CC BY
72
Актуальш проблеми сучасноТ медицини
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА ТА МОРФОЛОГ1Я
УДК 616-003.92-084
Авет'шов Д.С., Лоза Х.О., Старченко 1.1.
МОРФОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РАНН1Х ЕТАП1В П1СЛЯОПЕРАЦ1ЙНОГО РАНЕВОГО ПРОЦЕСУ ШК1РИ У ЗАЛЕЖНОСТ1 В1Д СПОСОБУ Ф1КСАЦП КРА1В РАНИ
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматологiчна акаде1^я», Полтава
Доведено, що характер / вид рубця залежить в'д процесв, як в'дбуваються в ранi на ранньому пю-ляопера^йному пер'юд'!, на яю, в свою чергу, значною мiрою, впливае вид використаного шовного матер'алу. В експеримент!' використовувалися 20 щурiв-самцiв масою 180-200 г. Ус'ш тваринам пд ефiрним наркозом проводили повношаров/ прямолiнiйнi розр'зи довжиною 2 см на переднш поверхн живота у поздовжньому напрямку. У якост/ шовного матер'алу для закриття пюляопера^йно'У рани тваринам 1-У експериментальноУ групи (10 щур'в) застосовували хiрургiчнi нитки «Полiамiд №4». Тваринам 2-У експериментальноУ групи (10 щур'в) був нанесений шюрний клей «Дермабонд». Дан мi-кроскопiчного досл'дження показали, що застосування шюрного клею в експеримент!' створюе кра-щi умови для загоювання пюляопера^йно'У рани. Таким чином, для досягнення бльш естетичного нормотроф1'чного рубця, нами рекомендовано нанесення шюрного клею замсть застосування вуз-лових шв'т.
Ключов1 слова: пюляоперац1йн1 рубц1, загоювання ран, морфолопя ран, шфний клей, м1кроскогпчн1 дослщження. Робота е фрагментом НДР кафедри хiрургiчноi' стоматологи та щелепно-лицевоТ х'рурги з пластичною та реконструкти-вною хiрургiею голови та шиТ «Оптимiзацiя консервативного та хiрургiчного лкування хворих, що мають дефекти та де-формацп тканин щелепно-лицевоТ длянки», № державноТреестрацп № 0110и004629
Вступ
Згщно останых статистичних даних, що пуб-лкуються в сучасних наукових виданнях, пато-лопчы рубц зус^чаються в 10% вщ загальноТ популяцп населення земноТ кулк Тому створення оптимального естетичного рубця було i залиша-еться основною проблемою в пластичнш та ще-лепно-лицевш хiрургiТ [1].
Характер i вид шсляоперацшного рубця залежить вщ рiзних факторiв. Белоусов А.е. ви-вчав вплив загальних i мюцевих факторiв на якють руб^в. Мiсцевi вш подтяв на чинники, якi залежать вщ хiрурга, i фактори, незалежнi вщ хь рурга, до загальних вщносив спадковiсть, вiк та iмунний статус потерптого [3].
1. Чинники, яю не залежать вiд хiрурга (трав-матичнi рани): характер ушкодження, його мас-штаби, локалiзацiя, характер кровооб^у в стш-
ках рани, наявнють забруднень i т.д.
2. Фактори, що визначаються хiрургом ^рур-пчы рани): спосiб хiрургiчного закриття рани, розташування ТТ по вiдношенню до силових лiнiй шкiри, способи i якiсть дренування. У лiтературi зустрiчаеться безлiч публiкацiй та дисертацiйних роб^, присвячених впливу способiв зближення та прошивання краТв рани на Тх загоення, однак залишаеться значна ктькють незадовiльних ре-зультатiв [6, 7].
Досить важливим мiсцевим фактором е травма вщ прошивання. Голки, як i скальпель, роз-акають не тiльки епiдермiс i дерму, а також ве-лику ктькють рiзноманiтних шкiрних придаткiв. У пошкоджених тканинах розвиваються процеси, спрямован на вщновлення Тх цiлiсностi. Однак вщновлення тканин, пов'язаного з сполучнотка-нинними компонентами, недосконале. В результат локально!' дм стороннього тiла (лiгатури) ви-
никае реак^я тканин, яка часто приймаеться за шфекцш на мюц шва. Такi реакци зазвичай на-зивають «спбковими» (лiгатурними) абсцесам. Бтьш того, в таких випадках змщений епiтелiй з травмованих придаткiв шюри може формувати маленькi кератинiзованi кюти. Клiнiчно вони ви-глядають як невелик, щiльнi, бiлi або жовто-б^ папули, нерiдко приймаються за м^арш або епщермощш кiсти. Мiж 10 i 25 добою зазвичай вщбуваеться зворотний розвиток цих утворень з наступним замщенням рубцевою тканиною. «СпбковЬ абсцеси, як правило, зникають, а мн лiарнi кiсти можуть залишитися.
До середини XX ст. проблема хiрургiчних ниток не викликала особливого штересу хiрургiв. Тiльки з 50-х рр. XX ст. з'ясувалося, що вщ якос-тi, хiмiчного складу i структури матерiалу ниток залежить реак^я тканин на Тх iмплантацiю, а в кiнцевому рахунку, нерщко й пiдсумок операцiТ. Доведено, що характер i вид рубця залежить вщ процесiв, якi вщбуваються в ранi на ранньому шсляоперацшному перiодi, на якi, в свою чергу, значною мiрою, впливае вид використаного шовного матерiалу [3].
Мета роботи
Вивчити морфолопчы особливост загоення пiсляоперацiйних ран на раншх етапах репара-тивного процесу, в експеримент^ в залежностi вiд використаного шовного матерiалу.
Матерiали та методи дослщження
В експериментi використовувалися 20 щурiв-самцiв масою 180-200 г. Уам тваринам пiд ефiр-ним наркозом проводили повношаровi прямолн ншш розрiзи довжиною 2 см на переднш поверх-нi живота у поздовжньому напрямку. У якост шовного матерiалу для закриття шсляоперацш-ноТ рани тваринам 1-Т експериментальноТ групи (10 щурiв) застосовували хiрургiчнi нитки «Полн амiд №4». Тваринам 2-Т експериментальноТ групи (10 щурiв) був нанесений шкiрний клей «Дер-мабонд».
Тварин виводили з експерименту на 3 добу пiсля оперативного втручання шляхом введення летальноТ дози тiопенталу натрiю. Для пстолоп-чного дослiдження були взят дiлянки шкiри в дн лянц оперативного втручання, якi фiксували в 12% нейтральному формалш^ зневоднювали, помщали в парафiн за загальноприйнятими методиками [5]. З парафшових блош виготовляли зрiзи товщиною 5-7 мкм, як забарвлювали гема-токсилiн-еозином.
На пстолопчних препаратах методом стан-дартних площ ^ = 10000 мкм2) визначали щть-
нiсть розташування i спiввiдношення клiтинних елементiв рiзних клаав в дiлянцi шсляоперацш-ноТ рани. Обробку отриманих результат проводили за загальноприйнятими статистичними методиками [2, 4].
Результати та 1х обговорення
При оглядi дтянки оперативного втручання у тварин 1-Т групи в уах випадках спостер^аеться набряк та помiрна гiперемiя шкiри навколо рубця. Л^я рубця з вузловими швами мала нерiв-ний характер, через стягнення краТв рани вузло-вими швами. У 10 випадках шсляоперацшы рани були вкрит кiрками. В уах випадках нагноення шсляоперацшних ран не спостер^алося.
При мiкроскопiчному вивченн препаратiв в дiлянцi пiсляоперацiйноТ рани визначаеться ру-бець, що формуеться, клиноподiбноТ форми, який поширюеться на всю товщину шюри, пщ-шюрну клiтковину i частково на пiдлеглi м'язи, представлений грануляцiйною тканиною. Для останньоТ характерна висока щiльнiсть розташування кл^инних елементiв - 46,9 ± 0,53 в 10000 мкм2, серед яких в ктькюному вщношенш пере-важають клiтини макрофагально-моноцитарного ряду, плазматичн клiтини, лiмфоцити. В навко-лосудинних просторах також перiодично вияв-ляються тучнi клiтини, що мають в цитоплазмi характерну базофiльну зернистють. Перерахо-ванi вище клiтини, наявнють яких характерна для початкових еташв репаративного процесу сумарно складають (71,9 ± 0,74)% всiх кл^инних елементiв рубця, що формуеться. Ва iншi кшти-ни (28,1 ± 0,74)% е елементами фiбробластич-ного ряду, представлен^ в основному, малоспе-цiалiзованими фiбробластами - клiтинами витяг-нутоТ форми з овальним або округлим ядром i базофiльною цитоплазмою (рис. 1).
Слщ зазначити, що найбтьша кiлькiсть фiб-робластiв визначаеться в глибин шсляоперацш-ного рубця, в той час, коли макрофаги i лiмфо-цити локалiзуються переважно в його поверхне-вих вщдтах. У п'яти випадках над грануляцшноТ тканиною вдалося виявити багатошаровий плоский ештелш, що свiдчить про початок процесу епiтелiзацiТ раневого дефекту. У двох спостере-женнях мала мюце повна епiтелiзацiя, коли ештелш повнютю покривав рановий дефект, в трьох - часткова, коли ештелш виявлявся лише в периферичних вщдтах ранового дефекту, при цьому в центральних вщдтах шсляоперацшноТ рани на поверхн виявлялися безструктурн ео-зинофтьы маси, що свщчать про незавершений процес очищення рани (рис. 2).
Актуальш проблеми сучасно'1 медицини
Рис. 1. Будова рубця, що формуеться, п'юля накладання вуз-лових швiв ( 1-а експериментальна група тварин). Мкропре-парат. Забарвлення гематоксилн-еозином. Об. 40х., Ок. 7х. 1 - ф'бробласти; 2 - плазмоцити; 3 - лiмфоцити; 4 - кровоно-сна судина.
Kb!
Рис. 2. Будова рубця, що формуеться, п'юля накладання вуз-лових швiв ( 1-а експериментальна група тварин). Мкропре-парат. Забарвлення гематоксилн-еозином. Об. 20х., Ок. 7х. 1 - багатошаровий плоский ептелй; 2 - тканинний детрит; 3 - грануляцйна тканина.
Рис. 3. Будова рубця, що формуеться, псля застосування uiKÏpHoao клею (2-а експериментальна група тварин).
Мкропрепарат. Забарвлення гематоксилн-еозином. Об. 40х., Ок. 7х. 1 - кровоноснi мкросудини; 2 - ф 'бробласти; 3 - тучн клтини.
При оглядi дтянки оперативного втручання у тварин другоТ групи в ycix спостереженнях Bi3ya-лiзувався рiвний лшшний рубець, без явищ на-бряку i повнокров'я в оточуючих тканинах, при цьому, як i в попереднш грут, ознаки нагноення рани нами не були виявленк
При мiкроскопiчному дослщженш, в дтянц ранового дефекту, як i в попереднш грут, ви-значалася грануляцшна тканина, яка займае всю товщу шюри i пподерми. Однак, щтьнють роз-ташування кттинних елемен^в в нш була ютот-но нижче в порiвняннi з попередньою експери-ментальною групою i становила в середньому -35,0 ± 0,60 в 10000 мкм2. Серед ^тин грануляцшноТ тканини в ктькюному вщношены також переважали макрофаги i лiмфоцити (61,1 ± 0,82)%. Однак вiдносна кiлькiсть фiбробластiв було значно вище в порiвняннi з попередньою групою i складала (38,9 ± 0,82)%. Слiд також вщ-значити суттеве збiльшення вiдносноï ктькост новоутворених кровоносних мiкросудин в рубц^ що формуеться, в порiвняннi з першою експери-ментальною групою (рис. 3).
У вах спостереженнях тварин другоТ групи мала мiсце епiтелiзацiя рубця, що формуеться при цьому, у восьми випадках еттелш практич-
но повнютю покривав рановий дефект. Також слщ вщзначити вiдсутнiсть тканинного детриту в дтянц пiсляоперацiйного рубця, що свщчить про повне очищення рани.
Висновки
Застосування шюрного клею в експеримент створюе кращi умови для загоювання пюляопе-рацшноТ рани. А саме:
1. Прискорюе очищення рани вщ тканинного детриту.
2. Сприяе прискоренню дозрiвання грануля-цшноТ тканини в грубоволокнисту сполучну.
3. Покращуе васкуляризацiю рубця, що формуеться.
4. Створюе кращi умови для епiтелiзацiТ тс-ляоперацшноТ рани.
Таким чином, для досягнення бтьш естетич-ного нормотрофiчного рубця, нами рекомендовано нанесення шюрного клею замють застосування вузлових швiв.
Лiтература
1. Авет1ков Д.С. Пор1вняльний анал1з методик проф1лактики утво-рення патолопчних рубц1в / Д.С. Аветков, Х.О. Трапова // УкраТ-нський медичний альманах. Матер1али Ill ВсеукраТнськоТ науко-во-практичноТ конференц1Т «Сучасн можливост стоматологи». -Луганськ, 2013. - Том 16, № 1. - С. 9-11.
Автандилов Г.Г. Методика расчета сложности морфологических medichny almanac. Materiali III Vseukrainskoi naukovo-praktichnoi
систем при морфологических исследованиях / Г.Г. Автандилов, konferentsii "Suchasni mozhlivosti stomatologii." - Luhansk, 2013. -
С.Т. Суханов // Архив анат., гистол., эмбриологии. - 1982. - T. Tom 16, № 1. - P. 9-11.
83, вып.8. - C. 77-8°. 2. Avtandylov G.G. Methodika rascheta morphologicheskih system pri
Белоусов А.Е. Рубцы и их коррекция. Очерки пластической хи- morphologicheskih issledovaniah / G.G. Avtandylov, S.T. Sukhanov
рургии / А.Е. Белоусов. - СПб. : Командор. - SPB. - 2005. - Том // Archive anat., Hystol., Embryologii. - 1982. - T. 83, vup. 8. - C.
1. - 128 с. 77-80.
Лакин Т.Ф. Биометрия / Т.Ф. Лакин. - М. : Высшая школа, 1980. 3. Belousov A.E. Rubtsy i ikh correctia. Ocherki plastycheskoy hirurgii /
- 170 с. A.E. Belousov. - SPb . : Commandor. - SPB. - 2005. - Tom 1. -
Меркулов А.Б. Курс патогистологической техники / А.Б. Мерку-
128 s.
лов. - М. : Медицина, 1969. - 237 с. 4. Lakyn T.F. Biometria / T.F. Lakyn. - M. : Visshaia shkola, 1980. -
6. Gulsoy M. Closure of skin incisions by 980-nm diode laser welding / 170 s.
M. Gulsoy, Z Dereli, O. Tabakoglu Hasim [et all.] // Ozquncem 5. Merkulov A.B. Course patohystolohycheskoy techniki / A.B.
Lasers med. sci. - 2006. - JN2l. - P. 5-10. Merkulov. - M. : Medicina, 1969. - 237 s.
7. Windgerow A.D. New innovations in scar management / A.D. 6. Gulsoy M. Closure of skin incisions by 980-nm diode laser welding / Windgerow, L.A. Chait, R. Stals [et all.] // Aesthetic Plast. Surg. - M. Gulsoy, Z. Dereli, O. Tabakoglu Hasim [et all.] // Ozquncem 2000. - Vol. 24, № 3. - P. 227-234. Lasers med. sci. - 2006. - JN2l. - P. 5-10.
7. Windgerow A.D. New innovations in scar management / A.D.
References Windgerow, L.A. Chait, R. Stals [et all.] // Aesthetic Plast. Surg. -
1. Avetikov D.S. Porivnyalny analiz metodic profilaktiki utvorennya 2000 - VoL 24, № 3. - P 227-234.
patologichnih rubtsiv / D.S. Avetikov, H.O. Trapova // Ukrainsky
Реферат
МОРФОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА РАННИХ ЭТАПОВ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОГО РАНЕВОГО ПРОЦЕССА КОЖИ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ СПОСОБА ФИКСАЦИИ КРАЕВ РАНЫ Аветиков Д.С., Лоза К.О., Старченко И.И.
Ключевые слова: послеоперационные рубцы, заживление ран, морфология ран, кожный клей, микроскопические исследования.
Доказано, что характер и вид рубца зависит от процессов, которые происходят в ране на раннем послеоперационном этапе, на которые, в свою очередь в значительной степени влияет вид использованного шовного материала. В эксперименте использовались 20 крыс-самцов массой 180-200 г. Всем животным под эфирным наркозом проводили полнослойные прямолинейные разрезы длиной 2 см на передней поверхности живота в продольном направлении. В качестве шовного материала для закрытия послеоперационной раны животным 1-й экспериментальной группы (10 крыс) применяли хирургические нити «Полиамид №4». Животным 2-й экспериментальной группы (10 крыс) был нанесен кожный клей «Дермабонд». Данные микроскопического исследования показали, что применение кожного клея в эксперименте создает лучшие условия для заживления послеоперационной раны. Таким образом, для достижения более эстетичного нормотрофического рубца нами рекомендуется нанесения кожного клея вместо применения узловых швов.
Summary
MORPHOLOGICAL CHARACTERISTICS OF EARLY STAGES OF POSTOPERATIVE SKIN WOUND DEPENDING ON TYPE OF
WOUND EDGES FIXING
Avetikov D.S., Loza K.O., Starchenko I.I.
Key words: post-surgical scars, wound healing, morphology wounds, skin glue, microscopic study.
It has been proven the character and type of the scar depends on the processes that occur in the wound in the early postoperative phase, which are in turner greatly affected by the type of suture material used. The study involved 20 male rats weighing 180-200 g All animals were performed on full layer rectilinear incisions of 2 cm in length on the front surface of the abdomen in the longitudinal direction under ether anesthesia. "Polyamide №4» was used to suture the surgical wound in the animals of the 1st tests group (n=10), while "Dermabond" skin glue was applied in the animals of the 2nd test group (n=10). Microscopic study showed that the application of the skin glue in the experiment promoted better healing of surgical wounds. Thus, to achieve more aesthetic and normotrophic scar we may suggest using skin glue instead of using nodal joints.
2
3
4
5
