CC BY
9
НЛТУ
ы КРАЖИ
»mutet*
Науковий bIch и к НЛТУУкраТни Scientific Bulletin of UNFU http://nv.nltu.edu.ua
https://doi.org/10.15421/40270505
Article received 22.06.2017 р. Article accepted 29.06.2017 р.
УДК 630*53
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
@ EE3 Correspondence author U. M. Kotlyarevska [email protected]
У. М. Котляревська, О. О. Аврамчук, В. М. Быоус
Нацюнальний утверситет бюресурав i природокористування Украши, м. Кшв, Украта
ФОРМУВАННЯ В1ДПАДУ У ВЫЬХОВОМУ МОЛОДНЯКУ В УМОВАХ УКРАШСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Дослщжено таксацшш параметри деревостану i встановлено особливостi формування вiдпаду у вiльховому молодняку насшневого походження на староорних сiльськогосподарських упддях. Наведено особливостi розподшу дерев вшьхи клейко! (Alnus glutinosa (L.) Gaerth.) у деревостанi природного походження. Зазначено, що деревний детрит мае важливе значення для збереження бiорiзноманiтгя як середовище для iснування живих органiзмiв та ключовий компонент колообiгу речовин у лiсових екосистемах. Встановлено, що у вшьховому молодняку вiдмирають не тшьки ослабленi та пригнiченi дерева, але i здоровi рослини, частка яких може становити понад 40 % ввд загально! кшькост дерев насадження. Здiйснено аналiз розподшу дерев за ступенями товщини та динамжи структури запасу стовбурiв у корi дослiдного клейковiльхового насадження. Встановлено, що запас стовбурiв у ю^ вiльхового молодняка у 2017 р. збшьшився на 8,2 % поршняно з 2015 р. i становив 210 м3та"'. Встановлено, що запас стовбурiв у корi дерев без ознак ослаблення збiльшився на 6,7 % з 2015 по
2016 рр. та на 1,1 % - з 2016 по 2017 рр. Запас стовбурiв у корi ослаблених та вiдмираючих дерев збшьшився на 14,3 % у перюд з 2015 по 2016 рр., та на 62,5 % - з 2016 по 2017 рр. Встановлено, що запас сухостшних дерев зменшився на 4,4 % у перюд з 2015 по 2016 рр. та на 18,2 % - вдаовдао у перюд з 2015 по 2017 рр., а запас деревно! ламаш у перюд з 2016 по
2017 рр. зрю у 2 рази. Загалом поточна змша запасу у вшьховому молодняку у перюд з 2015 по 2017 рр. становила 9,0 м3та" ', а поточний прирют деревостану за запасом - 11,5 м3та"'.
Krnuoei слова: деревостан; сухостш; деревна ламань; вшьха клейка; запас стовбурш.
Вступ. У процеа вiдмирaння дерев у насадженш за результатом природного зрвдження деревостану з вжом формуеться вiдпад дерев. Деревний детрит, як не-вщ'емна складова частина лiсових екосистем, мае свое особливе еколопчне значення в його структур^ осшль-ки е ушкальним компонентом у колообiгу речовин та енергп. Вiдпад насадження формуеться за комплексного впливу бютичного, абютичного та антропогенного факторiв. Основною причиною утворення вiдпаду в ль совiй екосистемi е взаемовплив дерев та умов середови-ща. У мшаних за складом молодняках вщбуваеться формування вiдпаду внаслвдок конкуренцiï деревних рослин рiзних видiв. Передусiм вщмирають ослаблi, пригнiченi та пошкодженi хворобами та комахами дерева. Пюля змикання молодого деревостану вiдпад вщбу-ваеться в основному через активну конкуренцiю мiж деревами за свггло, вологу, грунтове живлення. За дани-ми I. С. Мелехова (Vorobev, 1986), у перюд ввд молодого вжу до настання стиглосп в деревостанi ввдмирае бiльше 95 % початковоï кiлькостi дерев (Pasternak, 2008). Шсля вiку стиглостi ввдпад дерев вiдбуваеться через природне вщмирання насадження. Iнтенсивнiсть формування деревного вщпаду зумовлена лiсiвничими властивостями деревних видiв, внутрiшньовидовими та мiжвидовими взаемовпливами, ктматичними та грун-
товими умовами тощо (Melekhov, 1980).
Одним з найважливших показник1в стану насадження е к1льк1сть дерев, як1 щорiчно вщмирають та формують вiдпад люово! екосистеми (Vorontsov, 1978; Mozolevskaya, Kataev, & Sokolov, 1984). Вiдхилення ве-личини поточного вiдпаду вiд нормального для даного вшу i для даного типу люу сввдчить про зниження стiйкостi люово! екосистеми (Mozolevskaya, Kataev, & Sokolov, 1984)). Проте, процес формування вiдпаду мало дослвджений i потребуе довготривалих спостере-жень.
Розумiння процесу вiдмирання дерев у насадженш, яке тюно пов'язане з розвитком люових екосистем, загалом, буде сприяти проектуванню лiсогосподарських за-ходiв, спрямованих на стiйкий розвиток бiоценозiв i без-перервне та рацюнальне використання лiсових ресурсiв (Mozolevskaya, Kataev, & Sokolov, 1984). Для збереження бiорiзноманiття вiдпад мае велике значення як еле-мент формування люово! екосистеми (Moshnykov & Ananyev, 2013). Деревний детрит, який розкладаеться, е субстратом для мiкобiоти, а вона тдгримуе видове бь орiзноманiття лiсового бiогеоценозу загалом й утворюе екологiчнi нiшi, як1 придатнi для юнування i збереження велико! шлькосп iнших органiзмiв - мiксомiцетiв, комах, таив, тварин (Niemela, 2005; Vorontsov, 1978).
1нформащя про aBTopiB:
Котляревська Уляна МиколаТвна, здобувач, мапстр. Email: [email protected] Аврамчук Олексiй Олексшович, мол. наук. спiвробiтник. Email: [email protected] Бiлоус Валентин Михайлович, канд. с.-г. наук, ст. викладач. Email: [email protected]
Цитування за ДСТУ: Котляревська У. М., Аврамчук О. О., Бтоус В. М. Формування вiдпаду у вшьховому молодняку в умовах
Украшського Полкся. Науковий вiсник НЛТУ Украши. 2017. Вип. 27(5). С. 30-33. Citation APA: Kotlyarevska, U. M., Avramchuk, O. O., & Bilous, V. M. (2017). Formation of dead trees among alder young trees in conditions of Ukrainian Polissya. Scientific Bulletin of UNFU, 27(5), 30-33. https://doi.org/10.15421/40270505
Одним i3 методiв отримання iнформацiï про динамь ку таксацiйних показник1в окремих дерев у насадженш та насадження загалом е результати спостережень на постшних пробних площах. Оцiнювання обсяпв мор-тмаси потрiбне також для визначення ролi деревного вiдпаду у вуглецевому цим лiсових екосистем (Bilous, 2016; Shvydenko, Lakyda, & Shchepashchenko, 2014).
Дослщження особливостей динамiки компоненпв мортмаси у насадженнях можливе завдяки спостере-женням за формуванням вiдпаду та утворенням опаду. В Укрш'ш питання запасу та динамiки вiдмерлоï дереви-ни дослiджували В. П. Пастернак (Pasternak, & Ya-rotskyi, 2010), Ю. М. Чорнобай (Chornobay, 2000), Ю. С. Шпарик, I. М. Яновська (Shparyk & Yanovska, 2013),
A. З. Швиденко та ш (Shvydenko, Lakyda, & Shchepashchenko, 2014), А. М. Бшоус (Bilous, 2016), Я.
B. Ковбаса (Kovbasa, 2015), О. О. Аврамчук (Av-ramchuk, & Bilous, 2015), М. А. Бузиль (Buzyl, 2014; Buzyl, Bilous, & Holiaka, 2015).
Матерiали та методика дослiдження. Для досль дження вiдпаду у вiльховому молодняку насшневого походження на колишнiх сшьськогосподарських упд-дях було закладено зпдно з чинними вимогами люовпо-рядкування (SOU 02.02-37-476, 2006) пробну площу (ММ), яка розташована у Сновському р-нi Чернiгiвськоï обл. Упродовж 2015-2017 рр. проведено спостереження за деревостаном на цш дослiднiй ММ. Для ощнювання таксацiйних показник1в насадження тд час спостережень обмiряли 10 модельних дерев. Площа дослiдноï дмнки становила 0,06 га, середнiй вш - 12 рок1в, се-реднш дiаметр - 6,3 см, середня висота - 11,9 м. Склад насадження - 10 Влч, середнш об'ем стовбура у корi -0,022 м3, старе видове число - 0,587. На момент закла-дання ММ сума площ перетишв дослiдного деревостану становила 28 м2, к1льк1сть дерев на 1 га - 8,8 тис. шт., а запас стовбурiв у корi (М) - 196 м3та-1. Тип люорослин-них умов дослiдного насадження ввдповвдав сирому сугрудку.
Дерева пiд час перелшу розподiляли на три групи за ступенем розвитку i з урахуванням розмiщення 1'х кро-ни вщносно крон сусiднiх дерев: живi дерева без ознак ослаблення; ослабленi та вiдмираючi дерева; сухостiйнi дерева.
Групи дерев, яш вiдбирали за ступенем розвитку, узагальнено вщповщають шкалi категорiй стану дерев вщповщно до Санiтарних правил в люах Украши (Resolution, 1995). Зпдно iз вказаними правилами, I та II ка-тегорш вiдповiдають живi дерева без ознак ослаблення, III та IV - ослаблеш та вiдмираючi дерева, V i VI - су-хостшш дерева.
Результати дослiдження. Дослщження за наса-дженням вiльхи клейко1' на ММ протягом 2015-2017 рр. виявили особливостi динамiки розподiлу дерев за ступенями товщини (рис. 1). Для аналiзу даних всi отрима-нi результати на ММ було перераховано на 1 га. Загалом у 2015 р. I група дерев становила 46,9 %, II група -8,8 %, III група - 44,3 % ввд уае1' шлькосп дерев на 1 га. Розподш дерев не вщповщае нормальному, оск1льки ут-ворення дослвдного насадження насiнневого природного походження вщбувалося у два етапи впродовж 23 рок1в. Iнтенсивне нагромадження сухостiйних мало-мiрних дерев можна пояснити досить швидким проце-сом росту i розвитку деревостану.
Рис. 1. Розподш дерев вшьхи клейко! за ступенями товщини та групами дерев, 2015 р.
У 2016 р. 1з 4950 живих дерев без ознак ослаблення та ослаблених дерев залишилося 4717 шт., зокрема 233 дерева вщмерло, з них 216 стали сухостшними 1 17 дерев перетворилися в деревну ламань (рис. 2). Час-тка дерев (^ %) без ознак ослаблення переважае у 6-й та бшыних ступенях товщини.
Рис. 2. Розподш дерев та деревно! ламат вшьхи клейко! за ступенями товщини, 2016 р.
У 2017 р. 3,6 % (317 шт.) живих дерев без ознак ослаблення перейшли у групу ослаблених та вщмираючих дерев 1 0,8 % (67 шт.) - у групу сухостшних дерев. Всього 1,7 % (150 шт.) ослаблених та вщмираючих дерев стали сухостшними, а 0,6 % (50 шт.) ввдмерли та перетворилися в деревну ламань. 1з загально! шлькосп сухостою 12,9 % (1150 шт.) сухостшних дерев стали де-ревною ламанню (рис. 3).
Рис. 3. Розподш дерев та деревно! ламат вшьхи клейко! за ступенями товщини, 2017 р.
Так, 1з 4950 дослщжуваних живих дерев (без ознак ослаблення, ослаблеш та в1дмираюч1) у 2015 р., у 2017 р. залишилося 4450 дерев, а загальна шльшсть в1д-мерлих деревних рослин становила 500 шт. Ввдмирають дерева не лише т1, яш в попередньому рощ було вщне-сено до групи дуже ослаблених та вщмираючих, але 1 здоров1 дерева. Упродовж 2015-2017 рр. 200 дерев пе-
рейшли з групи живих до групи сухост1йних дерев 1 пе-ретворилися в деревну ламань та 300 - з групи ослабле-них 1 вщмираючих, тобто 40 % сухостшних дерев та дерев, яш перетворилися у деревну ламань у попередньому рощ не мали наявних ознак ослаблення.
Одшею з таксацшних характеристик деревостану е запас стовбур1в у кор1 насадження та його змша (рис. 4). Серед дерев 9-11 ступешв товщини найбшь-ший вщсоток становили жив1 дерева, завдяки росту яких ¡стотно збшыпувався запас деревостану.
Рис. 4. Розподш запасу стовбур1в у кор1 клейковшьхового насадження за ступенями товщини
У пром1жках з 2-го по 4-й 1 з 6-го по 8-й ступеш товщини дерев запас стовбур1в у кор1 зменшився впродовж двох рок1в, що пояснюють перетворенням велико! кшь-кост1 дерев вказаних ступешв товщини у деревну ламань. 1з загально! кшькосп сухостшних дерев за перюд з 2015 по 2016 р. в деревну ламань перетворилися 11,3 % дерев (1000 шт.га-1), а з 2016 по 2017 р. 12,8 % дерев (1133 шт.га-1). Запас стовбур1в у кор1 у вшьхово-му молодняку збшьшився на 8,2 % з 2015 по 2017 рр. та становив 210 м3та-1.
Табл. 1. Розподш запасу стовбурiв у корi дослвдного вшь-
Група дерев Запас стовбурiв у ю^ за роками, м3га-1
2015 2016 2017
Живi дерева без ознак ослаблення 164 175 178
Ослаблеш i вiдмираючi дерева 7 9 13
Сухостшт дерева 23 22 19
Деревна ламань - 5 10
Разом 194 211 221
Запас стовбур1в у кор1 живих без ознак ослаблення дерев збшьшився на 6,7 % з 2015 по 2016 рр. 1 на 1,7 % - з 2016 по 2017 рр. Запас ослаблених та вщмираючих дерев збшьшився на 28,6 % у перюд з 2015 по 2016 рр., та на 44,4 % - з 2016 по 2017 рр. Запас сухостшних дерев зменшився на 4,3 % та на 13,6 % вщповщно з 2015 по 2016 та з 2016 по 2017 рр. Запас деревно! лама-ш у перюд з 2016 по 2017 рр. збшьшився у 2 рази 1 становив 10 м3та-1. Поточна змша запасу у вшьховому молодняку у перюд з 2015 по 2017 рр. становить 9,0 м3та-
I. Поточний прирют деревостану за запасом у вшьховому молодняку в перюд з 2015 по 2017 рр. становить
II,5 м3та-1 (табл.).
Висновок. За результатами спостережень встанов-лено, що у вшьховому молодняку насшневого похо-дження на колишшх сшьськогосподарських упддях ввд-буваеться 1нтенсивне формування вщпаду внаслщок природного зрщження деревостану. Вщпад утворюють не тшьки ослаблеш та вщмираюч1, але 1 щлком здоров1 дерева, частка яких може становити 40 % ввд загально! кшькосп дерев. Встановлено, що запас стовбур1в у кор1 вшьхового молодняку в 2017 р. збшьшився на 8,2 % по-
piBHHHO 3 2015 p. i craHOBHB 210 M3Ta-1. noTOHHa 3MiHa 3anacy y Bi^bxoBOMy MonogHmy y nepiog 3 2015 no 2017 pp. CTaHOBH^a 9,0 M3Ta-1, a noTonHnn npnpicT gepe-BOCTaHy 3a 3anacoM - 11,5 M3Ta-1.
nogHKa. ABTopn BHCflOB^roroTb nogaKy 3a nigTpnMKy "^ep^aBHOMy $OHgy ^yHgaMenTa^bHnx gocmg^eHb".
nepe^iK BHKopHCTaHHx g»epe.n
Avramchuk, O. O., & Bilous, A. M. (2015). Otsiniuvannia mortmasy pidstylky sosnovykh lisiv Kyivskoho Polissia [Evaluation of mortmass of bedding of pine-woods of Kyiv Polissya]. The Scientific announcer of the National agricultural university of Ukraine, 25(3), 50-55. [in Ukrainian]. Bilous, A. M. (2016). Bioproduktyvnist ta ekosystemni funktsii m'iakolystianykh lisiv Ukrainskoho Polissia [Biological productivity and ecosystem functions of softwood deciduous forests in the Ukrainian Polissya]. Kyiv: National university of bioresources and nature management of Ukraine, 406 p. [in Ukrainian]. Buzyl, M. A. (2014). Vydovyi sklad ta pryurochenist derevorui-nivnykh hrybiv komponentiv mortmasy berezy povysloi u na-sadzhenniakh Chernihivshchyny [Specific composition and connection of wood-destroying mushrooms of components of mortmass of birch of the hanging in planting Chernihiv oblast]. Balanced nature management: traditions and innovations: of international research and practice conference, 3, 29-31. Kyiv. [in Ukrainian]. Buzyl, M. A., Bilous, A. M., & Holiaka, D. M. (2015). Osoblyvosti dyferentsiatsii derev ta formuvannia vidpadu u molodniakakh be-rezy povysloi [Features of differentiation of trees and forming of log dead trees in the yong stands of birch of hanging]. Scientific Bulletin of UNFU, 25(8), 63-65. [in Ukrainian]. Chornobay, Yu. M. (2000). Transformatsiya roslynnoho detrytu v pryrodnykh ekosystemakh: monohrafiya [Transformation of plant detritus in natural ecosystems: monograph]. Lviv, 352 p. Kovbasa, Ya. V. (2015). Struktura mortmasy berezovykh nasadzhen Chernihivshchyny [Structure of mortmass of the birchplanting of the Chernihiv oblast]. Bioresursy lisovykh ta urbanizovanykh ekosystem: vidtvorennia, zberezhennia i ratsionalne vykorystannia: mizhnar. nauk.-prakt. konf., (pp. 33-34). Kyiv. [in Ukrainian]. Melekhov, Yu. S. (1980). Lesovedenye: Uchebnyk dlya vuzov [Forestry: A Textbook for Higher Educational Institutions]. Moscow: Nauka, 408 p. [in Russian]. Moshnykov, S. A., & Ananyev, V. A. (2013). Zapas drevesnoho detryta v sosnovykh nasazhdenyyakh Yuzhnoy Karelyy [A supply of arboreal detritus is in pineries of South Karelia]. Labours of the Saint Petersburg research institute of forestry, 4, 22-28. [in Russian].
Mozolevskaya, E. H., Kataev, O. A., & Sokolov, E. S. (1984). Metody lesopatolohycheskoho obsledovanyya ochahov stvolovykh vredyte-ley y bolezney lesa [Methods of lcapitulino inspection of hearths of barrel wreckers and illnesses of the forest]. Moscow: Lesnaya promyshlennost, 125 p. [in Russian]. Niemela, T. (2005). Kaavatpuiden sienet. Helsinki, 320 p. Pasternak, V. P. (2008). Metodychni pidkhody do otsinky dynamiky vidmerloi orhanichnoi rechovyny u dibrovakh livoberezhzhia Ukra-iny [The methodical going is near the estimation of dynamics ofdying off organic substance in the oakeries of left-banknessof Ukraine]. Scientific announcer NAU, 122, 145-152. [in Ukrainian]. Pasternak, V. P., & Yarotskyi, V. Yu. (2010). Zapasy ta dynamika vidmerloi derevyny u lisakh pivnichnoho skhodu Ukrainy [Supplies and dynamics of dying off wood in the forests of north-east of Ukraine]. Naukovyi visnyk NUBiP Ukrainy, 152(2), 93-100. [in Ukrainian].
Resolution. (1995). Resolution of Cabinet of Ministers of Ukraine from July, 27 in 1995, № 555, "About claim of sanitary rules in the forests of Ukraine". Retrieved from: http://zakon4.ra-da.gov.ua/laws/show/555-95-n Shparyk, Yu. S., & Yanovska, I. M. (2013). Dynamika parametriv bu-kovoho pralisu [Dynamics of parameters of beech virgin forests]. Scientific Bulletin of UNFU, 23(2), 73-79.
Shvydenko, A. Z., Lakyda, P. I., & Shchepashchenko, D. H. (Ed.). publishing house of the Ministry of Agrarian Policy of Ukraine, (2014). Vuhlets, klimat ta zemleupravlinnia v Ukraini: lisovyi sek- Kyiv, 32 p.
tor: monohrafyia [Carbon, climate and landing management in Uk- Vorobev, H. Yu. (1986). Lesnaya entsyklopedyya [Forest encyclopa-
raine: forestsector: monograph]. Korsun-Shevchenkivskyi: FOP V. edia]. Moscow: Nauka, 631 p. [in Russian].
M. Havryshenko . [in Ukrainian]. Vorontsov, A. Yu. (1978). Patolohyya lesa [Pathology of the forest].
SOU 02.02-37-476: 2006. Ploshchiprobni lisovporiadni. Metod zak- Moscow: Lesnaya promyshlennost, 270 p. [in Russian]. ladannia [Test areas forest management, method of laying]. The
У. Н. Котляревская, О. О. Аврамчук, В. Н. Билоус
Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, г. Киев, Украина
ФОРМИРОВАНИЕ ОТПАДА В ОЛЬХОВОМ МОЛОДНЯКЕ В УСЛОВИЯХ УКРАИНСКОГО ПОЛЕСЬЯ
Исследованы таксационные параметры древостоя и установлены особенности формирования отпада в ольховом молодняке семенного происхождения на старопахотных сельскохозяйственных угодьях. Приведены особенности распределения деревьев ольхи клейкой (Alnus glutinosa (L.) Gaerth.) в древостое естественного происхождения. Отмечено, что древесный детрит имеет важное значение для сохранения биоразнообразия как среда для существования живых организмов и ключевой компонент круговорота веществ в лесных экосистемах. Установлено, что в ольховом молодняке отмирают не только ослабленные и угнетенные деревья, но и здоровые растения, доля которых может составлять более 40 % от общего количества деревьев насаждения. Осуществлен анализ распределения деревьев по ступеням толщины и динамики структуры запаса стволов в коре исследовательского ольхового насаждения. Установлено, что запас стволов в коре ольхового молодняка в 2017 г. увеличился на 8,2 % по сравнению с 2015 г. и составил 210 м3та-1. Установлено, что запас стволов в коре деревьев без признаков ослабления увеличился на 6,7 % с 2015 по 2016 гг. и на 1,1 % - с 2016 по 2017 гг. Запас стволов в коре ослабленных и отмирающих деревьев увеличился на 14,3 % в период с 2015 по 2016 гг., и на 62,5 % - с 2016 по 2017 г. Установлено, что запас сухостойных деревьев уменьшился на 4,4 % в период с 2015 по 2016 гг. и на 18,2 %, соответственно, в период с 2015 по 2017 г., а запас валежа в период с 2016 по 2017 гг. вырос в 2 раза. В общем текущее изменение запаса в ольховом молодняке в период с 2015 по 2017 гг. составило 9,0 м3та-1, а текущий прирост древостоев по запасу - 11,5 м3та"\
Ключевые слова: древостой; сухостой; валеж; ольха клейкая; запас стволов.
U. M. Kotlyarevska, O. O. Avramchuk, V. M. Bilous
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
FORMATION OF DEAD TREES AMONG ALDER YOUNG TREES IN CONDITIONS OF UKRAINIAN POLISSYA
The study of the peculiarities of the dynamics of mortmass components in plantations is possible due to the observation of the dead trees formation and the formation of downfall. There was conducted an observation of a tree stand at the experimental test area during 2015-2017. Trees in the list were divided into three groups according to the degree of development and taking into account the placement of their crowns in regard to the crowns of neighboring trees: living trees without signs of weakening; weakened and dying trees; deadwood trees. The first group of trees was 46.9 %, the second group - 8.8 %, the third group - 44.3 % of the total number of trees per 1 hectare. The distribution of trees does not correspond to normal, as the formation of experimental planting of seed natural origin have taken place in two stages for 2-3 years. Thus, out of 4950 live trees studied (without signs of weakening, weakened and dying) in 2015, in 2010, there were 4450 trees left in total, and the total number of dead trees grew by 500. Dying trees not only those that were attributed to a group of very weakened and dying last year, but also healthy trees. During 2015-2017, 200 trees moved from a group of living trees to a group of dead trees and turned into coarse woody debris and 300 - from the group of weakened and dying, that is, 40 % of the dead trees and trees that turned into coarse woody debris last year did not have any signs of weakening. Of the total number of dead trees in the period from 2015 to 2016, 11.3 % of the trees (1,000 trees per ha-1) were transformed into coarse woody debris, and from 2016 to 2017 12.8 % of trees (1133 trees per ha -1). The stock of trunks in the bark in alder young trees had increased by 8.2 % from 2015 to 2017 and amounted 210 m3-ha-1. The stock of trunks in the bark of living without signs of weakening trees increased by 6.7 % from 2015 to 2016 and by 1.7 % from 2016 to 2017. The stock of weakened and dying trees increased by 28.6 % in the period from 2015 to 2016, and by 44.4 % - from 2016 to 2017. The stock of deadwood decreased by 4.3 % and by 13.6 %, respectively, from 2015 to 2016 and from 2016 to 2017. The stock of coarse woody debris in the period from 2016 to 2017 increased twice and amounted to 10 m3-ha-1. The current stock change in alder young trees in the period from 2015 to 2017 is 9.0 m3-ha-1. The current growth rate of the forest stand at the stock in alder young trees in the period from 2015 to 2017 is 11.5 m3-ha" 1. According to the results of the observation it was established that in alder young trees of seed origin on former agricultural lands there is an intensive formation of the dead trees due to natural liquefaction of the tree stand.
Keywords: tree stand; deadwood trees; coarse woody debris; black alder; stock of trunks.
