CC BY
69
© Коршенко В. В., Олешко О. М.
УДК 616-001. 17-003. 93-089. 42: 547. 995: 616-092. 9-053. 9 Корн'!енко В. В., Олешко О. М.
ОСОБЛИВОСТ1 МОРФОГЕНЕЗУ ОШКОВО'Г РАНИ ПРИ ЗАСТОСУВАНН1 Х1ТОЗАНОВИХ ПЛ1ВОК У ТВАРИН СТАРЕЧОГО В1КУ
Сумський державний унiверситет (м. Суми)
Дана робота е фрагментом НДР «Законом1рност1 в1кових I конституц1ональних морфолопчних пере-творень внутр1шн1х орган1в I юстково! системи за умов впливу ендо- I екзогенних чинниюв I шляхи 1х корекцИ», № держ. реестрацИ 011311001347.
Вступ. Незважаючи на вщносно просту будову, шк1ра людини мае велике функц1ональне наванта-ження. Виконуючи захисну функц1ю, зовн1шн1й по-крив тддаеться впливу фактор1в навколишнього середовища, що може приводити до виникнення ушкоджень р1зного генезу. Одним з найпоширеы-ших вид1в травм, що приводять до пошкодження шюрного покриву, е терм1чн1. За даними ВОЗ пито-ма вага опшв серед травм мирного часу складае в1д 5,6 до 10 %, посщаючи трете м1сце в структур! за-гального травматизму. Так, лише в Укра1н1 щор1чно рееструеться бтьш н1ж 100 тис. випадк1в опкового травматизму [3]. За останн1 10 роюв спостеркаеть-ся зб1льшення юлькост випадк1в тяжких терм1чних уражень у ос1б похилого I старечого в1ку та д1тей до 3-х роюв [4].
Порушення цтюност еп1дерм1су I дерми, що виникае на певнм д1лянц1 шк1ри, в1дновлюеться за-вдяки процесам репаративно! регенерацИ, як1 яв-ляють собою природну захисну реакц1ю, що про-т1кае з метою видалення тканин, що омертвши та подальшою зам1ною !х новоутвореними кгмтинами. забезпечуючи в к1нцевому результат! закриття дефекту [12]. Для запалення, що виникае при за-гоенн1 оп1к1в характерн1 м1кроциркуляторн1 змши, явища ексудацИ р1дини з кап1ляр1в як результат збтьшено! !х проникност1 та адгез1я кл1тинних еле-мент1в до судинно! ст1нки. Лейкоцити, макрофаги та епщермальы кл1тини приймають активну участь в процесах регенерацИ. Останн м1грують в1д кра!в пошкоджено! шк1ри I заповнюють раневий дефект. Новоутворений епщермю поступово стае багатоша-ровим та диференцмованим на шари, тим часом в кератиноцитах активуються протеази, розпочинаю-чи процеси вщновлення дерми [11]. З вком кл1тини шюри втрачають здатн1сть швидко оновлюватися I регенерац1я упов1льнюеться. Якщо у новонародже-них кл1тини шк1ри оновлюються кожн1 72 години, то у людей вщ 16 до 35 роюв цей процес вщбуваеться вже ттьки раз на 28-30 дн1в. Таким чином, вивчення умов усп1шно! регенераци тканин можливо шляхом глибшого вивчення пстогенезу, оск1льки оптим1зац1я
посттравматично! регенераци повинна проводитися з урахуванням особливостей регенераци конкретно) тканини, в тому числ1 I !! вкових властивостей.
Проблема л1кування ран, зокрема опкових, за-лишаеться актуальною в сучаснм медицин!. Разом з традиц1йними, розвиваються методи л1кування, направлен! на оптим!зац!ю репарацмних процеЫв в шк1р1. Остаными роками в практику впроваджен1 нов! перев'язувальн матер!али, засоби та покриття як природного, так ! синтетичного походження [6, 7, 10]. Збтьшення остаными роками ¡нтересу до бюлопчно активних речовин, як! можна отримати з природых матер!ал!в, пов'язано як з економ!чною доцтьнютю використання !х для виготовлення засо-б1в медичного призначення, так ! з ункальними влас-тивостями, як! забезпечують необхщы умови для оптимального проткання регенераторних процеЫв.
В останн! десятир!ччя зросла юльюсть досл!-джень щодо використання хггозану, який е похщним природного пол!меру хггину, для створення засоб!в медичного призначення для л!кування ушкоджень шюри. При його використанн необхщно вщзначити наступн! позитивн! моменти, так! як бюсумюнють, здатнють до бюдеградацп з утворенням нешюдпи-вих мономер!в, вщсутнють мюцево! подразнюючо!, алергенно! та токсично! дм, атравматичнють. Х1тоза-нов! пл!вки добре моделюються на р!зних дтянках тта, забезпечують нормальний парообмЫ в ран!, сорбують надлишок ексудату, мають пролонговану антим!кробну ! знеболюючу дю, створюють вологе середовище, оптимальне для м!граци ф!броблас-т!в та макрофапв, як! продукують фактори росту, сприяючи тим самим прискоренню анпогенезу, ф!-бринол!зу ! процеЫв ранового загоення, а також за-побкають утворенню рубц!в [1, 15, 16, 17]. Проте, актуальним залишаеться питання впливу х!тозано-вих матер!ал!в на проткання репаративно! регенераци ран при застосуванн !х для лкування опкових ушкоджень у оЫб похилого в!ку, осюльки динамка лквщацп ушкоджень саме ц!е! групи обумовлена в!-ковими особливостями процесу загоення.
Тому, метою даного дослщження було вивчення впливу х!тозанового покриття на оптим!зацю регенераторних процеЫв при застосуванн його для л!кування опшв на основ! вивчення особливостей морфогенезу тканин в зон! терм!чного пошкодження шюри у тварин старечого в!ку.
Об'ект i методи дослiдження. Вивчення мор-фологiчних особливостей регенераторних процеЫв шкiри при опiковiй травмi та застосуванн хггозано-вих плiвок проводилося на бтих лабораторних щу-рах-самцях старечого (22 мюяц^ вiку. Утримання тварин та експерименти проводилися вщповщно до положень «бвропейсько! конвенцiI про захист хребетних тварин, як використовуються для екс-периментiв та шших наукових цiлей» (Страсбург 1985), «Загальних етичних принципiв експериментiв на тваринах», ухвалених Першим нацiональним кон-гресом з бюетики (Ки1в, 2001).
Згщно мети та задач дослiдження, лаборатор-нi тварини були подiленi на контрольну та експе-риментальну сери, по 25 тварин в кожнм. Пщ дieю iн'eкцiйного кетамiнового наркозу лабораторним тваринам на попередньо поголену шюру в мiжлопат-ковiй дтянц контактно впливали жалом паяльника, що закiнчуeться металевою пластинкою з площею 1,76 см2 (дiаметр 1,5 см). Температура пластини складала 250 еС, а експозицiя впливу - 2 секунди пiсля згасання iндикатору, що сигналiзуе про на-грiв паяльника до потрiбного режиму. Таким чином моделювалася опкова рана 111б ступеню з площею ураження, яка дорiвнюе площi металево! пластинки. Тваринам експериментально! серií для мiсцевого лiкування ран використовували шновацмы хтоза-новi покриття, замiна яких проводилася щоденно. В контрольна серií заживлення рани вщбувалося з ви-користанням стерильних марлевих пов'язок.
Проводилися пстолопчы та морфометричн до-слiдження, забiр матерiалу для яких проводився на 1, 3, 7, 14 та 21 добу пюля нанесення травми, що вщ-повщае термшам, якi характеризують основы етапи регенерацмних процесiв шкiри. Пстолопчы пре-парати виготовлялися з дтянки раневого дефекту з прилеглою шюрою та пiдлеглими тканинами роз-мiром 1 см1 та товщиною до 5 мм. Отриман зразки фксувалися в 10 % розчинi нейтрального формалшу (рН 7,2). Пiсля 24-годинно! експозицiI у розчинi формалшу та наступного проведення шматочкiв шюри в етиловому спиртi висхiдноI концентраци бiоптат за-ливався в парафiновi блоки. Виготовлялися серiйнi зрiзи товщиною 5-7 мкм та пюля депараф^заци проводилося забарвлення препара^в гематокси-лш-еозином [5]. Гiстологiчнi препарати вивчалися за допомогою св^лового мiкроскопа «Micromed ХБ-4130" (об'ективи Ч60, Ч90, окуляри Ч16) з видеокамерою "Мюгот^ МА 88-300".
Вивчення регенераторних процеЫв опiкових ран проводилося за наступним комплексом морфоло-гiчних показникiв: характер пошкодження епщерм^ са та дерми; термши i особливостi очищення рани; наявнють та ступiнь iнтенсивностi запального про-цесу, розладiв кровообiгу; наявнють та яюсний склад клiтинного Ыфтьтрату; термiнiв i ступеню розвитку розвитку сполучнотканинного i епiтелiального ре-генера^в, рiвня !х диференцiювання та поширення; наявнiсть або вiдсутнiсть синхронностi регенераторних процеЫв у системi еттелм - сполучна тканина; особливост процесу ангiонеогенезу; наявнiсть або вщсутнють морфологiчних проявiв патологiчно,i
регенерацiI еттелю i сполучно! тканини (пперпла-зiя, рубцювання). Морфометрiю гiстологiчних пре-пара^в проводили за допомогою програми «БЕО 1таде 1аЬ 2.0» (Суми, Укра!на) з урахуванням вщ-носно! площi стромального набряку, вiдносноI площ1 судин дерми, середнього дiаметру судин дерми, вщносно! площi судин грануляцiйноI тканини та середнього дiаметру судин грануляцмно! тканини [2]. Для статистично! обробки отриманих результатiв дослiджень використовували 1-критерм Стьюдента, вiдмiнностi середнiх вважали значущими з рiвнем ймовiрностi не менше 95 % (р<0,05).
Результати дослщжень та 'Гх обговорення. Гiстологiчнi дослiдження 1 доби пiсля моделювання опку показали значне розширення та повнокров'я капiлярiв, а також наявнють серозного ексудату в д^ лянц опiку як в контрольнiй, так i в експерименталь-нiй серiях тварин. На 3 добу вщ початку експери-менту ранева поверхня була покрита зформованим струпом в обох серiях тварин. У тварин контрольно',' сери вже з 3 доби спостер^алось розм'якшення центрально! його частини, при надавлюванн з-пiд юрки видтявся серозно-гнiйний ексудат. При до-слiдженнi бiоптатiв цього термiну спостереження в контрольна серií визначався виражений набряк епщермюа та дерми, мiкроциркуляторнi розлади, а також клiтинна Ыфтьтра^я лiмфоIдними та пстюци-тарними елементами. Залишки шкiрних залоз були оточен лiмфоIдними елементами, якi мiсцями досягали базального шару епщермюу. Вщносна площа стромального набряку у тварин контрольно! серп в цьому терм^ доогидження складала 32,24 ± 0,39 % з вщносною площею судин дерми при цьому 10,36 ± 0,21%. Розширення судин мiкроциркуля-торного русла, переваскулярний набряк та дифуз-на ексудативно-запальна реак^я спостерiгалися також i в пiдшкiрнiй жировiй клггковиы. Застосуван-ня хiтозанових плiвок призводило до ослаблення ексудативно! фази запалення, що макроскотчно проявлялося значно меншою пiднесенiстю кра!в рани та вщсутнютю серозно-гнiйного ексудату пiд зформованим струпом, який був помтше тоншим. Пстолопчно у бiоптатах на 3 добу пюля корекцп опiку хiтозаном спостертався менше виражений набряк тканин шюри, кттинно! iнфiльтрацiI та мiкроцирку-ляторних змЫ в дiлянцi термiчного ураження. Так, вщносна площа стромального набряку була досто-вiрно меншою, ыж у тварин контрольно! групи на 6,6 % (р<0,05). Оптимiзуючий вплив хтозану на за-пальну реак^ю обумовлюеться його здатнiстю сти-мулювати секрецю медiаторiв запалення, таких як штерлейюн 8, простагландин Е, штерлейюн 1р тощо [8, 19].
На 7 добу бюптат контрольно! серп характеризу-вався значною iнфiльтрацiею полiморфно-ядерни-ми лейкоцитами з невеликою домшкою лiмфоцитiв, макрофагальних елементiв, кiлькiсть яких помггно збiльшилась порiвняно з попередым термiном спостереження. На тл некротично змiнених тканин ви-являлися крововиливи рiзного розмiру, як у зон ди-фузно!, так i осередково! лейкоцитарно! шфшьтрацп, яка вщмежовувала детрит вiд збережених тканин.
Таблиця
Показники морфометрм г1столог1чних препарат1в 61оптат1в рани щур1в старечого в1ку
контрольно'!' та експериментально'Г сер1й
Показник Термш досл1дження, доба
1 3 7 14 21
К Е К Е К Е К Е К Е
Вщносна площа стромального набряку, % 29,95 ± 0,35 29,76 ± 0,33 32,24 ± 0,29 30,11 ± 0,21 26,48 ± 0,57 20,92 ± 0,37* 18,29 ± 0,22 15,89 ± 0,02* 7,76 ± 0,15 5,55 ± 0,13*
Вщносна площа судин дерми, % 10,59 ± 0,03 10,35 ± 0,06 10,36 ± 0,21 10,02 ± 0,19 9,69 ± 0,10 8,92 ± 0,15* 8,44 ± 0,05 7,81 ± 0,11* 7,50 ± 0,08 7,35 ± 0,05
Середшй д1аметр судин дерми, мкм 40,58 ± 0,65 40,01 ± 0,55 39,05 ± 0,33 37,87 ± 0,13 32,22 ± 0,55 29,08 ± 0,36* 28,37 ± 0,44 26,30 ± 0,41* 26,05 ± 0,31 22,53 ± 0,18*
Вщносна площа судин грануляцм-но! тканини, % 3,55 ± 0,07 3,81 ± 0,12 10,91 ± 0,12 13,32 ± 0,19* 14,75 ± 0,11 16,25 ± 0,15* 13,72 ± 0,15 13,14 ± 0,17
Середшй д1аметр судин грануляцм-но! тканини, мкм 10,22 ± 0,05 11,07 ± 0,09* 15,14 ± 0,13 17,95 ± 0,18* 17,75 ± 0,11 19,27 ± 0,22* 18,35 ± 0,32 19,91 ± 0,39*
Примггка: * - достовiрнiсть рiзницi у порiвняннi з контролем (р<0,05); К - контроль; Е - експеримент iз застосуванням хп-озанових плiвок.
В цьому терм1н1 спостереження в1дсоток площ1 су-динно! мереж1 грануляц1йно1 тканини в препаратах контрольно! сери збтьшився в 3 рази, при цьому середнм д1аметр судин грануляц1йно! тканини склав 15,14 ± 0,13 мкм. У базальних шарах епщермюу спо-стер1галися ознаки прол1феративно! активност1. Бюптат шк1ри з х1тозановим покриттям пюля 7 д1б спостереження характеризувався значно меншим набряком еп1дерм1су, дерми та пщшюрно! кгмтко-вини пор1вняно з контрольною сер1ею. Тканинний детрит та некротичн тканини обмежувалися запаль-ною нейтроф1льно-л1мфоцитарною 1нф1льтрац1ею з пом1тним переважанням макрофаго-пстюцитарно-го компоненту. Очищення вщ некротичних тканин в1дбувалося швидше. Розвиток грануляцмно! тканини у дтянках пошкодження набував б1льшого розви-тку, при чому цей процес вщбуваеться р1вном1рно по всьому вогнищу ураження на вщмшу в1д контрольно! серп, в бюптатах яко! грануляц1! утворювались пе-реважно на кордон1 осередку ураження, а в центр1 збер1галася зона коагуляц1йного некрозу. Грануля-ц1йна тканина характеризувалась переважанням кл1тинних елемент1в над колагеновими волокнами. В1дносна площа судин грануляц1йно! тканини була достов1рно б1льше на 18,4 % (р<0,05), при цьому середн1й д1аметр !! судин достов1рно зб1льшився на 15,6 % (р<0,05) пор1вняно з контрольною сер1ею (табл.). Еп1дерм1с був бтьш зформованим за ра-хунок регенеруючих кл1тин базального шару, також вщм1чалось зб1льшення к1лькост1 кл1тин шипуватого шару. Активац1я синтезу грануляц1йно! тканини по-яснюеться стимулюючим впливом на м1грац1ю ф1-бробласт1в та синтез гл1козам1ногл1кан1в [18].
На 14 добу експерименту спостер1галася частко-ва еп1тел1зац1я раново! поверхн1 тварин контрольно! сер1!, але в центральних дтянках оп1ку збер1галися залишки струпу у вигляд1 ф1брозно-лейкоцитарного шару, п1д яким розташовувалась грануляцмна тканина. Б1оптати шк1ри цього термшу спостереження
характеризувалися зменшенням набряку та зга-санням запально! реакцп з переважанням л1мфо-цитарно-пстюцитарного компоненту на тл1 нарос-тання к1лькост1 ф1бробласт1в, ендотел1оцит1в та еп1телюцит1в, що п1дтверджуе дан1 Ыпдеп М. Ш е1 а1. [14]. Так, вщносна площа стромального набряку зменшилася майже в 2 рази пор1вняно з 1 добою досл1дження. Збтьшилася к1льк1сть грануляц1йно! тканини та вщносно! площ1 !! судин в1дпов1дно до 14,75 ± 0,10 % та 17,75 ± 0,11 %. Спостер1галася ви-сока прол1феративна активн1сть базальних шар1в еп1дерм1су. Також в1дбувався розвиток сполучно! тканини як у дерм1, так I в п1дшк1рн1й жировм кгмтко-вин1. При цьому вщносна площа судин дерми змен-шилась до 8,44 ± 0,05 %, а середнм д1аметр !! судин склав 28,37 ± 0,44 мкм. В експериментальнм сер1! для цього термшу дослщження характерними були ознаки прогресуючо! еп1тел1зац1! ранового дефекту, вщбулась повна десквамац1я струпу. Лейкоцитарно! шфтьтраци майже не спостер1галося, залишалися незначн явища розлад1в м1кроциркуляц1!. Площа стромального набряку була достов1рно менша на 13,1 % (р<0,05). Грануляц1йна та сполучна тканина мали бтьше поширення вщносно вщповщного тер-м1ну дослщження контрольно! серп. Грануляцмна тканина складалася з велико! к1лькост1 новоутворе-них судинних петель, ор1ентованих перпендикулярно до поверхн рани, I численних тяж1в ф1бробласт1в. серед яких зустр1чалися кл1тини з м1тозами. Тонко-ст1нн1 судини були розташован1 р1вном1рно по всш грануляц1йн1й тканин1, практично однакового д1а-метру. Розвиток сполучно! тканини вщм1чався в ус1х шарах дерми, пщшюрнм жиров1й кл1тковин1. При цьому площа судин дерми та !х середнм д1аметр достов1рно зменшились на 8,1 % (р<0,05) та 7,3 % (р<0,05) в1дпов1дно (табл.).
Дослщження бюптат1в 21 доби виявило м1н1-мальний р1вень в1дносно! площ1 стромального набряку, який складав 7,76 ± 0,15 %. Серед клггинного
компоненту переважали кгмтини гiстiоцитарного ряду, збтышиласы KirbKicTb сполучно! тканини та Ii грубоволокнистого компоненту. Виявлялися ознаки реоргаызацп новоутворено! тканини та формування рубця, при цыому спостерiгалася суттева дефор-мацiя та порушення структури за рахунок рубцевих змiн. Мала мюце незавершена епiтелiзацiя в поед-наннi з галымуванням процесу дозрiвання сполучно! тканини в централынiй зон регенерату, що також показано в робот Dang C. M. et al. [12] та пояснюетыся функцюналыними особливостями фiбробластiв та кератиноци^в в процесi рубцювання. В той час як в експерименталынм серп вщбулася повна епiтелiза-цiя раневого дефекту з утворенням тонкого ыжного рубця, в якому визначалися зачатки салыних залоз та волосяних фолiкулiв, що пщтверджуетыся досл^ дженнями Chen et al. про прискорення заживлення рани при використанн матерiалiв на основi хтоза-ну [9]. Ктыюсты сполучно! тканини в бiоптатi шюри була значною, проте грубоволокнистий компонент менш виражений порiвняно з контрольною серiею. Деформацiя i порушення структури за рахунок рубцевих змш шюри були незначы, формування сполучно! тканини вщбувалосы рiвномiрно по всыому регенерату, на вiдмiну вщ контрольно! сери, в якiй ступшы зрiлостi сполучно! тканини зменшуваласы вщ поверхнi рани до !! дна.
Висновки. При дослщжены морфогенезу в д^ лянцi опiку було виявлено, що пщ впливом хгтозано-вих мембран вщбувалося пришвидшення очищення ран та зменшення вираженностi запалыно! реакцп на тлi усунення розладiв мiкроциркуляцii. Оптимiзацiя репаративно! регенерацп запобiгала порушенням пролiферацii, диференцiювання та iнтеграцii клггин. що обумовлювало синхронiзацiю епiтелiзацii з роз-ростанням грануляцiйноi тканини та дозрiванням регенерату рiвномiрно на всм поверхнi опiкового дефекту. Завдяки цыому вщбувалося скорчення тер-мiнiв повно! епiтелiзацii ранево! поверхнi з форму-ванням в кiнцевому пiдсумку ыжного рубця внасл^ док повноцiнного проткання процесiв морфогенезу.
Перспективи подальших дослщжень. В по-далышому плануетыся проведення цитологiчних дослiджены опiковоi поверхнi шляхом отримання вщбитюв та зiскобiв з ранево! дтянки та наступним вивченням ктмтинного складу отриманого препарату, з метою встановлення цитолопчних особливос-тей перебiгу регенерацiйних процесiв у ран при за-стосуваннi хтозанових плiвок. Цей метод дозволяе дослщити кJliтиннi елементи ексудату, поверхневого шару рани та шару новоутворених клггин, що на-дасты можливiсты бтыш повно оцiнити оптимiзуючий вплив хгтозанових плiвок на процес загоення в зон1 термiчного пошкодження шкiри.
Л^ература
1. Абаев Ю. К. Справочник хирурга. Раны и раневая инфекция / Ю. К. Абаев. - Ростов-на-Дону : Феникс, 2006. - 427 с.
2. Автандилов Г. Г. Основы количественной патологической анатомии / Г. Г. Автандилов. - М. : Медицина, 2002. - 239 с.
3. Григорыева Т. Г. Новые технологии хирургического лечения обширных глубоких ожогов и их последствий / Т. Г. Григо-рыева // Междунар. мед. журнал. - 2002. - № 8 (1-2). - С. 116-118.
4. Козинецы Г. П. Сучасний стан комбустюлопчно! допомоги населенню Укра!ни та невщкладш завдання з и оргашзацмного вдосконалення та методичного забезпечення / Г. П. Козинецы, Р. О. Моюеенко, М. П. Комаров // Наук. вюн. Ужгородсы-кого ун-ту, серiя «Медицина». - 2006. - № 27. - С. 3-6.
5. Коржевский Д. Э. Основы гистологической техники / Д. Э. Коржевский, А. В. Гиляров. - СПб. : СпецЛит, 2010. - 95 с.
6. Кризина П. С. Особливост перб^у запалыного процесу в шфкованих ранах при застосуванш для покриття !х поверхн1 пдратцелюлозною плiвкою та АВВМ - «Дшпро» - МП / П. С. Кризина // Бук. мед. вюник. - 2001. - Т. 5, № 1. - С. 173-176.
7. Новые раневые покрытия в лечении ожогов и ранений / Б. А. Парамонов [и др.] // Воен. -мед. журнал. - 2002. -№ 4. - С. 70-73.
8. Bottomley K. M. Metalloproteinases as targets for anti-Inflammatory drugs / editors: K. M. Bottomley, D. Bradshaw, J. S. Nixon. - Basel : Birkhauser, 1999. - 236 р.
9. Intermolecular interactions in electrospun collagenchitosan complex nanofibers / Z. Chen, X. Mo, C. He, H. Wang // Carbo-hydr Polym. - 2008. - № 72. - P. 410-8.
10. Chiu T. Allogenic skin in the treatment of burns. / T. Chiu // Clin Dermatol. - 2005. - № 23(4). - P. 376-387.
11. Clark R. A. Wound repair / R. A. Clark // Curr. Opin. Cell Biol. - 1989. - № 1(5). - P. 1000-1008.
12. Decreased expression of fibroblast and keratinocyte growth factor isoforms and receptors during scarless repair / C. M. Dang, S. R. Beanes, C. Soo, K. Ting, P. Benhaim, M. H. Hedrick, H. P. Lorenz // Plast. Reconstr. Surg. - 2003. -№ 111. - P. 1969-1979.
13. Godwin J. W., Brockes J. P. Regeneration, tissue injury and the immune response / J. W. Godwin, J. P. Brockes // J. Anat. -2006. - № 209. - P. 423-432
14. Lingen M. W. Role of leukocytes and endothelial cells in the development of angiogenesis in inflammation and wound healing / M. W. Lingen // Arch. Pathol. Lab. Med. - 2001. - № . 125. - P. 67-71.
15. Photocrosslinkable chitosan as a dressing for wound occlusion and accelerator in healing process / Masayuki, Ishihara, Ku-niaki et al. // Biomaterials. - 2002. - № . 23(5). - P. 833-840.
16. Preparation and characterization on mechanical and antibacterial properties of chitosan/cellulose blends / Yu-Bey, Wu, Shu-Huei et al. // Carbohydrate Polymers. - 2004. - № . 57(7). - P. 435-440.
17. Studies on nerve aftinity of chitosan-derived materials / G. HaiPeng, Z. Yinghui, L. Jianchun, et al. // Journal of Biomedical Material Research. - 2000. - № . 52(2). - P. 285-295.
18. Watthanaphanit A., Supaphol P., Tamura H., Tokura S., Rujiravanit R. Fabrication, structure, and properties of chitin whisker-reinforced alginate nanocomposite fibers / A. Watthanaphanit, P. Supaphol, H. Tamura, S. Tokura, R. Rujiravanit // J Appl Polym Sci. - 2008. - № 110. - P. 890
19. Willoughby D. A., Tomlinson A., editors. Inducible enzymes in the inflammatory response / editors: D. A. Willoughby, A. Tom-linson // Basel: Birkhauser Verlag. - 1999.
УДК 616-001. 17-003. 93-089. 42: 547. 995: 616-092. 9-053. 9
ОСОБЛИВОСТ1 МОРФОГЕНЕЗУ ОП1КОВОТ РАНИ ПРИ ЗАСТОСУВАНН1 Х1ТОЗАНОВИХ ПЛ1ВОК У ТВАРИН СТАРЕЧОГО В1КУ
KopHieHKO В. В., Олешко О. М.
Резюме. Метою нашого дослiдження було вивчення впливу хтозанового покриття на оптиммза^ю реге-нераторних процесiв при застосуванн його для лiкування опшв на основi вивчення особливостей морфогенезу тканин в зон термiчного пошкодження шкiри у тварин старечого вку. Щурам експериментально! та контрольно! серп проводилося моделювання опiковоI рани 1116 ступеню. Тваринам експериментально! серп для мюцевого лiкування ран використовували хiтозановi покриття. Дослiдження особливостей загоення от-кових ран проводилося за комплексом морфолопчних показникiв з використанням пстолопчних та мор-фометричних до^джень. Застосування хiтозанових плiвок оптимiзувало репаративну регенерацю запо-бiгаючи порушенням пролiферацiI, диференцiювання та iнтеграцiI клiтин, що обумовлювало синхронiзацiю епiтелiзацii з розростанням грануляцшно! тканини та дозрiванням регенерату рiвномiрно на вс1й noBepxHi откового дефекту.
Kлючовi слова: опiки, л^вання, засоби медичного призначення, хiтозан, морфометрiя, гiстологiя.
УДК 616-001. 17-003. 93-089. 42: 547. 995: 616-092. 9-053. 9
ОСОБЕННОСТИ МОРФОГЕНЕЗА ОЖОГОВОЙ РАНЫ ПРИ ПРИМЕНЕНИИ ХИТОЗАНОВЫХ ПЛЕНОК У ЖИВОТНЫХ СТАРЧЕСКОГО ВОЗРАСТА
Корниенко В. В., Олешко А. Н.
Резюме. Целью нашего исследования было изучение влияния хитозановых покрытия на оптимизацию регенераторных процессов при применении их для лечения ожогов на основе изучения особенностей морфогенеза тканей в зоне термического повреждения кожи у животных старческого возраста. Крысам экспериментальной и контрольной серии проводилось моделирование ожоговой раны Шб степени. Животным экспериментальной серии для местного лечения ран использовали хитозановые покрытия. Исследование особенностей заживления ожоговых ран проводилось на основании комплекса морфологических показателей с использованием гистологических и морфометрических исследований. Применение хитозановых пленок оптимизировало репаративною регенерацию, предотвращая нарушением пролиферации, дифференцировки и интеграции клеток, что обусловливало синхронизацию эпителизации с разрастанием грануляционной ткани и созреванием регенерата равномерно на всей поверхности ожогового дефекта.
Ключевые слова: ожоги, лечение, средства медицинского назначения, хитозан, морфометрия, гистология.
UDC 616-001. 17-003. 93-089. 42: 547. 995: 616-092. 9-053. 9
The Features of Morphogenesis of a Burn Wound Applying Chitosan Films in Elderly Animals
Kornienko V. V., Oleshko O. M.
Abstract. Thermal wound is one of the most common types of injuries that provoke damages of skin. According to WHO, even in peacetime the share of burns ranges from 5. 6 to 10 % and ranks the third in the general structure of traumatism. Treatment of wounds is a burning issue for modern medicine. In the last decade the number of studies devoted to chitosan application has incredibly increased. Chitosan is a derivative of chitin, a natural polymer, used to create medical dressings to treat skin defects. However, the effect of chitosan materials application on the course of wound regeneration in the elderly remains undiscovered, because dynamics of healing is complicated by the age-related features.
The aim of our research was to analyze effect of a chitosan film on optimization of regeneration. The film was applied to treat burns. The features of morphogenesis of the thermal damaged skin in elderly animals were the basis of the study. We modeled the burns of IIIb degree on the rats of experimental and control groups. The chitosan films were applied on the animals of the experimental group for the topical treatment. We analyzed the healing of burn wounds by the morphological criteria using the histological and morphometric investigations on 1st, 3rd, 7th, 14th and 21st days. We analyzed the healing of burn wounds by the following morphological criteria: types of the epidermis and dermis damage; terms and features of wound cleaning; presence and degree of inflammation intensity and blood circulation disorders; quantity and quality of cellular infiltration. Other criteria were terms and degree of connective and epithelial tissue formation and levels of their differentiation and distribution; presence or absence of synchrony regenerative processes in the epithelium and connective tissue (especially features of vessel formation); presence or absence of morphological manifestations of pathological regeneration in the epithelium and connective tissue. Morphometry of histological specimens was carried out considering the relative area of stromal edema,
the relative area of the dermis vessels, the average diameter of the dermis blood vessels, the relative area of granulation tissue vessels and the average diameter of granulation tissue vessels.
On day 3 after chitosan application, we observed less visible swelling of skin tissues, cellular infiltration and microcirculatory changes within the thermal injury. Thus, the relative area of stromal edema was significantly lower than in controls by 6. 6 % (p<0. 05). On day 7 the growth of granulation tissue was more active. Moreover, this process occurred similarly throughout the defect in contrast to the controls, in which granulations were formed mainly at the border, but necrosis persisted at the center zone of coagulation. The relative area of vascular granulation tissue was significantly greater by 18. 4 % (p<0. 05); an average diameter of vessels was significantly increased by 15. 6 % (p< 0. 05) compared with the controls. On day 14, we noticed the typical signs of progressive epithelialization of the wound defect, there was a complete desquamation of the crust. The area of stromal edema was significantly lower by 13. 1 % (p<0. 05). Granulation and connective tissue were more common regarding the corresponding periods. The area of vessels of the dermis and their average diameter was significantly decreased by 8. 1 % (p<0. 05) and 7. 3 % (p<0. 05), respectively. After 21 days, in the controls occurred complete epithelization of the defect: there formed a thin delicate scar indicating formation of the sebaceous glands and hair follicles. Amount of connective tissue in the skin spaceman was significant, but less visible rough fibroses compared with the controls.
Application of the chitosan films optimized reparative regeneration and prevented disturbance of cell proliferation, differentiation, and integration. Thus, epithelialization and growth of the granulation tissue were synchronized. The regenerate maturation occurred across the entire burn surface.
Keywords: burn, treatment, medical supplies, chitosan, morphometry, histology.
Рецензент - проф. Пронна О. М.
Стаття надшшла 19. 06. 2014 р.
