CC BY
27
10. Zhang C. The influence of apoptosis of mucosal epithelial cells on intestinal barrier integrity after scald in rats / C. Zhang, Z.Y. Sheng, J.C. Gao // Burns. - 2005. - Vol. 28, № 6. - P. 731-737.
ЭЛЕКТРОННО-МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ ТОНКОЙ КИШКИ КРЫС В ПОЗДНИЕ СТАДИИ ОЖОГОВОЙ БОЛЕЗНИ Галунко А. М., Гаврилюк А. А.
В эксперименте с развитием ожоговой болезни у крыс проводилось электронно-микроскопическое исследование изменений стенки тонкой кишки в соответствующие сроки. Изучение ультраструктурного состояния слизистой оболочки тонкой кишки при термической травме показало, что на фоне нарушений структур микроциркуляторного русла в отдаленные сроки ожоговой болезни и особенно на 14 и 21 сутки наступают значительные изменения клеток эпителиальной пластинки и структурных компонентов собственной пластинки.
Ключевые слова: тонкая кишка, ожоговая болезнь, электронно-микроскопические изменения, раствор 0,9% №С1.
Стаття надшшла 28.09.2014 р.
ELECTRON-MICROSCOPIC CHANGES IN SMALL INTESTINAL MUCOSA OF RATS IN THE
LATER STAGES OF BURNING DISEASE Galunko G. M., Gavryluk A. O.
In the experiment of burning disease in rats was conducted electron microscopic study of changes in the wall of the small intestine in those terms. The study of ultrastructural condition of the mucous membrane of the small intestine during thermal injury showed that the background structures microcirculation disorders in later periods of burning disease and especially 14 and 21 days significant changes occur in epithelial cells and structural components of the lamina propria.
Key words: small intestine, burn disease, electron-microscopic changes, solution 0,9% NaCl.
Рецензент Волков К.С.
УДК 612.616:575.76
шшШШКШ
Г1СТО- ТА УЛЬТРАСТРУКТУРН1 ЗМ1НИ У ЗВИВИСТИХ С1М'ЯНИХ ТРУБОЧКАХ В УМОВАХ РЕНТГЕН1ВСЬКОГО ОПРОМ1НЕННЯ
В умовах експерименту 25 лабораторним щурам тд ефiрним наркозом локально опромшювали рентгешвським промшням лiве яечко дозою 1000 Р на протязi 5 хв. Тканини яечка дослщжували пстолопчно через 7, 30 i 90 дiб вщ початку експерименту. Встановили, що локальне опромшення яечка рентгешвським промшням названою дозою призводить до повно! деструкцп звивистих ам'яних трубочок i помтих регенеративних змш в них на 90-ту добу не виявлено. Дослщжено ультраструктурш змши в яечку тсля рентгешвського опромшення.
Ключов! слова: яечко, рентгешвське опромшення, сперматогенез.
Робота е фрагментом НДР «Морфофункщоналъний стан кровоносного русла i тканинних елементiв чолов^^-чо^ статевоI залози в умовах впливу патогенних факторiв», № державноI реестрацн 0105и009082.
Як вщомо кл1тини сперматогенного ештелда звивистих шм'яних трубочок яечка проявляють високу чутливють до ди на оргашзм р1зномаштних фактор1в зовшшнього середовища [1, 3, 6]. Разом з тим, враховуючи широке д1агностичне застосування рентгенолопчно! апаратури, минул1 та можлив1 нов1 техногенн катастрофи, вплив рентгешвського опромшення на характер структурних змш в чолов1чш репродуктивнш систем1 вивчений не повно, що 1 послужило причиною даного дослщження.
Вивчення структурних основ регенерацп оргашв шсля !х пошкодження складае одну з важливих проблем сучасно! медицини - проблеми росту, розвитку та диференщювання. Довгий час вважалось, що яечко, як один ¡з найбшьше диференцшованих оргашв не здатний до репаративно! регенерацп або вона обмежена лише вщновленням частини кл1тин сперматогенного ештелда. Однак вивчення процешв, що вщбуваються в яечку статевозрших ссавщв шсля дп таких пошкоджуючи фактор1в як травма [3], гшотерм1я яечка [1], вплив юшзуючого опромшення [4] показало повну деструкцда звивистих шм'яних трубочок, а сперматогенний ештелш розвиваеться тшьки в новоутворених с1м'яних трубочках середостшня.
Повна деструкщя диференцшованих шм'яних трубочок шсля дй' вищезгаданих пошкоджуючих фактор1в та !х часткове повторне утворення, за даними [7] вказуе на нестабшьну динам1чну структуру яечка. Динам1чна структура яечка статевозрших ссавщв шдтверджуе юнування камб1ально! зони в орган - с1тки яечка, яка в перюд регенерацй реактивно змшюеться [2]. Джерелом вщновлення сперматогенного ештелда, служать первинн статев1 кттини, як зберйаються в дшянщ с1тки яечка з перюду внутршньоутробного розвитку.
Уявлення про динам1чну структуру яечка статевозрших ссавщв потребуе розширити коло експерименпв заради пошуюв вщповщ1 на питання - в якш м1р1 деструкщя та регенеращя звивистих с1м'яних трубочок е характерною реакщею тканини органа на дда пошкоджуючих
факторiв, а також для одержання доказiв участ ештелда сiтки яечка в регенераци сiм'яних трубочок. Модель опромiнення яечка багато дослщниюв використовували з метою пошуку стовбурово1 сперматогонiальноï клiтини. На думку бшьшосп з них, такими кттинами служать радiорезистентнi сперматогонiï типу А. ïx кiлькiсть та здатшсть до подiлу визначае ступiнь регенераци органа [7]. По суп, поняття «регенеращя» яечка пiсля дiï равдаци зводиться до регенерацiï тiльки сперматогенного ештелда. Це викликае ряд протирiч, як наприклад, при дiï високих доз юшзуючо1' радiацiï в складi сiм'яниx трубочок не виявляеться статевих клiтин, хоча в подальшому сперматогенний ештелш може вiдновлюватись. При цьому джерело вiдновлення залишаеться мало вивченими.
Метою роботи було дослщити вплив локального рентгенiвського опромшення яечок на перебiг сперматогенезу в експерименть
Матерiал та методи дослщження. Експерименти виконанi на 25 статевозрших бiлиx лабораторних щурах-самцях лiнiï Вютар, яким в умовах загального ефiрного наркозу локально опромiнювали лiве яечко на протязi 5 хв в дозi 1000 Р в режимi 190 кВ 15 мА стацюнарним рентгенiвським апаратом. Тiло тварин захищали свинцевою пластинкою товщиною 5 мм, залишаючи отвiр дiаметром 4,5 см над дшянкою калитки, в який попередньо виводили яечко. Евтаназда тварин виконували пiд ефiрним наркозом через 7, 30 та 90 дiб шсля опромiнення. Для гiстологiчниx дослщжень шматочки тканин яечка фiксували в розчиш Буена, помiщали в парафiновi блоки, зрiзи з яких товщиною 5-7 мкм фарбували гематоксилшом i еозином та реактивом Шифф-йодна кислота з дофарбовуванням гематоксилiном Ерixа. У пстолопчних препаратах яечка вивчали стан звивистих шм'яних трубочок та кттин Лейдiга. Забiр матерiалу для електронномшроскошчного дослiдження структур яечка проводили за загально прийнятими правилами. На ультрамiкротомi Tesla BS-490A виготовляли ультратонкi зрiзи, монтували ïx на мiднi бленди, додатково контрастували цитратом свинцю i вивчали в електронному мшроскош ПЕМ-125К. Одержанi цифровi данi статистично обраховували за допомогою комп'ютерно1' програми Microsoft Excel.
Утримання i манiпуляцiï з тваринами здшснювали вiдповiдно до положень "Свропейсько1' конвенцiï про захист хребетних тварин, якi використовуються для експериментальних та iншиx наукових цшей" та ухвали Першого нацiонального конгресу з питань бюетики.
Результати дослiдження та ïx обговорення. В результат дослщження встановлено, що на 7-му добу вщ початку експерименту маса яечка знизилася до 1,290±0,040 г проти 1,522±0,215 г у контролi, а його бшкова оболонка потовщена. Дiаметр звивистих сiм'яниx трубочок в цих умовах зменшився до 131,16±3,46 мкм проти 210,05±5,72 мкм у контроль Мiж звивистими сiм'яними трубочками в штерстицшнш сполучнiй тканинi наявнi множинш периваскулярнi гематоми. Видимих змiн з боку кттин Лейдiга не виявлено.
У звивистих сiм'яниx трубочках, що знаходились на VII стадн циклу сперматогенного ештелда, рiзко зменшилась кшьюсть сперматоцитiв на стадiï прелептотени, що могло бути причиною значного пошкодження сперматогонш типу А. За даними ряду авторiв [5, 7] щ клiтини проявляють високу чутливiсть до рентгешвського опромiнення.
На 30 добу локального рентгешвського опромшення яечка деструктивш змши в ньому наростають. Зокрема його маса зменшилась до 0,530±0,115 г, а дiаметр звивистих ам'яних трубочок -до 120±6,45 мкм. У паренxiмi органа виявлялись вогнища ïï резорбцiï та сполучнотканиннi тяж1 з вираженою лiмфоïдною iнфiльтрацiею. Кштини сперматогенного епiтелiю в деформованих та деструктивно змшених звивистих сiм'яниx трубочках не виявились (рис. 1 а).
На 90 добу дослщу маса яечка на сторош рентгенiвського опромшення порiвнюючи з попереднiм термiном практично не змшилась (0,560±0,018 г) i була втри рази меншою як в контроль Бшкова оболонка яечка значно потовщена. Дiаметр звивистих шм'яних трубочок становить 129±7,39 мкм у середньому проти 210,05±5,72 мкм у контроль В окремих звивистих шм'яних трубочках наявнi поодинокi сперматогонiï та шдтримувальш клiтини (рис. 1 б). В штерстицшнш сполучнш тканинi кл^ин Лейдiга не виявлено.
Аналiзуючи отримаш гiстологiчнi результати можна зробити висновок, що локальне рентгешвське опромiнення яечка дозою 1000 Р пошкоджуе звивисп шм'яш трубочки та зупиняе на тривалий термiн сперматогенез. Подiбнi результати у статевозрших лабораторних тварин отримали [7], але за ïx даними у бшьш вщдалеш термiни рентгешвського опромшення яечка у звивистих шм'яних трубочках спостершались регенеративнi процеси. За нашими даними в яечку
виникали обширш лiмфоlднi iнфiльтрати з наступним розростанням сполучнотканинних елеменпв, яю деформували звивисп с1м'яш трубочки та кл1тини Лейдпа.
б
Рис. 1. Деформащя звивистих <лм'яних трубочок, вщсутшсть в них клггин сперматогенного ештелш, л1мфо1дна шфшьтращя штерстицшно1 сполучно! тканини (а) на 30 добу та поодинсш сперматогонп (б) на 90 добу локального рентгешвського опромшення яечка щур1в дозою 1000 Р. Заб. г.-е. Зб.: а-об. 20, ок. 10; б-40, ок. 10.
У термши проведених нами дослiдiв регенеративних процешв, якi б свiдчили про часткове вщновлення сперматогенезу не виявлено. Про це свщчить також рiзке (в три рази) зменшення маси яечка i дiаметру звивистих сiм'яних трубочок.
В результат електронномiкроскопiчних дослiджень виявлено, що вже на 7-му добу шсля рентгешвського опромшення були виявлеш патологiчнi змiни в сперматогенному ештели i в будовi власно! оболонки звивистих шм'яних трубочок. В звивистих шм'яних трубочках, якi вiдповiдають VII стадн циклу сперматогенного епiтелiю, були вщсутш сперматоцити на стадп прелептотени. Цей факт можна пояснити тим, що не вщбувалось поповнення популяцй цих клiтин, у зв'язку iз загибеллю при опромiненнi !х попередниюв - сперматогонiй типу А, що вказуе на !х високу чутливють до опромiнення. Окрiм цього, виявлена велика кiлькiсть багатоядерних сперматид, а також сперматид iз змiненою будовою акросоми. У власнш оболонцi звивистих шм'яних трубочок появилася складчастiсть базально! мембрани неклiтинного шару та велик лiпiднi краплi в мю1дних кттинах, якi мають неправильну форму. Колагеновi волокна неклiтинних шарiв розташованi хаотично, !х значно бiльше. У комплекс спецiалiзованих з'еднань мiж пiдтримувальними кттинами вiдмiчено розширення цистерн ендоплазматично! штки з утворенням вакуолей, редукцiя фшаменпв, розходження цитолем. На 30 добу шсля опромшення вщбуваеться подальша деструкщя звивистих сiм'яних трубочок з утворенням вогнищ резорбцн, обмежених сполучною тканиною. В деструктивно змшених звивистих шм'яних трубочках зустрiчались сперматогонп типу Б в сташ дегенерацп. В штерстицшнш тканинi яечка наявнi периваскулярнi запальш iнфiльтрати.
Через 90 дiб шсля рентгешвського опромшення яечка в ньому спостерпаються звивисп сiм'янi трубочки, в бшьшосп з яких мiстяться лише поодиною сперматогонп. Вони мають власну оболонку, яка складаеться з чотирьох шарiв, як в контрольнiй груш. Внутршнш клiтинний шар мiстить подовжено1 форми мю1дш клiтини. Головною ознакою звивистих шм'яних трубочок е наявшсть в них незрiлих пiдтримувальних кттин з недиференцiйованим ядром, якi характеризуються наявшстю гетерохроматинових груп рiзного розмiру, з'еднаних з ядерною мембраною, яка не мае глибоких швагшацш. В д^нщ спецiалiзованих з'еднань пiдтримувальних кттин пучки тонких фiламентiв розташованi паралельно вiдносно цитоплазматично1 мембрани. Iнтерстицiйна тканина яечка незршого типу. Мiж звивистими шм'яними трубочками наявнi клiтини Лейдта рiзного ступеня зрiлостi. Таким чином локальне рентгенiвське опромiнення в дозi 1000 Р пошкоджуе як статевi клiтини, так i власну оболонку звивистих шм'яних трубочок. Вказана ращацшна дiя призводить до довготривало1 зупинки сперматогенезу, порушення структур компонентiв гематотестикулярного бар'ера та повно1 деструкцп диференцшованих звивистих сiм'яних трубочок. В яечку з'являються велик лiмфоlднi iнфiльтрати.
1. Локальне рентгешвське опромiнення яечка дозою 1000 Р на 7 добу призводить до розвитку патолопчних змш в бшьшосп звивистих сiм'яних трубочках, порушуючи сперматогенез.
2. Через 30 дiб рентгенiвське опромiнення яечка викликае повну деструкцiю звивистих сiм'яних трубочок, в яких кттини сперматогенного ештелда не визначаються.
а
3. На 90 добу експерименту пом^них регенеративних змш у звивистих шм'яних трубочках не виявлено, наявнi поодинокi пiдтримуючi клiтини та сперматогонiï.
Перспектиеи подальших розробок у даному напрямку. Отримат результаты нададуть можливкть розробити Hoei заходи спрямоваш на стимуляцЮ регенеративноï здатностi яечка.
Ж
1. Гречин А. Б. Изменения кровеносного русла семенников крыс в ранние периоды после воздействия на них холодового фактора / А. Б. Гречин, У.М. Дутчак, О. Г. Попадинец // Сборник статей молодых ученых и специалистов "Наука о человеке". - Томск : СТМУ. - 2002. - С. 163-164.
2. Грицуляк Б. В. Структурно-функцюнальна характеристика кровоносного русла i паренхiми травмованого яечка / Б. В. Грицуляк, В. Б. Грицуляк, 1.Й. 1васюк // Таврич. мед.-биол. вест. - 2006. - Т. 9, № 9. - С. 60-63.
3. 1васюк I. Й. Травмоване яечко в клшщ та експеримент / I. Й. 1васюк // Галицький лкарський вюник. - 2009. - Т. 16. - № 4. - С. 53-55.
4. Люлько О.В. Вплив радiацiйних фактов шахти «Нова» на вмют свинцю в кровi i шерсп щурiв на морфологтчш змши в нирках та ам'яниках експериментальних тварин / О.В. Люлько, В.П. Стусь, С.В. Берестечко // Уролопя.- 2003.-№ 4.- С.59-66.
5. Писаренко С.С. Состояние мужской репродуктивной функции человека и млекопитающих в зоне радиоактивного загрязнение: автореф.дис. на соиск.уч.степ. доктор. биол. наук: спец. 03.00.16 «Экология» / С.С. Писаренко. - М.,- 2003.- 250 с.
6. Пастухова В. А. Морфофункцюнальний стан внутршшх чоловiчих статевих оргашв тд впливом дп рiзноманiтних факторiв / В. А. Пастухова // Укра'шський медичний альманах. - 2008. - Т. 11, № 6. - С. 209-213.
7. Райцина С.С. Деструкция и регенерация семенных канальцев после локального рентгеновского облучения семенников половозрелых крыс / С.С. Райцина, Т.Р. Курносова // Онтогенез. - 1987. - Т. 18, № 2. - С. 183-191.
ГИСТО- И УТРАСТРУКТУРНЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ В ИЗВИТЫХ СЕМЕННЫХ ТРУБОЧКАХ В УСЛОВИЯХ РЕНТГЕНОВСКОГО ОБЛУЧЕНИЯ Глодан О. Я.
В условиях эксперимента 25 лабораторным крысам под эфирным наркозом локально облучали рентгеновскими лучами левое яичко дозой 1000 Р в течение 5 мин. Ткани яичка исследовали гистологически через 7, 30 и 90 суток от начала эксперимента. Установили, что локальное облучение яичка рентгеновскими лучами названной дозой приводит к полной деструкции извитых семенных трубочек и заметных регенеративных изменений в них на 90 сутки не выявлено. Исследованы ультраструктурные изменения в яичке после рентгеновского облучения.
Ключевые слова: яичко, рентгеновское облучение, сперматогенез.
Стаття надшшла 22.09.2014 р.
HISTO- AND ULTRASTRUCTURAL CHANGES IN CONVOLUTED SEMINIFEROUS TUBULES IN CONDITIONS OF X-RAYS IRRADIATION Glodan O. Ya.
In experimental conditions 25 white rat's left testicle underwent local x-rays irradiation of 1000 R dose during 5 minutes. Testicular tissues were histologically investigated after 7, 30, 90 days since beginning of experiment. It was discovered, that local irradiation of testicles by x-rays of the mentioned dose leads to complete destruction of convoluted seminiferous tubules and significant regenerative changes in them on 90-th day have not been discovered. Investigated ultrastructural changes in testis after x-rays irradiation.
Key words: testis, x-rays irradiation, spermatogenesis.
Рецензент Волков К.С.
УДК 611.71:57.08
ОСОБЕННОСТИ РЕАКТИВНОСТИ СУБХОНДРАЛЬНОИ КОСТИ КРЫС В РАННЕМ ПОСТНАТАЛЬНОМ ПЕРИОДЕ ПОСЛЕ ВВЕДЕНИЯ ГИДРОКОРТИЗОНА
БЕРЕМЕННЫМ
В работе установлено, что в субхондральной кости интактных и контрольных животных отмечается преобладание относительной площади занимаемой межтрабекулярными лакунами. У крыс после введения гидрокортизона беременным выявлено достоверное увеличение относительной площади занимаемой межтрабекулярными лакунами субхондральной кости по сравнению с интактными и контрольными с 14 по 90-е сутки жизни.
Ключевые слова: субхондральная кость, остеоартроз, межтрабекулярные лакуны, костные трабекулы.
Субхондральная кость - периферический отдел эпифиза, непосредственно подлежащий под суставным хрящом. Субхондральная кость характеризуется хорошим кровоснабжением инннервацией, от ее морфо-функциональних осбенностей во многом зависит структура и трофика суставного хряща. Являясь краевой зоной окостенения эпифиза, субхондральная кость блокирует дальнейший энхондральный остеогенез и сохраняет целостность суставного хряща.
Измения, происходящие в субхондральной кости, вероятно, являются первичными в развитии остеоартроза и способны инициировать деградацию хряща [1-4]. Это связано со
104
