CC BY
19
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
УДК 630*[182+22] Article info
Received 28.02.2017 р.
Ю. С. Шпарик, Р. М. Втер
Прикарпатський НУ ¡м. Василя Стефаника, м. 1еано-Франк1вськ, Украша
СТАН Л1С1В УКРАШСЬКИХ КАРПАТ У 2016 РОЦ1 ТА ЙОГО ДИНАМ1КА ЗА ДАНИМИ МОН1ТОРИНГУ
За показниками мошторингу у 2016 р. з'ясовано, що стан лiсiв Украт'нських Карпат - добрий: дов-жина крони - майже 40 %; дефолiацiя верхiвки - вiдсутня; дефолiацiя низу крони - слабка; дехрома-щя - ввдсутня; пошкодження - слабю. З основних порiд регiону найвищi показники дефолiацiT та дех-ромацп визначено у дуба звичайного (слабкими), тодi як у бука, ялини та ялиц вони дещо нижчi (практично вiдсутнi). За перiод спостережень (1991-2016 рр.) стан основних порвд теж добрий. Найви-щi дефолiацiю та iнтенсивнiсть ентомопошкоджень встановлено в ялини (14-15 %) та в дуба звичайного (13-14 %), але навiть вони е слабкими. У бука дефолiацiя та штенсивнють ентомопошкоджень становить 7 %, тобто вони практично вiдсутнi. Динамка бiльшостi показникiв монiторингу ль ав за останнi 26 рокiв подiбна до синусот'ди, але за породами ютотно вiдрiзняеться.
Ключоег слова: мошторинг лiсiв; основнi породи; дефолiацiя; дехромацiя; довжина крони; пошкодження; динамка.
Вступ. Оцiнювання стану лiсiв у GBponi з кшця 1980-х роюв забезпечуе система монiтоpингу лкгв за методикою програми ICP-Forest (Geneva Convention, 2012). У 2015 р. проведено оцшювання стану 88 052 об-лiкових дерев на 4818 об'ектах I р1вня монiтоpингу лiсiв у 25 крашах. Загальна середня дефолiацiя становила 20,7 % з коливанням сеpеднiх значень вiд 19,6 до 29,3 % для основних порщ. Листяш породи мали вищу дефолiацiю, нiж хвойнi (21,3 проти 20,2 %), але ця piз-ниця недостовipна. Серед основних порщ найвищу де-фолiацiю мають вiчнозеленi дуби та дуб звичайний (29,3 i 23,4 % вщповвдно). Сеpедземномоpськi дуби i сосна австршська мають найвищу частку всихання (1,7 i 1,6 %). Австpiйська сосна i бук звичайний мають найнижчий ргвень дефолiацiï (19,5 i 19,6 %). Дефолiацiя бiльшостi поpiд полшшилася у 2015 р. пор1вняно з 2014 р., особливо широколистяних. Однак це зростання значною мipою можна пояснити меншою кiлькiстю об-лжових дерев. Пошкодження виявлено на 42 % дерев i переважною 1х причиною е комахи. Майже половину (44 %) з цих комах вщнесено до дефолiатоpiв (хвое- або листогризи), тодi як мiнуючi комахи е причиною 19 %, а деревоточщ - 10 % пошкоджень. Гриби е другою (11 %) причиною пошкоджень, а абютичш чинники -третьою (10 %) (Michel & Seidling, 2016).
У pозpiзi pегiонiв е сво1 особливосп - наприклад де-фолiацiя хвойних лкгв Словацькоï pеспублiки (рис. 1), а 2/3 цих лiсiв - ялинники, хоча i показуе зростання частки облшових дерев зi середньою дефолiацiею за ос-таннi 10 роюв вiд 40 до майже 50 %, але ni коливання мали i зворотну тенденцiю з 1995 по 2004 pp. Тому го-ворити про ктотш коливання стану ялинниюв Словач-чини за останш роки немае пiдстав (Michel & Seidling, 2016). Подiбна ситуащя i щодо листяних (переважно -букових) лiсiв Словаччини - частка дерев з середньою дефолiацiею зросла вщ 20 до 40 %, але це циклiчнi ко-ливання.
Мошторинг лiсiв Укpаïнських Карпат проводимо щоpiчно за методикою ICP-Forest iз 1989 p. (Parpan et al., 1996; Shparyk, 2002; Shparyk et al., 2012, 2013, 2014;
Shparyk & Viter, 2015; Shparyk, Viter & Losiuk, 2016), а в цш робот оцiнено стан лiсiв у 2016 р. та проаналiзо-вано ÏÏ динамiку за весь перiод спостережень.
о
О ■
о _
оо
о _
ЧО
о _
о _
<N
— — — — — —
C^ONOn^C^^C^C^OOOOOOOOOOOOOOOO — ■— — _ ^ —I — CN<N(N(Nf4CN(4CNrN(4C4CN<NC4rNfN
□0-10% ОЮ-25% □ >25-60% И>60% Рис. 1. Динамка дефолiацй хвойних порiд Словаччини (частка дерев за класами: 0-10 % - незначна; 10-25 - слабка; 25-60 -середня; >60 % - сильна)
Методика проведення дослщження. Методикою ICP-Forest передбачено формування першого ргвня мошторингу л1с1в закладкою в кутах правильних квадратов чи гексаедргв ввдповвдно до розташування лкових масишв постшних дослвдних об'екпв (ПДО) для контролю стану л1с1в. ПДО першого р1вня - це 4 дщянки i3 6 облшовими деревами на кожнiй. Обстежуемо щорiчно за такими основними показниками: периметр стовбура, клас Крафта, вш хво!, довжина крони, дефолiацiя, дех-ромацiя, пошкодження (Manual versions, 2016; UkrNDILHA, 2001). У роботi представлено результати обстеження 13 об'ектгв I ргвня монiторингу в 2016 р. та аналiз 26^чно! динамiки стану основних лiсотвiрних порiд регiону: бука - Fagus sylvatica L., ялини - Picea abies L., дуба звичайного - Quercus robur L., ялищ -Abies alba Mill.
Цитування за ДСТУ: Шпарик Ю. С. Стан лiсiв УкраУнських Карпат у 2016 роц та його динамка за даними мошторингу / Ю. С. Шпарик, Р.
М. Втер // Науковий вюник НЛТУ УкраУни. - 2017. - Вип. 27(3). - С. 75-78 Citation APA: Shparyk, Yu. S., & Viter, R. M. (2017). Health Conditions of the Ukrainian Carpathians Forests in 2016 and their Dynamics According to Forest Monitoring. Scientific Bulletin of UNFU, 27(3), 75-78. Retrieved from: http://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/261
Результата дослщження та гх обговорення. Серед-ш показники стану лiсiв в регюш (табл.) у 2016 р. е добрими: довжина крони - майже 40 %; дефолiацiя вер-
х1вки - вiдсутня; дефолiацiя низу крони - слабка; дех-ромацiя - вщсутня; пошкодження - слабкi.
Табл. Стан де ревних порщ у л1са\ репону в 2016 р.
Порода Клас Крафта Довжина Б, см Дефолiацiя крони, % Дехромащя Пошкодження, %
крони, % 1/3 зверху 2/3 знизу крони, %
Бук люовий 1,7 38,0 32,4 7,2 9,8 6,4 12,3
Граб звичайний 2,7 46,0 16,8 12,3 15,1 7,4 9,8
Дуб звичайний 1,5 32,0 34,1 10,3 17,8 9,6 21,4
Липа 2,5 37,0 28,4 12,1 15,0 8,3 14,2
Ялина звичайна 1,7 28,0 35,1 8,4 10,3 7,6 12,1
Ялиця бша 1,8 56,0 36,4 7,1 8,8 6,5 9,4
Середне 1,98 39,50 30,53 9,57 12,80 7,63 13,20
За положенням у деревосганi (див. табл.) найкращi показники в 2016 р. визначено у дуба (1,5), бук, ялина i ялиця мають середш показники (1,7-1,8), а найгiршi - у граба та липи (2,5-2,7). Це означае, що дерева дуба пе-реважно займають пан1вне становище в деревосташ, бук, ялина i ялиця формують перший ярус, а граб та липа - тдлепш яруси. Довжина крони найбиьша у ялицi (56 %), добра - у бука, граба i липи, а найменша - у ялини та дуба (28 i 32 %). Бiльшiсгь порiд характеризуемся довжиною крони на рiвнi 30-40 % i це дае змогу зробити висновок про високу 1х стшюсть. Вiдносно ко-ротк крони ялини i дуба можна пояснити особливостя-ми структури 1х деревосганiв - зiмкнугi, з розвиненим другим ярусом. За середн1м дiаметром найкращi показники у ялищ (36,4 см), а найгiршi - у граба (16,8 см).
За дефолiацiею вершини розмах коливань у розрiзi деревних порiд у 2016 р. - незначний: вщ 7,1 % - у яли-ц до 12,3 % - у граба. Середня для регiону Украшських Карпат дефолiацiя верх1вки належить до класу "незнач-на дефолiацiя" - 9,6 %. Слабка (10-25 %) дефолiацiя верх1вки у дуба, граба i липи. За дефолiацiею нижньо! частини крони розмах коливань бшьший: вiд 8,8 % - у ялищ до 17,8 % - у дуба. Середня для регюну Украшських Карпат дефолiацiя нижньо! частини крони належить до класу "слабка" - 12,8 %. Тшьки у ялищ та бука вона менша 10 % (незначна). За дехромащею крони си-туащя дещо краща, нiж з дефолiацiею. Середне 11 зна-2,0
чення становить 7,6 % i вс породи характеризуються дехромацiею класу "незначна", тобто менше 10 %.
За штенсившстю пошкоджень облiкових дерев ко-ливання значень у 2016 р. е найбиьшг вiд 9,4 % - у ялищ до 21,4 % - у дуба. Тшьки ялиця i граб мають нез-начш пошкодження, а всi iншi породи - слабкi. За видами пошкоджень традицшно переважають с^ сучки у хвойних порiд i лисгогризучi шкiдники - у листяних. Достатньо поширеними е також поперечний рак у бука та ялицi i грiщини - у липи i граба. Частка дерев без пошкоджень у 2016 р. становила 40,3 %.
Динамша класу пошкодження (дефолiацil) основних порвд регiону вiд 1991 до 2016 рр. мае характер синусо-!ди, але за породами вiдрiзняегься ктотно (рис. 2). Клас пошкодження, зпдно з методикою програми ICP-Forest, визначають за класами дефолiацil та дехромаци (див. рис. 1) i найбшьш гiсно зв'язаний з показником дефоль аци, тому його ще називають - клас дефолiацil. Коли-вання класу дефолiацil найбiльш iсгогнi (вщ 0,3 до 1,8) у ялини, хоча достовiрнiсть апроксимаци його динамши одна з найкращих. Крива апроксимаци класу дефолiацil ялини мае три основних перюди за осганнi 26 роюв: з 1991 по 1998 рр. встановлено штенсивне погiршення середньо1 в регiонi дефолiацil ялини вщ 4 до 14,5 %; з 1999 по 2009 рр. попршення дефолiацil ялини продов-жувалося (вщ 14,5 до 19 %), але з меншою штенсившстю; з 2009 по 2016 рр. наявне покращення дефолiацil ялини вщ 19 до 10 %.
Рис. 2. Динамка класу дефолiацil основних порвд Укра'1'нських Карпат
Коливання класу дефолiацil у дуба також ктотш (вiд 0,8 до 1,9), але достовiрнiсть апроксимацil його ди-намiки вже найгiрша (див. рис. 2). За останш 26 роюв
крива апроксимацil дефолiацil дуба мала три мШмуми (1991 р. - 9; 2000 р. - 13; 2015 р. - 11 %) та два макси-муми (1994 р. - 17; 2007 р. - 16 %). Незважаючи на
значш коливання, зроблено висновок, що стан дiбров у регiонi з 1991 р. е достатньо стабiльним з коливаннями середньо! дефолiащl в межах 12-15 %. Коливання класу дефолiащl у бука найменшi (вiд 0,4 до 1,2) i достовiр-шсть апроксимацп його динамiки одна з найкращих (див. рис. 2). Аналопчно з дубом крива апроксимацп дефолiацil бука мала три мiнiмуми (1991 р. - 2; 1998 р. - 4; 2016 р. - 5 %) та два максимуми (1995 р. -9; 2008 р. - 12 %). Зроблено висновок, що стан бучин Украшських Карпат найкращий серед основних порщ ц пiсля незначного його попршення з 2000 по 2008 рр., за останнi роки встановлено покращення стану бука.
Для розумiння факторiв, як1 власне i формують стан лю1в, зроблено аналiз динамiки штенсивносп (%) пош-коджень лiciв ентомошюдниками. На загал штенсив-24
шсть цих пошкоджень основних порiд регюну з 1991 р. також змшюеться за синусовдою (рис. 3), але ïï зв'язок з дефолiацieю (див. рис. 2) псний т1льки для ялини (г=0,747), а не для бука (г=0,411) чи дуба (г=0,466). У ялини коливання величини пошкоджень найбшьш к-тотнi (вiд 6 до 22 %), а середне значення найб1льше -13,6 %. Достовiрнiсть апроксимацiï динамiки ентомо-пошкоджень ялини найкраща, а крива апроксимацп мае чотири мiнiмуми (1991 р. - 6; 1996 р. - 9; 2011 р. - 15; 2016 р. - 13 %) i три максимуми (1993 р. - 10; 2005 р. -17; 2015 р. - 16 %). Загалом, шсля перюду збшьшення iнтенсивностi ентомопошкоджень ялини (з 1991 по 2005 рр.) виявлено тенденщю до стабiлiзацiï цих пошкоджень на рiвнi 15-17 % за останш 10 рок1в.
Рис. 3. Динамка штенсивносп (%) ентомопошкоджень основних порвд УкраУнських Карпат
Коливання штенсивносп ентомопошкоджень у дуба також ктотш (ввд 6 до 18 %), але достовiрнiсть апрок-симацiï ïï динамжи найгiрша (див. рис. 3). За весь перь од спостережень ця крива апроксимацiï мала два мшь муми (1998 р. - 11; 2013 р. - 10 %) i три максимуми (1993 р. - 14; 2007 р. - 15; 2016 р. - 15 %), а середня частка ентомопошкоджень у дуба - 12,9 %. Незважа-ючи на значш коливання зроблено висновок, що енто-мопошкодження дiбров у регiонi з 1991 року е достатньо стабиьними з коливаннями в межах 11-15 %. Коливання штенсивносп ентомопошкоджень у бука найменшi (вщ 4 до 12 %), так само, як i середне значення - 7,2 %, а достовiрнiсть апроксимацп його динамь ки - одна з найпрших (див. рис. 3). Крива апроксимацп ентомопошкоджень бука мала чотири мшмуми (1993 р. - 6; 1998 р. - 5; 2010 р. - 7; 2016 р. - 6 %) i три максимуми (1993 р. - 9; 2005 р. - 8; 2014 р. - 9 %). Зроблено висновок, що штенсившсть ентомопошкоджень бучин Украшських Карпат з 1991 р. е найниж-чою серед основних лiсотвiрних порщ регюну, а ïï коливання незначш.
Висновки. Стан лiсiв регюну Украшських Карпат за даними мошторингу в 2016 р. - добрий: довжина кро-ни - майже 40 %; дефолiацiя верх1вки - ввдсутня; дефо-лiацiя низу крони - слабка; дехромащя - вщсутня; пош-кодження - слабкi. З основних порвд регiону найвищi дефолiацiю та дехромацiю встановлено у дуба зви-чайного (слабкими), тодi як у бука, ялини та ялищ вони дещо нижчi (практично вщсутш).
За перiод спостережень (1991-2016 рр.) стан основних порвд регюну також добрий. Найвищi дефолiацiю та штенсившсть ентомопошкоджень встановлено в ялини (15 i 14 % вщповвдно) та в дуба звичайного (14 i 13 %), але навиь вони, зпдно з наявною класифжащею, е слабкими. У бука дефолiацiя та iнтенсивнiсть ентомопошкоджень дещо нижчi (7 i 7 % ввдповщно) або практично вщсутш. Динамiка бiльшостi показниюв мошто-рингу лiсiв за останш 26 роюв подiбна до синусоУ'ди, але за породами iстотно вiдрiзняеться.
Перелiк використаних джерел
Geneva Convention. (2012). The 1979 Geneva Convention on Longrange Transboundary Air Pollution as of 24 May 2012. Party, Signature, Ratification. Albania. Retrieved from: http://www.une-ce.org/env/lrtap/lrtap_h1 .html. Manual versions. (2016). ICP Forests Manual. Retrieved from:
http://icp-forests.net/page/icp-forests-manual. Michel, A., & Seidling, W. (Ed.). (2016). Forest Condition in Europe: 2016 Technical Report of ICP Forests. Report under the UNECE Convention on Long-Range Transboundary Air Pollution (CLRTAP). Vienna: BFW Austrian Research Centre for Forests, 206 p. Parpan, V. I., Shparyk, Yu. S., Markiv, P. D., & Shcherbak, I. S. (1996). Monitorynh lisovykh ekosystem Karpat. Lisotekhnichna nauka i osvita na rubezhi KhKhI stolittia: zb. nauk. prats (pp. 4748). Lviv: UkrDLTU. [in Ukrainian]. Shparyk, Yu. S., & Viter, R. M. (2015). Dynamika stanu lisiv Ukra-inskykh Karpat za danymy monitorynhu v 2010-214 rokakh. Nau-kovyi visnyk NLTU Ukrainy: zb. nauk.-tekhn. prats, 25(2), 31-36. Lviv: RVV NLTU Ukrainy. [in Ukrainian].
Shparyk, Yu. S. (2002). Heavy metals migration in the Ukrainian Car- Shparyk, Yu. S., Viter, R. M., Yanovska, I. M., & Falko, R. I. (2013). pathians forests. Effects of Air Pollutionon on Forest Health and Bi- Stan lisiv Ukrainskykh Karpat u 2012 rotsi. Naukovyi visnykNLTU odiversity in Forests of the Carpathian Mountains" (Vol. 345, pp. Ukrainy: zb. nauk.-tekhn. prats, 23(8), 61-65. Lviv: RVV NLTU 259-268). NATO ScienceSeries I, Amsterdam. Ukrainy. [in Ukrainian].
Shparyk, Yu. S., Viter, R. M., & Losiuk, V. P. (2016). Stan lisiv NPP Shparyk, Yu. S., Viter, R. M., Yanovska, I. M., Yunyk, T. R., & Fal-"Hutsulshchyna" ta yoho dynamika v 2003-2015 rokakh. Naukovyi ko, R. I. (2014). Rezultaty monitorynhu lisiv Ukrainskykh Karpat i visnyk NLTU Ukrainy: zb. nauk.-tekhn. prats, 26(4), 15-21. Lviv: prylehlykh terytorii u 2013 rotsi. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy: RVV NLTU Ukrainy. [in Ukrainian]. zb. nauk. -tekhn. prats, 24(4), 169-175. Lviv: RVV NLTU Ukrainy.
Shparyk, Yu. S., Viter, R. M., Savchyn, T. I., & Falko, R. I. (2012). [in Ukrainian]. Kontrol stanu lisiv Ukrainskykh Karpat v 2011 rotsi. Naukovyi UkrNDILHA. (2001). Metodychni rekomendatsii z monitorynhu lisiv visnyk NLTU Ukrainy: zb. nauk.-tekhn. prats, 22(5), 107-112. Ukrainy I rivnia: Skhvaleni Naukovo-tekhnichnoiu radoiu Lviv: RVV NLTU Ukrainy. [in Ukrainian]. Derzhkomlishospu Ukrainy vid 18 bereznia 2002 r. Kharkiv, 34 p.
[in Ukrainian].
Ю. С. Шпарык, Р. М. Витер
СОСТОЯНИЕ ЛЕСОВ УКРАИНСКИХ КАРПАТ В 2016 ГОДУ И ЕГО ДИНАМИКА
ПО ДАННЫМ МОНИТОРИНГА
По показателям мониторинга в 2016 г. установлено, что состояние лесов Украинских Карпат - хорошее: длина кроны - почти 40 %; дефолиация верхушки - незначительная; дефолиация низа кроны - слабая; дехромация - незначительная; повреждения - слабые. Из основных пород наивысшие показатели дефолиации и дехромации выявлены у дуба черешчатого (слабые), тогда как в бука, ели и пихты они несколько ниже (незначительные). За период наблюдений (1991-2016 гг.) состояние основных пород тоже хорошее. Наивысшие дефолиация и интенсивность энтомоповреждений установлены у ели (14-15 %) и у дуба (1314 %), но даже они являются слабыми. У бука дефолиация и интенсивность энтомоповреждений пребывают на уровне 7 %, то есть незначительные. Динамика большинства показателей мониторинга лесов за последние 26 лет подобна синусоиде, но для разных пород существенно отличается.
Ключевые слова: мониторинг лесов; основные породы; дефолиация; дехромация; длина кроны; повреждения; динамика.
Yu. S. Shparyk, R M. Viter
HEALTH CONDITIONS OF THE UKRAINIAN CARPATHIANS FORESTS IN 2016 AND THEIR DYNAMICS ACCORDING TO FOREST MONITORING
ICP-Forest monitoring program provides European forests health estimation from the late 1980 s. Forty two percent of estimated trees had damages and their main cause was insects. Therefore, our colleagues have been providing Ukrainian Carpathians forests monitoring since 1989 according to the ICP-Forest methods. The results of 13 objects estimation in 2016 and the analysis of regional forests health from 1991 to 2016 are an object of the paper. Our investigation has obtained the following results. Firstly, tree crown defoliation in 2016 fluctuated from 7.1 % - for Silver fir to 12.3 % - for hornbeam. Tree crown damages in 2016 fluctuated from 9.4 % - for Silver fir to 21.4 % - for Pedunculate oak. Dry branches for coniferous species and defoliators (insects) for deciduous species were main types of crown damages this year. The proportion of trees without damages was 40.3 % in 2016. The dynamics of the forests health indicators from 1991 to 2016 was estimated on the example of main species. Their damage (defoliation) class dynamics was similar to the sinewave during last 26 years, but it substantially differs for some species. Norway spruce defoliation class fluctuated from 0.3 to 1.8 and its dynamics approximation had higher assurance (0.72) than other species. Common beech defoliation class fluctuated from 0.4 to 1.2 and its dynamics approximation was the best (0.77). Average forest damages dynamics also was similar to the sinewave during last 26 years in the Ukrainian Carpathians, but its correlation with defoliation dynamics was strong only for Norway spruce (r=0,747), but not for Common beech (r=0.411) and for Pedunculate oak (r=0.466). Norway spruce entomological damages fluctuated from 6 to 22 (mean - 13.6 %) and were maximal within main species. Its dynamics approximation was the best (0.600). Common beech entomological damages fluctuated from 4 to 12 % (mean - 7.2 %) and its dynamics approximation was one of the worst (0.311). Thus we have made certain conclusions. Average health conditions of Ukrainian Carpathians forests were good in 2016 as damages were small. The best health conditions were in regional common beech forests and their intensive improving occurred during last 6 years after their intensive deterioration from 2000 to 2011. Common regional beech forests also had the smallest entomological damages within main forest species, it was insignificant. Health conditions of Ukrainian Carpathians forests were also good during last 26 years (1991-2016). Maximal defoliation and entomological damages were in Norway spruce regional forests and in regional Pedunculate oak forests, but even they were small.
Keywords: ICP-Forest monitoring; main species; defoliation; decolouration; crown length; damages; dynamics.
1нформащя про aBTopiB:
Шпарик Юрш Степанович, д-р с.-г. наук, ст. наук. ствробггник, Прикарпатський НУ iM. Василя Стефаника, м. 1вано-Франкшськ,
Украша. E-mail: [email protected] Впер Роман Михайлович, канд. с.-г. наук, ст. наук. ствробтик, Прикарпатський НУ iM. Василя Стефаника, м. 1вано-Франювськ, Украша. E-mail: [email protected]
