CC BY
19
НЛТУ
УКРЛИНИ
Hl/IUB
Науковий BicHMK НЛТУУкраТни Scientific Bulletin of UNFU
http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40270602 Article received 17.09.2017 р. Article accepted 28.09.2017 р.
УДК 630*5
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
[^1 Correspondence author A. M. Bilous [email protected]
М. С. Мацала, А. М. Быоус
Нацюнальний утверситет бюресурав i природокористування Украши, м. Кшв, Украта
ОЦ1НЮВАННЯ ДЕПОНОВАНОГО ВУГЛЕЦЮ У ГРУБОМУ ДЕРЕВНОМУ
ДЕТРИТ ДУБОВИХ Л1С1В УКРА1НИ
Розглянуто питання депонування вуглецю у грубому деревному детрита (ГДД) дубових лгав Украши. Мортмасу дубових насаджень, зокрема ГДД, в Укра1ш вивчено недостатньо, саме тому потрiбно оцiнити 11 потенцiйнi обсяги та обсяги де-понованого у нiй вуглецю. Для доалдження використано iнформацiю бази даних Виробничого Об'еднання "Укрдержлюпро-ект" про 23 тис. таксацшних видЫв, де у насадженнях дуба звичайного виявлено пiд час таксацп сухостiй та захаращешсть (деревна ламань). Дослiднi дат проаналiзовано за адмiнiстративними одиницями, класами бонiтету та типами люорослин-них умов. Середня частка запасу сухостою та деревно! ламанi (захаращеностi) ввд стовбурного запасу у корi - 6,1 % та 5,4 % вдаовдао. Загалом у сухосто! та деревнш ламанi дiбров Укра1ни депоновано 830 Гг С та 227 Гг С вдаовдао - у сумi близько 0,8 % ввд потенцiйного резервуару бiомаси усiх дубових лгав. Отримаш результати свiдчать про незначну роль ГДД у депонуванш дубовими лiсами Укра1ни вуглецю, зокрема, поршняно з дiбровами Австрп, де груба мортмаса депонуе близько 39 % вуглецю бюмаси цих лгав. Встановлено щiльнiсть вуглецю на одиницю площi на рiвнi 0,27 кг См-2 - для сухостою та 0,24 кг См-2 - для деревно! ламаш. Обсяги депонованого вуглецю у дiбровах Укра1ни е потенцшно бiльшими, ос-кiльки тд час лгсовпорядкування враховано сухостiй i захаращенiсть запасом на видiлi тшьки бiльше 5 м3га-1.
Ключовi слова: мортмаса; сухостш; захаращешсть; деревна ламань; тип люорослинних умов; клас боштету.
Вступ. Бiопродуктивнiсть лiсiв можна охарактери-зувати трьома основними компонентами: фгтомаса (ор-гашчна речовина живих дерев), мортмаса (оргашчна ре-човина ввдмерлих рослин та 'х решток) та бюлопчна продукцiя (органiчна речовина, яка щорiчно утво-рюеться у живих деревах). Мортмаса, у контексп вирь шення глобальних екологiчниx проблем, поадае важли-ве мiсце як одна з ключових компонент оргашчно' ре-човини у деревних насадженнях. Завдяки властивостям рiзниx компонентiв мортмаси, вона е ефективним та довготермшовим резервуаром для збертання депонованого вуглецю в люовш екосистемi. Одночасно мортмаса люу - це середовище iснування, харчування та роз-множення мiкроорганiзмiв, грибiв та тварин. Зпдно з даними Smith Malcolm (2004), тшьки у Великш Британп ввд деревного детриту залежить iснування близько 1700 видiв фауни, флори та мшобюти.
На сьогоднi питання ощнювання обсягiв мортмаси лiсiв - як джерела продукування екосистемних послуг -комплексно не виршене. Потреба створення ефектив-них iнструментiв для ощнювання обсяпв мортмаси та депонованого у нш вуглецю, динамiки i'i' утворення та деструкцп, е актуальною у зв'язку з поступовим переходом люово' галузi Украши з ресурсноорiентованоi' на таку, що ведуть за принципами сталого господарства, де вагому роль вщводять екосистемним послугам лiсiв.
Дещо ширше уявлення про структуру мортмаси лгав Украши можна отримати i3 низки праць (Bazylevych, 1978; Harmon et al., 1986; Lakyda et al., 2013; Vorobev, 2006), зокрема А. М. Бшоус, орieнтуючись на системний тдхвд оцiнювання фiтомаси i мортмаси в люах Украши (Bilous, 2014), розподшяе мортмаса на такi фракци: су-хостiйнi дерева (також окремi сухi гiлки на живих деревах), деревна ламань, мортмасу тдстилки (опад грубих гiлок (d > 1см), опад дабних гiлок (d < 1см), опад листя та плодiв), мертвi коренi. Можливiсть вiзуального подь лу мортмаси на фракци е ключовою пiд час практичних дослвджень к1льк1сного та як1сного складу детриту у на-садженнi. За неможливосп вiзуально визначити, до яко! фракци мортмаси належать органiчнi деревш рештки (дрiбнi гумiфiкованi частинки тсово! пiдстилки, коренi d < 2 мм тощо), так! до детриту не вщносять та не обль ковують (Bilous, 2014).
У процеа кругообпу речовин в екосистемi мортмаса з часом переходить з одше! фракци у наступну. Так, F.J. Triska та K. Cromack (1979) у сво1й працi зазнача-ють, що на стади утворення тдстилки др!6ний опад мае чггкий вiзуальний розподш та швидко розкладаеться. Грубий деревний детрит може розкладатись сотш ро-к1в - завдяки "низькому спiввiдношенню площ! повер-хш до об'ему" у зразках ща фракци.
Особливо актуальним е питання дослщження мор-
1нформащя про aBTopiB:
Мацала Максим Станiславович, мапстр. Email: matsalanubip@gmailxom
Бiлоус Андрiй Михайлович, професор кафедри лково!' таксацп i л1совпорядкування, д-р с-г. наук, ст. наук. ствроб1тник. Email: [email protected]
Цитування за ДСТУ: Мацала М. С., Бтоус А. М. Оцiнювання депонованого вуглецю у грубому деревному детрит дубових лiсiв
Украши. Науковий вiсник НЛТУ Украши. 2017. Вип. 27(6). С. 16-19. Citation APA: Matsala, M. S., & Bilous, A. M. (2017). Assessment Carbon in Coarse Woody Debris of Oak Forests in Ukraine. Scientific Bulletin of UNFU, 27(6), 16-19. https://doi.org/10.15421/40270602
тмаси та ïï компоненпв у дубових насадженнях. Багатi грунтово-гiдрологiчнi умови, специфша розкладання продукпв житгeдiяльностi дуба звичайного створюють особливi умови для формування к1льк1сного та як1сного складу деревного детриту у дiбpовах Укpаïни (Pasternak, 2011). Мортмасу у дубняках Украши - поpiвняннi з фпомасою цих насаджень - вивчена недостатньо, акту-альнi данi пpедставленi локальними дослвдженнями у Пiвнiчно-Схiднiй Укpаïнi.
Найбшьш вагомi дослiдження мортмаси дiбpов здшснила група австpiйських вчених на чолi з M.M. Rahman (2008), у яких оцшено обсяги та яшсний стан ГДД у природних прських дубових лiсах Австpiï. Визначено середнш запас цieï фpакцiï мортмаси у роз-мipi 107 м3га-1 - 39 % вщ усieï бюмаси у дiбpовах, з яких 83,9 м3га-1 (78 %) становили стовбури ввдмерлих дерев, 23,4 м3га-1 (22 %) - крупш плкп. З них маса ГДД безпосередньо дуба звичайного становив 96,8 м3га-1, з яких 21,6 м3 га-1 крупних гшок та 75,2 м3 га-1 стовбу-piв - 22 % та 78 % вщповщно. Варто зазначити, що трохи бiльше половини обсяпв (51 %) ГДД в австршських дiбpовах характеризувались початковою стадieю гниття та не враженою гниллю деревиною ядра стовбура (Rahman, M. M., 2008).
Локальнi дослiдження мортмаси та ГДД зокрема проводили i в дiбpовах Украши. Пiд час дослiдження бюмаси на ДП "Кремшське лiсомисливське господар-ство" (Донецька обл.) В.П. Пастернак (Pasternak & Ya-rotskyi, 2009) з'ясував, що бшьш багатi умови свiжих та вологих гpудiв по берегах р. Оверський Донець е спри-ятливими для формування мортмаси у великих обсягах. При цьому сухостiйнi дерева у дiбpовах, оск1льки роз-кладаються набагато повiльнiше вiд дpiбнiших фракцш детриту, виступають у pолi найкращого резервуару для депонованого вуглецю. Визначено, що у дубових насадженнях, поpiвняно з вшьховими та сосновими, основна маса детриту зосереджена у фpакцiï сухостою (67,5 м3га-1), тодi запаси деревно1' ламаш е набагато мен-шими (1,1-3,7 м3га-1 у дiбpовах, 13,5-13,9 м3га-1 у сос-нових лiсах) (Pasternak & Yarotskyi, 2009).
Пiд час дослвджень у лiсах Харшвсько!' та Сумсько1' областей, В. П. Пастернак (Pasternak & Yarotskyi, 2013) пометив, що у цих дубняках вiдмеpлi залишки представ-ленi переважно деревною ламанню. Сеpеднiй запас цiеï фракцп деревного детриту, поpiвняно з шшими видами (1,5-3,9 м3 га-1), у дубових насадженнях становить 9,9 м3га-1. Цей показник зумовлюе вмiст вуглецю у де-pевнiй ламанi на piвнi 2,4 тга-1. В. П. Пастернак зазна-чае, що деревна ламань у дослiджуваних дiбpовах пере-бувае переважно у стадп утворення та за об'емом пере-важае серед шших фpакцiй детриту через видалення су-хостiйних дерев пiд час рубань.
Щд час дослвдження ГДД у люах Укpаïни А. З. Шви-денко та iн. (Shvydenko et al., 2014) облiковували запаси сухостою та захаращеносп (деревно1' ламаш), зокрема i в дубових люах: для зони Люостепу - 30,2 та 22,9 млн м3 вщповвдно, для зони Полiсся - 27,2 та 20,9 млн м3 ввдповвдно.
Мета дослiдження - оцiнити потенцшш обсяги депонованого вуглецю у грубому деревному детрип дубових насаджень Украши з розподшом за адмшютра-тивними одиницями, ТЛУ та класами бонiтету.
Методика та MaTepiai дослiдження. Для первин-ного ошнювання обсягiв депонованого вуглецю у фрак-
цп грубого деревного детриту у дубових насадженнях Украши використано базу даних повидшьно! характеристики лгав. До вибiрки потрапили насадження дуба звичайного, де наявш сухостiй та захаращенють запасом бiльше 5 м3га-1. Загалом у вибiрцi представлено дубовi насадження у 23 тис. таксацшних видiлiв. Вмiст депонованого вуглецю у сухосто! та деревнiй ламаш визначали ввдповщно до даних про базисну щiльнiсть компонентiв фiтомаси лгав та рекомендацш об'еднання Intergovernmental Panel on Climate Change (IPCC, 2006). Так, обсяг депонованого вуглецю визначали на основi даних про запас сухостою або захаращеносп (деревно! ламаш, м3) та базису щiльнiсть (для дiбров Укра!нсь-кого Полiсся - 0,57 тм-3, для дiбров решти територп Укра!ни - 0,54 т м-3) (Lakyda et al., 2013), а також даних про вмiст вуглецю в абсолютно сухш речовинi (0,5 Мг Ст-1 м-3) (iPCC, 2006) для компоненпв люово! бiомаси.
Результати. Результати аналiзу за адмшютративно-територiальними одиницями, типами лiсорослинних умов (ТЛУ) та класами бошгету наведено у табл. 1-3. Також визначено вщношення запасу сухостою та деревно! ламаш до запасу стовбурiв у корi цих дубових насаджень та проаналiзовано !хнш зв'язок iз класами бошге-ту та типами люорослинних умов.
Табл. 1. Розподш обсягiв депонованого вуглецю у ГДД дубняюв за aдмiнiстpaтивно-тepитоpiaльними одиницями
Адмшстративна одиниця Сухостiй Деревна ламань
запас, тис. м3 депонова-ний вуг-лець, Гг С запас, тис. м3 депонова-ний вуг-лець, Гг С
Автономна Республжа Крим 0,92 0,24 0,09 0,02
Вшницька 233,16 61,32 141,27 37,15
Волинська 88,75 23,34 6,73 1,77
Дншропетровська 17,07 4,49 4,13 1,08
Донецька 99,8 26,25 14,79 3,89
Житомирська 360,71 94,87 25,68 6,75
Закарпатська 50,4 13,25 20,56 5,41
Запоpiзька 9,97 2,62 0,01 0,01
1вано-Франювська 43,94 11,56 20,13 5,29
Кшвська 129,34 34,01 10,54 8,03
Кipовогpадська 118,69 31,21 27,02 7,11
Луганська 176,18 46,33 27,36 7,20
Львшська 147,61 38,82 61,82 16,26
Микола1вська 4,62 1,21 0,03 0,01
Одеська 301,59 79,32 173,58 45,65
Полтавська 101,01 26,57 39,89 10,49
Рiвненська 149,86 39,41 15,76 4,14
Сумська 357,11 93,92 82,83 21,78
Тернопшьська 7,23 1,90 5,01 1,32
Хаpкiвська 521,25 137,09 152,93 40,22
Херсонська 2,52 0,66 0,02 0,01
Хмельницька 122,77 32,29 3,45 0,91
Черкаська 30,44 8,01 5,11 1,34
Чершвецька 22,95 6,04 1,85 0,49
Чеpнiгiвська 56,06 14,74 2,24 0,59
Разом 3153,95 829,5 842,83 226,87
Загальний запас сухостою у дубових люах Украши (див. табл. 1) становив 3153,95 тис. м3, захаращеносп -842,83 тис. м3. Найбiльше вуглецю, депонованого у сухосто! дiбров, зосереджено у лiсах Харк1вщини (16,5 %), Сумщини (11,3 %), Житомирщини (11,4 %) та Одещини (9,6 %). Найбiльшi обсяги вуглецю у деревнш ламанi (захаращеностi) мають дiброви Вiнниччини, Харк1вщини та Одещини - вщповвдно 16,8, 18,1 та 20,6 %.
Найбiльше вуглецю сухостою зосереджено в типi ль сорослинних умов (див. табл. 2) D2 (51,5 %), С3 (14,6 %)
та С2 (11,8 %), деревно! ламаш - в умовах D2 (66,2 %), Di (12,6 %) та С3 (8,2 %). Насадження клаав боштету II, I та III мають найбiльшi обсяги депонованого вуглецю у сухосто! та деревнiй ламаш дiбров (див. табл. 3) -49,8 %, 22,5 % та 20,4 % вщповшно у сухосто!, 53,2 %, 21,4 % та 21,2 % вщповшно у ламаш
Табл. 2. Розподш обсягiв депонованого вуглецю у ГДД
ТЛУ Сyхостiй Деревна ламань
запас, тис. м3 депонований вуглець, Гг С запас, тис. м3 депонований вуглець, Гг С
А1 0,01 0,01 - -
А3 0,08 0,02 0,01 0,01
А4 0,02 0,01 - -
В1 0,72 0,19 0,12 0,03
В2 14,79 3,89 1,74 0,46
Вз 15,17 3,99 1,86 0,49
В4 0,52 0,14 0,09 0,02
В5 0,03 0,01 - -
D0 2,77 0,73 0,16 0,04
D1 361,7 95,13 106,27 27,95
d2 1622,84 426,81 558,35 146,84
D3 246,32 64,78 77,00 20,25
D4 9,7 2,55 0,87 0,23
C0 0,78 0,20 - -
C1 31,32 8,24 3,35 0,88
C2 372,33 97,92 41,12 10,81
Сз 461,87 121,47 68,97 18,14
C4 12,89 3,39 2,72 0,71
C5 0,08 0,02 - -
Разом 3153,95 829,5 842,83 226,87
Табл. 3. Розподш обсяпв депонованого вуглецю у ГДД
Клас ботте- ту Сухостш Деревна ламань
запас тис. м депонований вуглець, Гг С запас, тис. м3 депонований вуглець, Гг С
0,13 0,03 - -
Iе 0,29 0,08 0,11 0,03
Ib 4,03 1,06 1,46 0,38
Ia 69,54 18,29 20,29 5,34
I 707,02 185,95 180,03 47,35
II 1569,81 412,86 448,20 117,88
III 644,25 169,44 178,99 47,07
IV 141,28 37,16 27,75 7,30
V 15,02 3,95 5,46 1,43
Va 2,55 0,67 0,3 0,09
Vb 0,02 0,01 - -
Разом 3153,95 829,5 842,83 226,87
А1АЗА4В1B2B3B4B5D0D1D2D3D4C0C1С2СЗС4С5 Рис. 1. Анапз щшьноста депонованого у сухосто! та деревнш ламаш дабров Укра!ни вуглецю на одиницю площi за ТЛУ
Найбiльшy щшьнють депонованого вуглецю у су-хосто! дубових насаджень виявлено в сирих та мокрих умовах А4, С5 та D4, вщповщно для деревно! ламанi - в ТЛУ С4, В2 та D3 (див. рис. 1).
0,4
О
и 0,3
2 а"
и 0,2
л
ЙОД
о
Hi
Також на основi даних про запас стовбyрiв у корi дубових насаджень, визначено частку запасу сухостою та захаращеносп до стовбурного запасу. Для сухостою в люах Украш у середньому цей показник становить 6,1 %, для деревно! ламаш - 5,4 %. Також спостережено чггку тенденцш до змши частки вмiстy сухостою у на-садженнях yсiх ТЛУ, вiдмiнних ввд D2, у бiк збшьшен-ня. Щодо деревно! ламанi (захаращеностi) ця тенденцiя менш виражена. Аналогiчно спостережено тенденцш до поступового збшьшення запаав сухостою та деревно! ламаш вщносно загального запасу насаджень у нап-рямi зниження класу боштету.
Загалом у сухосто! та деревнш ламаш депоновано 1,06 Тг С вуглецю (з них 829,5 Гг С - у сухосто!, 226,87 Гг С - у захаращеносп), що становить тшьки 0,8 % ввд потенцшних обсяпв вуглецю фпомаси дубових лгав Укра!ни (резервуар обсягом 128,8 Тг С оцше-но на основi аналiзy 108000 таксацшних видiлiв, де дуб звичайний був головним деревним видом). Аналiз щшьносп депонованого вуглецю у насадженнях, розподше-них за ТЛУ та класами бонiтетy, зображено на рис. 1, 2.
к
J5
я Id Ic lb la I II III IV V Va Vb Рис. 2. Аналiз щшьноста депонованого у сухосто! та деревнш ламаш дабров Укра!ни вуглецю на одиницю площi за ТЛУ
Найбшьшу щiльнiсть депонованого вуглецю у сухосто! дубових насаджень виявлено в Ib, III та II класах бонiтетy, вiдповiдно для деревно! ламаш - в III, IV та V класах боштету (див. рис. 2).
Даш про щшьшсть вуглецю у ГДД дiбров Укра!ни в цшому шдтверджують спостережену тенденцш до збшьшення частки сухостою в насадженш зi збшьшен-ням показника пгротопа, для деревно! ламанi таку тенденцш не встановлено. Щодо впливу боштету насаджень, то для деревно! ламаш тенденшя до збшьшення !! обсяпв вщповщно до зменшення продуктивносп насадження шдтверджуеться високими показниками щiльностi, для сухостою таку тенденшя не виявлено. Середня щшьшсть депонованого вуглецю за площею (див. рис. 1-2) становить 0,27 кг См-2 - для сухостою та 0,24 кг См-2 - для деревно! ламаш
Висновки. Середш обсяги депонованого в ГДД дубових лгав вуглецю значно менш^ шж у люах Австрп. Це можна пояснити штенсивними лiсогосподарськими заходами, шд час яких вибирають основну масу сухостою та деревно! ламаш Попри невелик! запаси ГДД у дiбровах Укра!ни, вони залишаються вагомим джере-лом депонування вуглецю у люових екосистемах завдя-ки тривалому перiодy розкладання деревини дуба.
Загалом у ГДД дубових лгав Укра!ни депоновано близько 1 Тг С вуглецю. Потенцшно запас ГДД у дiбро-вах Укра!ни та вщповшно обсяг депонованого вуглецю може бути бшьшим, оскшьки у базi даних повидiльно! характеристики лiсiв враховано тiльки сyхостiй та заха-ращенють, на момент лiсовпорядкyвання наявнi на одному видш запасом бшьше 5 м3га-1. Точнiше ошню-вання обсягiв депонованого у ГДД дiбров Укра!ни вуглецю потребуе системних дослщжень та вдосконалення системи ^ентаризацп лiсiв.
Подяка. Наукову роботу виконано за тдтримки Мшс-терства освгга i науки Укра!ни та Державного фонду фундаментальних дослвджень.
Перелiк використаних джерел
Bazylevych, N. Y., Tytlyanova, A. A., Smyrnov, V. V., Rodyn, L. E., Nechaeva, N. T., & Levyn, F. Y. (1978). Metodyzuchenyya byo-lohycheskoho kruhovorota v razlychnykh pryrodnykh zonakh [Study method of biological cycle in different natural zones]. Moscow: Mysl. [in Russian]. Bilous, A. (2014). Metodyka doslidzhennia mortmasy lisiv [Method of forest dead biomass research]. Bioresursy tapryrodokorystuvan-nia. Silviculture, 6(3-4), 134-145. IPCC (2006). 2006 IPCC Guidelines for National Greenhouse Gas Inventories. Volume 4. Agricultural, Forestry and Other Land Use. IPCC, Geneva, Switzerland. Harmon, M. E., Franklin, J. F., Swanson, F. J. et al. (1986). Ecology of Coarse Woody Debris in Temperate Ecosystems. Advances in Ecological Research, 15, 133-302. https://doi.org/10.1016/S0065-2504(08)60121 -X Lakyda, P., Shvydenko, A., Shchepachenko, D., Vasylyshyn, R., Bilous, A., Lakyda, I., Matushevych, L. (2013). Biotychna pro-duktyvnist lisiv Ukrainy v yevropeiskomu ekoresursnomu vymiri [Biotic productivity of Ukrainian forests in European eco-resource survey]. Bioresursy ta pryrodokorystuvannia. Silviculture, 5(5-6), 99-106.
Malcolm, S. (2004). Just leave the dead to rot. The Guardian newspaper, 25, A7.
Pasternak, V. P. (2011). Bioproduktyvnist lisiv Pivnichnoho Skhodu Ukrainy v konteksti zmin klimatu [Bioproductivity of North-Eastern Ukrainian forests in the context of climate change]. Diss. Kyiv: National University of Life and Environmental Sciences.
Pasternak, V., & Yarotskyi, V. (2013). Otsiniuvannia zapasiv i dyna-mika vuhletsiu u lisakh Pivnichnoho Skhodu Ukrainy [Estimation of amount and dynamics of carbon in North-Eastern Ukrainian forests]. Scientific Bulletin of UNFU, 23(6), 60-61.
Pasternak, V., & Yarotskyi, V. (2009). Typolohichna struktura ta bioproduktyvnist lisiv DP "Kreminske LMH" [Typological structure and forest bioproductivity in the State Foresthunting Enterprise "Kreminske"]. Lisivnytstvo i ahrolisomelioratsiia, 116, 130-135.
Rahman, M. M., Frank, G., Ruprecht, H., & Vacik, H. (2008). Structure of coarse woody debris in Lange-Leitn Natural Forest Reserve, Austria. Journal of Forest Science, 54, 161-165.
Shvydenko, A., Lakyda, P., Shchepashchenko, D., Vasylyshyn, R., & Marchuk, Y. (2014). Vuhlets, klimat ta zemleupravlinnia v Ukraini: lisovyi sector [Carbon, climate and land management in Ukraine: Forest sector]. Korsun-Shevchenkivskyi: FOP Gavryshchenko.
Triska, J. F., & Cromack, K. (1979). The role of wood debris in forests and streams. Oregon State University Press, 171-185.
Vorobev, O. N. (2006). Struktura, prostranstvennoe raspredelenye y deponyrovanye uhleroda v drevesnom detryte sosnyakov Maryysko-ho Zavolzhya [Structure, spatial distribution and carbon sequestration in woody debris of pine stands in Mari Trans-Volga]. Diss. Yoshkar-Ola: Maryyskyy state technical university. [in Russian].
М. С. Мацала, А М. Билоус
Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, г. Киев, Украина
ОЦЕНКА ДЕПОНИРОВАННОГО УГЛЕРОДА В КРУПНОМ ДРЕВЕСНОМ ДЕТРИТЕ
ДУБОВЫХ ЛЕСОВ УКРАИНЫ
Рассмотрен вопрос депонирования углерода в грубом древесном детрите (ГДД) дубовых лесов Украины. Мортмасса дубовых древостоев, ГДД в частности, в Украине изучена недостаточно, поэтому нуждается в оценке ее потенциальных объемов и депонированного в ней углерода. Для этого использованы базы данных Производственного Объединения "Укргос-леспроект" с информацией о 23 тыс. таксационных выделов, где в древостоях дуба обыкновенного имелись сухостой и захламленность (валеж). Исследовательские данные распределены по административным единицам, классам бонитета и типам лесорастительных условий. Среднее долевое участие сухостоя и валежа (захламленности) от запаса стволов в коре - 6,1 % и 5,4 % соответственно. В целом, в сухостое и валеже дубрав Украины депонировано 830 Гг С та 227 Гг С соответственно - в сумме около 0,8 % от потенциального резервуара углерода биомассы всех дубовых лесов. Полученные результаты свидетельствуют о незначительной роли ГДД в депонировании дубовыми лесами Украины углерода, в частности, сравнительно с дубовыми древостоями Австрии, где грубая мортмасса депонирует около 39 % углерода биомассы этих насаждений. Установлена плотность углерода на единицу площади на уровне 0,27 кг C-м"2 - для сухостоя и 0,24 кг C-м"2 - для валежа. Объемы ГДД в дубравах Украины потенциально больше, поскольку во время лесоустровства были учтен запас сухостоя и валежа на выделе только более 5 м3га-1.
Ключевые слова: мортмасса; сухостой; валеж; тип лесорастительных условий; класс бонитета.
M. S. Matsala, A. M. Bilous
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
ASSESSMENT CARBON IN COARSE WOODY DEBRIS OF OAK FORESTS IN UKRAINE
The article discusses the carbon depositing processes in coarse woody debris (CWD) of Ukrainian oak forests. Debris of oak stands, CWD in particular, is studied weakly in Ukraine, despite the fact that it could be large and long-term sink of sequestrated carbon. Thus, CWD needs assessment of its potential values and deposited carbon within. There for this study was used databases of Production Association "Ukrderzhlisproekt" with information about 23 thousands inventory areas where snags and logs were found in oak stands. For amounts of carbon sink calculating we used analytic information about base wood density and IPCC recommendation guidelines. Data array was distributed according to administrative units, site indexes and types of forest conditions. Average share of snags and logs volumes to trunks-in-bark volume (for areas where these kinds of CWD were found) is evaluated about 6.1 % and 5.4 %, respectively. Carbon density per unit of area is estimated on level 0.27 kg Cm-2 for snags and 0.24 kg Cm-2 for logs. There was found that carbon density per unit of area for snags increases in wetter growth conditions and carbon density for logs increases in areas with worse site index. In general, snags and logs of Ukrainian oak stands deposit 830 Gg С and 227 Gg С, respectively, which in sum is about only 0.8 % of total potential biomass carbon sink in all oak Ukrainian forests. The results indicate the insignificant role of coarse woody debris in carbon depositing processes in Ukrainian oak forests in comparison with the oak stands in Austria, in particular, where coarse dead biomass deposits about 39 % of these stands biomass carbon. Therefore, CWD values in oak forests of Ukraine are potentially larger because snags and logs during the forest inventory processes were considered only in inventory areas where its volume had been more than 5 cubic meters per ha. Accordingly, we have to hold systematic research for more accurate snags and logs volume and deposited carbon amounts within calculations and need more perfect forest inventory system for further estimation of total carbon sink in Ukrainian oak forests.
Keywords: dead biomass; snags; logs; type of forest conditions; site index.
