CC BY
19
нлты
УКРЛ1НИ
wi/ган
Науковий bIch и к НЛТУ УкраТни Scientific Bulletin of UNFU http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40270408
Article received 12.04.2017 р. Article accepted 24.05.2017 р. УДК 630*53
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
[^1 Correspondence author U. M. Kotlyarevska ulyana.rengach@mail.ru
У. М. Котляревська, А. М. Бглоус
Нацюнальний ушверситет бюресур^в i природокористування Украши, м. Кшв, Украша
ДЕПОНОВАНИЙ ВУГЛЕЦЬ ТА ЗАПАС ЕНЕРГП У ГРУБОМУ ДЕРЕВНОМУ ДЕТРИТ
В1ЛЬХОВИХ Л1С1В УКРАШСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Здшснено аналiз бази даних повидшьно'Т характеристики вшьхових лiсiв УкраТнського Полiсся та встановлено запас сухостою i деревноТ ламанi у вiльшаниках за даними повиIцiльноТ бази даних люовпорядкування. Встановлено особливосп структури запасу сухостою i деревноТ ламанi за лгавничо-таксацшними параметрами. Визначено, що насадження вiльхи клейкоТ в УкраТнському Полiссi мають запас сухостою 145 тис. м3 та деревноТ ламаш - 41 тис. м3, зокрема тiльки 3 % деревноТ ламаш вважають л^вдною. Визначено, що середнiй запас сухостшних дерев становить 11,0 м3га-1, а середнш запас деревноТ ламаш - 10,2 м3та-1. Зазначено, що основний запас сухостшних дерев та деревноТ ламаш клейковшьхових лгав (88,7 %) зосереджено у деревостанах вегетативного походження. Вказано, що частка запасу сухостою i деревноТ ламанi ввд-носно загального запасу стовбурiв у корi клейковшьхових насаджень УкраТнського Полюся iз сухостоем та деревною ламан-ню становить 7,8 %. Визначено, що за площею частка насаджень вшьхи клейкоТ вегетативного походження становить 89,5 % ушх лiсiв з наявним грубив деревним детритом понад 5 м3та-1. У межах УкраТнського Полюся у грубому деревному детрип (сухостш i деревна ламань) клейковшьхових насаджень накопичено вуглецю 39,9 Гг С. Депонований вуглець у мор-тмаа сухостою вшьхових насаджень у межах адмЫстративних областей у середньому становить ввд 2,2 Мг С-га-1 (Во-линська обл.) до 3,0 Мг С- га-1 (КиТвська i Чернiгiвська обл.). Загальний запас енергй у грубому деревному детрип вшьшани-кiв становить 1,43 ПДж. В умовах УкраТнського Полiсся запас енергй в деревнш ламанi змiнюеться вiд 61 ГДж- га-1 (Сумсь-ка обл.) до 125 ГДж- га-1 (Чершпвська обл.).
Ключовi слова: сухостш; деревна ламань; вшьха клейка; площа; запас стовбурiв; таксацiйний видш.
Вступ. Лiсовi екосистеми - це один з найбшьших резервуар1в вуглецю, який вiдiграe важливу роль у глобальному вуглецевому цикл у процес депонування та емки вуглецю. Глобальш змiни клiмату, якi спричинеш антропогенними чинниками, призвели до активiзацi! дослiджень вуглецевого бюджету лiсiв й ктотного збiльшення кiлькостi наукових дослвджень i3 ощнюван-ня вуглецевого циклу та шших екологiчних функцiй т-сових екосистем (Shvydenko, Lakyda & Shchepashchen-ko, 2014; Lakyda, 2001; Lakyda, Bilous & Vasylyshyn, 2010; Rozhak, 2015).
Значения лк1в для регулювання концентраци парни-кових газ1в в атмосферi визнано ключовими мiжнарод-ними угодами щодо стабШзаци глобального кшмату. У 2015 р. було прийнято Паризьку клiматичну угоду, що прийшла на змiну Кiотському протоколу. бвропейсь-кий Союз, Укра!на та ще понад 70 кра!н свиу ратифшу-вали Паризьку клiматичну угоду в 2016 р. та зобов'яза-лися сшльно досягнути чисто нульових викидгв парни-кових газ1в в атмосферу у рамках протиди глобальним змiнам клiмату. Головне завдання ще! угоди - досягти балансу мiж антропогенними викидами i джерелами поглинання парникових газ1в, тобто дiйти до "чисто нульових викидгв" до юнця ХХ1 ст. (Secretariat Working Group on the Durban, United Nations, 2015). Для реалiза-ци поставленого завдання потрiбне продовження комплексного дослвдження бiосфери, зокрема й лкових екосистем.
Мортмаса е невiд'eмним елементом бюгеоценозу i вiдiграe важливу роль не тшьки в Kpyroo6iry вуглецю, але i в забезпеченнi бiологiчного pi3HOMamrra лiсових екосистем (Bilous, 2014; Shvydenko, Lakyda & Shche-pashchenko, 2014; Harmon, Franklin & Swanson, 1986). Мортмаса, як середовище кнування piзноманiтних уг-руповань мiкpооpганiзмiв та комах, е важливим елементом бюлопчних та екологiчних взаемозв'язк1в у лкових екосистемах (Lakyda, et al., 2012; Mukhortova & Evgra-fova, 2005).
Ощнювання вуглецевого циклу в piзноманiтних типах лiсових екосистем на сьогодш е однiею з актуаль-них проблем екологи та лк1вництва (Shpakivska & Maryskevych, 2009; Shpakivska, 2013). Ощнювання бюджету вуглецю неможливе без ввдомостей про резерву-ари вуглецю в основних складниках лкових екосистем. Зокрема, важливу роль у вуглецевому цикл лiсy мае мортмаса сухостою, деревно! ламанi, опад грубих гiлок та пiдстилка. Мортмаса сухостшних дерев та деревно! ламаш переважно формуе грубий деревний детрит, а мортмаса шдстилки, зазвичай, представлена дpiбним опадом плок i листя.
Методика та матерiали дослiдження. Для проведения дослвдження використано даш лковпорядкуван-ня про запас сухостою та деревно! ламаш (захаращенос-ri) на 3,5 тис. лiсотаксацiйних видшах лкогосподарсь-ких пiдпpиемств. Дослiджyвали вiльховi насадження в межах Укра!нського Полкся. Для визначення обсягу
Цитування за ДСТУ: Котляревська У. М., Бтоус А. М. Депонований вуглець та запас енергй у грубому деревному детрип
вшьхових лiсiв УкраТнського Полюся. Науковий вюник НЛТУ УкраТни. 2017. Вип. 27(4). С. 39-43. Citation APA: Kotlyarevska, U. M., & Bilous, A. M. (2017). Deposited Carbon and Energy Stock in Coarse Woody Debris of Alder Forests in Ukrainian Polissya. Scientific Bulletin of UNFU, 27(4), 39-43. https://doi.org/10.15421/40270408
депонованого вуглецю використано рекомендацп Intergovernmental Panel on Climate Change (IPCC). Для аналь зу депонованого вуглецю та запаав енергп враховано сухостш i деревну ламань ycix деревних видiв, якi входили до складу вшьхових насаджень.
Результати дослщження. За даними люовпорядку-вання, запас стовбyрiв у корi м'яколистяних лiсiв Укратнського Полiсся становить 159,4 млн м3, запас вшьхо-вих лiсiв - 59,9 млн м3. Запас сухостою i деревнот лама-нi м'яколистяних лiсiв у люовому фондi Укратни становить 0,8 млн м3, у вiльшаниках - 0,3 млн м3. Загальний запас сухостою люових дiлянок, вкритих люовою рос-линнiстю, в Укратнському Полюс становить 3,4 млн м3, а деревно'1 ламанi - 0,2 млн м3.
Площа вiльхових деревостанiв в УкраТнському По-лiссi становить майже 367 тис. га. У вшьшаниках на плошд понад 13 тис. га люовпорядкуванням виявлено 145 тис. м3 сухостою, а також на 4 тис. га - майже 41 тис. м3 деревнот ламанi. У вшьшаниках, де облшова-но сyхостiй та деревну ламань, середнш запас сухостою становить 11,0 м3та-1, а деревнот ламаш - 10,2 м3та-1.
Основна частка запасу сухостою та деревнот ламаш (88,7 %) вшьхових лiсiв Укратнського Полюся зосере-джена в насадженнях вегетативного походження (табл. 1).
Табл. 1. Розподш лiсiв вшьхи клейкоТ з наявним грубим
деревним детритом за площею, запасом та кшькштю _впдЫв_
Походження Площа, га Запас стовбу-рiв у кор^ тис. м3 Кшьюсть ви-дшв, шт.
Деревна ламань
Вегетативне 3445,6 34,20 776
Насшневе 528,9 6,33 144
Разом 3974,5 40,53 920
Сухостш
Вегетативне 11927,4 130,26 2328
Насшневе 1276,3 14,63 325
Разом 13203,7 144,89 2653
За площею частка насаджень вiльхи клейкот вегетативного походження становить 89,5 % уах лiсiв з наявним грубим деревним детритом понад 5 м3та-1 (уах деревних видiв), а за кшьюстю таксацiйних видiлiв -86,9 %.
У зв'язку з рiзною площею частин адмшстративних областей у межах Укратнського Полюся та Т'х люистю-тю, розподiл плошi вiльшаникiв iз сухостоем та дерев-ною ламанню за областями е нерiвномiрним (табл. 2): Волинська - 33,3 Житомирська - 27,7, Рiвненська - 21,1, Китвська - 10,1, Чернiгiвська - 7,2, Сумська - 0,6 %.
Табл. 2. Розподш площi лшв вшьхи клейкоТ за _адмшштративними областями_
Адмшштра-тивна область Площа насаджень iз сухостоем, га Площа насаджень iз деревною ламанню, га Загальна площа, га
Волинська 3714,7 2008,2 5722,9
Житомирська 4147 607,9 4754,9
Кшвська 1142 590,3 1732,3
Рiвненська 2920,4 707 3627,4
Сумська 94,5 16,1 110,6
Чернiгiвська 1185,1 45 1230,1
Разом 13203,7 3974,5 17178,2
Найбiльше вiльхових лiсiв iз сухостоем припадае на Житомирську - 4147 га, Волинську - 3714,7 га i Рiв-ненську област - 2920,4 га, а найменше - на Сумську -94,5 га (рис. 1). 40
Щодо структури плошi вшьхових насаджень Укратнського Полюся iз запасом деревнот ламанi (рис. 2), то половина (50,5 %) знаходиться у Волинськш обл., а решта, майже з однаковими частками, у Рiвненськiй (17,8 %), Житомирськiй (15,3 %) та Китвськш (14,9 %) областях. Найменше вiльхових лiсiв iз деревною ламанню у Сумськш та Чернiгiвськiй областях - 0,4 % та 1,1 % вщповщно.
9,0 %
ПП Волинська S Р1вненська □ Житомирська ■ Сумська н Кшвська ОЧершпвська
Рис. 1. Структура площi вiльшаникiв з наявним сухостоем за адмшстративними областями
1,1 %
□ Волинська ЕЭ Кшвська 13 Житомирська СШвненська ■ Сумська □ Черн1г1вська
Рис. 2. Розподш площi вiльшаникiв з наявною деревною ламанню за адмшютративними областями
Майже однакова частка запасу сухостою i деревнот ламанi вшьшаниюв знаходиться у Волинськiй -50,37 тис. м3 (27,2 %) i Житомирськiй - 50,33 тис. м3 (27,1 %) областях. Меншi частки мають Рiвненська (23,1 %), Китвська (13,6 %) i Чернiгiвська (8,3 %) область Найнижчий показник запасу грубого деревного детриту у Сумськш обл. - 0,7 %. Всього 3 % деревнот ламаш лiсiв вшьхи клейкот Укратнського Полюся визна-чили шд час люовпорядкування як лшвщну (табл. 3).
Табл. 3. Розподш запасу лшв вшьхи клейкоТ iз сухостоем
та деревною ламанню за адмшштративними областями
Адмшштра-тивна область Сухостш, тис. м3 Деревна ламань, тис. м3 Загальний запас, тис. м3
всього лквщна
Волинська 34,51 15,86 3,36 50,37
Житомирська 42,60 7,73 0,52 50,33
Кшвська 16,57 8,62 0,01 25,19
Рiвненська 35,22 7,59 1,00 42,81
Сумська 1,19 0,10 0,01 1,29
ЧернЫвська 14,80 0,63 0,14 15,43
Разом 144,89 40,53 5,04 185,42
Загалом розподл запасу сухостою вiльшаникiв за адмшктративними областями мае вiдмiнну тенденцш, порiвняно з розподiлом загального обсягу деревного детриту. Найбшьша частка грубого деревного детриту припадае на Житомирську - 42,6 тис. м3 (29,5 %), PiB-ненську - 35,2 тис. м3 (24,3 %) та Волинську - 34,5 тис. м3 (23,8 %) областi. На Ки'твську та Чернiгiвську припадае 11,4 % i 10,2 % вдаовдао. Найменша частка сухостою (0,8 %) належить Сумськiй обл. (рис. 3).
¡25
1.20 О
^ 15
о а
5 10
■sV
4х
ч^4
с1
Рис. 3. Структура запасу сухостою в1льхових л1с1в за адм1шстративними областями
Запас деревнот ламан1 в1льшаник1в найб1льший у Волинськ1й обл. - 15,86 тис. м3 (39,1 %). Приблизно од-накова частка запасу припадае на Житомирську -7,73 тис. м3 (19,1 %), Китвську - 8,62 тис. м3 (21,3 %) та Р1вненську - 7,59 тис. м3 (18,7 %) област1. Найменший запас деревнот' ламан1 у Сумськш обл. - 0,1 тис. м3
(0,2 %) (рис. 4)
Рис. 4. Структура запасу деревно! ламаш в1льхових л1с1в за адм1шстративними областями
Найбшьша к1льк1сть вид1л1в 1з запасом сухостою 1 деревнот ламаш знаходиться у Житомирськш обл. -1116 шт. (31,2 %), дещо менше у Волинськш - 923 шт. (25,8 %) 1 Р1вненськ1й - 885 шт. (24,8 %) областях (табл. 4). Найменша кшьккть видЫв - т1льки 34 шт. (1 %) припадае на Сумську область, де 1 найменша пло-ща 1 запас в1льхових л1с1в 1з сухостоем 1 деревною ла-манню.
Загалом частка запасу сухостою 1 захаращеност1 в1д-носно загального запасу вшьхових насаджень Укратнсь-кого Пол1сся 1з сухостоем та деревною ламанню стано-вить 7,8 %, а в межах вшових груп зм1нюеться в1д 6,8 % (пристигаюч1 насадження) до 38,1 % (молодняки) (рис. 5).
Табл. 4. Розподш вид1л1в л1с1в в1льхи клейко! i3 запасом сухостою i деревною ламанню за адмiнiстративними областями
Адмшктра-тивна область Кiлькiсть видiлiв з наявним деревним детритом, шт.
сухостш деревна ламань разом
всього лшвщна
Волинська 569 354 136 923
Житомирська 924 192 20 1116
Кшвська 295 147 4 442
Рiвненська 677 208 38 885
Сумська 28 6 1 34
Чернiгiвська 160 13 2 173
Разом 2653 920 201 3573
Рис. 5. Частка запасу сухостою та деревно! ламаш лгав вiльхи клейко! у загальному запасi вiльхових насаджень Украшського Полiсся
Унаслiдок вiдмирання дерев у насадженнях, в основному, формуеться мортмаса сухостiйних дерев. Де-понований вуглець, який накопичуеться у фгсомас у процесi росту й розвитку дерев, поступово вившь-няеться пiд час довготривалого процесу розкладання деревини. Оцiнювання депонованого вуглецю в мор-тмасi мае важливе значения для до^дження вуглеце-вого циклу в лкових екосистемах.
Основою для визначення депонованого вуглецю в компонентах грубого деревного детриту вшьхових насаджень були даш про мортмасу сухостою i деревнот ламанi в абсолютно сухому сташ та вмiст вуглецю в 6i-омасi. Для цього використано довiдковi данi про базис -ну щiльнiсть мортмаси вшьхи (Bilous, 2014; Bilous, 2015) та рекомендацй' про вмiст вуглецю в абсолютно сухш бiомасi (Solomon, et al., 2007; Matthews, 1993). Змiст розрахунку вдображае залежнiсть.
Mc = 0.50M', (1)
де: Мс - депонований вуглець у компонентах грубого деревного детриту; М - мортмаса сухостшних дерев або деревнот ламаш в абсолютно сухому сташ.
Загальний обсяг депонованого вуглецю в деревному детрит вшьхових лiсiв Укратнського Полкся становить 39,9 Гг С (табл. 5). Депонований вуглець у мортмасi сухостою вшьхових насаджень у межах адмшктративних областей становить вщ 2,2 Мг С-га-1 (Волинська обл.) до 3,0 Мг С-га-1 (Китвська i Чернiгiвська обл.). Показни-ки депонованого вуглецю в мортмасi сухостою Жито-мирськот та Сумськот областей на 7,7 % менш^ а Рiв-ненськот на 11,5 % бшьш^ нiж у середньому для Укратнського Полкся. У мортмасi деревнот ламаш наймен-ше депонованого вуглецю зосереджено в лках Сумськот обл. - 1,7 Мг С-га-1, найвищий показник вуглецю мають лiси Чершпвськот обл. - 3,5 Мг С-га-1. Показни-
ки депонованого вуглецю в мортмасi деревно! ламанi Волинсько! обл. на 17,1 % менш^ а Житомирсько!' та Ки!'всько!' - на 21,9 % i 18,3 % вiдповiдно, биьш^ нiж у середньому для Укра!нського Полiсся.
Лiсовi фiтоценози характеризуються довготривалим перiодом накопичення, утримування та вившьнення вуглецю, що супроводжуеться поглинанням та перетво-ренням великих обсяг1в енерги (Б1ёикЬ, 2007). Переач-но в однш тоннi вуглецю мiститься 35,76 ГДж енергп (Б^ёепко, Nilsson & ОЬе^етег, 2004).
Загальний вмiст енергп у компонентах мортмаси (сухосто! i деревнiй ламанi) в1льхових лiсiв Укра!нсько-го Полiсся становить 1,43 ПДж. Середнш запас енергп в мортмас сухостою в1льхових насаджень у межах ад-мiнiстративних областей становить вщ 79 ГДж- га-1 (Во-линська обл.) до 107 ГДж- га-1 (Ки!вська i Чернiгiвська областi). Показники запасу енерги в мортмас сухостою за площею у Житомирськiй та Сумськш областях на 7,5 % менш^ а Рiвненсько! на 11,8 % биьш^ нiж у середньому для Укра!нського Полiсся.
Табл. 5. Депонований вуглець та енергiя грубого деревного детриту вшьхових насаджень Украшського Полiсся
Адмшютративна область Депонований вуглець, Гг С Вмют енергп, ТДж
Сухостш
Волинська 7,4 265
Житомирська 9,2 328
Кшвська 3,6 127
PiBHeHCb^ 7,6 271
Сумська 0,3 9
Чершпвська 3,2 114
УкраТнське Полюся 31,2 1114
Деревна ламань
Волинська 3,4 122
Житомирська 1,7 59
КиТвська 1,9 66
Рiвненська 1,6 58
Сумська 0,0 1
Чершпвська 0,1 5
УкраТнське Полюся 8,7 312
В умовах Укра!нського Полiсся запас енергп в де-ревнiй ламанi змiнюеться вiд 61 ГДж-га-1 (Сумська обл.) до 125 ГДж- га-1 (Чершпвська обл.).
Показники запасу енергп в мортмас деревно! ламаш Волинсько! обл. на 17,1 % менш^ а Житомирсько! та Ки!всько! - на 21,9 % i 18,3 % ввдповщно, биьш^ нiж у середньому для Укра!нського Полiсся.
Висновок. Загалом в Укра!нському Полiссi в дерев-ному детрит вiльхових лiсiв зосереджено 39,9 Гг С. Загальний запас енергп у грубому деревному детрит (су-хостш i деревна ламань) становить 1,43 ПДж. У лках вшьхи клейко! Укра!нського Полiсся на площi 17,2 тис. га зосереджено 185,42 тис. м3 сухостою та деревно! ламаш. Середнш запас сухостою становить 11,0 м3га-1, а середнш запас деревно! ламаш - 10,2 м3га-1. Основний запас сухостою та деревно! ламаш вшьхових лiсiв (88,7 %) зосереджено в деревостанах вегетативного по-ходження.
Перелж використаних джерел
Bilous, A. M. (2014). Metodyka doslidzhennia mortmasy lisiv [Methodology of research mortmass of forests]. Biological Resources and Nature Managment, 6(3-4), 134-145. [in Ukrainian].
Bilous, A. M. (2015). Struktura deponovanoho vuhletsiu vilkhovykh lisiv Ukrainskoho Polissia [The Structure of the Deposited Carbon in Alder Forests of Ukrainian Polissya]. Scientific Bulletin of Ukrainian National Forestry University, 25(3), 31-36. [in Ukrainian].
Didukh, Ia. P. (2007). Porivnialna otsinka enerhetychnykh zapasiv ekosystem Ukrainy [Comparative estimation of power supplies of ecosystems of Ukraine]. Ukrainian botanical magazine, 2, 177194. [in Ukrainian].
Harmon, M. E., Franklin, J. F., & Swanson, F. J. (1986). Ecology of coarse woody debris in temperate ecosystems. Abvance in Ecological Research, 15, 133-302.
Lakyda, P. I. (2001). Dynamyka zapasov uhleroda v lesakh Ukraynti [A dynamics of supplies of carbon is in theforests of Ukraine]. Collection of scientific works: Problem of silvics and forestry, 56, 8690. [in Russian].
Lakyda, P. I., Bilous, A. M., & Vasylyshyn, R. D. (2010). Osychnyky Skhidnoho Polissia Ukrainy — nadzemna fitomasa ta deponovanyi vuhlets [Aspen stands of East Polesye of Ukraine is above-ground fitomass and deposited carbon]. Korsun-Shevchenkivskyi: FOP V. M. Havryshenko. [in Ukrainian].
Lakyda, P. I., Bilous, A. M., Vasylyshyn, R. D., Matushevych, L. M., & Makarchuk, Ia. I. (2012). Bioproduktyvnist ta enerhetychnyi po-tentsial miakolystianykh derevostaniv Ukrainskoho Polissia: mo-nohrafiia [Bioproductivity and power potential of small-leaved stands of Ukrainian Polissya]. Korsun-Shevchenkivskyi: FOP V. M. Havryshenko. [in Ukrainian].
Matthews, G. (1993). The Carbon Contents of Trees. Forestry Commission. Tech. Paper 4, 21-23.
Mukhortova, L. V., & Evgrafova, S. Yu. (2005). Dynamics of Organic Matter Decomposition and Microflora Composition of Forest Litter in Artificial Biogeocenoses. Biology Bulletin, 32(6), 609-614.
Rozhak, V. P. (2015). Tsykl vuhletsiu v lisovykh ekosystemakh Stryis-ko-Sianskoi Verkhovyny (Ukrainski Karpaty) [A cycle of carbon is in the forest ecosystems of Stryisko-Sianskoi of Verkhovyna (Ukrainian Carpathians)]. Lviv: Svit. [in Ukrainian].
Secretariat Working Group on the Durban, United Nations. (2015). Synthesis report on the aggregate effect of the intended nationally determined contributions. Retrieved from URL: http://unfccc.int/resource/docs/2015/cop21/eng/07.pdf.
Shpakivska, I. M. (2013). Balans vuhletsiu u lisovykh ekosystemakh Ukrainskykh Karpat [Balance of carbon in the forest ecosystems of Ukrainian Carpathians]. Scientific bases of maintenance of biotic variety: the Ninth scientific conference of young scientists, 3, 4652. Lviv. [in Ukrainian].
Shpakivska, I. M., & Maryskevych, O. H. (2009). Otsinka zapasiv or-hanichnoho vuhletsiu v lisovykh ekosystemakh Skhidnykh Beskydiv [Estimation of supplies of organic carbon in the foreste-cosystems of East Beskidss]. Forestry and agromelioration, 115, 176-180. Kharkiv: Ukrainian research institute of forestry and ag-roforestmelioration. [in Ukrainian].
Shvidenko, A., Nilsson, S., & Obersteiner, M. (2004). Wood for bioenergy in Russia: Potential and Reality. Wood Energy, 4, 323340.
Shvydenko, A. Z., Lakyda, P. I., & Shchepashchenko, D. H. (Ed.), (2014). Vuhlets, klimat ta zemleupravlinnia v Ukraini: lisovyi sektor: monohrafyia [Carbon, climate and landing management in Ukraine: forestsector: monograph]. Korsun-Shevchenkivskyi: FOP V. M. Havryshenko. [in Ukrainian].
Solomon, S., Qin, D., Manning, M., Chen, Z., Marquis, M., Averyt, K. B., Tignor, M., & Miller, H. L. (Eds.) (2007). IPCC, 2007 a. IPCC 2007: Climate change 2007: The Physical Science Basic. Contribution on Working Group I to the Fourth Assessment Report of the Intergovernmental Panel of Climate Change. Cambridge. Cambridge University Press. Cambridge University Press, 23(2), 996-1000.
У. Н. Котляревская, А. М. Белоус
Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, г. Киев, Украина
ДЕПОНИРУЕМЫЙ УГЛЕРОД И ЗАПАС ЭНЕРГИИ В ГРУБОМ ДРЕВЕСНОМ ДЕТРИТЕ ОЛЬХОВЫХ ЛЕСОВ УКРАИНСКОГО ПОЛЕСЬЯ
Осуществлен анализ базы данных повыдельной характеристики ольховых лесов Украинского Полесья и установлен запас сухостоя и валежа в ольшаниках по данным повыдельной базы данных лесоустройства. Установлены особенности структуры запаса сухостоя и валежа по лесоводственно-таксационным параметрам. Определено, что насаждения ольхи клейкой в Украинском Полесье имеют запас сухостоя 145 тыс. м3 и валежа - 41 тыс. м3, в том числе только 3 % валежа считается ликвидным. Установлено, что средний запас сухостойных деревьев представляет 11,0 м3та-1, а средний запас валежа - 10,2 м3та-1. Отмечено, что основной запас сухостойных деревьев и валежа ольховых лесов (88,7 %) сосредоточен в дре-востоях вегетативного происхождения. Указано, что часть запаса сухостоя и валежа относительно общего запаса стволов в коре ольховых насаждений Украинского Полесья с сухостоем и валежом представляет 7,8 %. Определено, что по площади часть насаждений ольхи клейкой вегетативного происхождения представляет 89,5 % всех лесов с имеющимся грубым древесным детритом свыше 5 м3 ■ га-1. В пределах Украинского Полесья в грубом древесном детрите (сухостое и валеже) ольховых насаждений накоплено углерода 39,9 Гг С. Депонируемый углерод в мортмассе сухостоя ольховых насаждений в пределах административных областей в среднем представляет от 2,2 Мг С • га-1 (Волынская обл.) до 3,0 Мг С • га-1 (Киевская и Черниговская обл.). Общий запас энергии в грубом древесном детрите ольшаников представляет 1,43 ПДж. В условиях Украинского Полесья запас энергии в валеже колеблется от 61 ГДж- га-1 (Сумская обл.) до 125 ГДж • га-1 (Черниговская обл.).
Ключевые слова: сухостой; валеж; ольха клейкая; площадь; запас стволов; таксационный выдел.
U. M. Kotlyarevska, A. M. Bilous
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
DEPOSITED CARBON AND ENERGY STOCK IN COARSE WOODY DEBRIS OF ALDER FORESTS IN
UKRAINIAN POLISSYA
Forest ecosystem is one of the largest reservoirs of carbon, which plays an important role in the global carbon cycle during the deposition and carbon emission. The data of forest management on deadwood stock and coarse woody debris on 3.5 thousand of forestry-biometric sections of forestry enterprises were used for the research. Alder stands within Ukrainian Polissya were researched. The recommendations of Intergovernmental Panel on Climate Change (IPCC) were used to determine the amount of deposited carbon. The area of alder stands in Ukrainian Polissya is almost 367.000 ha. Forest management has identified 145.000 m3 of deadwood in alder forests on the area over 13.000 ha, and, also, almost 41.000 m3 of coarse woody debris on the area of 4.000 ha. The average deadwood stock is 11.0 m3'ha-1, and coarse woody debris - 10.2 m3•hа-1 in alder forests, where deadwood and coarse woody debris is accounted. The fraction of deadwood stock relatively total stock of alder stands of Ukrainian Polissya with deadwood and coarse woody debris is 7.8 % and within the age group ranges from 6.8 % (almost ripe plantations) to 38.1 % (young). The data of deadwood mortmass and coarse woody debris in completely dry state and the carbon content of the biomass were given as a basis for determining the deposited carbon. The total amount of deposited carbon in wood detbris of alder forests of Ukrainian Polissya is 39.9 Gg C. The deposited carbon in deadwood mortmass in alder forests within the administrative regions ranged from 2.2 Mg C-ha-1 (Volyn region) to 3.0 Mg C ha-1 (Kyiv and Chernihiv regions). The least deposited carbon in coarse woody debris mortmass is concentrated in the forests of Sumy region - 1.7 Mg C-ha-1, the forests of Chernihiv region have the highest carbon index - 3.5 Mg C-ha-1. The total energy content in mortmass components (deadwood and coarse woody debris) of alder forests of Ukrainian Polissya is 1.43 PJ. The average energy stock in deadwood mortmass of alder stands within the administrative regions ranged from 79 GJ-ha-1 (Volyn region) to 107 GJ-ha-1 (Kyiv and Chernihiv region). In general, 39.9 Gg C is concentrated in woody debris in alder forests in Ukrainian Polissya. The total energy stock in coarse fragments of wood (dry and broken wood) is 1.43 PJ.
Keywords: snags; logs; black alder; area; wood stock; inventory plot.
1нформащя про aBTopiB:
Котляревська Уляна МиколаТвна, здобувач, Нацюнальний ушверситет бюресурав i природокористування УкраТни, м. КиТв, УкраТна. Email: ulyana.rengach@mail.ru
Бшоус Андрш Михайлович, д-р с.-г. наук, професор, Нацюнальний ушверситет бюресурав i природокористування УкраТни, м. КиТв, УкраТна. Email: abels@ukr.net
