CC BY
333
© Крамар С. Б., Волков К. С.
УДК 616. 5-001. 17-091. 8-076]-092. 9
Крамар С. Б., Волков К. С.
Г1СТ0Л0Г1ЧН1 ТА Г1СТ0Х1М1ЧН1 ЗМ1НИ УШК0ДЖЕН01 Д1ЛЯНКИ ШК1РИ
В ДИНАМ1Ц1 П1СЛЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬН01" ТЕРМ1ЧН01 ТРАВМИ
ДВНЗ «Тернопшьський державний медичний ушверситет ¡MeHi I. Я. Горбачевського
М0З УкраГни» (м. Тернопшь)
Робота е фрагментом м1жкафедрально1 планово! НДР «Ремоделювання кровоносних русел внутршых оргаыв та тканин при р!зних патолопчних станах в екс-периментЬ>, № державно! реестрацп 0111U008026.
Вступ. Аварп та пожеж! на виробницта, транспорту техногенн катастрофи, терористичн акти, збройн конфл!кти, побутовий травматизм - все це невщ'емы складов! сучасного життя. У зв'язку з цим кшькють травм взагал!, а, зокрема, i терм!чних у свт зрос-тае [2, 7]. Частота опшв у розвинутих краУнах сягае 1:1000 населення в р!к, а летальнють коливаеться в!д 1,5 до 5,9 % при цьому 85-90 % постраждалих - це люди працездатного в!ку [5]. Безпосереднього ушко-дження при оп!ках зазнае зовншнм покрив людини. У шк!р! добре розвинен! процеси регенерацп, в основ! яких лежать мехаызми м!грац!У та м!тотичного под!-лу кл!тин дерми та епщермальних кл!тин. Проблемою вщновлення пошкоджених тканин займаються з дав-н!х час!в, оск!льки т!льки маючи точне уявлення про функцп ! механ!зми взаемодп кл!тин, що беруть участь в раневому процес!, можна розробити рацюнальы, високоефективн! методи л!кування ран та попереди-ти виникнення ускладнень Ух переб!гу [3, 6, 8]. Але до цього часу патогенез опково! рани залишаеться не до к!нця вивченим.
Метою дано! роботи було встановлення пстоло-г!чного та г!стох!м!чного стану епщермюу та дерми шк!ри морських свинок в динамц п!сля експеримен-тально! терм!чно! травми.
Об'ект i методи дослщження. Експерименталь-н! досл!дження виконано на 25 статевозртих морських свинках. При проведены дослщжень дотримувалися мжнародних правил та принцип!в «бвропейсько! кон-венц!! про захист хребетних тварин, як! використову-ються для експеримент!в та з Ышою науковою метою» (Страсбург, 1986) ! «Загальних етичних принцип!в екс-перимент!в на тваринах» (Ки!в, 2001).
Опк III ступеня на ептьовану поверхню шк!ри спини тварини наносили водяною парою при температур! 96-97 °С протягом 60 секунд пщ загальним еф!рним наркозом. Розм!ри д!лянки ураження стано-вили 18-20 % поверхн! т!ла.
Для дооглдження особливостей морфолог!чних та г!стох!м!чних змш шк!ри п!сля оп!ково! травми тварин декап!тували за допомогою г!льйотини пщ загальним еф!рним наркозом на 1, 7, 14, та 21 доби дослщу, що вщповщае стад!ям шоку, ранньо! та п!зньо! токсем!! та септикотоксемп оп!ково! хвороби.
3a6ip матер1алу для м1кроскоп1чних досл1джень проводили згщно загальноприйнятоУ методики [1, 4]. Шматочки шкiри фiксувaли в 10 % розчиы формaлi-ну, при цьому тривалють експозицii не перевищувала 1-2 доби. Застосований фiксуючий розчин запоб^ае процесу aутолiзу та стaбiлiзуe кгмтини та тканини для ix подальшоУ обробки та використання в процедурах забарвлення. Дaлi проводили дегiдрaтaцiю шматоч-кiв в спиртах зростаючоУ концентрацп в aвтомaтi для гiстологiчноi обробки тканин АТ-4, заливали в пара-фiновi блоки. Oтримaнi на санному мiкротомi МС-2 зрiзи товщиною 5-6 мкм забарвлювали гематок-силiном i еозином, фуксилшом за Вейгертом та до-фарбовували пiкрофуксином за методом Ван Пзона (для виявлення еластичних та колагенових волокон); проводили ШИК+«Хейл» реакцю за методом Моурi (виявлення глкопротеУыв та глiкозaмiноглiкaнiв у мiж-клiтиннiй речовинi сполучноУ тканини) [4].
Пстолопчы препарати вивчали за допомогою св^лового мiкроскопa MICROmed SEO SCAN та фо-тодокументували за допомогою вщеокамери Vision CCD Camera з системою виводу зображення з псто-лопчних препaрaтiв.
Результати дослiджeнь та Тх обговорення. Мiкроскопiчнi дослiдження уражених дтянок шкiри показали, що в експериментальних тварин у стaдii шоку виникае сухий коaгуляцiйний некроз епщермюу, дерми та ii придaткiв. Спостер^аеться набряк сосо-чкового та Ытчастого шaрiв дерми та Ух шфшьтра^я лейкоцитами. У епiдермiсi порушуеться пошарове розташування керaтиноцитiв, немае чiткиx меж мiж ними (рис. 1).
У мiжклiтиннiй речовинi сполучноУ тканини дерми наявний набряк i потовщення пучюв колагенових волокон, Ух гомогеызащя, руйнування еластичних волокон. ЗмЫи аморфноУ речовини дерми проявляються чтео вираженими ШИК-позитивними властивостями та незначним «Хейл»-позитивним забарвленням, що свiдчaть про збтьшення кiлькостi глiкопротеiнiв та розпад глкозамЫоглкаыв (рис. 2).
Cудиннi розлади проявляються стазом, повно-крiв'ям Ух розширених просвiтiв, а пошкодження стш-ки - крововиливами (рис. 3).
Дтянки глибокого ураження з некробютичними змiнaми оточуе зона опiку II ступеня.
У стадп ранньоУ токсемп (7 доба дослiду) мiкроско-тчно чiтко розрiзняeться межа мiж крайовими i цен-тральними дiлянкaми рани. Уражена опком дiлянкa
шюри закрита юрочкою струпа, що формуеться ¡з зруйнованих eпiдeрмоцитiв, кл^ин кровi та фiбрину. Пщ нею розташований щiльний фiбриноíдно-нe-кротичний шар. Biдмiчаeться також глибокий некроз дерми, який супроводжуеться значними структурни-ми змшами волосяних фолiкулiв, потових та сальних залоз (рис. 4).
B цей термш експерименту значно пошкоджу-ються волокнист структури сосочкового i сiтчастого шарiв дерми шкiри. У нижшх дiлянках сполучноí тка-нини рани зустрiчаються поодинокi тонкi колагeновi фiбрили, якi не мають орieнтованого напрямку. Елас-тичнi волокна не виявляються (рис. 5).
Гiстохiмiчно серед компонен^в аморфноí ре-човини сполучно'| тканини виявляеться перева-жання глкопроте'шв, незначна кiлькiсть кислих глiкозамiноглiканiв.
Як i у стадií шоку, наявне пошкодження багатьох судин, ¿х просв^и тромбованi, стiнки зруйнованi, що призводить до значних крововиливiв. Порушення проникност гeмокапiлярiв викликае набряк дерми та лейкоцитарну шфшьтращю сполучно' тканини. На пе-рифeрií рани вiдмiчаeться формування мiкросудин, якi утворюються за рахунок пролiфeрацií eндотeлiю неушкоджених гeмокапiлярiв. Ц судини складають основу майбутньоí грануляцмно! тканини.
Таким чином, у центральна частинi опiковоí рани наявнi глибок пошкодження тканин i судин, тому ре-паративнi процеси на 7 добу дослщу значно пригшче-ш. Цьому сприяють глибока дeструкцiя фiбробластiв, фiброцитiв, макрофагiв, адвeнтицiйних клiтин спо-лучноí тканини. Епiдeрмiс по краю рани ппертрофо-ваний, не диференцюеться чiтко на шари, спостер^ гаеться дeструкцiя частини кeратиноцитiв.
Biзуальнi спостереження показали, що через 14 дiб дослщу (стадiя пiзньоí токсeмií) в дшянщ опiку формуеться сухий щшьний струп, пiд яким виявляються дшянки нагноення. Miкроскопiчнi дослщжен-ня уражених дшянок шкiри встановили, що молода грануляцмна тканина мае незначну товщину, бщна на клiтини фiбробластичного ряду та лейкоцити. Синтетична дiяльнiсть фiбробластiв веде до збшьшення кiлькостi сульфатованих глiкозамiноглiканiв у аморф-нiй рeчовинi сполучноí тканини (рис. 6).
Пошкоджеш i погано структуроваш судини мiкро-циркуляторного русла. У перифермних зонах рани повiльно проткае крайова eпiтeлiзацiя. Biдмiчeно де-кшька рядiв кeратиноцитiв, що мають направленють росту пiд струп (рис. 7).
B юн^ третього тижня експерименту спостер^а-лося вiдшарування струпа, ранова поверхня на значних дшянках була вкрита тонким шаром гною.
Пстолопчно встановлено, що через 21 добу тсля тeрмiчноí травми в крайових зонах опково1 рани eпiтeлiзацiя слабо виражена, починае формувати-ся вузька смужка тканини сосочкового шару, проте вона не формуе вп'ячування в епщермю. Тонкий ет-дермальний регенерат розташовуеться на погано сформовашй грануляцiйнiй тканинi, в якiй, як i в по-пeрeднiй термш, вiдмiчаeться мало кровоносних ка-пiлярiв, а також фiбробластiв та лейкоци^в. Biдсутнi придатки шкiри. Meжi мiж клiтинами eпiтeлiального
Рис. 1. MiKpocKoninHi зм1ни шк1ри морсько'Г свинки через 1 добу шсля теpмiчнo'l' травми. Некроз епiдеpмiсy та дерми, лейкоцитарна iнфiльтpацiя. Забарвлення гематoксилiнoм i еозином. х 100.
Рис. 2. Гiстoхiмiчнi змiни дерми шкipи тварини через 1 добу шсля теpмiчнoY травми. Набряк кoлагенoвi волокна з добре вираженими ШИК-позитивними властивостями. Забарвлення за методом Moypi. х 400.
Рис. 3. Мкроскошчж змши судин сполучноУ тканини шкipи тварини в стадм шоку пiсля ошковоУ травми. Забарвлення гематoксилiнoм i еозином. х 200
Рис. 4. Пстолог\чн\ зм\ни шк\ри тварини через 7 д\б п\сля оп\ковоУ травми. К\рочка струпа, некроз дерми, пошкоджеш волосян\ фол\кули. Забарвлення гема-токсил\ном \ еозином. х 80
Рис. 5. Пстолог\чн\ зм\ни дерми шк\ри тварини через 7 д\б п\сля терм\чноУ травми. Набряк сполучноУ тка-нини, тонк\ колагенов\ волокна, зм\нен\ ф\бробласти. Забарвлення за методом Ван Пзон - Вейгерт. х 600
Рис. 6. Г\стох\м\чна орган\зац\я шк\ри тварини через 14 д\б п\сля терм\чноУ травми. Грануляц\йна тканина з пом\рно вираженими ШИК- та «Хейл»-позитивними властивостями. Забарвлення за методом Моур\. х 100
регенерату погано виражен\, Тх цитоплазма забарв-люеться оксиф\льно. Прол\ферац\ю цих кл\тин галь-муе в\дсутн\сть добре розвиненоТ сполучноТ тканини та м\кроциркуляторного русла. У краев\й д\лянц\ рани в\дм\чаеться утворення колагенових та еластичних волокон (рис. 8), а також збшьшення к\лькост\ кислих гл\козам\ногл\кан\в.
Висновки. Г\столог\чно в динам\ц\ досл\ду при експериментальн\й терм\чн\й травм\ встановлений розвиток деструктивних зм\н в еп\дерм\с\ та дерм\ шк\ри, ступ\нь яких залежить в\д терм\ну експеримен-ту. В центральна д\лянц\ рани наявн\ некроб\отичн\ змши, а розвиток молодоТ грануляц\йноТ тканини, ТТ дозр\вання \ перетворення в сполучну тканину погано виражеш, г\стох\м\чно встановлена значна реорган\-зац\я ТТ м\жкл\тинноТ речовини.
У крайових д\лянках в п\зн\ терм\ни експери-менту еп\тел\зац\я раневоТ поверхн\ та формуван-ня компонент\в дерми в\дбуваеться пов\льно. Такий
Рис. 7. Пстолог\чн\ змши шк\ри тварини через 14 д\б п\сля оп\ковоУ травми. В\дшарування струпа, крайова еп\тел\зац\я. Забарвлення гематоксил\ном \ еозином. х 100.
Рис. 8. Г\столог\чн\ зм\ни дерми шк\ри тварини через 21 добу шсля терм\чноУ травми. Колагенов\ волокна та еластичн\ волокна в крайов\й д\лянц\ рани. Забарвлення за методом Ван Пзон - Вейгерт. х 400.
морфолопчний та г1стох1м1чний стан oniKOBoi рани свщчить про Heo6xiflHicTb застосування коригуючих npenapaTiB з метою пришвидшення рeгeнeрацii в дi-лянцi уpaжeння шкipи.
Перспективи подальших дослщжень у даному напрямку полягають у вcтaнoвлeннi мopфoлoгiчниx змiн структурних кoмпoнeнтiв шюри при тepмiчнiй тpaвмi за умов кopeкцii.
Л^ература
1. Горальський Л. П. Основи пстолопчноТ тexнiки i мopфoфункцioнaльнi мeтoди дocлiджeння у нормл та при патологи / Л. П. Горальський, В. Т. Хомич, О. I. Кононський - Житомир : Полюся, 2005. - 284 с.
2. Динамка кштинних популяцм при peпapaцii oпiкoвиx ран у хворих з субфасщальними oпiкaми та oгoлeнням кicтoк гoмiлки / Д. П. Пoдуpeць, Н. М. Фюталь, О. М. Зборовський [та Ы.] // Клiнiчнa xipуpгiя. - 2007. - № 11-12. - С. 91-94.
3. Звягин^ва Т. В. Мopфoлoгичecкиe измeнeния кожи морских свинок пocлe локального ультpaфиoлeтoвoгo oблучeния при пpимeнeнии лeкapcтвeнныx cpeдcтв с фoтoпpoтeктopнoй активностью / Т. В. Звягин^ва, В. В. Гринь, О. В. Наумова // Мeдицинa cьoгoднi i завтра. - 2013. - № 1 (58). - С. 59-63.
4. Микpocкoпичecкaя тexникa: руководство / Под. peд. Д. С. Саркисова и Ю. Л. Пepoвa. - М.: Мeдицинa, 1996. - 544 с.
5. Мopфoлoгичecкиe измeнeния в кoжe крыс при наружном пpимeнeнии экстракта пиявки мeдицинcкoй при тepмичecкoм oжoгe / Н. С. Попов, М. А. Дeмидoвa, В. Г. ^^такова [и др.] // Вepxнeвoлжcкий мeдицинcкoй журнал. - 2014. - Т. 12, Вып. 2. - С. 45-50.
6. Особливост мopфoгeнeзу отково! рани при зacтocувaннi мтозанових мeмбpaн в piзнi вiкoвi пepioди / В. В. Кopнieнкo, О. В. КалЫтевич, М. В. Погорелов [та iн.] // Мopфoлoгiя. - 2013. - Т. 7, № 4. - С. 42-50.
7. Сoвpeмeнныe подходы к лeчeнию тяжeлoй тepмoингaляциoннoй травмы / М. Ю. Тapaceнкo, И. Ф. Шпаков, С. А. ^трач-ков [и др.] // Скорая мeд. помощь. - 2006. - Т. 7, № 3. - С. 90-91.
8. Фисталь Э. Я. Оcлoжнeниe ожоговых ран: классификация, клиника, профилактика, лeчeниe / Э. Я. Фисталь // Комбусти-ология. - 2003. - № 4. - С. 55-57.
УДК 616. 5-001. 17-091. 8-076]-092. 9
Г1СТ0Л0Г1ЧН1 ТА Г1СТ0Х1М1ЧН1 ЗМ1НИ УШК0ДЖЕН01 Д1ЛЯНКИ ШК1РИ В ДИНАМ1Ц1 П1СЛЯ ЕКСПЕ-РИМЕНТАЛЬНОТ ТЕРМ1ЧН01 ТРАВМИ
Крамар С. Б., Волков К. С.
Резюме. В eкcпepимeнтi на морських свинках пpoвeдeнi гicтoлoгiчнi та гicтoxiмiчнi дocлiджeння ушкoджe-но1 дтянки шкipи в piзнi тepмiни пюля тяжкоУ тepмiчнoi травми. Вcтaнoвлeнo, що ступЫь дecтpуктивниx змiн eпiдepмicу та дepми зaлeжить вiд тepмiну пюля отку. Знaчнi cудиннi розлади та пoшкoджeння структурних кoмпoнeнтiв сполучно'| тканини, змши ii гicтoxiмiчниx пoкaзникiв пригычують peгeнepaтopнi пpoцecи як в ^н-тpaльнiй, так i в крайовм дiлянцi рани.
Ключов1 слова: гютолопчы та гicтoxiмiчнi змiни, шкipa, тepмiчнa травма.
УДК 616. 5-001. 17-091. 8-076]-092. 9
ГИСТ0Л0ГИЧЕСКИЕ И ГИСТ0ХИМИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ П0ВРЕЖДЕНН0Г0 УЧАСТКА К0ЖИ В ДИНАМИКЕ П0СЛЕ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬН0Й ТЕРМИЧЕСК0Й ТРАВМЫ
Крамар С. Б., Волков К. С.
Резюме. В экcпepимeнтe на морских свинках пpoвeдeны гиcтoлoгичecкиe и гиcтoxимичecкиe ис^^до-вания пoвpeждeннoгo участка кожи в paзличныe сроки постю тяжeлoй тepмичecкoй травмы. Уcтaнoвлeнo, что cтeпeнь дecтpуктивныx измeнeний эпидepмиca и дepмы зависит от срока поолю ожога. Знaчитeльныe cocудиcтыe расстройства и пoвpeждeния структурных кoмпoнeнтoв coeдинитeльнoй ткани, измeнeния ee гис-тoxимичecкиx пoкaзaтeлeй подавляют peгeнepaтopныe пpoцeccы как в ^нтральной, так и в кpaeвoй области раны.
Ключевые слова: гиcтoлoгичecкиe и гиcтoxимичecкиe измeнeния, кожа, тepмичecкaя травма.
UDC 616. 5-001. 17-091. 8-076]-092. 9
Histological and Histochemical Changes of the Damaged Area of Skin in the Dynamics after Experimental Thermal Trauma
Kramar S. B., Volkov K. S.
Abstract. Accidents and fires in the production, transport and man-made disasters, acts of terrorism, armed conflicts, domestic accidents - all integral parts of modern life. In this regard, the number of thermal injury in the world is growing.
The aim was to establish histological and histochemical state of epidermis and dermis of the skin of guinea pigs dynamics after experimental thermal injury.
Object and methods. Experimental studies performed on 25 mature guinea pigs.
Third degree burn on the back of the animal skin surface applied water vapor at a temperature of 96-97 °C for 60 seconds under the ether anesthesia. Lot Size lesions were 18-20 % of the body surface.
To study the characteristics of morphological and histochemical changes in the skin after burn injury animals taken out of the experiment under the ether anesthesia at 1, 7, 14 and 21 days of the experiment, corresponding stages of shock, early and late toxemia and septicotoxemia burn disease.
Results and discussion. Microscopic examination of affected skin showed that in experimental animals in stage shock occurs dry coagulation necrosis of the epidermis, dermis and its appendages. There is edema of the papillary dermis and reticular layers and their infiltration of leukocytes.
In the early stage of toxemia (7 day experiment) microscopically clearly distinguished boundary between the edge and central areas of the wound. Significantly damaged fibrous structure papillary dermis and reticular layers of the skin. In the lower parts of the connective tissue of the wound meet single thin collagen fibrils, which are not oriented direction. Elastic fibers are not detected.
Microscopic examination of affected skin on 14 day of the experiment found that young granulation tissue thickness is small, poor in cells and fibroblastic number of white blood cells. Synthetic activity of fibroblasts leads to an increase in the number of sulfated glycosaminoglycans in the amorphous substance of connective tissue.
On 21 days after thermal injury in the marginal areas of burn wound epithelization poorly expressed, begins to form a narrow strip of fabric papillary layer, but it does not form vp'yachuvannya the epidermis. Thin regenerate epidermal is poorly formed granulation tissue, which, as in the previous period was marked blood capillaries and fibroblasts and leukocytes. There are no skin appendages.
Histologically in dynamics of experiment in experimental thermal injury established development of destructive changes in the epidermis and dermis of the skin, the degree of which depends on the duration of the experiment. In the central area of the wound existing necrobiotic changes and development of young granulation tissue, mature and transform into connective tissue poorly expressed, histochemical established a significant reorganization of intercellular substance.
In marginal areas in the later stages of the experiment epithelization of the wound surface and forming components of the dermis is slow. Such morphological and histochemical state of burn wounds demonstrates the need for corrective agents to accelerate the regeneration of skin lesions in the area.
Keywords: histological and histochemical changes, skin, thermal trauma.
Рецензент - проф. Врошенко Г. А.
Стаття надшшла 19. 09. 2014 р.
