CC BY
29
2. ЕКОЛОГ1Я ТА ДОВК1ЛЛЯ
УДК 630*53
МОРТМАСА Л1СОВИХ ЕКОСИСТЕМ У СУЧАСНОМУ ЕКОРЕСУРСНОМУ ВИМ1Р1 В.М. Володимиренко1, У.М. Котлярееська2'3, В.А. Сурай*'3, В.М. Клочкоs'3
Установлено методичш особливостi подшу мортмаси лiсових екосистем за основными компонентами та класами деструкци залежно вiд просторового розмiщення, розмiру та якiсного стану. Опрацьовано теоретико-методолопчш та методичнi засади ощню-вання фiзичних показниюв грубого i дрiбного деревного детриту в лiсових екосисте-мах. Проаналiзовано встановленi закономiрностi нагромадження мортмаси в лiсових екосистемах. Обгрунтовано значення комплексного ощнювання мортмаси лiсiв у вирь шеннi проблеми дослщження бiопродуктивностi, бiорiзноманiття та вуглецевого циклу люових екосистем.
Ключовi слова: мортмаса, грубий деревний детрит, сухостiй, деревна ламань, лiсова пiдстилка, лiсовi екосистеми.
Проблема глобального потеплДння клДмату, спричиненого зростанням кон-центрацií парникових газДв в атмосферi, призвела до значно!' активiзацií дослД-джень депонування вуглецю лiсовими екосистемами. Згiдно з вимогами мДжна-родних клiматичних угод з побудови кадастров парникових газДв, особливо!' ак-туальностi набуло оцiнювання вуглецевого бюджету лiсiв регiонального i нащ-онального рiвнiв [4, 7, 10, 15].
Деревний детрит е важливим компонентом у загальнiй бiомасi лДсових на-саджень пiд час ощнювання депонованого вуглецю в рамках рекомендащй IPCC [32]. Процеси нагромадження та розкладання мортмаси вiдiграють важли-ву роль у кругообДгу речовин та енергп в лiсових екосистемах [9, 12, 14]. Ощнювання мортмаси е одшею з невирДшених проблем у контекста дослДдження бД-опродуктивностД лiсiв Украши [4, 13, 19].
У наукових працях, в яких дослiджено бiопродуктивнiсть лiсiв, термiн "мортмаса" застосовують рiдше, порiвняно iз термшом "деревний детрит". У бiльшостi дослДджень мортмаси оцДнено грубий деревний детрит (coarse woody debris (анг.) або "крупный древесный дебрис" (рос.)), рДдше - дрДбний деревний детрит (fine woody debris (анг.) або "тонкий древесный детрит" (рос.)) та дрДб-ний опад (fine litter (анг.) або "тонкий опад" (рос.)) [21]. У дослДдженнях Федерально!' лДсово!' служби США враховують крупний деревний детрит вДд 7,62 см, а дрДбний деревний детрит облДковують вДд 0,01 до 7,62 см [21]. Проте у дослД-дженнях не враховували опад хво!' (листя) та ДншД компоненти, якД формують лД-сову шдстилку.
1 доц. В.М. Володимиренко, канд. с.-г. наук - НУ бюресурсгв i природокористування Украши, м. Ки!в;
2 здобувач У.М. Котляревська - НУ бюресурс1в i природокористування Украши, м. Кшв;
3 наук. кер1вник, ст. наук. спгвроб. А.М. Б1лоус, д-р с.-г. наук
4 мапстрант В. А. Сурай - НУ бiоресурсiв i природокористування Украши, м. Ки!в;
5 мапстрант В.М. Клочко - НУ бюресурсгв i природокористування Украши, м. Кшв
Мортмаса лiсiв - це оргатчна речовина мертвих деревних рослин, !х фрагмент та окремих мертвих компонент живих рослин, стан i походження яких можна вiзуально iдентифiкувати [1]. До основних компонент мортмаси належать: сухостш, деревна ламань, опад грубих плок, опад плок i листя (хво!) у пiдстилцi, мертвi кореш, сун плки живих дерев. Оргатчт рештки, що утвори-лись у процес розкладання рослинного органiзму i якi не можна вiзуально щен-тифiкувати, до мортмаси не ввдносять пiд час оцшювання. Вимiрюють мортма-су насадження, як правило, у т- га-1 абсолютно сухо!' речовини [1].
У бюлопчному кругообiгу мортмаса лкових екосистем е щось середне мiж органiчною речовиною ростучого лку i грунту. Зокрема, вона виконуе промiж-ну функцiю депонування вуглецю, зберiгаючи нагромаджений у процесi росту насадження та частково перетворюючи його в оргашку грунту [1, 6, 9]. Цим самим продовжуеться термш знаходження вуглецю у зв'язаному сташ в деревнiй бiомасi насадження [9]. Саме тому мортмаса е важливим компонентом лiсовоí екосистеми, який ввдграе значну екосистемну роль.
У втизнянш i зарубiжнiй науковiй лiтературi е чимало публiкацiй iз вив-чення ролi деревного детриту як одного з резервуарш органiчного вуглецю т-сових екосистем. При цьому вважаеться, що по сво'й природi цей резервуар е найскладнiшим для вивчення [6, 17, 21,24, 29, 35, 38, 41]. Найбшьша кшьккть дослiджень деревного детриту зосереджена в Швтчшй Америцi [23, 27, 35, 37, 38, 39, 40]. Основт методи вивчення та результати дослщження детриту в еко-системах описано у ввдомому зведеннi М. Хармона [29].
Обсяг вiдмерлоí деревини та п динамiка визначаються складом деревоста-ну, його походженням, типом лку. Запас вiдмерлоí деревини - дуже мiнливий показник i навiть в рiзних мiсцях однорiдного насадження може змшюватися у значному дiапазонi [14]. Динамка нагромадження грубого деревного детриту (ГДД) у деревостанах схильна до ктотно! варiацií. У природних лках, якi ввд-новлюються, зазвичай, шсля природних чи антропогенних порушень, звичайна U-подiбна форма нагромадження ГДД, тодi як у культурах, пiд час штенсивно! пiдготовки Грунту, вихiднi запаси детриту мал^ а його наростання вiдповiдае I-подiбнiй кривiй [21].
Обсяги грубого деревного детриту ощнював РФ. Трейфельд [18], викорис-товуючи данi лiсовпорядкування у поеднаннi з вибiрковим детальним облiком ГДД з точнктю до 1 м3. Головну увагу вiн прид1лив питанню визначення досто-вiрних обсягiв мертво! деревини i й' маси в абсолютно сухому сташ, як основних компонент для розрахунку депонування вуглецю деревним вiдпадом i деревиною загиблих деревосташв.
У дослiдженнях О.М. Воробйова [6] виявлено закономiрнiсть розподiлення ГДД сосняюв у виглядi и-поддбно1 криво!. Зниження запас1в ГДД характерно для середньовжових i пристигаючих соснових насаджень. Велика частина ГДД розподаляеться мiж молодняками i стиглими/перестiйними насадженнями у процеа росту соснового деревостану. Аналогiчну закономiрнiсть розподдлу за-пасiв ГДД спостеркали й iншi вченi для рiзних деревних порiд та лiсорослин-них умов [20, 24, 25, 36, 41].
Зi зб1льшенням вiку ввдбуваеться кумулятивне нагромадження обсягу ГДД, який досягае свого максимуму в стиглих i перестiйних насадженнях [6, 8, 11].
1снуе залежнкть мiж обсягом деревного детриту, вком, запасом деревини у ко-рi насадження та сумою площ перетишв [11].
У дослiдженнях КС. Бобково! та iн. [5] оцiнено оргашчну речовину грубих деревних залишкiв, представлених сухостоем, поваленими деревами i пнями. На основi базисно! щiльностi i запасiв деревини визначено масу оргашчно! ре-човини у грубих деревних залишках. Показано, що резервуар оргашчно! речо-вини у грубих деревних залишках залежить вiд стадií розвитку фиоценозу. На-явнiсть у деревостанах старовкових дерев i поступовий !х вiдпад сприяе переходу органiчноí речовини iз живо!' фiтомаси в деревний детрит.
На думку А.З. Швиденка та ш. [21], обсяг i розмiрна структура грубих деревних залиштв залежать вiд категорп лiсових земель (вкритi лiсом земл^ зга-рища, загиблi насадження та ш.), району зростання, рiвня продуктивной дере-востанiв, структури та штенсивносп природних та антропогенних порушень, перюду часу пiсля останнього порушення. На вкритих лiсом землях, основними факторами, ят визначають кiлькiсть ГДД, е склад деревостану, вiк, запас, попе-редня iсторiя порушень (звичайно, тих, ят не знищують деревостан повнктю), наявнiсть та iнтенсивнiсть догляду за лком. Динамiка та мiнливiсть запасов ГДД високi та асоцiюються з сезонними, рiчними та сукцесiйними тимчасови-ми шкалами. Три найголовнiших процеси визначають наявнiсть та динамiку грубих деревних залишюв у лiсових екосистемах: вщпад, розкладання та порушення [21].
У роботах ТА. Спайса [38] i Б. Р. Стюртеванта [24], яю вщносять до швшч-ноамериканських лiсiв, обгрунтовано визначну роль катастрофiчних порушень (насамперед рубок i пожеж) у динамщ детриту. Процеси утворення та розкладання вiдмерлоí деревини вщбуваються циклiчно, причому вiдповiдно до пев-ного етапу циклу один процес домiнуе над iншим. Деревна ламань, як правило, розкладаеться швидше, шж сухостiйнi та завислi дерева, що пов'язано, насамперед, з бшьшою вологктю та iнтенсивнiшою бюдеструкщею [14].
Iнтенсивнiсть вiдпаду залежить не тшьки вiд вiку насадження, але i вiд се-зонних коливань [29]. Ступiнь розкладання ГДД, своею чергою, залежить вщ породи, розмiру дерева, якостi деревини i мкрокл1мату дшянки розмiщення, яка створюе умови для органiзмiв, що руйнують деревину [30, 31, 34]. У боре-альних лiсах загальний цикл деструкцп великого стовбура дерева може займати до ста рокiв [30]. Зазвичай ГДД сосни розкладаеться менш штенсивно, шж ГДД ялини чи листяних порiд [33].
Шиидккть розкладання мортмаси визначаеться географiчною зональнiстю деревно! породи, специфкою мiсцезростання, розмiрами грубих деревних за-лишкш [28]. У сухих умовах мкцезростання деревний детрит зберкаеться дов-ше, нiж у вологих. На розкладання детриту впливае також його розмщення пiд пологом деревостану. На вщносно вiдкритiй дiлянцi, де вщбуваються рiзкi перепади температури внаслiдок нагрiвання сонцем i повшьного охолодження в нiчний час, процеси деструкцп деревини пришвидшуються [9].
Перехщ вiд об'емних одиниць до ощнювання сухо!' маси потребуе знань базисно! щiльностi деревини на рiзних стадях й розкладання. Експерименталь-ш данi, як правило, мiстять шформацда про щiльнiсть ГДД за п'ятьма класами
деструкцп, pi^e - за трьома або чотирма [21]. Середнi базиснi щiльностi зале-жать вiд pозподiлу кiлькостi ГДД за класами деструкцп. До факторш, яш впли-вають на швидккть розкладання детриту, належать: порода, фракщя фiтомаси (деревина, кора, коpeнeвi лапи), дiамeтp, тип детриту (пень, сухостш, похова-ний у пiдстилцi детрит), морфолопчна частина (центральна, пepифepiя) [17].
У дослщженнях К В. Шорохово! та О.А. Шорохова [22], А.М. Бшоуса [1], В.Г. Стороженка [16] видшено п'ять класiв дeстpукцií деревини. Треба ввдзна-чити, що вiдбip зразюв п'ятого класу дeстpукцií значно ускладнений, оскшьки стовбури дерев у цш стадií розкладання майже повнiстю зруйноваш. Так, Е. B.L. Di Cosmo et al. [26] також видшпли п'ять класш дeстpукцií зi закономip-ним зменшенням базисно! щiльностi для хвойних та широколистяних деревних порщ. А.В. Клiмчeнко та iн. [8] роздалпли деревину на три класи дeстpукцií за-лежно вiд li щiльностi. Вони також вiдзначили зменшення базисно! щiльностi деревини основних лкоутворювальних поpiд зi збшьшенням класу розкладання. На основi отриманих результапв автори визначили масу ГДД у piзних за ви-довим складом фггоценозах [8].
Одним iз перших М.6. Тарасов [17] оцiнив роль деревного детриту у вуг-лецевому циклi лiсових екосистем. Екологiчна роль детриту полягае, по-перше, в депонуванш велико! кiлькостi вуглецю, i по-друге, в повiльному звiльнeннi фiксованого вуглецю. Проведет дослвдження Е.А. Курбанова i ОМ. Кранкшо! [9] свiдчать про значну концентрацда оpганiчного вуглецю у вiдпадi соснових насаджень. У процес розкладання деревини грубих деревних залиштв зни-жуеться вмiст вуглецю [12].
За даними А.М. Бшоуса [2], вшьха клейка е однiею з основних лкоутворювальних порвд м'яколистяних лкш Украшського Полiсся. Мортмаса вшьшаниюв становить 5184 тис. т (50 % в загальному обсязi м'яколистяних ль сш Украшського Полiсся). Середня шдльнкть мортмаси у вшьхових насаджен-нях становить 1,67 кг-м-2. Складовими компонентами мортмаси вшьшаниюв е: шдстилка - 40 %, сухостiй i хмиз - по 23 %, а опад гiлок - 13 % [2].
Висновок. Виртення проблеми оцiнювання екосистемних послуг лiсiв потребуе системного дослiджeння закономipностeй нагромадження та деструкцп мортмаси насаджень головних лкоутворювальних видiв Украши.
Оцiнювання мортмаси шд час лiсовпоpядкування в УкраМ не може задо-вольнити потребу в комплекснш шформацп про кшьккш параметри мортмаси лiсiв та, на думку науковщв, е неефективним.
До^джень, пов'язаних з визначенням обсягу мортмаси в лкових екосис-темах Украши, на цей час недостатньо. Це можна пояснити, з одного боку, не-дооцшкою значення мортмаси, як компонента бюгеоценозу, а з шшого - труд-нощами його облжу на великих площах лiсового фонду.
Лггература
1. Бiлоус А.М. Методика дослщження мортмаси лiсiв / Андрш Михайлович Бiлоус. - 2014. - Т. 6, № 3-4. - С. 134-144.
2. Бшоус А.М. Мортмаса м'яколистяних лiсiв Украшського Полюся / А.М. Бiлоус // III Мiжнар. форум студ., асп. i молод. вчених, 23-24 квгг. 2015 р.: матер. форуму. -Дншропетровськ, 2015. - С. 333-335.
3. Бшоус А.М. Надземна фггомаса та депонований вуглець осикових деревосташв Схщного Полюся Украши : дис. ... канд. с.-г. наук: спец. 06.03.02 "Люовпорядкування та люова таксацш" / Бшоус Андрш Михайлович. - К., 2009. - 188 с.
4. Лакида П.1. Бюпродуктившсть та енергетичний потенциал м'яколистяних деревостанiв Украхнського Полюся : монографiя / П.1. Лакида, А.М. Бшоус, Р.Д. Василишин та ш. - Корсунь-Шевченкiвський : ФОП В.М. Гавришенко, 2012. - 454 с.
5. Бобкова К.С. Запасы крупных древесных остатков в ельниках средней тайги Европейского Северо-Востока / К.С. Бобкова, М.А. Кузнецов, А.Ф. Осипов // Лесной журнал : Известия ВУЗов России. - 2015. - № 2. - С. 9-20.
6. Воробьев О.Н. Структура, пространственное распределение и депонирование углерода в древесном детрите сосняков Марийского Заволжья : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-г. наук: спец. 06.03.02 "Лесоустройство и лесная таксацш" / Воробьев Олег Николаевич. - Йошкар-Ола, 2006. - 23 с.
7. Швиденко А.З. Вуглець, юпмат та землеуправлшня в Укра'М: люовпй сектор : монографiя / А.З. Швиденко, П.1. Лакида, Д.Г. Щепащенко та ш. - Корсунь-Шевченгавськпй : ФОП В.М. Гавришенко, 2014. - 283 с.
8. Климченко А.В. Запасы крупных древесных остатков в среднетаежных экосистемах Приенисейской Сибири / А. В. Климченко, С. В. Верховец, О. А. Слинкина, Н. Н. Кошурникова // География и природные ресурсы : науч.-техн. сб. - 2011. - № 2. - С. 91-97.
9. Курбанов Э.А. Древесный детрит в сосновых насаждениях Среднего Заволжья / Э. А. Курбанов, О. Н. Кранкина // Лесной журнал : Известия ВУЗов России. - 2001. - № 4. - С. 28-33.
10. Лакида П.И. Динамика запасов углерода в лесах Украины / Петр Иванович Лакида // Проблемы лесоведения и лесоводства : сб. науч. тр. - 2001. - № 56. - С. 86-90.
11. Мошников С. А. Запас древесного детрита в сосновых насаждениях Южной Карелии / С .А. Мошников, В А. Ананьев // Труды СПбНИИЛХ : науч.-техн. сб. - 2013. - № 2. - С. 22-28.
12. Мухортова Л.В. Особенности процесса разложения стволового валежа в лесных экосистемах Центральной Сибири / Л.В. Мухортова // Эколого-географические аспекты лесообразовательного процесса : матер. Всерос. конф. - Красноярск, 2009. - С. 265-268.
13. Пастернак В.П. Бюпродуктившсть лiсiв твшчного сходу Украши в контекст змш клшату : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра с.-г. наук: спец. 06.03.02 "Жсовпорядкування та люова таксацш", 06.03.03 "Жсознавство i лiсiвнилт'во" / Пастернак Володимир Петрович. - К., 2011. - 41 с.
14. Пастернак В. П. Запаси та динамжа вщмерло! деревини у люах твшчного сходу Украши / В.П. Пастернак, В.Ю. Яроцький // Науковий вюник НУБШ Украши : зб. наук. праць. -К. : Вид-во НУБШ Украши. - 2010. - Вип. 152, ч. 2. - С. 93-100.
15. Рожак В.П. Цикл вуглецю в люових екосистемах Стрийсько-Сянсько! Верховини (Украшсью Карпати) : дис. ... канд. бюл. наук: спец. 03.00.16 "Лесные пожары и борьба с ними" / Рожак Володимир Петрович. - Львгв, 2015. - 160 с.
16. Стороженко В.Г. Устойчивые лесные сообщества / В.Г. Стороженко. - Тула: Гриф и К, 2007. - 192 с.
17. Тарасов М.Е. Роль крупного древесного детрита в балансе углерода лесных экосистем Ленинградской области : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук: спец. 06.03.03 "Экология Лесоведение и лесоводство"; 03.00.16 "Лесные пожары и борьба с ними" / Тарасов Михаил Евгеньевич. - Санкт-Петербург, 1999. - 21 с.
18. Трейфельд Р.Ф. Запасы и масса крупного древесного детрита : дис. ... канд. с.-г. наук: спец. 06.03.02 "Лесоустройство и лесная таксацш" / Трейфельд Рудольф Фрицевич. - Санкт-Петербург, 2001. - 152 с.
19. Усольцев В.А. Методы определения биологической продуктивности насаждений : монография / В.А. Усольцев, С.В. Залесов. - Екатеринбург : Изд-во УГЛТУ, 2005. - 147 с.
20. Чирков Г.В. Закономерности формирования древесного отпада в хвойных древостоях Ленинградской области : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-г. наук: спец. 06.03.02 "Лесоустройство и лесная таксация" / Чирков Григорий Владимирович. - Санкт-Петербург, 2004. - 20 с.
21. Швиденко А.З. Оценка запасов древесного детрита в лесах России / А.З. Швиденко, Д.Г. Щепащенко, С. Нильссон // Лесная таксация и лесоустройство : сб. науч. тр. - Красноярск : Изд-во СГТУ. - 2009. - № 1 (41). - С. 133-147.
22. Шорохова Е.В. Характеристика классов разложения древесного детрита ели, березы и осины в ельниках подзоны средней тайги / Е.В. Шорохова, А.А. Шорохов // Труды СПб-НИИЛХ. - 1999. - № 1. - С. 17-23.
23. Busse M.D. Downed bole-wood decomposition in lodgepole pine forests of central Oregon / M.D. Busse // Soil science Society of America Journal. - 1994. - № 58. - Pp. 221-227.
24. Sturtevant B.R. Coarse woody debris as a fiinction of age, stand structure, and disturbance in boreal Newfoundland / B.R. Sturtevant, J.A. Bissonette, J.N. Long, D.W. Roberts // Ecological Apphcations. - 1997. - № 7. - Pp. 702-712.
25. Carmona M.R. Coarse woody debris biomass in success, ional and primary temperate forests in Chiloe Island, Chile / M.R. Carmona, J.J. Armesto, J.C. Aravena et al. // Forest Ecology and Management. - 2001. - № 164. - Pp. 265-275.
26. Di Cosmo L. Deadwood basic density values for national-level carbon stock estimates in Italy / L. Di Cosmo, P. Gasparini, A. Paletto, M. Nocetti // Forest Ecology and Management. - 2013. - № 295. - Pp. 51-58.
27. Harmon M.E. Coarse woody debris in mixed-conifer forests. Sequoia National Park, California / M.E. Harmon, K. Jr. Cromack, B.G. Smith // Canadian Journal of Forest Research. - 1987.
- № 17. - Pp. 1265- 1272.
28. Harmon M.E. Decomposition vectors: a new approach to estimating woody detritus decomposition dynamics / M.E. Harmon, O.N. Krankina, J. Sexton // Canadian Journal of Forest Research. - 2000. - № 30. - Pp. 76-80.
29. Harmon M.E. Ecology of coarse woody debris in temperate ecosystems / M.E. Harmon, J.F. Franklin, F.J. Swanson et al. // Advances in ecological Research. - 1986. - № 15. - Pp. 133-302.
30. Hofgaard A. 50 years of change in a Swedish boreal old-growth Picea abies forest / A. Hofgaard // Journal of Vegetation Science. - 1993. - № 4. - Pp. 773-782.
31. Hytteborn H. Decay rate of Picea abies logs and the storm gap theory: a re-examination of Sernander Plot III, Fiby urskog, central Sweden / H. Hytteborn, J.R. Packham // Journal of Arboricult. -1987. - № 11. - Pp. 299-311.
32. Houghton J.T. IPCC: Climate change 2001: The scientific bases. Contribution on working group I to the third assessment report of the Intergovernmental panel of climate change / J.T. Houghton, Y. Ding, D.J. Griggs et al. - UK, Cambrige and NY, USA: Cambridge Univ. Press., 2001. - 881 p.
33. Krankina O.N. Dynamics of the Dead Wood Carbon Pool in Northwestern Russian Boreal Forests / O.N. Krankina, M.E. Harmon // Water Air Soil Pollut. - 1995. - № 82. - Pp. 227-238.
34. Kuuluvainen T. Natural Variability of Forests as a Reference for Restoring and Managing Biological Diversity in Boreal Fennoscandia / Timo Kuuluvainen // Silva Fennica. - 2002. - № 36. -Pp. 97-125.
35. Means J.E. Comparison of decomposition models using wood density of Douglas-fir logs / J.E. Means, J.K. Jr. Cromack, P.C. Macmillan // Canadian Journal of Forest Research. - 1985. - № 15.
- Pp. 1092-1098.
36. McCarthy B.C. Distribution and abundance of coarse woody debris in a managed forest landscape of the central Appalachians / B.C. McCarthy, R. R. Bailey // Canadian Journal of Forest Research. - 1994. - № 24. - Pp. 1317 -1329.
37. Sollins P. Input and decay of coarse woody debris in coniferous stands in westem Oregon and Washington / P. Sollins // Canadian Journal of Forest Research. - 1982. - № 12. - Pp. 18-28.
38. Spies T.A. Coarse woody debris in Douglas-fir forests of Westem Oregon and Washington / T.A. Spies, J.F. Franklin, T.B. Thomas // Ecology. - 1988. - № 69(6). - Pp. 1689-1702.
39. Stone J.N. Coarse woody debris decomposition documented over 65 years on southern Vancouver Island / J.N. Stone, A. MacKinnon, J.V. Parminter, K.P. Lertzman // Canadian Journal of Forest Research. - 1998. - № 28. - Pp. 788-793.
40. Triska F.J. The role of wood debris in forests and streams. In: Waring, R.H., ed. Forests: fresh perspectives from ecosystem analysis: Proceedings of the 40th annual biology colloquium / F.J. Triska, K.J. Cromack // Corvallis, OR: Oregon State University Press, 1980. - Pp. 171-190.
41. Wells R.W. Coarse woody debris in chronosequences of forests on southern Vancouver Island / R.W. Wells, J.A. Trofymow // Natural Resources Canada, Canadian Forest Service, Pacific Forestry Centre, Victoria, BC. Information Report BC-X-375, 1997. - Pp. 23-24.
Надтшла доредакцп 07.09.2016р.
Володимиренко В.М., Котляревская У.Н., Сурай В.А., Клочко В.М. Мор-тмасса лесных экосистем в современном экоресурсном измерении
Установлены методические особенности разделения мортмассы лесных экосистем по основным компонентам и классам деструкции в зависимости от пространственного размещения, размера и качественного состояния. Обработаны теоретико-методологические и методические основы оценки физических показателей крупного и мелкого древесного детрита в лесных экосистемах. Сделан анализ установленных закономерностей накопления мортмассы в лесных экосистемах. Проанализировано значение комплексной оценки мортмассы лесов в решении проблемы исследования биопродуктивности, биоразнообразия и углеродного цикла лесных экосистем.
Ключевые слова: мортмасса, крупный древесной детрит, сухостой, валеж, лесная подстилка, лесные экосистемы.
Volodimirenko V.M., Kotlyarevska U.M., Surai V.A., Klochko V.M. Mortmass of Forest Ecosystems in the Modern Eco-Resource Dimension
Methodological features of mortmass division of forest ecosystems are established for the main components and classes destruction depending on the spatial distribution, size and quality condition. Some theoretical and methodological foundations and methodological assessment of physical indicators of coarse and fine woody debris in forest ecosystems are processed. The analysis of established patterns of accumulation of mortmass in forest ecosystems is made. Complex evaluation of forest mortmass in solving the problem of research of the biological productivity, biodiversity and the carbon cycle of forest ecosystems were analyzed.
Keywords: mortmass, coarse woody debris, snags, logs, forest litter, forest ecosystems.
УДК 630 *[618+ 233]:631.618
ВПЛИВ РОСЛИННОСТ1 НА ПЕРЕРОЗПОД1Л ОРГАН1ЧНИХ РЕЧОВИН ТА Х1М1ЧНИХ ЕЛЕМЕНТ1В У ТЕХНОЗЕМАХ ЯВОР1СЬКОГО С1РЧАНОГО КАР'бРУ
МЛ Котй1, Л.1. Котй
Проаналiзовано грунтово-кл1матичш умови регюну дослщжень. Вщзначено негатив-ний вплив збшьшення площi сшьськогосподарських упдь у структурi ландшафтов Над-сансько! низовини. Дослщжено особливост порушення грунпв шд час видобутку ирки. Оцшено роль Балтшсько-Чорноморського регюну у формуванш стабшьно! еколо-пчно! ситуацп приток Вюли i Днiстра. Проаналiзовано вплив рослинних асоцiадiй на вщтворення груштв Яворгвського сiрчаного кар'еру. З'ясовано роль деревних порiд у нагромадженш та перерозподш оргашчних, хiмiчних елементiв, показниюв кислотнос-тi у сформованих техноземах. Встановлено позитивна тенденцию у нагромадженш та перерозподiлi гумусу, азоту та кислотност у рiзних прошарках грунту на дослщних об'ектах.
Ключовi слова: грунтово-^матичш умови, рослинш асощацп, оргашчш та хiмiчнi речовини, технозем.
Вступ. Освоения земель, порушених пiд час видобутку мшеральних речо-вин, часто супроводжуеться значними труднощами i, як правило, неможливе без рекультивацií. Процес рекультивацií спрямований на вiдтвореиия продук-тивиостi i господарсько!' цiииостi порушених земель, а також на покращення умов навколишнього середовища.
Процес ввдновлення продуктивностi рекультивованих земель для íх по-дальшого використання у сшьському та лiсовому господарствi належить до бь
1 acnip. М.Л. Копш - НЛТУ Украши, м. Львгв;
2 проф. Л.1. Копш, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
олопчного етапу рекультивацií i передбачае внесения оргашчних та мшераль-них добрив, хiмiчну мелюращю, посiв сiльськогосподарських культур, садшня лiсу та iншi роботи. Бюлопчну рекультивацiю здiйсиюють шляхом пiдбору асортименту трав'яних рослин та деревно-чагарникових порвд вiдповiдно до сформованих грунтк та лкорослинних умов. На продуктивних прських породах можливе створення лкових насаджень з пiонерних або штродукованих з ш-ших районк i континентiв видк. Втручання людини у природний процес ввд-творення девастованих ландшафтiв дае змогу пришвидшити i змiнити хiд фор-мування природноí' рослинностi [4].
Регiон дослiджень розташований у захiднiй частинi Львiвськоí' обл. на те-риторií' Розточанського р-ну, який простягаеться вiд кордону з Польщею до Львова смугою (до 40 км) пагорбiв, висотою (ввд 100-120 до 400 м н.р.м.), що роздiляють Малополiську низовину та Надсанську долину. Система гряд i по-нижень Розточчя проходить поблизу Яворова, тут значно нижчi абсолютш ви-соти, що впливае не тшьки на видовий склад рослинного покриву, його продук-тивнiсть, а й на характер розповсюдження. Клiмат району помiрно вологий i мае характерш ознаки перехвдного вiд вологого атлантичного до континентального типу. Кшьккть опадiв тут сягае 650-700 мм на рш. Середня рiчна температура повiтря становить 7,4 °С, вегетацiйний перiод тривае в середньому 210 днiв. Часто спостеркаються пiзнi веснянi заморозки, що завдае велико'' шкоди як сiльському, так i лiсовому господарству.
Надсанська долина, в межах яко'' видобували арку, характеризуемся добре розвиненими заплавами рiчок та прохiдними долинами. Абсолютш висоти мкцевосп значно нижчi поркняно з Розточчям i становлять переважно 250260 м н.р.м. Рельеф району рiвнинний, слабохвилястий. Долини рiчок заболоче-нi. Схвдна межа Надсансько'' долини проходить далi вздовж лшп Городок - Ко-марно, повертаючи на пiвнiчний захвд по долиш р. Вишнi в напрямку Коро-пуж - Градiвка - Судова Вишня - Твiржа - Черневе. Пiвнiчно-схiдна межа округу чико видiляеться за початком витоку рiчок басейну рiчки Сан. Територь ально цей пiдрайон, за фiзико-географiчним районуванням, вiднесено до району Розточчя, за лкорослинним районуванням вiдповiдае частково Надсанськш ни-зовинi, за геоботанiчним - в основному Яворiвському р-ну, а за лкоклшатич-ним - Приднктерському лiсоклiматичному району.
Вiдмiнностi в рельефi зумовили i дещо iншi ктматичш характеристики в межах цього шдрайону. Так, дещо м'якшою, порiвняно з Розточчям, е зима (температура счня -3,8-4 °С), дещо теплтим у цих умовах е лгго (температура лип-ня +18,0-18,6 °С). Помiтно меншою е середньорiчна кшьккть опадiв (690790 мм), а також кiлькiсть опадав протягом вегетацшного перiоду, що зумовлено передусiм меншими абсолютними висотами аналiзованоí' територц. Помггно нижчим е показник вологостi ктмату. Показники iз середньодобовою температурою понад 10 °С за кшькктю днiв (158-159), понад 15 °С (98-102) та сумою позитивних добових температур бiльше 10 °С (2470-2515), бшьше 15 °С (17651795) е вищими, нiж аналогiчнi даш для району Розточчя. Значно вищою (на 20 днiв) е середня тривалкть безморозного перiоду (165 днк). Пiзнiше настають першi осiннi заморозки. Дещо бшьшою е тривалiсть вегетацшного перюду [3].
