CC BY
37
Табл. 1. Проростання настил дослгдних видгв вгдкаснишв в лабораторних та польових умовах, %
Вид вщкасника У лабораторних умовах У польових умовах
На дистильованш водi У Груни Схожють Енерг1я проростання
Схо-жiсть Енерпя проростання Схо-жють Енергiя проростання
В. безстебловий 90.8 69.7 61.1 50.6 56.5 47.6
В.осотовидний 81.2 71.4 57.3 43.3 60.5 42.1
В. татарниколистий 96.5 85.7 89.9 67.2 92.6 60.8
Лггература
1. Николаева М.Г. Розумова М.В., Гладкова В.Н. Справочник по проращиванию покаящихся семян. - М.: наука, 1985. - 346 с.
2. Вайнагий И.В., Семенная продуктивность и всхожесть семян некоторых высокогорных растений Карпат// Бот.журн. - 1974. - Т.59, №10 - С. 1439-1451.
3. Методика фенологических наблюдений в ботанических садах СССР. - М.: Наука, 1975. - 80 с.
Ад'юнктП. Лех1, канд. л.-г. наук; професор З. Серота1, д-рл.-г. наук;
ст. наук. стер. Г. Гриник2, канд. с.-г. наук
Ф1ТОПАТОЛОГ1ЧНИЙ МОН1ТОРИНГ ЯК ЧАСТИНА ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО Б1ОЛОГ1ЧНОГО МОН1ТОРИНГУ У ПОЛЬЩ1: ЗВ1Т ЗА 2001 Р1К3
До розгляду представлено концепщю, мету, методологвд та iwopiK ¡мплемен-тацн фгтопатолопчного мошторингу у промислових люах Пoльщi як одше! з прог-рам бioлoгiчнoгo мониторингу лiciв. Представлено також результати натурних дос-лiджень, якi були проведет протягом 2001 року i вщносяться до виявлення небез-печних грибових захворювань лicoвих пopiд: пiдпенькoва гниль корешв, коренева губка та замирання пагoнiв сосни. Значення пoказникiв загрози для лiciв е визначенi для даних, згрупованих на piвнi регюнальних дирекций державних лiciв Пoльщi (17 у держав^ i пpиpoдничo-лicoвих краш (8 у деpжавi), пpoаналiзoванo в аспекп динамiч-них змiн пор]вняно iз попередшми роками. Стверджено вщсутшсть icтoтних змiн р]вня загроз та оцшено р]вень cанiтаpнoгo стану л^1в.
Dr. int Pawel Lech4, dr. hab. Zbigniew Sierota4, dr. Heorhiy Hrynyk5
The managed forest phytopathological monitoring as a part of biological monitoring in Poland: the report of the 2001 survey
Conceptual framework, goals, methodology and implementation history of phytopathological monitoring of managed forests in Poland is described in the context of biological
1 Науково-дослщний шститут лгсового господарства (Варшава)
2 Украшський державний лгсотехшчний ун1верситет (Льв1в)
3 Написання статгi стало можливим пiд час перебування старшого наукового сп1вробггника Украшського Державного Лгсотехшчного Ун1верситету Г. Гриника на науковому стажуванш в Науково-дослiдному Iнститутi Люового Господарства (Варшава, Польща) за сприяння Наукового Стипендiального Фонду НАТО, що профшансувало дане стажування.
Forest Research Institute (Warsaw)
Ukrainian State University of Forestry and Wood Technology (Lviv)
monitoring program. The results of 2001 survey are then presented to illustrate the occurrence in the country of most important kinds of root fungal diseases: Armillaria and Hete-robasidion annosum root rot as well as Scots pine shoot dieback symptoms. In the paper the coefficients developed to evaluate threat degree calculated on aggregate data to the level of forest regional administrative units (17 in the country) and natural regions (8 in the country) are also presented and discussed in relation to the same characteristics from previous years. Based on these figures no significant change of the threat degree and sanitary condition of forest in Poland were found for last years.
Передумови i завдання бюлопчного мошторингу. Метою бюлопч-ного мошторингу е визначення змш в регюнальному розташуванш та штен-сивносп змш у ввдпорносп i стшкосп лкш. Для визначення сашгарного стану лiсiв використовуеться, вiдповiдно до вимог 1СР-ЕСЕ [1, 7, 8, 15], ощнка ступеня дефолiацií i певних морфолопчних показниюв крон дерев, що е зло-калiзованi на постшних пробних поверхнях (ППП) у деревостанах переважно старших 20-ти роюв. Бюлопчний монiторинг лiсiв е одним з основних дже-рел шформацл про санiтарний стан лiсiв. Його результати зiбранi у певному визначеному порядку в час i простор^ що дае змогу виконувати всебiчний аналiзiв, що робить можливим висвилення рiзних пiзнавальних аспектiв.
Монiторинг лiсiв - це система оцiнки лкового середовища i сашгар-ного стану деревосташв на пiдставi постiйних або перюдичних дослiджень i вимiрювання визначених iцдикаторiв на постiйних пробних площах.
До бiологiчного монiторингу як його складовi частини входять:
• програма оцшки стану крони (дефолiацiя крони);
• ентомолопчний монiторинг;
• мотторинг бiологiчноí рiзноманiтностi;
• фiтопатологiчний мотторинг;
• ощнка життевоси насшня сосни звичайно'1;
• оцiнка властивостей грунту;
• програма оцшки х1м1чного стану асим^цшного апарату;
• оцiнка забруднення повiтря. Основними цшями монiторингу лкш е:
• визначення територiальних рiзниць у санiтарному станi лiсiв;
• дослщження змiн санiтарного стану лгав у чаа;
• оцiнка р1вня рiзнорiдностi та рiзноманiтностi надгрунтового люового вкриття;
• аналiз причинно-наслiдкових взаемозв'язюв мiж санiтарним станом лiсiв i бiотичними та абiотичними чинниками довюлля;
• опрацювання короткотермiнових прогнозiв змш саттарного стану лiсiв. До завдань мошторингу у Польшд належать:
• скерування шформацп до адмiнiстративних одиниць Державних Лiсiв про стан лгав з метою прийняття оптимальних ршень з планування i проведення господарських заходiв;
• збирання необхщно'1 шформацп для формування люово'1 полiтики та еколо-пчно'1 полiтики держави;
• тдтримка та допомога у виконант мiжнародних зобов'язань в рамках Кон-венцп про Транскордонне Перемiщення Забруднень на Велик Вщдал^ Кон-венцп про Охорону Бiорiзноманiтностi та резолюцш Стразбургсько'1 та Гельсшсько'1 Паневропейськио'1 Конференцп Мш1стр1в, що поводилися у зв'язку з Охороною Л1с1в в Сврош
Завдання фiтопатологiчного монiторингу. Отже, завданням фиопа-тологiчного монiторингу е виявлення i визначення можливостi загрози з боку грибш нормальному санiтарному становi лкш. Пiд час проведення дослвд-жень виконуються роботи з iдентифiкацií видiв патогенiчних i сапротрофiч-них грибш у деревостанах рiзних деревних порвд з визначенням ступеня 1х загрози та ощнки можливо1 шкоди. На основi аналiзiв щорiчно оновлювано1 бази даних робляться висновки щодо видiв i кiлькостi як патогенiчних так i сапроIрофiчних грибiв, та ощнюеться рiвень загрози для деревостанi а також 1х загальний санiтарний стан.
Роль грибiв в лiсовому середовищь Пiд час проведеннi бiологiчного та еколопчного монiторингу лiсiв важливе значения мае дослвдження ролi грибш в лковш екосистемi. Гриби е одним з найктотшших чинникiв в цикт змiни матерií та енергií - беруть участь у процес розкладу мертво1 органiчноí матерií та видозмiнюють процеси метаболiзмiв в живiй - у випадку паразиту-вання або симбiозiв (мiкоризи). Власне цi два останш показники спричи-няють до того, що гриби вiдiграють у лковому середовишд важливу роль. У випадку розвитку хвороб, спричинених грибами, часто шд загрозою знищен-ня опиняються цiлi деревостани, натомiсть, у випадку мжоризи, гриби сприяють швидкому розвитку рослин [3, 5, 14]. У випадку ж наявносп в ко-ренях сосни патогенiв вщбуваються негативнi змiни в ростi i розвитку цiлого дерева - зменшуеться кiлькiсть, довжина i маса пагошв та хво1 [12, 13, 15]. З-помiж велико!' кiлькостi шфекцшних захворювань, спричинених грибами, го-ловними у визначеннi санiтарного стану лiсiв е хвороби крони i коршня. На-томiсть, гриби, що поселяються у стовбурi, мають, з господарсько1 точки зо-ру, менше значення [11].
Роль патогенiчних грибiв як чинника, що iнiцiюе i бере спiвучасть у процесi лкових хвороб, е iстотною. Про це свщчать данi, реестрованi понад 20 ротв, про iнтенсивнiсть поширення у Польшд патогенiв - винуватцiв ш-фекцiйних грибових захворювань. Впродовж останшх 40 рокш спостеркало-ся збшьшення плошi ушкоджень з близько 120 тис. га у 1960 р. [6] до майже 740 тис. га у 2001 р. [10]. Одночасно проведет нещодавно дослвдження показали на грибовi захворювання, як на ктотш складники у двох з трьох основ-них комплекав, що включають стресовi чинники з точки зору тривання в час i мiсця наявностi та складають вагому загрозу для лiсiв [9]. Вiдомi також приклади можливостi заселення дерев ентомошкiдниками як наслiдок захворювань кореневих систем [2, 3].
На стан дерев також мае вплив наявнкть i тип мкориз. 1х основною функцiею е збшьшення поверхиi поглинання коренево1 системи, наслщком чого е крашi можливосп забезпечення рослини водою i розчинених в нiй мь неральних сполук. Мiкориз мають iстотне значення i з точки зору фиопато-логи. З одного боку наявнiсть мкоризи визначае тип схильностi дерева до можливосп iнфiкувания його грибами, з другого - часто, навпаки, перешкод-жае шфкуванню рослини патогенiчними грибами. Дана охорона може поля-гати в:
• обмежент видiлення через корiння сполук, що стимулюють розвиток хворо-ботворчих оргаmзмiв;
• створеннi фiзичного або бюлопчного бар'еру для проникненя iнфекцiйних оргатв (гiфи, грибниця);
• видiленнi антибютиюв;
• сприянт виникненню охоронних ризосферних спiвтовариств.
До основних завдань ^ентаризащйних (монiторингових) робiт е реестрування в можливо прийнятний спосiб стану даного об'екту в окресле-ному час за допомогою певних визначених показникш.
Методичнi засади проведения фiтопатологiчного мошторингу. Пробнi поверхнi фiтопатологiчного монiторингу знаходяться в мережi постiйних пробних площ (ППП) бiологiчного монiторингу лiсiв на територп цио! Польщi у деревостанах вжом понад 40 рокiв. Загалом при проведеннi фгтопа-тологiчного мошторингу на даний момент використовуеться понад 740 ППП, дослвдження i замiри на яких проводяться з цикшчнкттю 5 рокiв. Скла-даються вони (рис. 1.) з 4 кругових пробних майданчикш (центрального i 3 сателгтарних або супутникових) площею 1/60 га кожен, з яких центральний (номер 1) знаходиться у середиш ППП. Радiус кожного майданчика стано-вить 7,3 м, а центри кожного iз сателiтарних майдаичикiв рiвновiддаленi вiд центру центрального майданчика на ввдстань 36,6 м в напрямку 360о (майдан-чик номер 2), 120о (майданчик номер 3) i 240о (майданчик номер 4).
Позначення майданчик1в:
1 - центрадыний майданчик; 2, 3,4- майданчики сателiтарнi; ППП - постшна пробна площа бюлопчного мониторингу
Азимути
1-2 360° 1-3 120° 1-4 201°
©
36,6
0
0
Рис. 1. Схема поверхш фiтопатологiчного мошторингу
На поверхнях фiтопатологiчного монiторингу здiйснюеться ощнка ушкодження дерев та ступеня заселення пнiв грибами. Крш цього, проводиться вишрювання положення об'ектiв (дерев, пшв) на територií майданчи-тв способом полярних координат (вiдстань до об'екту ввд центра майданчика та азимут напряму на об'ект).
Отримаш данi групуються за вiдповiдними рiвнями:
• Рiвень поверхнi:
■ номер ППП
• Рiвень пробного майданчика:
■ "адреса" площi - природничо-лкова краша, РДДЛ, надлiсництво, обхiд, квартал i вщдщ;
■ категорш землi (лiсовi чи землг що вийшли з-пiд сшьсько-господарського обро-бiтку);
■ господарськ заходи та шформащя про наявнiсть тих чи гнших природних явищ (згарище, рубки догляду, шдготовка грунту пiд природне вiдновлення i т. iн.);
■ вгк деревостану;
■ симптоми хвороб замирання пагонгв сосни (вiдноситься винятково до соснових деревостан1в або iз значною й участю);
■ кшьюсть гiлок, що лежить на землц
■ ступгнь зараженостi лежачих гшок грибами, що беруть участь у процес замирання пагонгв;
■ гцентифгкацшш данi таксаци;
■ дата проведення огляду.
• Рiвень об'екту на майданчику:
• дерево:
■ вид;
■ дiаметр;
■ номер з ППП бюлопчного мон1торингу (якщо е);
■ клас крафта;
■ ушкодження: вид, мiсце та штенсившсть;
■ положення на майданчику (азимут i вiдстань вiд середини майданчика);
• пень:
■ вид дерева, з якого походить;
■ вгк шсля зрубу;
■ ступгнь розкладення;
■ заселенна грибами;
■ положення на майданчику (азимут i вщстань вщ середини майданчика).
Iдентифiкацiйнi данi поверхш (номер ППП, обхвд, квартал i вiддiл) та
категория землi, вш деревостану i тип умов мкцезростання визначаються на основi мап i iнформацiй, отриманих з надлiсництва. 1нформащя щодо катего-рií майданчика, господарська д1яльнкть i характеристика природних явищ, ят мали мiсце на територп майданчика, iнформацiя про симптоми захворю-вань замирання пагонiв на пiдставi проведення оцiнки поверхнi майданчика, стан дерев i пшв визначаються безпосередньо при проведенш польових дос-лщжень. Коди для визначення та характеристики пошкоджень дерев наведено в таблицях 1 i 2.
Табл. 1. Кодування i класифЫащя munie пошкоджень дерев та ïx пошкоджень
Код Вид пошкодження nopir шкiдливостi
0 Дерево мертве -
1 Пошкодження (замирання) пагошв, бруньок 10 % пагошв
2 Плодовi тша грибгв та шш iндикатори розкладення деревини —
3 Пошкоджене (зiрване) корiння (до 1 м вщ стовбура) -
4 Знищене або мертве коргння (понад 1 м вщ стовбура) 10 % коргння
5 Змгна забарвлення листя (хво!) 10 % листя (xboï)
6 Раки 10 % окружностг стовбура
7 Вiдкритi рани 10 % окружностг стовбура
8 Мертва верхiвка дерева, суховершиннiсть —
9 Витоки живицi та гнш витоки (на листяних породах) 10 % окружностг стовбура
10 "Вщьомсью мiтли" 10 % пагошв
11 Iншi пошкодження —
20 Дерево без пошкоджень —
Табл. 2. КласифЫащя мкць пошкоджень
Код Мюце пошкодження Можливий тип пошкодження
1 Коршня i стовбур до висоти 30 см вщ поверхнi Грунту 02,03,04,06,07,09, 11
2 Коршня i нижня частина стовбура* 02,06,07,09, 11
3 Нижня частина стовбура* 02,06,07,09, 11
4 Нижня i верхш частини стовбура* 02,06,07,09, 11
5 Верхня частина стовбура 02,06,07,09, 11
6 Стовбур в крош дерева 02,06,07,08,09, 11
7 Плки 01,02,06,07,09, 10
8 Пагони i бруньки 01, 11
9 Листя i хвоя 05, 11
* до уваги береться частина стовбура дерева вщ поверхш грунту до початку
живо! крони
Фiтопатологiчний монiторинг в 2001 р. був здшснений в уах при-родничо-лiсових кра'нах i регiональних дирекциях Державних лiсiв (ге-gionalnych ёугекс]аеЬ Las6w Panstwowych)6 (рис. 2.) на 556 пробних площах, якi входять до 148 стацюнарних дослiдних поверхонь 1-го етапу бюлопчного монiторингу лiсу. Загальна площа, шддана до огляду становить, 8,145 га, при чому найбiльша частка припадае на РДДЛ Катовiце (0,912 га) i Крашу Мало-польську (1,724 га), а найменша - в РДДЛ Гданьськ (0,134 га) i КраЫ Су-детськiй (0,402 га). Дослвджуваш площi злокалiзованi на головних типах умов мiсцезростання, що домшують у Польщi. Загалом було представлено 18 тишв умов мкцезростання, серед яких домiнують бiр свiжий (вiдповiдник А2), бiр мiшаний свiжий (вiдповiдник В2), лiс мiшаний свiжий (вiдповiдник С2) та лiс свiжий (Б2). Крш того, умови мкцезростання на шдвищеннях ха-рактеризували 52 пробш площi, гiрськi -68 пробних площ, болотянi -14 площ, пшменш - 14. Вiдсутнi пробш плошд у сухому борi (вщповвдник А0). Кiлькiсть розподшу пробних площ за категорiями рельефу та типами т-со-рослинних умов наведено в табл. 3.
Табл. 3. Кмьюсть пробних площ на вiдповiдних типах л^орослинних умов, шт
Типи ЛРУ Рiвнинна частина Височини Гори
Бори А2 (103)* А3 (8) А4 (5)
Субори В2 (120) В3 (11) В3 (4)
Сугруди С2 (92) С3 (8) С4 (9) С3 (8) С3 (16)
Груди О? (59) Б, (7) Б4 (14) Б3 (44) Б3 (48)
Разом 436 52 68
* у дужках приведено кшьюсть пробних площ у вщповщному ТЛРУ
Вш дослщжуваних деревосташв перебувае в межах 47-138 роюв, при-чому найчисленшшими були деревостани IV класу вшу - 47 % вах площ (табл. 4). Частка деревосташв вком 41-60 ротв та 81-100 були близькими i становили вiдповiдно 20 % i 19 %. Деревостани, вшом понад 100 рокiв, ста-новили 14 %.
6 Територiя Польщi роздiлена вщповщно до клiматичних i природничих умов на вгам природничо-лiсових краш i вiдповiдно до адмiнiстративно-господарського територiального подiлу на 17 регiональних дирекцш Державних лiсiв.
державний кордон Польщi межi природничо-лiсових краш
1-2 пнi з ЛгшШапа 5рр. 3-7 пшв з ЛгшШапа 5рр. бшьше 7 пнiв з ЛгшШапа 5рр.
1-2 пш з Н. annosuш 3-7 пнiв з Н. annosuш бшьше 7 пшв з Н. annosuш поверхш без патогешв люи площею понад 5 га
Рис. 2. Наявмсть кореневих патогешв на поверхнях фiтопатологiчного мотто-рингу лiсiв Польшу в 2001 рощ зрозподтом за природничо-лковими кратами
Нумераця природничо-люових краш: I - Балтшська; II - Мазурсько-Шдляська;
III - Велькопольсько-Поморська; IV- Мазовецько-Шдляська; V- Сльонзька;
VI - Малопольська; VII - Судецька; VIII - Карпатська
Дослщженням огорнуто 5323 дерева понад 25 люових порщ, серед яких найчисленшшою була сосна - 2603 дерева (49 %) та дуб (691 дерево - 13 %) i смерека (ялина) (623 дерева - 12 %). Загальна частка шпилькових порщ (сосна, смерека, ялиця i модрина) становитьбб %, а листяних (дуб, бук, береза, граб, черешня, липа, осика, ясен та шш^ вщповщно 34 %. Фiтопаталогiчному дос-лiдженню було шддано 2181 пень, серед яких 1038 соснових (47 %), 358 сме-рекових (16 %) i 244 дубових (11 %). Загалом кiлькiсть (частка) пнiв шпилькових порщ становить 1621 (74 %) i листяних - 560 (26 %).
Замирання пагонiв сосни. Ощнка загрози для деревостанiв з боку грибiв, якi спричиняють замирання пагошв сосни, здiйснено на пiдставi ана-лiзу двох параметрiв: кiлькостi пагошв, що лежать на лiсовiй шдстилщ (Wg) та iнтенсивнiсть iнфiкування пагошв грибковими захворюваннями (Wp). Данi параметри дозволяють визначити синтетичний вказiвник рiвня потенцiйноí загрози для деревостанiв перед замиранням пагонiв (WZD). Як показали дос-лiдження попереднiх рокiв, для ощнки рiвня загрози для деревосташв вирi-шальне значення мае показник Wp, який безпосередньо визначае стушнь уш-кодження пагонiв хвороботвiрними грибами. Значення шдексу Wg не е нас-тiльки iлюстративним, з погляду на можливiсть забурення його значень внас-лiдок iнших, нiж патогени, причин - наприклад: сильнi впри, пошкодження комахами-шкiдниками, проведення доглядових господарських заходiв тощо. Додатковим критерiем для оцшки ступеня даного виду загроз можуть також бути наявшсть симптомiв ушкодження дерев, типовi для замирання пагошв сосни, таю як замирання пагошв i бруньок (код 1), змша кольору хво'1 (код 5), замирання верхiвки (код 8).
/у
▲ ▲
#
Табл. 4. Характеристика пробних площ за природничо-льсовим I адмШстративним районуванням та показники стану загрози для дерев ___ сосни ___
Кшыасть поверхонь вах вищв Значения показниюв замирания пагошв сосни для поверхонь \з сосною
Вид поверхш Площа га Частка дерев з симптомами пошкод-жень асимшящй-ного апарату (%) Кшыасть ПП у ступенях юлькоеп гшок (ЬР) та штенсивноеп ушкоджень (ИР) Показники загрози замирания пагошв сосни
1 2 3
1 I 1/2 | 0 ЬР | ОТ ЬР | № ЬР 1 № | \¥р \yZZD
Регишальн! дирекцп Державних Лкцв
Бялисток 44 2 6 0,753 0,96 31 31 1,000 1,000 1,000
Катовще 50 9 5 0,912 26,53 26 30 4 3 3 1,303 1,182 1,540
Краюв 30 0 2 0,502 0,00 8 8 1,000 1,000 1,000
Кросно 43 1 4 0,728 1,82 10 14 4 1,571 1,000 1,571
Люблш 31 1 4 0,527 18,46 10 12 10 7 1 2 1,571 1,524 2,395
Лодзь 22 2 0 0,385 0,65 7 19 7 5 1,895 1,000 1,895
Ольштин 26 5 1 0,477 1,77 20 20 1,000 1,000 1,000
Шла 20 2 2 0,352 19,90 15 20 5 1 1 1,333 1,095 1,460
Познань 25 2 1 0,435 0,00 12 14 2 1 1 1,267 1,067 1,352
Щецш 30 0 2 0,502 2,51 19 19 1,000 1,000 1,000
Щецшек 19 3 6 0,343 38,28 11 12 2 1 2 2 1,400 1,333 1,866
Торунь 11 0 1 0,184 3,77 8 8 1,000 1,000 1,000
Вроцлав 47 3 2 0,812 99,51 15 18 2 1 1,222 1,000 1,222
Зелона Гура 18 0 6 0,301 12,84 7 13 3 1 4 1,786 1,071 1,913
Гданськ 8 0 4 0,134 0,00 3 5 2 1,800 1,000 1,800
Радом 24 1 7 0,410 1,65 9 11 2 3 4 1 1,667 1,333 2,222
Варшава 23 0 1 0,385 5,16 8 23 12 3 1,783 1,000 1,783
Кра'ши природничо-лков1
I Балтшська 52 4 12 0,904 16,36 28 34 5 1 3 1 1,306 1,083 1,415
II Мазурсько-Шдляська 55 6 7 0,971 1,16 39 39 1,000 1,000 1,000
III Велькопольсько-Поморська 70 4 5 1,205 10,84 40 48 4 1 7 2 1,353 1,098 1,486
IV Мазовецько-Пщляська 55 2 4 0,938 10,06 28 40 17 7 4 2 1,510 1,224 1,849
V Сльонзька 57 8 11 1,021 60,13 32 38 7 1 3 3 1,310 1,167 1,528
VI Малопольська 101 4_ 11 1,724 2,60 46 72 16 3 14 1 1,579 1,066 1,683
VII Судецька 24 0 0 0,402 100,00 3 3 1,000 1,000 1,000
VIII Карпатська 57 3 4 0,979 0,00 3 3 1,000 1,000 1,000
Польша 2001 471 31 54 8,145 17,12 219 277 49 13 31 9 1,371 1,104 1,513
Польша 2000 22,36 160 210 34 23 44 5 1,513 1,139 1,723
Польша 1999 Не оцшювано 160 272 96 48 78 14 1,754 1,228 2,153
Значения показнитв Wg 1 Wp для пробних площ 1з сосною (се-редньозважен величини з пробних площ) 1 показник WZD (добуток Wg 1 Wp) та частка дерев сосни з1 згаданими вище ушкодженнями представлена в табл. 4. Грунтуючись на приведених у данш таблищ значень показнитв мож-на ствердити, що в 2001 рощ загроза сосновим деревостанам з боку гриб1в, що призводять до пошкодження асимшящйного апарату, було на низькому р1вш. Значення показника WZD в 2001 р. пор1вняно з1 значеннями 2000 р. в1др1зняються не значно, натомкть, пор1вняно 1з значеннями 1999 року помине ктотне зменшення даного показника (близько 1/3).
Р1зниця в значеннях показника Wp, який безпосередньо шюструе ш-тенсивнкть заселення грибами, яш спричиняють пораження пагошв сосни, були поршняно незначними (в1д 1,104 в 2001 до 1,228 в 1999 рощ) що свщ-чить про утримання низького р1вня загрози. Анал1з пошкоджень асимшящйного апарату (паготв, шпильок 1 бруньок) сосен (частка дерев з симптомами даного типу пошкоджень в 2001 рощ становила 17,12 %, що е нижчим показником, пор1вняно 1з роком попередшм - 22,36 %) призводить до анало-пчних висновюв.
Р1зниця у значеннях показника загрози соснових деревосташв перед замиранням пагошв (WZD) в 2001 р. була високою. Показник становив значення в1д 1,0 (РДДЛ Бялисток, Краюв, Ольштин, Щещн 1 Торунь та кра'ни Мазурсько-Шдляська, Малопольська 1 Судецька) до понад 2,0 (РДДЛ Люблш 1 Радом). У випадку показника Wp значно'' р1знищ в значеннях не простежу-валося - для 10 РДДЛ 1 3 кра'н значення показника становили найнижчий можливий р1вень (1,0), хоча найвище значення показника у випадку РДДЛ становить 1,524 (РДДЛ Люблш) та 1,224 у ввдношенш до Мазовецко-П1д-лясько'' кра'ни природаичо-лково''. Дана тенденщя визначае Мазовше 1 Лю-бельщизну як регюни Польщу що мають найбшьшу загрозу з боку хвороб асимшящйного апарату.
Наявшсть грпблв на пнях та оцiнка загрози з боку кореневих патогешв
У табл. 5 представлено даш про наявнкть в РДДЛ 1 кра'нах природни-чо-лкових пшв (пшв/га) з1 зазначенням часу 'х появи (в1ку), заселенням пшв грибами (WG%) 1 ступенем ''х розкладу. У 2001 р. на поверхш ф1топатолопч-ного мошторингу виявлено ввд 156 (Кра'на Балтшська) 1 131 (РДДЛ Пша) до 361 (Кра'на Карпатська) 1 392 пшв/га (РДДЛ Краюв).
Середне значення даного показника для територц Польшд становить 268 пшв/га 1 було дещо меншим поршняно 1з 2000 роком (291 пшв/га). Мен-ша кшьккть пшв на поверхш фггопатолопчного мошгорингу з 2001 року по-р1вняно 1з роком 2000 е наслщком вищого значення середнього в1ку деревос-танш, взятих до ощнки в 2001 рощ (72 роки). Заселення грибами пшв перебу-вало в межах ввд 28,82 % (Кра'на Карпатська) до66,96 % (Кра'на Велко-польська-Поморська) та ввд 24,87 % (РДДЛ Бялисток) до 85,71 (РДДЛ Зельона Гура) при середньому значенн для Польщд 44,11 %. Дане значення е дещо вищим у попередньому рощ та наближаеться до даних з 1999 року (46,94 %). Значення показниюв вшу 1 ступеня розкладу пн1в були близькими
в бшьшосп РДДЛ 1 природничо-лкових кра'нах 1 представлен! в табл. 5. Се-редш значення цих показнитв для Польщд в щлому практично не в1др1з-няються ввд аналопчних даних попереднх рок1в.
У табл. 5 представлен! значення показникш розповсюдження патоге-шв (Р/га 1 WP%), сапротроф1чних грибш (Б/га 1 WS%) та показник ступеня загрози деревостанам з боку кореневих патогешв (WD 1 ЕР%). Наявнкть патогешв виражаеться кшьктстю пн1в зколошзованих кореневою губкою або шдпенькою в 2001 рощ була близькою до аналопчних даних з попереднього року (24,8) 1 середне значення показника на ршш Польщд становить 23,7 пн1в/га. Значення показника WP% було також близьким до показ1в попереднього року - 8,85 % в 2001 1 8,50 % - 2000. Дана под1бшсть е наслвдком под1бносп деревосташв, що були iивентаризованi, за породним складом, ви-разом чого е частка дерев i птв шпилькових порiд: 66 % (2001) i 65 % (2000) вщповщно для дерев та 73 % (2001) i 72 % (2000) для пшв.
Розповсюдження патогенiв виразно вiдповiдае регiональним особли-востям. Найбшьша кiлькiсть пнiв, заiнфiкованих збудниками хвороб коршня, виявлено в кра'нах Сльонзькш, Вiелькопольско-Поморськiй i Судецькiй (Р/га становить понад 30 пшв/га 1 WP вiд 12,01 до 18,50). Натомкть, значно менше розповсюдження патогенiв спостеркаеться в наступних природио-лiсiвничих кра'нах: Мазурсько-Шдляськш i Балтiйськiй - Р/га становить вiдповiдно 8,2 i 8,8 пшв/га та WP% - 3,42 i 5,67 %. З-помiж Регiональних дирекщй Державних Лiсiв найнижчими значенными показнитв Р/га i WP% характеризуются РДДЛ Щещн, де на поверхиi фиопатолопчного монiторингу кореневих пато-генiв виявлено не було, та РДДЛ Бялисток (Р/га=9,3 пшв/га; WP%=3,55 %).
У 2001 рощ сапротрофiчнi гриби були трохи частше виявленi на по-верхиi фiтопаталогiчного монiторингу, порiвияно iз 2000 роком. Середнi значення показнитв Б/га i WS% становили вiдповiдно 94,4 пнiв/га i 35,26 % в той час, як в рощ 2000 значення аналопчних показнитв становили вiдповiд-но 82,7 птв/га i 28,38 %. Причинами даних вiдмiнностей е вищий, порiвняно iз роком 2000, вiк деревостатв, якi дослiджувалися в 2001 рощ.
Регюнальш вiдмiнностi колонiзацií' пнiв сапротрофiчними грибами були високими. Р1вень виявлення даних грибш на пнях найвищим був в Кра'нах Сльонзкш (Б/га=130,2 пнiв/га), Мазовецько-Пiдляськiй (115,2 пнш/га) i Мало-польськш (113,1 пшв/га), а найнижчим в Кра'нах Судецькш i Балтiйськiй (близько 50 пшв/га). Рiзницi кiлькостi пн1в з сапротрофiчними грибами в кожнiй окремiй Регюнальнш дирекцií' Державних Лiсiв була ще бшьшою по-рiвияно iз кра'нами природиичо-лiсовими. У РДДЛ Гданськ показник Б/га ся-гав значення 7,14 пне/га, а в РДДЛ Зельона Гура та Ольштин - по-над60 пнiв/га. Залежнiсть значень показника WS% вiд регiонального розта-шування пробних площ була дещо меншою - у бiльшостi природничо-лко-вих кра'нах даний показник становив величину 34...49 %, тiльки в Кра'нах Судецькiй i Карпатськiй - близько 20 %.
Табл. 5. Характеристика показнитв грибних захворювань пшв з урахуванням адмШстративного / природничо-лкового районування
Характеристика пшв
пшв/Ьа | % | в!к I розклад
Показник наявноеп кореневих патогешв, сапротроф1чних гриб1в та стушнь загрози деревостаиам через них
РЛш | WPr%l | Б/Ьа 1 Ш\%\ | WD
ЕР Г%1
Регюнальш дирекци Державних Л1с1в
Бялисток 261 24,87 2,72 2,45 9,3 3,55 55,7 21,32 6,00 4,73
Катовше 263 27,50 2,65 2,19 29,6 11,25 42,7 16,25 1,44 15,52
Краю в 392 25,89 2,80 2,17 11,9 3,05 89,6 22,84 7,50 4,11
Кросно 341 31,05 2,71 2,25 17,9 5,24 87,9 25,81 4,92 7,60
Люблш 254 62,69 2,53 2,53 13,3 5,22 146,0 57,46 11,00 14,00
Лодзь 335 64,34 2,18 2,12 31,2 9,30 184,4 55,04 5,92 26,09
Ольштин 172 69,51 2,44 2,39 10,5 6,10 109,0 63,41 10,40 20,00
Шла 131 65,22 1,91 2,02 11,4 8,70 74,0 56,52 6,50 25,00
Познань 147 56,25 2,69 2,47 25,3 17,19 57,4 39,06 2,27 39,29
Щецш 143 45,83 2,36 2,32 0,0 0,00 65,7 45,83 Ьгак ра!:. 0,00
Щецшек 163 60,71 2,82 2,55 14,6 8,93 84,5 51,79 5,80 22,73
Торунь 326 45,00 2,35 2,27 70,6 21,67 76,0 23,33 1,08 39,39
Вроцлав 308 43,60 2,44 2,06 38,2 12,40 96,1 31,20 2,52 21,99
Зелона Гура 372 85,71 2,29 2,26 76,3 20,54 242,2 65,18 3,17 143,75
Гданськ 209 25,00 2,29 2,21 37,3 17,86 14,9 7,14 0,40 23,81
Радом 290 57,98 2,47 2,45 26,8 9,24 141,4 48,74 5,27 22,00
Варшава 382 36,73 1,74 1,83 33,8 8,84 106,5 27,89 3,15 13,98
Кра¥ни природничо-лгсов!
I Балтшська 156 39,72 2,44 2,33 8,8 5,67 53,1 34,04 6,00 9,41
II Мазурсько-Пщляська 241 37,61 2,69 2,47 8,2 3,42 82,4 34,19 10,00 5,48
III Велькопольсько-Поморська 188 66,96 2,31 2,26 34,8 18,50 91,3 48,46 2,62 56,00
IV Мазовецько-Шдляська 292 48,91 2,12 2,12 27,7 9,49 115,2 39,42 4,15 18,57
V Сльонзька 302 55,19 2,34 2,02 36,2 12,01 130,2 43,18 3,59 26,81
VI Малопольська 312 42,38 2,51 2,32 19,1 6,13 113,1 36,25 5,91 10,65
VII Судецька 261 30,48 2,67 2,32 32,4 12,38 47,3 18,10 1,46 17,81
VIII Карпатська 361 28,81 2,81 2,19 26,5 7,34 77,6 21,47 2,92 10,32
Полыца 2001 268 44,11 2,49 2,24 23,7 8,85 94,4 35,26 3,98 15,83
Польща 2000 291 36,90 2,51 2,27 24,8 8,50 82,7 28,38 3,34 13,46
Польща 1999 403 46,94 2,44 2,28 58,3 14,46 130,9 32,48 2,25 27,26
Загроза деревостанам з боку збуднитв хвороб коренево'' системи (опеньковi кореневi гнилi i коренева губка) при оцiнцi фггопатолопчного мо-нiторингу виражаеться показником домшування сапротрофiв (WD) i експо-ненщя пнiв (готовнiсть пнiв до зараження) на заселення них патогенами (ЕР) (табл. 5). Середш значення показнитв загалом для Польщi в 2001 р. станови-ли вiдповiдно 3,98 i 15,83 % i були дещо вищими вiд аналогiчних в 2000 р. (3,34 i 13,46 %), що у випадку WD пояснюеться як незначне зменшення, а у випадку ЕР% - незначне збшьшення загрози. Можна зробити висновок про те, що в лках Польщд вiдсутнi динамiчнi змiни стану загрози з боку корене-вих патогенв.
Рiзниця значень показникш WD 1 EP мiж природничо-лiсовими кра'нами була значною (табл. 5). Найбшьшою загрозою, як показують ре-зультати ощнки, мало мiсце в КраЫ Судецькiй (WD=1,46 1 EP=17,81 %). У рештi кра'н значення показника WD були вищi вiд 2,5, в КраЫ Мазурсько-Шдляськш даний показник сягнув значення 10,00. Значення показника ЕР пе-ребувае в межах 10.56 %, за винятком Кра'ни Мазурсько-Пщлясько'', де значення цього показника були нижчими (5,48 %), причиною чого була низька кшьккть пнiв на 1 га, зашфшованих кореневими патогенами (8,2 пнiв/га) та малою часткою даних пнiв в загальнш кiлькостi заiнфiкованих пнiв (WP=3,42 %) (табл. 5). Рiзниця значень показниюв WD 1 EP за РДДЛ була вища, шж за кра'нами природничо-лiсовими - 'х значення мiстилися у дiапазонi ввд0,00 в РДДЛ Щесiн, де на пробних площах не було виявлено па-тогенiв, до 11,0 для WD в РДДЛ Люблш i 143,75 % для ЕР в РДДЛ Зельона Гура. Рiзницi в значеннях показникiв в 2001 рощ у рiзних мкцевостях порiв-няно iз роком 2000 е вищою. Найнижчий ступiнь загрози з боку кореневих патогенiв спостеркався на пiвночi i сходд Польщд (РДДЛ Щецiн, Ольштин i Люблш та Кра'ни Мащзурсько-Пiдляська, Балтiйська i Малопольська). Нато-мiсть, найвища загроза спостеркалася в гiрських деревостанах (Кра'ни Су-децька i Карпатська, РДДЛ Катовке i Вроцлав).
Пошкодження дерев. Даш про пошкодження дерев шпилькових i листяних порiд наведенi в табл. 6. З-помiж основних лiсотвiрних порiд найчастiше трапляються пошкодження на смерещ (на 37,4 % дерев). Кшьккть сосен, ялиць, дубiв i букiв з пошкодженнями становить близько 20 % дерев, в той час як для берези це значення значно нижче -6,9 % дерев з пошкодженнями. Для решти порвд (модрина та решта листяних порвд) пошкодження виявлено в 14,8 % дерев, ят найчастше страждали ввд розкладу деревини - даний тип пошкодження виявлено в 7,5 % дерев. Пошкодження асимшяцшного апарату дерев (замирання пашне i бруньок, змiнення за-барвлення шпильок i листя, замирання верх1вки) становили найчисленнiшу групу пошкоджень сосен i дубiв - виявлено у 22,4 % сосен i 13,1 % дубiв, що становило вiдповiдио 78 i60 % всiх пошкоджень, ят були виявленi на деревах даних порвд.
Табл. 6. Результати ощнки пошкоджень дерев головних типотвiрних порiд на
пробних площах
Деревна порода Частка дерев з пошкодженнями вщ за-гально!' кiлькостi живих дерев (%) Пошкодження, як трапляються найчасише
пошкоджень всього типи пошкоджень
пошкоджен-ня асим^-цшного апарату розкла-дення де-ревини п, що трап- ляються найчасише
Сосна 21,8 17,1 1,5 10,5 Замирання пагошв i бруньок
Смерека 37,4 10,6 7,2 17,9 Вiдкритi рани
Ялиця 20,2 1,6 7,7 7,7 Розкладення деревини
Дуб 21,9 13,1 4,8 6,7 Замирання пагонiв i бруньок
Бук 24,4 4,1 16,4 16,4 Розкладення деревини
Береза 6,9 3,6 0,3 2,4 Iншi пошкодження
Решта порщ 14,8 2,8 7,5 7,5 Розкладення деревини
Хвойт, всього 24,4 14,8 2,9 9,6 Замирання пагошв i бруньок
Листят, всього 18,1 7,2 7,1 7,1 Розкладення деревини
Загалом за 2001 22,3 12,2 4,3 7,5 Замирання пагошв i бруньок
Загалом за 2000 24,6 14,8 4,0 8,7 Замирання пагошв i бруньок
Найчаспше наявними типами пошкоджень для сосни i дуба було за-мирання пагон1в i бруньок, що було виявлено в 10,5 % сосен i6,7 дубiв. Пошкодження асимiляцiйного апарату, як комплекс пошкоджень, i замирання патент i бруньок, як окремий тип пошкоджень, домывали також у ввдношенш до дерев шпилькових порiд (вщповвдно 14,8 % i 9,6 %) та загалом для всiх листяних порiд - вiдповiдно 12,2 % i 7,5 % (рис. 3).
□ шпильковi, % ■ листяш, %
0,2 0,1 0,0 0,0
ао.%,5
1,91,8
.6 0,5
Ь . ■
3 4 5 6 7 коди пошкоджень дерев
Рис. 3. РозподЫ вiдсотку шпилькових i листяних дерев за вiдповiдними типами пошкоджень (за даними 2001 р.)
12,0 -
9,6
10,0
8,0
5,5
6.0 -
4,0 -
2
2,5
1,7
3 2,0
0,0
2
8
9
11
З решти тишв пошкоджень розкладення деревини, як окремий тип пошкоджень, було виявлено на 16,4 % дерев бука, а також вщ Bcix дерев лис-тяних порiд загалом на рiвнi 7,1 %. Найбiльш часто на деревах ялини висту -пае таке пошкодження як вiдкритi рани, виявлене на 17,9 % деревах ще1 породи, що становить 48,0 % ввд всiх пошкоджень смереки.
Пор1вняно i3 2000 роком не виявлено сильних змiн з погляду частоти наявносп пошкоджень, як загалом для вах тишв пошкоджень, так i для пошкоджень асимшяцшного апарату i розкладення деревини. У 2001 р., подiбно до року 2000, найчаспше траплялося таке пошкодженням як замирання пагошв i бруньок.
Висновки. На пiдставi результатiв дослiджень, виконаних в межах фь топатологiчного монiторингу в 2001 р. можна стверджувати, що загроза з боку замирання пагошв сосни утримуеться на невисокому рiвнi, типовим для мiжепiфiтотичного перiоду. Шдтверджуе це твердження виконаний в мину-лих роках довготермiновий прогноз присутносп хвороб дано!' категорií [4], зпдно з яким пiдвищення р1вня загрози може виявитися у другiй половит те-перiшньоí декади. Це також означае, що виявлене попередньо зростання зна-чення показник1в, що активiзують можливiсть загрози, не перевищуе меж природних змiн.
У 2001 р. показники загрози деревосташв з боку кореневих патогенiв набували значень, наближених до аналогiчних в рощ 2000. Це свдаить про повiльнiсть змш загрози лiсiв з боку дано!' групи патогенiв та пiдтверджуе слушнкть рiшення про модифiкування мережi оглядових пунктш i оргашза-nii натурних дослiджень. Робити висновки про певш тенденпií в розвитку загрози перед хворобами корiння можна буде шсля виконання повторних дослiджень на одних i тих самих пробних поверхнях.
Опiнка стану дерев дозволила виокремити двi категорií пошкоджень, якi найчаспше мають мiспе: пошкодження асимiляпiйного апарату (замирання пагошв i бруньок, змша забарвлення шпильок i листя, замирання верхiвки) та наявнiсть ознак розкладення деревини. Висновки i результати, отримаш в 2001 ропi, про високий стушнь загрози узгоджуються з даними з попе-реднього року.
Результати оглядав, виконаних в 2001 рощ, шдтвердили слушнкть змодифiкування мережi пунктiв фиопатолопчного монiторингу. Новий тип дослiдних поверхонь i п'ятирiчний цикл проведення дослвджень дозволив зб1льшити кiлькiсть об'ект1в, що шдлягали опiнпi, наслiдком чого е шдви-щення ймовiрностi i достовiрностi даних опднювань. Запропонований уклад виглядае оптимальним також з органiзапiйноí точки зору - закладае утриман-ня попередньо1 кiлькостi дослiджуваних пунктiв щороку (близько 150).
Лiтература
1. International Co-operative Programs on Assessment and Monitoring of Air Pollution Effects on Forest. Manual on Methodologies and criteria for harmonized sampling, assessment, monitoring and analysis of the effects of air pollution on forest. - Global Environ. Monitoring System. -1986. - 96 s.
2. Kaitera J., Jalkanen R. The history of shoot damage by Tomicus spp. (Col., Scolytidae) in a Pinus sylvestris L. stand damaged by the soot-disease fungus Gremmeniella abietina (Lagerb.) Morelet. - Z. Angew. Entomol: 1994. - v. 117, s. 307-313.
3. Koehler W. Zarys hylopatologii. - Warszawa: PWRiL: 1981. - 208 s.
4. Kolk A., Lech P., Sierota Z., 1996: Okreslenie stref zagrozen lasöw Polski przez czynniki biotyczne. Biblioteka Monitoringu Srodowiska, PIOS: Warszawa. - 1996. - 136 s.
5. Kowalski S. Badanie wplywöw zbiorowiska grzyböw glebowych w uprawach sosny, brzozy, d^bu i olszy w strefie silnego skazenia emisjami przemyslowymi na wzrost grzyba patoge-nicznego Armillaria mellea i Heterobasidion annosum. - Zesz. Nauk AR Kraköw: 1987. - w 212 (17). - s. 41-50.
6. KozJowska C., Brennejzen B., Benden K. Stan zagrozenia lasöw polskich w roku 1960 przez wazniejsze choroby pochodzenia grzybowego. - Prace IBL: 1961, nr 226.
7. Krotkoterminowa prognoza wyst^powania wazniejszych szkodniköw i choröb in-fekcyjnych drzew lesnych w Polsce w 2002 roku - Prace Instytutu Badawczego Lesnictwa; Seria C.
- Warszawa, 2002. - 100 s.
8. Lech P. Monitoring stanu zdrowotnego lasöw w USA - cele i metody. Cz^sc I. - Las Polski, 1995 nr 2. - s. 18-19.
9. Lech P. Monitoring stanu zdrowotnego lasöw w USA - cele i metody. Cz^sc II. - Las Polski, 1995 nr 5. - s. 14-17.
10. Lech P. Forest Decline Threat Assessment for the 1992 - Remarks on the Method's Accuracy. - Fol. For. Pol., ser. A, 1995. - z. 37. - S. 47-59.
11. OrJos H. Przwodnik do oznaczenia choröb drzew i zgnilizny drewna. - PWRiL, Warszawa. - 1951. - 386 s.
12. Rykowski K., Sierota Z. Morphological and chemical traits of pine needles of trees in a gap caused by root rot. - Eur. J. For. Path., Vol.13. - 1983. - S. 314-322
13. Rykowski K., Sierota Z. Zmiennosc niektörych cech morfologicznych i chemicznych igiel sosny w ogniskach porazenia przez hub^ korzeni Heterobasidion annosum. - Prace IBL, nr667.
- 1988. - S. 25-56.
14. Sierota Z. Biometryczne cechy aparatu asymilacyjnego jako posrednie kryterium oceny kondycji sosny rosn^cej w warunkach stresu. - Sylwan, nr 4-6. - 1991. - S. 51-62.
15. Tallent-Halsel N.G. (ed.). Forest Health Monitoring 1994 - Field Methods Guide. -EPA/620/R-94/027. U.S. Unviron. Protect. Agency: Washington D.C. - 1995. - 343 s.
УДК 630*182.43 Н.е. Горбенко, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
ЗБЕРЕЖЕННЯ Ф1ТОЦЕНОЗ1В ЗА УЧАСТЮ ПЛЮЩА ЗВИ-
ЧАЙНОГО
Розглядаеться плющ звичайний в люових фтоценозах, проблеми його збере-ження в Укрщш та за ii межами. Представлеш мюцезростання плюща звичайного, що охороняються в Украш.
Ключовi слова: плющ, збереження, фггоценоз, охорона
N. Ye. Horbenko - USUFWT Conservation of Hedera Helix L. Phytocoenosis
The article is devoted to the common ivy (Hedera helix L.) in forest phytocoenosis, its conservation in Ukraine and abroad. Preserved phytocoenosis of ivy in Ukraine are presented.
Key words: ivy, conservation, phytocoenosis, preservation
Вид Hedera helix L. (Плющ звичайний) належить до родини Ara-liaceae Juss. (Аралieвi).
