CC BY
27
УДК: 617.52-089-003.92:005
Ю. М. Мельничук, Р. З. Огоновський, А. Р. Кучер, А. В. Фл/пський
ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ РОЗРОБЛЕНО1 КЛАСИФ1КАЦП ПАТОЛОГ1ЧНИХ П1СЛЯОПЕРАЦ1ЙНИХ РУБЦ1В ШК1РИ ОБЛИЧЧЯ
Львiвський нацiональний медичний унiверситет iменi Данила Галицького
Вступ
Традиц1йно питания об'ективного досл1дження патолог1чних рубц1в шкри залишаеться актуаль-ним у сучаснш л1карськ1й практиц1. Д1агностику за-звичай проводять за суб'ективними клш1чними ознаками. Найвщомший I використовуваний метод оцнки рубцево'тканини - розроблена в 1995 роц Ванкуверська шкала. Такий спосб оц1нюван-ня характеристик рубця базуеться суто на суб'ективних клш1чних ознаках, не спираючись на об'ективн як1сн1 показники, що не вщповщае су-часним тенденц1ям у медицин!. Одним 1з найваж-лив1ших критерпв оц1нки п1сляоперац1йного рубця е глибина залягання рубцевозмшених тканин у товщ1 шк1ри.
Ультразвукове сканування рубц1в дозволить без використання швазивних метод1в дослщження об'ективно й 1нформативно оц1нити глибину, стан рубцево''' тканини I сусщжх анатом1чних структур. Ще одна незаперечна перевага ультразвукового дослщження шкри - безпечнють. Його можна ви-користовувати багато раз1в для динам1чного спо-стереження I з метою первинно' та контрольно' д1агностики [2, 12]. Ультразвук дозволяе оцнити об'емн1 розм1ри I контури внутр1шньошк1рних па-тологчних зм1н, стан еп1дерм1су, дерми, пщшкр-но-жирово' кл1тковини, волосяних фол1кул1в I са-льних залоз [3].
Мета дослщження - оцнити результати практичного застосування запропоновано' ново'' кла-сифкацп та комб1нованого методу профтактики утворення патолог1чних рубц1в шк1ри обличчя за допомого ультразвукового сканування.
Матерiали i методи дослщження
Дослщження виконували на баз1 вщдтення щелепно-лицево' хрурги Льв1всько! обласно' кл1-н1чноТ л1карн1 в 42 пацентв, як1 п1длягали опера-тивним втручанням на щелепно-лицевш д1лянц1 1з застосуванням зовшшньоротових доступ1в (29 чо-ловшв I 13 ж1нок). Ус1 операци були проведен! п1д комб1нованим знеболюванням. Було дотримано вимог щодо проведення клш1чних досл1джень (н-формована згода пацента).
Залежно в1д вибраного способу проведення профтактики всх пац1ент1в псля оперативних втручань I початку формування шсляоперацшного рубця було розд1лено на три групи по дв1 пщгрупи в кожн1й 1з них. Розподт пац1ент1в по групах проводили без певно' законом1рност1, навмання.
У грут пор1вняння в п1сляоперац1йний перюд
не застосовували жодних проф1лактичних заход1в для запоб1гання формуванню патолог1чних рубцв шк1ри. У перш1й контрольн1й груп1 пац1ентам проводили монотерап1ю у вигляд1 трьох сеанс1в екст-ракорпорально' ударно-хвильово' терапи (ЕУХТ) з штервалом 4-5 дн1в. У друг1й контрольнш груп1 па-ц1ентам проводили три сеанси екстракорпораль-но' ударно-хвильово' терапи з 1нтервалом 4-5 дн1в у поеднанш з апл1кац1ями сил1конового гелю «Стратадерм» безпосередньо на рубець. Кожна група подтялася на дв1 пщгрупи залежно вщ способу загоення пюляоперацшноТ рани: I п1дгрупа -пюляоперацшна рана загоювалася первинним натягом; II пщгрупа - вторинним натягом. Профтак-тичн1 заходи розпочинали з початку формування пюляоперацшного рубця. З патентами, як1 були включен до перших пщгруп, проф1лактичн1 заходи розпочинали з моменту зняття шв1в, а в другш пщ-груп1 - п1сля повного очищення пюляоперацшно''' рани, заповнення и грануляц1йними тканинами I початку процесв епiтелiзацiТ.
Сеанси екстракорпорально' ударно-хвильово'' терапiТ проводили швейцарським апаратом «81оге Medical Маэ1ег Р1иэ МР100» (табл. 1). Мiсцеве знеболювання перед процедурами не застосову-вали (рис. 1). Ультразвукове сканування рубцв та сеанси ЕУХТ проводили в кл^ц «Ульрамед» (м. Львiв).
Рис. 1. Проведення сеансу екстракорпоральноГ ударно-хвильово)' терапи
Таблиця 1
ЗастосоваН параметри ударно-хвильовоТ терапп
Параметри ЕУХТ Первинний натяг Вторинний натяг
Частота 3 Гц 4 Гц
Ктькють 1мпульс1в 100 на см2 100 на см2
Потужнють 1,6 Бар 1,7 Бар
Щтьнють потоку 0,2 мДж/мм2 0,2 мДж/мм2
Cnoci6 застосування силконового гелю «Стра-тадерм» (виробники - «STRATPHARMA AG» (Switzerland), «HiMedica Ltd» (UK), Switzerland, UK) полягав у нанесеннi тонкого шару гелю без-посередньо на рубець i утворення на ньому тонко''' плiвки пiсля повного висихання [4].
Для оцшки запропонованих методiв профтак-тики утворення патолопчних рубцiв було застосо-вано ультразвукове сканування пiсляоперацiйних руб^в безпосередньо перед початком першо!' процедури ударно- хвильово''' терапп та контроль-не обстеження через три мюяц пiсля завершення профiлактики. Товщину шсляоперацшного пато-логiчного рубця визначали вщповщним чином. Хворого обстежували методом ультрасонографи ультразвуковим апаратом експертного класу «Toshiba Aplio XV» за допомогою датчика частотою 9-14 МГц. Датчик розмщували строго перпендикулярно до поверхн шфи. Оцiнювали i вим^ рювали товщину рубцево' тканини, ультразвуковi особливостi будови шарiв шкiри; порiвнювали ушкоджену дiлянку з iнтактною тканиною шфи. На першому етапi встановлювали трансдюсерний датчик у проекци рубця i визначали його початко-ву товщину. На другому етап вимiрювали товщину швазп рубцево' тканини вщносно анатомiчних структур шкiри.
Зважаючи на те, що картина патолопчного рубця в рiзних дтянках може мати нечiтку структуру, рiзну глибину i неправильну форму, ступшь ш-вази в шфу може мати рiзнi величини, незважаю-чи не те, що буде мютитися в одному пстолопч-ному шарi шкiри.
Ми запропонували власну класифкацш для
визначення ступеня швазп рубцевоТ тканини в шкiру i пiдлеглi тканини (епiдермiс, дерма, пщшю-рна клiтковина, м'язова тканина):
I - рубцевi тканини мiстяться пщ базальною мембраною епiдермiсу - це поверхнево розмще-на сполучна тканина, яка не залишае патолопч-них руб^в на шкiрi;
II - рубцевi тканини проривають базальну мембрану i проникають у сосочковий шар дерми, але не досягають атчастого шару;
III - рубцевi тканини розташовуються в атчас-тому шарi дерми, в тому мiсцi, де колаген починае оргашзовуватися в пучки;
IV - тканини рубця швазивно проникають у пщшмрну клiтковину;
V - рубцева тканина проривае пщшмрну жиро-ву клiтковину i досягае м'язовоТ тканини.
Результати дослiджень та 1х обговорення
Оцiнюючи данi ультразвукового сканування пь сляоперацiйних рубцiв, виявили, що найкращi результати були отриман за комплексного застосу-вання екстракорпоральноТ ударно-хвильовоТ те-рапп в поеднаннi з гелем «Стратадерм».
На рис. 2 показано спостереження патента М., 31 рiк, iз 1 пiдгрупи контрольноТ групи. На обсте-женнi дiлянки пiсляоперацiйного рубця шсля знят-тя швiв у товщi пiдшкiрноТ жировоТ клiтковини ви-явлено дiлянку потовщення, в якш вiзуалiзуеться гiпоехогенний (свiжий) пiсляоперацiйний рубець iз нечiткими контурами, однорщноТ структури, розм^ рами 4,8 мм. Довкола виявлено невеликий набряк пщшмрноТ клггковини. Рубець за запропонованою класифка^ею мае IV стушнь швазп.
Рис. 2. Сонограма п1сляоперац1йного рубця п1сля зняття швв у пацента М., 31 piK. Група контролю, 1 пдгрупа
Через три мюяц1 пюля загоення пюляоперацш-но1 рани й утворення рубця хворому було проведено контрольне ультразвукове обстеження ц1е' дтянки (рис. 3). На обстеженн виявлено д1лянку, в якш в1зуал1зуеться г1перехогенний (сформова-ний) шсляоперацшний рубець розм1ром 3,5 мм, по
центру якого спостер1гаеться заглиблення, що вщповщае лшп розр1зу, наявна ч1тка межа м1ж ру-бцевими I прилеглими тканинами. Товщина рубця зменшилася на 27%. Рубець за запропонованою класиф1кац1ею мае IV ступ1нь швазп.
Рис. 3. Контрольна сонограма псляоперацйного рубця через три мСяц в пацента М., 31 рк. Контрольна група, 1 тдгрупа
На рис. 4 показано спостереження патента В., 42 роки, з 2 пщгрупи контрольно'' групи. На обстеженш дтянки шсляоперацшного рубця, виповне-ного грануляцшною тканиною в товщ1 пщшфно''' жирово' кл1тковини, виявлено д1лянку потовщен-ня, в як1й в1зуал1зуеться ппоехогенний (св1жий) п1-
сляоперац1йний рубець 1з неч1ткими контурами, неоднородно''' структури, розм1рами 3,9 мм. Довко-ла виявлено невиразний набряк пщшфноТ кл1тко-вини. Рубець за запропонованою класиф1кац1ею мае IV стушнь {нвазИ'.
| А_тт р|51
2.7 тт
Рис. 4. Сонограма псляоперацйного рубця в пацента В., 42 роки. Контрольна група, 2 тдгрупа
24
Контрольне ультразвукове обстеження це''' д^ лянки було проведено через три мюяц пiсля заго-ення пiсляоперацiйноТ рани й утворення рубця (рис. 5). На обстеженж в товщi пiдшкiрноТ жирово' кл^ковини виявлено дiлянку, в якiй вiзуалiзуеться гiперехогенний (сформований) пiсляоперацiйний
рубець розмiром 2,7 мм, рубцева тканина ч^ко вiдмежована вiд прилеглих тканин, по центру яко'' наявне заглиблення, що вщповщае лшп розрiзу. Рубець за запропонованою класифiкацiею мае IV ступшь iнвазiТ.
ип
снтз.о
16 Грэ
2*
ГСНЁТ^ 2.7 тт
Рис. 5. Контрольна сонограма пiсляоперацiйного рубця через три мiсяцi в пацента В., 42 роки. Контрольна група, 2 пiдгрупа
У 1 пщгруп першо''' дослщно''' групи перед першим сеансом екстракорпорально' ударно-хвильово''' терапи було проведено ультразвукове сканування пюляоперацшного рубця. На рис. 6 показано сонограму пюляоперацшного рубця пацен-
тки Д., 34 роки, на якш вiзуалiзуеться однорщна, з неч^кими контурами гшоехогенна рубцева тканина на фон епiдермiсу i дерми, розмiрами 4,3 мм. Виявлено невиразний колатеральний набряк пщшкр-но''' клiтковини. Рубець мае III ступшь швази.
62
1 * ОР
60
141_7
<Л1ГГ14.0
16 Грэ
2*
"51 А 4.3 тт
Рис. 6. Сонограма псляоперацйного рубця перед першим сеансом ЕУХТ у пацентки Д., 34 роки.
Перша до^дна група, 1 пiдгрупа
Контрольне ультразвукове сканування шсля-операцшно''' д1лянки виявило (рис. 7) пперехоген-ний п1сляоперац1йний рубець розм1рами 3,1 мм, розм1щений у верхшх шарах дерми (сосочковий шар), однородно''' структури, волокна дерми роз-
м1щен1 компактн1ше, менших розм1р1в (на 0,6 мм) у пор1внянн1 з попередшм обстеженням, 1з ч1ткими контурами. Уся товщина ешдермюу в1зуал1зуеться в д1лянц1 сканування. Товщина рубця зменшилася на 30%. Рубець мае II стушнь швазп.
¡Я А 3.1 тт
Рис. 7. Контрольна сонограма псляоперацйного рубця через три мсяц пюля останнього сеансу ЕУХТ у пацентки Д., 34 роки.
Перша дослiдна група, 1 пдгрупа
На рис. 8 показано спостереження патента Ю., 46 ромв, 1з 2 пщгрупи першо'' дослщно''' групи. Обстеження розм1р1в I структури шсляоперацшного рубця проводили пюля того, як рана виповни-лася грануляцшною тканиною, а 1"'' кра'' почали ештел1зуватися. Епщермю в1зуал1зуеться у вигляд1 тонко'' ппоехогенно''' смужки, в шарах дерми вияв-
лено дтянку потовщення довжиною 14 мм I тов-щиною 2 мм. В1зуал1зуеться г1поехогенний (св1-жий) шсляоперацшний рубець 1з неч1ткими контурами, неоднородно''' структури. Довкола виявлено невиразний набряк шдшфно''' кл1тковини. Рубець за запропонованою класиф1кац1ею мае III стушнь {нвазИ.
Рис. 8. Сонограма псляоперацйного рубця перед першим сеансом ЕУХТ у пацентки Ю, 46 роюв.
Перша дослiдна група, 2 пдгрупа
Через три мюяц пюля загоення вторинним натягом пюляоперацшноТ рани й утворення рубця було проведено контрольне обстеження (рис. 9). На обстеженж виявлено дтянку, в якй вiзуалiзу-еться гтерехогенний (сформований) пюляопера-
цiйний рубець значно менших розмiрiв порiвняно з попереднм обстеженням, рубцева тканина май-же не в^зняеться вiд прилеглих тканин. Рубець за запропонованою класифiкацiею мае II ступшь iнвазiТ.
1
Риге
1 ♦
141.7 сЛАГПД.О
16 Грэ
2*
М1:1.3 7В 60
Рис. 9. Контрольна сонограма псляоперацйного рубця через три мсяц псля останнього сеансу ЕУХТ у пацентки Ю., 46 роюв.
Перша дослiдна група, 2 пдгрупа
На ультразвуковому обстеженж дтянки рубця в пацента Н., 31 рк (рис. 10), iз 1 пщгрупи другоТ дослщноТ групи перед початком комплексно'' про-фiлактики в товщi пiдшкiрноТ клiтковини виявлено дтянку потовщення, в якiй вiзуалiзуеться гтоехо-генний (свiжий) пiсляоперацiйний рубець iз неч^-
кими контурами, однорiдноТ структури, розмiрами 3,1 мм. Довкола виявлено невиразний колатера-льний набряк пщшмрноТ клiтковини. Рубець за запропонованою класифкацею мае III ступiнь шва-зiТ.
Рис. 10. Сонограма пiсляоперацiйного рубця перед першим сеансом ЕУХТ у пацента Н., 31 рiк,
iз 1 пiдгрупи другоТ дослдноТ групи
Через три мюяц пюля трьох сенсв екстракор-поральноТ ударно-хвильовоТ терапи та щоденних аплiкацiй гелю «Стратадерм» на контрольному
обстеженнi дтянки пюляоперацшного рубця, в товщi незмшеноТ дерми було виявлено дiлянку, в якй вiзуалiзуеться гiперехогенний (сформований)
шсляоперацшний рубець 1з ч1ткими, р1вними контурами, однорщно''' структури, зменшений у пор1в-нянш з попередн1м обстеженням. Прилегла пщ-шк1рна кл1тковина не зм1нена. Ознак набряку чи
запально' 1нф1льтрац1' не виявлено. Рубець роз-ташований у поверхневих шарах дерми (рис. 11). Рубець за запропонованою класиф1кац1ею мае II ступшь {нвазИ'.
Рис. 11. Контрольна сонограма пiсляоперацiйного рубця через три мiсяцi псля останнього сеансу ЕУХТ у пацента Н, 31 рк, iз 1 пдгрупи другоТ до^дноТ групи
На рис. 12 показано спостереження патента Я., 25 рок1в, 1з 2 шдгрупи друго' дослщно''' групи. Пщ час обстеження розм1р1в I структури шсля-операцшного рубця, що виповнився грануляцш-ною тканиною I кра'' його почали ештел1зуватися, в1зуал1зуеться г1поехогенний (св1жий) шсляопера-
цшний рубець 1з неч1ткими контурами, неоднородно''' структури, розм1ром 4,5 мм, що швазивно про-никае в шдшфну жирову кл1тковину, навколо яко'' виявлено невиразний набряк. Рубець за запропо-нованою класиф1кац1ею мае IV ступшь швази.
Рис. 12. Сонограма пiсляоперацiйного рубця перед першим сеансом ЕУХТ у пацентки Я., 25 роюв.
Друга дослiдна група, 2 пдгрупа
Через три мюяц шсля проведення курсу про-фтактики формування патолопчних рубц1в конт-рольне обстеження дтянки п1сляоперац1йного ру-
бця виявило пперехогенний (сформований) шс-ляоперац1йний рубець, що в1зуал1зуеться в товщ1 незмшено''' пiдшкiрноТ кл1тковини, з ч1ткими, р1вни-
ми контурами, однорщноТ структури, значно зме-ншений у пор1внянн1 з попередн1м обстеженням. Рубець розм1ром 2,7 мм, розташований у глибо-ких шарах дерми, проте не проникае в п1дшк1рну
жирову кл1тковину, яка не зм1нена. Ознак набряку чи запальноТ' шфтьтраци не виявлено (рис. 13). Рубець за запропонованою класифкацею мае Ill ступнь 1нваз1Т'.
Рис. 13. Контрольна сонограма псляоперацйного рубця через три мсяц псля останнього сеансу ЕУХТ у пацента Я., 25 рокв, i3 2 пiдгрупи другоТ до^дно'Т групи
Висновки
1. За результатами ультразвукового дослн дження можна зробити висновок, що найкращ1 по-казники були в пацентв, як пщлягали комплексна терапи, що охоплювала три сеанси екстракор-поральноТ' ударно-хвильовоТ терапи й аплкаци гелю «Стратадерм» безпосередньо на рубець. Одержан! дан св1дчать про позитивний ефект за-пропоновано'Т методики проф1лактики утворення патологчних п1сляоперац1йних рубц1в шк1ри об-личчя, який проявляеться в явно вираженому зменшенн товщини рубцево' тканини.
2. Метод ультразвукового сканування пюляопе-рац1йних рубцв не1нвазивний, 1нформативний i мо-же бути використаний для об'ективного контролю за процесами формування рубця. За допомогою цього методу можна об'ективно оцшювати глибину рубце-во'' тканини та и iнвазiю в товщу шкри, и структуру i яксний стан; метод може служити критерiем ефек-тивностi призначеного курсу профтактики.
3. Запропонована класифiкацiя дозволяе по-лiпшити iнформативнiсть дiагностики пюляопера-цшних рубцiв шкiри i визначення 'х розташування у пiдлеглих тканинах.
Перспективи подальших дослiджень
1. Удосконалення i впровадження в лiкарську практику запропонованого методу профтактики формування патологчних шсляоперацшних руб-цiв у хворих та подальше дослщження запропо-новано' класифкаци пiсляоперацiйних патологч-них рубцiв шкри обличчя.
^iTepaTypa
1. Can single use negative pressure wound therapy be an alternative method to manage keloid scarring? A preliminary report of a clinical and ultrasound/colour-power-doppler study / M. Fraccalvieri, A. Sarno, S. Gasperini [et al.] // Int. Wound J. - 2013. - Vol. 10, № 3. - P. 340-344.
2. Clinical and ultrasonographic correlation of acne scars / F. Lacarrubba, A. E. Verz?, A. Tedeschi [et al.] // Dermatol. Surg. - 2013. - Vol. 39, № 11. -P. 1683-1688.
3. Detection of changes of scar thickness under mechanical loading using ultrasonic measurement / J. Q. Li, C. W. Li-Tsang, Y. P. Huang [et al.] // Burns. -2013. - Vol. 39, № 1. - P. 89-97.
4. Efficacy and safety of an advanced formula silicone gel for prevention of post-operative scars / B. Medhi, R. K. Sewal, L. Kaman [et al.] // Dermatol. Ther. -2013. - Vol. 3, № 2. - P. 157-167.
5. Extracorporeal Shock Wave Therapy for the Management of Burn Scars / P. Fioramonti, E. Cigna, M. G. Onesti [et al.] // Dermatologic. Surgery. - 2012. - Vol. 38, № 5. - P. 778-782.
6. Gantwerker E. A. Skin: histology and physiology of wound healing // E. A. Gantwerker, D. B. Hom. // Facial Plast. Surg. Clin. North. Am. - 2011. - Vol. 19, № 3. - P. 441-453.
7. Gauglitz G. G. Management of keloids and hypertrophic scars: current and emerging options / G. G. Gauglitz // Clin. Cosmet. Investig. Dermatol. -2013. - Vol. 24, № 6. - P. 103-114.
8. Leal C. Shockwave Medicine Past, Present and Future / Leal C. // Shockwave society for medicals shockwave treatment. - 2012. - Vol. 8. - P. 2-3.
9. Liu A. Current methods employed in 11. T?ot L. Prevention of pathologic scars / L. T?ot the prevention and minimization of surgical scars / A. // Soins. - 2013. - Vol. 58, № 772. - P. 50.
Liu, R. L. Moy, D. M. Ozog // Dermatol. Surg. - 2011. 12. Ultrasound assessed thickness of burn scars in - Vol. 37, № 12. - P. 1740-1746. association with laser Doppler imaging determined
10. Shockman S. Medical and surgical management of depth of burns in paediatric patients / [X. Q. Wang, J. keloids: a review / S. Shockman, K. V. Paghdal, G. Mill, O. Kravchuk, R. M. Kimble] // Burns. - 2010. -Cohen // J. Drugs. Dermatol. - 2010. - Vol. 9, № 10.- Vol.36, № 8. - Р. 1254-1262.
P. 1249-1257. Стаття надшшла
9.11.2015 р.
Резюме
Вступ. Зважаючи на дат про зростання ктькосл оперативних втручань, що проводяться на щелепно-лицевш дтянц Í3 застосуванням зовшшньоротових доступ1в, та, вщповщно, частоти утворення патолоп-чних шсляоперацшних рубц1в, було запропоновано метод 'х профтактики i нову класиф1кац1ю. Ця класи-ф1кац1я базуеться на застосуванш вдосконаленого способу ультразвукового обстеження шфи обличчя i визначенш рiвня швази рубцево'' тканини вщносно анатомiчних структур.
Мета дослщження - оцшити результати практичного застосування запропоновано'' ново'' класифка-цп та комбшованого методу профтактики утворення патолопчних руб^в шмри обличчя за допомого ультразвукового сканування.
Методи дослщження. У статл представлено аналiз результат ультразвукового обстеження 42 хво-рих iз шсляоперацшними рубцями. Для профтактики утворення гiпертрофiчних i кело'дних руб^в було застосовано комбiнацiю екстракорпорально' ударно-хвильово'' терапи та силiконового гелю «Страта-дерм». Проведено оцшку ефективностi практичного застосування запропонованого авторами методу профтактики формування патолопчних руб^в шфи та 'х ново'' класифкацп за даними ультразвукового сканування.
Результати дослiдження. Отриманi результати доводять практичну доцтьнють застосування запропоновано'' класифкаци й ефективнiсть авторсько' методики ранньо'' профiлактики утворення патолопчних шсляоперацшних рубцiв шкiри, що полягае в комплексному застосуванш екстракорпорально' ударно-хвильово' терапи в поеднанш з гелем «Стратадерм».
Висновки
Одержан данi свiдчать про позитивний ефект запропоновано' методики профтактики утворення патолопчних шсляоперацшних руб^в шмри обличчя, який проявляеться в явно вираженому зменшенш то-вщини рубцево' тканини.
Метод ультразвукового сканування шсляоперацшних руб^в нешвазивний, iнформативний i може бути використаний для об'ективного контролю за процесами формування рубця. Запропонована класифка^я дозволяе полтшити шформативнють дiагностики пiсляоперацiйних рубцiв шкiри i визначення 'х розташу-вання в шдлеглих тканинах.
Кпючовi слова: патолопчш пiсляоперацiйнi рубцi, ультразвукове обстеження, iнвазiя рубцево'' тканини, профiлактика утворення руб^в, екстракорпоральна ударно-хвильова терапiя, силконовий гель.
Резюме
Вступление. Учитывая данные о росте количества оперативных вмешательств, проводимых на челюст-но-лицевой области с применением внеротових разрезов, и, соответственно, частоты образования патологических послеоперационных рубцов, был предложен метод их профилактики и новая классификация. Данная классификация основана на применении усовершенствованного способа ультразвукового обследования кожи лица и определении уровня инвазии рубцовой ткани относительно анатомических структур.
Цель исследования - оценить результаты практического применения предложенной новой классификации и комбинированного метода профилактики образования патологических рубцов кожи лица с помощью ультразвукового сканирования.
Методы исследования. В статье представлен анализ результатов ультразвукового обследования 42 больных с послеоперационными рубцами. Для профилактики образования гипертрофических и келоид-ных рубцов было применено сочетание экстракорпоральной ударно-волновой терапии и силиконового геля «Стратадерм». Проведена оценка эффективности практического применения предложенного авторами метода профилактики формирования патологических рубцов кожи и их новой классификации по данным ультразвукового сканирования.
Результаты исследования. Полученные результаты доказывают практическую целесообразность применения предложенной классификации и эффективность авторской методики ранней профилактики образования патологических послеоперационных рубцов кожи, которая заключается в комплексном применении экстракорпоральной ударно-волновой терапии в сочетании с гелем «Стратадерм».
Выводы
Полученные данные свидетельствуют о положительном эффекте предложенной методики профилактики образования патологических послеоперационных рубцов кожи лица, который проявляется в явно выраженном уменьшении толщины рубцовой ткани.
Метод ультразвукового сканирования послеоперационных рубцов является неинвазивным, информативным и может быть использован для объективного контроля за процессами формирования рубца. Предложенная классификация позволяет улучшить информативность диагностики послеоперационных рубцов кожи и определения их расположения в подлежащих тканях.
Ключевые слова: патологические послеоперационные рубцы, ультразвуковое обследование, инвазия рубцовой ткани, профилактика образования рубцов, экстракорпоральная ударно-волновая терапия, силиконовый гель.
UDC 617.52-089-003.92:005
PRACTICAL APPLICATION OF CLASSIFICATION OF PATHOLOGICAL POSTOPERATIVE SCARS OF FACE
Melnychuk Yuriy, Roman Ogonovskyi, Kucher Askold, FilipskyiAndriy
Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine
Summary
Introduction. Considering to the data of the increasing numbers of surgeries conducted on maxillofacial area with the use of oral external accesses and therefore frequency of postoperative pathological scar formation, were their new classification was developed and offered. This classification is based on the use of advanced mode of ultrasound skin examination and determining the level of invasion of scar tissue according to their anatomical structures.
The aim of the study - to evaluate the results of practical application of the proposed new classification and the combined method of preventing the formation of pathological scarring of facial skin with ultrasound scan.
Research methods. The article presents the analysis of ultrasound examination of 42 patients with postoperative scars. A combination of extracorporeal shock wave therapy and silicone gel Strataderm were used to prevent the formation of hypertrophic scars and keloids. The efficiency evaluation in practical use of the proposed by the authors method of prevention pathological skin scarring formation and their new classification according to ultrasound scanning were made.
The results. The results prove the practical advisability of the proposed classification and efficiency of own methods of early prevention of postoperative pathological scars formation of skin, which consist of complex application of extracorporeal shock wave therapy combined with Gel Strataderm
Conclusions. The obtained data show the positive effect of the proposed methods of prevention the formation of pathological postoperative face scarring, which manifests itself in distinct decrease of the scar tissue thickness.
The method of ultrasound scanning of postoperative scars is non-invasive, informative and can be used for objective control of scar forming processes.
The proposed classification helps to improve the informativity of postoperative skin scars diagnostics and determines their location in the lower tissues.
Keywords: pathological postoperative scarring, ultrasound, invasion of scar tissue, prevention of scarring, extracorporeal shock wave therapy, silicone gel.
