CC BY
13
Актуальт проблеми сучасно! медицини
УДК 617.51/.53-003.9-084 Аветжов Д.С., Скрипник В.М.
ЗАСТОСУВАННЯ КРЕМУ «ДЕРМОФ1БРАЗЕ» В КОМПЛЕКСН1Й ПРОФ1ЛАКТИЦ1 УТВОРЕННЯ П1СЛЯОПЕРАЦ1ЙНИХ ПАТОЛОГ1ЧНИХ РУБЦ1В НА ГОЛОВ1 ТА ШИ1
ВДНЗУ «Украшська медична стоматологiчна академiя» м. Полтава
Профшактика утворення п1сляоперацшних патолог{чних рубц{в штри е одтею з актуальних проблем в пластичнш та щелепно-лицевш х{рурги. Отриман дат св{дчать, що застосування в комплекснш терапИ крему «Дермоф{бразе» е високоефективним г патогенетично об^рунтова-ним методом профшактики утворення тсляоперацшних патолог{чних рубц{в. Метою роботи було розробка нового методу профшактики тсляоперацшних патолог{чних рубц{в у хворих, схильних до гх утворення. Об'ектом досл{дження були 40 пащент{в з в{рог{дним утворенням т-сляоперацшних патолог{чних рубц{в, що знаходилися на стацюнарному г амбулаторному лжу-ванн у вщ{ в{д 18 до 65 ротв. Перша основна група складалася з 18 пащент{в, яким спшьно з традицшною тератею застосовувався крем «Дермоф{бразе», друга контрольна група з 22 пащ-ент{в, яким проводилася традицшна тератя. Через 6-8 мгсяцгв пгсля початку формування руб-цевог тканини з'явилася можлив1сть роздшити патолог{чн{ рубц{ за кл{тчними ознаками на г{-пертроф{чн{ г келогдт. При цьому хворих з ггпертрофгчними рубцями в контрольнш груп спо-стеркались 12 пащент{в, що складало 56%, а в основнш 13 (74%). У контрольнш груп з келогд-ними рубцями залишалося 10 пащент{в (44%), а в основнш 5 пащент{в (26%), що тдтверджуе переваги методики проведеного профглактичного лгкування у пащент{в, яким додатково застосовувався крем «Дермоф{бразе». Таким чином, застосований метод профшактики утворення т-сляоперацшних рубц{в перш{ 6-8 мгсяцгв сприяв розсмоктуванню рубцевозмтених тканин, усу-вав явища набряку г неспециф{чного запалення, покращував мтроциркуляц{ю г значно зменшував в{рог{дтсть формування келогдних рубц{в у пор{внянн{ з хворими, що отримували традицшне лтування. У тзтш{ термти застосування крему «Дермоф{бразе» виявляеться менш ефектив-ним, хоча ще бшьше зменшувалися явища набряку г неспециф{чного запалення, з наближенням структури еп1дерм1су до норми. Отриман дан св{дчать, що застосування в комплекснш тера-пп крему «Дермоф{бразе» е високоефективним г патогенетично об^рунтованим методом проф{-лактики утворення тсляоперацшних патолог{чних рубц{в.
Ключов1 слова: патолопчний рубець, профшактика, м1кроциркуляц1я, «Дермоф1бразе», пюляоперацмний рубец.
Робота е фрагментом шЩ1ативноТ теми: «Оптим1зац1я консервативного та х1рурпчного лкування хворих, що мають дефекти та деформацп тканин щелепно-лицевоТ дтянки», яка виконуеться на кафедр1 х1рурпчно'Т стоматологи та щелепно-лицевоТ х1рур-пТ з пластичною та реконструктивною х1рурпею голови та шиТ, № держреестрацп 0110и004629.
Профшактика утворення тсляоперацшних патолопчних руб^в шюри е одыею з актуальних проблем в пластичнш та щелепно-лицевш хiрур-гп [1, 2, 3]. У зв'язку з цим розробка i вдоскона-лення методик профшактики е актуальним за-вданням сучасноТ науки. Ефективнють юнуючих методiв залишаеться недостатньою [4, 5, 6].
Натепер все часпше увагу фахiвцiв привер-тають консервативн методи корекцп патолопчних руб^в з використанням фiзичних методiв ль кування [7, 8].
У формуванн рубця в пюляоперацшному пе-р^ певну роль в^грае застосування кортико-стероТ^в. Для профшактики утворення патолоп-чного рубця добрi кл^чы результати спостерн галися пюля використання триамцинолону аце-тонщу. Препарат вводився безпосередньо до рани перед та пюля накладення косметичних швiв [9, 10, 11]. Для запоб^ання утворення гру-бих руб^в широкого застосування набуло про-ведення фонофорезу з рiзними лкарськими формами як рослинного походження, так i Тх синте-тичних аналопв. На жаль, пюля проведення ви-щезазначених методiв стшких ремiсiй автори не спостер^али [12, 13].
Знайдено л^ературш дат про використання
силконових наклейок для профшактики утворення тсляоперацшних патолопчних руб^в. Автори повщомляють про значне покращення ела-стичност руб^в у пацiентiв, що використовува-ли силiконовi пластини понад 6 мюя^в [14]. Па-тологiчний рубець набував ознак нормотрофiч-ного, що було бажаним як для патента так i для лiкаря. Але в зв'язку з тим, що силiконовi пластини фксуються за допомогою щшьноТ компресс, це в деякш мiрi унеможливлюе Тх застосування в щелепно-лицевш дшянц та пластичнш хiрургiТ.
Згiдно останых статистичних даних, що пуб-лкуються в сучасних наукових виданнях, пато-логiчнi рубцi зустрiчаються в 10% вщ загальноТ популяцп населення земноТ кулi, з досить великим вщсотком постоперацiйного рецидиву 5568% [15].
Згщно поглядiв авторiв жодноТ принциповоТ бiологiчноТ вiдмiнностi мiж вщомими видами ру-бцiв не юнуе, але е едина вiдмiнна ознака - про-цеси колагеносинтезу домшують над процесами колагенолiзису [16, 17, 18].
Останшм часом все бшьше уваги придшяеть-ся лiкарським препаратам на рослиннш основi, якi мають лкувальш i профiлактичнi властивостi,
В1СНПК ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»
сприяють якнайшвидшому очищенню ран i пщ-готовки Тх до аутодермопластики, уповтьнюють розвиток патологiчних рубцiв [19, 20]. Це спону-кало нас провести вивчення мюцево'Т дм препа-ратiв крему «Дермофiбразе» на рубцк
Мета роботи
Мета роботи - розробка нового методу профтактики пiсляоперацiйних патологiчних рубцiв у хворих, схильних до Тх утворення.
Матерiал та методи дослiдження
Об'ектом дослщження були 40 пацieнтiв з вн рогiдним утворенням пiсляоперацiйних патолоп-чних руб^в, що знаходилися на стацюнарному i амбулаторному лiкуваннi. Вiк Тх варшвав вiд 18 до 65 рош. Рубцювання вiдзначалося вiд 1,5 до 18 мюя^в пiсля початку спонтанноТ епiтелiзацiТ або оперативного лкування. Профiлактичне лн кування проводилося при початкових ознаках проявiв рубцiв, зазвичай через 1,5-3 мюяц пiсля епiтелiзацiТ.
Перша основна група складалася з 18 па^е-нтiв, яким сптьно з традицiйною терапiею за-стосовувалася крем «Дермофiбразе», друга контрольна група з 22 па^етчв, яким проводилася традицшна терапiя. Аналiз даних показав, що при профтактичному лкуванш у пацiентiв другоТ групи до 12-18 мюя^в iстотних змiн не спостерн галося.
Використовувалися наступнi методи дослн дження:
1. Морфологiчне дослiдження (забарвлення за Хартом та Ван Пзон).
2. Тонкоголкова асшрацшна бiопсiя.
3. Плаыметричне дослiдження.
Проведене нами морфолопчне дослiдження
було спрямовано на виявлення пстолопчних особливостей будови патологiчних руб^в i Тх змiни в процес лiкування. БiопсiТ бралися до проведення курсу профтактики.
При вивченнi бюпта^в рубцевоТ тканини у хворих основноТ групи нами виявленi позитивнi структурно-функцюнальы змiни шкiри в зонi ру-бця. Вже пiсля профiлактичного курсу епщермю товщав, починав злущуватися роговий шар, зна-чно вiдновлювався сосочковий шар дерми, спо-стерiгалося виразне роздтення епiдермiсу на шари з накопиченням меланжу у базальному шарк
Пiсля проведення першого курсу у па^етчв основноТ групи структура шюри наближалася до Т'Т нормальноТ будови: вщновлювалося роздтен-ня епiдермiсу на шари, накопичення меланжу в кл^инах базального шару наближалося до нормального, сосочковий шар майже повнютю вщ-новлювався, частково вiдновлювалися придатки шюри, значно упорядковувалося розташування колагенових волокон в дермк
Головнi структуры змжи спостерiгалися в де-рмк вiдмiчено розростання фiброзноТ тканини з наявнютю товстих, скловидних колагенових во-
локон, що хаотично перепл^алися. По периферп келоТду вiдзначалися запальнi жфтьтрати, осе-редки пролiферацiТ фiбробластiв. На ™i набряку виявлялася невелика ктькють капiлярiв: 1-3 в полi зору з ознаками порушення мiкроциркуляцiТ.
У контрольнш групi, пiсля профiлактичного курсу, сосочковий шар вщновлювався лише частково, в кл^инах базального шару починав на-копичуватися меланiн, зменшувався, але повню-тю не зникав набряк субепщермального шару. Стоншування i фрагментаци колагенових волокон в дермi не вiдзначалося.
Через 6-8 мюя^в пiсля початку формування рубцевоТ тканини з'явилася можливють роздти-ти патолопчы рубцi за клiнiчними ознаками на гiпертрофiчнi i келоТднi. При цьому хворих з ri-пертрофiчними рубцями в контрольнiй групi спо-стерiгались 12 пацieнтiв, що складало 56%, а в основнiй 13 (74%). У контрольнш груш з келоТд-ними рубцями залишалося 10 па^ен^в (44%), а в основнш 5 пацiентiв (26%), що пщтверджуе переваги методики проведеного профтактичного лiкування у пацiентiв, яким додатково застосо-вувався крем «Дермофiбразе».
Висновки:
1. Застосований метод профiлактики утворення шсляоперацшних рубцiв першi 6-8 мюя^в сприяв розсмоктуванню рубцевозмiнених тканин, усував явища набряку i неспецифiчного за-палення, покращував мiкроциркуляцiю i значно зменшував вiрогiднiсть формування келоТдних рубцiв в порiвняннi з хворими, що отримували традицшне лкування.
2. У пiзнiшi термiни застосування крему «Де-рмофiбразе» виявляеться менш ефективним, хоча ще бiльше зменшувалися явища набряку i неспецифiчного запалення з наближенням стру-ктури епщермюу до норми.
3. Отриманi дан свiдчать, що застосування в комплекснш терапiТ крему «Дермофiбразе» е ви-сокоефективним i патогенетично обфунтованим методом профтактики утворення шсляоперацшних патолопчних руб^в.
Лiтература
1. Chen M. A. Scar management: prevention and treatment strategies / M. A. Chen, T. M. Davidson // Curr. Opin. Otolaryngol. Head Neck Surg. - 2005. - V. 13, №4. - P. 242-247.
2. Atiyeh B. S. Nonsurgical management of hypertrophic scars: evidence-based therapies, standard practices, and emerging methods / B. S. Atiyeh.// Aesthetic Plast. Surg. - 2007. - V.31, № 5. - P. 468-492.
3. Slemp A. E. Keloids and scars: a review of keloids and scars, their pathogenesis, risk factors, and management / A. E. Slemp, R. E. Kirschner // Curr. Opin. Pediatr. - 2006. - V.18, № 4. - P. 396-402.
4. Mustoe T. A. International clinical recommendations on scar management / T. A. Mustoe, R. D. Cooter, M. H. Gold [et al.] // Plast. Reconstr. Surg. - 2002. - V.110, № 2. - P. 560-571.
5. Boutli-Kasapidou R. Hypertrophic and keloidal scars: an approach to poly-therapy // R. Boutli-Kasapidou, A. Tsakiri, E. Anagnostou [et al.] // Int. J. Dermatol. - 2005. - V.44, № 4. - P. 324-327.
6. Brudnik U. Therapeutic problems connected with keloid treatment-new treatment possibilities. [Article in Polish] / U. Brudnik, M. Podolec-Rubis, A. Wojas-Pelc // Przegl Lek. - 2006. - V.63, № 9. -P. 803-806.
7. Marneros A. G. Keloids—clinical diagnosis, pathogenesis, and treatment options / A. G. Marneros, T. Krieg // J. Dtsch. Dermatol. Ges. - 2004. - V.2, № ll. - P. 905-913.
Актуальт проблеми сучасно!" медицини
10.
11.
12.
13.
14.
Пономаренко Г.Н. Физиотерапия в косметологии / Пономаренко Г. Н. - СПб. : ВМедА, 2002. - 356 с.
Bayat A. Clinical management of skin scarring / A. Bayat, D. A. McGrouth-er // Skinmed. - 2005. - V.4, № 3. - P.165-173. Mofikoya B. O. Keloid and hypertrophic scars: a review of recent developments in pathogenesis and management / B. O. Mofikoya, W. L. Adeyemo, A. A. Abdus-salam // Nig. Q. J. Hosp. Med. - 2007. - V.17, № 4. - P. 134-139.
Малыхина Т.В. Лечение и профилактика келоидных рубцов на коже молочной железы после оперативных вмешательств : ав-тореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук. : спец. 14.00.11 «кожные и венерические болезни» / Т.В. Малыхина. -Самара, 2000. - 24 с.
Озерская О. С. Косметология / Озерская О. С. - СПб. : ГИПП "Искусство России", 2002. - 418 с.
Alster T.S. Hypertrophic scars and keloids; etiology and management / T.S. Alster, E.L.Tanzi // Am. J. Clin. Dermatol. -2003. - №4. - P. 235-243.
Ahn S.T. Topical Silicone Gell for the Prevention and Treatment of Hypertrophic Scars / S.T. Ahn, W.W. Monafo, T.A. Mustoe // Arch. of Surgery. - 1991. - №126. - P. 499 - 504.
15. Berman B. The treatment of hypertrophic scars and keloids / B. Berman, F. Flores // Eur - J - Dermatol. - 1998. - V. 8, №8. - P. 591-595.
16.
17.
18.
19.
20.
Rawlins J. M. Human Scars - A Comparative Histological Analysis Of Collagen Deposition In Scars Of Different Aetiology / J.M. Rawlins, W. L. Lam, R. Karoo, I.L. Naylor, D.T. Sharpe // Wound Repair And Regeneration. - 2003. - №10(2). - P. 35-36. Desmouliere A. Apoptosis mediates the decrease in cellularity during the transition between granulation tissue and scar / A. Desmouliere, M. Redard, J. Darby, G. Gabbiani //Am J. Pathol. -1995. - V. 146, № 1. - P. 56-66.
Gilman T.H. Silicone sheet for treatment and prevention of hypertrophic scar: a new proposal for the mechanism of efficacy / T.H. Gilman //Wound Repair and Regeneration. - 2003. - №11(3). -P. 235-236.
Lalonde D.H. The no vertical scar breast reduction: a minor variation that allows to remove vertical scar portion of the inferior pedicle wise pattern T scar / D.H. Lalonde, J. Lalonde, R. French // Aesthetic. Plast. Surg. - 2003. - №27(5) - P. 335-344. Montandon D. The contractile fibroblast. Its relevance in plastic surgery / D. Montandon, G. Gabbiani, G.B. Ryan, G. Majno // Plast. Reconsttr. Surg. - 1973. - V.52, № 3. - P.286-290.
Реферат
ПРИМЕНЕНИЕ КРЕМА «ДЕРМОФИБРАЗЕ» В КОМПЛЕКСНОЙ ПРОФИЛАКТИКЕ ОБРАЗОВАНИЯ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫХ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ РУБЦОВ НА ГОЛОВЕ И ШЕЕ Аветиков Д.С., Скрыпник В.М.
Ключевые слова: патологический рубец, профилактика, микроциркуляция, «Дермофибразе», послеоперационный рубец.
Профилактика образования послеоперационных патологических рубцов кожи является одной из актуальных проблем в пластической и челюстно-лицевой хирургии. Полученные данные свидетельствуют, что применение в комплексной терапии крема «Дермофибразе» является высокоэффективным и патогенетически обоснованным методом профилактики образования послеоперационных патологических рубцов. Целью работы было разработка нового метода профилактики послеоперационных патологических рубцов у больных, склонных к их образованию. Объектом исследования были 40 пациентов с вероятным образованием послеоперационных патологических рубцов, которые находились на стационарном и амбулаторном лечении в возрасте от 18 до 65 лет. Первая основная группа, состоявшая из 18 пациентов, которым совместно с традиционной терапией применялась крем «Дермофибразе», вторая контрольная группа из 22 пациентов, которым проводилась традиционная терапия. Через 6-8 месяцев после начала формирования рубцовой ткани появилась возможность разделить патологические рубцы по клиническим признакам на гипертрофические и келоидные. При этом больных с гипертрофическими рубцами в контрольной группе наблюдались 12 пациентов, что составило 56%, а в основной 13 (74%). В контрольной группе с келоидными рубцами оставалось 10 пациентов (44%), а в основной 5 пациентов (26%), что подтверждает преимущества методики проведенного профилактического лечения пациентов которым дополнительно применялся крем «Дермофибразе». Таким образом, Примененный метод профилактики образования послеоперационных рубцов первые 6-8 месяцев способствовал рассасыванию рубцевоизменених тканей, устранял явления отека и неспецифического воспаления, улучшал микроциркуляцию и значительно уменьшал вероятность формирования келоидных рубцов по сравнению с больными, получавшими традиционное лечение. В поздние сроки применения крема «Дермофибразе» оказывается менее эффективным, хотя еще больше уменьшались явления отека и неспецифического воспаления, с приближением структуры эпидермиса до нормы. Полученные данные свидетельствуют, что применение в комплексной терапии крема «Дермофибразе» является высокоэффективным и патогенетически обоснованным методом профилактики образования послеоперационных патологических рубцов.
Summary
APPLICATION OF CREAM "DERMOFIBRAZE" IN INTEGRATED PREVENTION OF POSTOPERATIVE PATHOLOGICAL SCARS FORMATION ON THE HEAD AND NECK Aveticov D.S., Skrypnyk V.M.
Key words: abnormal scar, prevention, microcirculation, «Dermofibraze», postoperative scar.
Prevention of postoperative pathological scars formation is one of the urgent issues in plastic and maxillofacial surgery. Research data suggest the application of cream "Dermofibraze" as a component of complex therapy is a highly effective and pathogenetically reasonable method for prophylaxis of postoperative pathological scarring. Our research was aimed to develop a new method for prevention of postoperative pathological scarring in patients prone to their formation. The object of the study includes 40 individuals aged 18 - 65 treated at both inpatient and outpatient department who might probably develop postoperative pathological scars. The first main group consisted of 18 patients treated with conventional therapy including cream "Dermofibraze", the second control group comprised 22 patients who were subjected to the conventional therapy. In 6-8 months since the scar tissue has started forming there it seems to be possible to divide pathological scarring into hypertrophic and keloid according to their clinical signs. There were 12 patients with hypertrophic scars in the control group (56%) and 13 patients with the same scars in the main group (74%). There were 10 patients of the control group who had keloid (44%) and 5 patients (26%) with this type of cicatrix in
8
9
HidП¡К ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академ1я»
the main group. This confirms the benefits of prophylactic treatment methods in patients who additionally used cream "Dermofibraze." Thus, the method preventing the formation of postoperative scarring for the first 6-8 months promoted the resorption of cicatricial tissues, precluded edema and nonspecific inflammation, improved microcirculation and significantly reduced the probability of formation of keloids compared with patients who took conventional treatment. The application of the cream "Dermofibraze" is less effective, although further effects of reducing edema and nonspecific inflammation were observed. These data allow us to suggest that the application of the cream "Dermofibraze" in the complex therapy is a highly effective and pathogenetically appropriate method for prophylaxis of postoperative pathological scarring.
УДК 616.314.18-002.2-008.9:615 Бойченко О.М.
КОРЕКЦ1Я МЕТАБОЛ1ЧНИХ РОЗЛАД1В ПРИ ХРОН1ЧНОМУ ГЕНЕРАЛ1ЗОВАНОМУ ПАРОДОНТИТ1 У ХВОРИХ НА 1ШЕМ1ЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ З ВИКОРИСТАННЯМ АНТИГ1ПОКСАНТ1В МЕТАБОЛ1ЧНО1 ДМ
ВДНЗУ «Украшська медична стоматолопчна акаде1^я», м. Полтава
У po6omi наведено результаты лабораторного дослiдження ротовог piduHU 45 oci6 втом 45-65 poKie з верифтованим хротчний генеpалiзованuй пародонтит (ХГП) I-II ступеню, як стражда-ють на iшемiчну хворобу серця. Виявлено, що застосування у nацieнтiв 3i стабшьною стенока-pдieю напруги 3i збереженою сuстoлiчнoю функщею лiвoгo шлуночка мексикору у капсулах(0,3 г на добу) та локальног антигтоксичног тератг при ХГП коригуе процеси пероксидного окиснен-ня лiпiдiв, збшьшуе антиоксидантний потенщал, активтсть супероксиддисмутази, зменшуе концентрацю ттрит-ютв у ротовш piдuнi. При ХГП I-II ступеню у пащент1в зi стабшьною стенoкаpдiею напруги зi зниженою сuстoлiчнoю функщею лiвoгo шлуночка системну та локаль-ну антигтоксичну тератю з використанням мексикору доцшьно доповнити призначенням кое-нзиму Qio у капсулах (0,9 г на добу).
Ключов1 слова: генерал1зований пародонтит, 1шем1чна хвороба серця, стабтьна стенокард1я напруги, втьнорадикальне окиснення, антиоксидантна система, ытроксидерпчна система, антиппоксанти, мексикор, коензим Q10.
Стаття е фрагментом планово!' НДР ВДНЗУ «Укра'нська медична стоматолопчна академ1я» "Патогенетичн глдходи до ме-тод1в лкування основних стоматолопчних захворювань на основ! вивчення механ1зм1в пошкодження твердих тканин зуб1в, тканин ендодонту, пародонта та слизово! оболонки порожнини рота" (№ держреестрацп 0104U004411).
кардюлоги призначають 3-гщрокси-6-метил-2-етилшридину сукцинат у виглядi препарату «мексикор», який випускаеться у формi капсул. Bi-домi фармакокшетичы вщмшносп мексикору вщ аналопв у шших лкарських формах [8].
Метою роботи було дослщження закономiр-ностей змш показниш втьнорадикальних про-цеав, антиоксидантно! та штроксидерпчно''' систем у ротовш рщиш па^енпв з ХГП, якi страж-дають на 1ХС, з використанням антиппоксанпв метаболiчноl дi' (препаратiв 3-гщрокси-6-метил-2-етилпiридину сукцинату та коензиму Q10).
Об'ект та методи дослiдження У робот наведено результати лабораторного дослщження ротово! рiдини 45 осiб вком 45-65 рокiв з верифiкованим ХГП, як страждають на 1ХС та перебували на стацюнарному лiкуваннi у терапевтичному вщдтенн ДЗ «Biддiлкова клшн чна лiкарня ст. Полтава» СТГО «Пiвденна залiз-ниця». Встановлення та верифка^я дiагнозу 1ХС у хворих проводилася кардiологом (терапевтом).
Усi хвор^ якi ввiйшли до дослiдження, були рандомiзованi на групи, порiвняннi за тяжкютю основного та супутнiх захворювань. У кожнш з груп хворих витримано близьке сшввщношення мiж ктькютю пацiентiв з I та II ст. хрошчного ге-нералiзованого пародонтиту.
Контрольну групу спостереження складали хвор^ якi отримували адекватне лiкування за стандартами ведення стоматолопчного хворого: 1) хворi на 1ХС зi стабшьною стенокардiею на-
Хвороби пародонта займають друге мюце за поширенiстю серед стоматолопчних захворювань. Хрошчний генералiзований пародонтит (ХГП) - найпоширенiший вид патологи пародонта, особливо у другш половит життя людини [1]. Висока поширенють, схильнiсть до прогресуван-ня i багатогранний вплив на зубощелепну систему, й оргашзм у цтому, а також неоднознач-нiсть лiкування дозволяють вiднести захворю-вання пародонта до числа актуальних проблем сучасно! медицини.
Встановлено тюний зв'язок патологи пародо-нту з загальними захворюваннями оргашзму, особливе мюце серед яких займае серцево-судинна патолопя, i зокрема iшемiчна хвороба серця (1ХС) [14].
Застосування 3-гщрокси-6-метил-2-
етилпiридину сукцинату, який регулюе тканинне дихання i мае антиоксидантнi властивосп, для лiкування ХГП е досить поширеним [6,7,9]. У комплекснш терапи ХГП 3-гщрокси-6-метил-2-етилпiридину сукцинат використовуеться у ви-глядi препарату «мексидол» - його iн'екцiйних, таблетованих форм та у складi лiкувальних зу-бних паст. Biдома ефективнiсть препарату «мексидол» i при комплексному лкуванш ХГП у пацн ентв iз захворюваннями внутрiшнiх органiв (ви-разковою хворобою шлунка та дванадцятипало! кишки) [5]. Проте вiдсутнi дослщження ефектив-ностi застосування препаратiв 3-гщрокси-6-метил-2-етилпiридину сукцинату у хворих з ХГП та iшемiчною хворобою серця. Патентам з 1ХС
