CC BY
19
DOI 10.26724 / 2079-8334-2017-4-62-157-162
УДК 616-018.2-091-008.9:[616-001.17+616.153.455-008.61]:57.084.1
Л. В. На трус, I. М. Рижко, Г . I. Козак, О. 1 1. Кривошеева, Л. О. Стеченко
Науково-досл идн шй 1нститут експер1 иментально'1 т га кл^чноУ ме; шцими. 11:11момп. и.шио
медичного ушверси тету iM. О. О. Богомольця м . К'иУв
УЛЬТРАСТРУКТУРНА ОСНОВА ВЗАеМОДП КЛ1ТИН СПОЛУЧНО1 ТКАНИНИ ШК1РИ ЩУР1В В УМОВАХ ОП1КОВО1 ТРАВМИ ТА ГШЕРГЛ1КЕМП
e-mail: lnatrus777@gmail.com
У статт представленi ультраструктурнi дослщження динамiки (7, 14 доба) гоення опжово! рани шкiри бiлих статевозр!лих щур!в-самц!в mm! BicTap масою 180-210 г без соматично! патологи (контроль) (n=14) та 3i стiйкою некорегованою г!пеpгл!кемiею змодельованою стрептозотоцином (n=14). Особлива увага була прид!лена вивченню характеру м1жклгтинно! взаемодп в сполучнотканинному регенерата дерми тддо^дних тварин. Виявили суттеву перебудову структурно! оргашзаци ф1бробласт1в та макрофаг!в. Ф1бробласти мають бшьш округлу форму, невелику кшьюсть вщросткш, яю значно скорочеш та ознаки затримки диференцшовки у спец1ал1зован1 клгтини. Макрофаги також втрачають частину сво!х вщростшв, а у цитоплазм цих клгтин зменшуеться кшьюсть первинних та вторинних л1зосом, при цьому накопичуються залишков! т1льця з елементами пошкоджених органел. У бшьшост мггохондрш в1дм1чаються деструктивно змшеш кристи та набряк матриксу. Bиявленi ознаки затримки aнгiогенезу i порушення троФ1ки пiдлеглих тканин дерми за рахунок розширення розм1р1в середньо! оболонки у судинах apтеpiaльного типу та штенсивного утворення глiкозaмiноглiкaнiв. Сп!вставлення отриманих даних 1з paнiш виявленими особливостями регенераци шк1ри у тварин з оп!ковою травмою та порушенням вуглеводного о6м1ну шляхом пaтомоpфологiчного та г1стох1м1чного aнaлiзу надають пiдcтaву визначити, що в знaчнiй м1р1 попршення i пpолонгaцiя гоення ран обумовлено зм!ною м1жкл1тинно! взаемодп у сполучнотканинному регенерат!
Ключов! слова: клпинш реакцй сполучно! тканини, ошкова травма, стайка некорегована гшерглжем1я.
Робота е фрагментом НДР «Вивчити мехатзми розвитку тканинних реакцш, ланки мiжклiтинно'i взаемодп, особливостi регенеративних процеав за локального термiчного ушкодження при порушеню вуглеводного обмту» (№ державноi реестраци 0116U004902).
Сполучна тканина разом з кров'ю е тканиною внутр!шнього середовища одн!ею з основних функц!й яко! е п!дтримка гомеостазу. На органному тканинному i кл!тинному р!внях велике значення набувають локaльнi системи ауторегуляц!!, як! pеaлiзуютьcя шляхом паракринно! взаемодп кл!тин [1]. 1снуе положення про те, що вс! кл!тини сполучно! тканини е локальними (короткодистантними) регуляторами свого м!крорайону або органа, взаемод!ють з клiтинaми вс!х !нших популяц!й, а також м!жкл!тинним матриксом [2, 3]. Контактна кл!тинна регуляц!я мае м!сце, коли фактори, що несуть !нформац!ю, не секретуються в навколишне середовище, а залишаються зв'язаними з зовшшньою поверхнею кл!тин [4]. Запалення, регенерац!я та ф!броз е нев!д'емними складовими адаптивно! реакц!! тканини на пошкодження. Ця реакц!я викликана взаемод!ею сполучно! тканини та кл!тин кров! (нейтроф!л!в, тромбоцит!в, макрофаг!в, л!мфоцит!в, ф!бробласт!в) м1ж собою та м!жкл!тинною матрицею (колагеном, ф!бронектином, протеогл!канами) на основ! мехaнiзмiв зворотного зв'язку. Мaкpофaгaльно-ф!бpоблacтичнa взaемодiя е нaйвaжлив!шою у зв'язку м!ж запаленням та pегенеpaц!ею [5]. Порушення ауторегуляторних механ!зм!в (зокрема, м!жкл!тинних взаемод!й) призводить до пролонгац!! запальних реакц!й, незавершеного фагоцитозу, неповно! регенераци, прогресуючого склерозу, утворення патолог!чно! грануляц!! та ф!брозно! тканини або хрон!зац!! рани [6, 7].
В!домо, що при порушенн! вуглеводного обм!ну процес загоення ранових дефект!в може упов!льнюватися як за рахунок зниження р!вня м!сцевих ростових фактор!в, так ! у зв'язку з наявн!стю м!кро- ! макросудинних ускладнень [8]. Зниження периферично! чутливост!, порушення локально! гемом!кроциркуляцп, хрон!чна г!пергл!кем!я п!двищують ризик формування троф!чних виразок та !х подальшого !нф!кування [8]. Терм!чн! оп!ки е одним з найб!льш поширених вид!в побутово! та виробничо! травми, у военний час носять масовий характер, а у пац!ент!в з! ст!йкою некорегованою г!пергл!кем!ею в!дсутн!сть ефективних засоб!в л!кування ран веде до зб!льшення прямих економ!чних витрат, попршення терапевтичного прогнозу та зниження якост! життя [9].
Наш! попередн! досл!дження [10] патоморфолог!чних та г!стох!м!чних особливостей динам!ки гоення оп!ково! рани шк!ри б!лих статевозр!лих щур!в показало, що особлив!стю переб!гу регенераторного процесу за г!пергл!кем!! в!дноситься зменшення м!грац!! в рану нейтроф!льних гранулоцит!в ! макрофаг!в на 3-14 добу та структура грануляц!йно! тканини на 21 добу експерименту, яка м!стить у пор!внян! з контролем менше ф!бробласт!в, б!льше макрофаг!в ! нейтроф!льних гранулоцит!в. В кл!тинах грануляц!йно! тканини щур!в з оп!ковою травмою та
riперглiкемieю змшюеться енергетичний обмш в бiк зниження процесiв тканинного дихання та термшального окиснення за одночасного пiдсилення рiвня активностi ензимiв глiколiзу, що свщчить про розвиток в шкiрi тканинно! гшоксп.
Метою роботи було вивчення ультраструктурних особливостей, взаемодп клiтинних елеменлв сполучно! тканини шкiри бiлих щурiв за локального термiчного ушкодження при порушенш вуглеводного обмiну в експерименп.
Матерiал та методи дослiдження. Проведет електронномшроскотчш дослiдження динамiки (7, 14 доба) гоення отково1 рани шири бших статевозрiлих щурiв-самцiв лши Вютар масою 180-210 г. Групу контролю (п=14) складали тварини без соматично! патологи. Експериментальну групу (п=14) складали щури з моделлю стшко1 некореговано1 гшергшкемп, модель яко! вiдтворювали шляхом введення щурам стрептозотоцину внутрiшньоочеревенно одноразово в дозi 50 мг/кг, попередньо розчинивши його в 0,1М цитратному буферному розчинi (рН-4,5). Тривалiсть експерименту 1 мiсяць. Контролем розвитку гшергакемп був рiвень глюкози в кровi - 24,24±0,79 ммоль/л. В контрольнш групi 8,03±0,4 ммоль/л. Для експериментального моделювання опiку напередоднi, в умовах вшьно1 поведiнки щурам оголювали прямокутну дiлянку шюри тулуба i тд ефiрним наркозом моделювали оп1к [10]. Дш мiднi пластини у виглядi елiпсу витримували в водi при 100° С 10 хвилин i накладали одночасно симетрично на обида оголенi частини тiла щурiв з експозищею 10 секунд. Загальна площа опiку шюри складала 18-20 % поверхш тiла, що е цшком достатнiм для формування оп1ку II ступеня - дермального поверхневого ошку (за старою класифiкацiею - це III А ступ1нь). У вказаний термiн щурам вводили однократно внутршньоочеревенно велику дозу тiопенталу натрiю i виводили iз експерименту шляхом декаштацл. Для електронномiкроскопiчних дослiджень були забраш дiлянки шюри. Фрагменти И фшсували 1% розчином чотириокису осмiю на веронал-ацетатному буферi за Колфiльдом. Зневоднювали у спиртах 70%, 80%, 90%, 96%, 100 % зростаючо1 концентрацп та ацетонi. Заливали у сумш епон - аралдiт, згiдно iз загальноприйнятою методико. Напiвтонкi та ультратоню зрiзи з блоюв отримували на ультратомi LKB (Швецiя). Напiвтонкi зрiзи забарвлювали метиленовим синiм та за Науа1 Ультратонкi зрiзи контрастували 2% насиченим розчином уранiлацетату та цитратом свинцю. Препарати дослiджували пiд електронним мiкроскопом <^е1тЬ> ПЕМ-125К. Цифровий матерiал обробляли методами варiацiйноl статистики з використанням критерiю Стьюдента. Результати вважали вiрогiдними при Р<0,05.
Результати дослщження та 1х обговорення. Електронномiкроскопiчний аналiз показав, що на 7 добу тсля нанесення отково1 травми у дермi шкiри макрофаги виявляються з чисельними вщростками, вiдповiдно пiд кожним iз них розмiщуються переважно первинш, з неактивними ферментами, та вторинш лiзосоми, якi активiзуються за рахунок формування фагосом. Цими вщростками вони контактують мiж собою та шшими кттинами, зокрема ф1бробластами, утворюючи адгезивш контакта (рис.1 а, б).
Рис. 1. Фрагменти шюри щурiв без соматично1 патологН на 7 добу шсля нанесення опiковоl травми. Електронна мiкрофотографiя а - х17000, б - х13000.
Фiбробласти знаходяться у активному станi, про що свщчить добре розвинена гранулярна ендоплазматична штка та комплекс Гольджi (рис.1,б). Утвореш ними колагеновi волокна, очевидно, мютять аномальнi бiлки, оскiльки вони формують мультимерш бiлковi комплекси (iнфламосоми), яю стимулюють запуск запальних процесiв, як правило, таю комплекси поглинаються макрофагами (рис.1,а). М^охондрп i макрофагiв, i фiбробластiв мають деструктивно змiненнi кристи, у деяких органелах зовшшня мембрана лiзована, а матрикс частково набряклий. Слщ вiдмiтити, що бiльша частина кл^ин базального та остистого шарiв епiдермiсу просвiтлена за рахунок незначного набряку та виразного зменшення тонофшаменлв i органел у цитоплазмi кератиноцилв. Через 14 дiб пiсля нанесення ошково1 травми на
а
б
електронномшроскошчному рiвнi вiдмiчаеться досить значна кiлькiсть колагенових волокон, при цьому фiбробласти не активш, цитоплазма !х набрякла i у нiй практично вiдсутнi органели
Рис 2. Фрагменти шюри щу^в без соматично1 патологл через 14 дiб пiсля нанесення ошково! травми. Електронна мiкрофотографiя а-х10000, б-х13000.
У колагенових волокнах не завжди репструеться поперечна посмугованiсть через 64 нм (рис. 2, а). Очевидно, велика юльюсть колагенових волокон та диференцшовка деяких фiбробластiв у фiброцити, свщчить про вiдновлення мiжклiтинноl речовини, хоча i з незначною И трансформащею. Кровоноснi капiляри представленi у малш кiлькостi. Внутрiшне вистелення, таких капiлярiв, набрякле, а просвiти !х обтуроваш, набряклими ендотелiоцитами, або ж секвестрами цитоплазми цих клiтин (рис. 2, б).
Проведений порiвняльний аналiз динамки гоення ошково! травми шкiри бших щурiв з моделлю спйко! некореговано1 гшергшкемп з контрольними дослiдженнями (опжова травма шкiри бiлих щурiв без соматично1 патологи) показав деякi особливосп вiдновлення дiлянки оп1ково1 травми. На 7 добу шсля нанесення ошково! травми щурам з моделлю стшко! некореговано1 гшергшкемп у дермi шюри на тлi зменшення кiлькостi фiбробластiв спостерiгаються суттева перебудова структурно1 оргашзацл, пов'язана з !х функцiональною активтстю. Фiбробласти мають бiльш округлу форму, невелику кiлькiсть вiдросткiв, у основному досить коротких, довп вiдростки вщсутт, що негативно вiдзначаеться на комуткативних зв'язках фiбробластiв з iншими кштинами. Канальцi ендоплазматично1 сiтки таких клтгин слабо розвиненi у бiльшiй мiрi тут виявляються вiльнi рибосоми та полюоми, що свiдчить на користь малодиференцшованих фiбробластiв i затримку розвитку спецiалiзованих клiтин (рис.3, а). Макрофаги також втрачають частину сво1х вщростюв i у цих клiтинах зменшуеться кiлькiсть первинних та вторинних лiзосом, при цьому накопичуються залишковi тшьця з елементами пошкоджених органел, у таких кштинах бiльшiсть мiтохондрiй мають деструктивно змшеш кристи та набряк матриксу (рис. 3б). Як правило, у кровоносних судинах рiзного калiбру розширена середня оболонка, за рахунок накопичення значно1 кiлькостi аморфно1 речовини, представлено1 глiкозамiноглiканами (ГАГ), яю буквально замуровують гладком'язовi клiтини та !х вiдростки (рис. 3в). У порiвняннi з групою тварин, яким нанесення тшьки оп1кова травма, у етдермга щурiв з моделлю стiйкоl некореговано1 гiперглiкемil вiдмiчаеться рiзке збiльшення розмiрiв ядерець клiтин росткового шару (рис.3, г). У кератиноцитах базального шару значно зменшена кiлькiсть тонофiламентiв на тлi збiльшення вiльних рибосом. Через 14 дiб пiсля нанесення отково1 травми щурам з моделлю стшко1 некореговано1 гiперглiкемil на електронномiкроскопiчному рiвнi вiдмiчаються фiбробласти з розширеними канальцями гранулярно1 ендоплазматично1 сiтки, як1 виповнент бiлковим продуктом, що, очевидно, е субстратом волокон та основное' речовини, за рахунок яких потовщуеться середня оболонка артерiальних судин (рис.4, а).
а б в г
Рис. 3 Фрагменти шюри щу^в з моделлю гшергшкеми на 7 добу пiсля нанесення ошково!' травми. Електронна мiкрофотографiя
а, б - х13000, в, г - х10000.
Вони тюно контактують з ендотелюцитами крупних кровоносних судин. З шшого боку, тут виявляються малодиференцiйованнi фiбробласти, якi, вiрогiдно, утворюються в результатi !х диференщаци iз адвентицiйних клiтин зовшшньо! оболонки судин. Таю кттини у бшьшш мiрi виявлялись на 7 добу експерименту. Частина фiбробластiв, у цей термш експерименту, ушкоджена, цитоплазма !х набрякала, канальнi ендоплазматично! сiтки ущшьнеш, накопичуються жировi включення(рис.4, б). У ешдермю, так же як i при 7 добовому термiнi, виявляються кератиноцити з гшертрофованими ядерцями. Присутшсть таких великих ядерець вказуе з одного боку на запальш процеси у цш групi дослiдження, а з шшого на розвиток мутацш у бшках ядерець, що часто може приводити до злоякiсностi. Разом з тим, наявшсть у них електроннощшьних гранул,очевидно, пов'язана з дефектами утворення субодиниць рибосом (рис.4Г). У таких кератиноцитах вiдмiчаeться велика кшьюсть лiпiдних включень (рис.4 В,Г).
Гiперглiкемiя зумовлюе вiдтермiнування у часi регенераторних процесiв як у дермi, так i епiдермiсi шкiри. Свiдченням цього е наявшсть у цш груш тварин на 14 добу малодиференцшованих фiбробластiв, наявнiсть жирових включень у кл^инах дерми та епiдермiсу, що е, очевидно, проявом порушення регуляци синтезу жирiв iз вуглеводiв за умов зменшення кiлькостi iнсулiну та пригшчення ним ферментiв, що розщеплюють жири, зокрема, лiпази триглiцеридiв. Зменшення кшькосп судин гемомiкроциркуляторного русла вказуе на затримку ангюгенезу.
Рис.4. Фрагменты шюри щур!в з моделлю гшергл!кеми на 14 добу п!сля нанесення ошково! травми. Електронна
м!крофотограф!я а - х10000, б - 13000, в - 8000, г - х10000.
В л!тератур! описан! основн! б!олог!чн! процеси, пов'язан! як з нормальним, так ! патолог!чним зц!ленням. Репарац!я сполучно! тканини являе собою ч!тку посл!довн!сть б!олог!чних ! молекулярних процес!в: коагуляц!!, м!грац!! та прол!ферац!! кл!тин, перебудови екстрацелюлярного матриксу, ремоделювання тканин тощо [2, 3].
У норм! в!дпов!дь на поранення починаеться з моменту, коли компоненти кров! потрапляють у м!сце пошкодження, тромбоцити вступають в контакт з активованим колагеном та !ншими елементами позакл!тинного матриксу для вив!льнення фактор!в згортання кров!, фактор!в росту та циток!н!в, таких як platelet-derived growth factor (PDGF) та transforming growth factor beta (TGF-бета). Надал! «кл!тинну естафету» переймають нейтроф!льн! гранулоцити для виконання важливо! задач! фагоцитозу, щоб видалити бактер!!, детрит та пошкоджен! тканини. Протягом ц!е! фази запалення до рани надходять макрофаги ! л!мфоцити, як! продовжують процес фагоцитозу, а також вив!льняють б!льше PDGF ! TGF бета. П!сля очищення д!лянки настае час прол!феративно! фази ! актив!зуеться м!грац!я м!оф!бробласт!в ! ф!бробласт!в в рану для синтезу ! депонування нового позакл!тинного матриксу. Нова колагенова матриця ч!тко орган!зуеться в сполучну тканину !з необх!дними структурними компонентами. Зак!нчення реконструктивно! фази характеризуеться деградац!ею залишк!в позакл!тинного матриксу, апоптозом м!оф!бробласт!в, ф!бробласт!в та ! кл!тин запалення [4,5]. Для того, щоб цей високо контрольований процес репарац!! в!дбувся ефективно, важливим е паракринна регуляц!я процес!в ! своечасне надходження сигнал!в в!д кл!тин.
В патолог!чних умовах втрачаеться ч!тка посл!довн!сть зм!ни фаз. Зб!льшення вид!лення та депонування компонент!в позакл!тинного матриксу супроводжуеться накопиченням величезно! к!лькост! м!оф!бробласт!в ! призводить до ф!брозу [5]. Зб!льшення кл!тин запалення ! затримка !х у ран! в!дкладае ефективну прол!ферац!ю, викликае хрон!чне запалення, сприяе формуванню виразок, що не загоюються [11]. Досл!дники описали у хворих !з д!абетом зменшення первинно! !нф!льтрац!! нейтроф!л!в ! макрофаг!в у ранов!й тканин! !з зб!льшенням цих кл!тин у регенерат! хрон!чних ран. Автори пов'язують це !з порушенням хемок!ново! системи [12]. Багато р!зних тип!в кл!тин окр!м лейкоцит!в, включаючи ендотел!альн! кл!тини, ф!бробласти та кератиноцити, продукують ! реагують на хемок!ни. При г!пергл!кем!! ц! взаемод!! суттево порушуються [13].
Ми виявили [10] зниження м!грац!йних процес!в в сполучну тканину оп!ково! рани щур!в з г!пергл!кем!ею. Така затримка кл!тин запалення супроводжувалася зменшенням м!грац!! у
вогнище фiбробластiв протягом всього перюду експерименту. Зниження елiмiнацil з рани нейтрофiльних гранулоципв сприяе пролонгацп запалення. Пролонгацiя запалення призводить до порушення своечасно! змши фаз регенерацп [11].
При регенерацп пошкоджено! тканини моноцит/макрофаг е «архтектором» структури тканинного простору [4]. Макрофаги секретують фактори, що iндукують рют фiбробластiв i продукцiю ними колагену, монокiнiв, колонiестимулюючого фактору, який регулюе диференщювання гранулоцитiв, моноцитiв i стовбурово! кровотворно! клiтини, а також фактор росту макрофапв, який стимулюе пролiферацiю промоноцитiв i моноцитiв в юстковому мозку [13]. Макрофаги також синтезують шпб™р пролiферацil гранулоцитiв i моноцит1в. З допомогою цих факторiв вщбуваеться ауторегуляцiя системи мононуклеарних фагоцитiв. Макрофаги активно синтезують речовини з антибактерiальною i антивiрусною активнiстю (лiзоцим, штерферони), активуючi i регулюючi iмунiтет, нелiзосомальнi проте!нази (колагеназу, еластазу, нейтральну проте!назу та iн.) [14]. Фагоцитарна актившсть макрофагiв пов'язана головним чином з глiколiзом. Приведенi данi власних дослщжень в спiвставленнi з лiтературними свщчать про важливе значення встановлених нами змш в метаболiзмi, структурi та кшькост макрофагiв, фiбробластiв та нейтрофшьних гранулоцитiв при гоеннi шкiри у тварин з ошковою травмою та порушенням вуглеводного обмiну, що вщображуе зниження !х кiлькостi та функцюнально! активностi. Порушення клггинно! взаемоди в сполучнш тканинi хворих iз гiперглiкемiею, що зазнали опiкову травму, може бути причиною змши перебпу кттинних реакцiй в сполучнотканинному регенератi i суттево погiршувати гоення ран.
1. Елекронномiкроскопiчне дослiдження шкiри щурiв за умов опiку у поеднанш з стiйкою некорегованною гiперглiкемiею показало суттеву перебудову структурно! органiзацi! фiбробластiв та макрофагiв. Фiбробласти мають бшьш округлу форму, невелику кiлькiсть зменшених вiдросткiв i ознаки затримки диференцийовки в спецiалiзованi клiтини. Макрофаги втрачають частину вiдросткiв, мiтохондрi! мають деструктивно змшеш кристи та набряк матриксу. В макрофагах також зменшуеться кшьюсть лiзосом, накопичуються залишковi тiльця з елементами пошкоджених органел. Виявленi ознаки затримки ангюгенезу i порушення трофши пiдлеглих тканин дерми за рахунок потовщення середньо! оболонки у судинах артерiального типу. Пiдвищена iнтенсивнiсть утворення глiкозамiноглiканiв.
2. Спiвставлення отриманих даних iз виявленими особливостями регенерацi! шюри у тварин з опiковою травмою та порушенням вуглеводного обмiну шляхом патоморфолопчного та гiстохiмiчного аналiзу надають тдставу визначити, що в значнш мiрi погiршення i пролонгацiя гоення ран обумовлено змшою мiжклiтинно! взаемодп в сполучнотканинному регенератi.
1. Karupu V.Ya. Elektronnaya mikroskopiya / V. Ya. Karupu // - Kiev: Vischa shkola, - 1984. - 208 s.
2. Eming S. A. Wound repair and regeneration: mechanisms, signaling, and translation / S.A. Eming, P. Martin, M. Tomic-Canic // Sci Transl Med.- 2014.-Vol.6(265).- P.1-36.
3. Diegelmann R. F. Wound healing: an overview of acute, fibrotic and delayed healing/ R.F. Diegelmann, M.C. Evans // Front Biosci.-2004.- Vol.- 9.- P.283-289.
4. Hayat M.A. Principles and techniques of electron microscopy: biological applications / M.A. Hayat // - Cambridge: Cambridge University Press, - 2000. - 543 p.
5. Heng M. C. Wound healing in adult skin: aiming for perfect regeneration / M. C. Heng // Int J Dermatol. - 2011.- Vol.50(9).-P.1058-1066.
6. Fadini G. P. Concise review: diabetes, the bone marrow niche, and impaired vascular regeneration / G.P. Fadini, F.Ferraro, F.Quaini [et al.] // Stem Cells Transl Med.- 2014.- Vol.3(8).- P.949-957.
7. Kryczka J. Leukocytes: The Double-Edged Sword in Fibrosis / J. Kryczka, J. Boncela // Mediators Inflamm.-2015.
8. Kolesova N. A. Dynamic of connective-tissue cell reactions of the skin of white rats with burn injury and persistent uncorrected yperglycemia / N.A.Kolesova, L.V. Natrus, V.I. Litvinenko [et al.] // Medichna nauka Ukraini.-2016.-Vol. 12(3-4).- P.4-11.
9. Loots M. A. Differences in cellular infiltrate and extracellular matrix of chronic diabetic and venous ulcers versus acute wounds / M.A. Loots [et al.] //J Invest Dermatol. -1998.- Vol.111(5).- P.850-857.
10. Liu Y. Wound repair by bone marrow stromal cells through growth factor production / Y.Liu., D.S. Dulchavsky, X.Gao // J Surg Res.- 2006.-Vol.136(2).- P.336-341.
11. 10.Martin P. Wound healing-aiming for perfect skin regeneration / P.Martin / Science.-1997.- Vol. 276(5309).- P.75-81.
12. Ochoa O. Chemokines and diabetic wound healing / O.Ochoa, F.M. Torres, P.K. Shireman// Vascular.-2007.-Vol.15(6).-P.350-355.
13. Shekhter A.B. Inflammation, adaptive regeneration and dysregeneration (intercellular interaction analysis) / A.B. Shekhter // Arkh Patol. -1991.-Vol.53(7) .-P.7-14. (in Russian)
14. Sindrilaru A. An unrestrained proinflammatory M1 macrophage population induced by iron impairs wound healing in humans and mice / A. Sindrilaru, T.Peters, S.Wieschalka [et al.] // J Clin Invest.-2011, Vol.121(3).-985-997.
15. Sheets A.R. Matrix- and plasma-derived peptides promote tissue-specific injury responses and wound healing in diabetic swine/ A.R. Sheets , C.J. Massey, S.M. Cronk [et al.] // J Transl Med. -2016.-Vol.14(1).- 197.
16. Whiting D.R. IDF diabetes atlas: global estimates of the prevalence of diabetes for 2011 and 2030 / D.R. Whiting, L. Guariguata, C.Weil [et al.] // Diabetes Res Clin Pract. - 2011.- Vol.94(3).- P.311-321.
Реферати
УЛЬТРАСТРУКТУРНАЯ ОСНОВА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КЛЕТОК СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ КОЖИ КРЫС В УСЛОВИЯХ ОЖОГОВОЙ ТРАВМЫИ ГИПЕРГЛИКЕМИИ Натрус Л. В., Рыжко И. Н., Козак А. И., Кривошеева О.
И., Стеченко Л. А.
В статье представлены ультраструктурные исследования динамики (7, 14, сутки) заживления ожоговой раны кожи белых половозрелых крыс-самцов линии Вистар массой 180-210 г без соматической патологии (контроль) (п=14) и стойкой нелеченной гипергликемией смоделированной стрептозотоцином (п=14). Особое внимание было уделено изучению характера клеточных реакций в соединительнотканном регенерате дермы экспериментальных животных. Выявили существенную перестройку структурной организации фибробластов и макрофагов. Фибробласты имеют более округлую форму, небольшое количество отростков, которые значительно укорочены и признаки задержки дифференцировки в специализированные клетки. Макрофаги также теряют часть своих отростков, имеют деструктивно измененные кристы и отек матрикса. В макрофагах уменьшается количество лизосом, накапливаются остаточные тельца с элементами поврежденных органелл. Обнаружены признаки задержки ангиогенеза и нарушения трофики подлежащих тканей дермы за счет расширения размеров средней оболочки в сосудах артериального типа и интенсивного образования гликозаминогликанов. Сопоставление полученных данных с ранее выявленными особенностями регенерации кожи у животных с ожоговой травмой и нарушением углеводного обмена путем патоморфологического и гистохимического анализа дают основание заключить, что в значительной степени ухудшение и пролонгация заживления ран обусловлено изменением межклеточного взаимодействия в соединительнотканном регенерате.
Ключевые слова: клеточные реакции соединительной ткани, ожоговая травма, стойкая нелеченная гипергликемия.
Стаття надшшла 23.08.2017 р.
DOI 10.26724 / 2079-8334-2017-4-62-162-165 УДК 616.311-314:576:636.4
ULTRASTRUCTURAL BASE OF THE CONNECTIVE TISSUE SKIN' CELLS INTERACTIONS AT BURN INJURY IN THE HYPERGLYCEMIC WHITE RATS Natrus L.V., Ryzhko IN., Kozak A.I., Kryvosheieva O.I., Stechenko L.A.
The article presents an wound burn healing kinetics (7, 14 days) of the skin was studied by ultrastructural methods. The uncorrected hyperglycemia was modeled by streptozotocin on white adult male rats of the Wistar line weighing 180-210 g (n=14), and rats without somatic pathology showed control (n=14). The peculiarities of derma cellular reactions in connective tissue regeneration of the experimental animals have been studied especially carefully. We identified a significant restructuring in the fibroblasts and macrophages structural organization during the electron microscopic study in the rats with burn injury and hyperglycemia. Fibroblasts have a more rounded shape, a small number of outgrowths that are short, and they have signs of delayed differentiation into specialized cells. Macrophages also do not have many outgrowths, have destructively altered cristae and edema of the matrix. The amount of lysosomes is reduced in macrophages, and residual corpuscles with elements of damaged organelles accumulate in macrophages. We detected signs of delayed angiogenesis. Trophic of the dermis tissue is disrupted because of the in the size of the middle shell in arterial-type vessels increases and the glycosaminoglycans formation more intensive. We compiled these data and our data of pathomorphological, histochemical analysis about features of skin regeneration in animals with a burn injury and the disturbance of glucose metabolism. Changing the course of cellular reactions and intercellular interaction during connective tissue regeneration is the cause of impairment and prolongation of wound healing.
Key words: reactions in connective tissue, burn injury, stable uncorrected hyperglycemia
Рецензент Срошенко Г.А.
1.Ю. Попович, Т.О. Петрушанко, Г.А. брошенко, О.М. Жага ВДНЗ Укра'ши «Укра'шська медична стоматолопчна академш», м. Полтава
ЦИТОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ЕП1ТЕЛ1Ю ЯСЕН СВИНЕИ В НОРМ1
e-mail: ivanstomat@ukr.net
В робота були вивчет особливосл клгшнного складу ясен свиней в нормт Встановлет тинкт^альт особливосп ясенних ештелюципв у цитограмах свиней дозволяють вщнести слизову оболонку ясен до жувального типу. Ввдсоткове стввщношення еттелюципв вiдрiзнясться ввд аналопчного для людини в сторону переважання поверхневих клгшн (у людини в цитограмах основну масу клгшн складають промiжнi еттелюцити, а кiлькiсть поверхневих е мiнiмальною).
К.почош слова: слизова оболонка ясен, свиш, цитограма.
Робота э фрагментом НДР «Мехатзми впливу хвороботворних факторiв на стоматологiчний статус oci6 i3 соматичною патологieю, шляхи Их корекцп та блокування» (№ держреестрацп 0115U001138).
Свиш посши значне мюце у повсякденному i науковому житп людства. Щ тварини е бюлопчною експериментальною моделлю i частиною меню нашого рацiону. Периiмплантит е важливою медико-соцiальною проблемою, оскiльки показники розповсюдженосп складають близько 28-56% [7]. Щоб на майбутне зрозумiти розвиток i розробити стратегiю профiлактики i лiкування ускладнень необхiднi перевiренi моделi тварин.
