CC BY
20
Науковий вкник НЛТУ Украши Scientific Bulletin of UNFU
http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40270902 Article received 08.09.2017 р. Article accepted 28.09.2017 р.
УДК 630*5:630*223: 582.632.1 (477.41)
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
Eg] Correspondence author A. M. Bilous [email protected]
А. М. Быоус, У. М. Котляревська
Нацюнальний утверситет бюресурав i природокористування Украши, м. Кшв, Украта
СТРУКТУРА Б1ОМАСИ В1ЛЬХОВИХ НАСАДЖЕНЬ УКРАШСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Дослщжено структуру бюмаси вшьхових насаджень Укра!нського Полюся, зокрема структуру фггомаси та мортмаси на-саджень вшьхи у молодому та стиглому вщг Встановлено, що у структурi фггомаси вiльхового молодняку переважала фгто-маса стовбура у корi - 72,7 % (74 тта"1). Виявлено, що фггомаса стовбурiв у корi стиглого вiльхового насадження становила 158 тта"1, а загальна фiтомаса стиглого вшьхового насадження - 246 тта"1 рослинно! оргашчно! речовини. Встановлено, що у структурi мортмаси молодняку вiльхи клейко! переважала мортмаса тдстилки - 51,7 % (13,5 тта"1) та мортмаса сухостою
- 14,6 % (3,8 тта"1). Зазначено, що у структурi мортмаси дослдаого 58^чного вшьхового насадження також переважала мортмаса тдстилки - 39,5 % (27 тта"1). Виявлено, що мортмаса сухостшних дерев стиглого вшьхового насадження становила 21 тта"1 абсолютно сухо! речовини, в якш найбшьшу частку становили дерева I класу деструкцп - 83 %. Встановлено, що у структурi мортмаси деревно! ламаш стиглого насадження найбшьшу частку становила деревна ламань III класу деструкцп
- 2,2 тта"1 (68 %), а загальна мортмаса пшв 58-рiчного вшьхового насадження становила 0,14 тта"1, майже ва пт належали до III i IV класiв деструкцп (89 %). Зазначено, що рослинна бiомаса молодого насадження вшьхи клейко! представлена 127 тта"1 оргашчно! речовини, а у структурi бюмаси вшьхового молодняку 79,5 % припадало на фгтомасу i 20,5 % - на мор-тмасу. Бюмаса стиглого вшьхового насадження представлена 315 тта"1 рослинно! оргашчно! речовини. Встановлено, що у структурi загально! бюмаси вшьхових насаджень Укра!нського Полюся частка надземно! фiтомаси деревостану зменшува-лася вiд 65,1 % у молодняку до 57,2 % у стиглому насадженш, частка фггомаси шдлюку змшювалася вiд 0,2 % до 5,1 %, частка опаду грубих гшок зменшувалася ввд 3,0 % до 0,9 %, частка мортмаси пiдстилки зменшувалася ввд 10,6 % до 8,6 %. Виявлено, що у структурi рослинно! бiомаси вiльхових лiсiв Укра!нського Полiсся загальна мортмаса становила 20,5 % в молодняку та 21,8 % у стиглому насадженш.
Ключовi слова: бюмаса; фггомаса; мортмаса; деревостан; сухостш; деревна ламань; оргашчна речовина.
Вступ. Накопичення бюмаси е однieю з основных екосистемних послуг лiсiв, яка тiсно пов'язана з проду-куванням лiсовими екосистемами iнших благ для людей. Дослщження динaмiки i структури люово! бюмаси е складною науковою проблемою, яка потребуе вирь шення для встановлення основних зaкономiрностей ут-ворення екосистемних послуг люами основних люот-вiрних видiв.
Лiсовий бiогеоценоз - це стшка саморегулятивна екологiчнa система, в якш оргашчш компоненти (рос-лини, тварини) нерозривно пов'язаш з неоргашчними (вода, грунт) колообiгом речовин i потоками енергп (Dyrenkov, 1984; Melekhov, 1980). Бiологiчну продук-тивнiсть лгав розглядають як основну 1х характеристику, яка визначае хвд обмiнних процесiв у лiсових еко-системах i використовують пiд час ощнювання депону-вально! мiсткостi лiсiв, для еколопчного монiторингу, для стiйкого ведения люового господарства, пiд час мо-делювання продуктивностi лiсiв з урахуванням гло-бальних змiн, для вивчення структури i рiзномaнiтностi лiсового покриву (Usoltsev, 2007; Fowler, Low & Stone, 2002).
Одним з основних показнишв бюпродуктивносп е
динамiка рослинно! бюмаси. Загальна бюмаса скла-даеться зi сукупностi оргашчно! речовини живих i ввд-мерлих рослин або частин дерев, що вщмерли. Для виз-начення найдинамiчнiшоl складово!' бiомаси, яка вщг-рае головну роль у колооб^ речовин та енергп в люо-вому бiогеоценозi, а також для характеристики бюпро-дуктивностi рослинних угруповань, потрiбно вивчити структуру бюмаси.
Важливим питанням, яке забезпечить виршення ба-гатьох завдань екологiчного спрямування i дасть змогу знайти шляхи для рацюнального використання лiсових ресурав, е дослiдження фiтоценозiв за компонентами бюмаси: фиомасою i мортмасою. Ключове значення, у контекстi виконання мiжнародних домовленостей щодо змiн клiмату, для швентаризацп поглинутого вуглецю з атмосфери люовими фiтоценозами, мае встановлення обсягу депонованого вуглецю в компонентах фггомаси i мортмаси вiльхових насаджень (ВПош, 2015; Койуа-revska & ВПош, 2017).
Матерiали та методи дослщження. Для дослвджен-ня структури бюмаси у вшьшаниках було закладено прямокутш пробнi площi в 13-рiчному та в 58^чному насадженнях. Для визначення таксацiйних показник1в
1нформащя про aBTopiB:
Бiлоус Андрш Михайлович, д-р с.-г. наук, професор кафедри лково'Т таксацп та лiсовпорядкування. Email: [email protected] Котляревська Уляна МиколаТвна, здобувач кафедри люово'Т таксацп та лiсовпорядкування.
Email: [email protected] Цитування за ДСТУ: Бiлоус А. М., Котляревська У. М. Структура бюмаси вшьхових насаджень Укра'Тнського Полюся. Науковий
вiсник НЛТУ Укра'Тни. 2017. Вип. 27(9). С. 14-18. Citation APA: Bilous, A. M., & Kotlyarevska, U. M. (2017). The Biomass Structure of Alder Plantations of Ukrainian Polissya. Scientific Bulletin of UNFU, 27(9), 14-18. https://doi.org/10.15421/40270902
деревосташв шд час спостережень дослгджено 10 мо-дельних дерев. Площа першо! дослшно! дiлянки в молодняку становила 0,06 га, вш деревостану - 13 рок1в, середнiй дiаметр - 7,3 см, середня висота - 12,7 м. Склад насадження - 10 Влч, середнш об'ем стовбура у корi - 0,028 м3, старе видове число - 0,526. На момент закладання пробно! площi сума площ перетинiв дослгд-ного деревостану становила 28 м2та-1, кшьшсть дерев на 1 га - 6,7 тис. шт., а запас стовбурiв у корi (М) -189 м3та-1.
Площа друго! дослшно! дiлянки у стиглому наса-дженнi становила 1,2 га, вш деревостану - 58 рок1в, середнш дiаметр - 26,9 см, середня висота - 23,5 м. Склад насадження - 8Влч1Бп1Сз, середнш об'ем стовбура у корi - 0,687 м3, старе видове число - 0,517. На момент закладання ПП сума площ перетишв дослшного деревостану становила 38 м2та-1, к1льк1сть дерев на 1 га -0,8 тис. шт., а запас стовбурiв у корi (М) - 465 м3та-1.
Для визначення мортмаси вiльшаникiв у абсолютно сухому сташ використовували встановлену базисну щшьшсть стовбурiв у корi i гшок у корi (Bilous, 2016). На кожнш пробнiй площi окремо визначали вмiст абсолютно сухо! речовини в опадi грубих гiлок та в тдстил-цi для встановлення мортмаси вщповщних компонентiв.
Результата дослщження та 1х обговорення. За-гальна фггомаса вiльхових насаджень е сукупшстю фь томаси стовбура у кор^ гiлок, листя, коренiв, пiдлiску та ЖНП. Цей показник у дослщному 13-рiчному наса-дженнi становив 101 тта-1 (рис. 1).
]] Фггомаса стовбура у кор1 \/\ Фпомаса плок ^ Фггомаса листя ^ Фиомаса корен I в дерев Ц Фпомаса шдгнеку 0 Фггомаса ЖНП Рис. 1. Структура фгтомаси у 13^чному вгльховому насаджен-нi за компонентами, %
У структурi фiтомаси вшьхового молодняку перева-жала фiтомаса стовбура у корi - 73,6 тта-1 (72,7 %). Найменша частка належала фггомаа пiдлiску - 0,2 % (з них 0,1 % припадала на фггомасу надземно! частини та 0,1 % - на фггомасу корешв пiдлiску). Фiтомаса коренiв дерев представлена 10,4 %, ЖНП - 7,6 % (з них 4,5 % -фггомаса надземно! частини ЖНП та 3,1 % - фггомаса корешв ЖНП), плок - 6,4 та 2,7 % належала фггомаа листя.
Загальна фггомаса стиглого вшьхового насадження становила 246 тта-1 рослинно! оргашчно! речовини (рис. 2).
Фггомаса стовбура у кор1 \/\ Фпомаса плок И Фггомаса листя |\\] Фиомаса коренIв дерев Ц Фпомаса пщшску
^Фггомаса ЖНП Рис. 2. Структура фгтомаси у 58-ргчному вгльховому насаджен-т за компонентами, %
Фггомаса стовбурГв у корГ стиглого вшьхового насадження становила 64 % (158 тта-1), фггомаса корешв -16 % (40 тта-1). Фггомаса гшок та фггомаса тдиску (з коренями (1 %)) - по 7 %. Фггомаса ЖНП (з коренями (3 %)) та фггомаса листя - 4 Г 2 % вшповщно.
Природний вшпад дерев за результатами !х конку-ренцп у деревосташ й ураження хворобами та шкщни-ками деревних рослин були основними причинами ут-ворення мортмаси у вшьшаниках. Мортмаса вшьхових насаджень складалася з мортмаси сухостою, деревно! ламаш, опаду грубих гшок та мортмаси шдстилки. Тен-деншя накопичення фгтомаси протягом всього життя насадження вшповщала динамщ наявно! загально! мортмаси вшьшанишв.
У структург мортмаси вшьхових молодняк1в перева-жала мортмаса шдстилки - 51,7 % (13,5 тта-1), до яко! належить опад листя (29,5 %) г дргбних плок до 1 см (22,2 %). Мортмаса сухостою становила 14,7 % (3,8 тта-1). зокрема 0,1 % - сух1 гшки живих дерев (рис. 3).
^ Мортмаса шдстилки 0 Мортмаса корешв
СухостШ ^ Дсревна ламань
0 Опад грубих плок
Рис. 3. Структура мортмаси у 13-ргчному вгльховому наса-дженш за компонентами, %
Подгбш частки припадали на деревну ламань (разом з мортмасою пшв), мортмасу корешв та опад грубих п-
лок - 9,1, 10,0 та 14,5 % вщповщно. Загальна мортмаса вшьхового молодняка представлена 26,1 тта-1 рослин-но! оргашчно! речовини.
У структурГ мортмаси дослщного 58-рГчного вшьхо-вого насадження переважала мортмаса шдстилки -39,5 % (27 тта-1), яка складалася з опаду дрГбних гшок (18,4 %) та опаду листя (21,1 %). Сухостш у структурГ мортмаси становив 30,4 % (21 тта-1), до якого входили сухГ плки живих дерев (0,7 %).
На мортмасу корешв дерев припадало 20,8 %. По-дГбш частки у структурГ мортмаси займали деревна ла-мань (4,9 %) та мортмаса опаду грубих гшок (4,4 %) (рис. 4). Частка мортмаси пшв у складГ деревно! ламаш становила 0,2 %.
Hi роки стихшних природних явищ (бурелому, сшгола-му). Мортмаса II, IV та V клаав деструкцп займала по-дiбнi частки у структурi деревно! ламаш - вiд 8 до 13 % (рис. 6).
20.8 % ]] Мортмаса шдстилки \/) Мортмаса корен ¡в СухостШ Деревна ламань
Опад груб ах ГШОК
Рис. 4. Структура мортмаси у 58-рГчному вгльховому насадженш за компонентами, %
Мортмасу сухостшних дерев стиглого вшьхового насадження, яка становила 20,4 тта-1 абсолютно сухо! речовини, роздшяли на 2 класи деструкцп (рис. 5).
1 клас деструкцп \/\ 11 клас деструкцп
III клас деструкцп
IV клас деструкцп ^ V клас деструкцп
Рис. 6. Структура мортмаси деревно! ламаш 58-рГчного насадження вгльхи клейко! за класами деструкцп, %
Зпдно зГ застосованою методикою мортмаса пшв вшьхових насаджень належала до мортмаси деревно! ламаш АналГз структури мортмаси пшв за класами деструкцп стиглого насадження свщчить, що майже ва пш належали до III Г IV клаав деструкцп (89 %), пш I та II клаав деструкцп вшсутш, тому що в насадженш остан-ш 10-15 рок1в не проводили рубання та, як зазначено вище, не було бурелому. Загальна мортмаса пшв стиглого вшьхового насадження становила 0,14 тта-1 (рис. 7).
клас деструкцп
Рис. 5. Структура мортмаси сухостшних дерев 58-рГчного насадження вгльхи клейко! за класами деструкцп, %
Найбшьшу частку становили дерева I класу деструкцп - 83 % (16,8 тта-1), а на дерева II класу припадало 17 %.
Мортмаса деревно! ламаш з'являеться у вшьхових насадженнях, яким понад 10 рошв. У дослшному стиг-лому насадженш найбшьшу частку становила деревна ламань III класу деструкцп - 68 % (2,2 тта-1). Малу частку I класу (2 %) можна пояснити вшсутшстю за остан-
|—| ш клас деструкцп J IV клас деструкцп V клас деструкцп Рис. 7. Структура мортмаси птв 58^чного насадження вшьхи клейко! за класами деструкцп, %
У структурi бюмаси вiльхового молодняка 79,5 % припадало на фттомасу i 20,5 % - на мортмасу насадження (рис. 8).
Фттомаса надземно! частини дерева була представлена 65,1 %, фгтомаа корешв належало 8,2 %. Наймен-шу частку становила фгтомаса пiдлiску (0,1 %). У структурi бiомаси займали подГ6ш частки решта компо-нентiв: фiтомаса ЖНП (6,0 %), сухостш (3,0 %), опад грубих гшок (3,0 %), мортмаса корешв (2,0 %) та деревна ламань (1,9 %). Бюмаса вшьхового молодняку представлена 127 тта-1 рослинно! оргашчно! речовини.
Надземна ф| то мае а деревостану g ФЬомаса KOpeHia дерев И Деревна ламань
I Фггомаса П1дл1ску Ц] Мортмаса шдстилки
I ФЬомаса ЖНП И Опад грубих плок
I Сухостой Д Мортмаса корешв
Рис. 8. Структура рослинно бюмаси у 13-pi4HOMy вiльховому насадженнi за компонентами фггомаси та мортмаси, %
Бiомаса стиглого вшьхового насадження (рис. 9) представлена 315 т-га"1 рослинно! оргашчно! речовини.
4,6 ®4, 1,1 %,
Табл. Структура бюмаси вшьхових насаджень
№ з/п Компонент бюмаси вшьхове насадження,%
13^чне 58^чне
1 Загальна фггомаса 79,5 78,2
1.1 Надземна фггомаса деревостану 65,1 57,2
1.1.1 Фггомаса стовбура у ю^ 57,9 50,2
1.1.2 Фггомаса гшок 5,0 5,6
1.1.3 Фггомаса листя 2,2 1,4
1.2 Фггомаса корешв дерев 8,2 12,7
1.3 Фггомаса шдшску 0,2 5,1
1.3.1 Надземна фггомаса шдшску 0,1 4,3
1.3.2 Фггомаса корешв шдшску 0,1 0,8
1.4. Фггомаса ЖНП 6,0 3,2
1.4.1 Надземна фггомаса ЖНП 3,6 0,9
1.4.2 Фггомаса корешв ЖНП 2,4 2,3
2 Загальна мортмаса 20,5 21,8
2.1 Сухостш 3,0 6,7
2.1.1 Сухостшт дерева 2,98 6,5
2.1.2 Cyüi гшки живих дерев 0,02 0,2
2.2 Деревна ламань 1,8 1,1
2.2.1 у тому чи^ пш - 0,1
2.3 Опад грубих гшок 3,0 0,9
2.4 Мортмаса шдстилки 10,6 8,6
2.4.1 Опад дрiбних гшок 4,6 4,0
2.4.2 Опад листя 6,2 4,6
2.5 Мортмаса корешв дерев 2,1 4,5
3 Загальна бюмаса 100 100
^ Надземна фггомаса дсрсвостану g ФЬ-омаса корешв дерев Ш Деревна ламань
Q Фггомаса пилшку Q] Мортмаса шдстилки
^ Фггомаса ЖНП | Онад грубих плок
И CyxocTiii Д Мортмаса корешв
Рис. 9. Структура рослинно бiомаси у 58^чному вiльховомy насадженнi за компонентами фггомаси та мортмаси, %
У стрyктyрi бiомаси 58-рiчного вiльшаникy пере-важна роль належала надземнiй фiтомасi деревостану -180 тта-1 (57,2 %), яка включала фiтомасy стовбура (50,1 %), фiтомасy гiлок (5,6 %) та фiтомасy листя (1,5 %). Найменшу частку становила деревна ламань (зокрема пш (0,1 %)) - 1,1 % та опад грубих плок - 1 %. Фггомаса коренiв дерев становила 39,9 т-га-1 абсолютно сухо! речовини, а мортмаса корешв - 14,3 тта-1. Мор-тмаа шдстилки та сухостою у стрyктyрi бюмаси стиглого вшьшанику належала 8,6 та 6,7 % вшповщно. Фь томаса шдшску становила 16,1 т га-1 (з них фггомаса надземно! частини - 4 та 1 % фггомаса корешв тдтс-ку), фггомаса ЖНП представлена 10 тта-1 абсолютно сухо! речовини (з них 2 % становить фггомаса надземно! частини та 1 % - фггомаса корешв ЖНП).
У стрyктyрi загально! бюмаси вшьхових насаджень Украшського Полюся частка надземно! фггомаси деревостану зменшувалася вш 65,1 % у молодняку до 57,2 % у стиглому насадженш, через зменшення частки крони в дерев у стиглому вщ, частка фггомаси пiдлiскy змiнювалася вщ 0,2 до 5,1 % (табл.).
Частка опаду грубих плок зменшувалася вш 3,0 % до 0,9 %, що пов'язано зi зменшенням iнтенсивностi очищення стовбурiв вiд плок у зрших насадженнях. Частка мортмаси шдстилки зменшувалася вш 10,6 % до 8,6 %. Виявлено, що у структурi рослинно! бюмаси вшьхових лгав Укра!нського Полюся загальна мортмаса становила 20,5 % в молодняку та 21,8 % у стиглому насадженш.
Висновок. На основi емшричних дослщних даних в абсолютно сухому сташ встановлено структуру бюмаси вшьхових насаджень Укра!нського Полiсся за основни-ми компонентами. За результатами дослгджень встановлено, що частка надземно! фггомаси деревостану зменшувалася вш 65,1 % у молодняку до 57,2 % у стиглому насадженш у структурi загально! бюмаси, а частка фгтомаси шдлюку змшювалася вш 0,2 % до 5,1 %. Разом з тим, частка опаду грубих гшок зменшувалася вш 3,0 % до 0,9 %, а частка мортмаси шдстилки зменшувалася вш 10,6 % до 8,6 %. Виявлено, що у структурГ рослинно! бь омаси вшьхових лгав загальна мортмаса становила 20,5 % в молодняку та 21,8 % у стиглому насадженш.
Перелш використаних джерел
Bilous, A. M. (2015). Struktura deponovanoho vuhletsiu vilkhovykh lisiv Ukrainskoho Polissia [Structure of the deposited carbon of the aldern forests of Ukrainian Polessya]. Scientific Bulletin of UNFU, 25(1), 31-36.
Bilous, A. M. (2016). Bioproduktyvnist ta ekosystemni funktsii mi-akolystianykh lisiv Ukrainskoho Polissia [Biological productivity and ecosystem functions of softwood deciduous forests in the Ukrainian Polissya]. Doctoral dissertation for agrycultural sciences (06.03.02 - Forest management and forest taxation). Kyiv. 406. [in Ukrainian].
Dyrenkov, S. A. (1984). Struktura y dynamyka taezhnykh elnykov [Structure and dynamics of taiga spruce forests]. Leningrad: Nauka. 174 p. [in Ukrainian]. Fowler, A., Low, K., & Stone, J. (2002). Earth observation for sustainable development: Using space-based technology for monitoring Canadas forests. Information Forestry, 6-7. Canadian Forest Service. Pacific Forestry Centre. Victoria; British Columbia. Kotlyarevska, U. M., & Bilous, A. M. (2017). Deposited Carbon and Energy Stock in Coarse Woody Debris of Alder Forests in Ukraini-
an Polissya. Scientific Bulletin of UNFU, 27(4), 39-43. https://doi.org/10.15421/40270408 Lakyda, P. I., Vasylyshyn, R. D., Blyshchyk, V. I., & Bilous, A. M. (2017). Lystiani derevostany Ukrainy: ftomasa ta eksperynentalni dani [Leafy forests of Ukraine: fitomass and experimental data]. Korsun-Shevchenkivskyi. 483 p. [in Ukrainian].
Melekhov, Y. S. (1980). Lesovedenye [Forest Science]. Moscow: Lesn. prom-st. 408 p. [in Russian].
Usoltsev, V. A. (2007). Byolohycheksaia produktyvnost lesov Sever-noi Evrazyy: metody, baza dannykh y ee prylozhenye [Biological productivity of Northern Eurasia forests: methods, database and its application]. Ekaterynburh: UrO RAN. 637 p. [in Russian].
А. М. Белоус, У. Н. Котляревская
Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, г. Киев, Украина
СТРУКТУРА БИОМАССЫ ОЛЬХОВЫХ НАСАЖДЕНИЙ УКРАИНСКОГО ПОЛЕСЬЯ
Исследована структура биомассы ольховых насаждений Украинского Полесья, в частности структура фитомассы и мор-тмассы насаждений ольхи в молодом и спелом возрасте. Установлено, что в структуре фитомассы ольхового молодого насаждения преобладала фитомасса ствола в коре - 72,7 % (74 т-га"1). Выявлено, что фитомасса стволов в коре спелого ольхового насаждения составляла 158 т-га-1, а общая фитомасса спелого ольхового насаждения - 246 т-га-1 растительного органического вещества. Установлено, что в структуре мортмассы молодого насаждения ольхи клейкой преобладала мортмасса подстилки - 51,7 % (13,5 т-га-1) и мортмасса сухостоя - 14,6 % (3,8 т-га-1). Отмечено, что в структуре мортмассы спелого 58-летнего ольхового насаждения также преобладала мортмасса подстилки - 39,5 % (27 т-га-1). Выявлено, что мортмасса сухостойных деревьев спелого ольхового насаждения составляла 21 тта-1 абсолютно сухого вещества, в котором наибольшую часть составляли деревья I класса деструкции - 83 %. Отмечено, что в структуре мортмассы валежа спелого насаждения наибольшую часть составлял валеж III класса деструкции - 2,2 т-га-1 (68 %), а общая мортмасса пней 58-летнего ольхового насаждения представляла собой 0,14 т-га-1, почти все пни принадлежали к III и IV классам деструкции (89 %). Установлено, что растительная биомасса молодого насаждения ольхи клейкой представлена 127 тта-1 органического вещества, а в структуре биомассы ольхового молодняка 79,5 % приходилось на фитомассу и 20,5 % - на мортмассу. Биомасса спелого ольхового насаждения представлена 315 тта-1 растительного органического вещества. Установлено, что в структуре общей биомассы ольховых насаждений Украинского Полесья часть надземной фитомассы древостоя уменьшалась от 65,1 % в молодняке до 57,2 % в спелом насаждении, часть фитомассы подлеска изменялась от 0,2 % до 5,1 %, часть опада толстых веток уменьшалась с 3,0 % к 0,9 %, часть мортмассы подстилки уменьшалась от 10,6 % до 8,6 %. Выявлено, что в структуре растительной биомассы ольховых лесов Украинского Полесья общая мортмасса составляла 20,5 % в молодняке и 21,8 % в спелом насаждении.
Ключевые слова: биомасса; фитомасса; мортмасса; древостой; сухостой; валеж; органическое вещество.
A. M. Bilous, U. M. Kotlyarevska
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
THE BIOMASS STRUCTURE OF ALDER PLANTATIONS OF UKRAINIAN POLISSYA
An important issue that will provide the solution of many environmental problems and will find ways to rational use of forest resources is the study of phytocoenoses by biomass components: live biomass and dead biomass. The total live biomass of alder stands is the totality of the live biomass of the trunk in the bark, branches, leaves, roots, understorey, and green forest floor. This indicator in the experimental 13-year-old forest was 101 t-ha-1. The total live biomass of the mature alder forest was 246 t-ha-1 of plant organic matter. The natural decomposition of trees was the main cause of the formation of dead biomass in alder forests as a result of their competition in the stand and the defeat of diseases and pests of woody plants. The trend of accumulation of live biomass throughout the life of the stand was in line with the dynamics of the available total dead biomass of alder forests. Snags of the mature alder forest, which amounted to 20.4 t-ha-1 of absolutely dry matter, were divided into 2 classes of destruction. Logs in alder forests are more than 10 year old. According to the applied method, the stump of alder forests belonged to the logs. In the structure of biomass of alder young forest 79.5 % was related to live biomass and 20.5 % to dead biomass of forests. Biomass of mature alder forest is represented by 315 t-ha-1 of plant organic matter. In the structure of the total biomass of the alder forests of the Ukrainian Polissya, the proportion of the above-ground live biomass of the tree stands decreased from 65.1 % in young forest to 57.2 % in a mature forest, due to the decrease in the crown fraction in the trees in the mature years, the share of live biomass of the substrate varied from 0.2 % to 5.1 %. The proportion of precipitous rough branches decreased from 3.0 % to 0.9 %, which is associated with a decrease in the intensity of cleaning the trunks from branches in mature stands. The share of underlay fell from 10.6 % to 8.6 %. It was revealed that the total dead biomass made up 20.5 % in young forest and 21.8 % in mature stand in the structure of plant biomass of alder forests of Ukrainian Polissya. On the basis of empirical research data in the absolutely dry state, the structure of biomass of alder forests of the Ukrainian Polissya was established on the main components.
Keywords: total biomass; live biomass; dead biomass; stand; snags; logs; organic matter.
