Научная статья на тему 'Цитологічне обгрунтування доцільності застосування нанокапсул фосфатидилхоліну в комплексному лікуванні одонтогенних флегмон дна порожнини рота'

Цитологічне обгрунтування доцільності застосування нанокапсул фосфатидилхоліну в комплексному лікуванні одонтогенних флегмон дна порожнини рота Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
151
38
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ФЛЕГМОНА ДНА ПОРОЖНИНИ РОТА / ЦИТОЛОГіЯ / ЗАПАЛЬНі ЗАХВОРЮВАННЯ / ЛЕЦИТИН

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Аветіков Д. С., Єрошенко Г. А., Ву В’єт Куонг, Лепський В. В.

В роботі вивчено динаміку цитологічних змін у гнійній рані на різних стадіях післяопераційного комплексного лікування за авторської методикою із застосуванням препарату “Ліпін” хворим з одонтогенними флегмонами дна порожнини рота. У літературі є дані про застосування лецитинів у складі комплексної терапії для лікування пневмоній, захворювань, ускладнених серцевою, нирковою, печінковою недостатністю в умовах тканинної гіпоксії, яка, перешкоджає обмеженню осередку гнійного запалення і регенерації тканин, але даних щодо одночасного застосування подібної терапії з використанням нанотехнологій в комплексному лікування одонтогенних флегмон щелепно-лицевої ділянки не знайдено. Авторами встановлено, що застосування нанокапсул фосфатидилхоліну с комплексному лікуванні хворих з одонтогенними флегмонами щелепно-лицевої ділянки скорочує терміни реалізації репаративного процесу в рані. Прискорення гемостазу і швидшого відновлення мікроциркуляції, відповідно, оксигенації пошкоджених тканин, проявляється вірогідно меншою середньою кількістю (від 30 до 50 %) незмінених і змінених еритроцитів в поверхневих біоптатах ран, що свідчить про ефективність застосування препарату “Ліпін” в комплексній терапії хворих з одонтогенними флегмонами дна порожнини рота.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Аветіков Д. С., Єрошенко Г. А., Ву В’єт Куонг, Лепський В. В.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Цитологічне обгрунтування доцільності застосування нанокапсул фосфатидилхоліну в комплексному лікуванні одонтогенних флегмон дна порожнини рота»

УДК [616.716+617.52]-002.36-085.243

ЦИТОЛОГ1ЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ДОЦ1ЛЬНОСТ1 ЗАСТОСУВАННЯ НАНОКАПСУЛ ФОСФАТИДИЛХОЛ1НУ В КОМПЛЕКСНОМУ Л1КУВАНН1 ОДОНТОГЕННИХ ФЛЕГМОН ДНА ПОРОЖНИНИ РОТА

В po6oTÍ вивчено динамiку цитологiчних змш у гнiйнiй paHi на рiзних стадiях пiсляоперацiйного комплексного лiкувaння за авторсько! методикою Í3 застосуванням препарату "Лшш" хворим з одонтогенними флегмонами дна порожнини рота. У лiтеpaтуpi е дaнi про застосування лецитинiв у склaдi комплексно! терапи для лжування пневмонш, захворювань, ускладнених серцевою, нирковою, печiнковою недостaтнiстю в умовах тканинно! гшокси, яка, перешкоджае обмеженню осередку гнiйного запалення i регенерацп тканин, але даних щодо одночасного застосування подiбноi' терапп з використанням нанотехнологш в комплексному лiкувaння одонтогенних флегмон щелепно-лицево! дiлянки не знайдено. Авторами встановлено, що застосування нанокапсул фосфатидилхолшу с комплексному лiкувaннi хворих з одонтогенними флегмонами щелепно-лицево! дшянки скорочуе термши pеaлiзaцii' репаративного процесу в раш. Прискорення гемостазу i швидшого вiдновлення мжроциркуляци, вiдповiдно, оксигенацп пошкоджених тканин, проявляеться вipогiдно меншою середньою кiлькiстю (вiд 30 до 50 %) незмiнених i змiнених еpитpоцитiв в поверхневих бiоптaтaх ран, що свщчить про ефективнiсть застосування препарату "Лшш" в комплекснш терапп хворих з одонтогенними флегмонами дна порожнини рота.

Ключовi слова: флегмона дна порожнини рота, цитолопя, запальш захворювання, лецитин.

Робота е фрагментом НДР ""Вроджет та набутi морфофункцюнальт порушення зубо-щелепноI системи, оргашв i тканин голови та шш, IX дiагностика, хiрургiчне та консервативне л^вання ", номер держреестрацн 011Ш006301.

Збшьшення кшькост запальних захворювань щелепно-лицево! дшянки, зокрема, одонтогенних флегмон дна попрожнини рота, призводят до зростання тимчасово! непрацездатносп, а й iнодi до швалщносп та летальних випадюв [3, 4]. Це пов'язано iз змiною екологiчних умов, зниження рiвня життя населення, що й обумовлюе збiльшення числа хворих iз змшеною iммунологiчною реактивнiстю з наявнiстю фоново! патологи таумовно-патогенно! мiкрофлори [9]. Враховуючи наведене вище, особливий iнтерес в комплексному лшуванш хворих з одонтогенним флегмонами, представляе розробка i впровадження в клiнiчну практику високоефективних препара^в комбшовано! ди з мiнiмальними побiчними ефектами, дiючих на рiзнi ланки патогенезу, що дозволяють скоротити традицшш термiни лiкування [1, 2, 7]. Враховуючи особливосп патогенезу гнiйно-запальних захворювань, привертають увагу лiкарськi засоби, що вщносяться до класу антигiпоксантiв, антиоксиданпв i препаратiв, що пiдвищують неспецифiчний iмунiтет. Серед цих груп препара^в заслуговуе увагу "Лшш", що мютить у своему складi нанокапсули фосфатидиохол^ [8]. У лiтературi е даш про застосування лецитинiв у складi комплексно! терапп для лшування пневмонiй, захворювань, ускладнених серцевою, нирковою, печшковою недостатнiстю в умовах тканинно! гшокси [5, 6], яка, перешкоджае обмеженню осередку гншного запалення i регенерацп тканин, але даних щодо одночасного застосування подiбно! терапи з використанням нанотехнологий в комплексному лшування одонтогених флегмон щелепно-лицево! дшянки нами не знайдено.

Метою роботи було дослщити динамшу цитолопчних змiн у гншнш ранi на рiзних стадiях пiсляоперацiйного комплексного лiкування за авторсько! методикою iз застосуванням препарату "Лшш" хворим з одонтогенними флегмонами дна порожнини рота.

Матерiал та методи дослщження. Об'ектом дослщження було 50 хворих без супутньо! патологи з одонтогенними флегмонами дна порожнини рота, що були пролшоваш у щелепно-лицевому вщдшенш Полтавсько! обласно! ктшчно! лiкарнi iм. Склiфосовського.

Цитологiчне дослщження проводили за допомогою методу "поверхнево! бюпсп" рани. Матерiал для дослщження брали за допомогою легкого зю^бка поверхневого шару рани шпателем на 1, 3, 5 та 7 добу шсляоперацшного перюду. Отриманий таким чином матерiал переносили на предметне скло, рiвномiрно розподiляли тонким шаром, фшсували i забарвлювали за способом Романовского-Гимза. Отриманi препарати вивчали за допомогою мшроскопу Бюгех-3

ВМ-500Т з цифровою мшрофотонасадкою БСМ 900 з адаптованими для даних дослщжень програмами. Мiкрофотографування вибраних для iлюстрацiй д^нок проводили за допомогою мiкроскопу Вюгех-3 ВМ-500Т з цифровою мiкрофотонасадкою БСМ 900.

Результати дослiдження та Тх обговорення. Цитологiчне дослiдження поверхневих бюшапв ран пацieнтiв групи iз запропонованою нами методикою лiкування на першу добу встановило вщмшност в кл^инному складi поверхневих бiоптатiв ран, порiвняно з групою пацieнтiв, якi отримували традицшну методику лiкування. Кiлькiсть еритроципв, як нормальних, так i змшених була вiзуально меншою. В препаратах визначаються скупчення еритроцитiв як нормальних, так i змiнених. Останнiх було значно бшьше, вони проявляли пойкшоцитоз - мали форму ехiноцитiв, пойкшоципв, дакрiоцитiв, стомацитiв, а також ашзоцитоз - виявлялись мшро-та макроцити. Розмiри еритроцитiв були варiабельними. Щшьшсть цитоплазми клiтин була неоднорiдною (рис. 1). В цитограмах визначались кл^ини лейкоцитарного ряду, серед яких переважали незмiненi нейтрофiльнi гранулоцити, в меншш кiлькостi визначались лiмфоцити и моноцити, що мали нормальну структурну оргашзащю. Ядра мали неправильну форму, узури карюлеми, були зморщенi. Оптична щшьшсть !х була неоднорiдною (рис. 2).

На 3 добу спостереження в цитограмах пащенпв групи iз запропонованою нами методикою лшування виявляються нейтрофшьш гранулоцити (8-10 в полi зору). Переважна бшьшють з них представляють собою продукти розпаду цитоплазми i фрагменти ядер клiтин та добре забарвлюються основними барвниками в темно-бузковий колiр, невелика кшьюсть - без проявiв морфологiчних змiн (рис. 3). Кшьюсть макрофагiв в цитограмах пащенпв групи iз запропонованою нами методикою лшування на 3 добу спостереження було досить великою (7-9 в полi зору). Прояви диференщювання були виражеш - клiтини мали велик розмiри, округлу або овальну форму. Ексцентрично розмщеш ядра богоподiбноl форми мютили переважно конденсований хроматин. Цитоплазма добре забарвлювалась базофiльно, контури кл^ин були ч¡ткими. визначались коротка цитоплазматичш вщростки \ численш вакуол1 в цитоплазм! (рис. 4).

Рис. 1. Еритроцити в цитограм1 пад1ента на 1 добу спостереження. Мкрофото-граф1я.

Рис. 2. Ештелюцит в цитограм1 пац1ента на 1 добу спостере-ження.

Рис. 3. Зернистий розпад { фрагменти ядер нейтрофшьних гранулоципв в цитограм1 пац1ента на 3 добу.

Заб.: за Романовським-Пмза. Зб.: х 1000.

Рис. 4. Клгтинний склад цитограми пац1ента на 3 добу спостереження.

Епiтелiоцити, якi потрапляють в цитограму з кра!в рани, виявлялись групами по 5-6 кл^ин. Вони мали полiгональну форму i досить великi розмiри. В окремих визначались збережеш ядра, якi були невеликих розмiрiв та мiстили переважно конденсований хроматин. В св^лш гомогеннш цитоплазмi виявлялась базофiльна дрiбностiльникова шточка (рис. 5).

У пацieнтiв на 5 добу спостереження в цитограмах поверхневих бюптанв ран збережеш нейтрофшьш гранулоцити не визначались. Кшьюсть змшених полiморфноядерних лейкоципв у виглядi фрагменнв ядер клiтин зменшилась до 2-3 в полi зору, що свщчить про затихання деструктивних явищ в раш, порiвняно з попереднiм термшом спостереження (рис. 15). Кiлькiсть макрофапв в цитограмах зменшилась. Лiмфоцити також визначались дуже рщко. Поряд з перерахованими елементами часто виявляються упаковаш в пучки волокнист структури промiжноl речовини i колагеновi волокна (рис. 6).

На сьому добу спостереження у пащенпв групи iз запропонованою нами методикою лшування прояви запальних явищ нами не визначенi. У препаратах цитограм поверхневих шарiв рани це виражалось вiдсутнiстю полiморфноядерних лейкоципв, лiмфоцитiв. Серед клiтин нам визначеш диференцiйованi клiтини сполучно! тканини - фiбробласти. Мiж ними розташовувались орieнтоваш колагеновi волокна промiжноl речовини (рис. 7).

Ештелюцити мали пол^ональну форму, щшьну базофшьну цитоплазму, ядро було

вщсутне, що свщчить про i'x походження з поверхневих шар ¡в ешдер viicy (

^Js

'"•ft,

рис. 8).

___

V*

_

Рис. 5. Епiтелiоцити в Рис. 6. Кштинний склад Рис. 7. Фiбробласти i кола- Рис. 8. Ештелюцити в цитоrрамi пащента на 3 добу цитограми пащента на 5 добу геновi волокна в цитоrрамi на 7 цитоrрамi пацieнта на 7 добу

спостереження.

спостереження.

добу спостереження.

Мкрофотографн. Заб.: за Романовським-Пмза. Зб.: х 1000.

спостереження.

Встановлено, що застосування нанокапсул фосфатидилхолшу с комплексному лiкуваннi хворих з одонтогенними флегмонами щелепно-лицево! дшянки скорочуе термiни реалiзацil репаративного процесу в ранi. Прискорення гемостазу i швидшого вiдновлення мшроциркуляцп, вiдповiдно, оксигенацп пошкоджених тканин, проявляеться вiрогiдно меншою середньою кiлькiстю (вiд 30 до 50 %) незмшених i змшених еритроцитiв в поверхневих бiоптатах ран, що свщчить про ефективнiсть застосування препарату "Лшш" в комплекснiй терапп хворих з одонтогенними флегмонами дна порожнини рота.

1.Аветков Д. С. Перспектива застосування нанокапсул фосфатидилхолшу в комплексному лкування одонтогенних флегмон щелепно-лицево! дшянки / Д.С. Аветжов, Ву В'ет Куонг, С.Б. Кравченко // III з'1'зд Украшсько! Асощацп черепно-щелепно-лицевих х1рург1в : Мат. з'1'зду. - 2013. - С. 88-91.

2.Аветиков Д. С. Обоснование применения препарата «Липин» в комплексном лечении одонтогенных флегмон челюстно-лицевой области / Д. С. Аветиков, И. В. Яценко, Ву Вьет Куонг: Стоматология славянских государств: Международная научно-практическая конференция: Мат. конф. - Белгород. - 2013. - С. 11-13.

3.Бобринская И. Г. Интенсивная терапия больных с флегмонами челюстно-лицевой области / И. Г. Бобринская, В. А. Средняков, И. Н. Стороженко // Актуальные вопросы стоматологии: III Всероссийская научно-практическая конференция: Мат. конф. - Москва, - 2010. - С. 16-18.

4.Губин М. А. Клинико-лабораторная характеристика форм гнойной инфекции у стоматологических больных / М. А. Губин, Ю. М. Харитонов, О. В. Лазутиков // Стоматология. - 2005. - № 1. - С. 28 - 31.

5. Зуев В. П. Роль плазмосорбции в коррекции микроциркуляторных нарушений у больных с гнойно-воспалительными процессами челюстно-лицевой области и сахарны диабетом / В.П. Зуев, В. Г. Пчелин // Стоматология.- 1995.- № 2.- С. 40 - 41.

6.Латюшина Л. С. Местное применение иммуномодулятора глутоксим в комплексном лечении гнойно-воспалительных заболеваний челюстно-лицевой области / Л. С. Латюшина, И. И. Долгушин, О. Л. Колесников // Уральский стоматологический журнал. - 2003. - № 4. - С. 35-39.

7.Романов А. М. Оценка характера раневого процесса при одонтогенных флегмонах челюстно-лицевой области с помощью лазерной флюоресценции / М.А. Романов // Стоматология. - 2000. - № 6. - С. 27-30.

8.Barson S. Zur Behanlung von Zystiden und Zystopyelitiden mit hydrolitischen Ensymen / S. Barson, K. Sasse-Rollehagen, A. Bettermann // Erfahrungsheilkunde. - 1983. - Vol. 6. - P. 125-129.

9.Weiss C.A. Six years of surgical wound infection surveillance at a tertiary care center / С. A. Weiss, С. L. Statz // Arch Surg. -1999. - Vol. 134. - P. 1041-1048.

ЦИТОЛОГИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ ЦЕЛЕСООБРАЗНОСТИ ПРИМЕНЕНИЯ НАНОКАПСУЛ ФОСФАТИДИЛХОЛИНА В КОМПЛЕКСНОМ ЛЕЧЕНИИ ОДОНТОГЕННЫХ ФЛЕГМОН ДНА

ПОЛОСТИ РТА Аветиков Д. С., Ерошенко Г. А., Ву Вьет Куонг,

Лепский В. В. В работе изучена динамика цитологических изменений в гнойной ране на разных стадиях послеоперационного комплексного лечения авторской методикой с применением препарата "Липин" больным с одонтогенными флегмонами дна полости рта. В литературе найдены данные о применении

CYTOLOGICAL RATIONALE EXPEDIENCY FOR USE OF PHOSPHATIDYLCHOLINE NANOCAPSULES IN COMPLEX TREATMENT OF ODONTOGENIC PHLEGMONS OF ORAL FLOOR

Avetikov D.S., Yeroshenko G.A., Woo Viet Cuong, Lepskiy V.V. In this research studies the dynamics of the cytological changes in the festering wound at different stages of post-operative comprehensive treatment of the author's method of using the drug "Liping" patients with odontogenic phlegmons floor of the mouth. In the

лецитинов в составе комплексной терапии для лечения пневмоний, заболеваний, усложненных сердечной, почечной, печеночной недостаточностью в условиях тканевой гипоксии, которая, препятствует ограничению очага гнойного воспаления и регенерации тканей, но сведений относительно применения подобной терапии с использованием нанотехнологий в комплексном лечении одонтогенных флегмон челюстно-лицевой области авторами не найдено. Авторами установлено, что применение нанокапсул фосфатидилхолина с комплексном лечении больных с одонтогенными флегмонами челюстно-лицевой области сокращает сроки реализации репаративного процесса в ране. Ускорение гемостаза и более быстрое восстановление микроциркуляции, соответственно, оксигенации поврежденных тканей, проявляется достоверно меньшим средним количеством (от 30 до 50 %) неизмененных и измененных эритроцитов в поверхностных биоптатах ран, что свидетельствует об эффективности применения препарата "Липин" в комплексной терапии больных с одонтогенными флегмонами дна полости рта.

Ключевые слова: флегмона дна полости рта, цитология, воспалительные заболевания, лецитин.

Стаття надшшла 13.10.2014 р.

literature, found data on the use of lecithins in the complex therapy for the treatment of pneumonia, diseases, complicated heart, kidney, liver failure in conditions of tissue hypoxia, which prevents the restriction of the source of purulent inflammation and tissue regeneration, but information regarding the use of such therapy with the use of nanotechnology in combined treatment of odontogenic abscesses maxillofacial authors found. The authors found that the use of nanocapsules phosphatidylcholine complex treatment of patients with odontogenic phlegmon of the maxillofacial region reduces the timing of the repair process in the wound. Acceleration of hemostasis and faster recovery of microcirculation, respectively, oxygenation of damaged tissues, manifested significantly less than the average (30 to 50%) of unchanged and changed the surface of red blood cells in the biopsy specimens of wounds, indicating the effectiveness of the drug "Liping" in the treatment of patients with odontogenic phlegmons floor of the mouth.

Key words: abscess of the oral floor, cytology, inflammatory diseases, lecithin.

Рецензент Старченко I.I.

УДК 616-08-31

ОПРЕДЕЛЕНИЕ ПАЦИЕНТОМ КАЧЕСТВА ЖИЗНИ ПРИ ХРОНИЧЕСКОМ СРЕДНЕМ

ОТИТЕ

Опрос по анкетам: амбулаторный тест хронического среднего отита (COMOT-15) и анкета хронического отита (CES), проведен среди 158 больных, поступивших в лор отделение на оперативное лечение по поводу хронического среднего отита. По данным опроса выявлено, что хронический средний отит влияет на образ жизни, ограничивает возможности при выборе профессии, создавая много медицинских и социальных проблем, значительно снижает качество жизни человека. Оценка качества жизни индивидуумом зависит от образованности и социального положения больного.

Ключевые слова: средний отит; качество жизни; анкета.

Работа является фрагментом НИР "Определение качества жизни у больных хроническим средним отитом и его сравнительная оценка при различных методах хирургического лечения. "

Качество жизни, как социальная категория, выражает степень удовлетворения всех потребностей человека в обществе на уровне, определяемом комплексом его медико-биологических и социально-психологических качеств [3].

Развитие науки, улучшение бытовой техники, автоматизация производства и демократизация общества значительно улучшили качество жизни индивидуума [1].

Вместе с этим различные патологические процессы в организме оставляют глубокий след в психо-эмоциональном состоянии больных, ограничивают профессиональную и социальную деятельность человека. [1, 3]

Начиная с 1980-х годов успехи в лечении больных или здоровье человека (индивидуума) начали определять по ощущениям человека своего качества жизни [2, 8]. Существует проблема соответствия оценки состояния больного, как лечащим врачом, так и самим пациентом,что особенно часто проявляется в хирургии [6, 7]. Этим определяется необходимость поиска критерия оценки результатов оперативного вмешательства с учетом индивидуальной самооценки пациента. И таким критерием является качество жизни больного [8, 9].

Целью работы было изучение качества жизни больных, поступивщих в лор отделение на оперативное лечение по поводу хронического среднего отита до операции по анкетам СОМОТ 15 (Chronic Otitis Media Outpatient Test- хронический средний отит амбулаторный тест) [1] и CES (chronic ear survey - анкета хронического отита) [5, 9].

Материал и методы исследования. Под нашим наблюдением находились 158 больных, у которых планировалось проведение хирургического лечения.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.