CC BY
36
2. Запорожець Т. М. Змти експресй манозо- вмщуючих мембранних структур лейкоциив тд впливом пептидного комплексу гемоглобшу у здорових тварин та за умов гемолтчно! анемп / Т. М. Запорожець, Н. О. Боброва, I. П. Кайдашев //Проблеми екологп та медицини. -1999.- Т.3, №1-2.-С.132-134.
3.Allen A. Structure and function of gastrointestinal mucus / A. Allen // Physiology of the gastrointestinal tract. - New York : Raven Press, - 2001. - P. 617-639.
4.Fromm D. Gastric mucosal barrier / D. Fromm // Physiology of the gastrointestinal tract / Ed. L. R. Johnson, J. Christensen, M. I. Grossman, E. D. Jacobson, S. G. Schultz. - New York: Raven Press, - 2001. - P.733-748.
5.Flemstrom G. Gastroduodenal defence mechanisms / G. Flemstrom, L. A. Turnberg // Clin. Gastroenterol. - 2004. - Vol. 13, № 2. - P.327-354.
6.Gleeson P. A. Targeting of proteins to the Golgi apparatus / P. A. Gleeson, R. D. Teasdale, J. Burke // Glycoconj. J. - 1994. - Vol. 11, № 5. - P. 381-394.
7.Garner A. Gastroduodenal alkaline and mucus secretions / A. Garner, G. Flemstrom, A. Allen // Scand. J. Gastroenterol. - 2003. -Vol. 18, Suppl. 87. - P. 25-41.
8.Garner A. Gastric mucosal protective mechanisms: roles of epithelial bicarbonate and mucus secretions / A. Garner, G. Flemstrom, A. Allen ^t al.] // Scand. J. Gastroenterol. Suppl. - 2004. - Vol. 101. - P. 79-86.
9.Hills B. A. Gastric mucosal barrier: stabilization of hydrophobic lining to the stomach by mucus / B. A. Hills // Am. J. Physiol. -2005. - Vol. 249, № 3, Pt. 1. - P. 342-349.
10. Maltcev N. A. Role of gastric microcirculation in the gastroproprotectction by glucocorticoids released du ring water-restraint stress in rat / N.A. Maltcev, A.I. Bogdanov, Yu I. Levkovich // Chin. J. Physiol. - 2009, 42 (3). - P. 145-153.
11. Powell D. W. Barrier function of epithelia / D. W. Powell // Am. J. Physiol. - 2011. - Vol. 241, № 4. - G. 275-288.
12. Wright N. A. Role of mucosal cell renewal in mucosal protection in the gastrointestinal tract / N. A. Wright // Mechanisms of mucosal protection in the upper gastrointestinal tract / Ed. A. Allen, G. Flemstrom, A. Garner [at al.]. - New York : Raven Press, -2004. - P. 15-19.
ОСОБЕННОСТИ ЛЕКТИНОСПЕЦИФИЧНОСТИ СТРУКТУРНЫХ КОМПОНЕНТОВ КАРДИАЛЬНОЙ ЧАСТИ ЖЕЛУДКА ПОСЛЕ ВВЕДЕНИЯ КРИОКОНСЕРВИРОВАННОЙ ПЛАЦЕНТЫ НА ФОНЕ ОСТРОГО ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ВОСПАЛЕНИЯ Билаш С. М.
В работе установлено, что лектины могут использоваться для разделения и анализа глюкоконьюгатов и гликозидов структурных элементов желудка. Определение функциональных изменений процессов секретообразования и секретовыведения гландулоцитами и поверхностно-ямочными эпителиоцитами кардиальной части желудка показали целесообразность введения криоконсервированной плаценты в комплексной терапии воспалительных заболеваний его.
Ключевые слова: лектины, кардиальная часть желудка, экзокриноциты, криоконсервированая плацента.
Стаття надшшла 29.02.2014 р.
FEATURES OF LECTIONSPECIFIC OF STRUCTURAL COMPONENTS OF THE STOMACH CARDIAC PORTION
AFTER THE INTRODUCTION OF THE CRYOPRESERVED PLACENTA ON THE BACKGROUND OF EXPERIMENTAL ACUTE INFLAMMATION Bilash S. M.
It has been found that lectins can be used for the separation and analysis glycoconjugates and glycosides structural elements of the stomach. Definition of functional changes of processes of secret formattion and secretion in glandulocytes and surface-pit epithelial cells cardiac portion of the stomach showed the expediency of the placentae cryopreserved in complex therapy of inflammatory diseases of it.
Key words: lectins, cardiac portion of the stomach, associaciy, createservicea placenta.
Рецензент Срошенко Г. А.
УДК 616.34-009.11-02:616.345-091.8-076.4]-053.2
УЛЬТРАСТРУКТУРН1 ЗМ1НИ ТОВСТО1 КИШКИ ПРИ ХРОН1ЧНОМУ ЗАПОР1 У Д1ТЕЙ
ЗУМОВЛЕНОМУ ДОЛ1ХОСИГМОЮ
Проведет електронномжроскотчт дослщження структурних компонента стшки товсто! кишки дтей вжом 10-15 роюв iз долiхосигмою при хротчних запорах в декомпенсовант стадп. Встановлен значш змти ультраструктури кйтин еmтелiальноi' пластинки, гемокапiлярiв власно! пластинки слизово! оболонки та мюциив м'язово! оболонки, що значно знижуе пропульсивну функщю товсто! кишки.
Ключовi слова: товста кишка, ультраструктура, хрошчш запори, долiхосигма.
За останн роки значно зрю ¡нтерес до проблем пед1атрично! гастроентерологп. Серед них особливе мюце займають хрошчн запори (ХЗ). Пащенпв, госттал1зованих у ввддшення гастроентеролопчного профшю ¡з даним д1агнозом, доводиться 10-25 % [3, 4, 5]. Поряд ¡з функщональною патолопею (синдром подразнення кишечнику) [9] \ запальними захворюваннями (хрошчний колгг, неспециф1чний виразковий колгг, хвороба Крона) привертають до себе увагу стани, обумовлеш аномал1ями розвитку й положення товсто! кишки (ТК), серед яких проввдне мюце за частотою займае долихосигма (45-50 %) [2, 3, 6, 7].
©Боднар Г.Б., Волков К.С., 2014
100
Низка авторiв ввдносять подовження ТК до аномалш розвитку i вважають И самостшно! нозологiчною одиницею, iншi автори бачать в нш не аномалiю, а варiант розвитку [2]. Так, в 15 % випадках долихосигма може зус^чатися у абсолютно здорових дiтей i не мати клiнiчних симптомiв, часто виявляеться випадково, що дозволяе розглядати подовження ТК у таких випадках як варiант норми [1, 6, 7]. Однак у бшьшост дггей долихосигма призводить до функцiональних i органiчних порушень дистального вiддiлу ТК. ХЗ е основним клiнiчним проявом долiхосигми у дiтей. Вiн представляе собою важливу медико-соцiальну проблему у в«х кра!нах свiту, перш за все, через його широку поширенють, яка призводить до зниження сощально! активностi та якостi життя [7, 8]. Тому широка поширенють запорiв зумовлюе, в свою чергу, актуальнють вивчення долiхосигми, як одну з можливих причин !х виникнення.
Метою роботи було встановлення електронномiкроскопiчного стану товсто! кишки при хронiчному запорi у дггей зумовленому долiхосигмою.
Матерiал та методи дослщження. Для електронномiкроскопiчних до^джень був використаний матерiал резектованих сегменпв товсто! кишки 10 пацiентiв 10-15 рошв iз долiхосигмою та хрошчним органiчним запором в декомпенсованiй стадп перебiгу. Забiр матерiалу проводили зпдно загальноприйнято! методики. Вiдпрепарованi маленькi шматочки стiнки товсто! кишки фiксували у 2,5 % розчин глютаральдегiду з активною реакщею середовища рН 7,2-7,4, приготовленому на фосфатному буферi. Фшсований матерiал через 60 хвилин переносили у буферний розчин i промивали протягом 20-30 хвилин. Постфiксацiю здшснювали 1 % розчином чотириокису осмто на фосфатному буферi протягом 60 хвилин, тсля чого проводили його депдратащю у пропiленоксидi та заливали в сушш епоксидних смол з аралдитом. Ультратонкi зрiзи, виготовленi на ультрамiкротомi ЬКБ-3 (Швецiя), контрастували 1 % водним розчином уранiлацетату та цитратом свинцю згiдно метода Рейнольдса i вивчали в електронному мшроскот ПЕМ-125К.
Результати дослiдження та 1х обговорення. Проведенi електронномiкроскопiчнi дослiдження слизово! оболонки товсто! кишки дiтей з долiхосигмою та хронiчним органiчним запором показали, що в складi еmтелiально! пластинки, що вистеляе крипти спостер^аеться багато келихоподiбних клiтин. Наявнi рiзнi за структурною органiзацiею клiтини. Частина ендоепiтелiальних гландулоцитiв мае в цитоплазмi багато крупних секреторних гранул середньо! електронно! щiльностi. Вони займають центральну i апiкальну дiлянки келихоподiбних клгтин, тому ядра в них перемщеш в базальний полюс. Вони деформоваш, невелик! з помiрно осмiофiльною карюплазмою. Мембрани ядерно! оболонки мiсцями нечгтко контурованi, а перинуклеарнi простори вузьш. У таких клiтинах погано розвинен органели, що забезпечують секреторний процес. Канальцiв ендоплазматично! сiтки та цистерн комплексу Гольджi мало, вони вузьш та непротяжш. Спостерiгаються поодинок мгшхондрп, вони мають електронносвiтлий матрикс i мало крист. Плазматична мембрана, що обмежуе клiтину, виглядае потовщеною. Такий стан келихоподiбно! клiтини свiдчить про порушення стадi! виведення секрету.
Субмшроскотчно в складi епiтелiально! пластинки виявляеться шший рiзновид келихоподiбних клiтин, у яких в цитоплазмi над ядерно! i апiкально! дiлянок наявнi поодинош, невелик^ електроннопрозорi секреторнi гранули, що розташоваш бiля комплексу Гольджi. Вiдмiчаеться пошкодження органел, канальця гранулярно! ендоплазматично! сгтки вузьш, !х мембрани мiсцями нечпта, а на !х поверхнi мало рибосом. Цистерни i вакуолi комплексу Гольджi погано контурованi. У цитоплазмi мало мiтохондрiй, вони невелик!, в них мало крист. У цитоплазмi таких клгтин е первиннi та вторинн лiзосоми (рис. 1). Така ультраструктурна органiзацiя келихоподiбних клiтин сввдчить про низьку !х секреторну активнють.
В складi епiтелiально! пластинки слизово! оболонки спостер^аються стовпчастi епiтелiоцити з облямiвкою, у яких також ввдбуваеться внутрiшньоклiтинна реорганiзацiя. В цитоплазмi багатьох клгтин наявнi вакуолеподiбнi структури, що утворюються внаслвдок потовщення та фрагментацп канальцiв ендоплазматично! сiтки та цистерн комплексу Гольджг Вакуолеподiбними стають i мiтохондрi! внаслiдок просвiтлення матриксу, редукцл крист. Цитоплазма мае електронносвiтлi, набрякт дiлянки. Ядра в таких стовпчастих епiтелiоцитах переважно кругло! форми, гетерохроматин у виглядi осмiофiльних дiлянок карюплазми розташований переважно маргiнально. На аткальнш поверхнi бiльшостi клiтин спостерiгаеться пошкодження мшроворсинок, !х фрагментацiя.
В епiтелiальнiй пластинцi наявнi також стовпчастi еттелюцити з облямiвкою, що мають ткнотично змiненi, неправильно! форми ядра, з переважанням у карiоплазмi гетерохроматину. Пошкоджеш органели створюють вакуолеподiбнi структури, переважно у над'ядерних i апiкальних дшянках. Мiтохондрi! виглядають гiпертрофованими, мають електронносвплий матрикс i мало крист внаслвдок !х руйнування. Мiкроворсинки на аткальнш поверхш таких епiтелiоцитiв вiдшаровуються, фрагментуються (рис. 2). Такi змiни ультраструктури стовпчастих епiтелiоцитiв свiдчать про порушення пристшкового травлення i всмоктування в товстш кишцi.
Субмiкроскопiчнi дослiдження власно! пластинки слизово! оболонки встановили значш змiни мiкроциркуляторного русла. У кровоносних капiлярах порушуеться структурна органiзацiя !х стiнки.
Ендотелюцити мають неправильно! форми, зменшен за площею ядра, нечгтш контури ïx карюлеми. У набряклiй цитоплазмi клiтин пошкоджеш органели i мало пiноцитозниx пухирщв. На люменальнiй поверxнi клiтин ввдсутш мiкроворсинки. У просвiтаx капiлярiв наявш змiненi форменi елементи кровi, переважно еритроцити. Базальна мембрана на окремих дiлянкаx потовщена, нечiтко контурована.
Ввдличаеться периваскулярний набряк.
Рис. 1. Субмкроскошчш змши келиxоподiбноï кл1тини епiтелiальноï пластинки слизовоï оболонки товстоï кишки дитини з дол1хосигмою. Ядро (1), електроннопрозора цитоплазма (2), секреторна гранула (3). х 12 ООО.
Рис. 2. Субмкроскошчш змши ештелюципв крипт слизово1' оболонки товстоï кишки дитини з дол1хосигмою. Ядро (1), цитоплазма з вакуолепод1бними структурами (2), пошкоджеш мпфоворсинки на аппсальнш поверхш (3). х 12 ООО.
Рис. 3. Субмкроскошчш змши плазмоцита власноï пластинки слизовоï оболонки товстоï кишки дитини з дол1хосигмою. Шкнотичне ядро (1), канальщ гранулярноï ендоплазматичноï <лтки (2), м1жкштинна речовина (3). х 14 000.
Рис. 4. Субмкроскошчш змши мюцита у м'язовш оболонщ товстоï кишки дитини з дол1хосигмою. Ядро (1), цитоплазма (2), мюф1брили (3), м1тохондр1я (4). х 10 000.
У власнш пластинцi слизовоï оболонки товстоï кишки виявляються також лiмфатичнi катляри, для яких xарактернi широкi просвгти, що включають лiмфоцити. Ендотелiоцити мають подовгаст ядра з осмiофiльною карюплазмою, в парануклеарнiй дiлянцi цитоплазми небагато органел, як деструктивно змiненi. Цитоплазматичш дiлянки ендотелiоцитiв витонченi, а периваскулярш простори велик!. Виявлена ультраструктура кровоносних капiлярiв св!дчить про порушення транскатлярного обмшу та трофши спнки товстоï кишки.
У пухкш сполучнш тканиш власноï пластинки слизовоï оболонки та тдслизовш основ! субмшроскотчно спостер!гаються скупчення л!мфоципв, плазматичних клгтин, окрем! базофши та еозинофши. Плазматичш клгтини мають добре розвинену гранулярну ендоплазматичну сгтку, розширеш ïï канальця в окремих дшянках утворюють крупш вакуолепод!бш структури. В окремих плазмоцитах наявш значш зм!ни ïx ультраструктури. Так клгтини мають ткнотичш, осмюфшьш ядра, значно розширеш, деформоваш канальця гранулярноï ендоплазматичноï сгтки. Мiтоxондрiï округлюються, ïx матрикс стае гомогенний, кристи руйнуються (рис. 3).
Електронномшроскошчш досл!дження м'язовоï пластинки слизовоï та м'язовоï оболонок встановили пошкодження гладких мюципв. У частини клгтин виявляеться набряк саркоплазми, л!зис мюфшаменпв, що робить цитоплазму електроннопрозорою. У таких мюцитах значно зм!нюються мгтохондрп, вони гшертрофоваш, деформоваш ïx мебрани, матрикс електронносвгтлий, майже вгтсутш кристи (рис. 4). Виявлеш субмшроскотчш зм!ни таких мюципв св!дчать про порушення скоротливоï та енергетичноï ïx функцш. Спостер!гаються також некротично змшеш гладк мюцити, цитоплазма яких втрачае органели та ядро, вони стають електронносвгот, а ïx контури обмежеш базальною пластинкою.
Таким чином, проведен! електронномшроскотчш досл!дження стшки товстоï кишки дгтей з порушеною прохвднютю встановили суттев! зм!ни у ïï оболонках. Зм!нюеться стан епiтелiальноï пластинки, пригшчуеться секреторна активнють келихопод!бних клгтин. Ввдбуваеться набряк сполучноï
тканини власно! пластинки та тдслизово! основи, з порушенням волокнистих структур. Пошкодження кровоносних судин, спнки гемокапшяр1в призводить до попршення трофши оболонок стшки кишки. Деструктивн змши гладких мюципв у м'язовш оболонщ ввдображають порушення скоротливо! функщ! органу. Деструктивн змши структурних компоненпв товсто! кишки супроводжуються гшерем1ею л1мфатичних вузлишв, дифузною лейкоцитарною шфшьтращею, що св1дчить про реакщю л1мфо!дно! тканини на патолопчн змши даного ввддшу травно! трубки.
Таким чином, клшчш прояви дол1хосигми у дгтей зумовлеш субмшроскотчними змшами структурних компоненпв спнки товсто! кишки. Встановлена реоргашзащя ультраструктури мюципв м'язово! оболонки значно знижуе пропульсивну функщю товсто! кишки \ не забезпечуе достатнього пасажу товстокишкового вмюту.
Перспективи подальших до^джень. Отримат науковi результаты можна використати для подальших дотджень стану стшки товстоI кишки за умов рiзних методiв л^вання.
Ж
1. Бельмер С. В. Функциональные нарушения органов пищеварения у детей / С. В.Бельмер, А. И.Хавкин, Т. В.Гасилина. Учебно-методическое пособие. М. - 2006. - 42 с.
2. Киргизов И. В. Новое понимание проблемы хронического колостаза у детей / И. В. Киргизов, А. И. Ленюшкин, Н. С. Горбунов // Детская хирургия. - 2006. - № 6. - С. 17 - 22.
3. Лёнюшкин А.И. О хронических запорах у детей / А. И. Лёнюшкин // Детский доктор. - 2000. - № 1. - C. 28-31.
4. Хавкин А.И. Хронические запоры у детей / А.И. Хавкин Н.С. Жихарева, Н.С. Раджкова // Лечащий врач. - 2003. - № 5. - C. 42-45.
5. Цветкова Л.Н. Профилактика и лечение запоров у детей / Л.Н. Цветкова // Вопросы современной педиатрии. - 2004. - Т. 3, № 2. - C. 74-81.
6. Цуман В.Г. Лечение хронических запоров при долихосигме / В.Г.Цуман, А.Е.Машков, В.И. Щербина // Детская хирургия. - 2008.- №5. - С. 4-7.
7. Basilisco G. Chronic constipation: A critical review / G.Basilisco, M.Coletta //Digestive and Liver Disease. - Vol. 45, №11. - 2013. - P. 886-893.
8. Bharucha A. E. American Gastroenterological Association Technical Review on Constipation / A. E. Bharucha, J. H. Pemberton, G. R. Locke III // Gastroenterology. - 2013. - Vol.144, №1. - Р. 218-238.
9. Drossman D.A. The functional gastrointestinal disorders and the Rome III process // Gastroenterology. - 2006. - Vol. 130. - Р. 1377-1390.
УЛЬТРАСТРУКТУРНЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ ТОЛСТОЙ КИШКИ ПРИ ХРОНИЧЕСКОМ ЗАПОРЕ У ДЕТЕЙ ОБУСЛОВЛЕНОМУ ДОЛИХОСИГМОЙ Боднар Г. Б., Волков К. С.
Проведены электронномикроскопические исследования структурных компонентов стенки толстой кишки детей возрастом 1015 лет с долихосигмой при хронических запорах в декомпенсованой стадии. Установлены значительные изменения ультраструктуры клеток эпителиальной пластинки, гемокапилляров собственной пластинки слизистой оболочки и миоцитов мышечной оболочки, что значительно понижает пропульсивную функцию толстой кишки.
Ключевые слова: толстая кишка, ультраструктура, хронические запоры, долихосигма.
Стаття надшшла 13.03.2014 р.
ULTRASTRUCTURAL CHANGES OF THE LARGE INTESTINE IN CHILDREN WITH CHRONIC CONSTIPATION CAUSED BY DOLIHOSYGMA Bodnar G. B, Volkov K.S.
Conducted electron microscope study of the structural components of the wall of the colon of children aged 10-15 years with dolihosygma and chronic constipation in decompensated stage. Revealed significant changes of ultrastructure of cells of epithelial lamina, blood capillary of mucosal lamina propria and myocytes of muscularis externa, which greatly reduces the propulsive function of the colon.
Key words: large intestine, ultrastructure, chronic constipation, dolihosygma.
Рецензент Чайковський Ю.Б.
UDC 616.24-002.5-006.04-018
HISTOTOPOGRAPHIC FEATURES OF SQUAMOUS CELL LUNG CANCER WITH KERATINIZATION AGAINST CICATRIX
The lack of a unified concept of morphogenesis determines the need for detailed morphological studies of peripheral lung cancer that occurs on a background of chronic lung disease.
Histotopographic studies found that keratinizing squamous cell lung cancer begins in tuberculous cicatrix and is characterized by the presence of three zones. Tumor process in the given localization is secondary, as indicated by the peripheral location of cicatrix and manifestations of chronic inflammation. Zone of tumor masses with cancroid corpuscles, proliferation zone and invasion zone are specific for tumors of both central and peripheral localization.
Keywords: peripheral lung cancer, tuberculosis, cicatrix.
The paper represents the fragment from the RSW "Clinical-Functional and Morphological Features of the Clinical Course of Respiratory System Diseases (Tuberculosis, Sarcoidosis, Disseminated Processes and Nonspecific Chronic Lung Disease (NCLD) at Different Stages of Treatment, Rehabilitation and Prevention", State registration number: 0110U008151.
Lung cancer, the development of which is associated with clearly defined exogenous factors, remains relevant medical-social and environmental problem of current oncology. Nowadays malignant neoplasms of the
© Бойко М. Г., Бойко Д. М., та ínm., 2014
103
