>0,05). При цьому кшькють нейтрофiльних гранулоцитiв у стат завершеного фагоцитозу збiльшилась до 70,15 %. Визначено подальше тдвищення вмюту лiмфо-цитiв i моноцита стосовно вихщних значень у 2,88 - 8,16 раза вщповщно при збережент кшькосп еозинофiлiв. Вiдмiчено наявнiсть окремих мiкроорганiзмiв, розташованих внутршньокль тинно. Тип цитограм визначався як регенератор-ний.
Рис. 4. Динамжа цитолопчних показниюв ранових вiдбиткiв у зош терм1чно! травми групи пор1вняння.
У груш порiвняння в ранових вщбитках на 1 добу тсля травми визначалась висока кшькють нейтрофшьних гранулоцита (91,67±8,57 %) у стат незавершеного фагоцитозу (рис. 4). Вщзна-чено зниження кшькосп лiмфоцитiв до 6,22±0,57 % i моноцитiв до 1,52±0,09 %. Кiлькiсть еозино-фiлiв була незначною (0,59±0,03 %). Вмiст детриту i мiкробних тiл, розташованих як внутрш-ньоклiтинно, так i позаклiтинно, був високим. Тип цитограм визначався як дегенеративно-некротичний.
На 5 добу тсля травми в груш порiвняння кшькють нейтрофiльних гранулоцита становила 89,29±5,07 %, з них у стат завершеного фагоцитозу було 45,37 %. Кшькють лiмфоцитiв i моно-цитiв збiльшилась в 1,30-1,53 рази i становила
8,11±0,23 % та 2,32 ± 0,02 % вiдповiдно. Кiль-кiсть еозинофшв зросла у 5,27 рази i становила 3,11±0,11 %. Все ще вiдзначався вмiст детриту i мшробних тiл, розташованих як внутрiшньоклi-тинно, так i позаклiтинно. Тип цитограм визна-чався як дегенеративний.
На 11 добу тсля травми в груш порiвняння визначено зниження кшькосп нейтрофшьних гранулоцита на 7,04 % стосовно вихщних значень ^>0,05). Вмют !х у стат завершеного фагоцитозу досягав 64,25 %. Пщвищення кшькосп лiмфоцитiв i моноцита стосовно вихщних значень були в 1,64 - 2,84 рази вщповщно вищими ^<0,05). Встановлено подальше зростання кшькосп еозинофшв (4,8±0,07 %). Визначено зниження вмюту мiкроорганiзмiв, розташованих
внутршньоклггинно. Тип цитограм визначався як дегенеративно-запальний.
Таким чином, при аналiзi показниюв рано-вих вщбитюв у хворих основно! групи з групою порiвняння вже на 5 добу лкування ми спостерь гали значш вiдмiнностi. У хворих групи порiв-няння на 5 добу тип цитограм був дегенератив-ним i3 високим вмютом нейтрофiльних грануло-цитiв у сташ незавершеного i спотвореного фагоцитозу, наявнютю значно! кiлькостi детриту i мiкроорганiзмiв. У хворих основно! групи вщмь чали значне зменшення кшькосп нейтрофiльних гранулоцитiв, збiльшення кiлькостi нейтрофшь-них гранулоцитiв у станi завершеного фагоцитозу, значний вмiст лiмфоцитiв та моноцитiв. Такi вiдмiнностi свщчать про високу лiкувальну ефе-ктивнють застосування ранньо! хiрургiчно!' не-кректоми, при якiй видаляються з щелепно-лицево! дiлянки некротичнi тканини, як джерело шфекци та iнтоксикацi!.
Вщмшнють показникiв ранових вiдбиткiв у 1-11-111 тдгрупах свiдчать про важливiсть вибору способу мюцевого лiкування на результат заго-ення пiсляоперацiйних ран. На 5 добу лкування в I-II пiдгрупах основно! групи хворих тип цитограм був запально-регенераторний, у III шдгруш - запальний.
На 6-7 добу в I-II тдгрупах основно! групи рани епiтелiзували, в III шд-груш вiдмiчали ре-генераторний тип цитограм, у той час як у груш порiвняння тип цитограм визначався як дегене-ративно-запальний.
Динамка мкробюлопчних показниюв ош-кових ран. При верифкацп збудника на 1 добу тсля травми, визначено, що дермальнi поверх-невi опiковi рани обличчя були контамшоваш грампозитивною мкрофлорою, а саме St. aureus, St. epydermidis та грамнегативною (E. coli) мк-рофлорою. Мiкробна забрудненiсть ран у пащен-тiв усiх груп була в межах 102 - 103 КУО в 1 мл.
Дослщження стiйкостi мiкрофлори до ан-тибiотикiв виявило чутливiсть збудниюв до пе-реважно! бiльшостi поширених антибютиюв (на-пiвсинтетич-них пенiцiлiнiв, цефалоспаринiв I та II поколшня, амiноглiкозидiв тощо).
В основних пiдгрупах на 5 добу вишвалась аналогiчна грампозитивна мкрофлора вiд 30,0 до 41,7 % випадюв у монокультурi, грамнегативна мкрофлора - вiд 15,0 до 30,0 % випадюв у монокультура Разом з тим, вiд 18,6 до 28,3 % випад-юв з ран висiвалась грампозитивна мкрофлора, яка до 10,0 % випадюв була в асоцiацiях з грамнегативною мкрофлорою. Вiд 16,7 до 30,0 % за-сiяння ранових видшень росту не дали. Мкробна забрудненiсть ран у пацiентiв основних тдгруп була в межах 103-104 КУО в 1 мл.
В той же час, у груш порiвняння з ран вись валась патогенна грампозитивна та грамнегатив-на мкрофлора переважно в асоцiйованих формах. Мкробна забрудненiсть ран визначалась у межах 104-106 КУО в 1 мл. Чутливють до антибь отиюв була помiрною, а кiлькiсть антибютиюв з перехресною чутливiстю мiкрофлори до них бу-ла обмеженою.
На 6-7 добу тсля травми у хворих I-II основних тдгруп рани повтстю заго!лись. В III ос-новнш шдгруш вишвалась грампозитивна мк-рофлора, до 38,9 % в монокультура переважно St. aureus. Мкробна забрудненють ран була в межах 102-103 КУО в 1 мл. До 27,8 % зааяння ранових видшень росту не дали.
В грут порiвняння на 11 добу лкування ви-явлена тенденцiя до зниження вщсотка хворих з грампозитивною мкрофлорою з 90,0 % до 50,0 % та одночасним зростанням кшькосп хворих з грамнегативною мкрофлорою як в моно-культурi до 20,0 %, так i в асоцшованих формах до 30,0 %. Мкробна забрудненiсть ран була в межах 106-108 КУО в 1 мл, при високш резистен-тносп мiкрофлори, що сприяло розвитку септич-ного стану.
Дослiдження мiкробiологiчних показниюв у хворих всiх пiдгруп виявило мкробну контамь нацiю ран на початку лкування. При цьому сту-пiнь мiкробно! забрудненостi ран, частота асощ-ацiй грампозитивно! i грамнегативно! мкрофло-ри та !! резистентнють до антибiотикiв прямо залежала вщ застосованих методiв лiкування.
Кращий перебiг ранового процесу у хворих з дермальними поверхневими опiками щелепно-лицево! дiлянки спостерiгався пiсля ранньо! хь рургiчно! некректомi! з наступним лкуванням пiсляоперацiйних ран в умовах вологого середо-вища пiд силконовим покриттям з використан-ням постшно! !х гальванiзацi! струмами низько! штенсивносп без зовнiшнiх джерел.
Висновки. 1. Застосування розробленого способу ранньо! хiрургiчно! некректоми при от-ках щелепно-лицево! дiлянки профiлактуе деге-неративно-запальнi процеси в ранах шляхом пе-реведення контамшовано! опiково! рани в умов-но чисту пiсляоперацiйну.
2. Вивчення перебку ранового процесу пiсля ранньо! хiрургiчно! некректомi! пiдтвердило зниження мкробно! контамiнацi! ран з 106-108 до 102-103 КУО в 1 мл, що зменшуе ризик розвитку шфекцшних ускладнень та профiлактуе поглиб-лення опкових ран.
3. Аналiз результата раннього хiрургiчного лiкування поверхневих дермальних оптв щеле-пно-лицево! дiлянки при рiзних способах мюце-вого лкування шсляоперацшних ран показав
найкращий переб^ ранового процесу у хворих при комплексному застосуванш ранньо! хiрургi-чно! некректомi!, вологого середовища та пос-тiйно! гальвашзацп ран струмами низько! штен-сивносп без зовнiшнiх джерел, що тдтверджуе !х загоення на 6-7 добу при значно кращих есте-тичних результатах лшування.
Перспективою подальших дослщжень е по-шук найменш травматичних способiв хiрургiчно-го лiкування опЫв щелепно-лицево! дiлянки з оптимальними естетичними результатами.
Список лтератури
1. Фкталь Е. Я. Пластична ырурпя : пiдручник / [Фюталь Е. М., Мшалов В. Г., Самоленко Г.£. та ш.]; за ред. проф. Е.Я. Фкталя. - К.: ВСВ «Медицина», 2010. - 376 с.
2. Степанович В. В. Особенности местного лечения ожоговых ран у детей / В. В. Степанович, Г. В. Мирзоян, С. С. Коренькова, О. И. Старостин // II Съезд комбустиологов России : сб. науч. тр. - М. : Ин-т хирургии им. А. В. Вишневского РАМН, 2008. - С. 150-151.
3. Абрамова Н. В. Особенности возбудительной раневой инфекции у пациентов с термической травмой / Н. В. Абрамова, Н. А. Гординская, Е. В. Сабирова // II Съезд ком-
бустиологов России : сб. науч. тр. - М. : Ин-т хирургии им. А. В. Вишневского РАМН, 2008. - С. 75-76.
4. Салманов А. Г. Антибютикорезистентшсть клшч-них штамiв STAPHYLOCOCCUS AUREUS у хiрургiчних стфцюнарах Укра!ни в 2010 рощ. / А. Г. Салманов, В. В. Ла-зоришинець, В. Ф. Марieвський // Хiрургiя Украши. - 2011. - №3. - С. 26-31.
5. Штанюк €. А. Вивчення антимжробно! активносп мазей, як мютять офлоксацин та левофлоксацин, щодо ос-новних збудниюв раново! шфекцн. / С. А. Штанюк, В. В. Мшухш, М. О. Ляпунов, О. А. Лисокобилка // Biomedical and Biosocsal Antropology. - 2014. -№ 22. - С. 64-67.
6. Коваленко О. М. Вибiр тактики лжування поверх-невих дермальних опiкiв за допомогою ранових покриттш / О. М. Коваленко, А. О. Коваленко, О. I. Осадча // Клшчна хiрургiя. - 2014. - №11.3 - С. 48-49.
7. Lad A. R. Epidemiological study of 3341 burn patients during three years in Tehran Iran / A.R. Lad, R. Alaghehbandan, R. Nikui // Burns. - 2001. - Vol. 26. - P. 49-53.
8. Козинець Г. П. Откова травма та ii наалдки : керь вництво для практичних лiкарiв / [Г. П. Козинець, С. В. Слесаренко, О. Ю. Сорокша та ш.]. - Дншропетровськ : Преса Укра!ни, 2008. - 224 с.
Надшшла 17.02.15
УДК 616.314-089.843-092.9
В. И. Куцевляк, д. мед. н., С. Л. Старикова, к. мед. н.
Харьковская медицинская академия последипломного образования
КЛИНИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ФИБРООСТЕОИНТЕГРИРОВАННЫХ
СУБПЕРИОСТАЛЬНЫХ ИМПЛАНТАТОВ
В работе обсуждается клиническое применение субпериостальных имплантатов с углеродным алмазопо-добным покрытием. Предлагается модифицированная методика установки имплантата для более тщательной его припасовки к выбранному костному сегменту путем подготовки основных и вспомогательных моделей челюстей, изготовления шаблона для формирования фиксирующих канавок в кости, а также пропилов под ленты с головками имплантата для минимизации напряжений в слизисто-надкостничном лоскуте. Образование значительного количества областей вдоль поверхности имплантата, где происходила его остеоинтеграция, обеспечивалось применением углеродного алмазоподобного покрытия с аморфной структурой. Рассматривается ряд клинических случаев успешного применения предлагаемой методики изготовления и установки им-плантатов.
Ключевые слова: субпериостальный имплантат, углеродное алмазоподобное покрытие, методика установки.
В. I. Куцевляк, С. Л. Старкова
Харшвська медична академiя тслядипломно!' освгги
КЛ1Н1ЧН1 АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ Ф1БРООСТЕО1НТЕГРОВАНИХ СУБПЕРЮСТАЛЬНИХ 1МПЛАНТАТ1В
У роботi обговорюеться клiнiчне застосування субперюстальних iмплантатiв з вуглецевим дiамантопо-дiбним покриттям. Пропонуеться модифiкована методика встановлення iмплантату для бшьш ретельного його припасування до обраного юсткового сегменту шляхом тдготовки основних i допомiжних моделей щелеп, виготовлення шаблона для формування фiксуючих канавок у кiстцi, а також пропилiв пiд стрiчки з голiвками
© Куцевляк В. И., Старикова С. Л., 2015.
