Научная статья на тему 'Цитологічне обгрунтування динаміки процесу загоєння гнійних ран при комплесному лікуванні хворих з одонтогенними флегмонами дна порожнини рота за класичною методикою'

Цитологічне обгрунтування динаміки процесу загоєння гнійних ран при комплесному лікуванні хворих з одонтогенними флегмонами дна порожнини рота за класичною методикою Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
174
36
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ОДОНТОГЕННЫЕ ФЛЕГМОНЫ / КОНСЕРВАТИВНОЕ ЛЕЧЕНИЕ / ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Аветіков Д. С., Єрошенко Г. А., Ву В’єт Куонг, Лепський В. В.

Стаття присвячена дослідженню динаміки цитологічних змін у гнійній рані на різних стадіях традиційного консервативного лікування хворих з одонтогенними флегмонами щелепно-лицевої ділянки. Об’єктами дослідження були 25 хворих з одонтогенними флегмонами дна порожнини рота, яким проводилося традиційне консервативне лікування. Цитологічне дослідження проводили за допомогою методу «поверхневої біопсії» рани. Отримані дані стверджують, що класична методика консервативної терапії ведення післяопераційного періоду не скорочує терміни реалізації репаративного процесу в рані. При застосуванні традиційних методик прискорення гемостазу і швидшого відновлення мікроциркуляції, відповідно, оксигенації пошкоджених тканин не відбувається, що свідчить про їх недостатню ефективність.Статья посвящена исследованию динамики цитологических изменений в гнойной ране на разных стадиях традиционного консервативного лечения больных с одонтогенными флегмонами челюстно-лицевой области. Объектами исследования были 25 больных с одонтогенными флегмонами дна полости рта, которым проводилось традиционное консервативное лечение. Цитологическое исследование проводили с помощью метода «поверхностной биопсии» раны. Полученные данные утверждают, что классическая методика консервативной терапии ведения послеоперационного периода не сокращает сроки реализации репаративного процесса в ране. При использовании традиционных методик оптимизации гемостаза и более быстрого восстановления микроциркуляции, соответственно, и оксигенации поврежденных тканей не происходит, что свидетельствует об их недостаточной эффективности.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Аветіков Д. С., Єрошенко Г. А., Ву В’єт Куонг, Лепський В. В.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Цитологічне обгрунтування динаміки процесу загоєння гнійних ран при комплесному лікуванні хворих з одонтогенними флегмонами дна порожнини рота за класичною методикою»

М0РФ0Л0Г1Я

© Авет1ков Д. С., брошенко Г. А., Ву В'ет Куонг, Лепський В. В. УДК [616. 716+617. 52]-002. 36-085. 243

Авет'ков Д. С., Срошенко Г. А., Ву В'ет Куонг, Лепський В. В.

ЦИТ0Л0Г1ЧНЕ 0БГРУНТУВАННЯ ДИНАМ1КИ ПР0ЦЕСУ ЗАГ0СННЯ ГН1ЙНИХ РАН ПРИ К0МПЛЕСН0МУ Л1КУВАНН1 ХВ0РИХ З 0Д0НТ0ГЕННИМИ ФЛЕГМ0НАМИ ДНА П0Р0ЖНИНИ Р0ТА ЗА КЛАСИЧН0Ю МЕТ0ДИК0Ю

Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «УкраГнська медична стоматолопчна академ1я» (м. Полтава)

Дана робота е фрагментом загальнокафедраль-но! ¡нщативно! теми «Вроджен та набут морфо-функцюнальы порушення зубо-щелепно! системи, оргаыв i тканин голови та ши!, 1х д1агностика, х1рур-пчне та консервативне л^вання», № держ. рее-страци 0111U006301.

Вступ. Oстаннiми роками число па^ен^в з одон-тогенними запальними захворюваннями не мае тен-денци до зниження, також вщзначаеться збiльшення числа важких форм ^е! патологи i ускладнень, що представляють загрозу для життя хворого [1, 3]. При розвитку гнмного запалення вщбуваеться комплекс складних, взаемозв'язаних морфолопчних, бiохiмiч-них, iмунологiчних i шших змiн як в осередку уражен-ня, так i в органiзмi в цiлому [2, 6].

Натепер першим i основним компонентом комплексного л^вання флегмон щелепно-лицево! ди лянки i ши! будь-яко! локалiзацi! е активне хiрургiчне лiкування. Загальна терапiя при одонтогенних за-пальних захворюваннях щелепно-лицево! дтянки передусiм забезпечуе боротьбу з iнфекцieю i Ыток-сикацieю, спрямована на нормалiзацiю порушених функци органiв i систем [4].

Незважаючи на величезний арсенал сучасних лкарських препара^в, зменшення кiлькостi хворих з пролонгованою i ускладненою течieю гострого гнiйно-запального процесу в м'яких тканинах не вщзначаеться. Застосування антибютиюв при л^ваны одонтогенних флегмон щелепно-лицево! локалiзацi! в сучасних умовах представляе значнi труднощi, що обумовлено змшою видового складу i властивостей збудниюв. Oстаннiми роками набула широкого по-ширення стiйкiсть мiкроорганiзмiв, як набули висо-ку мiру антибютикорезистентнос^ внаслiдок мута-генно! д^ цих препара^в [2, 5, 7].

Враховуючи наведене вище сучасна стоматолопчна наука продовжуе пошук препаратiв з од-ночасною мультисистемною дieю, що можуть за-стосовуватися в комплексному л^ваны хворих з

одонтогенними флегмонами дна порожнини рота, та, базуючись на цитолопчнм доказовм базi, об-^рунтувати доцiльнiсть !х використання та перевагу над традицмними методиками лкування.

Мета досл1дження - дослiдити динамку цито-логiчних змiн у гнмнм ранi на рiзних стадiях тради-цiйного консервативного лiкування хворих з одонтогенними флегмонами щелепно-лицево! дтянки.

0б'ект i методи дослщження. Об'ектами до-слiдження були 25 хворих з одонтогенними флегмонами дна порожнини рота, яким проводилося традицмне консервативне л^вання. Цитолопчне дослiдження проводили за допомогою методу «по-верхнево! бiопсi!» рани. Mатерiал для дослщження брали за допомогою легкого зiскрiбка поверхне-вого шару рани шпателем на 1, 3, 5 та 7 добу шс-ляоперацмного перюду. Отриманий таким чином матерiал переносили на предметне скло, рiвно-мiрно розподiляли тонким шаром, фiксували i за-барвлювали за способом Романовского-Гимза.

Oтриманi препарати вивчали за допомогою мiкроскопу Biorex-3 ВМ-500Т з цифровою мiкро-фотонасадкою DCM 900 з адаптованими для даних дослщжень програмами. Miкрофотографування вибраних для iлюстрацiй дтянок проводили за допомогою мiкроскопу Biorex-3 ВМ-500Т з цифровою мiкрофотонасадкою DCM 900.

За допомогою методу "поверхнево! бiопсi!" рани вдаеться отримати елементи не тшьки екс-удату i поверхневого (зернисто-фибринозного) шару рани, але i шару новоутворених кл^ин. Ци-тограми, отримаш таким чином, дають значну юлькють даних для судження про переб^ регене-ративних процеЫв в ранi.

Результати дослщжень та 'Гх обговорення. При використаны методу «поверхнево! бiопсi! рани» для цитолопчного дослiдження динамiки загоення площинних ран матерiал для вивчення береться за допомогою легкого зiскрiбка поверхневого шару

рани спец!альним шпателем. При цьому метод! за-звичай вдаеться отримати елементи не т!льки екс-удату та поверхневого (зернисто-ф!бринозного) шару рани, але ! шару новоутворених кл!тин.

Цитограми, отриман! таким чином, дають значну !нформац!ю про переб!г регенеративних процес!в в ран!.

Динам!ку регенеративних процес!в ! 1х прояв!в в цитолог!чн!й картин! поверхневих шар!в рани можна представити у вигляд! дек!лькох фаз, як! зм!нюють одна одну.

Для першо'!, ранньо! стад!! ранового процесу характерна наявн!сть велико! к!лькост! зм!нених ери-троцит!в, як! проявляються зморщенням, зм!ною форми, формуванням скупчень. Виявляються кро-вовиливи в рану ! початков! явища запально! реакц!!. У регенеративному пер!од! загоення рани запальн! явища поступово стихають, а регенеративн! проце-си отримують все бтьший розвиток.

Вивчення поверхневих б!оптат!в ран пац!ент!в, як! в п!сляоперац!йному пер!од! отримували тради-ц!йне л!кування, встановило, що на першу добу в ци-толог!чн!й картин! ранового з!скр!бка визначаються скупчення еритроцит!в як нормальних, так з! зм!не-ними формою (ех!ноцити, пойк!лоцити, дакр!оцити) ! розм!рами (м!кроцити, макроцити).

Щ!льн!сть цитоплазми кл!тин також неоднор!дна. Нитки ф!брину формували пухку с!точку.

В цитограмах поверхневих б!оптат!в ран пац!-ент!в групи з традиц!йним л!куванням серед кл!тин лейкоцитарного ряду переважали нейтроф!льн! гранулоцити, в менш!й к!лькост! визначались л!м-фоцити и моноцити, як! мали нормальну структурну орган!зац!ю.

Нейтроф!льн! гранулоцити з морфолопчними ознаками цитол!зу ! кар!оп!кнозу не виявлялись.

Поодинок! еп!тел!оцити, невеликого розм!ру, з ущ!льненою цитоплазмою ! зморщеним ядром виявлялись м!ж еритроцитарними скупченнями.

На початку регенеративного пер!оду на 3 добу спостереження в цитограмах пац!ент!в, як! в п!сля-операц!йному пер!од! отримували традиц!йне л!ку-вання, виявляеться значна юлькють пол!морфноя-дерних лейкоцит!в (15-20 в пол! зору).

Частина лейкоцит!в без виражених морфоло-г!чних зм!н, !нш! - представляють собою зернистий розпад ! фрагменти ядер.

Продукти розпаду ядер лейкоцит!в та ¡нших кл!-тин вир!зняються тим, що вони не мають характеру детриту, а е структурами з ч!ткими контурами, яю добре забарвлюються основними барвниками в темно-бузковий кол!р.

Ктьюсть л!мфоцит!в ! моноцит!в в цитограмах поверхневих б!оптат!в ран пац!ент!в, як! в п!сляопе-рац!йному пер!од! отримували традиц!йне л!кування на 3 добу спостереження регенеративного перюду збтьшилось (4-9 в пол! зору).

Процеси диференц!ювання виражен! були в не-значн!й м1р1: кл!тини мали невелик! розм!ри, округлу або овальну форму.

Цитоплазма добре забарвлюеться базоф!льно, контури кл!тин ч!тк!. В деяких д!лянках препара-т!в зустр!чаються г!гантськ! багатоядерн! кл!тини ! мастоцити.

Пост!йно виявлялись поодинок! еп!тел!оцити, як! потрапляють в цитограму з кра!в рани. Кл!тини мали пол!гональну форму. Збережен! ядра невеликих роз-м!р!в м!стили переважно конденсований хроматин.

В св!тл!й, базоф!льн!й, гомогенн!й цитоплазм! еп!тел!альних кл!тин виявлялась базоф!льна др!б-ност!льникова с!точка, утворена ф!бр!лярними структурами.

Аморфна м!жкл!тинна б!лкова речовина в цитограмах поверхневих шар!в мала др!бнозернистий вигляд.

Прогресуючий розвиток регенеративних про-цес!в в раневому вогнищ! проявлявся рядом змш в цитограммах поверхневих шар!в рани.

У пац!ент!в, як! в п!сляоперац!йному пер!од! отримували традиц!йне л!кування, на 5 добу спостереження число збережених пол!морфноядерних лей-коцит!в зменшилось (0-1 в пол! зору), що св!дчить про затихання запально! реакц!!.

Що стосуеться продукт!в кл!тинного розпаду у вигляд! фрагмент!в ядер лейкоцит!в, то вони про-довжували виявлятися, але юлькють !х була значно меншою (7-8 в пол! зору), н!ж в попередн!й терм!н.

Одноядерн! кл!тини виявляються в препаратах як поодиноко, так I групами по 5-7, !нод! бтьше. Б!ль-ш!сть цих кл!тин досягало вираженого ступеню ди-ференц!ювання; частина з них за морфолопчними ознаками наближалась до ф!бробласт!в, !нша части-на - до макрофаг!в.

На п'яту добу спостереження в поверхневих бю-птатах ран пац!ент!в, яю в п!сляоперац!йному пер!од! отримували традиц!йне л!кування, поряд з перера-хованими елементами часто виявляються н!жно волокнист! структури пром!жно! речовини.

На сьому добу спостереження (у завершальнм фаз! регенеративного процесу) у пац!ент!в, яю в п!с-ляоперац!йному перюд! отримували традиц!йне л!-кування, виражен! прояви запальних явищ нами не визначен!. Диференц!ювання кл!тинних елемент!в сполучно! тканини досягало найб!льш вираженого ступеню.

У цитограмах поверхневих шар!в рани пац!ент!в, як! в п!сляоперац!йному перюд! отримували тради-ц!йне л!кування, це виражалось наявнютю пооди-ноких незм!нених ! зм!нених еритроцит!в, зм!нених нейтрофтьних гранулоцит!в, моноцит!в, як! виявлялись не в ус!х полях зору м!кроскопу.

Кл!тинн! елементи цитограм були представлен! диференц!йованими кл!тинами сполучно! тканини (проф!бробласти, ф!бробласти) та еп!тел!оцита-ми. Ц! клггини розташовувались серед волокнистих структур пром!жно! речовини.

Еп!тел!альн! кл!тини в!зуал!зувались у вигляд! скупчень. Кл!тини мали пол!гональну форму, неве-лике оптично щ!льне ядро. Базофтьна цитоплазма мала др!бно ст!льникову структуру.

Bmchobok. OTpMMaHi hsmm uMTonoriHHi flaíi CTBepflxyraTb, |o KnacMHHa MeToflMKa KOHcepBaTMB-Hol Tepanil BefleHHH nicniflonepauiéHoro nepiofly He CKoponye TepMiHM peanii3ai4ii penapaTMBHoro npouecy b paíi. npM 3acTocyBaHHi TpaflMuiéHMX MeToflMK npM-CKopeHH^ reMocTa3y i WBMflinoro BiflHoBneHHH MiKpo-UMpKyjifluii, BiflnoBiflHo, oKcnreHauil noniKoflxeHMX

TKaHMH He Bifl6yBaeTbca, |o cBiflHMTb npo ix HeflocTaT-Hro e^eKTMBHicTb.

B nofla^bmMX ,qoc.n¡AweHHflx nnaHyeTbca npo-BecTM uMTonoriHHe flocniflxeHHH flMHaMiKM 3aroeHHH ríiéHoi paHM npM 3acTocyBaHH^ HaHoKancyn 0oc0a-TMflM.nxo.niHy b KoMn/ieKcHié nicniflonepauiéHié Tepanii npM .niKyBaHHH XBopMX 3 ofloHToreHHMMM 0nerMoHaMM flHa nopoxHMHM poTa.

^¡TepaTypa

1. ABeTMKoB fl. C. OáocHoBaHMe npMMeíeHMH npenapaTa «TlMnMH» b KoMnneKcHoM neneHMM ofloHToreHHbX <£nerMoH HenrocT-Ho-.MueBoé oánacTM / fl. C. ABeTMKoB, M. B. flueHKo, By BbeT KyoHr : CToMaTonorMH onaBHHcKMX rocyflapcTB : MexflyHa-poflHaa HayHHo-npaKTMHecKaa KoH<£epeHUMH : MaT. koh<£. - Benropofl, 2013. - C. 11-13.

2. ABeTiKoB fl. C. nepcneKTMBa 3acTocyBaHHH HaHoKancyn ^oc^aTMflM.Xoniíy b KoMnneKcHoMy niKyBaHHH ofloHToreHHMX ^nerMoH lenenHo-nMueBo'i flinaHKM / fl. C. ABeTiKoB, By B'st KyoHr, C. B. KpaBHeHKo // III 3'i'3fl YKpai'HcbKo'i Acouiauii' He-penHo-^enenHo-.MueBMX XipypriB : MaT. 3'i'3fly. - 2013. - C. 88-91.

3. BaépaKoBa A. TI. Ponb m ÓMonorMHecKoe 3HaneHMe Tonn-noflo6HbiX peuenTopoB b aHTMMH<£eKUMoHHoé pe3McTeHTHocTM opraHM3Ma / A. T. BaépaKoBa, E. A. BoponaeBa, C. C. A<£aHacbeB // BecTHMK PoccMécKoé AMH. - 2008. - № 1. - C. 45-54.

4. ConoBbeB M. M. A6cueccbi, <£nerMoHbi ronoBb m weM / M. M. ConoBbeB, O. n. BonbwaKoB. - M.: MeflMUMHa, 2001. - 230 c.

5. Brett P. Functional gene polymorphisms in aggressive and chronic periodontitis / P. Brett, F. D'Aiuto, M. Tonetti // J. Dent. Res. - 2005. - Vol. 84 (12). - P. 1149-1153.

6. Edmiston C. E. Anaerobic infections in the surgical patients: microbiology etiology and therapy / C. E. Edmiston, C. J. Krepel, G. R. Seabrook // Clin. Infect. Dis. - 2002. - Vol. 35. - P. 112-118.

7. Gill Y The microbiology and management of acute dentoalveolar abscess: views of british oral and maxillofacial surgeons / Y Gill, C. Scully. // Br. J. Oral Maxillofac. Surg. - 1988. - Vol. 26, № 6. - P. 452-457.

ÓflK [616. 716+617. 52]-002. 36-085. 243

UMTO^OriHHE OBrpyHTYBAHHfl AMHAMIKM nPOUECÓ 3ArO£HHfl rHIÉHMX PAH nPM KOMnnEC-HOMy niKÓBAHHI XBOPMX 3 OflOHTOrEHHMMM OnErMOHAMM AHA nOPOXHMHM POTA 3A KnACMH-HOW METOAMKOW

ABeT¡KOB A. C., GpoweHKO r. A., By B'eT Kyoír, nencbKMM B. B.

Pe3№Me. CTarm npMcB^neHa flocniflxeHHro flMHaMiKM uMTonoriHHMX 3míh y rHiéHié paíi Ha pi3HMX cTafli^X TpaflMuiéíoro KoHcepBaTMBHoro niKyBaHHH XBopMX 3 ofloHToreHHMMM 0nerMoHaMM iienienHo-niMueBoi flin^HKM. O6'eKTaMM flocniflxeHHH 6yniM 25 XBopMX 3 ofloHToreHHMMM 0nerMoHaMM flHa nopoxHMHM poTa, hkmm npoBoflM-nocfl TpaflMuiéíe KoHcepBaTMBHe niKyBaHH^. UMTonorÍHHe flocniflxeHHfl npoBoflMnM 3a flonoMororo MeTofly «noBepXHeBoi 6ioncii» paHM.

OTpMMaHi flaíi cTBepflxyroTb, |o KnacMHHa MeToflMKa KoHcepBaTMBHoi Tepanii BefleHHH nicn^onepauiéHoro nepiofly He cKoponye TepMiHM peani3auii penapaTMBHoro npouecy b paíi. npM 3acTocyBaHHi TpaflMuiéHMX MeTo-flMK npMcKopeHH^ reMocTa3y i WBMfliiioro BiflHoBneHHH MiKpouMpKyn^uii, BiflnoBiflHo, oKcMreHauii noniKoflxeHMX TKaHMH He Bifl6yBaeTbca, |o cBiflHMTb npo íx HeflocTaTHro e^eKTMBHicTb.

Kn№HOB¡ c.noBa: ofloHToreHHi 0nerMoHM, KoHcepBaTMBHe niKyBaHHH, nicnaonepauiéHMM nepiofl.

ÓflK [616. 716+617. 52]-002. 36-085. 243

UMTOnOrMHECKOE OBOCHOBAHME AM HAM M KM nPOUECCA 3AXMBnEHMq rHOÉHHX PAH nPM KOMnnECHOM nEHEHMM BOnbHHX C OAOHTOrEHHbIMM OnErMOHAMM AHA nOnOCTM PTA nO KnACCMHECKOÉ METOAMKE

ABeTMKOB A. C., EpomeHKO r. A., By BbeT KyoHr, nencKMM B. B.

Pe3№Me. ÜTaTb^ nocB^ieía MccnefloBaHMro flMHaMMKM UMTonorMHecKMX M3MeHeHMé b rHoéHoé paíe Ha pa3HbX cTaflM^X TpaflMUMoHHoro KoHcepBaTMBHoro neneíMH 6onbHbX c ofloHToreHHbMM 0nerMoHaMM nenrocT-Ho-nMueBoé oánacTM. O6teKTaMM MccnefloBaHMH 6bnM 25 6onbHbX c ofloHToreHHbMM 0nerMoHaMM flHa nonocTM pTa, KoTopbM npoBoflMnocb TpaflMUMoHHoe KoHcepBaTMBHoe neneHMe. UMTonorMHecKoe MccnefloBaHMe npo-BoflMnM c noMoibro MeTofla «noBepXHocTHoé 6MoncMM» paíb.

nonyneHHbe flaHHbe yTBepxflaroT, hto KnaccMHecKaa MeToflMKa KoHcepBaTMBHoé TepanMM BefleHM^ nocneo-nepauMoHHoro nepMofla He coKpaiaeT cpoKM peanM3auMM penapaTMBHoro npouecca b paíe. npM Mcnonb3oBa-hmm TpaflMUMoHHbX MeToflMK onTMMM3auMM reMocTa3a m 6onee 6bcTporo BoccTaHoBneHMH MMKpouMpKyn^uMM, cooTBeTcTBeHHo, m oKcMreíauMM noBpexfleHHbX TKaHeé He npoMcXoflMT, hto cBMfleTenbcTByeT o6 mx HeflocTa-tohhom 300eKTMBHocTM.

KnnneBue c^OBa: ofloHToreHHbe 0nerMoHb, KoHcepBaTMBHoe neHeHMe, nocneonepauMoHHbé nepMofl.

UDC [616. 716+617. 52]-002. 36-085. 243

Cytological Grounding of Dynamics of Suppurating Wound Healing Process in Comprehensive Conventional Treatment of Patients with Odontogenous Phlegmons of Mouth Floor

Avetikov D. S., Yaroshenko G. A., Vu Vyet Kuong, Lepskiy V. V.

Abstract. The purpose of the research was to study the dynamics of cytological lesions in a suppurating wound at different stages of conventional treatment of patients with odontogenous phlegmons of maxillofacial area.

Object and Methods. 25 patients with odontogenous phlegmons of mouth floor have been studied and received conventional treatment.

Results and Discussion. While using the method of "superficial wound biopsy" for cytologic screening of dynamics of subcutaneous wound healing, the superficial layer of the wound is lightly scraped off by the special-purpose spatula. This technique provides with obtaining not only the elements of exudate and superficial (granular- fibrinog-enous ) wound layer, but also the elements of the layer of neogenic cells. Cytograms, obtained in such way, are more informative as for the course of regenerative processes in a wound.

The dynamics of regenerative processes and their manifestations in the cytologic presentation of superficial layers of wound can be presented by multiple alternating phases.

The first, initial stage of wound process is characterized by the presence of great number of modified red blood cells, which are manifested by contraction, change of shape and aggregations formation. Wound hemorrhage and initial occurrence of inflammatory reaction become evident. At the regenerative stage of wound healing the inflammatory processes are gradually failing whereas regenerative processes are enhancing.

Study of superficial wound biopsy materials of patients, who received conventional treatment in the postoperative period, demonstrated that aggregations of red blood cells both of normal and modified shape (echinocytes, poikilocytes, dacryocystes) and sizes (microcytes, macrocytes) were found in cytological presentation of wound scraping at the first day of observation.

At the early stage of regenerative period a significant number of polymorphonuclear white cells (15-20 within eyeshot) were found at the 3rd day of observation in the cytograms of patients, who received conventional treatment in the postoperative period. Progressive development of regenerative processes in wound's focus was manifested by a range of modifications in cytograms of superficial wound layers.

At the 5th day of observation numbers of preserved polymorphonuclear white cells were decreased (0-1 within eyeshot) in patients, who received conventional treatment in the postoperative period, indicating about the subsiding of inflammatory reaction. Basically, at the same period of time in the superficial biopsy material of patients' wounds, who received conventional treatment in the postoperative period, tender fibrous structures of intercellular substance are found along with elements, mentioned above.

At the 7th day of observation (final stage of regenerative process) manifested inflammatory reactions were evident in patients who received conventional treatment in the postoperative period. Differentiation of cellular elements of intercellular substance was the most prominent.

Conclusions. The obtained cytological data established that conventional technique of conservative therapy of the postoperative period management does not shorten the time period of realization of reparative process in a wound. The findings showed no hemostasis acceleration and, accordingly, more rapid restoration of microcirculation, as well as oxygenation of affected tissues while utilizing the conventional methods of treatment, indicating about their poor efficacy.

Perspective studies will encompass cytologic screening of dynamics of suppurating wound healing by means of the phosphatidylcholine nanocapsules during the comprehensive postoperative therapy in treatment of patients with odontogenous phlegmons of mouth floor.

Keywords: odontogenous phlegmons, conventional treatment, postoperative period.

Рецензент - проф. Рибалов О. В.

Стаття надшшла 22. 09. 2014 р.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.