CC BY
15
13. Schopmeyer C.S. Thuja L. Arborvitae. In Seeds of woody plants in the United States / C.S. Schopmeyer. - Washington : U.S. Department of Agriculture, Agriculture Handbook, 1974. - Pp. 805-809.
14. Sharpe G.W. Western redcedar / G.W. Sharpe. - Seattle : University of Washington Printing, 1974. - 144 p.
Иващенко И.Е. Семенное размножение Thuja plicata Don.
Исследовано семенное размножение вида Thuja plicata Don. Приведены данные по срокам заготовки и посева в открытый грунт, условиям хранения, способам стратификации и глубины заделки семян. Установлено, что сбор семян Th. plicata лучше проводить осенью, после непосредственного естественного созревания шишек. Хранить семена в течение зимнего периода лучше при комнатной температуре +19-20 °С. Больший процент всхожести семян наблюдался при холодной стратификации (в снегу) в течение 30 суток. Дружные всходы семян высева в открытый грунт появились после заделки семян на глубину не более 0,5 см. Всхожесть семян в условиях Правобережной Лесостепи Украины составляет 32-48 %.
Ключевые слова: Thuja plicata Don., семена, стратификация, сеянцы, лабораторная всхожесть, грунтовая всхожесть.
Ivaschenko I. Ye. Seed Propagation of Thuja Plicata Don.
Seed propagation of the species Thuja plicata Don is investigated. The data on the timing of preparation and sowing in the open ground, storage conditions, methods of stratification and depth of seeding are described. The collection of seeds Th. plicata is determined to be best done in the autumn, after the close of natural ripening of cones. Seeds are suggested to be better stored at room temperature +19-20 °С in the winter. Higher percentage germination of seeds was observed in cold stratification (in snow) within 30 days. Friendly seed sowing in the open ground appears after seeding on depth not more than 0,5 centimetre. Germination of seeds in the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine is 32-48 %.
Key words: Thuja plicata Don., seeds, stratification, seedlings, laboratory germination, dirt germination.
УДК 630*53 Доц. А.М. БЫоус, канд. с.-г. наук -
НУ бюресурсгв i природокористування Украти, м. Кшв
ОЦ1НКА МОРТМАСИ ОПАДУ Г1ЛОК У БЕРЕЗОВИХ НАСАДЖЕННЯХ УКРАШСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Представлено результати експериментальних дослщженъ мортмаси гшок у люо-вих насадженнях берези повисло! (Betula pendula Roth.) в Украшсъкому Полюй. Вис-в^лено методичш шдходи до оцшки оргашчно! речовини опаду грубих гшок ^аметр понад 1 см) у березових люах. Представлено особливост подшу мортмаси гшок за I-V класами деструкци. Розроблено математичш моделi для оцшки мортмаси гшок в абсолютно сухому сташ на основi залежност вщ вшу, середнього дiаметра, середнъо! висо-ти, боштету та вщносно! повноти насадження. Сформовано нормативно-довiдковi таблиц для встановлення мортмаси гшок на 1 га березняюв залежно вщ середнъо! висоти, середнього дiаметра i вщносно! повноти.
Ключовi слова: береза, мортмаса, гшки, опад, деструкцк, модель, Украшське Полгсся.
Вступ. У сучасних умовах глобальних змш клшату, загострення комплексу еколопчних проблем та зростання дефщиту сировинного забезпечення, зокрема бюресурав, дослщження бюпродуктивносп лкш мае велике значення для шзнання 1х екосистемно! ролi та встановлення ресурсного потенцiалу.
Оцiнка бюпродуктивносп лiсiв потребуе колосальних витрат пращ для комплексного вивчення ii складових та широко! географп дослiджень. Шд час
таких дослДджень основна увага спрямована на оцДнку компонент фiтомаси деревостанДв, як основно!' складово!' лiсових екосистем за обсягом оргашчно!' речовини [1]. Однак без оцДнки iнших складових бiопродуктивностi насаджень, зокрема компонентов !'х мортмаси, неможливо визначити загальний екологiчний та ресурсний потенцiал лiсiв.
Огляд проведених дослДджень мортмаси в лiсах деяких лiсотвiрних видДв Украши [2, 5] дав змогу встановити !'х значний внесок у розвиток дослДджень бiопродуктивностi лiсiв Украши. Проте !х нечисельнiсть, фрагментаршсть i ло-кальнiсть не дае змоги системно проаналiзувати запаси, структуру, динамДку мортмаси лiсiв в основних лiсорослинних зонах Украши. Важливою е здатнДсть агрегацií дослiдних даних мортмаси з Дснуючою базою даних фДтомаси лiсiв Украши, що забезпечить комплексний пiдхiд у дослiдженнi бДопродуктивностД лД-сiв. Саме тому пропонуеться мортмасу лiсiв подiляти на сухостДй, деревну ла-мань, опад плок i пiдстилку (опад дрiбних гДлок i листя). Кожен iз запропонова-них компонент мортмаси е невДд'емною частиною лiсових екосистем, вiдiграе ключову роль у забезпеченнi бiорiзноманiття, кругообДгу речовин, зокрема де-понуваннi вуглецю, а 'х обсяг впливае на проектування господарських заходдв.
Опад гДлок, в Дснуючих методиках оцДнки мортмаси [4, 6, 7], як окремий компонент, не видДляеться, а належить до великого деревного детриту або до мортмаси дрДбного опаду. Виокремлення опаду плок як компонента дае змогу методично спиратися на природу утворення мортмаси та узгоджувати дослДдш даш оцДнки фiтомаси Д мортмаси.
Мортмаса опаду гДлок - оргашчна речовина мертвих гДлок, вДдокремле-них вДд живих дерев пДд час !'х росту й очищения стовбура та/або у процесД дес-трукцп сухостДйних дерев Д деревно!' ламанД, опалих на поверхню грунту. До мортмаси гДлок належить переважно опад гДлок або !'х фрагментДв ддаметром по-над 1 см, походження яких можна вДзуально визначити. Мортмасою гДлок мож-на вважати дрДбнД гДлки дДаметром до 1 см, якщо вони утворюють едину цшсну структуру з грубими гаками, зазвичай свДжозламаними. Мортмаса опаду гДлок за розмщенням у просторД не е пДдстилкою, а знаходяться на ц поверхш. Опад окремих дрДбних мертвих гДлок ддаметром до 1 см не належить до мортмаси гД-лок, а разом з опадом листя формуе мортмасу пДдстилки. Дуже дрДбнД оргашчш рештки, якД утворилися у процесД деструкид гДлок Д втратили ознаки, за якими можна вДзуально ДдентифДкувати !'х походження, не вважаються мортмасою гД-лок. ВимДрюеться мортмаса у т- га-1 абсолютно сухо!' речовини.
Створення математичних моделей для оцДнки мортмаси березових лДсДв мае ключове значення в дослДдженш !'х бДопродуктивностД лДсДв та !'х екологДч-ного потенцДалу, адже береза повисла вДддграе унДкальну лДсДвничу роль в Укра-'нському ПолДссД.
Мета дослвдження - розробити математичнД моделД та нормативнД таблиц для оцДнки мортмаси плок у березняках Укра'нського ПолДсся.
Методика та матерiали. Для дослДдження мортмаси гДлок березових насаджень в Укра'нському ПолДссД було закладено 33 тимчасовД пробнД площД (ТПП) вДдповДдно до чинних лкотаксацшних вимог [3] у модальних березових насадженнях Укра'нського ПолДсся. у дослДдних насадженнях протягом остан-
шх п'яти ротв не проводились рубання, не було пожеж, а також не виявлено вогнищ, шкiдникiв та хвороб. Дослщш лiсовi далянки знаходились далеко вщ населених пунктiв та мкць вiдпочинку.
Мортмасу гшок оцiнено ваговим методом, пiсля суцiльного збирання на трьох пробних дшянках розмiром 5x5 м у молодняках, 10x10 м у середньовжо-вих та 20x20 м у стиглих насадженнях у межах ТПП. Шд час збирання плок "х диференцiювали за 1-У класом розкладання: I - гшки з непорушеною цiлiсною структурою (зокрема дабними, дiаметр яких менший або дорiвнюe 1 см), не ушкодженою корою та мiцною деревиною; II - грубi гiлки (дiаметр понад 1 см) або !х фрагменти, з мiцною i твердою деревиною та незначно ушкодженою корою, можуть траплятися свiжi плодовi тала грибiв; III - фрагменти грубих гiлок (дiаметр понад 1 см), з вдаосно твердою, але не мвдою деревиною та ушкодженою корою, можлива наявнiсть плодових тал грибiв; IV - фрагменти грубих гшок (дiаметр понад 1 см), ят котюють мiкрорельeф, втратили твердкть i мщ-нiсть та розламуються на меншi фрагменти тд час фiзичноí дИ" на них; У -фрагменти грубих гшок ^аметр понад 1 см), яш кошюють мiкрорельeф, час-тково iнтегрованi до шдстилки, за незначно"" фiзичноí дц на них розпадаються на ^бш частинки.
Особливiсть деструкцií мортмаси грубих плок берези повисло"" полягае в тому, що кора може тривало залишатися незначно ушкодженою i цшсною за умови майже повнiстю розкладено" деревини. На кожнiй ТПП ввдбрано по три зразки мортмаси гшок iз кожного класу розкладання для визначення вмiсту абсолютно сухо" речовини в мортмаси Усi пробш дшянки закладалися по дiагона-лi або у шаховому порядку по ТПП.
Результати дослвдження. За результатами експериментально" роботи на ТПП i камерального оброблення дослiдних матерiалiв було сформовано базу даних оцiнки кшьккних i якiсних показникiв мортмаси гшок. Для кожно" ТПП визначено вмкт абсолютно сухо" речовини в мортмас гшок та мортмасу гiлок в абсолютно сухому сташ на 1 га кожного дослщного насадження.
За результатами статистичного аналiзу дослiдних показниюв вiку (А), середнього дiаметра (П), середньо" висоти (Н), вiдносноí повноти (Р), бонiтету (В), запасу стовбурiв у корi (М) та мортмаси плок (М8) дослiдних березнякiв, встановлено описовi статистики розподiлу таксацiйних параметрiв (табл. 1). Показники асиметрií та ексцесу дослвдних даних мортмаси плок вказують на значне вiдхилення ввд нормального розподалу, що зумовлено специфжою не од-норiдностi предмета дослщження.
Табл. 1. Статистики розподту показниюв насаджень берези повисло!
Показник Мiнiмальне значення Максималь-не значення Середне значення Середне вщ-хилення Асиметр1я Ексцес
А, роюв 10 81 32 15,0 0,745 0,053
П, см 2,5 32,4 13,0 6,3 0,618 0,131
Н, м 5,8 25,6 15,8 4,9 -0,221 -0,934
Р 0,32 1,11 0.72 0,14 0,025 0,240
В III I1 ^,2 1,47 -0,893 0,222
М, м3га-1 23 285 136 61,1 0,285 -0,880
Мг, тта-1 0,00 3,04 0,63 0,54 1,923 3,476
Кореляцiйний ан^з дослiдних даних дав змогу виявити тiсний зв'язок мiж мортмасою плок та середшм дiаметром, середньою висотою, запасом стов-бурiв у кор^ вiком насадження, а також слабкий зв'язок з боштетом i дуже слаб-кий з вiдносною повнотою (табл. 2). Аналiз зв'язюв мортмаси плок 1-У класш розкладання (Мф Мф... М?к) вказав на досить слабку кореляцда мортмаси п-лок 1-Ш класш деструкцií з основними таксацшними показниками.
Табл. 2. Кореляцшна матриця показниюв деревостатв берези повисло/
Показник £, см Н, м М, м3га-1 Р В А
Ме, тта-1 0,86 0,74 0,75 0,09 0,26 0,82
МЯ1, тта-1 0,45 0,47 0,34 -0,36 0,09 0,48
Мг11, тта-1 0,37 0,46 0,44 -0,23 0,33 0,49
МгШ, тта-1 0,82 0,74 0,76 0,14 0,22 0,79
Мг[у, тта-1 0,74 0,55 0,60 0,14 0,29 0,69
Меу, тта-1 0,55 0,42 0,42 0,19 0,00 0,40
За результатами аналiзу структури загально1 мортмаси гiлок середня частка I класу деструкцií становила 17 %, II класу - 17 %, III класу - 41 %, 1У класу - 20 %, У класу - 5 %.
За результатами математичного моделювання розроблено регресшш мо-делi (1-6) для ощнки мортмаси гiлок iз високими коефiцieнтами детермiнацií (табл. 3). Створення моделей для ощнки мортмаси плок рiзних класш деструк-цií не дало позитивного результату, тому потребуе збшьшення кiлькостi спосте-режень. Аналiз якостi моделей статистичними методами показав на переваги регреайного рiвняння (3). Разом iз тим, зважаючи на досвщ моделювання ком-понентiв бюпродуктивносп лiсiв та потребу в ушфжацп нормативно-довдао-вого забезпечення, особливе практичне значения для розроблення нормативних таблиць мае математична модель (1).
Табл. 3. Математичш моделi для ощнки мортмаси гток берези повислоI
Номер Модель Коефiцieнт детермiнацií
1 М=1,825 • 10-3 • О1,34" • Н °,9и3 • Р 1,132 0,87
2 Мр=2,800 • 10-3 А1,911 • Н1М' • В -у,;58 0,83
3 Мя= 1,670 • 10-4- А1,14' • Н 1-619 • Р ^ 0,90
4 Мр=2,949 -10-3 А0,930 • £ • Н ^ 0,89
5 М„=8,15 • 10-4 А^3 £ ^ 0,86
6 Мг=4,300 • 10-4 А2,504 • В -1,103 0,81
На осшш моделi (1) розроблено нормативш таблицi для оценки мортмаси плок модальних березових насаджень з вщносною повнотою 0,6-0,9. Данi, наведет в нормативних таблицах, вказують на фактично наявний обсяг мортмаси п-лок у березових насадженнях. Фрагмент розроблених таблиць наведено в табл. 4.
У структурi загально!' рослинно!' органiчноí речовини модальних березових насаджень частка мортмаси плок становить вщ 0,1 % у молодняках до 1,5 % у стиглих насадженнях. У загальнш структурi мортмаси березиякiв частка мортмаси опаду гшок з вжом зростае вiд 0,6 % (при £=4 м, Н=6 м) до 17,3 % (при £>=32 м, Н=30 м).
Табл. 4. Мортмаса гглок насаджень берези повисло! (вгдносна повнота 0,7), ¡тга'
Середнш Середня висота, м
диметр, см 6 8 10 12 14 16 18 20 22 24
4 0,04 0,05 0,06
6 0,09 0,11 0,13
8 0,13 0,16 0,19 0,21
10 0,21 0,25 0,29 0,33
12 0,32 0,37 0,42 0,46
14 0,39 0,45 0,51 0,57 0,63
16 0,54 0,61 0,68 0,75
18 0,72 0,80 0,88 0,96
20 0,83 0,92 1,01 1,10
22 1,04 1,15 1,25 1,35
Висновки. До^дження бюпродуктивносп лiсiв Укра!'ни потребуе комплексно!' оцiнки та розробки нормативно-шформацшного забезпечення ycix компоненпв фiтомаси i мортмаси, зокрема опаду гшок, за узгодженими методо-лопчними i методичними основами.
Мортмаса плок у березових насадженнях починае формуватися пiсля I класу вiкy та поступово збшьшуеться i3 пiдвищенням таксацшних показникiв. Мортмаса плок стиглих модальних насаджень берези повисло!' може становити 3,5-4,3 тга-1 абсолютно сухо! речовини.
Розроблеш математичнi моделi та довiдковi таблицi доповнюють норма-тивно-iнформацiйне забезпечення ощнки бiопродyктивностi березових лiсiв Украши, еколопчного та енергетичного !х потенщалу.
Лiтература
1. Бiопродуктивнiсть та енергетичний потенщал м'яколистяних деревостанiв Украхнського Полiсся : монографiя / П.1. Лакида, А.М. Бшоус, Р.Д. Василишин та ш. - Корсунь-Шевченювсь-кий : ФОП В.М. Гавришенко, 2012. - 454 с.
2. Тшер Р. Методичн вказшки 3i статично! швентаризаци Угольсько-Широколужанського букового пралiсу / Р. Тшер, Б. Коммармот, П. Брант та ш. - Бiрменсдорф : Швейцарський феде-ральний ш-т дослiджень лiсу, сн1гу i ландшафтов, 2010. - 65 с.
3. СОУ 02.02-37-476 : 2006. Площi пробш лiсовпоряднi. Метод закладання. - Введ. 26.12.2006. - К. : Вид-во Мшагрополпики Украши, 2006. - 32 с.
4. Трейфельд Р.Ф. Методика определения запасов и массы древесного детрита на основе данных лесоустройства / Р.Ф. Трейфельд, О.Н. Кранкина, Е.Д. Поваров. - Пушкино : Изд-во ВНИИЛМ, 2002. - 44 с.
5. Пастернак В.П. Методичш шдходи до оцшки динамши вщмерло! оргашчно! речовини у дiбровах лшобережжя Украши / В.П. Пастернак // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НАУ. - 2008. - Вип. 122. - С. 145-152.
6. Швиденко А.З. Оценка запасов древесного детрита в лесах России / А.З. Швиденко, Д.Г. Щепащенко, С. Нильссон // Лесная таксация и лесоустройство : сб. науч. тр. - Сибирь : Изд-во СГТУ. - 2009. - Вып. 1 (41). - С. 133-147.
7. Harmon M.E. Guidelines for measurements of woody debris in forest ecosystems / M.E. Harmon, J. Sexton // Washington, Seattle, publication No 20, LTER Network Office, 1996. - 73 p.
Белоус А.М. Оценка мортмассы веток в березовых насаждениях Украинского Полесья
Представлены результаты экспериментальных исследований мортмассы ветвей в лесных насаждениях березы повислой (Betula pendula Roth.) в Украинском Полесье. Приведены методические подходы к оценке органического вещества грубых ветвей (диаметр более 1 см) в березовых лесах. Представлены особенности разделения мор-
тмассы ветвей по I-V классам деструкции. Разработаны математические модели для оценки мортмассы ветвей в абсолютно сухом состоянии на основе зависимости от возраста, среднего диаметра, средней высоты, бонитета и относительной полноты насаждений. Сформированы нормативно-справочные таблицы для установления мортмассы ветвей на 1 га березняков в зависимости от средней высоты, среднего диаметра и относительной полноты.
Ключевые слова: береза, мортмасса, ветки, опад, деструкция, модель, Украинское Полесье.
Bilous A.M. The Assessment of Mortmass Branches in the Birch Forests of Ukrainian Polissia
The results of experimental research of mortmass branches in the birch forest stands (Betula pendula Roth.) in Ukrainian Polissia are presented. The methodical bases for assessment of mortmass branches in the birch forests is provided. Some aspects of mortmass branches separation by I-V classes destruction are described. The mathematical models for mortmass branches evaluation in a completely dry state on the basis of dependence on mensuration index are developed. Some standard tables for estimating mortmass branches per 1 ha birch forests based on the average height, diameter and relative completeness are designed.
Key words: birch, mortmass, branches, litter, destruction, model, Ukrainian Polissia.
УДК 630 *232 Здобув. Ю.Р. Бродович, магктр;
ст. наук. ствроб. Р.1. Бродович, канд. с.-г. наук; астр. В.М. Гудима; ст. наук. ствроб. Ю.Д. Кацуляк, канд. с.-г. наук - УкрНДЫрлк, м. 1вано-Франшвськ
НАУКОВО-ПРАКТИЧН1 РЕКОМЕНДАЦН 13 ЗАСТОСУВАННЯ Л1СОКУЛЬТУРНИХ СПОСОБ1В РЕКОНСТРУКЦН ПОХ1ДНИХ I МАЛОЦ1ННИХ МОЛОДНЯК1В У ФОРМАЦН БУКОВИХ Л1С1В КАРПАТ IПРИЛЕГЛИХ ТЕРИТОР1Й
Наведено узагальнеш матерiали наукових дослщжень i виробничого досвщу ре-конструкци похщних i малоцшних насаджень у формаци букових лiсiв Украшських Карпат i прилеглих територш. Запропоновано ефективш технологи виправлення, зде-бшьшого люокультурними методами, грабняюв, осичниюв, березняюв та ялинниюв. Наголошено на необхщност вщмови вщ регюнально! практики орiштацil виключно на суцшьний споиб 1х реконструкций а ширше використовувати коридорний i куртинно-груповий. Вказано на можливостi переформування похщних ялинниюв у цiльовi наса-дження зi скороченим обiгом рубки. Зроблено висновок щодо необхiдностi оптишзаци уах лiсогосподарських заходiв, зокрема реконструктивних, для вщтворення корiнного лiсового покриву в букових типах люу району дослщжень.
Ключовi слова: букова формацiя, похщш й малоцiннi насадження, цiльова ре-конструкцiя, технологи, головнi й типоутворювальш породи, ефективнiсть.
Вступ. Проблему ведення господарства в букових лiсах постшно досль джують як вiтчизиянi, так i зарубiжнi вченi та лкшники-практики. Шдтвер-дженням цього е проведення у 1995 р. Мiжнародною спiлкою Лкових Дослщ-ницьких Оргашзацш (ЮТКО) VI симпозiуму з проблем бука в УкраМ, а також доволi численнi публiкацií спецiалiстiв рiзного профшю [1-5]. Загальновизнано, що найбшьш ефективним i економiчно вигiдним способом вщновлення букових лiсiв е природний. Водночас велика увага дослiдникiв ниш звертаеться на вив-чення генетико-селекцшних характеристик природно-вiдновлюваного поколш-ня лку, пiдвищения продуктивностi деревостанiв, зокрема шляхом формування
