CC BY
81
дентину та емм коршних зубiв собаки в залежност вщ !х функцiонального призначення. Отриманi данi зводяться до того, що серед корiнних зубiв до ютинно жувальних зубiв, i в цьому вщношенш можна зрiвняти з собакою ильки моляри, можуть бути вщнесеш до моляр людини. В зубощелепнш системi собаки вузлове становище займають самi масивнi сiчнi зуби. За висотно-широтним показником коронки кожен ачний зуб собаки дорiвнюe приблизно двом молярам людини. Максимальна товщина емалевого покриття коронок на узвишшях конiчних горбiв молярiв собаки знаходиться всього лише в межах вщ 0,8 до 1,3 мм, що майже в 2,5 рази поступаеться товщиш зубно! емалi людини. Важливою вiдмiнною рисою молярiв собаки е вщсутшсть мiж !х кошчними буграми фiссурних утворень, яю притаманш корiнним зубам людини, будучи типовим мюцем для карiозного ураження.
Ключовi слова: зуби, собаки, карiес, форма, будова зубiв.
Стаття надiйшла 2.10.2014 р.
structure of dogs dentin and enamel of molars depending on their functionality. The data are reduced to that of the molars to the true posterior teeth (and in this respect can be compared to a dog only molars, can be attributed to human molar. In dentition dogs nodal position occupied most massive cross-sections teeth. For high altitude latitudinal index crowns each cross-sections dog's tooth is about two human molars. The maximum thickness of the enamel crowns in high places conical hills molars dog is only in the range of 0.8 to 1.3 mm, which is almost 2.5 times the thickness of inferior human dental enamel. An important distinguishing feature is the lack of molars dogs between their conical hillocks fissure entities that are inherent in human molars, being a typical venue for carious lesions.
Key words: teeth, dog, caries, shape, tooth structure.
Рецензент Старченко I.I.
УДК 616-001.17-003.93-089.42: 547.995: 616-092.9-053.81
ОСОБЛИВОСТ1 РЕГЕНЕРАТИВНИХ ПРОЦЕС1В В ОП1КОВ1Й РАН1 ТВАРИН МОЛОДОГО В1КУ ПРИ ВИКОРИСТАНН1 Х1ТОЗАНОВИХ ПЛ1ВОК
Метою нашого дослщження було вивчення морфолопчних особливостей загоення откових ран при застосуванш х^озанових мембран для лжування отюв на основi вивчення особливостей морфогенезу тканин в зош термiчного пошкодження шюри у тварин молодого вку. Щурам експериментально! та контрольно! серп проводилося моделювання отково! рани Шб ступеню. Тваринам експериментально! серп для мюцевого лкування ран використовували хiтозановi покриття. Дослщження особливостей загоення откових ран проводилося за комплексом морфолопчних та цитолопчних показниюв, вивчення яких проводили на 1, 3, 7, 14, та 21 добу тсля нанесення травм. Застосування х^озанових плiвок сприяло бшьш швидкому очищенню ран вщ гнтно-некротичних мас та вщторгненню струпу, зменшувало ттенсивтсть запально! реакцi!' та розладiв кровооб^у, стимулювало ранне утворення грануляцiй, пришвидшувало епiтелiзацiю ранових дефектiв.
Ключов! слова: отки, засоби медичного призначення, х1тозан, пстолопя, цитолопя.
За даними ВОЗ отки зовтштх покрив1в займають трете мюце в структур1 травм. Отки е одинадцятою за значимютю причиною смерт д1тей у вщ1 вщ 1 до 9 роюв { п'ятою за значимютю причиною несмертельних дитячих травм. Ошков1 травми потребують спещатзованого, в тому числ1 х1рурпчного, лшування у 35% постраждалих дгтей. У 2-4% вони призводять до швалщизацп. Найбшьш часто отки у д1тей зустр1чаються внаслщок впливу рщин високо! температури. Слщ зауважити, що отки окропом е найпоширешшою причиною откових ушкоджень у маленьких дгтей. Понад 65 % отюв окропом трапляються у д1тей до 2 -х роюв.
Поширетсть серед дитячого населення откових ран, тривалють !х перебйу, недостатня ефективтсть юнуючих метод1в тераш!, великий вщсоток ускладнень та шваладзацп постраждалих обумовлюють актуальтсть проблеми терм1чних уражень. Це визначае необхщтсть подальшого пошуку нових { вдосконалення вщомих засоб1в { метод1в лшування, яю б стимулювали репаративт процеси в ранах. Особливо актуальне це питання для ос1б молодого вшу, процеси ф1зюлопчно! та репаративно! регенерацп яких, здатт найбшьш активно реагувати на стимулюючий вплив мюцевих засоб1в медичного призначення. Поглиблене вивчення мехатзм1в дп цих засоб1в, в тому числ1 1з застосуванням морфолопчних метод1в дослщження, дозволить розширити уявлення про можлив1 шляхи оптим1зацн ведення ранового процесу [11, 20].
Патогенез откових ушкоджень зумовлений деструктивними змшами тканинних структур у д1лянщ отку, появою оксид1в та вшьних радикад1в, яю змшюють рН середовища та негативно впливають на ретратты процеси в рат. Остантм часом перспективним напрямком в розробщ нових перев'язувальних матер1ал1в для лшування откових ушкоджень е розробка бюлопчно активних ранових покритпв, до яких можна вщнести матер1али, створен на основ1 хгтозану. Особливютю дп хгтозану, який е полюахаридом тваринного походження, поряд з1 здаттстю сорбувати токсичт речовини та проявляти антишкробш властивост [14, 19], е участь в регулювант мюцевого водно-електролгтного гомеостазу, а також його антиоксидантт властивосп. Препарата на основ1 хгтозану стимулюють ретративт процеси, в основному впливаючи на макрофагальну ланку запально-репаративно! реакцл, а також стимулюють секрещю мед1атор1в запалення, таких як штерлейюн 8,
простагландин Е, iнтерлейкiн 1ß тощо [9]. Здатшсть до бюгдеградацп, добре моделювання на раневих дiлянках шкiри та прозорють забезпечуе можливiсть спостереження за поверхнею рани без змiни покриття та запобпае li вторинному iнфiкуванню [7].
Метою роботи було вивчення морфолопчних особливостей загоення опiкових ран при застосуванш хiтозанових мембран на пiдставi вивчення особливостей процесу репаративно! регенераци тканин в зонi термiчного пошкодження шкiри у тварин молодого вшу.
Матерiал та методи дослщження. Експеримент був поставлений на 50 бших безпорiдних щурах-самцях 3-х мюячного вiку з масою тiла 180-200 г. Утримання тварин та експерименти вщбувалося згiдно з вимогами Свропейсько! конвенци по захисту хребетних тварин (Страсбург, 18.03.1986 р.), директиви Ради Свропейського економiчного товариства по захисту хребетних тварин (Страсбург, 24.11.1986), Directive 2010/63/EU of European Parliament and Council on the protection of animals used for scientific purposes. Лабораторш тварини були подшеш на контрольну та експериментальну сери, по 25 тварин в кожшй. Щурам обох груп моделювався отк 111б ступеня. Пiд дiею iн'екцiйного кетамшового щурам на попередньо поголену шюру в мiжлопатковiй дiлянцi контактно впливали жалом паяльника, що закiнчуеться металевою пластинкою з площею 1,76 см2 (дiаметр 1,5 см). Температура пластини складала 250 °С, а експозищя впливу - 2 секунди тсля згасання iндикатору, що сигналiзуе про на^в паяльника до потрiбноi температури. Тваринам експериментально! сери для мюцевого лiкування ран використовували iнновацiйнi хiтозановi покриття, в контрольнiй сери заживления рани вщбувалося з використанням стерильних марлевих пов'язок. Матерiал для покриття дефекту на основi хiтозану отримували в 1нстшуп прикладно! фiзики НАН Укра!ни.
Проводилися гiстологiчнi та цитолопчш дослiдження, забiр матерiалу для яких вiдбувався на 1, 3, 7, 14 та 21 добу тсля нанесення травми, що вщповщае термшам, якi характеризують основнi етапи регенерацшних процесiв шкiри. Для цитологiчного дослщження проводився забiр матерiалу з ранево! поверхнi за методом «мазюв-вщбитюв» [4, 6], а також зюкоб за методом «поверхнево! бюпси» [3] в залежност вiд фази перебiгу ранового процесу. В кожному термш дослщження виготовлялося по 3-5 препарапв з одше! i rie! ж дшянки ранево! поверхнi пiсля видалення юрочок та некротичних тканин з поверхш рани за допомогою марлевого тампону, змоченого у стерильному фiзiологiчному розчиш Отриманi препарати висушувались на повiтрi та фiксувались в метиловому спирт та фарбувалися за Романовським-Гiмзою та гематоксилш-еозином [2]. Готовi препарати дослщжувалися з метою встановлення характеру цитограм. Проводилося вивчення цитограми за наступними показниками: кшьюсть лейкоципв у полi зору, клiтинний склад у вщсотках: лейкоцитiв (нейтрофiли, лiмфоцити, моноцити, еозинофши), гiстiоцитiв (макрофаги, полiбласти) та кттин сполучно! ткани (фiбробласти), а також ендотелюципв та епiтелiоцитiв. При цитолопчному дослiдженнi мазкiв враховувався також кшьюсний склад мiкрофлори, характер фагоцитозу, наявшсть та кiлькiсний склад лейкоципв з ознаками дегенерац^. Гiстологiчнi препарати виготовлялися з дшянки раневого дефекту з прилеглою шюрою та тдлеглими тканинами розмiром 1 см2 та товщиною до 5 мм. Отримаш зразки фiксувалися в 10% розчиш нейтрального формалшу (рН 7,2). Пюля 24-годинно! експозиц^ у розчинi формалшу та наступного проведення шматочюв шюри в етиловому спиртi висхiдно! концентраци бiоптат заливався в парафiновi блоки. Виготовлялися парафiновi серiйнi зрiзи товщиною 5-7 мкм та тсля депарафшзаци проводилося забарвлення препаратiв гематоксилiн-еозином [5]. Вивчення регенераторних процешв ошкових ран проводилося за наступним комплексом морфолопчних показниюв: характер пошкодження ешдермюа та дерми; термiни i особливосп очищення рани; наявнiсть та стутнь iнтенсивностi запального процесу, розладiв кровообиу; наявнiсть та якiсний склад кл^инного iнфiльтрату; термiнiв i ступеню розвитку розвитку сполучнотканинного i епiтелiального регенерапв, рiвня !х диференцiювання та поширення; наявнiсть або вiдсутнiсть сиихронностi регенераторних процешв у системi епiтелiй -сполучна тканина; особливосп процесу анпонеогенезу; наявнiсть або вiдсутнiсть морфологiчних проявiв патологiчно! регенерац^ епiтелiю i сполучно! тканини (гiперплазiя, рубцювання). Гiстологiчнi та цитолопчш препарати вивчалися за допомогою св^лового мiкроскопа з iмерсiйною системою "Micromed XS-4130" (об'ективи х60, *90, окуляри х16) з вiдеокамерою "Micromed MA 88-300" з використанням програми «SEO - Image Lab - 2.0». Для статистично! обробки отриманих результатiв дослiджень використовували t-критерiй Стьюдента, вщмшносп середнiх вважали значущими з рiвнем ймовiрностi не менше 95% (р<0,05).
Результати дослщження та Тх обговорення. Для патогенезу раневого процесу притаманна фазнiсть запалення з нерозривнiстю переходу одше! фази в шшу, кожна з яких характеризусться певними функцiональними i морфолопчними змiнами, що вiдбуваються в раш та оточуючих тканинах [13, 17]. Рiзнi типи цитограм ранево! поверхш характеризуються особливою цитологiчною картиною, змша показникiв яко! обумовлюе та характеризуе процеси, що вiдбуваються пiд час протшання певно! фази ранового загоення. Термiчна травма шкiри отримана запропонованим нами способом, супроводжувалася розвитком сухого коагуляцшного некрозу без загибелi поверхневого шару м'язiв. При цьому вщбулося значне ушкодження колагенових волокон i утворення струпа на поверхнi раневого дефекту. Характерна вузька зона гшеремп навколо осередку ураження, набряк порiвняно невеликий.
При дослiдженнi гiстологiчних препарапв на 1 добу експерименту в обох серiях тварин в зош термiчного впливу були виявленi змши, характернi для опiку 111б ступеня: шюра в дiлянках коагуляцiйного некрозу повшстю втратила свою структуру, колагеновi волокна фрагментованi, розташованi у виглядi конгломератiв, якi забарвлюються в штенсивно фiолетовий колiр гематоксилiном, сальнi залози i волосянi фолiкули зруйнованi, представлен гомогенними, безструктурними, також iнтенсивно забарвленими гематоксилшом масами, в дермi шд базальною мембраною виявлялася iнфiльтрацiя полiморфно-ядерними нейтрофiлами. В товщi шкiри та в шдшюрнш жировiй клiтковинi, кровоносш судини розширенi, переповненi еритроцитами, iнодi закупоренi тромбами, зрiдка зустрiчаються крововиливи. Колагеновi волокна шкiри i пщшюрно! клiтковини в прилеглих до вогнища ураження дiлянках розпушенi з незначним фрагментуванням на волокна, просякнутi серозно! рiдиною, !х властивостi до сприйняття барвникiв збереженi. При дослiдженнi цитограм ранево! поверхш щурiв контрольно! серн на 1 добу спостериалося сшввщношення клiтинних елементiв, яке вiдповiдае некротичному типу цитограми з переважанням детриту, залишюв зруйнованих нейтрофiлiв та значно! кiлькостi нефагоцитовано! мiкрофлори. Так, кшьюсть лейкоцитiв склала 101,1±2,54, при цьому частка нейтрофшьних гранулоцитiв значно переважала серед iнших клiтинних елементiв i складала 94,5±0,55%. При використаннi х^озанових плiвок кiлькiсть лейкоцитiв у полi зору зменшувалась до 83±0,65, а частка нейтрофшьних гранулоципв зменшилась на 6,6 % (р<0,05), що свщчить про зниження запально! реакцi! в дшянщ ранового дефекту. Наростання кшькост лiмфоцитiв, а також частки нянин моноцитарно-макрофагального ряду обумовлювало пришвидшення термшв очищення рани на тлi зменшення ознак некротичного типу цитограми в бш дегенеративно-запального типу.
На 3 добу шсля моделювання опiку рана була покрита товстим струпом з некротизованих елеменпв ешдермюу та дерми, буро-коричневого кольору, спаяним з шдлеглими тканинами. Кра! рани у тварин контрольно! групи були потовщеними i пiднесеними над струпом, при натисканш з-пiд струпа видавлювався серозно-гншний ексудат. В бiопсiйному матерiалi 3 доби експерименту спостериалась гiперемiя судин, посилення екссудацн, i в результат цього, набряк дерми, як прояв першо! фази загоення. В цитограмах цього термшу дослiдження кiлькiсть лейкоцнпв у полi зору знижувалася до 91±0,38, також зменшувався вiдсоток нейтрофшв до 79,3±0,49%. Вiдсоток лiмфоцитiв суттево не змiнювався, в той час як кшьюсть клiтин макрофагально-моноцитарного ряду збшьшувався. Наявнiсть лейкоцитiв з ознаками дегенерацн та деструкцi! у виглядi карiопiкнозу та карiорексису на додаток до вище перелiчених показникiв дозволяе вщнести цитограми цього термiну дослщження до дегенеративно-запального типу. Застосування хнозанових плiвок призводило до ослаблення ексудативно! фази запалення, що макроскопiчно проявлялося значно меншою пiднесенiстю кра!в рани та вщсутшстю серозно-гнiйного ексудату пщ сформованим струпом, який був помншше тоншим. Гiстологiчно у бiоптатах на 3 добу шсля корекцн отку хiтозаном спостерiгався менше виражений набряк тканин шюри, клiтинно! iнфiльтрацi! та мшроциркуляторних змiн в дiлянцi термiчного ураження, що було обумовлене позитивним впливом х^озану на запальну реакщю в дiлянцi ушкодження [8]. Цитолопчно на фонi зниження рiвня лейкоцитiв та вiдсотку нейтрофiлiв в кттинному складi цитограми спостерiгалося достовiрне збiльшення частки моноцитiв на 41,6% (р<0,05), а макрофагiв на 24,4% (р<0,05) порiвняно з контролем. При цьому кшьюсть фiбробластiв достовiрно зросла на 52,6% (р<0,05) (рис. 1). Вищеперелiченi показники дозволяють характеризувати цитограми цього термiну дослiдження як перехщш вiд запiльного до запально-регенераторного типу.
На 7 добу експерименту откова поверхня залишалася покритою струпом з пщритими краями. Гiстологiчно зберiгалася значна шфшьтращя полiморфно-ядерними лейкоцитами з невеликою домшкою лiмфоцитiв, макрофагальних елементiв та фiбробластiв, кiлькiсть яких помiтно збшьшилась порiвняно з попереднiм термiном спостереження. У тканинах дна рани
зберпалися набряк, застшне повнокров'я судин мшроциркуляторного русла, з'являлися макрофагально-пспоцитарш елементи.
П нейтрофти П лiмфоцити П моноцити П макрофаги П полiбласти П фiбробласти П ендотелiоцити
А
Рис. 1 Вщсотковий вмкт клиин поверхш ошково! рани на 3 спостереження в контрол1 (А) та експеримент (В).
В
Грануляцшна тканина росла у вигщщ коротких тонких тяж1в з прол1феруючих ф1бробласпв веретенопод1бно! форми, яю супроводжувалися капшярами, у напрямку вщ кра!в рани до !! центру. У базальних шарах ешдермюу спостер1галися ознаки прол1феративно! активность Цитограми цього терм1ну дослщження вщр1знялися значним зниженням пор1вно з попередшм термшом кшькосп лейкоципв та частки нейтрофшьних гранулоципв до 63,09±0,49%. Кшьюсть моноципв та макрофапв зростала, що характеризуе позитивну динамшу очищення рани. Збшьшення вщсотку ф1броблаепв в цитограмах свщчило про актив1защю процес1в формування грануляцшно! тканини та посилення процес1в регенерацп, що шдтверджувалося також { появою ендотелюципв. Змша показниюв цитограми в б1к моноцитарно-макрофагального компоненту дозволяе визначити цитограму цього терм1ну досл1дження як перехщну вщ запального до запально-регенеративного типу, що вщображае зм1ну фаз процесу ранового загоення з фази запалення на фазу регенерацп. Бюптат шюри з хгтозановим покриттям шсля 7 д1б спостереження характеризувався значно меншим набряком ешдермюу, дерми та пщшюрно! кл1тковини. Тканинний детрит та некротичш тканини обмежувалися запальною нейтрофшьно-л1мфоцитарною шфшьтращею з поманим переважанням макрофаго-пстюцитарного компоненту. Розвиток грануляцшно! тканини у дшянках пошкодження набував бшьшого розвитку, при чому цей процес вщбуваеться р1вном1рно по всьому вогнищу ураження на вщмшу вщ контрольно! серп, в бюптатах яко! грануляцп утворювались переважно на кордош осередку ураження, а в центр! зберналася зона коагуляцшного некрозу (рис. 2). Цитограми 7 доби дослщження вщр1знялися вщ контрольно! серн достов1рним зменшенням частки нейтрофшв на 26,1% (р<0,05) як показник пришвидшення динамши очищення ран. Достов1рне зростання кшькосп ф1бробласпв та кшькосп ендотелюципв свщчить про актив1защю процес1в регенерацп, що пояснюеться стимулящею м1грацп ф1бробласнв та синтеза глшозамшоглшашв пщ впливом хгтозану [18]. Таю змши цитолопчно! картини та збшьшення р1вня макрофапв визначае бшьш швидкий :рехщ до регенераторно-запального типу цитограм.
А
В
Рис. 2 Бюптатати шири щур1в контрольно! (А) та експериментально! (В) серш на 7 добу шсля моделювання ошку. Забарвлення гематоксилшом [ еозином. Зб.: х40 (А) та х100 (В).
На 14 добу експерименту спостерпалася часткова ештел1защя раново! поверхш. В центральних дшянках рани зберпався сформований струп. Бюптати шюри цього термшу спостереження характеризувалися зменшенням набряку та згасанням запально! реакцп з переважанням л1мфоцитарно-гюноцитарного компоненту на тл1 наростання кшькосп ф1бробласпв, ендотелюципв та ештелюципв. Зберпалася висока прол1феративна активнють базальних шар1в ешдермюу. Також спостерпався розвиток сполучно! тканини як у дерм1, так { в пщшюрнш жировш кл1тковиш. На 14 добу дослщження змши в кл1тинному склад! характеризувалися переважанням макрофапв, пол1бласпв та ф1бробласпв, що свщчить про
збереження активносп регенерацшних процесiв в ранi, що в комплексi з iншими показниками свщчить про змiну фаз ранового процесу вiд запалення до регенерацн на пiдставi запально-регенераторного типу цитограм. Через 14 дiб тсля опiку шкiри в експериментальнiй сери спостерпалися ознаки еmтелiзацн ранового дефекту, вщбулась повна десквамацiя струпу. Набряк практично був вщсутнш, лейкоцитарно! шфшьтрацн майже не спостерiгалося. Грануляцiйна та сполучна тканина мали бiльше поширення вiдносно вiдповiдного термiну дослiдження контрольно! сери. Грануляцшна тканина складалася з велико! кшькосп новоутворених судинних петель, орieнтованих перпендикулярно до поверхнi рани, i численних тяжiв фiбробластiв, серед яких зустрiчалися клiтини з мнозами. Тонкостiннi судини були розташованi рiвномiрно по всiй грануляцiйнiй тканинi, практично однакового дiаметру. Розвиток сполучно! тканини вiдмiчався в усiх шарах дерми, шдшюрнш жировiй клiтковинi. З дшянок неушкоджено! шкiри рухався новоутворений пласт ештелда, що поступово закривав ранову поверхню, формуючи характернi пласти свнлих клiтин з широкою цитоплазмою. З 14 доби виявлялися достовiрнi змши показникiв цитограм з переважанням клггин макрофагально-моноцитарного ряду, полiбластiв та фiбробластiв, що вiдповiдаe дослiдженням Boucard Й а1., якi показали здатнiсть хнозану стимулювати рiст судин та мпращю макрофагiв i фiбробластiв у зону травми [10]. Так, кшьюсть моноципв зросла на 25,0% (р<0,05) порiвняно з контрольною серieю. Зрiс також i вiдсоток полiбластiв на 10,9% (р<0,05), а фiбробластiв на 27,9% (р<0,05), що свiдчить про акг^защю процесiв регенерацi! порiвняно з контрольною серieю як показник регенераторного типу цитограм. Збшьшення кiлькостi епiтелiоцитiв та достовiрне зростання частки ендотелiоцитiв на 32,1% (р<0,05), свiдчить про перехщ процесу загоення в фазу епшзаци та реорганiзацi! рубця (рис. 3).
3 нейтрофти Я л!мфоцити
3 макрофаги
3 ф!бробласти Я ендотел!оцити
1 нейтроф1ли I л1 мфоцити I моноцити 1 макрофаги I пол1бласти 1 ф1бробласт I ендотел1оцити
Рис. 3 Вщсотковий вмют клггин поверхш ошково! рани на 14 добу спостереження в контрол1 (А) та експерименп (В).
Дослiдження бюптапв 21 доби виявило вiдсутнiсть ознак набряку. Серед кттинного компоненту переважали клiтини гiстiоцитарного ряду, збiльшилась кшьюсть сполучно! тканини та !! грубоволокнистого компоненту. Виявлялися ознаки реоргашзацп новоутворено! тканини та формування рубця, при цьому спостерпаеться порушення структури за рахунок рубцевих змш. Необхiдно вщмггити також наявнiсть порушень пролiферацi!, диференщювання та ороговiння епiдермiсу. В подальшому вiдбувалося збiльшення кiлькостi ендотелiоцитiв i на 21 добу спостереження !х кiлькiсть становила 10,2±0,02%, що свiдчить про активiзацiю процесiв новоутворення кровоносних судин. Зростання частки фiбробластiв на 52,6% (р<0,05) з !х наступною трансформацiею в фiброцити обумовлювало процеси утворення колагену та основно! речовини сполучно! тканини [22]. Збшьшувалася також i кiлькiсть епiтелiоцитiв, що забезпечувало повну ештел!защю поверхш ранового дефекту на цьтгу тсрупт ■1^л1ДЖ£ння.
I. .. . •
Рис. 4 Бюптатати шири щулв контрольно! (А) та експериментально! (В) серш на 21 добу шсля моделювання ошку. Забарвлення гематоксилшом \ еозином. Зб.: х100 (А, В).
На 21 день спостерталася повна епiтелiзацiя раневого дефекту i в експериментальнiй серi!, визначалися зачатки сальних залоз та волосяних фолшутв. Кiлькiсть сполучно! тканини в бюптат шкiри була значною, проте грубоволокнистий компонент був менш виражений порiвняно з
111
а
в
контрольною сер!ею (рис. 4). Деформащя ! порушення структури за рахунок рубцевих змш шюри були незначн!, формування сполучно! тканини вщбувалось р!вном!рно по всьому регенерату, в той час як в контрольнш серп стутнь зршосп сполучно! тканини зменшувалась в!д поверхн! рани до !! дна, що обумовлене здатшстю матер!ал!в на основ! х!тозану стимулювати процеси регенерац!! та перешкоджати утворенню шрам!в [15, 16]. Цитолопчна картина препарат!в експериментально! сер!! характеризувалася зниженням виразност! моноцитарно-макрофагально! реакцп та значним зростанням частки ф!бробласт!в та ендотел!оцит!в.
Досл!дження цитограм ранево! поверхн! експериментально! сер!! тварин виявило б!льш швидкий перех!д цитограм в!д некротичного типу до регенераторного в пор!внянт з контрольною сер!ею. На тдстав! результат!в цитолог!чних досл!джень, а також анал!зу результат!в г!столог!чних дослщжень бюптапв можна стверджувати про прискорення динам!ки фаз процесу раневого загоення при використанн! х!тозанових пл!вок та прискорення заживлення рани вц!лому [12].
Таким чином, анал!з г!столог!чних препарат!в та досл!дження цитолог!чних препарат!в з поверхн! откового дефекту показали, що застосування х!тозанових пл!вок сприяе бшьш швидкому очищенню ран в!д гншно-некротичних мас та в!дторгненню струпу, зменшуе штенсившсть запально! реакц!! та розладiв кровооб!гу, стимулюе ранне утворення грануляцш, пришвидшуе ештел!защю ранових дефектов. Стимулюючий вплив хтоозану на макрофагальну реакщю, активащя функцш ф!бробластов та оптишзащя процес!в ангю- ! ф!брилогенезу сприяе швидшому дозр!ванню грануляцшно! тканини та !! ф!брознш трансформаций що в результат! приводить до прискорення репаративних процес!в з повноцшним в!дновленням ешдермюу, волокнистого компоненту дерми ! появи дериватов шк!ри.
1. Автандилов Г. Г. Основы количественной патологической анатомии / Г. Г. Автандилов // М.: Медицина. - 2002. - 239 с.
2. Быков В. Л. Цитология и общая гистология (функциональная морфология клеток и тканей) / В. Л. Быков // - СПб.: СОТИС, - 2003. - 520 с.
3. Камаев М. Ф. Инфицированная рана и ее лечение. 2-е изд. / М. Ф. Камаев // - М.: Медицина, - 1979. - 159 с.
4. Кузин М. И. Раны и раневая инфекция: Руководство для врачей / М. И. Кузин, Б.М. Костюченок // - М.: Медицина. -1990. - 592 с.
5. Коржевский Д. Э. Основы гистологической техники / Д.Э. Коржевский, А. В. Гиляров // СПб.: СпецЛит.-2010 95 c.
6. Покровская М. П. Цитология раневого экссудата как показатель заживления ран / М. П. Покровская, М. С. Макаров // М.: Медгиз, - 1942. - 44 с.
7. Azad A. K. Chitosan membrane as a wound-healing dressing: characterization and clinical application / A.K. Azad, N. Sermsintham, S. Chandrkrachang [et al.] // J Biomed Mater Res Appl Biomater. - 2004. - Vol. 69B, P.216-222.
8. Bottomley M. K. Metalloproteinases as targets for anti-Inflammatory drugs / M.K. Bottomley, D. Bradshaw, J.S. Nixon [et al.] // Basel: Birkhauser. - 1999.
9. Boucard N. The use of physical hydrogels of chitosan for skin regeneration following third-degree burns / N. Boucard, C. Vitona, D. Agayb [et al.] // Biomaterials - 2007. - Vol. 28, P.3478 - 3488.
10. Chen R. N. Development of N, O-(carboxymethyl) chitosan/collagenmatrixes as awound dressing / R.N. Chen, G.M. Wang, C.H. Chen [et al.] // Biomacromolecules. - 2006. - Vol. 7, P. 1058 -1064.
11. HaiPeng G. Studies on nerve aftinity of chitosan-derived materials / G. HaiPeng, Z. Yinghui, L. Jianchun [et al.] // Journal of Biomedical Material Research. - 2000. - Vol. 52(2). - P. 285-295
12. Ignatova M. Electrospun nano-fibre mats with antibacterial properties from quaternized chitosan and poly(vinyl alcohol) / M. Ignatova, K. Starbova, N. Markova [et al.] // Carbohydr Res. - 2006. - Vol. 341, P. 2098 - 2107.
13. Masayuki Photocrosslinkable chitosan as a dressing for wound occlusion and accelerator in healing process / Masayuki, Ishihara, Kuniaki [et al.] // Biomaterials. - 2002. - Vol. 23(5). - P. 833-840.
14. Midwood K.S. Tissue repair and the dynamics of the extracellular matrix / K.S. Midwood, L.V. Williams, J.E. Schwarzbauer // The International Journal of Biochemistry & Cell Biology. - 2004. - Vol. 36 (6), P.1031-1037.
15. Pollock The cellular, biochemical, and mechanical phases of wound healing / Pollock, E. Raphael, F. Charles [et al.] // Schwartz's Principles of Surgery, Ninth Edition. McGraw-Hill Professional. - 2009.
16. Slack J. M. Regeneration research today / J. M. Slack // Dev. Dyn. -2003. - P. 162-166.
17. Vats A. Scaffolds and biomaterials for tissue engineering: a review of clinical applications / A.Vats // Clin. Otolaryngol. Allied Sci. - 2003. - P. 165-172/
18. Willoughby D. A. Inducible enzymes in the inflammatory response / D.A. Willoughby, A. Tomlinson [et al.] // Basel, CH: Birkhauser Verlag. - 1999.
19. Watthanaphanit A. Fabrication, structure, and properties of chitin whisker-reinforced alginate nanocomposite fibers / A. Watthanaphanit, P. Supaphol, H. Tamura [et al.] // Appl Polym Sci. - 2008. - Vol.110, Р. 890-899.
20. Wang C. C. Water absorbing and antibacterial properties of N-isopropyl acrylamide grafted and collagen/chitosan immobilized polypropylene nonwoven fabric and its application on wound healing enhancement / C.C. Wang, C.H. Su, C.C. Chen // J Biomed Mater Res. - 2008. - Vol.84A, P. 1006-1017.
21. Yu-Bey Preparation and characterization on mechanical and antibacterial properties of chitosan/cellulose blends / Yu-Bey, Wu, Shu-Huei [et al. ] // Carbohydrate Polymers. - 2004. - Vol. 57(7). - P. 435-440.
22. Yang L. Identification of fibrocytes in postburn hypertrophic scar / L. Yang, P. G. Scott , C. Dodd [et al.] // Wound Repair Regen. - 2005 - 13, P. 398-404.
ОСОБЕННОСТИ РЕГЕНЕРАТИВНЫХ ПРОЦЕССОВ В ОЖОГОВОЙ РАНЕ ЖИВОТНЫХ МОЛОДОГО ВОЗРАСТА ПРИ ИСПОЛЬЗОВАНИИ ХИТОЗАНОВЫЙ ПЛЕНОК Корниенко В. В.
Целью нашего исследования было изучение морфологических особенностей заживления ожоговых ран при применении хитозановый мембран для лечения ожогов на основе изучения особенностей морфогенеза тканей в зоне термического повреждения кожи у животных молодого возраста. Крысам экспериментальной и контрольной серии проводилось моделирование ожоговой раны Шб степени. Животным экспериментальной серии для местного лечения ран использовали хитозановые покрытия. Исследование особенностей заживления ожоговых ран проводилось по комплексу морфологических и цитологических показателей, изучение которых проводили на 1, 3, 7, 14 и 21 сутки после нанесения травм. Применение хитозановых пленок способствовало более быстрому очищению ран от гнойно-некротических масс и отторжению струпа, уменьшало интенсивность воспалительной реакции и расстройств кровообращения, стимулировало раннее образование грануляций, ускоряло эпителизацию раневых дефектов.
Ключевые слова: ожоги, средства медицинского назначения, хитозан, гистология, цитология.
Стаття надшшла 2.10.2014 р.
THE FEATURES OF BURN REGENERATION APPLYING CHITOSAN FILMS IN THE YOUNG ANIMALS Kornienko V. V.
The aim of our research was to evaluate effectiveness of chitosan films that are applied to treat burns. We studied the features of tissue morphogenesis of the thermal damaged skin in the young animals. We modeled the burn wounds of Illb degree on the rats of the experimental and control groups. The chitosan films were applied on the animals of the experimental group for the topical treatment. We analyzed the healing of burn wounds by the morphological and cytological criteria. We measured them on 1st, 3rd, 7th, 14th, and 21st days after the burn modelling. Application of the chitosan films to treat thermal burns enhanced wound cleaning from dead tissue and reduced eschar, decreased the intensity of inflammatory reactions and disorders of blood circulation, stimulated the early growth of granulation tissue, and improved epithelialization of the wound.
Key words: burn, medical supplies, chitosan, morphometry, cytology.
Рецензент Волков К.С.
УДК 616-092.9+599.324.4:576.316:577.164.13
ШШШШ1Ш1ШШШШШШШ
ШШШШШШШШШШШЩ
ВПЛИВ ГАМА-ОПРОМ1НЕННЯ НА ХРОМОСОМН1 АБЕРАЦП Б1ЛИХ ЩУР1В
НА ТЛ1 Д11 П1РИДОКСИНУ
У данш робой вивчалися хромосомш аберацп (хромосомш i хроматидш) бших щурiв тд впливом гама-опромтення на тт дп тридоксину. Методи. Дослщження проводилося на 10-ти бших щурах -самцях лшп Вютар, вагою 150-200 г. Тварини були роздшеш на двi грут. Перша група -контрольна, друга дослщна, якш тиждень перед i кожний день тсля опромшення вводили внутршньом'язово тридоксина монохлориду в дозi 600 мг на кг.маси тша. Хромосомш аберацп дослщжували зпдно методики представлено! в методичних вказiвках для лабораторних роб^ зi спецкурсу «Цитогенетика» [4]. В дослщженнях використовували клохщин. У щурiв вимивали червоний юстковий мозок, фарбували i дослщжували хромосоми. Результати. Встановлеш значш хромосомш аберацп тд впливом гама-опромтення. Застосування тридоксину як радюпротектора вiрогiдно зменшуе як хромосомш , так i хроматидш аберацп в бших щурiв, що тдтверджуе радюпротекторну властивють вiтамiну В6.
Ключовi слова: бiлi щурi, гама-опромшення, хромосомнi аберацп!, пiридоксин.
Ефективне використання тварин в умовах штенсифшаци тваринництва вимагае глибокого розумiння особливостей фiзiологiчних процесiв у тварин i птищ, а також змiн, якi виникають в органiзмi пiд впливом рiзноманiтних факторiв зовнiшнього середовища, серед яких зустрiчаеться iонiзуюча радiацiя. Через штенсивне випробування ядерно! енергетики, виникненням аварш на атомних електростанцiях стають новi завдання вивчення особливостей дi! юшзуючого випромiнювання на живий органiзм i пошук речовин, якi зменшували б шюдливий вплив iонiзуючо! радiацi! на живий оргашзм i серед них суттеву роль як радiопротектор вщграе пiридоксин (вiтамiн В 6) [5, 6].
Встановлено [1, 2, 3], що у ранш термши пiсля перебування лiквiдаторiв у зонi ЧАЕС рiвень аберацiй хромосом вiрогiдно перевищував спонтанний, а з плином часу вщбувалася експоненцшна елiмiнацiя нестабiльних хромосомних пошкоджень iз швидкiстю 14 - 25 % за рш залежно вщ виду аберацiй. Дослiджено особливостi динамши цитогенетичних ефектiв вiдповiдно до дози опромшення та тривалосп експозицi! лiквiдаторiв у зонi ЧАЕС.
Метою роботи було вивчення хромосомних аберацш (хромосомш i хроматиднi) бiлих щурiв тд впливом гама-опромiнення на тлi ди пiридоксину.
