4. Bellido M. Improving subchondral bone integrity reduces progression of cartilage damage in experimental osteoarthritis preceded by osteoporosis / M. Bellido, L. Lugo, J. A. Roman-Blas [et al.] // Cartilage Volume 19, Issue 10, October - 2011, P. 1228-1236.
5.Cleare A. J. Low-dose hydrocortisone in chronic fatigue syndrome: a randomised crossover trial. / E. Heap, G.S. Malhi, S. Wessely [et al.] // Lancet.- 1999 Feb 6, Vol.353(9151): P.455-458.
6. Christopher B. Post-traumatic osteoarthritis: from mouse models to clinical trials. / B. Christopher// Nature Reviews Rheumatology 9, August -2013, P.485-497.
7. Dodic M. Altered cardiovascular haemodynamics and baroreceptor-heartrate reflex in adult sheep after prenatal exposure todexamethasone / A. Peers, J. P. Coghlan, C. N. May [et al.] // Clinical Science - 1999, Vol. 97, P. 103-109.
8. Dodic M. Trends in Endocrinology and Metabolism / M. Dodic // Arianne Peers, John P. Coghlan, Marelyn Wintour - 1999, Vol. 10, P. 86-91.
9. Grossman J. M. American College of Rheumatology 2010 Recommendations for the Prevention and Treatment of Glucocorticoid-Induced Osteoporosis / J.M. Grossman, R. Gordon, V.K. Ranganath [et al.] // Arthritis Care & Research Vol. 62, No. 11, November - 2010, P. 1515-1526.
10. Sonja B. Prenatal glucocorticoid exposure alters hypothalamic-pituitary-adrenal function and blood pressure in mature male guinea pigs/ Amita Kapoor, Stephen G Matthews // J Physiol. Jul 1, - 2004; Vol. 558(Pt 1): P. 305-318.
11. Tadashi H. The Role of Subchondral Bone Remodeling in Osteoarthritis Maureen Pickarski / H. Tadashi // Duong ARTHRITIS & RHEUMATISM Vol. 50, No. 4, April - 2004, P. 1193-1206.
ОСОБЛИВОСТ1 РЕАКТИВНОСТ1 СУБХОНДРАЛЬНО!' К1СТКИ ЩУР1В В РАННЬОМУ ПОСТНАТАЛЬНОМУ ПЕР1ОД1 П1СЛЯ ВВЕДЕННЯ Г1ДРОКОРТИЗОНУ ВАГ1ТНИМ Григор'ева О. А., Мошна О. В. В робот встановлено, що в субхондральнш юстщ штактних i контрольних тварин вщзначаеться збшьщення вщносно'1 площЦ яку займають мiжтрабекулярнi лакуни. У щурiв тсля введення пдрокортизону ваптним виявлено достовiрне збшьшення вщносно'1 площi зайнято'1 мiжтрабекулярними лакунами субхондрально'1 истки порiв-няно з штактними i контрольними з 14 по 90-у добу життя.
Ключовi слова: субхондральна юстка, остеоартроз, мiжтрабекулярнi лакуни, юстюда трабекули.
Стаття надшшла 10.10.2014 р.
RATS' FEATURES OF THE REACTIVITY OF THE
SUBCHONDRAL BONE IN THE EARLY POSTNATAL PERIOD AFTER ADMINISTRATION OF HYDROCORTISONE TO PREGNANT Grigorieva E. A., Monina E. V.
The study found that in the subchondral bone and intact control animals marked predominance of the relative area occupied by intertrabecular lacunas. In rats after administration of hydrocortisone to pregnant found a significant increase of the relative area occupied by intertrabecular lacunas subchondral bone compared to intact and control from 14 to 90 days of life.
Key words: subchondral bone, osteoarthritis, intertrabecular lacunas, bone trabeculae.
Рецензент Волошин М.А.
УДК 616.63
ХАРАКТЕР ЦИТОЛОГ1ЧНИХ ЗМ1Н В травмованому яечку
Дослщжено псто- та ультраструктурш змши в яечках 32 статевозрших лабораторних щурiв у рiзнi термши посттравматичного перюду в експерименть Встановлено порушення ультраструктури компонента гематотестикулярного бар'еру з вiрогiдним зменшенням юлькост статевих клтн, що розвиваються.
Ключов! слова: яечко, забш, звивисп Ым'яш трубочки.
Робота е фрагментом НДР "Морфофункщоналъний стан кровоносного русла i тканинних елементiв чоловiчоl статевоI залози вумовах впливу патогенних факторiв" (№ державноIреестраци (0109и009082).
Серед багатьох фактор1в, що провокують розлади сперматогенезу, важливе мюце займають мехашчш ушкодження яечка спортивного, побутового та виробничого характеру (забш, компрешя). У практищ вони трапляються досить часто, але !х вплив на яечко вивчений недостатньо. Забш яечка у своему перебпу мае дв1 суттев1 складов1 частини: первинне травматичне ураження оргашв калитки { вторинний розвиток на його основ1 шфекцшного та авто1мунного процесу. В кожному випадку травмування яечка також мають мюце розлади гемомшроциркуляцн.
Метою роботи було з'ясувати характер цитолопчних змш в яечках у вщдалеш термши посттравматичного перюду.
Матерiал та методи дослщження. Дослщження виконане на 32 статевозрших лабораторних щурах. Утримання { машпуляцн з тваринами здшснювали вщповщно до положення: "Загальш етичш принципи експерименпв над тваринами, затвердженого I Нацюнальним конгрессом з бюетики" (2011р.). Комю1ею з питань бюетики Прикарпатського нацюнального ушверситету ¡меш Василя Стефаника порушень морально-етичних норм при проведенш науково-
дослщно1' pоботи виявлено не 6уло. В pоботi викоpиcтaно модель тpaвмyвaння яечка без pозpивy бiлковоï оболонки, зaпpопоновaнy 1.Й. 1васюк [9].
Гемомiкpоциpкyлятоpне pycло яечка заповнювали зависсю пapизькоï синьо1' (10 г фapби на 100 мл pозчинникa: xлоpофоpм i ефip в cпiввiдношеннi 3:1), яку вводили чеpез яечковy apтеpiю (y твapин - чеpез чеpевнy чacтинy aоpти). Пpоводили зaбip шмaточкiв тканин яечка i ïx фiкcaцiю y
12 % pозчинi нейтpaльного фоpмaлiнy.
1з блокiв отpимyвaли зpiзи товщиною 30-50 мкм, котpi пpоcвiтлювaли в метиленовомy ефipi caлiциловоï кислоти i заключали в полicтиpол. Судини мiкpоциpкyлятоpного pyraa в зpiзax вивчали пiд бiнокyляpним мiкpоcкопом пpи piзниx збiльшенняx. Тканини яечка фшсували в piдинi Буена i Ценкеp-фоpмолi. Пapaфiновi зpiзи товщиною 5-7 мкм зaбapвлювaли гемaтокcилiном i еозином, pеaктивом Шифф-йодна кислота з дофapбовyвaнням гемaтокcилiном Еpлixa.
Пpи м^оскогачному доcлiдженнi кожно1' cеpiï тканин визначали дiaметp звивиcтиx ciмяниx тpyбочок, стушнь пошкодження клiтин cпеpмaтогенного епiтелiю, кшьюсть клiтин, що зycтpiчaютьcя на VII стадп циклу cпеpмaтогенного епiтелiю та об'ем ядеp iнтеpcтицiйниx ендокpиноцитiв. Електpоно-мiкpоcкопiчне доcлiдження cтpyктyp яечка пpоводили за загально^ийнятою методикою. Зpiзи вивчали за допомогою електpонного мiкpоcкопa ПЕМ-125К
13 наступним фотогpaфyвaнням пpи збiльшеннi вщ 4000 до 1б000 paз.
Статистичний aнaлiз pезyльтaтiв пpоводили за допомогою кмпютеpноï системи STATISTICA for Windows, rompre поpiвняння pезyльтaтiв здiйcнювaли методами непapaметpичного aнaлiзy з викоpиcтaнням ^rn^pro Мaннa-Уiтнi. Рiзницю мiж показниками вважали доcтовipною пpи p<0,05.
Результати дослщження та ïx обговорення. Вже на 7 добу шсля забою яечка його маса зменшуеться до (1335,0±28,0) мг пpоти (1537,0±30,0) мг у контpолi (p<0,05), що зумовлено aтpофiчними змiнaми пapенxiми, котpi пpоявляютьcя статистично вipогiдним зменшенням дiaметpa звивиcтиx шм'янж тpyбочок до (143,0±4,5) мкм ^оти (193,20±3,б) мкм вiдповiдно. Бiлковa оболонка в мющ тpaвми потовщена за paxyнок нaбpякy та збiльшення кшькосп cполyчноткaнинниx елементiв.
В нiй та пapенxiмi нaявнi скупчення гемоcидеpинy. Отка судин гемомiкpоциpкyлятоpного pycлa мicцями втpaчaе xapaктеpний для яечка pиcyнок. Частина гемо кaпiляpiв pедyковaнa, пpоcвiт iншиx мiкpоcyдин на ïx пpотязi неpiвномipно pозшиpений. Власна оболонка звивиcтиx ciм'яниx тpyбочок потовщена, у 19% з нж cпоcтеpiгaетьcя важкий cтyпiнь пошкодження кттин cпеpмaтогенного епiтелiю. У 10% ciм'яниx тpyбочок до ïx влacноï оболонки пpилягaють тiльки пiдтpимyвaльнi ештелюцити та cпеpмaтогонiï. Об'ем ядеp iнтеpcтицiйниx ендокpиноцитiв зменшився до (80,0±2,0) мкм3.
3i збiльшенням теpмiнy екcпеpиментy до 14 дiб маса яечка зменшуеться до (1310,0±15,0) мг, нaявнi д^нки дефоpмaцiï ciтки судин гемомiкpоциpкyлятоpного pyraa з неpiвномipно pозшиpеним пpоcвiтом, збшьшуеться конценфащя мiкpоcyдин. Дiaметp звивиcтиx ам'янж тpyбочок доpiвнюе (135,0±12,0) мкм, зpоcтaе юльюсть тpyбочок iз важким ступенем пошкодження клiтин та кiлькicть спустошенж тpyбочок. Об'ем ядеp iнтеpcтицiйниx евдо^ишии™ становить (77,3±2,5) мкм3.
На 30 добу дослщу aтpофiчнi змiни в пapенxiмi яечка нapоcтaють, його маса зменшуеться до (1270,0±10,0) мг, а дiaметp звивиcтиx ciм'яниx тpyбочок - до (130,0±15,0) мкм. Звичну будову збеpiгaе тiльки тpетинa звивиcтиx ciм'яниx тpyбочок, 21% сягае кiлькicть звивиcтиx ciм'яниx тpyбочок з важким ступенем пошкодження кттин, а 1б% тpyбочок - cпycтошенi. Власна оболонка звивистж ciм'яниx тpyбочок потовщена та cклеpозовaнa. Зpоcтaе кiлькicть cполyчноткaнинниx елементiв. Об'ем ядеp iнтеpcтицiйниx ендокpиноцитiв в циx yмовax зменшуеться до (75,2±3,5) мкм3. Значно зменшуеться у ciм'яниx тpyбочкax вмicт cпеpмaтоцитiв на cтaдiï пaxiтени (212,35±1,81) та cпеpмaтид 7 етапу pозвиткy (71б,51±б,80) пpоти (299,82±4,43 та 91б,7б±21,б вiдповiдно) в контpолi (p<0,05).
Чеpез 90 дiб тpaвмyвaння яечка його масса доcтовipно зменшуеться до (1230,0±10,0) мг. У звязку з aтpофiею пapенxiми оpгaнa, ciткa судин мiкpоциpкyлятоpного pycлa, що оплiтaе звивисп ciм'янi тpyбочки, дефоpмовaнa. Об'ем ядеp iнтеpcтицiйниx ендокpиноцитiв становить (71,5±2,0) мкм3. Наявна висока кiлькicть звивиcтиx шм'янж т^убочок з важким ступенем пошкодження кл^ин cпеpмaтогенного епiтелiю та вipогiдним (p<0,05) зменшенням ïx кiлькоcтi.
За даними електpонноï мiкpоcкопiï на 7 добу поcттpaвмaтичного пеpiодy cпоcтеpiгaетьcя неpiвномipнa конденcaцiя xpомaтинy в дефоpмовaниx ядpax ендотелiоцитiв гемокaпiляpiв яечка. Цитоплазма ïx вaкyолiзовaнa, в мiтоxондpiяx - гомогешзащя частини гpебенiв з пpоcвiтленням
матриксу. Люмшальна поверхня ендотелiоцитiв утворюе рiзно! форми i величини випинання. Ядра мю!дних клiтин деформованi, перинуклеарний простiр звужений. В цитоплазмi клiтин - виражена гомогенiзацiя гребенiв мiтохондрiй, мiофiламенти не визначаються (рис.1).
Базальна мембрана сперматогенного еmтелiя нерiвномiрно розширена, значно покручена. Ядро шдтримувальних епiтелiоцитiв деформоване, цитоплазматичний матрикс просв^лений, виражена деструкцiя м^охондрш з редукцieю гребенiв. Апарат щшьних з'еднань пiдтримувальних епiтелiоцитiв деформований. Ядро штерстицшних ендокриноцитiв з нерiвномiрною конденсащею хроматину, цитоплазма редукована, м^охондри з гомогешзованими гребенями.
Через 30 дiб пiсля забою яечка просвiт гемокапiлярiв звужений, ядро ендотелiоцитiв неправильно! форми, цитоплазма вакуолiзована, з деформацieю цитоплазматичних органел та базального шару. Базальна мембрана сперматогенного ештелго покручена, ядра мю!дних клiтин деформованi, м^охондри, комплекс Гольдж та ендоплазматична сiтка деструктивно змшеш. (рис.2).
В пiдтримувальних ештелюцитах, що збереглися, ядра деформованi, з нерiвномiрною конденсацieю хроматину, цитоплазма кл^ин i матрикс мiтохондрiй - вакуолiзованi, гребенi мiтохондрiй редукованi. В з'еднувальному апаратi клiтин - зближення цитолем, редукщя мiкрофiламентiв та розширення цистерн ендоплазматично! сiтки. В iнтерстицiйних ендокриноцитах ядра неправильно! форми, гшерхромне. Об'ем цитоплазми зменшений,
цитоплазматичш органели не визначаються.
Рис. 1. Выражений набряк цитоплазми шдтримувального ештелюцита (1) та базально! мембрани сперматогенного ештел1я (2). Деформащя ядра мю!дно! кл1тини (3) з редукщею мюфшаменпв (4) на 7-му добу забою яечка. Електронна м1крофотограф1я. Зб.: 10000.
Рис. 2. Деформащя ядра ендотелюцита (1), штерстицшного ендокриноцита (2), та мю!дно! кл1тини (3) з вакуол1защею !х цитоплазми (4) [ редукщею гребешв м1тохондрш (5) на 30-ту добу забою яечка. Електронна мкрофотограф1я. Зб.: 10000.
В умовах бшьшо! тривалост дослiду (90 дiб) виявленi ультраструктурш змiни в компонентах гемато-тестикулярного бареру такого ж характеру як i шсля травми яечка на 30-ту добу. В гемокапшярах яечка, що збереглися, ядра ендотелюципв деформованi, цитоплазма вакуолiзована, цитоплазматичнi органели не визначаються, базальний шар фрагментований. Неклiтиннi шари власно! оболонки звивистих сiмяних трубочок складчасп, збiльшена кiлькiсть колагенових волокон. Ядра мю!дних клiтин набувають неправильно! форми, з перифершною конденсацiею хроматину. Цитоплазматичш органели деформоваш. В шдтримувальних ештелюцитах цшсть цитолеми порушена, а цитоплазматичш органели деформоваш, порушена трьохкомпонентна структура з'еднувального апарату. В штерстицшних ендокриноцитах -деформащя ядра, гшерхроматоз, редукщя гребешв м^охондрш та звуження трубочок ендоплазматично! штки.
Отриманi нами на 7 добу шсля травми яечка даш про вогнищеву деформащю сiтки судин гемомiкроциркуляторного русла i звивистих сiм'яних трубочок, у 20% яких мае мiсце важкий стушнь пошкодження клiтин сперматогенного епiтелiя, котрi за даними [9], можуть бути зумовлеш мiкрогематомами та iнфiльтрацiею паренхiми вже на початку проведення експерименту. Важлива роль тут належить порушенню цiлостi структур гемато-тестикулярного бар'ера - стшки гемокапiлярiв, власно! оболонки звивистих шм'яних трубочок та пiдтримувальних ештелюципв вiдразу пiсля забою [6, 9] з можливим розвитком у подальшому посттравматичного аутоiмунного процесу [10]. У бшьш вiддаленi термiни дослiду (30 дiб) патогiстологiчнi i ультраструктурнi змши в травмованому яечку мають бшьш виражений характер i проявляються спустошенням 16% звивистих сiм'яних трубочок та значним зменшенням кiлькостi сперматоцитiв i сперматид у трубочках, що зберегли свою будову.
Под1бш псто- 1 ультраструктурш змши описаш рядом дослщниюв у яечку чоловшв при наявност у них косо! пахвинно! гриж1 [6, 8]. Встановлеш нами патопстолопчш змши в травмованому яечку е наближеними до таких, що описаш шсля операцп пластики пахвинного каналу у чоловшв [3, 7].
За даними [2], причиною розвитку азооспермп шсля гернюпластики може бути { венозний застш в яечку через надм1рне звуження зовшшнього отвору пахвинного каналу [4]. Травма яечка у чоловшв може ускладнитися розвитком посттравматично! водянки, яка не тшьки тисне на яечко, а й порушуе терморегулящю в калитщ, що також негативно впливае на сперматогенез [11].
Таким чином, отримаш нами експериментальш даш свщчать про те, що забш яечка е одшею !з важливих причин розвитку розлад1в сперматогенезу 1 шдкреслюють необхщшсть його профшактики [1, 5].
Забш яечка в посттравматичному перюд1 супроводжуеться патолопею в гемато-тестикулярному бар'ер1, яка виявляеться на ультраструктурному р1вш, { супроводжуеться розвитком атрофп яечка та розладами сперматогенезу, котр1 наростають ¡з термшом експерименту.
Перспективи подальших до^джень. Завдяки застосуванню мтроскотчних, субмжроскотчних i морфометричних методiв дотдження нами отримаш дат про характер г^то- та улътраструктурних змт в травмованому яечку, як слугуватимутъ базою для дотдженъ стимуляци сперматогенезу в цих умовах.
1. Артюхин А. А. Фундаментальные основы сосудистой андрологии: учебное пособие / А. А. Артюхин // - М: Академия, - 2008. - 232 с.
2. Ахунзянов А. А. Варикоцеле и хроническая венозная недостаточность: взгляд глазами уролога и ангиохирурга / А.А. Ахунзянов, И.Н. Нурмеев // Репродуктивное здоровье детей и подростков. - 2010. - №1. - С. 57-64.
3. Бушмелев В. А. Детская герниология - грыжесечение или грыжепластика / В.А. Бушмелев // Детская хирургия. -2009.- №6. - С. 50-53.
4. Грицуляк Б.В. Варикоцеле / Б. В. Грицуляк, В. Б. Грицуляк, О. Я. Глодан [та ш.] // - 1вано-Франювськ: Видавництво "Плай" Ц1Т Прикарпатського ушверситету iм. В.Стефаника, - 2009. - 108 с.
5. Гадимов С. И. Мужское бесплодие: современное состояние проблемы / С. И. Гадимов, В. В. Иремашвили, Р. А. Тхагапсоева // Фарматека. - 2009. - №9. - С. 12-17.
6. Глодан О. Я. Вплив на сперматогенез тривало! фыксацй ам'яного канатика тд час пластики пахвинного каналу в експеримени / О. Я. Глодан // Клшчна та експериментальна патолопя. - 2009. - Т.УШ, № 4(30). - С. 20-22.
7. Грицуляк Б. В. Пстоструктура звивистих амяних трубочок яечка тсля пластики задньо! стшки пахвинного каналу / Б.В. Грицуляк, В.Б. Грицуляк, О.С. Халло // Клтачна анатомiя та оперативна хiрургiя. - 2009. - Т.8, №4(30). - С. 43-45.
8. Грицуляк Б. В. Стан макро- та мжроциркуляторного русла i паренхiми яечка у чоловшв репродуктивного вку в умовах прямо! пахвинно! грижi // Галицький лжарський вюник. - 2010. - Т.17, №1. - С. 26-27.
9. 1васюк I. Й. Травмоване яечко в клшщ та експеримени / I. Й. 1васюк // Галицький лжарський вюник. - 2009. - Т.16, №4. - С. 53-55.
10. Охоботов Д. А. Иммунологические факторы бесплодия и антигены сперматозоидов / Д. А. Охоботов, Е. И. Зарайский, Т. В. Павлова [и др.]. // Медицинские науки. - 2007. - №4. - С. 31-42.
11. Спаська А. М. Вплив орхоетдидим^у на ультраструктуру паренхiми яечка чоловшв зршого вжу / А.М. Спаська // Галицький лжарський вюник. - 2010. - Т.17, №2. - С. 94-97.
ХАРАКТЕР ЦИТОЛОГИЧЕСКИХ ИЗМЕНЕНИЙ В ТРАВМИРОВАННОМ ЯИЧКЕ Грицуляк Б. В., Грицуляк В. Б., Ивасюк И. Й., Спасская А.
М., Лисова Т. А.
Исследованы гисто- и ультраструктурные изменения в яичках 32 половозрелых лабораторных крыс в разные сроки посттравматического периода в эксперименте. Установлены нарушения ультраструктуры компонентов гемато-тестикулярного барьера с возможным уменьшением количества половых клеток, которые развиваются.
Ключевые слова: яичко, травма, извитые семенные трубочки.
Стаття надшшла 26.09.2014 р.
CYTOLOGICAL CHANGES CHARACTER IN INJURED TESTICLES Grytsuliak B. V., Grytsuliak V. B., Ivasiuk I. J., Spaska A. M., Lisova T. A.
Investigated histo- and ultrastructural changes in testes of 32 mature laboratory rats in different periods of post-traumatic period in the experiment. Discovered destruction of blood-testis barrier components ultrastructure with probable decrease in the number of germ cells developing.
Key words: testis, trauma, convoluted seminiferous tubules.
Рецензент Бшаш С.М.