CC BY
32
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630*5 Доц. Г.Г. Гриник, канд. с.-г. наук, студ. В.В. Пукман -
НЛТУ Украти, м. nbsis; дир. М.В. Костриба, гол. лкопатолог В.Я. Бунш - 1вано-Франтвське державне сnецiалiзоване лкозахиснетдприемство "Захiдлiсозахист"
ПОПЕРЕДН1 МОНГГОРИНГОЫ ДОСЛ1ДЖЕННЯ САН1ТАРНОГО СТАНУ Л1С1В ЗАКАРПАТТЯ
Наведено огляд нормативно-правових акпв загальнодержавного i мiжнародно-го рiвня щодо ведення монiторингу довкiлля. Описано передумови ведення, завдан-ня та головш засади монiторингу санiтарного стану лiсiв. Наведено характеристику пробних площ. Проаналiзовано типи i категорп пошкоджень дерев на пробних пло-щах, згрупованих на територiях адмiнiстративних райошв, та загалом для регiону. Визначено найбшьш характернi типи та категорп пошкоджень дерев на пробних пло-щах згiдно з мiсцевiстю розташування.
Assist. prof. H.H. Hrynyk, stud. V.V. Pukman -NUFWTof Ukraine, L'viv; director M. V. Kostryba, senior forest-pathologist V.Ya. Buniy - Ivano-Frankivsk State Specialized Forest-Protection Enterprise of "Zakhidlisozakhist"
Previous monitoring researches of the heals life state of forests in Zakarpattya
The short review of normatively legal acts of national and international level is presented in relation to the conduct of monitoring of environment. Pre-conditions, conducts, tasks and main principles of monitoring of heals life state of forests are described. Description of trial areas is presented. The analysis of types and categories of damages of trees is done on trial areas, administrative districts grouped on territories, and on the whole for a region. The most characteristic types and categories of damages of trees on trial areas in obedience to locality of location are certainly.
Вступ
В Украш потреба проведения мониторингу лшв передбачена такими законами та ршеннями уряду: Закон Украши "Про охорону навколишнього природного середовища" (1991 р.), стаття 22; Закон Украши "Про рослинний свгт" (1999 р.), стаття 39; Люовий кодекс Украши (2006), стаття 55. Постано-вою Кабшету Мш1стр1в Украши вщ 30 березня 1998 р., № 391 затверджено "Положення про державну систему мониторингу довкшля", вщповщно до яко-го здшснення мониторингу лшв в Украш1 покладено на Держкомлюгосп. Вщ-повщно до Закону Украши вщ 21.09.2000 р. за №1989 III "Про Загальнодер-жавну програму формування нацiональноi екологiчноi мереж1 Украiни на 2000-15 рр.", передбачено проведення мониторингу довкшля у межах ^ei мереж^ основу яко' створять л1си, оскшьки ус площд лшв, люосмуг та чагарни-юв включено до нацiональноi екологiчноi мереж1 Украiни. Мошторинг лшв зараховано до прюритетних напрямюв реалiзацii Державноi програми "Люи Украши" на 2002-15 рр.
Проведення мошторингу е обов'язковим вiдповiдно до шдписаних Ук-ра!ною мiжнародних угод в рамках загальноевропейського процесу сталого управлшня лiсами (резолюци Страсбургсько! (Si), Гельсшсько! (Н1), та Люа-бонсько! (L2) конференцiй Мiнiстрiв щодо захисту лiсiв Свропи) та мiжна-родних Конвенцш, ратифiкованих Верховною Радою Укра!ни - Конвенци про широкомасштабне транскордонне забруднення атмосферного повпря, Конвенци ООН про збереження бюлопчного рiзноманiття, Рамково! конвенци ООН про змшу кшмату.
Монiторинг на регулярнiй основi проводиться практично в уЫх евро-пейських кра!нах i за його результатами визначаеться ряд узгоджених пан-европейських критерив для сталого управлiння люами. Укра!на у 2003 р. шд-писала резолюцiю 81 Конференци Мiнiстрiв з захисту лiсiв Свропи, за якою монiторинг лiсiв мае проводитися на довгостроковш i регулярнiй основi за методами, гармонiзованими на загальноевропейському рiвнi (1СР Forests). У 2004 р. Верховна Рада ратифжувала Кютський протокол до Рамково! конвенци ООН про змiну клiмату (Закон Укра!ни вiд 04.02.2004 № 1430-IV).
Згiдно з мiжнародними зобов'язаннями, щорiчно мають проводитися нацiональнi швентаризаци викидiв i поглинання парникових газiв, у тому чис-лi - в люах. Тому необхiдно розробити галузеву програму монiторингу лiсiв для забезпечення отримання повно!, об'ективно! та своечасно! шформаци про стан лiсiв та надання шформацшно! пiдтримки при прийнятп управлiнських рiшень у галузi охорони, вщновлення та рацiонального використання лiсiв.
Програма монiторингу лiсiв Держкомлiсгоспу Укра!ни на перiод 2006-10 рр. розроблена на основi Державно! програми "Люи Укра!ни 2002-15 рр." та узго-джена з проектом Державно! програми проведення мониторингу навколишнього природного середовища Укра!ни (2005 р.).
Передумови i завдання мон1торингу сан1тарного стану лшв
Метою бiологiчного монiторингу е визначення змш у регiональному розташуваннi та штенсивност змiн у вiдповiдностi i стiйкостi лiсiв. Для визначення саштарного стану лiсiв використовуеться, вщповщно до вимог 1СР-ЕСЕ [1, 6, 12, 13, 21], ощнка ступеня дефолiацi! i певних морфолопчних по-казникiв крон дерев, що е злокалiзованi на постiйних пробних поверхнях (ППП) у деревостанах переважно понад 20-ти роюв. Бюлопчний мониторинг лiсiв е одним з основних джерел шформаци про санiтарний стан лiсiв. Його результати зiбранi у певному визначеному порядку в час i просторi, що дае змогу виконувати всебiчний аналiз, що робить можливим висвiтлення рiзних пiзнавальних аспеклв.
Монiторинг лiсiв - це система ощнки лiсового середовища i саштарного стану деревосташв на пiдставi постiйних або перiодичних дослiджень i вимiрювання визначених iндикаторiв на постшних пробних площах.
До бiологiчного мониторингу як його складовi частини входять:
• програма ощнки стану крони (дефол1ащя крони);
• ентомолопчний мотторинг;
• мотторинг бюлопчно! р1зноматтност1;
• ф1топатолопчний мотторинг;
оц1нка життевосп нас1ння сосни звичаино1; оцшка властивостеИ грунту;
програма оценки х1м1чного стану асим1лящйного апарату; оцшка забруднення пов1тря.
Основними цшями мошторингу саштарного стану лшв е: визначення територ1альних р1зниць у саттарному стат л1с1в; дослщження змш саштарного стану л1с1в у часц
оцшка р1вня р1знорвдност1 та р1зноматтност1 надгрунтового люового вкриття; анал1з причинно-наслщкових взаемозв'язк1в м1ж саттарним станом л1с1в 1 61-отичними та абютичними чинниками довк1лля;
опрацювання короткотермшових прогноз1в змш саштарного стану л1с1в. До завдань мониторингу належать:
скерування шформаци до адмшстративних одиниць Державних Л1с1в про стан л1с1в з метою прийняття оптимальних ршень з планування 1 проведення господарських заход1в;
збирання необхщно!' шформаци для формування лково! пол1тики та еколо-пчно! полггики держави;
тдтримка та допомога у виконант м1жнародних зобов'язань в рамках Кон-венци про транскордонне перемщення забруднень на велик1 ввддал1, Конвен-ци про охорону бюр1зноматтност1 та резолюцш страсбурзько! та гельсшсь-ко! паневропейсько!' конференци мшстр1в, що проводилися у зв'язку з охоро-ною лю1в в Сврош.
частка, %
70,00
60,00 50,00 40,00 30,00 20,00 10,00 0,00
42,90
19,61
65,00
47,62
18,10
35,00
■ 0 ■ 1 ■ 2
□ 3 ■ 6 H 7 ■ 8 ■ 9
□ 14
□ 17
□ 20
40-60р.
60-80р.
80-100р.
вгсовии .намазом
Рис. 1. Дiаграмарозподту munie пошкоджень за класами ежу на пробних площах:
0 - дерево мертве; 1 - пошкодження (замирання) пагонв, бруньок; 2 - moàoei mina грибов (трутовиюв та т.) та iншi тдикатори розкладення деревини; 3 - пошко-джене (згрване) коршня (до 1 м вiд стовбура); 6 - раки; 7 - вiдкриmi рани; 8 - мертва верхiвкa дерева, суховершинтсть; 9 - витжання живиц та iншi витоки (на листя-них породах); 10 - 'вдьмит мтли"; 12 - ентомошк1дники деревини; 14 - мехатчт
пошкодження крони; 15 - мехашчш пошкодження стовбура; 16 - плодовi тыа опенька остнього; 17 - плодовi тыа кореневоï губки; 20 - дерево без пошкоджень
Методичм1 засади проведення монгторингу
Пробш поверхш фггопатолопчного мошторингу знаходяться в мережi постшних пробних площ (ППП) бюлопчного мошторингу лiсiв, дослщження i замiри на яких проводяться з цикшчшстю 5 роюв. Складаються вони (рис. 1) з 4 кругових пробних майданчиюв (центрального i 3 сателггних або супутникових) площею 0,0025 га кожен, з яких центральний (номер 1) знахо-
диться у середиш ППП. Радiус кожного майданчика становить 8,0 м, а цен-три кожного iз сателiтних майданчиюв рiвновiддаленi вiд центру центрального майданчика на вщстань 36,6 м в напрямку 360° (майданчик номер 2), 120° (майданчик номер 3) i 240° (майданчик номер 4).
На поверхнях мошторингу здшснюеться ощнка дефолiацй, ушкоджен-ня дерев шкiдниками та ступеня заселення пнiв грибами. К^м цього, проводиться вимiрювання положення об'екпв (дерев, пнiв) на територй майданчи-кiв способом полярних координат (вщстань до об'екта вщ центра майданчика та азимут напряму на об'ект).
Iдентифiкацiйнi данi поверхш (номер ППП, обхiд, квартал i видш) та ка-тегорiя земл^ вiк деревостану i тип умов мюцезростання визначаються на осно-вi мап i iнформацiй, отриманих з люництва. Iнформацiя щодо категори майданчика, господарська дiяльнiсть i характеристика природних явищ, якi мали мюце на територи майданчика, iнформацiя про симптоми захворювань замирання па-гошв на пiдставi проведення оцiнки поверхш майданчика, стан дерев i пшв визначаються безпосередньо пiд час проведення польових дослщжень. Групування за категорiями пошкоджень та типи пошкоджень дерев наведено в табл. 1.
Табл. 1. Групування за категорiями пошкоджень I типи пошкоджень дерев
№ з/п Категор1я пошкодження Тип пошкодження
1 Мертв1 дерева Дерево мертве
2 Пошкодження асим1ляц1иного апарату Пошкодження (замирання) паготв, бруньок
Змша забарвлення листя (хво!)
Мертва верх1вка дерева, суховершинтсть
Листогризуч1 ентомошквдники
Гали
Мехатчт пошкодження крони
3 Розкладення деревини Плодов1 тша гриб1в (трутовик1в та ш.) та шш1 шдикатори розкладення деревини
Раки
"Ввдьмит м1тли"
Ентомошквдники деревини
Плодов1 тша опенька осшнього
Плодов1 тша коренево! губки
4 Пошкодження стовбура та коршня Пошкоджене (з1рване) коршня (до 1 м ввд стовбура)
Знищене або мертве коршня (понад 1 м ввд стовбура)
Ввдкрип рани
Витоки живиц! та шш1 витоки (на листяних породах)
Мехатчт пошкодження стовбура
5 Пошкодження насшня Ентомошквдники насшня
Грибков1 захворювання насшня
6 Дерево без пошкоджень Дерево без пошкоджень
Обсяг дослщженого матер1алу 1 характеристика пробних площ
Дослiдженням саштарного стану лiсiв Закарпаття було охоплено Ым державних шдприемств лiсового господарства Украши. Зокрема дослiдження проводились на територiях державних шдприемств: мРахiвське ЛГ", "Ясь нянське ЛГ", "Воловецьке ЛГ", "Брустурянське ЛГ", "Загатянське ЛГ", "Му-качiвське ЛГ", а також Нащональний природний парк "Синевир".
BiK дослiджуваних деревостанiв перебувае в межах 43-100 роюв, при-чому найчисленшшими були деревостани III класу вшу - 88 % Bcix площ. Частка деревосташв вiком 60-80 рокiв становить 10 %, а деревосташв вжом 80-100 рокiв - 2 %.
Дослiдженням опрацьовано 1508 дерев, серед яких найчисленнiшою була ялина - 1400 дерев (92 %) та бук (72 дерева - 5 %). Загалом для аналiзу саштарного стану ялинових (смерекових) деревостанiв використано 24 проб-m площi (табл. 2, 3), на яких проведено аналiз 1508 дерев.
Табл. 2. ЛШвничо-таксацшна характеристика пробных площ
Рельеф Таксацшш ■ И
м Держав- cö а Рц показники и 3 и 2
СО % не тдпри-емство Лшництво н ар в « • ^ и експо-зищя н з ти ^ & Ч п К н cö Ö лж кд и g а н с & (D О ТЗ м £ о о л Рн & е, • Й й И 8
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
1 Богданське 6 49 Пд.-Сх 30 С3 10Ял+Яв 23,4 20,8 51
2 Рах1вське ЛДГ Богданське 6 47 Пд.-Зх 25 D3 10Ял 23,7 20,8 43
3 Богданське 1 52 Пд.-Зх 25 D3 10Ял+Бк 26,3 22,4 43
4 Богданське 1 34 Пд.-Зх 27 D3 10Ял+Бк 25,6 21,9 50
5 Богданське 4 62 Сх 30 D3 10Ял+Бк 23,8 23,0 52
1 Брустурян-ське ЛГ Брустурянське 18 1 Пн-Зх 20 С3 10Ял 19,2 19,8 42
1 Загатян-ське ЛГ 1льницьке 2 25 Сх 10 D3 9Ял1Бк 25,4 18,6 53
1 Воло-вецьке ЛГ Воловецьке 20 1 Пд.-Зх 23 С3 10Ял 30,0 28,6 53
2 Воловецьке 19 8 Пн-Зх 25 С3 10Ял 28,3 28,2 55
3 Воловецьке 20 2 Пн 25 D3 10Ял 28,6 29,2 50
1 Мукач1в-ське ЛГ Чинадпвське 15 7 Пн-Сх 30 D3 8Ял2Бк 33,7 28,5 95
1 Лазещинське 7 20 Зх 15 D3 10Ял 23,6 20,6 45
2 Ясшянсь-ке ЛГ Лазещинське 12 9 Пн-Сх 25 С3 10Ял+Бк, Влс, Яв 22,1 21,9 50
3 Чорнотисянське 11 24 Пн-Сх 5 С4 10Ял+Бк, Влс 22,9 23,1 47
4 Чорнотисянське 11 24 Пд.-Сх 5 С4 10Ял 24 26,1 51
5 Свидовецьке 3 29 Пд.-Сх 25 С3 10Ял+Бк, Яв 22,6 24,7 44
1 Острщьке 5 3 Пн-Зх 30 С3 10Ял 27,9 28 48
2 Острщьке 13 14 Пд 35 С3 9Ял1Бк 34,1 25,9 70
3 Н1Ш "Сине-вир" Син.полянське 9 33 Пд.-Зх 30 D3 10Ял+Бк, Яв 24,4 23,5 49
4 Острщьке 9 1 Пд.-Сх 20 С3 10Ял+Бк 25,1 23,4 59
5 Острщьке 8 15 Пд.-Зх 25 С3 10Ял+Бк 26,6 25,4 60
6 Острщьке 13 8 Зх 30 D3 10Ял+Бк, Яв, В'яз 32,9 23,9 70
7 Острщьке 27 17 Пд 35 С3 10Ял+Бк 30,7 25,4 55
8 Острщьке 7 20 Пд 20 С3 10Ял+Бк 27,3 24,2 54
Аналiз пошкоджень дерев на пробних площах
Зпдно з кодуванням та класифжащею типiв пошкоджень [1], проведено групування дерев за такими категорiями: мертвi дерева; дерева iз пошко-дженням асимiляцiйного апарату; дерева з шдикаторами розкладу деревини; дерева iз пошкодженнями стовбура та корiння (табл. 4, 5). Визначено серед-нш дiаметр та середню висоту для дерев без пошкоджень, та для дерев iз пошкодженнями окремо для кожно! категорп пошкоджень (табл. 6).
Табл. 3. Розподт пробних площ за типами лшорослинних умов, шт
———Трофотоп Пгротоп — С Б
3 12 10
4 2 0
Всього 14 10
Разом 24
Табл. 4. Результаты оцтки пошкоджень дерев на пробних площах
Частка дерев з пошкодженнями
ввд загально! кшькост! дерев, %
типи пошкоджень
Деревна порода пошкоджень всього мертв1 пошкодження асим1ляцшного апарату розкладення деревини пошкодження стовбура та кортння ■и, що трапляють-ся найчастше Пошкодження, як трапляються найчастше
Ялина 54,51 13,86 15,2 5,04 20,16 18,63 Мехашчш пошкодження стовбура
Бук 1,46 0,27 0,4 0,66 0,13 0,53 Раки
Яв1р 0,2 0,13 0,07 0 0 0,13 Мертв1 дерева
Клен 0,13 0,13 0 0 0 0,13 Мертв1 дерева
Вшьха с1ра 0,13 0,13 0 0 0 0,13 Мертв1 дерева
Хвойш, всього 54,51 13,86 15,2 5,04 20,16 18,63 Мехашчш пошкодження стовбура
Листят, всього 1,92 0,53 0,6 0,66 0,13 0,66 Раки
Загалом за 2006 56,43 14,72 15,72 5,7 20,29 20,29 Пошкодження стовбура та коршня
Табл. 5. Результати оцтки пошкоджень ялини та бука на пробних площах
Деревна порода Частка дерев з пошкодженнями, % Пошкодження, як1 трапляються найчастше
Без пошко-джень типи пошкоджень
мертв1 пошко- дження асим1ля- цшного апарату розкла-дення деревини пошко-дження стовбура та кор1ння т1, що трапля-ються найчас-т1ше
Ялина 44 14,4 15,7 5,1 20,8 19,4 Мехашчш пошкодження стовбура
Бук 69,4 5,6 8,3 13,9 2,8 13,9 Раки
Виявлено, що мертвi дерева, дерева iз пошкодженням асимшяцшного апарату i пошкодженням стовбура та коршня вщстають в рост за висотою та дiаметром порiвняно iз деревами без пошкоджень. Дерева iз iндикаторами розкладу деревини переважають за дiаметром дерева без пошкоджень, але мають нижчi значення висоти порiвняно iз останнiми.
Найбiльше пошкоджуються дерева ялини порiвняно iз листяними породами. Серед пошкоджень ялини на першому мющ знаходяться мехашчш пошкодження стовбура, для листяних порщ - раковi захворювання.
Табл. 6. Таксацшш показники дерев з пошкодженнями i без пошкоджень на _пробних площах_
Деревна порода Середт таксацшш показники дерев
дерева з пошкодженням: Без пошкоджень
мертв1 асим1ляцшного апарату розкладення деревини стов та ко бура ршня
4 см И, м д, см И, м 4 см И, м д, см И, м 4 см И, м
Ялина 22,0 21,0 22,8 22,1 33,6 26,2 27,8 24,3 29,0 26,5
Бук 14,1 10,5 21,4 21 13,8 15,5 7,7 11,5 18,7 15,7
Яв1р 8,0 12,0 16,0 20,0 18,2 17,9
Клен 18,4 16,0 18,5 20,2
Вшьха с1ра 20,0 20,0 18,5 20,8
Також для дерев ялини було проведено групування тишв пошкоджень за вщповщними класами вшу. Результати дослщжень показано на рис. 1.
Встановлено, що зi збшьшенням вшу частка неушкоджених дерев е бiльшою. Одночасно, у деревостанах V класу, спостерiгаеться значна частка вщмерлих дерев. Частка мехашчних пошкоджень з вiком зменшуеться.
Анал1з розпод1л1в частки дерев за типами пошкоджень
Опрацювавши результати дослiджень, встановлено таю результати (рис. 2). У деревостанах ялини ДП "Воловецьке ЛГ" на територп Воловецько-го району частка вщповщного типу пошкодження становить:
• мертв1 дерева (0) - 4,1 %;
• пошкодження (замирання) паготв, бруньок (1) - не виявлено;
• плодов1 тша гриб1в (трутовишв та ш.) та шш1 щдикатори розкладення дере-вини (2) - не виявлено;
• пошкоджене (з1рване) коршня (до 1 м вщ стовбура (3) - 1,4 %;
• раки (6) - 0,7 %;
• ввдкрип рани (7) - не виявлено;
• мертва верх1вка дерева, суховершинтсть (8) - 3,4 %;
• витжання живищ та 1нш1 витоки (на листяних породах) (9) - не виявлено;
• "вщьмит м1тли" (10) - не виявлено;
• мехатчт пошкодження крони (14) - не виявлено;
• мехашчт пошкодження стовбура (15) - 52,4 %;
• плодов! тша коренево! губки (17) - не виявлено;
• дерево без пошкоджень (20) - 37,9 %.
У деревостанах ялини ДП "Рахiвське ЛГ" на територй Рахiвського району встановлено, що частка вщповщного типу пошкодження становить:
• мертв1 дерева (0) - 24,8 %;
• пошкодження (замирання) паготв, бруньок (1) - 0,3 %;
• плодов! тша гриб1в (трутовишв та ш.) та шш1 щдикатори розкладення дере-вини (2) - не виявлено;
• пошкоджене (з1рване) коршня (до 1 м вщ стовбура (3) - 1,0 %;
• раки (6) - не виявлено;
• ввдкрип рани (7) - не виявлено;
• мертва верх1вка дерева, суховершинтсть (8) - 32,4 %;
• витжання живищ та 1нш1 витоки (на листяних породах) (9) - не виявлено;
• "вщьмит мгтли" (10) - не виявлено;
• мехашчт пошкодження крони (14) - не виявлено;
• меxанiчнi пoшкoдження cтoвбyра (15) - 18,7 %;
• плoдoвi тша кoреневoï гу6ки (17) - не виявлего;
• деревo без пoшкoджень (20) - 22,8 %.
У деревocтанаx ялини ДП мЯciнянcьке ЛГ" на тершей Pаxiвcькoгo райoнy виявленo, шр чаcтка вiдпoвiднoгo типу пoшкoдження cтанoвить:
• мертвi дерева (0) - 11,5 %;
• гош^^ен^ (замирання) пагoнiв, брyньoк (1) - не виявлего;
• плoдoвi тша грибiв (трyтoвикiв та iн.) та iншi iндикатoри рoзкладення дере-вини (2) - 0,9 %;
• пoшкoджене (зiрване) кoрiння (дo 1 м ввд cтoвбyра (3) - не виявлего;
• раки (6) - не виявлего;
• ввдкрии рани (7) - не виявлего;
• мертва верxiвка дерева, cyxoвершиннicть (8) - 1,2 %;
• витшання живиц та iншi витoки (на листян^ пoрoдаx) (9) - 1,2 %;
• "ввдьмит мили" (10) - 0,3 %;
• меxанiчнi гош^^ен^ крoни (14) - 16,1 %;
• меxанiчнi пoшкoдження cтoвбyра (15) - 15,6 %;
• плoдoвi тша кoреневoï гу6ки (17) - не виявлего;
• деревo без гош^^ет (20) - 53,3 %.
У яли^в^ деревocтанаx ДП "Бру^^рян^^ ЛГ" на теритoрiï Тя-ч1в^-кoгo райoнy вcтанoвленo, шo частка в^шв^^го типу пoшкoдження cтанoвить:
• мертвi дерева (0) - 23,7 %;
• гош^^ен^ (замирання) пагошв, брyньoк (1) - не виявлего;
• плoдoвi тша грибiв (трутовиюв та iн.) та iншi iндикатoри рoзкладення дере-вини (2) - не виявлего;
• гош^^его ^рване) кoрiння (дo 1 м ввд cтoвбyра (3) - не виявлего;
• раки (6) - не виявлего;
• ввдкрии рани (7) - не виявлего;
• мертва верxiвка дерева, cyxoвершиннicть (8) - не виявлего;
• витшання живищ та iншi витоки (на листян^ пoрoдаx) (9) - не виявлего;
• "ввдьмит мили" (10) - не виявлего;
• меxанiчнi гош^^ен^ крoни (14) - 5,1 %;
• меxанiчнi пoшкoдження cтoвбyра (15) - 23,1 %;
• плoдoвi тша кoреневoï губки (17) - не виявлего;
• деревo без гош^^ет (20) - 48,1 %.
У яли^в^ деревocтанаx ДП "Загатян^ке ЛГ" на теритoрiï ^шав^га-го райoнy дocлiдженo, шo чаcтка в^шв^^го типу пoшкoдження cтанoвить:
• мертвi дерева (0) - 20,0 %;
• гош^^ен^ (замирання) пагoнiв, брушюк (1) - не виявленo;
• плoдoвi тша грибiв (трyтoвикiв та ш.) та iншi iндикатoри рoзкладення дере-вини (2) - 1,5 %;
• пoшкoджене (зiрване) кoрiння (дo 1 м вiд cтoвбyра (3) - 1,5 %;
• раки (6) - не виявлего;
• ввдкрии рани (7) - не виявлего;
• мертва верxiвка дерева, cyxoвершиннicть (8) - не виявлего;
• витшання живищ та iншi витоки (на листян^ пoрoдаx) (9) - не виявленo;
• "ввдьмит мггли" (10) - не виявлего;
• меxанiчнi пoшкoдження крoни (14) - не виявленo;
• меxанiчнi пoшкoдження cтoвбyра (15) - 1,5 %;
• плoдoвi тша кoреневoï губки (17) - 16,9 %;
• дерево без пошкоджень (20) - 58,5 %.
У деревостанах ялини ДП мМукачiвське ЛГ" на територп Мукачiвсь-кого району встановлено, що кiлькiсть дерев без пошкоджень становить 65 %, мертвих дерев - 35 %, дерева з шшими пошкодженнями не виявлено.
У деревостанах ялини Нацюнального природного парку "Синевир" Мiжгiрського району встановлено, що частка вщповщного типу пошкоджен-ня становить:
• мертв1 дерева (0) - 2,9 %;
• пошкодження (замирання) паготв, бруньок (1) - 0,1 %;
• плодов! тша гриб1в (трутовишв та ш) та шш1 щдикатори розкладення дере-вини (2) - не виявлено;
• пошкоджене (з1рване) коршня (до 1 м вщ стовбура (3) - не виявлено;
• раки (6) - 7,0 %;
• ввдкрип рани (7) - 4,8 %;
• мертва верх1вка дерева, суховершинтсть (8) - 1,5 %;
• випкання живиц та 1нш1 витоки (на листяних породах) (9) - 0,4 %;
• "вщьмиш м1тли" (10) - 0,4 %;
• мехатчт пошкодження крони (14) - 4,8 %;
• мехашчт пошкодження стовбура (15) - 9,2 %;
• плодов! тша коренево! губки (17) - 12,1 %;
• дерево без пошкоджень (20) - 56,6 %.
частка, %
70,
60,00
50,00
40,00
30,00
20,00
10,00
0,00
мсцевкстъ
Синевир Мукач. Воловець Ясиня Загат. Брустур. Раххв Разом
Рис. 2. Дiаграмарозподту частки дерев за типами пошкоджень для окремих мдприемств (позначення - див. рис. 1)
Анал1з розподтв частки дерев за категор1ями пошкоджень
Провiвши групування тишв пошкоджень за вщповщними категорiями, ми отримали таю результати (рис. 3-4).
У деревостанах ялини ДП "Воловецьке ЛГ" на територп Воловецького району встановлено, що дерева зазнають найбшьше мехашчних пошкоджень стовбура (48,7 %), дерева з шдикаторами розкладу деревини становлять 3,6 %, дерева iз пошкодженням асимiляцiйного апарату - 6,6 %, мертвi дерев становлять 3 %, дерева без пошкоджень становлять 38,1 %.
частка, %
70,00
■ Мертв
И Пошк.асим.апарату
■ Розклад. деревини Мех.пошк.стовб.
□ Без пошкоджень
мюцевють
Рис. 3. Дiаграмарозподту частки дерев за категорiями пошкоджень
для окремих мдприемств
■ Мертв i И Пошк.асим.апарату
■ Розклад. деревини
■ Мехпошк.стовб. □ Без пошкоджень
Рис. 4. Карта-схема до^джуваних об'eктiв bрозподтом частки дерев за
категорiями пошкоджень
У деревостанах ялини ДП мРахiвське ЛГ" на територп Рахiвського району встановлено, що дерева зазнають найбшьше пошкоджень асимшя-цшного апарату (32,7 %), дерева з шдикаторами розкладу деревини не вияв-леш, дерева з мехашчними пошкодженнями стовбура становлять 19,7 %, мер-твi дерева становлять 24,8 %, дерева без пошкоджень становлять 22,8 %.
У деревостанах ялини ДП "Ясшянське ЛГ" на територп Рахiвського району встановлено, що дерева зазнають найбшьше пошкоджень асимшяцш-
ного апарату (17,5 %), дерева з шдикаторами розкладу деревини становлять 1,2 %, дерева з мехашчними пошкодженнями стовбура - 15,7 %, мертвi дерева становлять 11,7 %, дерева без пошкоджень становлять 53,9 %.
Загалом на територп Рахiвського району у його прсьюй частит пере-важають пошкодження асимшяцшного апарату (усереднене значення 25,6 %) та мехашчш пошкодження стовбура (усереднене значення 17,9 %). Усереднене значення частки дерев з шдикаторами розкладу деревини становить 0,5 %, мертвих дерев - 18,7 %, дерев без пошкоджень - 37,3 %.
У ялинових деревостанах ДП "Брустурянське ЛГ" на територп Тя-чiвського району встановлено, що найбшьше дерева зазнають мехашчних пошкоджень стовбура (23,1 %), дерева з пошкодженням асимшяцшного апарату становлять 5,1 %, мертвi дерева - 23,7 %, дерева без пошкоджень -48,1 %, дерева з шдикаторами розкладу деревини не виявлено.
У ялинових деревостанах ДП "Загатянське ЛГ" на територп 1ршавсь-кого району дослщжено, що найбшьша кшьюсть дерев з шдикаторами розкладу деревини (18,5 %), дерева з мехашчними пошкодженнями - 3 %, мер-твi дерева - 20 %, кшьюсть дерев без пошкоджень становить 58,5 %.
У деревостанах ялини ДП "Мукачiвське ЛГ" на територп Мукачiвсь-кого району встановлено, що кшьюсть дерев без пошкоджень становить 65 %, мертвих дерев - 35 %, дерева з пошкодженнями не виявлено.
У деревостанах ялини Нащонального природного парку "Синевир" Мiжгiрського району встановлено, що найбшьша кшьюсть дерев з шдикаторами розкладу деревини (19,5 %), кшьюсть дерев з мехашчними пошкодженнями - 14,3 %, дерев з пошкодженням асимшяцшного апарату - 6,6 %, мертвих дерев - 3 %, частка не пошкоджених дерев становить 56,6 %.
Висновки
На вшх шддослщних територiях переважаючою породою е ялина, домш-ки листяно1 породи е дуже малими. Серед листяних порщ переважае бук (72 дерева), тому вш буде мати певний вплив на загальний саштарний стан лiсiв.
Загалом дерева бука найчастше пошкоджуються раковими захворю-ваннями (0,53 % вщ загально1 юлькост дерев, або 13,9 % вщ юлькост дерев бука), пошкодження асимшяцшного апарату становить 0,4 % вщ загально1 юлькост дерев, або 8,3 % вщ юлькост дерев бука, пошкодження стовбура та коршня становить 0,13 % вщ загально1 кшькосп, або 2,8 % вщ юлькосл дерев бука. Частка мертвих дерев становить 0,27 % або 5,6 % вщ загально1 юль-костi дерев та вiд юлькост дерев бука вiдповiдно; 69,4 % вщ загально1 юль-костi дерев бука без пошкоджень.
Для дерев ялини найхарактершшими е пошкодження стовбура та коршня, яю становлять 20,16 % вщ загально1 юлькосп дерев, або 20,8 % вщ кiлькостi дерев ялини, зокрема мехашчш пошкодження стовбурiв становлять 18,63 % вщ загально1 юлькосп, або 19,4 % вщ кiлькостi дерев ялини. Пошкодження асимь ляцiйного апарату становлять 15,2 % або 15,7 % вщповщно; дерева з шдикаторами розкладу деревини становлять 5,04 % або 5,1 % вщповщно. Мертвi дерева становлять 13,86 % вщ загально1 юлькосп дерев, або 14,4 % вщ юлькосп дерев ялини; дерева без пошкоджень становлять 44 % вщ юлькосп дерев ялини.
Лiтература
1. Лех П., Серота З., Гриник Г. Фиопатолопчний монiторинг як частина загальнодер-жавного бiологiчного монiторингу у Польщк 3BiT за 2001 р.// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. на-ук.-техн. праць. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2002, вип. 12.4. - С. 177-191.
2. Новик В., Грузинка Ф., Стари Б. Атлас комах шкщниюв люових порщ. - Харюв, 2004.
3. Пад1й М.М. Люова ентомологiя. - К: УСГА, 1993. - 236 с.
4. Станек В.Я. Иллюстрированная энциклопедия насекомых. - Прага: Артия, 1977. - 560 с.
5. Шевченко С.В., Цилюрик А.В. Лесная фитопатология. - К.: Вища шк. Головное изд-во, 1986. - 384 с.
6. International Co-operative Programs on Assessment and Monitoring of Air Pollution Effects on Forest. Manual on Methodologies and criteria for harmonized sampling, assessment, monitoring and analysis of the effects of air pollution on forest. - Global Environ. Monitoring System. - 1986. - 96 s.
7. Kaitera J., Jalkanen R. The history of shoot damage by Tomicus spp. (Col., Scolytidae) in a Pinus sylvestris L. stand damaged by the soot-disease fungus Gremmeniella abietina (Lagerb.) Mo-relet. - Z. Angew. Entomol: 1994. - v. 117. - S. 307-313.
8. Koehler W. Zarys hylopatologii. - Warszawa: PWRiL: 1981. - 208 s.
9. Kolk A., Lech P., Sierota Z., 1996: Okreslenie stref zagrozen lasow Polski przez czynniki biotyczne. Biblioteka Monitoringu Srodowiska, PIOS: Warszawa. - 1996. - 136 s.
10. Kowalski S. Badanie wplywow zbiorowiska grzybow glebowych w uprawach sosny, brzozy, d^bu i olszy w strefie silnego skazenia emisjami przemyslowymi na wzrost grzyba patogenicznego Ar-millaria mellea i Heterobasidion annosum. - Zesz. Nauk AR Krakow: 1987. - w 212 (17). - S. 41-50.
11. Koziowska C., Brennejzen B., Benden K. Stan zagrozenia lasow polskich w roku 1960 przez wazniejsze choroby pochodzenia grzybowego. - Prace IBL: 1961, nr 226.
12. Krotkoterminowa prognoza wystgpowania wazniejszych szkodnikow i chorob in-fekcyjnych drzew lesnych w Polsce w 2002 roku - Prace Instytutu Badawczego Lesnictwa; Seria C. - Warszawa, 2002. - 100 s.
13. Lech P. Monitoring stanu zdrowotnego lasow w USA - cele i metody. Cz^sc I. - Las Polski, 1995 nr 2. - S. 18-19.
14. Lech P. Monitoring stanu zdrowotnego lasow w USA - cele i metody. Cz^sc II. - Las Polski, 1995 nr 5. - S. 14-17.
15. Lech P. Forest Decline Threat Assessment for the 1992 - Remarks on the Method's Accuracy. - Fol. For. Pol., ser. A, 1995. - z. 37. - S. 47-59.
16. Novotny J., Zubrik M. a kolektiv. Bioticki skodcovia lesov Slovenska. - Lesnicka sekcia Ministerstva pödohospodarstva SR, 2000. - 208 s.
17. Orios H. Przwodnik do oznaczenia chorob drzew i zgnilizny drewna. - PWRiL, Warszawa. - 1951. - 386 s.
18. Rykowski K., Sierota Z. Morphological and chemical traits of pine needles of trees in a gap caused by root rot. - Eur. J. For. Path., Vol.13. - 1983. - S. 314-322.
19. Rykowski K., Sierota Z. Zmiennosc niektorych cech morfologicznych i chemicznych igiel sosny w ogniskach porazenia przez hub^ korzeni Heterobasidion annosum. - Prace IBL, nr667. - 1988. - S. 25-56.
20. Sierota Z. Biometry czne cechy aparatu asymilacyjnego jako posrednie kryterium oceny kondycji sosny rosn^cej w warunkach stresu. - Sylwan, nr 4-6. - 1991. - S. 51-62.
21. Tallent-Halsel N.G. (ed.). Forest Health Monitoring 1994 - Field Methods Guide. -EPA/620/R-94/027. U.S. Unviron. Protect. Agency: Washington D.C. - 1995. - 343 s.
УДК 630*9+167.2 Асистент А.М. Польовський - НЛТУ Украти, м. Львiв ПРИНЦИПИ АНАЛ1ЗУ Л1СОВО1 ПОЛ1ТИКИ УКРА1НИ
Подано основш принципи аналiзу та формулювання люово!' полггики. На основi роз-роблених принцитв обгрунтовано тдходи до дослщження процесу люово! полггики Укра-1ни за допомогою альтернативних сценарив та економжо-математичного моделювання.
Ключовi слова: аналiз люово! полиики, люовий сектор, Украша, принципи, шструменти, ефекти, альтернативы сценарп, моделювання.
