CC BY
25
To determine the relative volume of CMC nuclei (Vv% in%), a transparent test template measuring 6 x 9 cm was used, which contained system of points (No = 600). The template was combined with each analyzed negative. Morphometric analysis of a series of negative images of the myocardium of rats was carried out with the help of an optical mechanical installation "UMA-1". Morphometric investigation of light-optical and electronic-microscopic images of cardiomyocytes (CMC) of left ventricle (LV) of Wistar line rats in the time interval of 15 days of prenatal -45 days of postnatal development of animals was performed. In the embryonic myocardium of the LV three groups of CMCs were identified. 1. Dark (d) moderately dehydrated t-CMC, the core of which has a volume equal to (90 ± 5.0) |m3. The number of d-CMC increases during the prenatal development of embryos and in newborns is 41%. 2. Light (l) actively functioning with l-CMCs contains a core with a volume of (151 ± 7.0) |im3. 3. A small amount of CMC (« 1%), which are in the S interphase period and contain a core with a volume of (181 ± 10.0) |im3. Within 15 days of postnatal development, 2-nuclear CMCs are formed from 1-nuclear CMC in the process of endomitosis, the number of which increases to 100%. Binuclear CMCs contain nuclei of different volumes. In the process of cardiomyogenesis, in the time interval of 5 to 45 days, the following variants of a consecutive combination of nuclei of different volumes are observed in 2-nuclear CMCs: (126 |im3 + 90 |im3) ^ (126 |im3 + 126 |im3) ^ (151 |im3 + 126 |im3) ^ (151 |m3 + 151 |m3) in 45 diurnal rats. From the moment of birth of the rats until the end of the maturation phase of CMC (45 days), the average CMC volume in the myocardium of the LV increases 14 times, from (880 ± 50) |m3 to (14050 ± 200) |m3. In the process of age-related hypertrophy of the myocardium of the LV, the nuclear-cytoplasmic ratio (N: C) in CMC decreases from (1: 8.8) in newborns to (1: 45.5) in 45 diurnal rats.
Keywords: cardiomyogenesis, cardiomyocytes (CMC), CMC volume, CMC nucleus volume, number of binucleare CMCs, nuclear - cytoplasmic ratio in CMC.
Рецензент - проф. Костиленко Ю. П.
Стаття надшшла 25.10.2017 року
DOI 10.29254/2077-4214-2017-4-3-141-311-314 УДК 616.379-008.64-003.93-084 Лоза е. О., Марущак М. I.
ОСОБЛИВОСТ1 РАННЬОГО ЕТАПУ МОРФОГЕНЕЗУ ЗАГОбННЯ РАН ЗА УМОВ ЦУКРОВОГО Д1АБЕТУ У ЗАЛЕЖНОСТ1 В1Д СПОСОБУ
Ф1КСАЦП КРАВ РАНИ
ДВНЗ «Тернопшьський державний медичний ушверситет iMeHi 1.Я. Горбачевського МОЗ Укра'Гни» (м. Тернопшь)
Робота е фрагментом НДР кафедри функцю-нально! i лабораторно! дiагностики ДВНЗ «Терноптьський державний медичний уыверситет iменi 1.Я. Горбачевського МОЗ Укра!ни» на тему «Пато-генетичн закономiрностi та Ыформацмы моделi розвитку патолопчних процеЫв за умов дм надзви-чайних факторiв на оргаызм та !х корек^я» (№ державно! реестраци 0113и001239).
Вступ. Цукровий дiабет був та залишаеться великою проблемою на сьогодншнм день, яка при-зводить до швалщизацп, втрати працездатност^ смерть Будь-яка травма чи оперативне втручання супроводжуються розвитком рубцево! тканини. Ре-гуля^я даного процесу залежить вщ багатьох фак-торiв, i цукровий дiабет не е запорукою швидкого загоення пошкоджено! дтянки шюри, i тим паче не е перешкодою для патолопчно! регенерацп шюри. Досить часто, поява на тл грубого неестетичного рубця викликае серйозн функцiональнi порушен-ня, призводить до розвитку нервово-психiчних роз-ладiв. Тому вкрай важливо попередити утворення рубця [1].
Доведено, що характер i вид рубця залежить вщ процесiв, якi вщбуваються в ранi на ранньому пюля-операцiйному перiодi, на якi, в свою чергу, значною
Mipoio, впливае вид використаного шовного матерь алу [6].
Мета роботи: вивчити морфолопчы особли-востi раннього пepiоду загоення ран шюри за умов цукрового дiaбeту у зaлeжностi вiд використаного шовного мaтepiaлу.
Об'ект i методи дослщження. В експеримент використовувалися 20 стaтeвозpiлих щуpiв-сaмцiв масою 240-280 г, яким попередньо змодельовано цукровий дiaбeт стрептозотоцином («Sigma», США) (внутpiшньочepeвно - 65 мг/кг) з попередым (за 15 хв.) введенням нкотинамщу (Ытраперггоыально -230 мг/кг). На xni ожиpiння, яке викликали шляхом 4-тижневого утримання тварин на висококaлоpiйнiй дiетi. Розвиток ЦД 2 пiдтвepджувaли шляхом визна-чення концeнтpaцiI глюкози в кpовi з використан-ням глюкометра Contour Next (США). Усiм тваринам пщ тiопeнтaловим наркозом (40 мг/кг маси щура) проводили повношapовi прямолЫмы pозpiзи до-вжиною 2 см у передньо^чнм дiлянцi живота. Для закриття пюляоперацмно! рани тваринам 1-1 екс-периментально! групи (10 щуpiв) застосовували xi-pуpгiчнi нитки <^крил 5/0». Тваринам 2-1 експери-ментально! групи (10 щуpiв) був нанесений шюрний клей «Dermabond» (ETHICON, Inc. a Johnson& Johnson company (USA). Тварин виводили з експе-
рименту на 3 добу пюля оперативного втручання шляхом введення летально! дози тюпенталу натрiю (90 мг/кг маси щура). Експерименти виконан з до-триманням вимог Свропейсько! конвенци про за-хист хребетних тварин, що використовуються для дослiдних та шших наукових цiлей, (Страсбург, 1986) та Закону Укра!ни «Про захист тварин вщ жорстоко-го поводження» (2006).
Для гiстологiчного дослiдження проводили забiр клапотiв шкiри iз дтянок оперативного втручання, якi мiстили раневу та штактну прилеглу тканину. За-браний матерiал фiксували в 12% нейтральному формалш^ через 1-2 доби проводили дегщратащю та заливали парафшом за загальноприйнятими методиками [3]. За допомогою мiкротома виготовляли зрiзи товщиною 5-7 мкм, котрi забарвлювали гема-токсилiн-еозином.
На гiстологiчних препаратах вивчали пстотопо-графiю та архтектонку кровоносних судин в дiлянцi пюляоперацмно! рани.
Рис. 1. Будова тсляоперацшно'Г рани при накладанш вузлових швiв (1-а експериментальна група).
MiKponpenapaT. Забарвлення гематоксилш-еозином.
Об. 40х., Ок. 7х. 1 — кровоносна судина.
Морфометричн дослiдження здiйснювали, вико-ристовуючи систему вiзуального аналiзу пстолопч-них препара^в. Зображення на mohítop комп'ютера виводили з MÍKpocKony ЛОМО Биолам И за допомогою вщеокамери Vision CCD Camera i програми InterVideoWinDVR. Морфо-метричн дослiдження проведенi за допомогою програм ВидеоТест-5.0, КААРА Image Base та Microsoft Exel на персональному комп'ютерк Достовiрною рахували вiрогiднiсть похибки менше 5% (p<0,05) [1,4,5].
Результати дослщження та 'Гх обговорення. При зовнiшньому оглядi ран у тварин 1-1 групи спо-стеркався значний набряк та гiперемiя шюри навко-ло лiнil розрiзу. Поверхня рани нерiвна, вкрита юрками, задовтьний стан швiв було виявлено у вЫх 10 тварин (100%).
При вивченн гiстологiчних препаратiв ран виявлено безструктурн еозинофiльнi маси, що вказуе на незавершений процес очищення рани. Над грануля-цмною тканиною - багатошаровий плоский епгге-лiй, який замiщуe рановий дефект в двох випадках (90%), що е ознакою початку процесу епiтелiзацiI. В
Рис. 2. Будова шсляоперацшноУ рани при застосуваннi шкiрного клею (2-а експериментальна група).
Мiкропрепарат. Забарвлення гематоксилш-еозином. Об. 40х., Ок. 7х. 1 — iнтактна дерма; 2 — пучки поперечно-посмугованих м'язiв; 3 — рубець на ранньому еташ формування.
одному мiкропрепаратi спостерiгали часткову ет-телiзацiю (10%) - еттелм виявлено лише в пери-феричних вщдтах ранового дефекту. В останньому випадку, спостерiгали, якi е ознакою.
При пстолопчному дослiдженнi препаратiв ще! ж групи, виявлено, що рана, яка складалася iз грануля-цмно! тканини, мала клиноподiбну форму, займала всю товщу дерми, пiдшкiрну клггковину, частково -пiдлеглi м'язи. Кровоносн мiкросудини грануляцм-но! тканини характеризувалися стоншенням стiнок, стазом. У навколосудинних просторах виявлялися лаброцити з базофтьною зернистiстю цитоплазми.
При проведеннi морфометричних до^джень встановлена щiльнiсть клiтинних елемен^в - 49,4 ± 0,43 в 10000 мкм2, бтьшу !х ктьюсть становили клiтини макрофагально-моноцитарного ряду, лiм-фоцити, плазматичнi клiтини, якi складали (76,5 ± 0,35)% вiд загально! кiлькостi клiтин. Елементи ф^ бробластичного ряду становили (23,5 ± 0,63)% та були представлен малоспецiалiзованими фiбро-бластами, iз витягнутою формою, базофтьною цитоплазмою та овальним чи округлим ядром (рис. 1).
При зовншньому оглядi пюляоперацмних ран тварин друго! групи в усiх спостереженнях (100%) виявлено рiвний лiнiйний рубець, без явищ гiперемi! набряку та ознак нагноення.
При пстолопчному дослщжены судинного русла виявлено значне збтьшення ктькост новоутворе-них кровоносних судин порiвняно iз першою експе-риментальною групою (рис. 2).
Завершена епiтелiзацiя рани виявлялася у восьми спостереженнях (80%), у двох препаратах (20%) еттелм не повнютю покривав рановий дефект, при цьому, на дтянках непокритих епiтелiем, тканинно-го детриту не виявлено, що свщчить про повне очищення рани. Епiтелiальний шар складався iз 3-5 кл^ тинних рядiв, мав типову будову.
При проведены морфометричних до^джень щтьнють клiтинних елементiв становила - 38,1 ± 0,27 в 10000 мкм2, що значно нижче, ыж у попере-
днм групi. Вiдсоток клiтин макрофагально-моноци-тарного ряду становив (63,1 ± 0,33)% серед усiх кль тин грануляцмно! тканини, фiбробластичного ряду - (36,9 ± 0,43)%.
Висновки. Таким чином, за даними експери-ментальних, пстолопчних та морфометричних до-слщжень доведено, що при застосуваннi шюрного клею спостерiгаеться прискорення очищення рани вщ тканинного детриту, епiтелiзацiя та дозрiвання
грануляцiйно! тканини вiдбуваеться швидше порiв-няно iз використанням вузлових ш^в. При цьому, стан мiкросудинного русла бiльш сприятливий для загоення рани.
Перспективи подальших дослiджень. Отри-манi науковi результати можуть стати теоретичним доказовим базисом для застосування клею при оперативному лкуваны хворих на цукровий дiабет.
Лiтература
1. Avtandilov G.G. Osnovy kolichestvennoy patologicheskoy anatomii / G.G. Avtandilov. - M.: Meditsina, 2002. - 240 s.
2. Belousov A.Ye. Rubtsy i ikh korrektsiya. Ocherki plasticheskoy khirurgii / A.Ye. Belousov // Tom 1. SPb.: Komandor. - SPB, 2005. - 128 s.
3. Korzhevskiy D.E. Osnovy gistologicheskoy tekhniki / D.E. Korzhevskiy, A.V. Gilyarov. - SPb.: SpetsLit., 2010. - 96 s.
4. Lakin T.F. Biometriya / T.F. Lakin. - M.: Vysshaya shkola, 1980. - 170 s.
5. Chepur S.S. Biometriya: Metodicheskoye posobiye / S.S. Chepur. - Uzhgorod: Izdatel'stvo UzhNU «Goverla», 2015. - 40 s.
6. Hwang K. The skin irritation of common suture materials / K. Hwang // Plast Reconstr Surg. - 2011. - V. 128, № 6. - P. 788.
ОСОБЛИВОСТ1 РАННЬОГО ЕТАПУ МОРФОГЕНЕЗУ ЗАГО6ННЯ РАН ЗА УМОВ ЦУКРОВОГО Д1АБЕТУ У ЗАЛЕЖНОСТ1 В1Д СПОСОБУ Ф1КСАЦп крав РАНИ Лоза 6. О., Марущак М. I.
Резюме. Цукровий дiабет був та залишаеться великою проблемою на сьогодышнм день, яка призво-дить до iнвалiдизацiI, втрати працездатност^ CMepTi. Будь-яка травма чи оперативне втручання супровод-жуються розвитком рубцево! тканини.
Мета роботи: вивчити морфолопчы особливостi раннього перiоду загоення ран шюри за умов цукрового дiабету у залежностi вiд використаного шовного матерiалу.
За даними експериментальних, пстолопчних та морфометричних дослщжень доведено, що при застосуванн шкiрного клею спостертаеться прискорення очищення рани вщ тканинного детриту, епiтелiзацiя та дозрiвання грануляцiйноI тканини вiдбуваеться швидше порiвняно iз використанням вузлових швiв. При цьому, стан мiкросудинного русла бтьш сприятливий для загоення рани.
Ключовi слова: загоення ран, морфогенез ран, формування рубця, цукровий дiабет, шюрний клей, гiстологiчнi дослiдження, мiкроскопiчнi дослщження.
ОСОБЕННОСТИ РАННИХ ЭТАПОВ МОРФОГЕНЕЗА ЗАЖИВЛЕНИЯ РАН ПРИ САХАРНОМ ДИАБЕТЕ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ СПОСОБОВ ФИКСАЦИИ КРАЕВ РАНЫ Лоза Е. А., Марущак М. И.
Резюме. Сахарный диабет был и остается большой проблемой на сегодняшний день, которая приводит к инвалидизации, потери трудоспособности, смерти. Любая травма или оперативное вмешательство сопровождаются развитием рубцовой ткани.
Цель работы: изучить морфологические особенности раннего периода заживления ран кожи при сахарном диабете в зависимости от использованного шовного материала.
По данным экспериментальных, гистологических и морфометрических исследований доказано, что при применении кожного клея наблюдается ускорение очищения раны от тканевого детрита, эпителизация и созревания грануляционной ткани происходит быстрее по сравнению с использованием узловых швов. При этом, состояние микрососудов русла более благоприятный для заживления раны.
Ключевые слова: заживление ран, морфогенез ран, формирование рубца, сахарный диабет, кожный клей, гистологические исследования, микроскопические исследования.
FEATURES OF THE EARLY STAGE OF MORPHOGENESIS OF WOUND HEALING IN CASE OF DIABETES MELLITUS DEPENDING ON METHOD OF WOUND CLOSURE Loza E., Marushchak M.
Abstract. Diabetes mellitus has been and remains a major problem for now. Any injury or surgical intervention is accompanied by the development of scar tissue. It is proved that the nature and type of scar depends on the processes occurring in the wound in the early postoperative period. The type of the used suture material has a huge influence on such processes.
Purpose: to study the morphological features of the early period of skin wound healing in conditions of diabetes, depending on the used suture material.
Object and methods. The study was conducted on 20 adult male rats, weighing 240-280 g, with diabetes (injections of streptozotocin (Sigma, USA) (intraperitoneally - 65 mg/kg) with a previous (15 min) injections of nicotinamide (intrathecal 230 mg/kg), 4-week maintenance of animals on a high-calorie diet). For all animals, under anesthesia, full-length rectilinear incisions of 2 cm in the anterior-abdomen were performed. For the closure
of the postoperative wound, to the animals of the 1st experimental group (10 rats) used "Vikryl 5/0", for the 2nd experimental group (10 rats) - skin glue Dermabond.
Results. In the course of morphometric studies, cell density (in the 1st group) was determined to be 49.4 ± 0.43 at 10,000 microns, the greater the number of cells of the macrophage monocyte row, lymphocytes, plasma cells, which made up (76.5 ± 0.35)% of the total cells. Elements of the fibroblastic raw (23.5 ± 0.63)% and were represented by small specialized fibroblasts, with elongated form, basophilic cytoplasm and oval or round nucleus. The cellular cell density (in the 2nd group) was - 38.1 ± 0.27 in 10,000 |m2, which is significantly lower than in the previous group. The percentage of cells in the macrophage-monocyte row was (63.1 ± 0.33)% among all cells of granulation tissue, fibroblast number - (36.9 ± 0.43)%.
Conclusion. According to experimental, histological and morphometric studies, it has been proved that the use of skin glue has been shown to accelerate the cleansing of the wound from tissue detritus, the epithelization and maturation of the granulation tissue is faster compared with the use of nodal sutures. In this case, the condition of the microvascular channel is more favorable for healing of the wound.
Keywords: wound healing, wound morphogenesis, scar formation, diabetes mellitus, skin glue, histological examination, microscopic examination.
Рецензент - проф. Пронiна О. М. Стаття надшшла 02.11.2017 року
DOI 10.29254/2077-4214-2017-4-3-141-314-318 УДК 616.37:611.74(-053)
Пелипенко Л. Б., ерошенко Г. А., Лисаченко О. Д.
ТОПОЛОГ1ЧНАХАРАКТЕРИСТИКА 1НТЕРСТИЦ1ЙНОГО ПРОСТОРУ
ЧАСТОЧКИ П1ДШЛУНКОВО1 ЗАЛОЗИ У В1КОВОМУ АСПЕКТ!
ВДНЗ УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академiя» (м. Полтава)
Робота е фрагментом науково-дослщно! теми ВДНЗ Укра!ни «Укра!нська медична стоматолопчна академiя» «Експериментально-морфолопчне ви-вчення дм транспланта^в крюконсервовано! пла-центи та шших екзогенних чинниюв на морфофунк-цюнальний стан внутршых оргаыв», № державно! реестраци 0113и006185.
Вступ. У зв'язку з розвитком ктычно! анатомп, гастроентерологп зростае штерес вчених-морфоло-пв до детального вивчення оргаыв травно! системи, зокрема, пщшлунково! залози як складно! морфо-функцюнально! системи. Широкий спектр досль джень з медично! ембрюлоги пщкреслюе !! значення для теорп i практики, спрямованих на вивчення за-гальних закономiрностей розвитку зародка, емб-рiонального гiстогенезу i органогенезу [7,8,11,12]. Зростання числа захворювань пщшлунково! залози, труднощi в дiагностицi та лкуваны, висока ле-тальнють ставлять проблему вивчення пщшлунко-во! залози в одну з актуальних проблем медицини. Згiдно статистичних до^джень, що проводиться Всесвiтньою Органiзацiею Охорони Здоров'я, гострi панкреатити займають друге мюце серед ургентно! патологi! оргаыв черевно! порожнини [1,9,13]. При цьому, в останн роки вiдзначаеться тенден^я до збiльшення числа випадкiв захворювань пщшлунково! залози, спостертаеться зростання ускладнених форм гострого панкреатиту [9,12,13]. Дiагностика захворювання пiдшлунково! залози е одыею з най-
бiльш складних проблем в гастроентерологi!, але ж досягнення бажаного результату при л^ваны людей, що страждають на захворювання пщшлунково! залози, напряму залежить вщ врахування струк-турно-функцiональних показниюв норми, без знання яких неможливо скласти чiтке уявлення про сутнють того чи iншого патологiчного процесу [2,8,9,10,13].
Метою дослiдження було вивчення будови та стввщношення компонентiв, що складають шди-вiдуальну часточку пщшлунково! залози новонаро-джено! та доросло! людини.
Об'ект i методи дослiдження. Матерiалом до-слiдження були 10 фрагмен^в препаратiв пщшлун-ково! залози новонароджених, масою 2,5-3,6 г та 10 фрагмен^в препаратiв пiдшлунково! залози людей зртого вiку 1 перюд (вiд 22 до 35 роюв), масою 50100 г, як померли вiд причин, не пов'язаних iз захво-рюваннями шлунково-кишкового тракту i не мали !х у анамнезь Матерiал отримували в обласному пато-логоанатомiчному бюро, згiдно з угодою про ствп-рацю. Доотдження проведено з дотриманням осно-вних бютичних положень Конвекцi! Ради бвропи про права людини та бюмедицину (вiд 4.04.1997 р.), Гельсiнсько! декларацп Всесвiтньо! медично! асоцiа-цi! про етичы принципи проведення наукових медич-них дослiджень за участю людини (1964-2008 рр.), а також наказу МОЗ Укра!ни № 690 вщ 23.09.2009 р. Матерiал був зафксований в 4% розчинi глютараль-дегщу на фосфатному буферi рН 7,4 та ущтьнений
