CC BY
13
Орипнальш дозддження
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕВ1ДКЛАДНИХ СТАН1В
УДК 616.-001.17-08-091:612.08 DOI: 10.22141/2224-0586.5.100.2019.177023
Лахтадир Т.В.
Нацональний медичний университет ¡мен1 О.О. Богомольця, м. КиТв, УкраТна
Структуры змши мрковоТ речовини нирок щурiв у п!зн! термiни пiсля опiковоТ травми шкiри за умов шфузп HAES-LX-5%
Резюме. У сmаmmi наведет та проаналiзованiрезультати експериментального дослiдження щодо структурних змт крковог речовини нирок щурiв у тзт термти тсля отковог травми ш^ри за умов шфузи розчину HAES-LX-5%. Iнфузiя HAES-LX-5% викликае чтко виражет нефропро-текторт ефекти, але Юркова речовина нирок характеризуеться наявтстю морфологiчних змт у складових клубочкового i трубочкового апаратiв. До позитивних показни^в належать структуры ознаки наявностi функщонального потенщалу подоцитiв за рахунок збереженостi клтинних тжок та стабшзаци товщини основног перетинки. У щурiв з отком ш^ри вiдбуваються мто-птоз та мiкроавтофагiчнi змши мтохондрш епiтелiоцитiв трубочок нефротв. Мiкроавтофагiчнi змши включають злиття лiзосом iз невеликими ушкодженими мiтохондрiями або з невеликими вiдокремленими фрагментами розгалужених мтохондрш. Утворет таким чином автофаголiзо-соми проходять шлях поетапного перетворення, що у просторовому вимiрi може бути визначене як «базоаткальний градiент трансформаци». Вiдповiдно до цього градiента трансформащя авто-фаголiзосом вiдбуваеться в напрямку вiд електронно-щльног автофаголiзосоми у базальнш зот ци-топлазми епшелюцита до вакуолi з електронно-прозорим вмстом в аткальтй зот цитоплазми. Iнфузiя розчину HAES-LX-5% призводить до стабшзаци зазначеного градiента, що е вiддзеркален-ням протекторних властивостей розчину щодо мтохондрш. Мтоптозу належить провiдна роль в адаптаци кiлькостi та якостi мтохондрш в ептелоцитах ниркових трубочок до нових умов мжрооточення, спричинених опковою хворобою. Масовий мтоптоз, що призводить до автофаги, може закшчитися загибеллю клтини. Проведете дослiдження дозволилорозкрити одну з ланок патогенезу ускладнень отковог травми ш^ри, з'ясувати особливостi морфологiчних змт трковог речовини нирок та виявити позитивний вплив проведення своечасног внутршньовенног тфузи HAES-LX-5% на структуру одного з головних оргатв щодо виведення з оргатзму токситв, яким е нирка. Ключовi слова: откова травма ш^ри; тфузтна тератя; HAES-LX-5%; структурт змши; тр-кова речовина нирок
Вступ
Структурно-функцюнальш порушення вщбува-ються практично в уск органах i системах при гли-боких га значних за площею отках шюри, що призводить до розвитку отково! хвороби. Чинниками цих змш клгган, тканин, оргашв та систем опече-ного оргашзму е дисбаланс водно-сольового гомео-стазу та ендогенна штоксикац1я. Тому для л^ван-ня та профшактики наслщюв термiчних травм щл-ком обГрунтованим е застосування шфузшних розчишв для зменшення рiвня токсишв в органiзмi та нормалiзацli водно-сольового обмшу.
Серед колощних розчишв оптимальними е пре-парати групи гщрокаетильованих крохм^в, але щодо доцшьносп застосування окремих з них у пев-них клшчних ситуац1ях йдуть дебати. Саме тому е потреба у розробщ нових колощних розчишв ще! групи i у порiвняльному вивченш структурних про-явiв !х дл на внутршш органи опечених. Тим часом у науковш лiтературi вщсутш даш про струк-турш змши юрково! речовини нирок i перебл у нш регенераторних процеав у шзш термши пiсля отково! травми шюри за умов шфузи нового ко-лощно-електролино-гшеросмолярного препарату
© «Медицина невщкладних сташв» / «Медицина неотложных состояний» / «Emergency Medicine» («Medicina neotloznyh sostoanij»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденцп: Лахтадир Т.В., Нацюнальний медичний унiверситет iменi О.О. Богомольця, бульв. Т. Шевченка, 13, м. КиТв, 02000, УкраТна; e-mail: [email protected] For correspondence: T. Lakhtadyr, Bogomolets National Medical University, T. Shevchenko boulevard, 13, Kyiv, 02000, Ukraine; e-mail: [email protected]
HAES-LX-5%, створеного в ДУ «1нститут патологи KpoBi та трансфузшно! медицини НАМН Укра'ши» (м. Львiв), на ocHOBi гiдроксiетилкрохмалю третьо! генерацц.
Метою роботи було визначення особливостей структурних змш у кiркoвiй речoвинi нирок щурiв через 14, 21, 30 дiб пicля експериментального oпiку шк1ри II—III ступеня за умов застосування протягом перших 7 дiб щодобово! внутршньовенно! iнфузГl HAES-LX-5%.
Матерiали та методи
Експериментальне дocлiдження було виконане на бГлих щурах-самцях масою 155—160 грам1в. П1д-дослГднГ тварини були розподГлеш на три групи: 1-ша — iнтактнi щури; 2-га — щури без опГку шкГри, яким уводили розчин HAES-LX-5%; 3-тя — щури з отком шкГри, яким уводили розчин HAES-LX-5%.
Утримання та вс1 манГпуляцГ1 з тваринами проводили у повнш вщпов1дност1 до вимог «Загальних етичних принципГв експериментГв на тваринах», ухвалених Першим Нащональним конгресом з бю-етики (м. Киш, 2001), з неухильним дотриманням рекомендацГй «бвропейсько! конвенцГ1 про захист хребетних тварин, як1 використовуються для експе-риментальних та Гнших наукових цГлей», положень методичних рекомендац1й «Докл1шчне вивчення л1-карських засоб1в».
Отк шк1ри (п1сля вщповщно! премедикацГ1) ви-кликали шляхом прикладання до б1чних поверхонь тулуба тварин чотирьох мщних пластинок (по дв1 пластинки з кожного боку), як1 попередньо трима-ли протягом шести хвилин у вод1 з пост1йною температурою 100 °С. Загальна площа отку у щур1в зазначено! маси становила 21—23 % при експозицГ1 10 секунд, що е достатн1м для формування оп1ку II-III ступеня та розвитку шокового стану середнього ступеня тяжкост1. Динам1ка показник1в ендогенно! штоксикацп у шддослщних щур1в св1дчить, що здш-снена за умов експерименту терм1чна травма шк1ри викликае типову для ошково! хвороби ендогенну 1нтоксикац1ю, суттев1 зм1ни показник1в яко! вщбу-ваються через 14 д1б п1сля оп1ку. Саме з огляду на ц1 дан1 ми зосередилися на вивченн1 структурних зм1н юрково! речовини нирок через 14, 21 та 30 д1б п1сля отку.
HAES-LX-5% вводили внутр1шньовенно протягом 5-6 хвилин у доз1 10 мл/кг маси т1ла. Iнфузiю проводили у каудальну порожнисту вену, для чого здшснювали ll катетеризац1ю в асептичних умовах через стегнову вену. Катетер, встановлений у стег-новш вен1, пГдшивали п1д шк1ру. Його просв1т по всш довжин1 заповнювали титрованим розчином гепарину (0,1 мл гепарину на 10 мл 0,9% розчину NaCl) тсля кожного введення речовин. Перше вве-дення розчину зд1йснювали через 1 годину тсля моделювання патолопчного стану, наступн1 шфузГ! виконували щоденно загалом впродовж 7 д1б.
Матер1ал для морфолог1чних досл1джень об-робляли за загальноприйнятими методиками. Для
гiстологiчного дослiдження зрiзи тканини забарв-лювали гематоксилiн-еозином. Ультратонкi зрiзи готували на ультрамiкротомi LKB, вивчали та фото-графували на електронному мжроскот ПЕМ-125К. Напiвтонкi зрiзи забарвлювали толу!диновим синiм та метиленовим синiм — азур II.
Зображення з пстолопчних препаратiв, забарвле-них гематоксилiн-еозином, на моттор комп'ютера виводили з мжроскопа MICROmed SEO SCAN та за допомогою Vision CCD Camera. Морфометричт дослщження були проведенi за допомогою програм «ВидеоТест-5,0», КААРА Image Base та Microsoft Excel на персональному комп'ютерь Статистичну обробку отриманих кшьюсних даних проводили за допомогою програмного забезпечення Excel та Statistica 6.0 з використанням параметричних ме-тодiв. Для вах показникiв розраховували значення середньо! арифметично! (М), похибки середньо! арифметично! (m) i стандартне вiдхилення (a). Bi-рогiднiсть рiзницi значень мiж незалежними кшь-кiсними величинами визначали при нормальному розподiлi за ^крш^ем Стьюдента. У вск випадких n = 30. Biрогiдними вважаються вiдмiнностi при р < 0,05.
Результати та обговорення
Дослiдження нирок щурiв з отком шюри через 14 дiб експерименту показало, що введення розчину HAES-LX-5% не запобтае розвитку морфолопчних змш. Також наявш осередковi набряковi змши у стромi юрково! речовини нирок. В окремих клубочках виявляються дшянки збiльшення об'ему простору капсули й ознаки його набряку та ущшьнен-ня. В ештелп поодиноких трубочок спостерiгаються ознаки гщрошчних змiн, що мають моза!чний характер iз деструктивними та пристосувально-ком-пенсаторними перетвореннями.
Перитубулярш кровоноснi капшяри переважно з розширеним просвiтом, заповненим плазмою або сладжованими еритроцитами; у деяких ендотелю-цитах та сум1жних епiтелiоцитах трубочок нефрошв спостерiгаються прояви набряку, в шших — ознаки депдратацп. У вах зазначених випадках свщчень суттевого набряку штерстицшних просторiв не ви-явлено.
Структура мггохондрш мае рiзний стутнь збе-реженостi, але переважна частина !х мiстить чiткi гребенi та матрикс помiрно! електронно! щшьнос-п. Щiточкова облямiвка на апiкальнiй поверхш епiтелiоцитiв трубочок розвинена добре, але зу-стрiчаються трубочки з повною обтурацiею про-свiту набряклими елементами стшки. Ввдзначаеть-ся збереженiсть мжроворсинок. Просвiт окремих проксимальних трубочок заповнений дрiбногра-нулярним матерiалом, також у ньому можуть ло-калiзуватися фрагменти щггочково! облямiвки та клiтинний детрит.
Наявш дшянки вакуолiзащ! цитоплазми ет-телiоцитiв пщвищено! електронно! прозоростi. В шших ештелюцитах цитоплазма темна, електрон-
но-щiльна, органели вiзуалiзуються важко. Енерге-тичний апарат виявляе великий спектр змш: помГт-нi митаондрп, якi мютять просвiтлений матрикс i дисасоцiйованi гребет Зустрiчаються також ппер-трофованi набряк мiтохондрГi з локально або по-внiстю деградованим мiтохондрiальним матриксом та залишками гребенiв. Основна перетинка трубо-чок переважно стоншена, мiжклiтиннi контакта в епiтелiоцитах як проксимальних, так i дистальних трубочок нефрона збережеш
В епiтелiоцитах дистальних трубочок виявлеш ознаки активних бiосинтетичних процесiв: ештелю-цити мають кругле ядро з рiвномiрно розподiленим хроматином, значну юльюсть мiтохондрiй та роз-ширених трубочок комплексу ГольджГ Щiльнi кон-такти локалiзованi переважно ближче до аткально! поверхнi i мають подекуди збГльшену довжину. В апiкальних частинах деяких ештелюципв вщзна-чена гiпертрофiя та пперплазГя трубочок i мiшечкiв гранулярно! ендоплазматично! сiтки та комплексу ГольджГ.
Ультраструктурними особливостi капГля-рiв клубочка тсля опiку е переважання судин iз збiльшеним дiаметром !х просвиу. Вони вистеленi стоншеним ендотелiем, причому зустрiчаються як дiафрагмованi, так i недiафрагмованi фенестри, якi чергуються з вип'ячуваннями цитоплазми. Клггини мають овальне ядро з переважанням еухроматину. Крiм того, привертають увагу ядра, в яких переважае гетерохроматин, форма !х неправильна через наявшсть численних швапнацш ядерно! оболонки.
Ультраструктура подоципв та !х вiдросткiв збе-режена, хоча й е прояви певних дистрофiчних змiн. Бiльшiсть подоцитiв мютить велике ядро кругло! форми з iнвагiнацiями ядерно! оболонки та переважанням еухроматину. Цитоплазма нерГвномГрно! електронно! щiльностi, з ознаками помiрного на-бряку. Виявлено окремi органели у сташ набряку та гiпертрофГi або мггохондри iз залишками гребенiв i дефектами внутрГшньо! мгшхондрГально! перетин-ки. Гранулярна ендоплазматична стка та комплекс ГольджГ функцiонально активнi, про що свiдчать !х розширенi трубочки.
Також збережешсть ультраструктурно! будо-ви спостерГгаеться г у клГтинних нiжках подоципв. ПГдошви прикрГплення нгжок щГльно прилягають до основно! перетинки, у фгльтрацшних щГлинах мгж ними мГстяться дГафрагми. Рееструються лише поодинокГ дГлянки вГдшарування пГдошов прикрГплення або злиття клГтинних нгжок подоцитГв.
Через 21 добу тсля отково! травми шюри в нирках щурГв, яким уводили розчин HAES-LX-5%, просвГт капГлярГв клубочка е розшире-ним, шодГ його заповнюють залишки клГтинного детриту. Безперервш дГлянки цитоплазми ендо-телш чергуються зГ стоншеним фенестрованим ендотелГем, причому промгжки у фенестрах часто заповнеш дрГбногранулярним матерГалом, розпу-шена основна перетинка.
^т
Ядро ендотелюципв у бшьшосп випадкГв ве-лике, в ньому переважае еухроматин. Будова ядра, а також поширешсть рибосом, полюом, трубочок гранулярно! ендоплазматично! сГтки Г структура мь тохондрГй свГдчать про активш бГосинтетичнГ про-цеси в цих клгтанах.
Основна перетинка в клубочках рГвномГрно! тов-щини та помГрно! електронно! щГльностГ. Подоцити виявляють збереженГсть свое! ультраструктурно! ор-гашзацп: руйнацгя органел клГтин не спостерГгаеть-ся, не виявленГ також набряковГ змГни у цитоплазмГ. ЗбереженГ клГгинш нГжки подоцитГв дещо видо-вженц пгдошви прикрГплення щГльно прилягають до основно! перетинки. Локуси злиття та вГдшарування пГдошов прикрГплення зареестроваш лише в окремих дГлянках.
Дослщження нирок щурГв з опГком шкГри через 30 дГб експерименту дозволило виявити дГлянки юрково! речовини, яю не вГдрГзняються вГд таких у контрольних (без отку) тварин. На натвтонких зрГзах добре вГзуалГзуються незначш локальнГ набряковГ змГни у стромГ кГрково! речовини.
При електронно-мжроскотчному дослГдженнГ реабсорбцГйного апарату нефрона встановлено, що ештелюцити проксимальних трубочок проявляють полГморфГзм ультраструктурно! оргашзацп. На фот функщонально активних епГтелГоцитГв спостерГга-ються клГгини з ознаками дистрофи. Цитоплазма неушкоджених епГтелГоцитГв мГстить ядро Гз переважанням еухроматину Г добре виражену основно-бГчну складчасту облямГвку. Трубочки гранулярно! ендоплазматично! сГтки незначно розширеш та густо всгяш рибосомами. Необхвдно вГдзначити появу велико! илькосп дрГбних мГтохондрГй з електро-нно-щшьним матриксом, якГ, ймовГрно, е юними формами цих органел Г свГдчать про репаративш процеси в клггинах.
Ештелюцити в стшщ дистальних трубочок без виражених ознак структурно! альтерацГ! Г мають морфолопчш прояви функщонально! активность Ядро, де переважае еухроматин, поширешсть поль сом, трубочок гранулярно! ендоплазматично! сГтки та складових комплексу ГольджГ свГдчать про активш бГосинтетичнГ процеси в клгтанах. Наявшсть значно! кГлькостГ великих мГтохондрГй та глибоких розгалужених базальних швапнацш плазмолеми свщчить про активнГ процеси реабсорбцГ! в ештелп дистальних трубочок.
Митаондрп варГабельш за розмГрами Г формою: наявш як великГ видовженГ органели, так Г дрГбш круглГ !х форми. Цитоплазма клГтинних нГжок ха-рактеризуеться меншою електронною щшьшстю. ПГдошви прикрГплення клГтинних нГжок подоцитГв щГльно прилягають до основно! перетинки; ознаки злиття чи вГдшарування пГдошов прикрГплення не спостерГгаються, у фгльтрацшних щГлинах наявш дГафрагми. В мезанпоцитах зареестроваш ознаки активних бюсинтетичних процесГв, про що свщчить велика кГлькГсть розширених трубочок гранулярно! ендоплазматично! сГтки та ппертрофГя комплексу
Гольджi, а також значна поширешсть рибосом, по-л1сом та митаондрш.
Дан1 пстолопчних, елек1ронно-м1кроскотчного та морфометричного дослщжень свщчать, що HAES-LX-5% чинить цитопротекторний вплив на структуру юрково! речовини нирок щур1в з експериментальною опiковою травмою, виявляючи таким чином нефропро-текгорн1 властивост1. Це стосуеться як ниркових т1лець, так i трубочок нефротв, що тдаверджено морфоме-тричними дослщженнями. Такий нормалзуючий вплив дае можливiсть рекомендувати застосування нового колощно-пперосмолярного розчину HAES-LX-5% для своечасно! профшактики та комплексного лкування шкщливих насладив тяжких опiкових травм шюри.
Висновки
Найакгивнiшими органелами за умов норми та най-вразлившими за умов ошково! травми е мггохондрц епiтелiоцитiв. Пщвищення функдiонального наванта-ження призводить до прискорення старшня миохон-дрiй, а за прших умов — до деструкдГ! не тшьки старих, але й дефектних зрглих та юних мггохоидрГй. 1нфуз1я HAES-LX-5% сприяе упорядкуванню та унормуванню мГтоптозу в епiтелiодитах трубочок нефротв.
Конфлiкт штересш. Автор заявляе про вадсутшсть конфлГкту iнтересiв та власно! фшансово! заджав-леностi при шдготовдГ дано! статтi.
Список дператури
1. Гунас 1.В., Кондрацький Б.О., Нурметов I.K. та iH. Динамка змш piern ендогенног штоксикацп в органiзмi wypie протягом мкяця тсля опку шкри II—III ступеня, площею 21—23 % поверхт тыа та liкорекщя шфузтними розчинами
лактопротегну з сорбтолом та HAES-LX-5%. Украгнський моpфологiчний альманах. 2012. Т. 10. № 4. С. 29-33.
2. Коваленко О.М. Питання шфузтног терапп оптового шоку. Хipуpгiя Украгни. 2014. № 2. С. 13-19.
3. Дзевульская И.В., Гунас И.В., Черкасов Э.В. и др. Морфологическая характеристика гистогематических барьеров в органах нейроиммуноэндокринной системы при инфузионной терапии ожоговой болезни комбинированными гиперосмолярными растворами. Хирургия. Восточная Европа. 2014. № 2(10). С. 113-124.
4. Семененко О.Н. Оценка энергетического метаболизма и состояния оксидантно-антиоксидантного равновесия в тканях почек в условиях тяжелой термической травмы у крыс на фоне терапии новым коллоидно-гиперосмолярным раствором HAES-LX-5%. Врач-аспирант. 2015. № 2(69). С. 164-170.
5. Черкасов В.Г., Ковальчук А.И., Дзевульская И.В. и др. Структурные особенности адаптации и компенсации нарушенных функций внутренних органов при инфузионной терапии ожоговой болезни. Свт медицини та бюлогп. 2014. № 4(46). С. 165-170.
6. Черкасов В.Г., Гунас И.В., Ковальчук А.И. и др. Ультраструктурные трансформации межклеточного вещества во внутренних органах при лечении ожоговой болезни путем инфузии комбинированных гиперосмолярных растворов. КлШчна анатомiя та оперативна хipуpгiя. 2015. Т. 14, № 1(51). С. 37-44.
7. Jangamreddy J.R. Mitoptosis, a novel mitochondrial mechanism leading predominantly to activation of autophagy. Hepat. Mon. 2012. Vol. 12(8). P. 6159-6163.
8. Mijalijca D. Mitophagy and mitoptosis in disease processes. Methods Mol. Biol. 2010. Vol. 648. P. 93-106.
Отримано/Received 02.06.2019 Рецензовано/Revised 21.06.2019 Прийнято до друку/Accepted 23.06.2019 ■
Лахтадир Т.В.
Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, г. Киев, Украина
Структурные изменения коркового вещества почек крыс в поздние сроки после ожоговой травмы кожи при инфузии HAES-LX-5%
Резюме. В статье приведены и проанализированы результаты экспериментального исследования структурных изменений коркового вещества почек крыс в поздние сроки после ожоговой травмы кожи при инфузии раствора HAES-LX-5%. Инфузия HAES-LX-5% вызывает четко выраженные не-фропротекторные эффекты, но корковое вещество почек характеризуется наличием морфологических изменений в составляющих клубочкового и трубочкового аппаратов. К положительным показателям относятся структурные признаки наличия функционального потенциала подоцитов за счет сохранности клеточных ножек и стабилизации толщины основной перепонки. У крыс с ожогом кожи происходят митоптоз и микроаутофагические изменения митохондрий эпителио-цитов трубочек нефронов. Микроаутофагические изменения включают слияние лизосом с небольшими поврежденными митохондриями или с небольшими обособленными фрагментами разветвленных митохондрий. Образованные таким образом аутофаголизосомы проходят путь поэтапного преобразования, что в пространственном измерении может быть определено как «базоапикальный градиент трансформации». Согласно этому градиенту трансформация аутофаголизосом
происходит в направлении от электронно-плотной аутофаголизосомы в базальной зоне цитоплазмы эпителиоцита до вакуоли с электронно-прозрачным содержимым в апикальной зоне цитоплазмы. Инфузия раствора HAES-LX-5% приводит к стабилизации указанного градиента, что является отражением протекторных свойств раствора относительно митохондрий. Митоптозу принадлежит ведущая роль в адаптации количества и качества митохондрий в эпителиоцитах почечных трубочек к новым условиям микроокружения, вызванным ожоговой болезнью. Массовый митоптоз, приводящий к ау-тофагии, может закончиться гибелью клетки. Проведенное исследование позволило раскрыть одно из звеньев патогенеза осложнений ожоговой травмы кожи, выяснить особенности морфологических изменений коркового вещества почек и выявить положительное влияние проведения своевременной внутривенной инфузии HAES-LX-5% на структуру одного из главных органов выведения из организма токсинов, каковым является почка.
Ключевые слова: ожоговая травма кожи; инфузионная терапия; HAES-LX-5%; структурные изменения; корковое вещество почек
OpMrÏHaAbHÏ AOOAÏA^eHHfl / Original Researches
m
T.V. Lakhtadyr
Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine
Structural changes of the rat kidney cortical substance in the long-term period after burn injury of the skin under conditions of HAES-LX-5% infusion
Abstract. The results of an experimental study on structural changes in the rat kidney cortical substance in the long-term period after burn injury of the skin under infusion of HAES-LX-5% solution are presented and analysed in the article. Infusion of HAES-LX-5% causes significant nephroprotective effects, but the kidney cortical substance is characterized by the presence of morphological changes in the components of the glomerular and tubular apparatus. Positive changes include structural signs of the presence of the functional potential of podocytes due to the preservation of cellular pedicels and stabilization of the thickness of the main septum. In rats with skin burns, there are mitoptosis and microautophagic changes in the mitochondria of epithelial cells of the nephron tubules. Microautophagic changes include fusion of lysosomes with small damaged mitochondria or with small isolated fragments of branched mitochondria. Autophagolysosomes formed undergo a step-by-step transformation that can be defined in spatial dimension as a "base apical transformation gradient". According to this gradient, the transformation of the autopha-
golysosome occurs in the direction from the electron-dense autophagolysosome in the basal zone of the cytoplasm of the epithelial cells to the vacuole with electron-transparent content in the apical zone of the cytoplasm. Infusion of HAES-LX-5% solution leads to stabilization of the specified gradient, which is a reflection of the protective properties of the solution relative to mitochondria. Mitoptosis plays a leading role in the adaptation of the quantity and quality of mitochondria in epithelial cells of renal tubules to new microenvironmental conditions caused by burn disease. Massive mitoptosis leading to autophagy may result in cell death. The study made it possible to uncover one of the links in the pathogenesis of complications of burn injury of the skin, to find out the peculiarities of morphological changes of the kidney cortical substance and to reveal the positive effect of timely intravenous infusion of HAES-LX-5% on the structure of one of the main organs excreting toxins, which is kidney.
Keywords: burn injury of the skin; infusion therapy; HAES-LX-5%; structural changes; kidney cortical substance
