CC BY
19
ОГЛЯДИ
УДК 616.716.8-003.92:616-07-08-084 В.В. Нагайчук, Л.1. Шкльняк
ОСОБЛИВОСТ1 Д1АГНОСТИКИ, Л1КУВАННЯ I ПРОФ1ЛАКТИКИ ПАТОЛОГ1ЧНИХ РУБЦ1В ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВО1 Д1ЛЯНКИ
Вiнницький нацюнальний медичний унiверситет iM. М.1. Пирогова, кафедра xipypri4Hoi стоматологи та щелепно-лицевоУ xipypri'i
Здоров'я i краса шфи людини в сучасному свiтi - одн з основних ознак привабливост i жн нок, i чоловЫв. Шкiра - найбiльший орган людини: залежно вщ вiку, росту i ваги и площа стано-вить вiд 1,7 до 2,6 м2 , а маса - близько 16% ма-си всього тта [1]. Як вiдображення внутршнього здоров'я людини вона водночас захищае орга-нiзм людини вiд дм несприятливих факторiв зов-нiшнього середовища: мехашчних, хiмiчних, те-мпературних, мiкробiологiчних, якi залишають на нiй сво1' вiдбитки (шрами, рубцi). Ученi пщраху-вали, що якщо в одного з 1000 жителiв бвропи i Сполучених Штатiв провести первинну хiрургiчну обробку рани довжиною 4 см, то загальна дов-жина таких ран складе понад 40 000 км - величину, рiвну довжин екватора [2]. А таких втру-чань, як i багатьох iнших, щоденно на планетi проводиться набагато бтьше. Поверхня голови i ши' в дорослих складае 9% поверхн тiла, тодi як обличчя - лише 3,12%. Разом iз тим, ця дтянка тiла для людини була, е i буде дуже важливою як у естетичному, так i функцiональному планi. Обличчя, його шмрний покрив унiкальнi у вира-женнi iндивiдуальностi людини, тому рубцевi деформаци ^еТ дiлянки можуть завдати непо-правно' шкоди [3]. За останшми статистичними даними в сучасних наукових виданнях, патолоп-чн рубцi мають 10% загально'' популяци насе-лення планети, з досить високим вщсотком шс-ляоперацiйного рецидиву - 55%-68% [4]. Огляд л^ературних джерел показуе, що пiсля рiзних хн рургiчних манiпуляцiй патологiчне рубцювання спостер^аеться в межах 39% - 68%, а шсля опн ковоТ травми - 33% - 91% [5]. Рубц стають неминучим наслщком будь-яко'' вщкритоТ травми чи операци [6]. Вони залишаються на все життя, нерщко створюючи пом^ш косметичнi та функ-цiональнi дефекти. Локалiзацiя дефекту, його примiтнiсть у естетично важливих зонах (голова, шия) завдають пацiенту фiзичних i непоправ-них моральних страждань, розвивають комплекс
неповноцшносп, тяжк1 психоемоц1йн1 переживания i зриви [6; 7]. Усе це викликае зниження соц1альноТ адаптацп як у дiловому, так i в особи-стому житп, аж до суТ'цидальних спроб [6; 8;9]. Високий рiвень травматизму, збтьшення ктько-стi хiрургiчних втручань, пщвищення вимог самих пацiентiв i хiрургiв до естетичних результа-^в лiкування залишають проблему реабiлiтацiТ па^енпв iз рубцевими ураженнями на сьогодш досить актуальною i змушують шукати новi пщ-ходи до лкування цiеТ групи хворих [5; 6].
За останш два десятки рош у медичнiй л^е-ратурi з'явилося багато публкацш, якi суттево доповнили уявлення про особливост загоення ран, формування, кл^чний перебiг i лкування рубцiв. Однак щодо низки основних питань за-лишаеться багато незрозумтого i суперечливого [5].
Рубець (Cicatrix) - це сполучнотканинне з'ед-нання, яке утворилося внаслщок репаративноТ регенераци для замiщення дефекту тканин ор-ганiзму [6; 8]. Рубцювання - це патофiзiологiчний процес, який становить собою один iз двох видiв нормально' регенераци тканин, спрямованоТ на замщення Тхнього дефекту. Дефект шфи в межах епiдермiсу вщновлюеться шляхом еттелн зацп за рахунок розмноження кл^ин базального шару епщермюу. Рубцi в цьому разi не утворю-ються. У разi глибшого ушкодження для зам^ щення дефекту сполучноТ тканини вiдбуваеться рубцювання. Тодi регенерацiя залишае пiсля себе пом^ш клiнiчнi та морфологiчнi ознаки (на шкiрi вiдсутнiй властивий Тй малюнок, вiдсутнi потовi, сальнi залози, волосян фолiкули, змше-ний колiр) [10].
Розрiзняють чотири основнi стади формування рубця: I стадiя - епiтелiзацiТ (2-2,5 тижня); II стадiя - набухання (3-4 тижш); III стадiя - ущть-нення (2-3 тижш); IV стадiя - розм'якшення (3-4 тижнi) [10].
У лiтературi привертае увагу факт вщсутнос-
Ti 3ara^bH0npMMHaT0i KjiHiK0-Mop$ojoriHHoT Kja-cu$iKa^T pу6цiв. npeBajroe flyMKa, ^o pi3H0MaHi-THicTb xapaKTepucTMK pyS^B i nojiMop$i3M kow-Horo KoHKpeTHoro BunaflKy 3HaHH0 n yTpyflHroroTb [5; 6].
PyS^ Kjacu^iKyroTb:
- 3a TunoM (HopMoTpo^iHHi, aTpo^iHHi, rinep-Tpo^iHHi Ta Ke^oT'flHi);
- 3a $opMoro (jniHiMHi, flyronofliSHi, $irypHi Ta n^o^MHHi);
- 3a j0Kaji3a^ero (Ha BiflKpuTux flijAHKax Tija, Ha 3aKpuTux flijAHKax);
- 3a Bupawemcrro joKajbHoT' nyTJMBocTi (3hu-weHa, HopMajbHa, niflBu^eHa, SojboBa);
- 3a BnjuBoM Ha $yHK^T' (3 nopymeHHAM $yHK-^M, 6e3 nopymeHHA $yHK^M);
- 3a muSuHoro (noBepxHeBi, muSoKi);
- 3a ecreTMKoro (ecreTuHHo npuMHATHi M ecre-tuhho HenpuMHATHi);
- 3a 3oBHimHiM BurnAfloM ($i3iojoriHHi Ta naTo-joriHHi);
- 3a noKa3aHHAMu ao jiKyBaHHA (xipypriHHi Ta KocMeTMHHi) [5].
3a npuHuHoro BMHMKHeHHA py6цi noflijAroTb Ha oniKoBi, TpaBMaTMHHi, nicjA pi3H0MaHiTHux 3ana-jbHux xBopoS i xipypriHHux BTpynaHb [6; 11]. 3a aKTMBHic™ KniHiHHux npoABiB - Ha aKTMBHi Ta He-aKTMBHi [6]. KejoT'flHi py6цi 3a npuHuHoro buhuk-HeHHA noflijA^Tb Ha cnoHTaHHi, nocrrpaBMaTuHHi, nicjAonepa^MHi Ta nocreppynTHBHi. A 3a TepMi-HaMu HaABHocTi - Ha Mojofli Ta cTapi [5].
H.M. MixejbcoH (1965) KjiHiHHo po3pi3HAe Tpu 0cH0BHi ^opMH nicjA0niK0Bux py6цiв oSjuhha i muT: nepeTHHnacTa, BiAjonofliSHa i 3ipHacra. B.C. flMHTpueBa (1965) Buflrnuja b caMocTiMHi rpynu pySцeвi TAwi Ta pySцeвi MacuBu [5].
flocuTb 3pyHHuM KjiHiHHuM po3noflij pySцiв mKipu Ha H0Tupu Tunu: HopMoTpo^iHHi, aTpo^iHHi, rinepTpo^iHHi Ta KejoT'flHi. OcTaHHi Tpu Tunu pyS-^b e naTojoriHHuMu.
HopMOTpo^inrn ру6цi (Cicatrix normotrophica) - njocKi, cBiTjoro Kojbopy i 3 Sju3bKoro flo HopMa-jbHux TKaHuH ejacTuHHicrro. BuHuKaroTb yHacji-fl0K HopMajbHo' peaкцiT cnojyHHo'T TKaHuHu Ha TpaBMy.
ATpo^iMHi ру6цi (Cicatrix atrophica) - M'AKi, MajopyxoMi, po3TamoByroTbcA HuwHe piBHA npu-jemo'T mKipu (3ana,qaroTb), So KojareHy yTBopro-eTbcA HeflocTaTHbo. BuHuKaroTb yHacjifloK 3Huwe-ho'T peaK^'i cnojyHHo'T TKaHuHu Ha TpaBMy.
rmepTpo$iHHi ру6цi (Cicatrix hypertrophica) -BunuHaroTbcA Hafl noBepxHero mKipu, pyxoMi, mo-wyTb MaTu M AKy aSo ^ijbHy KoHcucreH^ro, aje He po3noBcrofl^yroTbcA 3a Mewi TpaBMoBaHoT' flijA-hku. CTaroTb HacjiflKoM HaflMipHo'T peaкцiT cnojyH-ho'T TKaHuHu Ha TpaBMy b HecnpuATjuBux yM0Bax 3aroeHHA (3anajeHHA, po3TArHeHHA pySцA). OiS-poSjacTu 3 niflBu^eHoro aKTuBHicrro cuHTe3yroTb HafljumoK KojareHy. rinepTpo$iHHi pyS^ 3flaTHi nacTK0B0 perpecyBaTu Hepe3 1-1,5 poKy nicjA Tpa-bmu.
KenoiflHi ру6цi (Cicatrix keloidea) po3BuBa-roTbcA BHacjifloK HaflMipHo BupaweHo' peaкцiT TKa-
huh Ha TpaBMy, 3a3BuHaM Ha ^0Hi 3HuweHux noKa-3HuKiB 3arajbHoro i TKaHuHHoro iMyHiTeTy [10; 12].
Kejo''',qHi pySцi b Ham nac cTaju oflHiero 3 HaM-rocTpimux npoSjeM y peaSiJiтaцiT naцieнтiв i3 py-Sцeвммм ypaweHHAMu, ocKijbKu bohu flywe BawKo niflflaroTbcA npo^iJaктмцi Ta jiKyBaHHro. npuMHATo BuflijATu flBa Tunu KejoVfliB. Kejoiflu cnpaBWHi, aSo cnoHTaHHi (Keloidum verum seu spontaneum) BHHHKaroTb Ha mKipi Se3 nonepeflHboro ymKoflweH-ha i, no cyTi, pySцAMм He e. npunuHu 'x BuHuKHeH-ha floci HeBifloMi. КeJoTflм HecnpaBWHi, aSo pyS-цeвi (Keloidum spirium seu cicatricale) yTBoproroTb-ca Ha Mic^ MexaHiHHux (TepMiHHux Ta iH.) ymKo-flweHb mKipu. B ocHoBi po3BuTKy KejoTflHux pySцiв jewuTb nopymeHHA MexaHi3MiB cKjaflHoT' Siojorin-hoT 3axucHoT' pea^i'' mKipu - 3aroeHHA paH. npu цb0мy BiflSyBaroTbcA KijbKa HeTunoBux aja Hop-MajbHoro 3aroeHHA paH naT0^i3iojoriHHux npoцe-ciB: 3aTpuMKa npoцeciв ocTaToHHoT' flм^epeнцiaцiT KjiTuHHux ejeMeHTiB, 3SijbmeHHA TepMiHiB cTaHy TxHboT aKTuBHocTi, po3butok cnojyHHoT' TKaHuHu 3a eMSpioHajbHuM TunoM [10]. BuflrnAroTb aHaMHec-TuHHi, KjiHiHHi Ta Mop^ojoriHHi 03HaKu KejoTflHux pySцiв. OnuTyronu naцieнтa, mu MoweMo fli3HaTu-ca, ^o: 1) pySцeвмм picT po3nonaBcA Hepe3 KijbKa мiCAцiв nicjA 3aroeHHA paHu; 2) pySeцb npofloB-wye pocTu ao 2-3 i Sijbme poKiB; 3) pySeцb pocTe 3a Mewi ymKoflweHoT mKipu; 4) xapaKTepHa nepi-ofluHHa aктмвaцiA pySцeвoro пpoцecy; 5) ^opMy-BaHHA pySцA cynpoBoflwyeTbcA HeraTuBHuMu cyS'eктмвнммм BiflHyTTAMu (neKynicTb, cBepSiw, Sijb); 6) nicjA 3aBepmeHHA cTa6mi3a^'' pySцeвo-ro npoцecy cnoHTaHHa perpeciA He BuABjAeTbcA.
KjiHiHHi flм^epeнцiмoвaнi 03HaKu KejoTflHux pySцiв TaKi: 1) BejuKi po3Mipu (4 mm i Sijbme Hafl noBepxHero mKipu); 2) xapaKTepHuM 30BHimHiM bu-rjAfl i HiTKe BiflMewyBaHHA Bifl HeymKoflweHoT' mKi-pu; 3)SjucKyna noBepxHA i SarpAHo-cuHromHuM Kojip pySцA, akum Majo 3MiHroeTbcA 3 HacoM; 4) J0кaJiзaцiA b MajopyxoMux flijAHKax mKipu; 5) cxujbHicTb ao caMocTiMHoro pocTy, HaraflyroHu ny-xnuHy; 6) noraHi pe3yjbTaTu K0HcepBaTuBH0r0 i HacTi peцмflмвм nicjA xipypriHHoro jiKyBaHHA.
Mop^ojoriHHa xapaKTepucTuKa KejoT'flHoro py-SцA oxonjroe: 1) HaABHicTb piBHoro, Se3 BupocTiB y nifljerji mapu eniflepMicy 3 rinepTpo^iero M aKaH-T030M; 2) BupaweHe MyKo'TflHe HaSyxaHHA Kojare-hobux bojokoh BjacHe flepMu i bucokum yMicT ria-jyp0H0B0T kucjotu; 3) BiflcyTHicTb ejacTuHHux bo-jokoh y «30Hax pocTy»; 4) BiflcyTHicTb nja3MaTuH-hux KjiTuH y nepuBacKyjApHux iH^ijbTpaTax; 5) HaABHicTb pi3Hux 3a cBoero SyfloBoro i po3MipaMu $i6po6jacriB, cepefl akux SaraTo BejuKux i riraHT-cbKux KjiTuH, 3flaTHux flo TpuBajoT' ^yнкцioнaJb-hot aKTuBHocTi [5].
y BuBHeHHi KejoTflHux pySцiв noKu ^o SaraTo He3'AcoBaHoro. HanpuKjafl, ocraToHHo He BuBHeHa npuHuHa T'x noABu. Aje BcTaH0BjeH0, ^o cxujb-HicTb ao yTBopeHHA KejoTflHux pySцiв nepeflaeTb-ca cnaflK0B0. KpiM Toro, buab^ho 3b'a30k i3 rpy-noro KpoBi A. KejoT'flHi pySцi HacTime BuHuKaroTb y mojoaux jrofleM (10-30 poKiB), y akux opraHi3M pocTe, nocujeHo cuHTe3yeTbcA KojareH. TeMHomKipi
раси часпше схильн до ^еТ хвороби, i рубц в них значно бiльшi [13]. До факторiв розвитку ке-лоТдних рубцiв також належать певнi хвороби, таю як склеродермiя i колагенози. КелоТди здатнi виникати переважно на так званих «келоТдоне-безпечних зонах». До них належать дтянки об-личчя (пiдборiддя, кути рота, губи, носогубн складки, внутрiшнi кути очей), дтянка шиТ та мочки вух [10].
Вираженють пiсляоперацiйних руб^в зале-жить вiд технiки проведення операци та майсте-рностi хiрурга. Однак достеменно вiдомо, що чим бтьше розрiз вiдхиляеться вiд лшш найсла-бшого натягу, тим виразшша тенденцiя до Тх утворення [14].
Для об'ективноТ оцiнки рубцевозмiнених тканин найчаспше застосовують Ванкуверську шкалу оцшки рубцiв, критерiями оцiнки якоТ е клiнiчнi прояви в дтянц рубця (вiдсутнiсть або наявнiсть шгментаци, висота над поверхнею шкiри, щтьнють i васкуляризацiя); ультразвуко-ву дiагностику (дозволяе визначити товщину рубця й обьем рубцевих масивiв) [10]; допплерiв-ську флоуметрiю [5, 15]; визначення штенсив-ностi забарвлення з використанням спе^альноТ шкали кольорiв [5]; плашметрш (визначення площi рубцевих тканин); локальну термометрщ патоморфологiчне дослiдження [10] та ш.
З метою визначення глибини залягання, зов-нiшнього i внутрiшнього об'ему, щiльностi руб-цевоТ тканини, доцiльностi хiрургiчного лiкування Аветков Д.С. i Ставицький С.О. використали стральну комп'ютерну томографiю. Аналiз да-них проводили на пiдставi рiзниць щiльностей. Щiльнiсть (коефiцiент абсорбцп) обчислювали в одиницях Хаунсфтьда (Ни). Зпдно з цiею шкалою коефiцiент абсорбцп води приймають за 0, кюткова тканина володiе найбiльшою щтьнютю (+1000), повiтря мае найменшу щтьнють (1000). З огляду на це, для кожноТ тканини е свш власний коефiцiент абсорбцп, який у нормi е по-стшною величиною. Автори вперше визначили показники щтьносп рiзних типiв патологiчних руб^в. Так, середне значення щiльностi нелко-ваного келоТдного рубця становило 64±2,0 од. Ни, коефiцiент абсорбцп гiпертрофiчного рубця
- 40±2,38 од. Ни, тодi як щiльнiсть iнтактноТ шкн ри варiювала в межах 20-24 од. Ни [16].
Лiкування i профiлактика патологiчних рубцiв
- це досить складна проблема, яка охоплюе юлька медичних спецiальностей: хiрургiю, комбус-тiологiю, дерматологiю, косметологiю.
Комплексна профтактика i лiкування рубцевих уражень голови та шиТ охоплюе велику кть-кiсть терапевтичних заходiв i хiрургiчних втру-чань. Ус методи лiкування рубцiв можна розпо-дiлити на хiрургiчнi, консервативнi (медикамен-тознi та фiзичнi) i комбшоваш (пiсля хiрургiчного видалення рубця з профтактичною метою при-значають медикаментозн препарати або фiзiо-терапевтичнi процедури). 1з терапевтичних ме-тодiв широко застосовують мiсцевi медикамен-тознi засоби, фiзiотерапевтичнi процедури, ло-
кальну компресшну терапiю, внутршньовогни-щевi iн'екцiТ медикаментозних препара^в (гор-мони, ферменти та ш.), Буккi-терапiю, хiмiчний пiлiнг, татуаж та ш. [16; 17].
1з методiв хiрургiчноТ корекцп широкого за-стосування набули витинання рубця [18], крюде-струкцiя [19], пластика мюцевими тканинами, хн рургiчне витинання iз застосуванням аутодермо-трансплантацп, пластика клаптем на жжщ дер-мабразiя та ш. [5]. Вибiр основного методу лку-вання залежить вiд давност рубця, локалiзацiТ, розмiру, наявностi анатомо-функцюнальних по-рушень та iнших факторiв [17].
У наш час провщним методом лiкування руб-цiв усе ще залишаеться хiрургiчний. Пильну ува-гу привертають хiрургiчна технiка операци, метод зближення краТв рани, вибiр шовного мате-рiалу, профтактика гншно-запальних процесiв [20; 21]. Але, на жаль, рецидиви пюля жрурпчноТ корекцп спостерiгаються в 55%-68% випадш [22], а пiсля iзольованого жрурпчного витинання келоТдних рубцiв частота рецидивiв складае вiд 50% до 100 % [5]. Тому поруч iз певними усш-хами хiрургiчноТ обробки i мiсцевоТ медикаментозной' терапи ран значно зрiс iнтерес до Тх немедикаментозного лiкування. Нинi все частiше увагу фахiвцiв привертають фiзiотерапевтичнi методи - електрофорез, фонофорез, ультрафо-рез, УФО, дермотонiя, парафшотерашя, гальва-нофорез та iн.[6; 23- 25].
Лкування патологiчних рубцiв, особливо келоТдних, - це дуже складне завдання. Основна умова устшного лкування патолопчних рубцiв -запоб^ання Тм. Тому провiдну роль у досягненн бажаних естетичних результатiв лкування мае займати саме профiлактика утворення руб^в. Проте, за даними бтьшосл авторiв, ефектив-нiсть дооперацiйних методiв профiлактики низь-ка, iнтраоперацiйнi методи застосовують рщко, а пiсляоперацiйнi часто не дають бажаного результату [18]. Отже, вдосконалення вщомих i пошук нових методiв профiлактики патолопчних руб^в - актуальне завдання сучасноТ косметолога, дерматологи, комбустiологiТ, щелепно-лицевоТ та пластично' хiрургiТ.
Лтература
1. Сарафанова Н.А. Энциклопедия женского совершенства. 1001 рецепт красоты / Н.А. Сарафанова, И.А. Калюжнова. - М.: ОЛМА Медиа Групп, 2007. - 506 с.
2. Сафонов И. Лечение и коррекция рубцов: атлас / И. Сафонов; пер. с англ. - М. : МЕДпрессин-форм, 2015. - 216 с.
3. Кулаков Л.А. Хирургическая стоматология и че-люстно-лицевая х1рурпя: национальное руководство / Л.А. Кулаков, Т.Г. Робустова, Л.И. Неробе-ев. - М. : ГЭОТАР-Медиа, 2010. - 928 с.
4. Лоза Х.О. 1нтраоперацшна профтактика утворення патолопчних рубц1в шюри в р1зних дтян-ках обличчя та шиТ (експериментально-кл1н1чне дослщження): автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.01.22 / Х.О. Лоза. -Полтава, 2016.-21 с.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
Ананян С. Г. Коррекция рубцовых поражений че-люстно-лицевой области / С.Г. Ананян, А.Г. Сте-нько. - М. : БЭСТ-принт, 2009. - 320 с. Скрипник В.М. Профтактика патолопчних рубц1в обличчя та ши / В.М. Скрипник // Вюник проблем бюлоги i медицини. - 2012. - Т.1(96), №4. - С. 32-35.
Alster T. S. Hypertrophic scars and keloids; etiology and management / T. S. Alster, E. L. Tanzi // Am. J. Clin. Dermatol. - 2003. - №4. - P. 235-243. Gilman Т. H. Silicone sheet for treatment and prevention of hypertrophic scar: a new proposal for the mechanism of efficacy / Т. H. Gilman // Wound Repair and Regeneration. - 2003. - Vol. 11(3). - P. 235-236.
РузЫ Г.П. Вдосконалення методу лазерной' коре-кци атрофiчних руб^в / Г.П. РузЫ // Свп" бюлоги та медицини. - 2016. - №2 (56). - С. 74-76. Тимофеев А. А. Рубцы: особенности клинического течения и лечения / А. А. Тимофеев // Современная стоматология. - 2008. - № 3. - С. 99-105. Bayat A. Clinical management of skin scarring / A. Bayat, D. A. McGrouther // Skinmed. - 2005. - Vol. 4, № 3. - P. 165-173.
Озерская О.С. Рубцы кожи и их дерматологическая коррекция / О.С. Озерская. - СПб. : Искусство России, 2007. - 224 с.
Чернова И. Рубцы: отметки со своей историей / И. Чернова // Косметолог. - 2005. - №4. - С. 6365.
Калюжная Л. Д. Дифференцированный подход к лечению рубцов / Л. Д. Калюжная, Е. А. Бардова // УкраТнський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. - 2012. - № 3. - С. 83-88. Филатова И. А. Первый опыт применения метода лазерной допплеровской флоуметрии в оценке состояния рубцов в различные сроки / И. А. Филатова, И. А. Романова // Вестник Оренбургского государственного университета. - 2010. - № 12 (118-2). - С. 234-235.
Аветков Д. С. Доцтьнють застосування медикаментозного ультрафонофорезу в комплексному лкуванш патолопчних руб^в голови та ши / Д. С. Аветков, С. О. Ставицький // Вюник украшсь-ко'1' медично'1' стоматолопчноТ академи. - 2013. -Т. 13, № 2 (42). - С. 59-61.
17.
18.
19.
20.
21.
22.
23.
24.
25.
Консервативное лечение пациентов с Рубцовыми изменениями кожи методом электродного фармафореза / А. Г. Стенько, Е. В. Щукина, А.
A. Шматова, О. И. Шугинина [и др.] // Российский журнал кожных и венерических болезней : научно-практический журнал. - 2014. - № 1. - С. 5862.
Барановський Ю. Г. Оперативне лкування ппер-трофiчних i келоТдних руб^в, Тх рання клУко-морфолопчна диферен^альна дiагностика i профтактика : автореф. дис. ... канд. мед. наук : 14.01.03 / Ю. Г. Барановський. - ^мферополь, 2011. - 22 с.
Куценко И. В. Лечение келоидных рубцов методом внутриочаговой аппаратной криодеструкции / И. В. Куценко // Дерматолопя та венеролопя. -2010. - № 4. - С. 70-75.
Gazivoda D. A clinical study on the influence of suturing material on oral wound healing / D. Gazivoda, D. Pelemis, G. Vujaskovic // Vojnosanit Pregl. - 2015. - Vol. 72, № 9. - P. 765-769. Regula C. G. Suture Products and Techniques: What to Use, Where, and Why / C. G. Regula, C. Yag-Howard // Dermatol. Surg. - 2015. - Vol. 41, №10. - P. 187-200.
Аветков Д. С. Сучасн аспекти патогенезу та профтактики утворення патолопчних руб^в / Д. С. Аветков, Х. О. Трапова // Вюник проблем бюлоги i медицини. - 2014. - Т. 1 (107), № 2. - С. 44-47.
Гривенко С. Г. Вплив магшто- та крютерапи на загоення пюляоперацшних ран у реконструктив-нш хiрургiТ передньоТ черевноТ стЫки / С. Г. Гривенко, Д. Ф. Кругляцов // Таврический медико-биологический весник. - 2012. - Т. 15, № 4 (60). - С. 106-108.
Рязанцева М. Особливост використання засобiв фiзичноТ реаботаци в лкуваны па^ен^в з опь ковою травмою / М. Рязанцева, О. Бас // Молода спортивна наука УкраТни. - 2015. - Т.3. - С. 131137.
Нагайчук В. В. Роль фiзiотерапевтичних методiв в комплексному лкуванш травматичних ушко-джень м'яких тканин щелепно-лицевоТ дтянки /
B. В. Нагайчук // Вюник стоматологи. - Одеса, 2015. - № 2 (91). - С. 107-110.
Стаття надшшла 6.04.2017 р.
Резюме
Представлен дат про особливосп класифкаци, ключного переб^у, дiагностики i лкування патолопчних руб^в у дтянц обличчя та шиТ. Висв^лена проблема складност лкування рубцевих деформа-цш естетично важливих дтянок тта. Пщкреслено, що провщну роль у досягненн бажаних естетичних результат мае займати саме профтактика утворення руб^в. Отже, вдосконалення вщомих i пошук нових методiв профтактики патолопчних руб^в е актуальним завданням сучасноТ косметологи, дерматологи, комбустюлоги, щелепно-лицевоТ та пластичноТ хiрургiТ.
Резюме
Представлены данные об особенностях классификации, клинического течения, диагностики и лечения патологических рубцов в области лица и шеи. Освещена проблема сложности лечения рубцовых деформаций эстетически важных участков тела. Подчеркнуто, что ведущую роль в достижении желаемых эстетических результатов должна занимать именно профилактика образования рубцов. Таким образом, совершенствование существующих и поиск новых методов профилактики патологических рубцов являются актуальной задачей современной косметологии, дерматологии, комбустиоло-гии, челюстно-лицевой и пластической хирургии.
Ключевые слова: патологические рубцы лица, келоидные рубцы, лечение и профилактика.
UDC616.716.8-003.92:616-07-08-084
DISTINCTIVE FEATURES OF DIAGNOSTICS, TREATMENT AND PREVENTIVE MEASURES OF PATHOLOGICAL SCARS OF MALLIOFACIAL AREA
V.V. Nahaychuk, L.I. Shki/niuk
National Pyrohov Memorial Medical University, Vinnytsya Department of Surgical Dentistry and Maxillofacial Surgery
Summary
Health and beauty of human skin in the modern world is one of the main features of attractiveness of both women and men. Skin is the largest organ of the human body, depending on the age, height and weight its area is from 1.7 to 2.6 m2, and weight is about 16% of the total body weight. As a reflection of internal human health, it also protects the human body from exposure to adverse environmental factors: mechanical, chemical, thermal, microbiological, which leave their marks (scars, sword cuts) on it.
According to the latest statistical data published in modern scientific publications, pathological scars are found in 10% of the total population of the world's population. Literature review shows that after various surgical manipulations pathological scarring occurs within the range from 39 to 68%, and after burn injuries -from 33 to 91%.
Over the past two decades in the medical literature there have been many publications that greatly complemented the existing ideas about distinctive features of wound healing, formation, clinical course and treatment of scars. However, lots remains both obscure and controversial concerning a number of major issues.
Vancouver scar scale is most commonly used for an objective assessment of tissues changed by the scars, evaluation criteria of which the clinical features in the area of the scar; ultrasound diagnosis; doppler flowmetry; determination of color intensity using a special color scale; plane geometry; local thermometry; pathological-morphological studies, spiral computed tomography and others.
Complex preventive measures and treatment of scar lesions of the head and neck have a large number of therapeutic interventions and surgery. All methods of treatment for scars can be divided into surgical, conservative (medicinal and physical), and combined. Today the leading method of treatment for scarring is still surgery. Much attention is paid to the surgical technique to carry out surgeries, the method for the connection of wound edges, choice of suture material, prevention of purulent-inflammatory processes. But, unfortunately, relapse after surgical correction is observed in 55-68% of cases, and after the isolated surgical excision of keloid scars the relapse rate ranges from 50 to 100%.
That is why together with some success of surgical treatment and local drug therapy of wounds, the interest to their non-drug treatment significantly increased. Today, more often the attention of specialists is attracted by physiotherapy techniques such as electrophoresis, phonophoresis, ultraphoresis, UFO, dermoto-nia, paraffin therapy, galvanophoresis.
Treatment of pathological scars, especially keloid scars, is very challenging. The main condition for successful treatment of pathological scars is their prevention. So, the key role in achieving the desired aesthetic results of the treatment should be taken by preventive measures of scarring. Thus, the improvement of existing and search for new methods of prevention of pathological scarring is an urgent task of modern cosmetology, dermatology, combustiology, maxillofacial and plastic surgery.
Key words: pathological scars of the face, keloid scars, treatment and preventive measures.
