CC BY
57
4. Давыдова Н. С. Роль генетических маркеров крови АВО-НЬА-систем в формировании повышенной чувствительности организма к производственному аллергену эпихлоргидрину / Н. С. Давыдова, Г. М. Бодиенкова // Медицина труда и промышленная экология. - 2002. - №11. - С. 16-19.
5. Каликин К. Г. Состояние перекисного окисления липидов в организме животных при воздествии летучих компонентов эпоксидных смол / К. Г. Каликин, И. Ю. Высоцкий, Т. Ф. Гречишкина [и др.] // Укра!нський медичний альманах. - 2008. - Том 11, № 6(додаток). -136 с.
6. Лапач С. Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Ехсе1 / С. Н. Лапач, А. В. Чубенко, П. Н. Бабич // - Киев: Морион, - 2000. - 320 с.
7. Лузин В. И. Методика остеометрии нижней челюсти / В.И. Лузин // Украшський медичний альманах. - 2005. - Том 8, №3. - С. 123-124.
8. Лузин В. И. Современные представления о морфо-функциональной организации нижней челюсти крыс / В. И. Лузин, В. Н. Морозов // Украшський морфолопчний альманах. - 2011. - Том 9, №4. - С. 161-166.
9. Лузин В. И. Формообразование нижней челюсти у белых крыс после длительной ингаляции парами толуола / В. И. Лузин, Д. А. Луговсков, А. Н. Скоробогатов // Украшськш морфолопчний альманах. - 2011. - Т. 9, № 2. - С. 43-46.
10. Майданюк О. О. Вплив побутово! хiмi! та шюдливих речовин на оргашзм людини / О. О. Майданюк // Украшський науково-медичний молодiжний журнал. - 2011. - № 1. - С. 166-167.
11. Теплова Т. Е. К вопросу о нормировании модифицированной к вопросу о нормировании модифицированной эпоксидной смолы марки уп-666-4 в воздухе рабочей зоны / Т. Е. Теплова, Е. В. Богатырева, Я. Б. Ли [и др.] // Актуальные проблемы транспортной медицины. - 2005. - № 2. - С.84-88.
12. Сштеп! intelligence bulletin 30. Epichlorohydrin. - October 12, - 1978.
13. Draft for NIOSH review. Skin Notation (SK) Profile for Epichlorohydrin, - 1997. - 23 р.
14. Epichlorohydrin in Drinking-water. Background document for development of WHO Guidelines for Drinking-water Quality. - World Health Organization, - 2004. -15 р.
Р1СТ I ФОРМОУТВОРЕННЯ НИЖНЬО1 ЩЕЛЕПИ У Б1ЛИХ ЩУР1В Р1ЗНОГО В1КУ П1СЛЯ 60-ДОБОВОГО ВПЛИВУ ПАР1В ЕП1ХЛОРПДРИНУ Гавршов В. О., Лузш В. I.
В експеримент на 420 бших щурах-самцях pi3Horo BiKy встановили, що тривалий щодобовий вплив napiB ешхлорпдрину з експозищею 5 годин у 10 ГДК супроводжувалось пригшченням темтв поздовжного i аппозицшного росту нижньо! щелепи, а виразшсть змш й темпи !х вщновлення залежали вщ вку шддослщних тварин. Застосування на mi шгаляцш ешхорпдрину тютриазолша в дозi 117,4 мг/кг або настоянки ехшаце! пурпурово! з розрахунку 0,1 мг сухо'' речовини на 100 г маси супроводжувалось згладжуванням негативного впливу толуола на дослщжуваш показники. Застосування тютриазолша було бшьш ефективним, шж застосування настоянки exiнацei' пурпурово''.
Ключовi слова: щури, нижня щелепа, рiст, eпixлоргiдрин, тiотриазолiн, настоянка ехшаце! пурпурово''.
Стаття надiйшла 11.10.2014 р.
GROWTH AND FORMATION OF MANDIBLE IN
RATS OF DIFFERENT AGES AFTER 60-DAY INHALATION OF EPICHLOROHYDRIN Gavrilov V. A., Luzin V. I.
For the purposes of study we selected 420 male thoroughbred rats of three ages. The animals were split into the groups as follows: the first group comprised intact animals (the controls), the second group comprised the animals that received inhalations of epichlorohydrin in dosage of 10 MPC as a single 5-hour exposure per day, the third group received inhalations of epichlorlhydrin and intraperitoneal thiotriazoline in dosage of 117.4 mg per kg of body weight, and the fourth group comprised the animals that received inhalations of epichlorohydrin and intragastric Echinaceae tinctura in dosage of 0.1 mg of active substance per 100 grams of body weight.
Key words: rat, the lower jaw, growth, chloromethyl oxirane, thiotriazolin, tincture of Echinacea purpurea.
Рецензент Старченко I.I.
УДК 616.341:599.323.4:616-001.17
ЕЛЕКТРОННО-М1КРОСКОП1ЧН1 ЗМ1НИ СЛИЗОВО1 ОБОЛОНКИ ТОНКО1 кишки ЩУР1В В П1ЗН1 СТАДП ОП1КОВО1 ХВОРОБИ
В експеримент з розвитком отково! хвороби у щурiв проводилось електронно-мкроскошчне дослщження змш стшки тонко! кишки у вщповщш термши. Вивчення ультраструктурного стану слизово! оболонки тонко! кишки при термiчнiй травмi показало, що на фош розладiв структур мкроциркуляториого русла у вщдалеш термши отково! хвороби й особливо на 14 та 21 доби наступають значш змши кйтин еmтелiально!' пластинки та структурних компонента власно! пластинки.
Ключов! слова: тонка кишка, ошкова хвороба, електронно-мкроскошчш змши, розчин 0,9% №С1.
Робота е фрагментом НДР "Структуры змти в легенях в умовах ендогенноI штоксикаци, що викликана отком штри, та н корекци втчизняними шфузшними препаратами: ИЛЕ8-ЬХ-5% та лактопротешом з сорбтолом (№ держреестраци 0112Ш04187).
Актуальшсть проблемы терм1чних уражень визначаеться пор1вняно високою частотою !х у побуп й на виробницга, важюстю отково! травми, складшстю й тривалютю л1кування таких хворих, частою швалщизащею та високою летальн1стю [1, 3-5]. За даними л1тератури в1домо, що ошкова хвороба ускладнюеться пошкодженням травно! системи - у д1тей вщ 0,77 до 2,5 % вс1х
ускладнень та 30,9 % у дорослих хворих [8]. Важка откова травма викликае комплекс структурно-функцiональних змiн в тонкш кишцi. Характер i глибина !х прояву перебувають в прямш залежностi вiд стадп отково! хвороби. Динамша структурно! перебудови е морфолопчним вiдображенням функцiонального стану тонко! кишки [7]. Незважаючи на наявнiсть ктшчних проявiв пошкодження кишки при важких опiках, а також на таю част причини смертi опечених хворих, як кровотечi та парези, ця частина шлунково-кишкового тракту е ще недостатньо вивченою [9, 10]. Важлива роль слизово! оболонки тонко! кишки в патогенезi опiково! хвороби, а також досить мала кшьюсть публшацш щодо змiн в !! структурi при важких термiчних пошкодженнях оргашзму, визначають необхiднiсть у вивченнi морфогенезу деструктивних i регенераторних процесiв в слизовш оболонцi у пiзнi термши опiково! хвороби. Особливий iнтерес представляють електронно-мiкроскопiчнi дослiдження структурних елементiв слизово! тонко! кишки при термiчних ошках.
Метою роботи було вивчення морфолопчних особливостей тонко! кишки щурiв у шзш термiни опiково! хвороби, а саме на 14-ту, 21-у та 30-ту добу пiсля термiчного ошку шкiри.
Матерiал та методи дослщження. Виконання даного наукового дослiдження проводилось на бших щурах у вщповщш термiни опiково! хвороби.
Опiк викликали шляхом прикладання до бiчних поверхонь тулуба тварин чотирьох мiдних пластинок (по двi пластинки з кожного боку площею по см кожна), як попередньо тримали протягом шести хвилин у водi з постшною температурою 100 °С. Загальна площа опiку у щурiв складала 21-23 % при експозицп 10 с, що е достатнiм для формування опiку 111-а ступеня та викликання шокового стану середнього ступеня важкосп. Для визначення важкостi враження при термiчнiй травмi, застосовували iндекс тяжкост ушкодження (1ТУ), який враховуе вщомосп про площу i глибину опшв. Площу опiкiв визначали за "правилом дев'яток" [6]. Глибину опiкiв встановлювали по прийнятiй в Укра!нi чотирьох степеневш класифiкацi!. В нашому експеримент 1ТУ склав 42-46 од, що вщповщае опiковому шоку середнього ступеню важкостi. Розчин 0,9 % №С1 вводили внутрiшньовенно протягом 5-6 хв у дозi 10 мл/кг маси тша. Iнфузiю проводили у нижню порожнисту вену, для чого виконувалась !! катетеризацiя в асептичних умовах через стегнову вену. Катетер, встановлений у стегнову вену, тдшивався тд шюру, його просвiт по всш довжинi заповнювався титрованим розчином гепарину (0,1мл гепарину на 10 мл 0,9 % розчину №С1) тсля кожного введення речовин. Перше введення розчинiв здiйснювали через 1 год тсля моделювання патологiчного стану, наступш iнфузi! виконувались 1 раз на добу протягом 7 дiб.
Електронно-шкроскотчш змiни структури стiнки тонко! кишки щурiв вивчали на 14-ту, 21-шу та 30-ту добу пiсля вщгвореного опiку. Забiр матерiалу для електронно-шкроскошчних дослiджень проведений згiдно загальноприйнято! методики. Вщпрепароваш маленью шматочки стiнки тонко! кишки фшсували у 2,5 % розчин глютаральдегiду з активною реакщею середовища рН 7,2-7,4, приготовленому на фосфатному буфера Фiксований матерiал через 60 хвилин переносили у буферний розчин i промивали протягом 20-30 хвилин. Постфшсащю здiйснювали 1 % розчином чотириокису осмiю на фосфатному буферi протягом 60 хвилин, тсля чого проводили депдратащю послiдовно в спирту пропiленоксидi та заливали шматочки в сушш епоксидних смол з аралдитом.
Ультратонкi зрiзи, виготовленi на ультрамiкротомi ЬКБ-3 (Швецiя), контрастували 1 % водним розчином ураншацетату та цитратом свинцю зпдно метода Рейнольдса i вивчали в електронному мшроскош ПЕМ-125К. Зразки органу для пстолопчного дослiдження брали у всiх випадках на вiдстанi 5 см вщ початку дванадцятипало! кишки. Тканину фшсували в 10% нейтральному формалiнi, промивали в проточнш водi, проводили через батарею спирав зростаючо! мiцностi i заливали в парафiн [2]. На ротацшному мiкротомi готовили зрiзи товщиною 6 мкм, фарбували гематоксилш-еозином i вивчали в свiтловому мшроскош.
Результати дослiдження та 1х обговорення. Проведет електронно-мшроскотчш дослiдження слизово! оболонки тонко! кишки на 14 добу тсля термiчно! травми при введет розчину КаС1 показали, що в !! компонентах спостериаються значнi деструктивш змiни.
Ядра бiльшостi стовпчастих ештелюципв у середнiй частинi ворсинок кишки мають неч^ко контурованi мембрани ядерно! оболонки, перинуклеарний проспр погано виявляеться. В карiоплазмi вiдмiчаються крупнi осмюфшьт грудки гетерохроматину, особливо бiля карюлеми.
В таких епiтелiоцитах значно пошкоджуються органели. У базальних дiлянках цитоплазми зменшуеться вмют гранулярно! ендоплазматично! штки. I! канальця непротяжнi, фрагментованi та потовщет, на поверхнi !х мембран мало рибосом. Спостериаегься розширення та вакуолiзацiя
компоненпв комплексу Гольджг Бшьшють мiтохондрiй гiпертрофованi, мають електроннопрозорий матрикс та редукованi кристи (рис. 1).
В епiтелiальнiй пластинщ ворсинок спостерiгаються келихоподiбнi клiтини, аткальна частина цитоплазми яких заповнена крупними секреторними гранулами. Вони переважно велию, можуть зливатися мiж собою i мати неправильнi i нечiткi контури. Осмiофiльнi пiкнотичнi ядра локалiзованi в базальному полюсi (рис. 2). Наявш також келихоподiбнi клiтини у цитоплазмi яких секреторнi гранули майже вщсутш або невеликi та поодинокi. Такий гетерогенний стан гландулоципв свiдчить по порушення фазного характеру секрецi!.
Субмшроскошчно виявляеться значний набряк пухко! сполучно! тканини власно! пластинки слизово! оболонки, просв^лення аморфного компоненту мiжклiтинно! речовини. Значно менше в нш спостерпаеться волокнистих компонентiв.
Вiдмiчаеться значний набряк i просвiтлення цитоплазми ендотелiоцитiв, потовщення цитоплазматичних дiлянок. В них наявна деструкцiя органел та зменшення кшькосп пiноцитозних пiхурцiв. Базальна мембрана нерiвномiрна, нечiтко оконтурована. Навколо гемокапiлярiв е значний периваскулярний проспр (рис. 3). В пухкш сполучнiй тканинi власно! пластинки слизово! оболонки вiдмiчаеться збшьшення числа лiмфоцитiв, а також плазмоцидiв, якi можуть утворювати скупчення. Наявш пошкоджеш плазмоцити з осмiофiльними невеликими ядрами з електроннощшьною цитоплазмою, яка включае значно деструктивно змшеш органели.
Рис. 1. Ультраструктурш змiни Рис. 2. Змши келихоподiбно! клiтини Рис. 3. Ультраструктурш змiни
стовпчастих ештелюципв з облямiвкою в епiтелiальнiй пластинщ ворсинки кровоносного кашляра власно! пластинки
ворсинки тонко! кишки тварини на 14 тонко! кишки тварини на 14 добу шсля слизово! оболонки тонко! кишки тварини
добу шсля тер]шчно! травми при введен тер]шчно! травми при введенi розчину на 14 добу шсля тер]шчно! травми при
розчину ШС1. х15000. ШС1. х15000. введенi 0,9 % розчину ШС1. х9000.
Субмiкроскопiчнi дослiдження на 21 добу стшки тонко! кишки встановили, що збертаеться пошкодження судин мшроциркуляторного русла, порушення стiнки гемокапiлярiв. Цитоплазма ендотелiоцитiв набрякла, електроннопрозора, просвгги багатьох капiлярiв вузькi, але включають еритроцити. Локально пошкоджена базальна мембрана i значний периваскулярний проспр. Пухка сполучна тканина власно! пластинки слизово! оболонки мае ознаки набряку та деструкцп фiбрилярних компоненпв. В ний наявш пошкоджеш фiбробласти, лiмфоцити та плазматичш клiтини. У фiбробластах спостерпаються невеликi ядра з осмiофiльною карюплазмою, вогнищево збiльшеними перинуклеарними просторами, погано оконтурованими ядерними порами. В цитоплазмi вiдмiчаеться значне розширення канальцiв ендоплазматично! сiтки, !х фрагментацiя з утворенням вакуолеподiбних структур та великих порожнин. На поверхш мембран мало рибосом та полюом у гiалоплазмi. Цистерни комплексу Гольдж також потовщуються, вакуолiзуються. Вiдростки фiбробластiв витонченi, плазмолемма на окремих дiлянках нечiтко контурована. Деструкщя мiтохондрiй проявляеться !х набряком, просв^ленням матриксу, руйнуванням крист (рис. 4).
Рис. 4. Стан власно! пластинки слизово! оболонки тонко! кишки тварини на 21 добу шсля термшчно! травми при введеш розчину КаС1. х12000.
Рис. 5. Змши стовпчастих ештелюципв з облямiвкою ворсинки тонко! кишки тварини на 21 добу шсля термiчноl' травми при введеш розчину КаС1. х15000.
Рис. 6. Змши стовпчастих ештелюципв з облямiвкою тонко! кишки тварини на 30 добу шсля термiчноl' травми при введеш розчину №С1. х15000.
Субмiкроскопiчно вiдмiчаеться активацiя плазмоцитiв, що проявляеться розширенням канальцiв гранулярно! ендоплазматично! штки, значною кiлькiстю рибосом. Проте наявш у
власнш пластинщ слизово! оболонки пошкоджеш плазмоцити та л1мфоцити, що мають ткнотичн ядра, осмюфшьну карю- i цитоплазму та пошкоджеш органели.
У еттетальнш пластинщ ворсинок як на 21 так i на 30 добу шсля терм1чно! травми встановлено пошкодження багатьох стовпчастих ештелюципв з облям1вкою. Наявна значна деструкщя м1кроворсинок, що проявляеться !х фрагментащею i частковим вщшаруванням (рис. 5, 6). Ядра стовпчастих ештелюципв зменшуються, окрем1 змшюють форму, !х карюлема деформуеться, а карюплазма включае значн електроннощ1льн1 дшянки гетерохроматину. Деструкщя органел супроводжуеться !х вакуол1зац1ею, тому в цитоплазм^ особливо в парануклеарнш зон наявн св1тл1 округло-овальш структури. В розширених м1жкл1тинних пром1жках виявляються м1жеп1тел1альн1 л1мфоцити.
Келихопод1бн1 кл1тини в щ термши дослщу змшеш под1бно, як i в попереднш термш. У !х ашкальний дшянках цитоплазми наявна значна кшьюсть секреторних гранул. Неправильно! форми ядра включають осмюфшьш грудки гетеро хроматину, карюлема неч1тко оконтурована.
На 30 добу досщду у власнш пластинщ слизовш оболонщ тонко! кишки збершаються змши !! структурних компоненпв, але стушнь !х дещо менша, шж у попередн терм1ни. Частина ф1бробласт1в мае округло--овальш подовгаст1 ядра, в карюплазм! яких переважае еухроматин. Не так значно пошкоджеш органели цитоплазми таких клпин. Спостер1гаються активн1 плазмоцити з добре розвиненими канальцями гранулярно! ендоплазматично! с1тки та багатьма рибосомами та полюомами. Проте збер1гаегься набряк м1жкл1тинно! речовини, наявн1 деструктивно змшеш сполучнотканинш кл1тини. Таким чином, дослщження ультраструктурного стану слизово! оболонки тонко! кишки при терм!чнш травм1 показало, що на фот розладiв структур мшроциркуляторного русла у в1ддален1 термши опiково! хвороби й особливо на 14 та 21 доби наступають значш змiни клiтин епiтелiально! пластинки та структурних компоненпв власно! пластинки.
1. У стшщ тонко! кишки вщ 14 до 30 доби шсля ошку шкiри встановленi порушення мiкроциркуляторного русла, якi проявляються розширенням або звуженням просвiтiв i нерiвномiрним кровонаповненням гемокапiлярiв. На 14 та 21 добу експерименту встановлеш ультраструктурш ознаки пошкодження судин мiкроциркуляторного русла, порушення стшки гемокапiлярiв.
2. Виявлеш деструктивнi змiни клiтин епiтелiально! пластинки ворсинок i власно! пластинки слизово! оболонки (особливо виражено на 14 та 21 добу шсля ошку шюри) свщчать про порушення процесу пристiнкового травлення та всмоктування в тонкш кишцi.
3. Встановлено, що ставдя септикотоксемi! характеризуеться зривом компенсаторно-пристосувальних механiзмiв i розвитком виражених дистрофiчних i некробiотичних процесiв, яю значно порушують процеси мембранного травлення та всмоктування.
Перспективи подальших до^джень полягають в тому, що отримат результати, можуть бути використат при проведеш наукових дотджень для розкриття механiзмiв патологiчних змт в органах травлення при отковш хворобi та розробщ нових л^вальних заходiв.
1. Алексеев А. А. Ожоговый шок: патогенез, клиника, лечение / А. А. Алексеев, В.А. Лавров // Российский медицинский журнал. - 2007. - № 6. - С. 51-55.
2. Волкова О. В. Основы гистологии и гистологической техники / О.В. Волкова, Ю.К. Елецкий // - Москва: Медицина, -1982. - 304 с.
3. Гусак В. К. Ожоговый шок: оптимизация интенсивной терапии / В.К. Гусак, В.П. Шано, Ю.В. Заяц // Украшський медичний часопис. - 2002. - № 5 (31). - С. 84-88.
4. Козинец Г. П. Хирургическая детоксикация в комплексном лечении ожоговой болезни / Г.П. Козинец, С.В. Слесаренко, Б.С. Шейман // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2002. - Т. 3, № 3. - С. 531-539.
5. Литовченко А. М. Деяю особливоси шфузшно! терапп откового шоку / А.М. Литовченко, Т.Г. Григор'ева, Г.А. Олшник // Сучасш досягнення шфузшно! терапи: I Мiжнародний конгрес, 2-3 жовтня 2008 р.: тези доп. - Черкаси, -2008. - С. 218-222.
6. Повстяний М. Ю. Трансфузшш та сорбцшш методи детоксикацп при отковш хворобi / М.Ю. Повстяний, Г.П. Козинець, В.М. Лозинська [та ш.] // Методичш рекомендаци. - Кшв, - 1996. - 20 с.
7. Пасечка Н. В. Морфолопя кишки при отковш хворобi та шсля корекцп ентеросорбентами : автореф. дис. . докт. мед. наук / Н.В. Пасечка. - Кшв, - 1996. - 43 с.
8. Парамонов Б. А. Ожоги / Б.А. Парамонов, О.Я. Порембский, В.Г. Яблонский // - Санкт-Петербург, - 2000. - 480 с.
9. Xia Z. Superoxide dismutase and leupeptin prevent delayed reperfusion injury in the rat small intestine during burn shock / Z. Xia, M. Hollyoak, R. Barrow [et al.] //J. Burn Care Rehabil. - 1995. - Vol. 16, № 2, Pt 1. - P. 111-117.
10. Zhang C. The influence of apoptosis of mucosal epithelial cells on intestinal barrier integrity after scald in rats / C. Zhang, Z.Y. Sheng, J.C. Gao // Burns. - 2005. - Vol. 28, № 6. - P. 731-737.
ЭЛЕКТРОННО-МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ ТОНКОЙ КИШКИ КРЫС В ПОЗДНИЕ СТАДИИ ОЖОГОВОЙ БОЛЕЗНИ Галунко А. М., Гаврилюк А. А.
В эксперименте с развитием ожоговой болезни у крыс проводилось электронно-микроскопическое исследование изменений стенки тонкой кишки в соответствующие сроки. Изучение ультраструктурного состояния слизистой оболочки тонкой кишки при термической травме показало, что на фоне нарушений структур микроциркуляторного русла в отдаленные сроки ожоговой болезни и особенно на 14 и 21 сутки наступают значительные изменения клеток эпителиальной пластинки и структурных компонентов собственной пластинки.
Ключевые слова: тонкая кишка, ожоговая болезнь, электронно-микроскопические изменения, раствор 0,9% №С1.
Стаття надшшла 28.09.2014 р.
ELECTRON-MICROSCOPIC CHANGES IN SMALL INTESTINAL MUCOSA OF RATS IN THE
LATER STAGES OF BURNING DISEASE Galunko G. M., Gavryluk A. O.
In the experiment of burning disease in rats was conducted electron microscopic study of changes in the wall of the small intestine in those terms. The study of ultrastructural condition of the mucous membrane of the small intestine during thermal injury showed that the background structures microcirculation disorders in later periods of burning disease and especially 14 and 21 days significant changes occur in epithelial cells and structural components of the lamina propria.
Key words: small intestine, burn disease, electron-microscopic changes, solution 0,9% NaCl.
Рецензент Волков К.С.
УДК 612.616:575.76
Г1СТО- ТА УЛЬТРАСТРУКТУРН1 ЗМ1НИ У ЗВИВИСТИХ С1М'ЯНИХ ТРУБОЧКАХ В УМОВАХ РЕНТГЕН1ВСЬКОГО ОПРОМ1НЕННЯ
В умовах експерименту 25 лабораторним щурам тд ефiрним наркозом локально опромшювали рентгешвським промшням лiве яечко дозою 1000 Р на протязi 5 хв. Тканини яечка дослщжували пстолопчно через 7, 30 i 90 д1б вщ початку експерименту. Встановили, що локальне опромшення яечка рентгешвським промшням названою дозою призводить до повно! деструкцп звивистих ам'яних трубочок i помтих регенеративних змш в них на 90-ту добу не виявлено. Дослщжено ультраструктурш змши в яечку тсля рентгешвського опромшення.
Ключов! слова: яечко, рентгешвське опромшення, сперматогенез.
Робота е фрагментом НДР «Морфофункщоналъний стан кровоносного русла i тканинних елементiв чоловiчоí статевоI залози в умовах впливу патогенних факторiв», № державноI реестрацн 0105и009082.
Як вщомо кл^ини сперматогенного ештелда звивистих шм'яних трубочок яечка проявляють високу чутливють до ди на оргашзм рiзноманiтних факторiв зовшшнього середовища [1, 3, 6]. Разом з тим, враховуючи широке дiагностичне застосування рентгенолопчно! апаратури, минулi та можливi новi техногенш катастрофи, вплив рентгешвського опромшення на характер структурних змш в чоловiчiй репродуктивнш системi вивчений не повно, що i послужило причиною даного дослщження.
Вивчення структурних основ регенерацп оргашв тсля !х пошкодження складае одну з важливих проблем сучасно! медицини - проблеми росту, розвитку та диференцiювання. Довгий час вважалось, що яечко, як один iз найбшьше диференцiйованих оргашв не здатний до репаративно! регенерацп або вона обмежена лише вщновленням частини кл^ин сперматогенного епiтелiю. Однак вивчення процешв, що вiдбуваються в яечку статевозрших ссавцiв пiсля ди таких пошкоджуючи факторiв як травма [3], гiпотермiя яечка [1], вплив юшзуючого опромiнення [4] показало повну деструкщю звивистих сiм'яних трубочок, а сперматогенний ештелш розвиваеться тiльки в новоутворених шм'яних трубочках середостiння.
Повна деструкщя диференцiйованих сiм'яних трубочок тсля ди вищезгаданих пошкоджуючих факторiв та !х часткове повторне утворення, за даними [7] вказуе на нестабшьну динамiчну структуру яечка. Динамiчна структура яечка статевозрших ссавщв пiдтверджуе юнування камбiально! зони в органi - штки яечка, яка в перюд регенерацi! реактивно змiнюеться [2]. Джерелом вiдновлення сперматогенного епiтелiю, служать первинш статевi клiтини, якi зберiгаються в дшянщ сiтки яечка з перюду внутрiшньоутробного розвитку.
Уявлення про динамiчну структуру яечка статевозрiлих ссавцiв потребуе розширити коло експериментiв заради пошуюв вiдповiдi на питання - в якш мiрi деструкцiя та регенеращя звивистих сiм'яних трубочок е характерною реакщею тканини органа на дда пошкоджуючих
