CC BY
17
УДК 616-001.17-003.923.-07-08
морфолог1чний стан тсляоткових рубщв шк1ри за умов
ЗАСТОСУВАННЯ СИЛ1КОНОВИХ ПЛАСТИН
У статп представленi результати пстолопчних дослiджень шкiри хворих пiсля терм1чно1 травми при формуваннi рубцево! тканини та за умов застосування силжонових пластин. Встановлено, що ix накладання на дiлянки шюри, що загоюються, зменшуе рубцеутворення, гiстологiчно виявляеться реоргашзащя стану дерми, зниження функцюнально1 активност фiбробластiв i зменшення формування пучюв колагенових волокон.
Ключов! слова: терм1чна травма, рубцева тканина, сшпконов1 пластини.
Робота е фрагментом НДР "Встановлення особливостей репаративних проце^в отковог рани i морфофункщоналъних змт внутрштх оргатв та клшжо-патогенетичне обхрунтування застосування крioлioфiлiзoваних ксенотканин при термiчнiй травмi" (№ державноiреестраци 0115U001531).
Терм1чи1 отки як у мирний, так i военний час являють собою актуальну медичну, сощальиу i економiчну проблему [3, 4]. У вщповщь на уражеиия шкiри при ii загоеииi вiдбуваються деструктивиi та вщиовлювальш змiии тканин, якi супроводжуються утворенням рубцево! ткаииии [2, 5].
В останш роки в комбустюлогп з метою профшактики рубцеутвореиия та лшуваиия кело!диих рубцiв використовуеться перспективна лшувальна теxиологiя - застосуваиия аплiкацiй ситкоиових пластии вiтчизияиого виробиицтва (ТОВ «1нститут бiомедичииx техиологш», м. Териопiль). Проте морфолопчиий стаи шкiри пiсля !х тривалого иакладаиия иа пошкоджеиу дiляику ще маловивчеиий.
Метою роботи було встановления особливостей реоргашзаци шкiри шсля термiчиоl травми та при застосуваиш силiкоиовиx пластии.
Матерiал та методи дослщження. Бiопсiйиий матерiал шкiри забирали у 12 пащеипв (6 -через 2 мюящ пiсля термiчиоl травми III ступеия, 6 - через 1 мюяць пiсля иакладаиия ситкоиових пластии иа загоеиу д^ику). Для лiкуваиия були використаиi пластиии площею 100 i 200 см2. Силiкоиовi пластиии иакладали иа заепiтелiзоваиi дiляики раи. Виготовлеиi iз кремшйоргашчно! полiмериоl маси, иапiвпрозорi, еластичиi, з гладкою клейкою поверхиею пластиии забезпечують щшьие прилягания до поверxиi тша пацiеита. Водо- i жироиерозчиииi за фiзичними властивостями, стiйкi до деформацп при розтягиеииi i згииаииi, силiконовi пластиии легко пiддаються моделюваиию рiжучим iиструмеитом.
Для гiстологiчиого дослiджеиия забирали шматочки ткаииии шюри, фiксували в 10% розчиш нейтрального формалiиу, зиеводиювали та заливали в парафiиовi блоки [1]. Отримаш иа саииому мiкротомi зрiзи забарвлювали гематоксилiиом-еозииом. Гiстологiчиi препарати вивчали за допомогою свiтлового мшроскопа SEOSCAN та фотодокумеитували за допомогою вщеокамери Vision CCD Camera.
Для ультраструктурних дослiджеиь забирали малеиькi шматочки шюри, фiксували у 2,5-3 % розчиш глютаральдепду, постфiксували в 1 % розчиш тетраокису осмда иа фосфатному буферi рН 7,2-7,4, зиеводиювали в спиртах i пропiлеиоксидi та заливали в сушш епоксидиих смол [1]. Ультратоню зрiзи коитрастували ураишацетатом та цитратом свиицю за Рейиольдсом i вивчали в електроииому мшроскош ПЕМ- 125К.
Результати дослiдження та Тх обговорення. Проведеиi гiстологiчиi дослщження термiчно уражеиих дiляиок шкiри шсля повно1 епiтелiзацii раиьово1 поверxиi показали, що ешдермю представлений шаром епiтелiальниx клiтии, у якому чiтко визиачаються ешдермоцити базальиого, остистистого, зернистого шарiв та иа поверxиi шар рогових лусочок. Дерма шкiри в таюй дiляицi представлена щiльиою иеоформлеиою сполучною ткаиииою, характериим е вiдсутиiсть сосочкового шару дерми. Наявш чисельиi фiбробласти, пучки колагеиових волокои та багато гемокапiлярiв, спостерiгаеться периваскуляриа лейкоцитариа шфшьтращя (рис. 1).
Електроииомiкроскопiчиi дослiджеиия сполучно1 ткаииии дерми виявили озиаки високо1 сиитетичио1 активиостi фiбробластiв у мюцях формуваиия рубцiв. Наявиi зиачиих розмiрiв клiтиии з широкими вiдростками, у цитоплазмi яких добре розвииеиi оргаиели, що забезпечують
синтез компоненпв мiжклiтинно! речовини. Значно розвинеш канальщ гранулярно! ендоплазматично! сiтки, чисельнi цистерни i вакуолi комплексу Гольджi. Подовгасто! форми ядра мають швагшаци карюлеми, в !х карiоплазмi переважае еухроматин та наявнi ядерця. М^охондрн гшертрофоваш, з просвiтленим матриксом i частково редукованими кристами. Навколо фiбробластiв розташоваш широкi пучки колагенових волокон, що складаються з чисельних фабрил. Аморфного компоненту у упжгсптиннш речовиш небагато (рис. 2).
.■е&хх г,;
Рис. 1. Пстолопчний стан рубцево! тканини, що формуеться шсля терм1чно! травми при загальному лшуванш. Хворий через 2 мкящ шсля ураження. Забарвлення гематоксилшом [ еозином. х 200.
Рис. 2. Електронномкроскошчний стан рубцево! тканини, що сформована шсля терм1чно! травми при загальному лкуванш. Хворий через 2 мюящ шсля ураження. х 8000.
Проведет пстолопчш дослщження дiлянки шкiри пiсля опiкiв з накладанням силiконових пластин показали, що при використанш чинника структурнi змши були менш вираженi. В сполучнш тканинi дерми помiтно знижувався вмют крупних, вщростчато! форми фiбробластiв. У рубцевш тканинi пучки колагенових волокон менш потовщеш порiвняно з тими, що спостернались при загальному лшуванш без використання силiконових пластин. Також вiдмiчалась не так значно виражена васкуляризацiя дiлянки рубця, що утворювався (рис. 3).
Субмiкроскопiчно спостерiгались фiбробласти, що мiстять округло-овальнi ядра з швагшащями карiолеми, у карiоплазмi переважае еухроматин, ядерця невелик або не виявляються. У цитоплазмi ступiнь розвитку гранулярно! ендоплазматично! штки та комплексу Гольджi помiрний, канальцi i цистерни органел, що забезпечують синтетичнi процеси непротяжнi, частково потовщенi. Це вщображае помiрнi бiосинтетичнi можливостi клiтин. У мiжклiтиннiй
наявний аморфний компонент (рис. 4).
-------------ЧЭТШ
речовиш сполучно! тканини менше волокнистих структ
.•у- ^-М
Рис. 3. Пстолопчний стан д1лянки дерми шири при загальному лкуванш з використанням силконових пластин. Хворий через 3 мгсящ шсля травми. Забарвлення гематоксилшом [ еозином. х 200.
Рис. 4. Електронномкроскошчний стан дерми шири шсля терм1чно! травми при лшуванш з використанням силконових пластин. Хворий через 3 мгсящ шсля ураження. х 6000.
Таким чином, накладання ситконових пластин на заепiтелiзованi пiсля опiкiв дшянки призводило до покращення стану дерми. Ефект вщ застосування силiконових пластин проявляеться зменшенням об'ему, розм'якшенням, тдвищенням рiвня еластичностi рубцево! тканини, наближенням кольору шкiри до природнього.
Використання в комплексному лшуванш опечених силшонових пластин призводить до зменшення дерматогенних ускладнень в опiкових реконвалесцентiв, структурш змiни в рубцевiй
тканиш в них менш виражеш. Встановлена висока бюлопчна активнють силiконових пластин, вони придатш для профiлактики утворення рубщв на мiсцi заепiтелiзованих опiкових ран та для лшування молодих кело!дних рубцiв.
Перспективи подальшихрозробок у данному напрямку. У подальших дотдженнях плануеться вивчити вплив силжонових пластин на морфологiчний стан та морфометричт показники компонентiв штри у вiддiленi термти тсля термiчних травм.
1. Горальський Л. П. Основи пстолопчно! техшки i морфофункцюнальш методи дослщжень у HopMi та при патологи / Л. П. Горальський, В. Т. Хомич, О. I. Кононський //- Житомир: Полюся, - 2011. - 288 с.
2. Клименко М.О. Откова хвороба (патогенез i лжування) / М.О. Клименко, Л.Г. Нетюхайло //- Полтава, - 2009. - 118 с.
3. Нагайчук В. I. Сучасш тдходи до надання допомоги хворим з отками / В. Нагайчук // Мистецтво лкування. - 2010. -№ 5. - С. 24-27.
4. Нетюхайло Л. Г. Патогенез отково! хвороби (в 2 частинах) / Л. Г. Нетюхайло, С. В. Харченко, А. Г. Костенко // Св^ медицини та бюлогп. - 2011. - № 1. - С. 127-131, 131-135.
5. Bala S. An autopsy study of morphological changes of lung in burn patients with duration of hospital stay and total body surface area burned / S. Bala, S. Das, D. Guha [et al.] // International Journal of Research in Health Sciences. - 2014. - Vol. 2, № 2. - Р. 494-500.
Ж
МОРФОЛОГИЧЕСКОЕ СОСТОЯНИЕ ПОСЛЕОЖОГОВЫХ РУБЦОВ КОЖИ В УСЛОВИЯХ ПРИМЕНЕНИЯ СИЛИКОНОВЫХ ПЛАСТИН Волков Р. К., Билаш С. М.
В статье представлены результаты гистологических исследований кожи больных после термической травмы при формировании рубцовой ткани и в условиях применения силиконовых пластин. Установлено, что их наложение на участки кожи, что заживают, уменьшает рубец, гистологически отмечается реорганизация состояния дермы, снижение функциональной активности фибробластов и уменьшение формирования пучков коллагеновых волокон.
Ключевые слова: термическая травма, рубцовая ткань, силиконовые пластины.
Стаття надшшла 4.09.2015 р.
MORPHOLOGICAL STATE OF BURN SCARS OF SKIN UNDER THE CONDITIONS OF USING SILICON PLATES Volkov R. K., Bilash S. M.
The results of histological studies of skin of burned patients in the stage of formation scar tissue and under the conditions of using silicone plates are represented in this work. Established that imposition of silicone plates on the areas of damaged skin, which are healing reduces the formation of scars, histologically detected the reorganization of the dermis, decreasing of the functional activity of fibroblasts and reducing the formation of bundles of collagen fibers.
Key words: thermal trauma, scar tissue, silicone
plates.
Рецензент Срошенко Г.А.
УДК 616.831.45:616-008.63: 616.155.32-055.1
ДОСЛ1ДЖЕННЯ Р1ВН1В МЕЛАТОН1НУ В СИРОВАТЦ1 КРОВ1 У ЩУР1В-САМЦ1В Р1ЗНОГО В1КУ НА ТЛ1 ДЕСИНХРОНОЗУ
Мелатонш - гормон, який синтезуеться практично у вЫх живих оргашзмах. В робой проведено дослщження рiвнiв мелатоншу в сироватщ кровi щурiв-самцiв рiзного вку на тлi десинхронозу. Встановлено, що у щурiв-самцiв рiзного вжу в групах штактного контролю достовiрнi вщмшносп мiж рiвнями мелатоншу вщсутш. На тт десинхронозу вщбулося достовiрне зниження рiвня мелатоншу у вЫх вжових групах. Найбiльшi зниження встановлеш в групах вжом 9 мю. та 20 мю., що вщповщае вжу людини 29-30 та 55-56 роюв.
Ключов! слова: мелатонш, десинхроноз, щури-самщ, вк.
Робота е фрагментом НДР «Клтинш та молекулярш мехашзми розвитку i корекци патологiчних сташв» (№ держ. реестр. 0115и000966).
Мелатонш - гормон, який синтезуеться практично у вс1х живих оргашзмах. Це одна ¡з самих еволюцшно консервативних сполук-регулятор1в [2]. Р!зномаштш змши синтезу мелатошну, що виходять за рамки ф!зюлопчних коливань, здатш привести до порушення як власних бюлопчних ршмв оргашзму м1ж собою (внутршнш десинхроноз), так { ршмв оргашзму з навколишн1м середовищем (зовн1шн1й десинхоноз). Обидва десинхронози призводять до розвитку морфофункцюнальних зм1н в тканинах та захворювань внутршшх орган1в [9, 14]. На сьогодш вивчаеться роль мелатоншу в патогенез! виразково! хвороби [10], епшепсп [11], дифузного нетоксичного зобу [12] та шших. При цьому вщомо, що для б1льшост1 хвороб людини юнують в1ков1 п1ки захворюваносп [3]. С поодинок1 роботи з вивчення р1вня мелатон1ну в р1зних в1кових
