CC BY
13
НЛТУ
ы КРАЖИ
»mutet*
Науковий bIch и к НЛТУУкраТни Scientific Bulletin of UNFU
http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40270612 Article received 22.09.2017 р. Article accepted 28.09.2017 р.
УДК 630*97
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
[^1 Correspondence author V. P. Pasternak [email protected]
В. П. Пастернак12, Т. С. Пивовар1, В. Ю. Яроцький1, А. В. Гармаш2, М. О. Горм2
1 Украшський НД1 якового господарства i агромеяюрацп 1м. Г. М. Висоцького, м. Харюв, Украша 2 Харювський нацюнаяьний аграрний утверситет iм. В. В. Докучаева, м. Харюв, Украша
МОН1ТОРИНГ Л1С1В НА ДП "СКРИПАШСЬКЕ НДЛГ"
Наведено загальну характеристику лгав ДП "Скрипаиське НДЛГ", методику спостережень та опис постшних дшянок мониторингу лгав I та II рiвнiв. Мошторинг лгав об'екта здшснюють щорiчно у дубових та соснових деревостанах, почина-ючи з 2003 р., на 5 дшянках I рiвня, якi е складовими мережi мониторингу лiсiв Украши, та на двох дшянках iнтенсивного монiторингу з перюдичшстю раз на 4 роки. На дшянках iнтенсивного монiторингу дослiджено динамку таксацшних показ-никiв деревосташв, вiдмерлоl деревини та запасу вуглецю, а також показниюв стану, бiорiзноманiття та Грунту. Виявлено ознаки всихання дерев клена гостролистого, спричиненого вертицильозом. Для дшянок i рiвня наведено динамжу показни-кiв стану лiсiв, зокрема дефолiaцп, та пошкоджень. Встановлено, що стан дослiджених деревостанiв загалом задовшьний та iстотно не вiдрiзняеться ввд стану iнших насаджень Харювсьюл обл. Певних трендiв динамши дефолiaци встановити не вдалось, оскiльки вона мае шдивщуальний характер на кожнш з дшянок Встановлено, що дерева дуба мають значно бiльше пошкоджень, шж сосни, однак iнтенсивнiсть цих пошкоджень переважно становить 5-10 %, що iстотно не впливае на сань тарний стан деревостанiв. Встановлено, що максимум пошкоджень крон сосни та дуба на двох дшянках припав на 2003 р., як i в багатьох природних зонах Укра1ни та кра1нах Свропи. Пщгверджено попереднi результати стосовного того, що внасль док ослаблення дерев тсля значного пошкодження крон комахами-листогризами наступного року рееструють максимум ураження листя захворюваннями. Необхiдне проведення подальших спостережень.
Ключовi слова: ДП "Скрипа1вське НДЛГ"; мошторинг лгав; стан лгав; дефолiацiя.
Вступ. Державне тдприемство Скрипа1вське нав-чально-дослiдне лiсове господарство (надалi - ДП "Скрипа1вське НДЛГ") було створено у 1956 р. як нав-чально-експериментальна база Харшвського сшьсько-господарського шституту iм. В. В. Докучаева (ниш -ХНАУ iм. В. В. Докучаева). Лiсовi насадження Скрипа-1вського НДЛГ - це цшний та унiкальний об'ект, розта-шований на меж1 Лiсостепу та Степу. У ньому пред-ставленi рiзноманiтнi типи рельефу, грунтiв, лiсових формацш i типiв лiсу, з яких понад 1,5 тис. га ввднесено до природно-заповiдного фонду (Proekt, 2012).
На правобережж1 р. Сiверський Донець у межах ДП "Скрипа1вське НДЛГ" сформувалися опiдзоленi (сiрi ль сов^ грунти, як1 е продуктом суто лшостепового грун-тогенезу, повнiстю зумовленого еколопчними особли-востями ландшафтiв Люостепу, де безлiсi (лучно-степо-вi) територп закономiрно змiнюються вкритими лiсом (зазвичай, листяними). Цд лiси е коршними формацiями бaгaторiчноl дерев'янисто! рослинностi. Штенсившсть акумуляцп гумусу та ступiнь отдзолювання надають пiдстави для подiлу арих лiсових грунтiв на двi групп: сильно ошдзолеш (сiрi та ясно-ар^ та слабко отдзоле-
нi (темно-ар^ грунти. Лiвобережжя приурочено пере-дуам до борово! (шщано1) тераси р. Ов. Донець. Тут переважають легш грунти з озaлiзненпм профiлем: дер-ново-боровi пiски iржaво бурi. Менш поширеними е глибоко гумусовaнi сушщаш рiзновпдп (на меж1 переходу до лесових терас), глинист тски iз псевдофiбрaмп або поховaнi грунти. У заплаы поширенi лучно-типово-чорноземш грунти, як1 за морфологiчними ознаками схож1 на чорноземи, але накопичення оргaнiчних речо-вин тут йде iнтенсивнiше.
На територп лiсгоспу зосереджеш численнi нaуковi об'екти, зaклaденi у рiзнi роки, починаючи вiд його зас-нування. Серед наукових дослвджень упродовж усiх ро-к1в функцюнування Скрипа1вського НДЛГ важливе мю-це поадають монiторинг стану насаджень у рiзних еко-логiчних умовах, виявлення чинник1в ослаблення лiсiв, розроблення та впровадження зaходiв зaпобiгaння цьому процесу та пом'якшення його нaслiдкiв в умовах антропогенного навантаження та глобальное' змiни кль мату. Зважаючи на велику тривалють розвитку лiсу, ду-же важливим е продовження дослщжень на цих об'ек-тах iз контрольованим втручанням.
1нформащя про aBTopiB:
Пастернак Володимир Петрович, д-р с.-г. наук, професор, пров. наук. ствробтник. Email: [email protected]; +380577078044 Пивовар Тетяна Сергпвна, канд. с.-г. наук, ст. наук. ствробтник. Email: [email protected]; +380577078072 Яроцький Володимир Юршович, провiдний шженер. Email: [email protected]; +38057 7078044 Гармаш Анна Василiвна, аспiрант. Email: [email protected]
Горш Микола Олександрович, д-р бюл. наук, професор, завiдувач кафедри садово-паркового господарства. Email: [email protected]
Цитування за ДСТУ: Пастернак В. П., Пивовар Т. С., Яроцький В. Ю., Гармаш А. В., Горш М. О. Моыторинг лiсiв на ДП "Скрипа-
'¡вське НДЛГ". Науковий вiсник НЛТУ Укра'ши. 2017. Вип. 27(6). С. 60-65. Citation APA: Pasternak, V. P., Pyvovar, Т. S., Yarotsky, V. Yu., Garmash, A. V., & Gorin, N. A. (2017). Forest Monitoring at the SE "Skri-paivske NDLG". Scientific Bulletin of UNFU, 27(6), 60-65. https://doi.org/10.15421/40270612
Мета дослщження - узагальнення результатiв бага-торiчного монiторингу лiсiв, який проведено на терито-рп лiсових насаджень Скрипа1вського НДЛГ.
Матер1али та методи дослщження. ДП "Скрипа-1вське НДЛГ" Харшвського нацiонального аграрного унiверситету iм. В. В. Докучаева розташовано в цен-тральнiй частинi Харшвсько! обл. на територп Змивсь-кого i частково Чугу1вського адмiнiстративних районiв. За люорослинним районуванням територiя ДП "Скри-па1вське НДЛГ" належить до швденно-схщного лiвобе-режного лiсостепу Украши, а за люотиполопчним - до Придонецького сектору Слобожанського району облас-п св1жого груду (Nazarenko & ВаЬепко, 2015).
Для ДП "Скрипа1вське НДЛГ" характерш типовi для лiвобережного люостепу лiсовi ландшафти: на правому високому березi р. Сiверський Донець ростуть переваж-но дубовi лiси (Мохначанське люництво), на лiвому -на 1 та 2 борових терасах - сосновi л1си (Скрипавське люництво). Загальна площа лiсового фонду люгоспу становить 8582,2 га, з яких деревостани дуба звичайно-го займають 58 %, а сосни звичайно! - 39 %. Переважа-ють середньовiковi деревостани, II i I клайв бонiтету, з повнотою 0,7-0,8. За ТЛУ найпоширенiшi свiжi субори (сосна) та груди (дуб). Близько 82 % площi становлять рекреацiйно-оздоровчi люи, 18 % - люи природоохо-ронного, наукового, iсторико-культурного призначення СЫа7агепко & ВаЬепко, 2015).
Мониторинг лiсiв здiйснюють на територп ДП "Скрипа1вське НДЛГ на п'яти донках I рiвня (обсте-жують щорiчно i е складовими системи "Мониторингу лiсiв Украши", який охоплюе мережу дмнок по всiй кра!ш), а також на двох дiлянках штенсивного монтго-рингу (обстежують раз на 4 роки) (табл. 1, 2).
Табл. 1. Характеристика дшянок мошторингу у ДП _"Скрипмвське НДЛГ"_
№ дш. Люництво Квар тал Ви- дл Статус Початок обстежень
Мошторинг I рiвня
312230 Скри^вське 108 3 дтача 2003 р.
312231 Скрипаïвське 84 1 не дтача* 2003 р.
312234 Скрипаïвське 152 4 дтача 2003 р.
312235 Мохначанське 72 1 дтача 2003 р.
312236 Мохначанське 41 1 дтача** 2003 р.
1нтенсивний мошторинг
2263072 Мохначанське 72 1 дтача 2004 р.
2263079 Скрипаïвське 79 2 дтача 2005 р.
Примтша: * рубка головного користування 2010 р.; ** обстежен-ня призупиненi у 2014-2016 рр.
На донках монiгорингу I рiвня обсгеження здiйснювали за стандартною методикою (Buksha et al., 2011a), гармошзованою i3 мiжнародною методикою мошторингу лiсiв в Gвропi (ICP-Forests) (Manual on methods, 2010). Основними завданнями мониторингу лiсiв I рiвня е оцiнювання стану лiсових насаджень у чай та простора На дшянках, як1 складаються з чотирьох кру-гових пiд дiлянок, ощнюють лiсiвничо-гаксацiйнi характеристики деревостану: для 24 постшних облiкових дерев пашвних деревних порiд I-III класiв Крафта ощ-нюють дефолiацiю крон, дехромащю та пошкодження. Базовим показником, за яким оцiнюють стан лiсiв за методикою, е дефолiацiя крони дерева. Дерева за ступе-нем дефолiацiï вiдносять до класiв: 0 - непошкоджеш (з дефолiацiею межах 0-10 %), 1 - слабо пошкоджеш (1125 %), 2 - середньо пошкоджеш (26-60 %), 3 - сильно
пошкоджеш (61-99 %) та 4 - всохлi (100 %). Дефоль ацш до 25 % розглядають як таку, що знаходиться у межах природних коливань фтгомаси крони, а дефоль ацтя понад 25 % свiдчить про пошкодження дерев (Manual on methods, 2010).
Табл. 2. ЛМвничо-таксацшш характеристики
дыянок мошторингу
№ дшянки Тип люу Склад Похо-дження Вк, р°- юв Пов-нота Бо-нь тет Запас, м3/га
312230 С2-лдС 10Сз Штучне 46 0,65 1а 270
312231 В2-дс 9Сз1Бп Природ-не 95 0,60 I 310
312234 А2-С 10Сз Штучне 53 0,70 II 250
312235 D- клД 9Дз1Яс+Клг, Лп Порос-леве 121 0,70 II 300
312236 D- ялД 8Дз2Яс+Клг Порос-леве 118 0,75 II 280
2263072 d2- ялД 7Дз2Яз1Клг +Клп, Лпд, Вг Порос-леве 122 0,75 II 301
2263079 B2-дс 10Сз Штучне 97 0,7 I 426
Дiлянку штенсивного мониторингу (№ 2263079) зак-ладено у 85-рiчному штучному насадженнi сосни зви-чайно1, тип лiсу В2-дС, склад насадження 10Сз. Дiлянка складаеться i3 4 кругових пiддiлянок радусом 17,84 м, загальною площею 0,4 га. На дмнш оцiнювали характеристики деревостану та пiднаметовоï рослинносп, вiдмерлоï органiчноï речовини, а також вимiрювали фотосинтетично активу ращацш (ФАР). Для дерев виз-начали: бiометричнi показники, дефолiацiю та дехрома-цiю, тип та iнтенсивнiсть пошкоджень i ввдносну висо-ту крон. Вщбрано середнi модельнi дерева для аналiзу ходу росту та розпод^ бiомаси за фракцiями.
Розрахунки надземноï фiтомаси та запасу вуглецю у деревосташ проводили подеревно за методикою та удосконаленими моделями (Pasternak, 2009), а у шдна-метовш рослинносп - за моделями, як1 розробив О. М. Нштш (Nikitin, 2004).
Другу д^нку iнтенсивного монiторингу (№ 2263072) закладено у 110-рiчному дубовому наса-дженнi свiжоï ясенево-липовоï дiброви. Дiлянка квад-ратноï форми, зi стороною 50 м, площею 0,25 га. Для вах дерев з дiaметром понад 12 см зазначали: коорди-нати, назву деревно1' породи, статус (живе або сухос-тш), вимiрювaли дiaметр стовбура на висоп 1,3 м та ви-соту модельних дерев. Ошнювали загальне проективне покриття трав'яного ярусу (у %), видове багатство та рiзномaнiття (за iндексaми домшування та рiзномaнiт-тя). Вщмерлу деревину (сухостiй, дереву ламань та пш) описували на всш площi дiлянки. Для сухостою зазначали деревну породу, дiaметр, висоту та стадш розкладання (5 клaсiв) (Buksha et al., 2014). Реестрували ва одиницi деревно1' лaмaнi з дiaметром не меншим нiж 10 см: зазначали деревну породу, довжину, середнш да-аметр та ступiнь розкладання.
Результата дослщження та ïx обговорення. На да-лянцi iнтенсивного мониторингу № 2263079 у сосновому деревосташ (табл. 3) до 2013 р. вщбувалося законо-мiрне збшьшення запасу деревосташ, середнiх дiaмет-рiв, висот, повноти.
Зменшення запасу деревостану, сухостою та дерев-нот' ламаш, та вщповвдне збiльшення ФАР, яке визначе-
но у 2009 р., було спричинено вибiрковою сангтарною рубкою 2008 р. У 2017 р. зафжсовано Гстотне зменшен-ня загального запасу деревостану до 425,5 м3га-1 внас-лгдок всихання частини дерев, що пов'язано Í3 природ-ними процесами, а також 3Í змiнами мiкроклiмату внас-лгдок проведено! у 2013 р. сущльно! рубки на сусiднiй дГлянш
Табл. 3. Динамiка лiсiвничо-таксацiйних показниюв на дiлянцi iнтенсивного монiторингу № 2263079
Показник Рiк
2005 2009 2013 2017
Вк, роюв 85 89 93 97
Середнш дiаметр, см 31,2 31,7 32,8 33,1
Середня висота, м 27,2 28,0 28,3 28,5
Повнота 0,68 0,66 0,70 0,70
Зiмкиеиiсть, % 58,0 55,0 56,0 55,0
Сума площ перерiзiв, м2га-1 34,7 34,0 36,1 35,0
Запас, м3га-1 414,4 409,9 441,8 425,5
Запас сухостою, м3га-1 11,7 0,0 4,5 47,2
Запас деревно! ламаш, м3га-1 1,2 0,0 0,0 2,7
ФАР, % 16,25 18,52 Н.в. Н.в.
1ЛП, га/га 1,54 1,42 Н.в. Н.в.
Поточний прирiст, м^га^рк1 - 8,2 9,1 6,7
Стан дослщжуваного соснового деревостану дос-татньо добрий за сукупшстю показник1в (табл. 4) в уа роки спостережень: iндекс стану змшювався в межах I,05-I,14, середня дефолiaцiя не перевищувала 7,6 %, частка пошкоджених дерев становила до 9,5 %, не вияв-лено ютотних втрат крон. Так1 показники ввдповвдають "нормi" за бaгaторiчними даними мониторингу лiсiв II рiвня (Pyvovar, 2008). Порiвняльний aнaлiз пропускания ФАР та показнишв крон свiдчить про на доволi ефек-тивне поглинання сонячно! рaдiaцil лiсовим насаджен-ням.
У 2017 р. зафжсовано незначне зменшення частки пошкоджених дерев (вiд 9,5 до 8,6 %) унаслщок всихання дерев, яш у 2013 р. мали ознаки пошкоджень.
Табл. 4. Динамжа показникiв стану дерев на дшянщ _iнтенсивного мошторингу № 2263079_
Показник Рк
2005 2009 2013 2017
1ндекс сангтарного стану, бали 1,09 1,05 1,13 1,14
Частка пошкоджених дерев, % 2,7 2,9 9,5 8,6
Середня щшьшсть крони, % 74,1 74,4 70,2 70,0
Середне перифершне вГдмиран-ня крони, % 0,6 0,3 0,8 2,5
Середня прозорють листя, % 6,1 5,6 7,9 7,5
Середня дефолГащя, % 6,0 5,6 7,6 7,5
Оцiнювання запаав i динамiки вуглецю за компонентами (табл. 5) свщчить, що частка його у деревоста-m - найбiльша i становить близько 89,6 % вщ загального запасу вуглецю. На люову шдстилку припадае близько 6 %, сухостш i деревна ламань у середньому мiстять 3 %, шднаметова рослиннiсть - 1,4 %.
Табл. 5. Запас вуглецю у сосновому насадженш (дшянка iнтенсивного монiторингу № 2263079) _та його розподш за компонентами_
Компонент Запас вуглецю, тга-1
2005 р. 2009 р. 2013 р. 2017 р.
Деревостан 110,4 109,0 117,3 112,7
Шднаметова рослиншсть 1,7 1,5 1,8 2,0
Лгсова тдстилка 7,2 7,8 7,5 7,6
Сухостш 2,6 0,0 1,0 10,7
Деревна ламань 0,2 0,0 0,0 0,5
Всього 122,1 118,3 127,6 133,5
На дГлянш штенсивного монiторингу № 2263072 перший ярус складаеться з дуба звичайного (Quercus robur L.), ясена звичайного (Fraxinus excelsior L.) та клена гостролистого (Acer platanoides L.). Другий ярус формують ясен звичайний, липа серцелиста (Tilia cordata Mill.), клени гостролистий та польовий (A. campestre L.), в'яз шорсткий (Ulmus laevis Pall.). Пiдлiсок та шдрют складають 12 видiв деревних i чагарникових по-
рiд.
Загальне видове багатство на дiлянцi становило 26 видiв, з яких 15 - у трав'яному покривi. У трав'яному покривi домiнуе Carex pilosa Scop., содомшант - Asa-rum europaeum L. Бшьшу частину видового складу живого надгрунтового покриву становлять сшьванти -Lathyrus vernus (L.) Bernh., Mercurialis perennis L., Polygonatum multiflorum (L.) All., Pulmonaria obscura Dumort, Stellaria holostea L. та iншi. Виявлено антропо-генне порушення флори, оск1льки зареестровано руде-ральнi види Geranium robertianum L., Galium aparine L., Chelidonium majus L.
Загалом, за показниками альфа-рГзноматття вста-новлено, що для дГлянки характернi середнi значения iндексiв Шеннона (1,9-1,8), зворотного шдексу Симпсо-на (3,5-4,2), шдексу домшування Симпсона (0,24-0,29) та Бергера-Паркера (32,5-51,2), що свщчить про наяв-нiсть к1лькох домшантних видiв у надгрунтовому пок-ривi та нерiвномiрнiсть розподiлу.
Зменшення запасу деревини пов'язано з всиханням дерев та !х падiнням на землю. Загальний запас вщмер-ло! деревини на дГлянш монiторингу № 2263072 у дубовому деревосташ становить 12,5 м3га-1 (табл. 6).
Табл. 6. Динамжа лювничо-таксацшних показникiв на дыянщ iнтенсивного монiторингу № 2263072
Показник Рк
2004 | 2008 | 2012 | 2016
Склад 7Дз2Яз 1Клг+Клп, Лпд, Вг
Вк роюв 110 114 118 122
Середнш дГаметр, см 37,8 38,4 38,8 39,6
Середня висота, м 28,1 28,3 28,5 28,8
Повнота 0,85 0,84 0,82 0,75
Сума площ перерГзгв, м2га-1 31,5 31,4 30,6 26,0
Запас, м3га-1 361 363 356 301
Запас сухостою, м3га-1 1,1 0,2 0,0 2,6
Запас деревно! ламаш, м3га-1 3,2 7,8 9,0 9,9
ПрирГст, м^га^рк1 - 2,5 1,9 1,8
Вщмерла деревина переважно представлена дубом звичайним, що пов'язане не лише з домшуванням його у склaдi насаджень, але й зi значним вщпадом порГвня-но з iншими породами та тривалшим часом розкладан-ня. Процеси утворення та розкладання вщмерло! деревини вiдбувaються циклiчно. За перюд дослiджень вщ-булися шлькюш та якiснi змiни вадмерло! деревини: збшьшився запас вадмерло! деревини як унаслвдок утворення сухостою, так i появи деревно! лaмaнi. Водночас ввдмерлу деревину перiодично вилучали з люово! еко-системи.
У 2016 р. дубовий деревостан на дГлянш № 2263072 характеризувався ослабленим станом: середньозваже-ний iндекс сангтарного стану (IС) становив П,1, що значно бiльше, нГж у попередньому обстеженнi 2012 р. - ^6. IС для дуба з6Гльшився вгд I,4 до I,8, ясена звичайного зменшився вщ I,6 до I,! але нaйбiльш рiзке збiльшення зафшсовано серед дерев клена гостролистого та польового (!С П,9 та Ш,1 вГдповГдно). Причиною
такого pi3Koro попршення стану стало ураження дерев клена вертицильозом, яке було зафшсоване у багатьох лiсостанах Харшвщини (Meshkova & Davydenko, 2016).
На далянщ закладено повнопрофiльний грунтовий розрiз, проведено його детальний опис i3 визначенням типу грунту та вщбрано грунтовi зразки для проведения хiмiчного аналiзу. Грунтовий покрив дмнки представлено темно-сiрим опiдзоленим грунтом на лесах (табл. 7).
Табл. 7. Характеристика Грунт1в на дшянщ штенсивного _мон1торингу № 2263072
Глибина ввдбору зразюв, см Генетичний горизонт рН Гумус, %
2-14 НЫ 6,91 4,64
15-34 Не 6,16 2,25
35-75 Ih 6,48 1,15
76-100 I (Ь) Р 6,38 0,69
102-130 и (Ю 5,91 0,52
132-200 Рк 8,29 0,22
Дшянки мереж1 монiторингу I рiвня представляють типовi деревостани ДП "Скрипа1вське НДЛГ": двi дi-лянки - у дубових деревостанах природного порослевого походження, три - у сосняках (двi - у середньовшо-вих штучних деревостанах, одна - у стиглому природному) (див. табл. 2). Охоплено широкий спектр ТЛУ: вщ А2 до D2. З 2010 р. спостереження на дiлянцi у природному стиглому сосняку (№ 312231) не здшснюють внаслвдок проведення на нiй рубки головного користу-вання.
Середня дефолiацiя крон на вах дiлянкaх у рiзнi роки змшювалась вiд 5,5 до 21,3 % (табл. 8).
Табл. 8. Динамжа середмьо1 дефолiащl на дшямках _монiторингу I piiii 1я_
Рк № дшянки
312230 312231 312234 312235 312236
2003 9,8 5,6 12,6 11,6 6,6
2004 14,5 5,6 12,6 13,7 7,3
2005 13,2 н/д н/д н/д н/д
2006 12,4 5,7 12,7 8,4 н/д
2007 21,3 н/д 9,4 9,0 10,9
2008 9,3 н/д 9,3 10,4 9,9
2009 9,6 5,5 10,1 8,4 7,1
2010 9,7 - 9,3 9,5 8,2
2011 9,4 - 13,7 9,2 6,4
2012 10,6 - 10,3 9,9 н/д
2013 12,1 - 8,7 10,0 8,4
2014 9,7 - 9,2 10,2 н/д
2015 9,3 - 9,7 10,5 н/д
2016 10,1 - 14,9 10,4 н/д
2017 10,5 - 20,2 10,4 9,1
Середня ба-гaторiчнa 11,4 5,6 11,6 10,1 8,21
У середньому за бaгaторiчними даними середня де-фолiaцiя у дубових деревостанах дещо менша, шж у соснових. Певно! зaкономiрностi встановити не вдалось: бaгaторiчнi тренди на вах донках iндивiдуaльнi: так, на дшянщ № 312230 (сосновий деревостан) максимум дефолiaцil визначено у 2007 р., а на дмнщ № 312234 - значне попршення стану за показниками дефолiaцil та дехромацп вiдбувaлося в остaннi 2 роки.
Для дубових деревосташв: на дшянщ № 312235 максимум дефолiaцil зареестровано у 2004 р., iз подальшим зменшенням та стабшзащею рiвня дефол1ацд. На дь лянщ № 312236, на як1й спостереження проводили не щорiчно, максимум зафшсовано у 2007 р. Загалом по-казники дефолiaцil на дiлянкaх мониторингу у ДП
"Скрипа1вське НДЛГ" ютотно не вiдрiзняються вiд се-редшх багаторiчних значень дефолiaцil у Харшвськш обл. (сосни - 9,1 % (Buksha et al, 2011b), дуба - 9,4 % (Buksha, Pyvovar & Buksha, 2012).
Рiвень дехромацп був дуже низьким на вах досль джуваних дiлянках, i загалом не перевищував 5 %. По-мiтнiша дехромацiя крон у соснових деревостанах була у 2006 та 2012 рр. на дшянщ № 312230 (7,6 та 7,5 %), а також останш два роки на д^нщ № 312234 (9,8 та 11,5 %). У дубовому деревосташ на д^нщ № 312235 було зафшсовано середню дехромацш у 6 % лише у 2004 р. У обстежених дубових деревостанах -порiвняно висока частка дерев iз пошкодженнями, тодi як у хвойних деревостанах пошкоджень практично не зафiксовано (табл. 9).
Табл. 9. Динамжа частки пошкоджених дерев _на дыянках мон1торингу I р1вня_
Рк № дшянки
312230 312231 312234 312235 312236
2003 0 0 16,7 82,6 33,3
2004 0 0 0 48 25
2005 0 н/д н/д н/д н/д
2006 4,0 0 0 29,2 н/д
2007 0 н/д 4,2 25,0 16
2008 0 н/д 4,2 70,8 58,3
2009 0 0 4,2 41,7 20,8
2010 0 - 4,2 37,5 20,8
2011 0 - 0 29,2 16,7
2012 0 - 0 40,0 н/д
2013 0 - 0 62,5 33,3
2014 0 - 0 66,7 н/д
2015 0 - 0 70,8 н/д
2016 4,2 - 0 70,8 н/д
2017 0 - 0 58,3 45,8
Середне 0,6 0 2,8 49,6 30,0
На дшянщ № 312235 виявлено максимальну кшь-к1сть пошкоджень дерев дуба ввд 25 до 82,6 % у рiзнi роки. Для дерев дуба притаманна наявнiсть комплексу пошкоджень. Переважають пошкодження листя, спри-чинене комахами-листогризами та захворювання листя. Незважаючи на таку високу частку дерев iз пошкодженнями, загалом штенсившсть 1хнього прояву переважно була низькою (5-10 %). Вщзначено поодинок1 випадки гнилi деревини та наявнiсть всохлих гшок. Подiбнi за-кономiрностi виявлено для вае1 вибiрки дiлянок мош-торингу по кра1ш
У 2003 р. було зареестровано максимуми пошкоджень комахами на двох донках: № 312234 у сосновому та № 312235 у дубовому деревостанах, на останнш дмнщ ще один максимум виявлено у 2014 р. Описаний вище максимум пошкоджень крон комахами хвое-листогризами у 2003 р. було також зареестровано у ба-гатьох природних зонах Украши (Buksha & Pyvovar, 2013) та кранах Свропи (Lorenz & Mues, 2007) за бага-торiчними даними монiторингу лiсiв. У 2015 та 2016 рр. значна частка дерев дуба на дмнщ № 312235 мала оз-наки захворювання листя. Подiбну зaкономiрнiсть визначено загалом за результатами мониторингу Украши.
Висновки. За результатами бaгaторiчного мотто-рингу лiсiв у ДП "Скрипа1вське НДЛГ" встановлено, що стан дослвджених деревостaнiв загалом зaдовiльний та ютотно не вiдрiзняеться вiд стану насаджень у Хар-к1вськ1й обл. Певних тенденцш динaмiки дефолiaцil за дослвджений перiод встановити не вдалось, оскшьки вона мае iндивiдуaльний характер на кожнш iз дiлянок.
Виявлено ознаки всихання дерев клена гостролисто-го, спричинене вертицильозом. Встановлено, що у ду-бових деревостанах, порiвняно i3 сосняками, значно бiльша частка дерев мае ознаки пошкоджень. Переваж-но це пошкодження, спричиненi комахами-листогриза-ми та хвороби листя, однак 1хня iнтенсивнiсть переваж-но низька (5-10 %), що не впливае ютотно на санггар-ний стан деревостану.
Пiдтверджено попереднi результати стосовного того, що наступного року тсля значно1 кiлькостi пошкоджень комахами-листогризами спостерiгаеться максимум ураження листя збудниками хвороб внаслвдок ос-лаблення дерев. Необхiдне подальше продовження ба-гаторiчних спостережень.
Перелiк використаних джерел
Buksha, I. F., Pasternak, V. P., Pyvovar, T. S., Buksha, M. I., & Ya-rotskyy, V. Yu. (2011a). Metodychni materialy shchodo prove-dennya monitorynhu lisiv I rivnya ta zabezpechennya yoho yakosti [Methodical materials on the monitoring of forestry level I and ensuring its quality] Skhvaleno Vchenoyu radoyu UkrNDILHA Proto-kol №8 vid 8.07.2011. Kharkiv: UkrNDILHA, 2011, 56 p. [in Ukrainian].
Buksha, I. F., Pyvovar, T. S. (2013). Monitoring i otsenka dinamiki sostoyaniya lesov Ukrainy v pervoj decade XXI veka [Monitoring and evaluation of forest condition dynamics in Ukraine at first decade of XXI century]. Procceds. of IVinternat. Scientif. Conf. Minsk: Inst. of experimental botany named after V.F. Kuprevich, (pp. 99101). [in Russian]. Buksha, I. F., Pyvovar, T. S., & Buksha, M. I. (2011b). Dynamika de-foliatsii kron sosny zvychainoi u Luhanskii, Sumskii ta Kharkivskii oblastiakh za rezultatamy monitorynhu lisiv I rivnia u 2001-2010 rokakh. [Dynamics of crown defoliation of Scotch pine at Lugask, Sumy and Kharkiv regions according to the results of I level forest monitoring at 2001-2010]. Forestry & forest melioration, 118, 4957.
Buksha, I. F., Pyvovar, T. S., & Buksha, M. I. (2012). Dynamika sta-nu dubovykh derevostaniv za rezultatamy monitorynhu lisiv u Lu-hanskii, Sumskii ta Kharkivskii oblastiakh [Oak stands condition dynamics based on the results of forest monitoring in Luhansk, Sumy and Kharkiv regions in 2001-2010] Scientific Bulletin of 'NULLES of Ukraine. Series "Forestry and park gardening", 171. 3, 114-122.
Buksha, I. F., Volkova, R. Ye., Pasternak, V. P., Pivovar, T. S., & Ya-rotskiy, V. Yu. (2014). Metodicheskiye podkhody k otsenke bioraz-
noobraziya lesov na primere dubrav lesostepi Kharkovskoy oblasti. [Methodical approaches to the assessment of forest biodiversity on the example of oak forests of the Kharkiv region]. Scientific bulletin of BelSU. Series "Natural Sciences", 10 181). Iss. 27, 24-33. [in Russian].
Lorenz, M., & Mues, V. (2007). Forest Health Status in Europe. The Scientific World Journal, 7, 22-27. https://doi.org/10.1100/tsw.2007.17
Manual on methods (2010). Manual on methods and criteria for harmonized sampling, assessment, monitoring and analysis of the effects of air pollution on forests. UNECE, UN-ECE ICP Forests, Hamburg. Retrieved from: http ://www. icp-forests.org/Manual.htm
Meshkova, V. L., & Davydenko, K. V. (2016). Verticillium wilt on Norway maple (Acer platanoides L.) in the East of Ukraine. Proceedings of Forestry Academy of Sciences of Ukraine, 14, 174-179.
Nazarenko, V. V., & Babenko, V. V. (2015). Stan i dynamika lisovo-ho fondu Skrypayivskoho navchalno-doslidnoho lishospu [The state and dynamics of the forestry fund Skryapaivsky educational-research forestry]. Scientific bulletin of UNFU, 25(8), 100-105. [in Ukrainian].
Nikitin, A. N. (2004). Formirovaniye zapasov ugleroda v sosnovykh kulturfitotsenozakh Belarusi. [Formation of carbon stocks in pine culturphytocenoses of Belarus]. Abstract of candidate dissertation for agricultural sciences (06.03.03). In-t lesa NAN Belarusi. Gomel. 22 p. [in Russian].
Pasternak, V. P. (2009). Otsinka zapasiv vuhletsyu u sosnovykh na-sadzhennyakh svizhoho suboru [Estimation of carbon stocks in pine plantations of fresh relatively poor conditions]. The bulletin of Kharkiv National Agrarian University. Series: Soil science, agroc-hemistry, agriculture, forest management, 1, 208-211. [in Ukrainian].
Pasternak, V. P., Nazarenko, V. V., & Karpets, Yu. V. (2014). Yakisni kharakterystyky derevyny sosny zvychaynoyi ta fitomasa sosnyakiv lisostepu Kharkivshchyny [Qualitative characteristics of pine wood and phytomass of pine forests of the forest-steppe of Kharkiv region]. Forestry & forest melioration, 125, 38-45. [in Ukrainian].
Proekt (2012). Proekt orhanizatsii i rozvytku lisovoho hospodarstva Skrypaivskoho navchalno-doslidnoho lishospu. [Project of organization and development of forest management of Skrypaivskij educational & training forest enterprise]. Pokotylivka. 152 p. [in Ukrainian].
Pyvovar, T. S. (2008). Vzaiemozviazok mizh pokaznykamy stanu kron, vyznachenymy riznymy metodamy. [Relations between crown condition indices, assessed by different methods]. Forestry & forest melioration, 114, 125-129.
В. П. Пастернак12, Т. С. Пивовар1, В. Ю. Яроцкий1, А. В. Гармаш2, Н. А. Горин2
1 Украинский НИИ лесного хозяйства и агромелиорации им. Г. М. Высоцкого, г. Харьков, Украина 2 Харьковский национальный аграрный университет им. В. В. Докучаева, г. Харьков, Украина
МОНИТОРИНГ ЛЕСОВ НА ГП "СКРИПАЕВСКОЕ УОЛХ"
Приведена общая характеристика лесов ГП "Скрипаевское УОЛХ", методика наблюдений и описание постоянных участков мониторинга лесов I и II уровня. Мониторинг лесов объекта осуществляется ежегодно в дубовых и сосновых деревос-тоях, начиная с 2003 г., на 5 участках I уровня, которые являются составляющими сети мониторинга лесов Украины, и на двух участках интенсивного мониторинга. На участках интенсивного мониторинга проведено исследование динамики таксационных показателей древостоев, мертвой древесины и запаса углерода, а также показателей состояния, биоразнообразия и почвы. Выявлены признаки усыхания деревьев клена остролистного, вызванное вертицилезом. Для участков I уровня приведена динамика показателей состояния лесов, в том числе дефолиации, и повреждений. Установлено, что состояние исследованных древостоев в целом хорошее и существенно не отличается от состояния насаждений в Харьковской обл. Определенных трендов динамики дефолиации установить не удалось, поскольку она носит индивидуальный характер на каждом из участков. Установлено, что деревья дуба имеют гораздо больше повреждений, чем сосны, однако интенсивность этих повреждений преимущественно 5-10 %, что существенно не влияет на санитарное состояние древостоев. Установлено, что максимум повреждений крон сосны и дуба на двух участках был в 2003 г., как и во многих природных зонах Украины и странах Европы. Подтверждены предварительные результаты относительно того, что вследствие ослабления деревьев после значительного повреждения крон листогрызущими насекомыми на следующий год наблюдается максимум поражения листьев заболеваниями. Необходимо проведение дальнейших наблюдений.
Ключевые слова: ГП "Скрипаевское УОЛХ"; мониторинг лесов; состояние лесов; дефолиация.
V. P. Pasternak12, T. S. Pyvovar1, V. Yu. Yarotsky1, A. V. Garmash2, N. A. Gorin2
1 Ukrainian Research Institute Forestry And Agromelioration named after H. M. Vysotskiy, Kharkiv, Ukraine 2 Kharkiv National Agrarian University named after Dokuchaev, Kharkiv, Ukraine
FOREST MONITORING AT THE SE "SKRIPAIVSKE NDLG"
At the territory of SE "Skripaivske NDLG", which is the training base of Kharkiv National Agrarian University named after V. V. Dokuchaev, multiple scientific objects are located. Among them, forest monitoring occupies an important place. The aim is summarizing long-term forest monitoring carried out at the territory of the enterprise. Materials and methods. The general characteristics of the forests of the SE "Skripaivske NDLG" is given. Forest monitoring of the enterprise has been carried out annually in oak and pine stands since 2003 at 5 plots of the I level, which are the components of the forest monitoring network in Ukraine, and at 2 intensive monitoring plots every 4 years. At I level forest monitoring plots observations are carried out under standard methods, harmonized with international methods of ICP-Forests. Basic index, which is used for forest condition evaluation is defoliation. Results. At the intensive forest monitoring plots the dynamics of taxation indicators of forest stands, dead wood and carbon stocks, as well as indicators of vitality condition, biodiversity and soil were studied. At one plot signs of the maple trees damage caused by Ver-ticillium wilt were revealed. For I level monitoring plots the dynamics of indicators of forest condition, including defoliation, and damage are shown. It was found out that the condition of studied forest stands is generally good and does not significantly differ from the stands of Kharkov region. Dynamics of defoliation have an individual character at each plot. It has been revealed that oak trees have much more damage than pines, but the intensity of these damages is mostly 5-10 %, which does not significantly affect the sanitary condition of the stands. It was found out that the maximum crown damage of pine and oak trees were at two plots in 2003, as well as in many natural zones of Ukraine and European countries. Preliminary results were confirmed regarding the fact that, due to the weakening of trees after significant damage of crowns caused by foliage-browsing insects, next year maximum leaf decease is observed. Further observations are necessary.
Keywords: State Enterprise "Skripaivsky NDLG"; forest monitoring; forest condition; defoliation.
