CC BY
24
льший та найменший дГаметри, довжину), тип гнилизни, експозицiю та iншi по-казники [8, 9]. За ступенем розкладання (деструкцц) сухостiй та вiдпад розподь ляли на п'ять класiв [7].
Шд час польових робГт, а також для управлшня даними використано польову Г1С - Field-Map. Для визначення структури фiтомаси змодельовано за-лежностi часток окремих фракцiй фггомаси у запасi деревостану вiд такса-цiйних показникiв [10]. Проведено визначення таких iндикаторiв збалансовано-го ведения лкового господарства: запас i структура деревосташв, показники вiдмерлоi деревини, запас вуглецю. Запаси вуглецю у дослвджуваних деревоста-нiв встановлено за запасом фггомаси з урахуванням вмiсту вуглецю за компонентами. Дшянки було закладено у деревостанах сосни звичайноi переважно штучного походження так, щоб охопити якомога ширший дГапазон класгв вГку (вГд 40 до 120 рокгв) у переважаючих типах лку (табл. 1). Молодняки подаш одшею дшянкою (5,6 %), середньовшовГ деревостани - 7 дшянками (38,9 %), пристиглГ - 8 дшянками (44,4 %), стшл та перестшш деревостани ощнено на 2-х дшянках (11,1 %).
Табл. 1. Характеристики дглянок твентаризаци та мотторингу
№ дь лянки
Лкове пiдприeмство
Склад
1ндекс типу лiсу
BiK, роюв
Клас боштету
Biдносна повнота
Запас.
3 -1
м га
Харювська обл
32485
Жовтневе
10Сз
В2-дС
64
0,73
391
33760
Жовтневе
10Сз
В2-дС
59
0,78
355
363241
НПП "Слобожансь-кий"
10Сз
В2-дС
40
0,66
267
63910
Скрипа1вське
10Сз
В2-дС
50
0,72
352
63146
Скрипа1вське
10Сз
А, - С
70
0,74
340
63055
Скрипа1вське
10Сз
В2-дС
55
0,92
490
63105
Скрипа1вське
10Сз
е2-лдС
50
0,89
420
63107
Скрипа1вське
10Сз
В2-дС
62
0,73
385
63090
Скрипашське
7Сз3Дз+ Скр, Взш
е2-лдС
51
0,66
375
365
Вовчанське
Т2Д:1Л I
В2-дС
80
0,52
290
371
Вовчанське
10Сз+Дз
е2-лдС
60
0,50
270
363
Вовчанське
10Сз+Дз
е2-лдС
80
0,61
410
631304
Чугуево-Бабчанське
10Сз
В2-дС
110
0,56
345
Сумська обл.
40244
Лебединське
10Сз
А2-С
55
0,61
263
376150
Тростянецьке
8Сз2Дз
е2-лдС
120
0,55
352
376212
Тростянецьке
9Сз1Бп
В2-дС
0,60
360
376203
Охтирське
10Сз+Бп
В2-дС
80
0,62
317
59016
Тростянецьке
10Сз+Дз
В2-дС
75
0,80
465
Бшьшкть дшянок (11) закладено у свГжому дубово-сосновому суборГ, у свГжому бору - 2 дшянки, у свГжому липово-дубово-сосновому сугрудГ - 5 дшя-нок, що узгоджуеться з типолопчною структурою соснових лшв Слобожансь-кого району област свГжого груду. Переважна бшьшкть (14 дшянок) закладено у чистих за складом сосняках. Дшянки закладено у деревостанах з високими бо-
штетами (класи 1-1а), що вiдбиваe реальний розподш деревостанiв за продук-тивнiстю у репош дослщження.
Результата та обговорення. За результатами дослщжень встановлено таю особливост (див. табл. 1): загальний запас соснякш на дiлянках ^ентари-зацii та монiторингу змiнюeться в межах 267-490 м3га-1. Встановлено, що запас поступово зростае вiд молоднякш (267 м3га-1) до пристиглих (370 м3-га-1), а по-тiм незначно знижуеться у стиглих i перестшних деревостанах (349 м3га-1). Максимальнi значення запасу деревосташв встановлено на трьох дiлянках - у Скрипа!вському НДЛГ на дшянщ 63055 у 55^чному сосняку в умовах В2 -490 м3га-1, та на дшянщ 63105 у 50-рiчному сосняку в умовах С2 - 420 м3га-1, а також на дшянщ 59016 у 75^чному сосновому деревостанi в умовах В2 у Трос-тянецькому ЛГ - 465 м3га-1. Для цих дiлянок характерна також найбшьша пов-нота (0,80-0,92). Мiнiмальнi запаси деревосташв визначенi на таких дшянках: 40244 (у Лебединському ЛГ) в умовах А2 запас деревостанiв становить 263 м3га-1, а також на двох дшянках у Вовчанському ЛГ, в умовах В2 та С2, у низькоповнотних деревостанах - 270 та 290 м3га-1.
На дослщжених дiлянках вiдзначено закономiрне збiльшення загального запасу деревосташв у мiру збшьшення трофностi едатошв: мiнiмальнi значення в умовах свiжого бору 302±14,6 м3га-1 i значно бiльшi у свiжому суборi (365 ±
О 1 , , I о л о _1 ,
19,3 м га ) та свiжому сугрудi (365 м -га"). Встановлено, що сосновi дере-востани штучного походження мають найменше рiзноманiття як за породним складом (одна деревна порода), так i за структурою (низью значення стандартного вщхилення та коефщента мiнливостi за дiаметром свiдчать про порiвня-но однорiдну структуру i низьке варiювання дiаметрiв) (табл. 2).
Табл. 2. Статистичм показники розподту дерев за дiаметром на (Планках
№ д^нки <Зсер., см а, см 3'ттч см 3'тох, см V, % Е А
32485 28,2 5,8 17,0 39,5 20,6 -0,57 0,14
33760 23,4 4,5 15,5 35,5 19,2 -0,17 0,50
363241 17,5 4,0 8,5 30,5 22,9 0,31 0,51
63910 21,2 4,3 14,0 33,0 20,3 -0,44 0,45
63146 23,6 5,2 15,0 37,0 22,0 -0,72 0,39
63107 24,4 4,5 12,0 33,0 18,4 0,27 -0,27
63090 30,6 4,9 21,5 40,0 16,0 -0,44 -0,20
63055 25,3 4,8 16,0 39,0 19,0 0,61 0,63
63105 20,7 3,7 13,5 32,0 17,9 0,02 0,39
631304 38,4 10,3 12,0 52,8 26,8 1,22 -1,20
40244 28,1 7,3 13,0 44,0 26,0 -0,40 0,01
376150 44,9 6,7 32,0 55,0 14,9 -0,55 -0,42
376212 28,4 5,3 16,5 41,5 18,8 -0,03 0,37
376203 27,6 4,2 19,5 38,0 15,4 -0,27 0,37
59016 31,2 6,2 14,5 48,0 19,9 0,82 0,24
Для визначення шдикатора "Запас вуглецю" оцiнено структуру фiтомаси деревостанiв за компонентами: стовбури, гiлки, хвоя, коршня (табл. 3).
№ дiлянки Стовбур Плка Хвоя Коршня Разом Запас вуглецю
32485 165,6 15,2 7,7 35,7 224,1 111,7
33760 149,1 14,2 7,4 32,7 203,4 101,3
363241 107,8 12,2 7,5 25,6 153,0 76,1
63910 145,4 14,9 8,3 33,0 201,5 100,3
63146 145,4 12,8 6,3 30,7 195,1 97,2
63107 162,5 15,1 7,8 35,2 220,6 109,9
63090 155,2 15,8 8,7 35,0 214,7 106,9
63055 204,3 20,0 10,8 45,4 280,6 139,8
63105 173,4 17,8 9,9 39,3 240,5 119,7
365 125,7 10,4 4,8 25,8 166,8 83,1
371 113,6 10,7 5,6 24,8 154,7 77,1
363 177,7 14,7 6,8 36,5 235,8 117,5
631304 154,5 11,1 4,5 29,7 199,8 99,7
40244 109,7 10,8 5,8 24,4 150,6 75,0
376150 159,1 11,0 4,3 30,0 204,4 102,0
376212 153,4 13,7 6,8 32,6 206,5 102,9
376203 137,4 11,4 5,3 28,2 182,3 90,9
59016 200,2 17,1 8,1 41,7 267,1 133,1
-1
Фракщя стовбурово! фiтомаси становить вiд 70,5 до 77,8 % вщ загально-го запасу фiтомаси деревостанiв (середне значення - 74 %). Таке вардавання зу-мовлено вiком деревостану: у молодняках частка стовбурово! фггомаси наймен-ша - 70,5 %, а у стиглих i перестшних - найбiльша - 77,6 %. Фракция гiлок у се-редньому становить 6,7 %, корiння - 15,9 %, хво! - 3,4 %.
Поршняно з даними 1.П. Лакиди [4] тенденцii спiввiдношення компонен-тiв фiтомаси е подiбними, але з дещо меншою часткою стовбурiв i бiльшою ча-сткою iнших компонентов за нашими даними, що може бути пов'язаним з порш-няно невисоким рiвнем повнот. Загальний запас вуглецю у фiтомасi дослщже-них соснових деревостанiв змiнюеться ввд 75 до 139,8 тга-1. Найменший запас вуглецю фiтомаси визначено у борових умовах - 86,1±7'9 2 т га-1, значно бiльшi у суборах i сугрудах - 104,5±5'5 2 та 104,6±5'8 2 т га-1 вщповщно. Для визначення iндикатора "Вiдмерла деревина" ощнено абсолютнi (Ма) та вщносш (Мв) (ввд-носно запасу деревостану) запаси вщмерло! деревини (табл. 4).
Вщмерлу деревину виявлено на бшьшосп обстежених дiлянок. Середнiй !! абсолютний запас по всiй вибiрцi становить 6,5±3'8 м3га-1, а вiдносний -3,3-'3 %. Повнiстю вiдсутня вщмерла деревина на дiлянцi 33760, на чотирьох дiлянках наявна лише деревна ламань, на однiй дiлянцi лише сухостш. Макси-мальнiй абсолютний (49,7 м3га-1) та вiдносний (17,1 %) запас вiдмерлоi деревини за рахунок максимального запасу деревно! ламаш виявлено на дiлянцi 365 в умовах свiжого субору у 80^чному липово-дубовому сосняку. Максимальний абсолютний (38,1 м3 га-1) та вiдносний (10,8 %) запас сухостою зареестровано на дшянщ 376150 в умовах свiжого сугруда у 120-рiчному сосняку. Найбiльшу середню стадiю розкладання деревно! ламанi (3,3) встановлено на дшянщ 63055 свiжого субору у 55-рiчних чистих культурах сосни. Загалом встановлено тенденщю до збшьшення запасу вiдмерлоl деревини у мiру збiльшення троф-ностi лкорослинних умов (табл. 5).
Табл. 4. Запаси eiÖMepjioi деревини
№ дшянки Ma, м3га-1 Мв, % Середня ста-дiя розкладання
деревна ламань сухостш разом деревна ламань сухостш разом
32485 0,4 2,5 2,9 0,1 0,6 0,7 2,0
33760 вщмерла деревина вщсутня
40244 9,3 1,6 10,9 3,5 0,6 4,1 2,8
63055 1,9 19,3 21,2 0,4 3,9 4,3 3,3
63090 5,7 14,6 20,3 1,5 3,8 5,3 2,9
63105 1,3 11,4 12,7 0,3 2,7 3,0 2,8
63107 2,5 3,8 6,3 0,7 1,0 1,7 3,0
63146 0,7 0,0 0,7 0,2 0,0 0,2 3,0
63910 6,1 6,8 12,9 1,7 1,9 3,7 2,6
363241 5,5 3,1 8,6 2,1 1,2 3,2 2,0
376150 0,2 38,1 1,0 0,1 10,8 0,3 1,5
376203 5,8 0,0 5,8 1,8 0,0 1,8 1,0
376212 2,3 0,8 3,1 0,6 0,2 0,9 1,6
631304 2,7 23,9 26,6 0,7 6,2 6,9 3,3
363 22,4 0,0 22,4 5,5 0,0 5,5 2,3
365 49,7 0,0 49,7 17,1 0,0 17,1 2,0
371 0,0 0,4 0,4 0,0 0,1 0,1 0,0
59016 0,5 3,9 4,4 0,1 0,8 1,0 3,0
Середш 6,5±3'8 7,2±3'3 11,7±4'0 2,0±1'3 1,9±0'9 3,3±м 2 2±0'3
Табл. 5. Запаси вудмерлш деревини залежно eid ТЛУ
ТЛУ Ma, м3га-1 Мв, % Середня стадiя розкладання
сухостш деревна ламань сухостш деревна ламань
A? 1,3 7,8 0,5 3,0 2,9
B2 8,4 9,3 2,1 3,0 2,2
C2 10,1 11,5 2,9 2,8 2,3
Pi3HOMarnrM деревно'1 ламаш за яюсними показниками на дослщжених дтянках дуже низьке, на бiльшостi дтянок деревна ламань подана лише од-нieю породою, як правило, сосною звичайною (рис. 1).
Рис. 1. Яшсний склад деревног ламаш за породами
Дещо бтьшим e рiзноманiття деревно'1 ламанi за стадiями розкладання. Бiльше нiж на половинi дтянок деревна ламань подана одтею-двома стадiями розкладання, найбiльш розповсюдженими е II та III стадш розкладання (рис. 2). Така картина яюсного складу деревно'1 ламанi цтком вiдбиваe спрощену структуру соснових деревостанiв як за породним складом, так i за вшом.
Рис. 2. Ятсний склад деревног ламат за стадiями розкладання
Висновки. За результатами дослщжень встановлено 3aKOHOMiprocTi стру-ктури модальних соснових деревостанш у Слобожанському pайонi люотиполо-пчно'* областi св1жого груду - 2 d. Оцiнено шдикатори сталого ведення лiсового господарства - запас деревосташв, запас вiдмеpлоí деревини, запас вуглецю.
Встановлено, що сосновi деревостани штучного походження мають найменше piзноманiття як за породним складом, так i за структурою. Загальний запас сосняюв змiнюeться в межах 267-490 м3га-1. Загальний запас вуглецю у фггомаа дослiджених соснових деpевостанiв змшюеться вiд 75 до 139,8 т га- . Вiдмеpла деревина наявна на бшьшосл обстежених дтянок. Сеpеднiй ii абсо-лютний запас по всш вибipцi становить 6,5±3'8 м3га-1, а вщносний - 3,3±13 %. Pi-зноманiття деревно'1 ламанi за яюсними показниками низьке, що вiдбиваe спро-щену структуру соснових деpевостанiв.
Лггература
1. Бойко С В. Горизонтальна структура природних соснових деревосташв pi3Horo вшу / С В. Бойко, О М. Тарнопшьська // Науковий вгсник НЛТУ УкраТни : зб. наук-техн. праць. -Л™ : РВВ НЛТУ УкраТни - 2011. - Вип. 21.04. - С. 33-39.
2. Букша 1.Ф. 1нвентаризацш парникових гaзiв у ceктopi землекористування та лicoвoгo господарства : монографш / 1.Ф. Букша, О.В. Бутрим, В П. Пастернак. - Харюв : Вид-во ХНАУ, 2008. - 232 с.
3. Довщник з лкового фонду УкраТни (за мaтepiaлaми державного oблiкy лшв УкраТни станом на 01.01.2011 р.) / Державне агентство лкових ресурав УкраТни. - Ipпiнь, 2012. - 130 с.
4. Лакида1.П. Особливоста oцiнювaння бioпpoдyктивнocтi peкpeaцiйнo-oздopoвчих лiciв на пpиклaдi штучних сосняюв мicьких лшв Киева / 1.П. Лакида // Науковий вкник НЛТУ УкраТни : зб. наук -техн. праць. - Л^в : РВВ НЛТУ УкраТни. - 2015. - Вип. 25.6. - С. 71-77.
5. Назаренко В.В. Зaкoнoмipнocтi формування типiв лicy ЛТсостепу Харювщини : моногра-ф1я / В В. Назаренко, В П. Пастернак. - Харюв : Вид-во ХНАУ, 2016. - 190 с.
6. Остапенко Б.Ф. ЛТсова типологш : навч. поабн. / Б.Ф. Остапенко, В.П. Ткач. - Харюв : Вид-во Харк. держ. аграр. ун-т iм. В.В. Докучаева, 2002. - 204 с.
7. Авравчук О.О. Ощнювання мортмаси деревноТ ламан соснових насаджень КиТвського Пoлiccя / О.О. Авравчук, А.М. Бшоус, Д.М. Голяка та in // Науковий вicник НУБШ УкраТни : зб. наук. праць. - Сер.: Лкшництво i декоративне caдiвництвo. - К. : Вид-во НУБШ УкраТни. - 2015.
- Вип. 219. 10. - С. 11-18.
8. Пастернак В.П. Запаси та динамжа вщмерло'Т деревини у лках Швтчного Сходу УкраТни / В.П. Пастернак, В.Ю. Яроцький // Науковий вкник НУБТП УкраТни : зб. наук. праць. - Сер.: ЛМвництво i декоративне сад1вництво. - К. : Вид-во НУБШ УкраТни. - 2010. - Вип. 152, ч. 2 10.
- С. 93-100.
9. Пастернак В .П. Оцшка запаав вуглецю у соснових насадженнях свшого субору / В.П. Пастернак // Вкник ХНАУ iм. В.В. Докучаева. - Сер.: Грунтознавство, aгpoхiмiя, землероб-ство, лicoвe господарство. - 2009. - No. 1. - С. 208-211.
10. Пастернак В.П. Яюст характеристики деревини сосни звичайноТ та ф^маса сосняюв лicocтeпy Харювщини / В.П. Пастернак, В.В. Назаренко, Ю.В. Карпець // Лiciвництвo i агролко-мeлiopaцiя : зб. наук. праць. - Харюв : Вид-во УкрНШЛГА. - 2014. - Вип. 125. - С. 38-45.
11. Пивовар Т.С. Структура й динашка вщпаду дерев за даними мониторингу люш II ршня / Т.С. Пивовар // Жсшництво i агролюомелюращя : зб. наук. праць. - Харюв : Вид-во УкрИДЩ-ГА. - 2009. - Вип. 115. - С. 215-223.
12. MCPFE (2002). Improved pan-european indicators for sustainable forest management as adopted by the MCPFE Expert Level Meeting, Vienna (Austria) October 7-8, 2002. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.mcpfe.org/system/files/u1/meetings/02/10elm/AGrecomedda tion_in-dicators.pdf
13. Tallent-Halsell N.G. (ed.). Forest Health Monitoring. 1994. Field Methods Guide. -EPA/620/R - 94/027 / U.S. Unviron. Protect. Agency : Washington D.C., 1995. - 343 р.
Надтшла до редакцп 08.06.2016р.
Яроцкий В.Ю., Пивовар Т. С., Пастернак В.П., Гармаш А.В. Структура сосновых древостоев Левобережной Лесостепи Украины
Рассмотрены результаты исследования структуры древостоев и характеристик отмершей древесины в сосновых насаждениях Левобережной Лесостепи Украины. Представлены лесотаксационные показатели участков инвентаризации и мониторинга лесов. Определены индикаторы устойчивого ведения лесного хозяйства - запас древостоев, запас отмершей древесины, запас углерода. Установлены закономерности распределения деревьев по диаметрам и структуры фитомассы модальных насаждений сосны обыкновенной. Представлены запасы и распределение отмершей древесины по компонентам (сухостой и валежник), древесным породам и стадиям разложения.
Ключевые слова: Левобережная Лесостепь, сосновые древостои, структура, фито-масса, отмершая древесина, валежник.
Yarotkiy V. Y., Pyvovar T.S., Pasternak V.P., Garmash A. V. The Structure of Pine Stands at the Left-bank Forest-steppe of Ukraine
The results of the study of forest stand structure and characteristics of dead wood in the pine forests of the Left-bank Forest-steppe of Ukraine are discussed. Forest-taxation indices of stands in forest inventory and monitoring plots are presented. Indicators for sustainable forest management (growing stock, the stock of dead wood, carbon stock) are defined. Peculiarities of trees' distribution by diameter and phitomass structure of modal forest stands of Scots pine are found out. Stocks and distribution of dead wood on the components (dead wood and fallen trees), tree species and stages of decomposition are presented.
Keywords: Left-bank Forest-steppe, pine stands, structure, dead wood, lying deadwood.
УДК 634.[54+1]:631.[811+53]
ОСОБЛИВОСТ1 ВИРОЩУВАННЯ С1ЯНЦ1В COPTIB I ФОРМ ФУНДУКА {CORYLUS DOMESTICA KOSENKO ET OPALKO)
О.А. Балабак1
Наведено результати дослщження насшневого розмноження сорпв i форм фундука (Corylus domestica Kosenko еt Opalko) та проаналiзовано вплив факторiв попередньо!' подготовки i термшв поаву горiхiв. З'ясовано, що схожють насшня та подальший роз-виток ^нидв залежать вщ термшв поиву, умов i'x шдготовки та сортових особливос-тей. За осшнього поиву горiхiв з обгорткою дослщжуваних сорпв i форм отримаш ri-янщ значно перевершують у розмiрi та розвитку сiяниi, отримаш за весняного посшу. 1з дослщжуваних сортiв i форм найбiльшою схожютю вирiзнялися сорти та форми укра-шсько! селекцп, плоди яких мали бшьшу виповненiсть ядра, що ютотно впливало на за-значенi показники. Найбiльшу схожiсть насшня зафiксовано за осшнього посiву горiхiв
1 Зав. вщдшу генетики, селекцп та репродуктивно! бiологii рослин О.А. Балабак, канд. с.-г. наук - Нацюнальний дендролопчний парк "Софпвка" НАН Украши
з обгорткою без стратифшацй у сорйв Дар Павленка, Укра'ша-50, Дохiдний та форми Софй'вський-15. Наciння copтiв Галле, Футкурам^ Трапезунд за тих самих умов мало нижчу репродуктивну здатнicть.
Ключов1 слова: сорти i форми фундука, насшня, гopiхи, термши ciвби, сшнщ, коренева шийка, обгортка, стратифшацш.
Вступ. Фундук у свтовому виробницта серед горiхоплiдних культур посiдаe трете мкце пiсля мигдалю та волоського ropixa, в УкраШ це практично нова плодова культура. Вiдтворення багаторiчних насаджень сортiв i форм фундука та шдвищення продyктивностi цих насаджень визначаються, насамперед, наявнiстю садивного матерiалy. Фундук розмножуеться насiнневим i вегетатив-ним способами. Перевагою вегетативного розмноження, порiвняно з на-сшневим, е збереження у потомствi вах господарсько-бiологiчних характеристик материнсько! рослини. Крш щього, вегетативно розмноженi рослини всту-пають у пору плодоношения на 2-3 роки рашше, шж сiянцi [5, 7]. Водночас на-сiнневе розмноження мае надзвичайно важливе значення пiд час впровадження фундука в новi райони вирощування, для отримання пiдщепного матерiалy та в селекцшнш роботi.
Матерiали i методи. Як матерiал для дослiджень використано рослини фундука сорив, перспективних для вирощування в умовах Укра!ни: Галле, Дар Павленка, Дохщний, Укра!на-50, Трапезунд, Футкурам^ а також форми Софь !вський-2 та Софй'вський-15. Дослiджения проведено на дослщно-виробничш дiльницi Нацiонального дендролопчного парку "Софивка" НАН Укра!ни протя-гом 2010-2015 рр.
Дослiджения здшснено за загальноприйнятими методиками та рекомендациями з насiнневого розмноження рослин [1, 3, 4, 8]. Застосовано осшнш пост горiхiв фундука без стратифшацп, осiннiй пост горiхiв фундука без страти-фiкацií з обгорткою, оаншй пост пiсля 30 дiб стратифiкацií та весняний поав стратифiкованим насiниям. Спостереження за проходженням процесш розвитку сiянцiв проводили через кожш десять дiб. У дослвд визначали загальний вихiд сiянцiв та !хш бiометричнi показники. Статистичне оброблення даних виконано методом дисперсiйного аналiзy, використовуючи сyчаснi комп'ютернi технологи (П1К "Agrostat", MS Office Excel).
Результата дослвдження. Плiд фундука - дерев'янистий горiх з обгорткою без ендосперму з м'ясистими сш'ядолями, якi пiд час проростання зали-шаються пiд землею. Горiхи фундука належать до мшробютичного насiния, яке мктить багато води, що спричинюе !х нетривалу життездатнiсть (не бшьше двох рокiв) навiть за умов зберкання в герметично закритому посyдi й за тем-ператури пов^я не вище +5 °С. Тобто насшня фундука потрiбно висiвати або восени невдовзi пiсля збирання, або ж навесш пiсля стратифiкацii [6, 11].
Для вирощування с1яншв використовували дозрiлi горiхи з обгорткою або без не!, залежно вiд варiантiв дослiдy. Зiбранi з обгорткою горiхи без попе-редньо! пiдготовки висшали в посiвнi гряди на глибину 7-10 см [1]. Заготовлеш з обгорткою горiхи на 3-4 дш витримували пiд навiсом чи в добре иров^юва-них примiщениях. За цей час обгортки прив'ядали i добре вiдокремлювалися вiд горiхiв. Очищеш закладали на стратифiкацiю у шсок на 1-4 мiсяцi з подальшим
